“рудове право ”крањни > “рудов≥ спори

9) формуЇ списки незалежних посередник≥в та арб≥тр≥в тощо. Ќ—ѕѕ маЇ право:

Ч брати участь у вир≥шенн≥ колективного трудового спору (конфл≥кту) на вс≥х його стад≥¤х;

Ч координувати роботу трудового арб≥тражу, направл¤≠ти своњх спец≥ал≥ст≥в, експерт≥в дл¤ участ≥ у робот≥ примир≠них орган≥в;

Ч безоплатно отримувати в≥д орган≥в виконавчоњ влади та орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, профсп≥лок, роботодав≠ц≥в та њхн≥х об'Їднань, стор≥н колективного трудового спору (конфл≥кту) ≥нформац≥ю, необх≥дну дл¤ використанн¤ п≥д час проведенн¤ примирних процедур;

Ч попереджати сторони про порушенн¤ ними вимог чинного законодавства п≥д час розгл¤ду колективного трудо≠вого спору (конфл≥кту) та можлив≥ насл≥дки таких порушень;

Ч надсилати органам виконавчоњ влади та органам м≥сце≠вого самовр¤дуванн¤ рекомендац≥њ щодо вжитт¤ заход≥в дл¤ вир≥шенн¤ колективного трудового спору (конфл≥кту), реа≠л≥зац≥¤ ¤ких належить до њх компетенц≥њ.

Ќ—ѕѕ у межах своњх повноважень приймаЇ р≥шенн¤, ¤к≥ мають рекомендац≥йний характер ≥ повинн≥ розгл¤датис¤ сторонами колективного трудового спору (конфл≥кту), в≥дпо≠в≥дними центральними або м≥сцевими органами виконавчоњ влади, органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤ (п. 6 ѕоложенн¤).

ѕраво на страйк та його реал≥зац≥¤. ѕравов≥ насл≥дки законного та незаконного страйку

¬≥дпов≥дно до ст. 44  онституц≥њ ”крањни т≥, хто працю≠ють, мають право на страйк дл¤ захисту своњх економ≥чних ≥ соц≥альних ≥нтерес≥в. ѕор¤док зд≥йсненн¤ права на страйк встановлюЇтьс¤ «аконом ”крањни "ѕро пор¤док вир≥шенн¤ колективних трудових спор≥в (конфл≥кт≥в)".

—трайк може бути розпочато, ¤кщо примирн≥ процедури не привели до вир≥шенн¤ колективного трудового спору (конфл≥кту) або власник чи уповноважений ним орган (пред≠ставник) ухил¤Їтьс¤ в≥д примирних процедур або не вико≠нуЇ угоди, дос¤гнутоњ в ход≥ вир≥шенн¤ колективного трудо≠вого спору (конфл≥кту).

«г≥дно ≥з ст. 17 «акону страйк Ч це тимчасове колективне добров≥льне припиненн¤ роботи прац≥вниками (невих≥д на роботу, невиконанн¤ своњх трудових обов'¤зк≥в) п≥дприЇм≠ства, установи, орган≥зац≥њ (структурного п≥дрозд≥лу) з метою вир≥шенн¤ колективного трудового спору (конфл≥кту).

—трайк застосовуЇтьс¤ ¤к крайн≥й зас≥б (коли вс≥ ≥нш≥ можливост≥ вичерпано) вир≥шенн¤ колективного трудового спору (конфл≥кту) у зв'¤зку з в≥дмовою власника або упов≠новаженого ним органу (представника) задовольнити вимо≠ги найманих прац≥вник≥в або уповноваженого ними органу, профсп≥лки, об'Їднанн¤ профсп≥лок чи уповноваженого нею (ними) органу.

–≥шенн¤ про оголошенн¤ страйку на п≥дприЇмств≥ прий≠маЇтьс¤ загальними зборами (конференц≥Їю) найманих прац≥вник≥в шл¤хом голосуванн¤ ≥ вважаЇтьс¤ прийн¤тим, ¤кщо за нього проголосувала б≥льш≥сть найманих прац≥в≠ник≥в або з делегат≥в конференц≥њ.

–екомендац≥њ щодо оголошенн¤ чи неоголошенн¤ галу≠зевого або територ≥ального страйку приймаютьс¤ на галузе≠вому або територ≥альному р≥вн¤х на конференц≥њ, зборах, пленум≥ чи ≥ншому виборному орган≥ представник≥в найма≠них прац≥вник≥в та/або профсп≥лок ≥ надсилаютьс¤ в≥дпов≥д≠ним трудовим колективам чи профсп≥лкам.

Ќайман≥ прац≥вники п≥дприЇмств галуз≥ чи адм≥н≥стра≠тивно-територ≥альних одиниць самост≥йно приймають р≥шен≠н¤ про оголошенн¤ або неоголошенн¤ страйку на своЇму п≥д≠приЇмств≥.

—трайк вважаЇтьс¤ галузевим чи територ≥альним, ¤кщо на п≥дприЇмствах, на ¤ких оголошено страйк, к≥льк≥сть пра≠цюючих становить б≥льше половини загальноњ к≥лькост≥ пра≠цюючих в≥дпов≥дноњ галуз≥ чи територ≥њ.

ќрган (особа), ¤кий очолюЇ страйк, зобов'¤заний письмо≠во попередити власника або уповноважений ним орган (пред≠ставника) не п≥зн≥ш ¤к за 7 дн≥в до початку страйку, а у раз≥ прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про страйк на безперервно д≥ючому ви≠робництв≥ Ч за 15 дн≥в.

” раз≥ проведенн¤ збор≥в, м≥тинг≥в, п≥кет≥в за межами п≥д≠приЇмства орган (особа), ¤кий очолюЇ страйк, повинен пов≥доми≠ти про запланований зах≥д м≥сцевий орган виконавчоњ влади чи орган м≥сцевого самовр¤дуванн¤ не п≥зн≥ше н≥ж за 3 дн≥.

Ќезаконними визнаютьс¤ страйки, оголошен≥ з вимога≠ми про зм≥ну конституц≥йного ладу, державних кордон≥в та адм≥н≥стративно-територ≥ального устрою ”крањни, а також з вимогами, що порушують права людини; з вимогами, що не в≥днос¤тьс¤ до колективних трудових спор≥в; з порушенн¤м нормуванн¤ вимог найманих прац≥вник≥в, профсп≥лок, об'Їднанн¤ профсп≥лок чи уповноважених ними орган≥в; у випадках, коли страйк оголошений до моменту виникненн¤ колективного трудового спору (конфл≥кту); з порушенн¤м пор¤д≠ку вир≥шенн¤ колективного трудового спору трудовим арб≥т≠ражем; з порушенн¤м пор¤дку прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про проведенн¤ страйку. Ќезаконними буде визнано страйки, розпо≠чат≥ з порушенн¤м найманими прац≥вниками, профсп≥лкою, об'Їднанн¤м профсп≥лок чи уповноваженими ними органа≠ми вимог «акону про кер≥вництво страйком; ¤кщо страйки оголошен≥ у випадках, за ¤ких заборон¤Їтьс¤ њх проведенн¤;

¤к≥ оголошен≥ та/ або провод¤тьс¤ п≥д час зд≥йсненн¤ при≠мирних процедур, передбачених «аконом.

≤з за¤вою про визнанн¤ страйку незаконним власник або уповноважений ним орган (представник) звертаЇтьс¤ до суду. —права щодо ц≥Їњ за¤ви повинна бути розгл¤нута судом, вклю≠чаючи строки п≥дготовки справи до судового розгл¤ду, не п≥зн≥ш ¤к у 7-денний строк.

Ќа в≥дм≥ну в≥д ран≥ше чинного «акону —–—–, в «акон≥ ”крањни "ѕро пор¤док вир≥шенн¤ колективних трудових спор≥в (конфл≥кт≥в)" не визначена родова п≥дсудн≥сть справ про визнанн¤ страйк≥в незаконними. «≥ зм≥сту ст. 23 цього «акону випливаЇ, що ц¤ категор≥¤ справ п≥дсудна районним (м≥ським) судам.

” судов≥й практиц≥ постало питанн¤, хто може бути в≥дпо≠в≥дачем у справах про визнанн¤ страйк≥в незаконними. ¬ одних випадках вимога за¤вл¤Їтьс¤ трудовому колективу, в ≥нших Ч до страйкового ком≥тету, до профсп≥лкового органу. ¬идаЇтьс¤, що в цьому випадку в≥дпов≥дачем маЇ бути страй≠ковий ком≥тет або ≥нший орган, ¤кий д≥Ї в≥д ≥мен≥ трудового колективу, що маЇ страйкувати.

–≥шенн¤ суду про визнанн¤ страйку незаконним зобов'¤≠зуЇ учасник≥в страйку прийн¤ти р≥шенн¤ про припиненн¤ або в≥дм≥ну оголошеного страйку, а прац≥вник≥в розпочати роботу не п≥зн≥ше наступноњ доби п≥сл¤ дн¤ врученн¤ коп≥њ р≥шенн¤ суду органов≥ (особ≥), що очолюЇ страйк.

«аборон¤Їтьс¤ проведенн¤ страйку за умов, ¤кщо припи≠ненн¤ прац≥вниками роботи створюЇ загрозу життю ≥ здоро≠в'ю людей, довк≥ллю або перешкоджаЇ запоб≥ганню стих≥йно≠му лиху, авар≥¤м, катастрофам, еп≥дем≥¤м та еп≥зоот≥¤м чи л≥кв≥дац≥њ њх насл≥дк≥в.

«г≥дно ≥з ч. « ст. 35 «акону ”крањни в≥д 8 лютого 1995 p. "ѕро використанн¤ ¤дерноњ енерг≥њ та рад≥ац≥йну безпеку" (¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади ”крањни. Ч 1995. Ч є12. Ч —т. 81) персонал ¤дерних установ та об'Їкт≥в, призначених дл¤ поводженн¤ з рад≥оактивними в≥дходами, не маЇ права на страйк.

—т. 18 «акону ”крањни "ѕро транспорт" в≥д 10 листопа≠да 1994 p. (¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади ”крањни. Ч 1994. Ч є51. Ч —т. 446) передбачено, що припиненн¤ роботи (страйк) на п≥дприЇмствах транспорту може бути у раз≥ невиконанн¤ адм≥н≥страц≥Їю п≥дприЇмства умов тарифних угод, окр≥м ви≠падк≥в, пов'¤заних з перевезенн¤м пасажир≥в, обслуговуван≠н¤ безперервно д≥ючих виробництв, а також, коли страйк становить загрозу життю ≥ здоров'ю людини.

¬≥дпов≥дно до ст. 22 «акону ”крањни "ѕро електроенер≠гетику" в≥д 16 жовтн¤ 1997 року (¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади ”крањни. Ч 1998. Ч є1. Ч —т. 1) страйки на п≥дприЇмствах електроенергетики заборон¤ютьс¤ у випадках, коли вони можуть призвести до порушенн¤ сталост≥ об'Їднаноњ елек≠тронноњ системи ”крањни або теплопостачанн¤ в ос≥нньо-зимовий пер≥од.

«аборон¤Їтьс¤ проведенн¤ страйку прац≥вник≥в (кр≥м техн≥чного та обслуговуючого персоналу) орган≥в прокура≠тури, суду, «бройних —ил ”крањни, орган≥в державноњ влади, безпеки та правопор¤дку.

” раз≥ оголошенн¤ надзвичайного стану ¬ерховна –ада ”крањни або ѕрезидент ”крањни можуть заборонити про≠веденн¤ страйк≥в на строк, що не перевищуЇ 1 м≥с¤ц¤. ѕо≠дальша заборона маЇ бути схвалена сп≥льним актом ¬ерхов≠ноњ –ади ”крањни ≥ ѕрезидента ”крањни. ” раз≥ оголошенн¤ в≥йськового стану автоматично настаЇ заборона проведенн¤ страйк≥в до моменту його в≥дм≥ни.

” випадках, коли проведенн¤ страйку загрожуЇ життю ≥ здоров'ю людей, довк≥ллю або перешкоджаЇ запоб≥ганню сти≠х≥йному лиху, авар≥¤м, катастрофам, еп≥дем≥¤м та еп≥зоот≥¤м чи л≥кв≥дац≥њ њх насл≥дк≥в, коли оголошений надзвичайний або в≥йськовий стан, а рекомендац≥њ Ќац≥ональноњ служби посередництва ≥ примиренн¤ щодо вир≥шенн¤ колективного трудового спору (конфл≥кту) сторонами не враховано, Ќа≠ц≥ональна служба посередництва ≥ примиренн¤ звертаЇтьс¤ ≥з за¤вою про вир≥шенн¤ колективного трудового спору (кон≠фл≥кту) в≥дпов≥дно до ¬ерховного —уду јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, обласного,  ињвського ≥ —евастопольського м≥ських суд≥в.

«аконом передбачен≥ гарант≥њ дл¤ прац≥вник≥в п≥д час страйку. ”часть прац≥вник≥в у страйку, за вин¤тком страйк≥в, визнаних судом незаконними, не розгл¤даЇтьс¤ ¤к порушен≠н¤ трудовоњ дисципл≥ни ≥ не може бути п≥дставою дл¤ при≠т¤гненн¤ до дисципл≥нарноњ в≥дпов≥дальност≥.

«а р≥шенн¤м найманих прац≥вник≥в чи профсп≥лки може бути створено страйковий фонд з добров≥льних внеск≥в ≥ пожертвувань.

«а прац≥вниками, ¤к≥ не брали участ≥ у страйку, але у зв'¤зку з його проведенн¤м не мали можливост≥ виконува≠ти своњ трудов≥ обов'¤зки, збер≥гаЇтьс¤ зароб≥тна плата у розм≥рах, не нижчих в≥д установлених законодавством та ко≠лективним договором, укладеним на цьому п≥дприЇмств≥, ¤к за час простою не з вини прац≥вника.

1	2	3	4	5	6	7

Ќазва: “рудов≥ спори
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-24 (5324 прочитано)