‘≥нанси > ‘≥нансова система

‘≥нансова система

1. “еоретичн≥ основи побудови ф≥нансовоњ системи

‘≥нансова система держави Ї в≥дображенн¤м форм ≥ мето≠д≥в конкретного використанн¤ ф≥нанс≥в в економ≥ц≥ ≥ в≥дпов≥д≠ною до зад≥¤ноњ модел≥ економ≥ки та значною м≥рою визна≠чаЇтьс¤ нею. “ак, у держав≥ тотал≥тарного типу ф≥нансова система Ї спрощеною ≥ дещо прим≥тивною. Ќе вс≥ њњ ланки дос≠татньо розвинен≥.

” державах ≥з ринковою економ≥кою ф≥нансов≥ системи дос¤гають своЇњ завершеност≥, однак у розр≥з≥ де¤ких держав можуть суттЇво в≥др≥зн¤тис¤. ” державах ≥з перех≥дною еконо≠м≥кою ф≥нансов≥ системи характеризуютьс¤ тим, що окрем≥ њхн≥ ланки перебувають на стад≥њ формуванн¤. ÷е торкаЇтьс¤ насамперед ф≥нансового ринку, державного боргу, страхових ≥ резервних фонд≥в тощо.

‘≥нансов≥ системи де¤ких держав можуть в≥др≥зн¤тис¤ за своЇю структурою, але у вс≥х у них Ї загальна ознака Ч це р≥з≠номан≥тн≥ фонди ф≥нансових ресурс≥в, ¤к≥ р≥зн¤тьс¤ за метода≠ми моб≥л≥зац≥њ та напр¤мками використанн¤, однак т≥сно по≠в'¤зан≥ м≥ж собою, мають пр¤мий ≥ зворотний вплив на економ≥чн≥ й соц≥альн≥ процеси в держав≥, а також на форму≠ванн¤ й використанн¤ фонд≥в ф≥нансових ресурс≥в у розр≥з≥ окремих ланок.

ћожна стверджувати, що кожна ланка ф≥нансовоњ системи Ї самост≥йним њњ елементом, проте ц¤ самост≥йн≥сть в≥дносна всередин≥ Їдиного ц≥л≥сного. ‘≥нансова система Ч це сукупн≥сть р≥зноман≥тних вид≥в фонд≥в ф≥нансових ресурс≥в, сконцентрованих у розпор¤дженн≥ держави, неф≥нансового сектора економ≥ки (гос≠подарських суб'Їкт≥в), окремих ф≥нансових ≥нститут≥в ≥ населенн¤ (домогосподарств) дл¤ виконанн¤ покладених на них функц≥й, а також дл¤ задоволенн¤ економ≥чних та соц≥альних потреб.

‘≥нансов≥ системи мають певн≥ характерн≥ риси:

Ч кожна ланка ф≥нансових систем маЇ властив≥ њй методи моб≥л≥зац≥њ кошт≥в дл¤ створенн¤ фонд≥в ф≥нансових ресурс≥в та своњ напр¤мки й методи њхнього використанн¤;

Ч кожна ланка ф≥нансовоњ системи Ї в≥дносно самост≥й≠ною, маЇ власну специф≥чну сферу застосуванн¤;

Ч м≥ж ланками ф≥нансовоњ системи ≥снують т≥сний взаЇмо≠зв'¤зок ≥ взаЇмна обумовлен≥сть, кожна ланка може усп≥шно функц≥онувати лише при досконалост≥ й ефективност≥ систе≠ми в ц≥лому;

Ч ф≥нансова система держави дос¤гаЇ найб≥льшоњ ефектив≠ност≥ лише тод≥, коли в≥длагоджена та законодавче закр≥плена д≥¤льн≥сть кожноњ њњ ланки;

Ч залежно в≥д фактор≥в, що впливають на орган≥зац≥ю ф≥нанс≥в, насамперед на формуванн¤ й використанн¤ фонд≥в ф≥нансових ресурс≥в, кожна ланка ф≥нансових систем може под≥л¤тис¤ на менш≥ п≥дрозд≥ли.

ѕод≥л ф≥нансовоњ системи на окрем≥ ланки Ч ¤вище об'Їк≠тивне, зумовлене потребами економ≥чного розвитку. —трукту≠ра ф≥нансовоњ системи Ч динам≥чна ≥ не може розгл¤датис¤ в статичному вигл¤д≥. ” процес≥ економ≥чного розвитку вона може доповнюватис¤ або де¤к≥ њњ ланки можуть в≥дмирати.

ѕроте на сьогодн≥ очевидно, що ф≥нансова наука пост≥йно поглиблюЇ своЇ розум≥нн¤ ф≥нансовоњ системи, њњ структури, функц≥й тощо. якщо в середин≥ XX стол≥тт¤ б≥льш≥сть науков≠ц≥в пон¤тт¤ ф≥нансовоњ системи ототожнювали з пон¤тт¤м державних ф≥нанс≥в, тобто р≥зних вид≥в бюджет≥в, то нин≥ до складу ф≥нансовоњ системи стали включати ф≥нанси п≥дприЇм≠ницьких структур, державний кредит, страхов≥ й позабюджет≠н≥ фонди тощо.

ƒл¤ теор≥њ й практики правильне визначенн¤ ф≥нансовоњ системи загалом ≥ окремих њњ ланок зокрема маЇ важливе зна≠ченн¤, оск≥льки спри¤Ї побудов≥ ефективноњ ф≥нансовоњ пол≥≠тики, нац≥леноњ на економ≥чне зростанн¤ та пол≥пшенн¤ доб≠робуту населенн¤.

” пер≥одичн≥й л≥тератур≥ ф≥нансова система ≥нод≥ ототож≠нюЇтьс¤-з ф≥нансовим апаратом. ‘≥нансовий апарат Ч це час≠тина ф≥нансовоњ системи, њњ, так би мовити, ≥нфраструктура, ¤ка зд≥йснюЇ управл≥нн¤ системою.

” л≥тературних джерелах, насамперед у пер≥одиц≥, трапл¤≠ютьс¤ сурогатн≥ визначенн¤ на кшталт Ч ф≥нансово-кредитна система, валютно-ф≥нансова, грошово-ф≥нансова тощо. ”се це результат поверхового розум≥нн¤ складних ¤вищ ≥ процес≥в економ≥чного житт¤. ¬ економ≥ц≥ кожноњ держави самост≥йно ≥снують ф≥нансова, кредитна, грошова або валютна системи.

њхн≥ функц≥њ р≥зн≥, ¤к р≥зна також њхн¤ структура ≥ форми впли≠ву на економ≥чн≥ й соц≥альн≥ процеси. ¬одночас вони д≥ють в одному економ≥чному простор≥, мають т≥сну взаЇмод≥ю ≥ взаЇмозалежн≥сть.

2. —труктура ф≥нансовоњ системи

‘≥нансова система Ч це сукупн≥сть окремих њњ ланок, що ма≠ють особливост≥ в створенн≥ та використанн≥ фонд≥в ф≥нансових ресурс≥в, ¤к≥ зосереджен≥ в розпор¤дженн≥ держави, неф≥нансово≠го сектора економ≥ки, певних ф≥нансових ≥нститут≥в, домогоспо-дарств дл¤ ф≥нансового забезпеченн¤ економ≥чних ≥ соц≥альних потреб сусп≥льства в ц≥лому, окремих його верств населенн¤, гос≠подарських структур, окремих громад¤н.

‘≥нансов≥ системи держав можуть вир≥зн¤тис¤ за структу≠рою та функц≥¤ми. ÷е зумовлено видами форм власност≥, по≠л≥тичними ор≥Їнтирами правл¤чих ел≥т, р≥внем економ≥чного розвитку держави тощо. Ќин≥ у св≥т≥ нараховуЇтьс¤ понад 20 р≥зних моделей ф≥нансових систем окремих держав. «а на¤в≠ност≥ певних в≥дм≥нностей вони мають сп≥льну основу в пере≠л≥ку окремих ланок.

—труктура ф≥нансовоњ системи може бути розгл¤нута на приклад≥ ф≥нансовоњ системи ”крањни, њњ можна представити за такою схемою:

„≥льне м≥сце у ф≥нансов≥й систем≥ пос≥дають ф≥нанси не≠ф≥нансового сектора економ≥ки, тобто ф≥нанси п≥дприЇмниць≠ких структур. ¬они обслуговують створенн¤ валового внутр≥ш≠нього продукту Ч основного джерела ф≥нансових ресурс≥в. ƒо ц≥Їњ ланки належать ф≥нанси ¤к виробничоњ, так ≥ невиробни≠чоњ сфер. ‘≥нанси виробничоњ сфери можуть под≥л¤тис¤, за≠лежно в≥д форми власност≥, ¤к на державн≥, акц≥онерн≥, колек≠тивн≥, ≥ндив≥дуальн≥, орендн≥, сп≥льн≥ тощо, так ≥, залежно в≥д виду д≥¤льност≥, на машинобудуванн¤, буд≥вництво, транс≠порт, с≥льське господарство тощо.

ƒо ц≥Їњ ланки належать також ф≥нанси так званоњ невироб≠ничоњ сфери, ¤ка под≥л¤Їтьс¤ на ф≥нанси осв≥ти, охорони здо≠ров'¤, культури, науки, оборони й ≥нших п≥дрозд≥л≥в. ’арак≠терною особлив≥стю створенн¤ й використанн¤ фонд≥в та ф≥нансових ресурс≥в у цьому раз≥ Ї на¤вн≥сть, пор¤д ≥з власни≠ми джерелами, бюджетного ф≥нансуванн¤.

” неф≥нансовому сектор≥ економ≥ки пров≥дне м≥сце нале≠жить п≥дприЇмствам державноњ форми власност≥. « розвитком ринкових реформ питома вага п≥дприЇмств недержавноњ фер≠ми власност≥ зростатиме.

ƒержавн≥ ф≥нанси можна визначити ¤к сукупн≥сть фонд≥в ф≥нансових ресурс≥в загальнодержавного призначенн¤. «а своЇю структурою це дуже складна та багатопланова ланка ф≥≠нансовоњ системи. ƒержавн≥ ф≥нанси охоплюють: державний та м≥сцев≥ бюджети; централ≥зован≥ та децентрал≥зован≥ фонди ц≥льового призначенн¤; ф≥нанси п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й державноњ та комунальноњ форм власност≥; державний кредит; державне особисте й майнове страхуванн¤. ѕров≥дне м≥сце в державних ф≥нансах належить бюджетам р≥зних р≥вн≥в, ¤к≥ об'Їднуютьс¤ у зведеному бюджет≥ держави.

«ведений бюджет Ч це сукупн≥сть ус≥х бюджет≥в держави, що вход¤ть до бюджетноњ системи. ѕринципи побудови бюд≠жетноњ системи регулюютьс¤ бюджетним законодавством ≥ за≠лежать насамперед в≥д њњ адм≥н≥стративно-територ≥ального по≠д≥лу. ¬заЇмов≥дносини м≥ж р≥зними складовими бюджетноњ Хсистеми визначаютьс¤ р≥внем розвитку демократичних засад у держав≥.

«ведений бюджет ”крањни включаЇ державний бюджет ”к≠рањни, бюджет јвтономноњ –еспубл≥ки  рим ≥ м≥сцев≥ бюдже≠ти. ƒержавному бюджету належить центральне м≥сце в систе≠м≥ державних ф≥нанс≥в. ¬≥н охоплюЇ вс≥ сфери економ≥чно д≥¤льност≥ держави. «а своЇю сутн≥стю бюджет характеризуЇ ф≥нансове становище держави. ѕроте бюджет Ч дуже складна економ≥чна категор≥¤, до ¤коњ не можна п≥дходити однознач≠но, ¤к ≥ використовувати його показники без детального ана≠л≥зу структури бюджетноњ системи держави.

÷ентрал≥зован≥ та децентрал≥зован≥ фонди ”крањни ц≥≠льового призначенн¤ включають ѕенс≥йний фонд, ‘онд со≠ц≥ального страхуванн¤, ‘онд спри¤нн¤ зайн¤тост≥, ‘онд конверс≥њ, ¬алютний фонд, позабюджетн≥ фонди м≥сцевих орган≥в самовр¤дуванн¤. ¬они певною м≥рою доповнюють державний бюджет, проте специф≥ка њх пол¤гаЇ у тому, що ц≥ фонди мають строго ц≥льове призначенн¤ ≥ на ≥нш≥ ц≥л≥ не використовуютьс¤. ѕо сут≥, перел≥чен≥ фонди Ї новою скла≠довою державних ф≥нанс≥в ”крањни, ¤ка перебуваЇ на стад≥њ становленн¤.

ƒержавний кредит Ї заборгован≥стю держави перед своњми громад¤нами та господарськими структурами, ≥ноземними кредиторами. …ого величина св≥дчить про рац≥ональн≥сть ≥ ефективн≥сть ф≥нансовоњ пол≥тики держави та регулюЇтьс¤ за≠конодавством. «начний борг даЇ п≥дстави дл¤ висновку, що держава живе за рахунок майбутн≥х покол≥нь. ¬елика сума боргу негативно впливаЇ на видаткову частину бюджету, ос≠к≥льки вимагаЇ витрат на обслуговуванн¤.

—трахов≥ та резервн≥ фонди в≥д≥грають специф≥чну роль у ф≥нансов≥й систем≥. ¬они Ї сукупн≥стю фонд≥в ф≥нансових ресурс≥в, основне призначенн¤ ¤ких Ч покрити втрати, що виникли з непередбачених причин, або ф≥нансового забезпе≠ченн¤ заход≥в, ¤к≥ не були включен≥ в плани ф≥нансуванн¤, але Ї важливими дл¤ держави.

—трахов≥ фонди створюютьс¤ за рахунок страхових внеск≥в юридичних та ф≥зичних ос≥б ≥ перебувають в розпор¤дженн≥ страхових орган≥зац≥й ≥ страхових компан≥й р≥зних форм влас≠ност≥. —трахов≥ фонди й резерви Ч об'Їктивне ¤вище в еконо≠м≥ц≥ держави, що пов'¤зане з на¤вн≥стю ризик≥в у господарсь≠к≥й д≥¤льност≥ та сусп≥льному житт≥.

Ќа¤вн≥сть страхових ≥ резервних фонд≥в ф≥нансових ресур≠с≥в даЇ можлив≥сть локал≥зувати втрати економ≥ки та окремих громад¤н, пов'¤зан≥ з фактами стих≥йного лиха ≥ непередбаче≠них обставин. —трахов≥ фонди можуть використовуватис¤ та≠кож ¤к ≥нвестиц≥йний та кредитний ресурси в економ≥ц≥ до настанн¤ страхового випадку. –езервн≥ фонди ¤к на р≥вн≥ держави, так ≥ на р≥вн≥ господарських структур спри¤ють п≥дви≠щенню ефективност≥ господарськоњ д≥¤льност≥.

1	2	3	4	5

Ќазва: ‘≥нансова система
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (8406 прочитано)