‘≥нанси > ‘≥нансова система

ѕров≥дна роль у ф≥нансов≥й систем≥ держави належить п≥д≠систем≥ ф≥нанс≥в п≥дприЇмницьких структур. “ут створюЇтьс¤ основна частка валового внутр≥шнього продукту держави.

” п≥дприЇмницьких структурах зосереджен≥ значн≥ фон≠ди ф≥нансових ресурс≥в, проте в розр≥з≥ окремих п≥д≠приЇмств кошти розм≥щен≥ нер≥вном≥рно, тому можливост≥ њх розширенн¤ й розвитку неоднаков≥. Ќер≥вном≥рн≥сть ф≥≠нансового забезпеченн¤ де¤ких п≥дприЇмств за рахунок власних ресурс≥в пов'¤зана ¤к з внутр≥шн≥ми факторами, так ≥ з зовн≥шн≥ми.

ƒо числа внутр≥шн≥х фактор≥в належать соб≥варт≥сть про≠дукц≥њ, њњ ¤к≥сть, р≥вень орган≥зац≥њ виробництва тощо. ƒо зов≠н≥шн≥х Ч система оподаткуванн¤, л≥цензуванн¤, насичен≥сть ринку товарами певноњ групи, платоспроможн≥сть покупц≥в.

ƒержава, використовуючи ф≥нансов≥ методи, може регу≠лювати темпи й пропорц≥њ розвитку окремих галузей економ≥≠ки. ƒл¤ цього використовуЇтьс¤ насамперед податковий меха≠н≥зм. Ќадаючи податков≥ п≥льги, вона спри¤Ї зб≥льшенню власних ф≥нансових ресурс≥в п≥дприЇмств, розширенню њхн≥х ф≥нансових можливостей. «д≥йснюючи регулюванн¤ темп≥в розвитку певних галузей економ≥ки, держава може створювати

спри¤тливий ≥нвестиц≥йний кл≥мат дл¤ залученн¤ зовн≥шн≥х джерел ф≥нансуванн¤, а також ресурс≥в банк≥вськоњ системи та населенн¤. —при¤тливий ≥нвестиц≥йний кл≥мат можна запро≠ваджувати, зокрема, шл¤хом наданн¤ прив≥лењв в ≥мпорт≥, створенн¤ офшорних зон, технопол≥с≥в, спец≥альних еконо≠м≥чних зон тощо.

Ќайзначн≥ш≥ можливост≥ щодо використанн¤ ф≥нанс≥в п≥дприЇмств дл¤ розвитку економ≥ки закладен≥ в удоскона≠ленн≥ орган≥зац≥њ та управл≥нн¤ на самих п≥дприЇмницьких структурах. јдже управл≥нн¤ ф≥нансовими ресурсами безпо≠середньо на п≥дприЇмствах маЇ досить слабку методичну й орган≥зац≥йну забезпечен≥сть. ¬ ”крањн≥ немаЇ досв≥ду управ≠л≥нн¤ ф≥нансами п≥дприЇмств на р≥вн≥ виробничоњ структури в умовах ринку.

”весь досв≥д орган≥зац≥њ й управл≥нн¤ ф≥нансами в умовах соц≥ал≥стичноњ централ≥зованоњ економ≥ки ви¤вивс¤ дл¤ ринку непридатним. ¬очевидь постало невм≥нн¤ прогнозувати ф≥≠нансов≥ показники та ефективно використовувати власн≥ ф≥≠нансов≥ ресурси. Ќин≥ п≥дприЇмницьк≥ структури волод≥ють 25Ч30 в≥дсотками вс≥х ф≥нансових ресурс≥в держави. ÷≥ знач≠н≥ кошти за в≥дсутност≥ досв≥ду та вм≥нн¤ з боку управл≥нсько≠го персоналу ефективно њх використовувати стають ще одним фактором ф≥нансовоњ дестаб≥л≥зац≥њ в держав≥. ƒо 40 в≥дсотк≥в одержаного прибутку використовуЇтьс¤ на заохочуванн¤ й ≥н≠ш≥, не пов'¤зан≥ з розвитком виробництва, ц≥л≥.

ƒосить гострою Ї проблема з використанн¤ об≥гових кошт≥в, в≥д чого значною м≥рою залежить розвиток виробни≠чоњ сфери. ѕрот¤гом 1995Ч1998 р.р. обс¤г об≥гових кошт≥в в економ≥ц≥ держави зб≥льшивс¤ у 3,5 разу. —таном на 1 с≥чн¤ 1999 р. обс¤г об≥гових кошт≥в перевищував р≥чний показник валового внутр≥шнього продукту. ¬≥двол≥канн¤ такоњ значноњ к≥лькост≥ ф≥нансових ресурс≥в до виробничих запас≥в, на не≠завершене виробництво та готову продукц≥ю, що збер≥гаЇть≠с¤ на складах, значно знижуЇ темпи економ≥чного розвитку.

ј прискоренн¤ обороту об≥гових кошт≥в лише на один день даЇ нин≥ змогу в економ≥ц≥ в ц≥лому вив≥льнити 4,2 млрд. гривень ф≥нансових ресурс≥в. ÷е значн≥ резерви дл¤ економ≥чного зростанн¤ та подоланн¤ нестач≥ кошт≥в у п≥д≠приЇмств.

¬одночас треба вжити д≥Їв≥ших та ефективн≥ших заход≥в

щодо посиленн¤ плат≥жноњ дисципл≥ни й в≥дпов≥дальност≥ су≠б'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ за своЇчасне зд≥йсненн¤ розрахунк≥в та виконанн¤ догов≥рних зобов'¤зань. “ак, загальна сума прострочених платеж≥в п≥дприЇмств та орган≥зац≥й на ≥ с≥чн¤ 1999 р. становила понад 140 млрд, гривень. ЌесвоЇчас≠не ж проведенн¤ розрахунк≥в створюЇ труднощ≥ дл¤ ф≥нансо≠вого забезпеченн¤ господарськоњ д≥¤льност≥.

«начно обмежуЇ вплив ф≥нанс≥в на розвиток економ≥ки бартеризац≥¤ господарських зв'¤зк≥в. Ѕартер ¤к антиеконо-м≥чне ¤вище Ї ознакою скороченн¤ ф≥нансових можливос≠тей п≥дприЇмства ≥ водночас неконтрольованим перерозпод≥≠лом ф≥нансових ресурс≥в м≥ж господарськими структурами, а також фактором т≥н≥зац≥њ економ≥ки. ƒл¤ л≥кв≥дац≥њ бартер≠них операц≥й необх≥дно вжити р≥шучих заход≥в ¤к економ≥ч≠ного, так ≥ адм≥н≥стративного впливу. ќдним ≥з напр¤мк≥в боротьби з бартером повинн≥ стати штрафн≥ санкц≥њ та зас≠тосуванн¤ вексел≥в.

ƒержавн≥ ф≥нанси, тобто насамперед система бюджет≥в держави, в ринкових умовах Ї одним ≥з найд≥Їв≥ших ≥нстру≠мент≥в впливу на темпи та пропорц≥њ розвитку економ≥ки й со≠ц≥альноњ сфери. ћоб≥л≥зуючи доходи до бюджету, держава впливаЇ на ф≥нансов≥ можливост≥ господарських структур ≥ громад¤н за допомогою об'Їкт≥в оподаткуванн¤, ставок подат≠к≥в ≥ п≥льг при оподаткуванн≥.

«начн≥ш≥ можливост≥ Ї у бюджету щодо впливу на темпи та пропорц≥њ розвитку економ≥ки при ф≥нансуванн≥ саме з бюджету ≥ насамперед витрат на розвиток економ≥ки. “ак, ≥з бюджету зд≥йснюЇтьс¤ ф≥нансуванн¤ операц≥йних та ≥нших витрат на розвиток агропромислового комплексу, надаютьс¤ дотац≥њ вуг≥льн≥й промисловост≥, спр¤мовуютьс¤ кап≥тальн≥ вкладенн¤ в низку об'Їкт≥в загальнодержавного значенн¤, ф≥≠нансуютьс¤ науково-техн≥чн≥ програми.

«а допомогою бюджету створюютьс¤ спец≥альн≥ економ≥ч≠н≥ зони, ¤к≥ суттЇво впливають на прискоренн¤ територ≥аль≠ного розвитку економ≥ки. ѕроте найб≥льше бюджет впливаЇ на темпи та пропорц≥њ розвитку економ≥ки завд¤ки ф≥нансу≠ванню соц≥альних витрат ≥ науки. ѕри цьому з бюджету ф≥≠нансуЇтьс¤ п≥дготовка кадр≥в, охорона здоров'¤, збереженн¤ довк≥лл¤ тощо. «в≥сно, що обс¤ги витрат ≥з бюджету на науку в≥д≥грають вир≥шальну роль дл¤ розвитку економ≥ки та соц≥≠альноњ сфери.

ƒержавн≥ ф≥нанси, тобто система бюджет≥в держави, Ї на сьогодн≥ найрозвинен≥шими. ”продовж ус≥х рок≥в утворенн¤ ф≥нансовоњ системи незалежноњ ”крањни у вдосконаленн≥ п≥дсистеми державних ф≥нанс≥в зд≥йснено найр≥шуч≥ших крок≥в.

÷е насамперед прийн¤тт¤ «акону про бюджетну систему ”крањни. ћожна без переб≥льшенн¤ вважати цей закон одним з найпрогресивн≥ших у ™вроп≥. …ого справедливо називають ще ф≥нансовою конституц≥Їю держави. ÷ей закон закр≥пив фундаментальн≥ засади орган≥зац≥њ державних ф≥нанс≥в. Ќим визначено ланки зведеного бюджету, ч≥тко окреслено призна≠ченн¤ та роль кожноњ з них. ” цьому закон≥ наведено перел≥к прав ≥ обов'¤зк≥в р≥зних г≥лок влади щодо бюджету, виписана посл≥довн≥сть бюджетного процесу, визначено низку доход≥в ≥ витрат кожного з бюджет≥в. ѕроте це хоч ≥ значний, однак ли≠ше перший крок у процес≥ реформуванн¤ системи бюджет≥в держави. Ќа своЇ вир≥шенн¤ чекають так≥ важлив≥ питанн¤, ¤к:

Ч розширенн¤ дох≥дноњ частини бюджет≥в за рахунок зб≥льшенн¤ пр¤мих ≥ скороченн¤ непр¤мих податк≥в;

Ч зд≥йсненн¤ заход≥в щодо економ≥њ державних кошт≥в, скороченн¤ бюджетних видатк≥в, удосконаленн¤ форм ≥ метод≥в њх ф≥нансуванн¤;

Ч вжитт¤ заход≥в щодо скороченн¤ бюджетних дотац≥й ≥ субсид≥й, переходу до наданн¤ ф≥нансовоњ допомоги безпо≠середньо споживачам;

Ч рац≥онал≥зац≥¤ мереж≥ науково-досл≥дних ≥ соц≥ально-культурних заклад≥в, що утримуютьс¤ за рахунок держави, роз≠ширенн¤ њх ф≥нансуванн¤ за рахунок позабюджетних джерел;

Ч визначенн¤ оптимального обс¤гу бюджетних кошт≥в, що спр¤мовуютьс¤ на ф≥нансуванн¤ кап≥тальних вкладень шл¤хом визначенн¤ п≥дприЇмств, ¤к≥ в умовах ринку не можуть за≠безпечити розширене в≥дтворенн¤; ј

Ч в≥дносне скороченн¤ бюджетних видатк≥в на оборону та управл≥нн¤ завд¤ки вт≥ленню принципу розумноњ достат≠ност≥ щодо чисельност≥ та структури «бройних сил, а також рац≥ональноњ побудови й використанн¤ апарату державних владних структур.

¬ажливою умовою усп≥шного функц≥онуванн¤ бюджетноњ системи маЇ стати поглибленн¤ реформи бюджетних взаЇмо≠в≥дносин м≥ж центральними та рег≥ональними р≥вн¤ми влади

на основ≥ розмежуванн¤ в≥дпов≥дальност≥ за розв ¤занн¤ еконо≠м≥чних ≥ соц≥альних проблем крањни та окремих адм≥н≥стратив≠но-територ≥альних утворень шл¤хом в≥дпов≥дного розпод≥лу державних видатк≥в ≥ доход≥в.

ƒл¤ реал≥зац≥њ цього положенн¤ буде визначено розм≥р га≠рантованого р≥вн¤ витрат на соц≥ально-економ≥чний розвиток адм≥н≥стративно-територ≥альних утворень. «абезпеченн¤ тако≠го р≥вн¤ мас зд≥йснюватис¤ з урахуванн¤м сукупност≥ в≥дносин щодо розпод≥лу й використанн¤ ф≥нансових ресурс≥в, що ство≠рюютьс¤ на в≥дпов≥дн≥й територ≥њ, та перерозпод≥льчих м≥жре≠г≥ональних процес≥в.

ѕотребуЇ також удосконаленн¤ дох≥дна частина бюджет≥в. «агальний р≥вень оподаткуванн¤, розм≥ри ставок податк≥в, њхн¤ к≥льк≥сть ≥ база оподаткуванн¤ повинн≥ набути стаб≥ль≠ност≥. «агалом, система оподаткуванн¤ маЇ забезпечити опти-м≥зац≥ю структури розпод≥лу та перерозпод≥лу валового внут≠р≥шнього продукту через бюджет у межах 45Ч47% в≥д ¬¬ѕ.

ƒох≥дна частина бюджету повинна набути стаб≥льност≥ й забезпечити обов'¤зков≥сть ≥ р≥вном≥рн≥сть у сплат≥ податк≥в ус≥ма юридичними та ф≥зичними особами, неприпустим≥сть будь-¤ких про¤в≥в дискрим≥нац≥йного ставленн¤ до окремих платник≥в. ”досконаленн¤ системи моб≥л≥зац≥њ доход≥в до бюд≠жет≥в потребуЇ зм≥н у п≥дходах щодо наданн¤ п≥льг де¤ким платникам. Ќадм≥рна перевантажен≥сть чинного податкового законодавства великою к≥льк≥стю наданих п≥льг призводить до вс≥л¤ких викривлень економ≥чних умов господарюванн¤ р≥з≠них господарських суб'Їкт≥в ≥ невиправданого, з економ≥чноњ точки зору, перерозпод≥лу доход≥в.

Ќагальною щодо удосконаленн¤ чинноњ системи моб≥л≥за≠ц≥њ доход≥в Ї потреба законодавчого забезпеченн¤ захисту прав платник≥в податк≥в, розробка норм ≥ правил веденн¤ обл≥ку та форм зв≥тност≥ дл¤ ц≥лей оподаткуванн¤ з використанн¤м м≥ж≠народних стандарт≥в. ”се це повинно бути в≥дображено у по≠датковому кодекс≥ держави.

1	2	3	4	5

Ќазва: ‘≥нансова система
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (8406 прочитано)