‘≥нанси > ‘≥нансова система

” ф≥нансов≥й систем≥ ”крањни виникла та розвиваЇтьс¤ но≠ва п≥дсистема, ¤ка одержала назву "÷ентрал≥зован≥ ≥ децентра≠л≥зован≥ фонди ц≥льового призначенн¤". ƒо нењ належать: ѕенс≥йний фонд, ‘онд зайн¤тост≥, ‘онд конверс≥њ, ƒержав≠ний ≥нновац≥йний фонд, позабюджетн≥ фонди м≥сцевих рад та ≥нш≥. «агалом в ”крањн≥ нин≥ нал≥чуЇтьс¤ понад 350 р≥зних по≠забюджетних фонд≥в.

”с≥ централ≥зован≥ та децентрал≥зован≥ фонди на сьогодн≥ концентрують у своЇму розпор¤дженн≥ майже чверть ус≥х ф≥≠нансових ресурс≥в держави.  ошти означених фонд≥в витрача≠ютьс¤, ¤к правило, на соц≥альн≥ потреби, вони допомагають насамперед п≥дтримувати життЇвий р≥вень значноњ частини на≠селенн¤, ¤к≥ зак≥нчили свою трудову д≥¤льн≥сть за в≥ком, у зв"¤зку з втратою працездатност≥ або безроб≥тт¤м. ÷≥ фонди спри¤ють локал≥зац≥њ-негативних соц≥альних ви¤в≥в у сусп≥ль≠ств≥, допомагають певним громад¤нам зд≥йснити переквал≥ф≥≠кац≥ю тощо.

ѕрим≥ром, ‘онд конверс≥њ та ƒержавний ≥нновац≥йний фонд впливають на розвиток економ≥ки завд¤ки ф≥нансуван≠ню ≥нновац≥йних проект≥в, створенню нових виробництв ≥ тех≠нолог≥й, форм орган≥зац≥њ господарськоњ д≥¤льност≥. “ому акту≠альними Ї питанн¤ наукового обгрунтуванн¤ обс¤гу та ц≥льового призначенн¤ фонд≥в, а також контролю за ц≥льовим використанн¤м њхн≥х кошт≥в.

ѕ≥дсистема "ƒержавний кредит" покликана моб≥л≥зувати ф≥нансов≥ ресурси дл¤ ф≥нансуванн¤ витрат ≥з бюджету, ¤к≥ не в≥дшкодовуютьс¤ його доходами. Ќазва "ƒержавний кредит" не зовс≥м в≥дпов≥даЇ своњй сут≥. “ут точн≥шою була б назва "ƒержавний борг".

ƒержавний борг буваЇ зовн≥шн≥й ≥ внутр≥шн≥й. ”с≥ кошти ¤к у межах держави, так ≥ за зовн≥шн≥ми запозиченн¤ми, ¤к правило, спр¤мовуютьс¤ на покритт¤ деф≥циту бюджету. ћо≠б≥л≥зац≥¤ кошт≥в через державний кредит даЇ змогу впливати на ≥нфл¤ц≥йн≥ процеси в держав≥ в б≥к њхнього зменшенн¤.

Ќа сьогодн≥ ц¤ п≥дсистема не розвинена ≥, ¤к правило, вт≥лена в двох формах: вклад≥в населенн¤ в ќщадному та ≥н≠ших банках, а також продажу державних боргових зобов'¤≠зань. ≤з розвитком фондового ринку перерозпод≥л ф≥нансо≠вих ресурс≥в, що зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою згаданоњ п≥дсистеми, зростатиме ≥ в абсолютних, ≥ у в≥дносних розм≥≠рах. ÷е дос¤гатиметьс¤ за рахунок зб≥льшенн¤ продажу дер≠жавних ц≥нних папер≥в ¤к ф≥зичним, так ≥ юридичним осо≠бам. ” 1995 роц≥ започатковано проведенн¤ аукц≥он≥в ≥з продажу державних ц≥нних папер≥в. ÷¤ д≥¤льн≥сть держави на фондовому ринку триватиме. «ростатимуть також ≥ вкла≠ди населенн¤ в банках. ѕро це св≥дчить динам≥ка щодо зб≥льшенн¤ обс¤г≥в банк≥вських депозит≥в останн≥ми роками. “ак, на ≥ с≥чн¤ 2000 року грошов≥ заощадженн¤ населенн¤ становили 126 млрд. гривень. ƒе¤к≥ зм≥ни сталис¤ в структу≠р≥ заощаджень Ч гот≥вка зменшилас¤ з 82,6 до 80,5%, а за≠лишки њхн≥х вклад≥в в ќщадному та комерц≥йних банках п≥д≠вищилис¤ з 17,3 до 19,5%.

ƒл¤ усп≥шного функц≥онуванн¤ згаданоњ п≥дсистеми треба насамперед законодавче закр≥пити гарант≥њ держави щодо по≠верненн¤ кошт≥в громад¤н ≥ збереженн¤ њх в≥д знец≥ненн¤. «а≠коном "ѕро державний внутр≥шн≥й борг" передбачен≥ лише перш≥ кроки у напр¤мку вир≥шенн¤ цього питанн¤.

¬ажливу роль у ф≥нансов≥й систем≥ повинна в≥д≥гравати п≥дсистема "—трахов≥ та резервн≥ фонди". –еформуванн¤ економ≥ки передбачаЇ виникненн¤ великоњ к≥лькост≥ госпо≠дарських суб'Їкт≥в, зац≥кавлених у забезпеченн≥ захисту своЇњ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, майна та доход≥в в≥д р≥з≠них негативних насл≥дк≥в ≥ непередбачених ситуац≥й. —аме в цей час повинна набути значного розвитку страхова спра≠ва ≥ насамперед т≥ види страхуванн¤, ¤к≥ майже не розвива≠лис¤ ран≥ше.

Ќаприк≥нц≥ 1999 року в ”крањн≥ нал≥чувалос¤ 700 страхових орган≥зац≥й, ¤ким було видано л≥ценз≥њ на зд≥йсненн¤ страхо≠воњ д≥¤льност≥. як в≥домо, створенн¤ страхових орган≥зац≥й в≥д≠буваЇтьс¤ у форм≥ господарських товариств переважно закри≠того типу. —тановище у страхуванн≥ даЇ п≥дставу дл¤ висновку, що тут сл≥д вжити р≥шучих заход≥в щодо його розвитку та пе≠ретворенн¤ в над≥йний ≥нструмент ринкових в≥дносин.

Ќин≥ потр≥бна науково обгрунтована концепц≥¤ розвитку страховоњ справи у напр¤мках:

Ч створенн¤ правового пол¤ дл¤ забезпеченн¤ ефективно≠го функц≥онуванн¤ ринку страхових послуг, регулюванн¤ страховоњ д≥¤льност≥ та дотриманн¤ прав ≥ зобов'¤зань ус≥х стор≥н, що беруть участь у страхуванн≥;

Ч визначенн¤ форм ≥ напр¤мк≥в страховоњ д≥¤льност≥, ¤к≥ найточн≥ше в≥дпов≥дають сучасному стану в економ≥ц≥ та по≠требам ¤к страховик≥в ≥ страхувальник≥в, так ≥ держави;

Ч обгрунтуванн¤ засоб≥в та форм державного контролю ≥ ре≠гулюванн¤ страхового ринку, включенн¤ страхуванн¤ до перел≥ку важливих ф≥нансових ≥нструмент≥в регулюванн¤ економ≥ки;

Ч створенн¤ умов стаб≥льност≥ розвитку страхових п≥д≠приЇмств;

Ч забезпеченн¤ пр≥оритетного розвитку тих вид≥в страху≠ванн¤, що спри¤ють ф≥нансов≥й стаб≥л≥зац≥њ в держав≥;

Ч створенн¤ конкурентного середовища м≥ж суб'Їктами, що зд≥йснюють страхову д≥¤льн≥сть;

Ч забезпеченн¤ гарант≥њ компенсац≥њ кошт≥в юридичним ≥ ф≥зичним особам у раз≥ настанн¤ страхового випадку;

Ч створенн¤ системи обл≥ку та зв≥тност≥ страховоњ д≥¤ль≠ност≥ з метою формуванн¤ банку достов≥рноњ ≥нформац≥њ та њњ доступност≥.

Ќеаби¤ке значенн¤ дл¤ ефективного функц≥онуванн¤ ф≥≠нансовоњ системи маЇ п≥дсистема "‘≥нансовий ринок". ‘≥≠нансовий ринок маЇ у своЇму склад≥ ринок грошей, ринок кредит≥в, ринок ц≥нних папер≥в ≥ ринок ф≥нансових послуг, що лише формуЇтьс¤ в ”крањн≥. ”продовж 1999 року ≥нтенсивно≠го розвитку набув лише один напр¤м ф≥нансового ринку Ч ринок ц≥нних папер≥в.

ѕрийн¤тт¤ ”казу ѕрезидента ”крањни "ѕро ≥нвестиц≥йн≥ компан≥њ" дало поштовх до розвитку сп≥льного ≥нвестуванн¤ в ц≥нн≥ папери, що створюЇ механ≥зм захисту др≥бних ≥нвесто≠р≥в. Ќа фондовому ринку нин≥ працюЇ понад 500 торговц≥в ц≥нними паперами, ¤к≥ отримали в≥дпов≥дн≥ дозволи.

–озроблена й подана на розгл¤д ур¤дов≥ концепц≥¤ ство≠ренн¤ та розвитку фондового ринку ”крањни, њњ' погоджено з в≥дпов≥дними в≥домствами, фондовою б≥ржею та јсоц≥ац≥Їю торговц≥в ц≥нними паперами.

ѕрот¤гом 1999 року зак≥нчено формуванн¤ законодавчоњ бази дл¤ випуску державних ц≥нних папер≥в, ¤к≥ забезпечу≠ють держав≥ не≥нфл¤цшн≥ засоби ф≥нансуванн¤ бюджетного деф≥циту-

—творенн¤ повноц≥нного ф≥нансового ринку потребуЇ прискореного розвитку ринку кредит≥в ≥ ринку грошей. Ќада≠л≥ ц≥ напр¤мки матимуть спри¤тлив≥ умови дл¤ свого удоско≠наленн¤ й активн≥ше впливатимуть на стаб≥л≥зац≥ю ф≥нансово≠го стану в держав≥.

‘ункц≥онуванн¤ кожноњ з≥ складових ф≥нансовоњ системи держави можливе лише за умов ч≥ткого законодавчого урегу≠люванн¤ њхньоњ взаЇмод≥њ та ¤кщо вони доповнюють одна одну. “ак, наприклад, при недол≥ках в орган≥зац≥њ ф≥нансовоњ д≥¤ль≠ност≥ п≥дприЇмницьких структур, њхньоњ збитковост≥ зменшу≠ютьс¤ надходженн¤ до бюджетноњ системи, централ≥зованих позабюджетних фонд≥в, страхових ≥ резервних фонд≥в. ÷е зву≠жуЇ ф≥нансов≥ можливост≥ держави, зумовлюючи деф≥цит бюд≠жету. ƒеф≥цит бюджету може призвести до зростанн¤ ≥нфл¤ц≥њ

або державного боргу, що негативно позначитьс¤ на д≥¤льнос≠т≥ вс≥х учасник≥в ф≥нансового ринку.

—хожих взаЇмозумовлених ¤к негативних, так ≥ позитивних вар≥ант≥в може бути багато. ¬ажливо в цьому раз≥ своЇчасно њх споогнозувати та розробити заходи щодо њх локал≥зац≥њ.

«авданн¤ й запитанн¤ дл¤ самост≥йноњ роботи:

1. ƒайте визначенн¤ ф≥нансовоњ системи.

2. Ќазв≥ть складов≥, що Ї ланками ф≥нансовоњ системи.

3. ўо становить правову та орган≥зац≥йну основу ф≥нансовоњ системи?

4. як впливаЇ кожна з п≥дсистем на економ≥чн≥ й соц≥альн≥ процеси в держав≥?

5. ƒайте визначенн¤ терм≥н≥в: ф≥нансова система, державн≥ ф≥нанси, централ≥зован≥ й децентрал≥зован≥ фонди ф≥нансових ресур≠с≥в, страхов≥ фонди, резервн≥ фонди, державний кредит, ф≥нансовий ринок, ф≥нансове законодавство, ф≥нансовий апарат.

ЎЋя’» ¬ƒќ— ќЌјЋ≈ЌЌя ≤ —“јЅ≤Ћ≤«ј÷≤ѓ ‘≤Ќ ј ѕ—ќ¬ќѓ —»—“≈ћ» ” –јѓЌ»

ѕроблеми стаб≥л≥зац≥њ ≥ оздоровленн¤ ф≥нансовоњ системи ”крањни

це зараз найб≥льш актуальне дл¤ держави.

ћета стаб≥л≥зац≥њ Ч створити реальн≥ стартов≥ передумови структурноњ перебудови економ≥ки, в≥дновленн¤ ≥нвестиц≥йного процесу, моб≥л≥зац≥њ через становленн¤ ф≥нансового ринку та ≥нших ф≥нансових ≥нституц≥й в≥дпов≥дних ф≥нансових ресурс≥в.

ќб'Їктивна передумова ф≥нансовоњ стаб≥л≥зац≥њ Ч глибока реформа ф≥нансовоњ системи ”крањни.

–еформа ф≥нансовоњ системи Ч це:

Х реальне розмежуванн¤ ф≥нансовоњ ≥ кредитноњ системи,

Х реальне розмежуванн¤ ф≥нанс≥в державних п≥дприЇмств та ƒержавного бюджету;

Х розробка зведеного балансу ф≥нансових ресурс≥в держави Ч доход≥в ≥ витрат вс≥х без вин¤тку юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б, через ¤к≥ проходить розпод≥л ≥ перерозпод≥л нац≥онального доходу;

Х зд≥йсненн¤ децентрал≥зац≥њ державних ф≥нанс≥в, структурного розмежуванн¤ державного та м≥сцевих бюджет≥в за джерелами надходжень та витрат;

Х зд≥йсненн¤ заход≥в з перебудови системи оподаткуванн¤ у напр¤мку њњ подальшоњ л≥берал≥зац≥њ та децентрал≥зац≥њ, утворенн¤ на њњ основ≥ механ≥зм≥в стимулюванн¤ виробництва та п≥дприЇмництва;

Х зд≥йсненн¤ ефективних заход≥в з налагодженн¤ системи достов≥рного ф≥нансового обл≥ку, державноњ зв≥тност≥ та своЇчасноњ сплати податк≥в. ўо пропонуЇтьс¤ дл¤ вдосконаленн¤ ≥ стаб≥л≥зац≥њ ф≥нансовоњ

системи:

1. ѕродовжити реформуванн¤ бюджетноњ системи зг≥дно з концепц≥Їю бюджетноњ реформи. «абезпечити перех≥д до середньострокового бюджетного та ф≥нансового плануванн¤, вид≥ленн¤ асигнувань окремо на витрати бюджету розвитку. –ац≥онал≥зувати структуру видатк≥в на розвиток соц≥альноњ сфери, оборони, нац≥ональноњ безпеки, забезпеченн¤ правопор¤дку ”досконалити механ≥зм ф≥нансового забезпеченн¤ м≥сцевого самовр¤дуванн¤ та механ≥зм реал≥зац≥њ ƒержавного бюджету.

1	2	3	4	5

Ќазва: ‘≥нансова система
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (8406 прочитано)