‘≥нанси > ѕодаткова система ”крањни
Ќаукова новизна одержаних результат≥в. ” робот≥ досл≥джено про цес функц≥онуванн¤ податковоњ системи ”крањни за минул≥ 6 рок≥в, а також зроблено прогноз њњ розвитку на наступн≥ 5 рок≥в. 1. —»—“≈ћј ќѕќƒј“ ”¬јЌЌя —истема оподаткуванн¤ Ч це продукт д≥¤льност≥ держави, њњ важливий атрибут. ожна держава формуЇ свою систему оподаткуванн¤ з урахуванн¤м досв≥ду ≥нших крањн, власних нац≥ональних особливостей, стану економ≥ки, розвитку ринкових в≥дносин, необх≥дност≥ вир≥шенн¤ конкретних економ≥ч них ≥ соц≥альних завдань. —тановленн¤ податковоњ системи ”крањни почалос¤ з прийн¤тт¤ 25 черв н¤ 1991 року «акону ”крањни " ѕро систему оподаткуванн¤ ". ÷им «аконом було створено передумови дл¤ њњ наступного розвитку. —истема оподаткуван н¤ в ”крањн≥ ¤вл¤Ї собою сукупн≥сть податк≥в, збор≥в, платеж≥в до бюджету та внеск≥в до бюджетних ц≥льових фонд≥в. що ст¤гуютьс¤ у визначеному по р¤дку. ѕодатки та збори Ч це обовТ¤зков≥ платеж≥ до бюджету ≥ державних ц≥ льових фонд≥в, що зд≥йснюютьс¤ платниками у пор¤дку ≥ на умовах визначе них законодавчими актами ”крањни. ¬ ”крањн≥ ст¤гуютьс¤ загальнодержавн≥ податки та збори а також м≥сцев≥ податки та збори. ƒо загальнодержавних належать так≥ податки та збори: податок на дода ну варт≥сть ( ѕƒ¬ ); акцизний зб≥р; податок на прибуток п≥дприЇмств; пода ток на доходи ф≥зичних ос≥б; мито; державне мито; податок за землю; пода ток на нерухоме майно; рентн≥ платеж≥; податок з власник≥в транспортних за соб≥в та ≥нших самох≥дних машин ≥ механ≥зм≥в; податок на промисел; зб≥р на геологорозв≥дувальн≥ роботи. зд≥йснен≥ за рахунок державного бюджету; зб≥р на спец≥альне використанн¤ природних ресурс≥в; зб≥р за забрудненн¤ навко лишнього середовища; зб≥р на обовТ¤зкове соц≥альне страхуванн¤; зб≥р на обовТ¤зкове державне пенс≥йне страхуванн¤; зб≥р до ƒержавного ≥нновац≥й ного фонду; плата за торговий патент на де¤к≥ види п≥дприЇмницькоњ д≥¤ль ност≥. ўодо м≥сцевих податк≥в ≥ збор≥в, то законом встановлено перел≥к з двох податк≥в (податок з реклами, комунальний податок) ≥ чотирнадц¤ти збор≥в. ожна селищна, с≥льська, м≥ська рада може затверджувати такий перел≥к, ¤кий вважаЇ доц≥льним на територ≥њ, що п≥дпор¤дкована њй, кр≥м обовТ¤зкових м≥сцевих податк≥в ≥ збор≥в: комунальний податок, збору на пар куванн¤ автотранспорту, ринкового збору, збору на видачу дозволу на роз м≥щенн¤ обТЇкт≥в торг≥вл≥ ≥ сфери послуг ≥ збору з власник≥в собак. ѕлатники, ставки податк≥в ≥ збор≥в, бази ≥ пор¤док нарахуванн¤, обовТ¤зки, права ≥ в≥дпов≥дальн≥сть платник≥в, строки сплати до бюджету або ц≥льових фонд≥в кожного з названих податк≥в ≥ збор≥в визначаЇтьс¤ певними законами або ≥ншими законодавчими актами, так наприклад вс≥ питанн¤ що до податку на додану варт≥сть регулюЇтьс¤ «аконом ”крањни "ѕро податок на додану варт≥сть" в≥д 3.04.97 є 168/97-¬–, акцизний зб≥р Ч " ≤нструкц≥Їю про пор¤док в≥драхуванн¤ акцизного збору у випадку ввозу товар≥в субТЇктами зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ на митну територ≥ю ”крањни" затвердженоњ Ќаказом ƒержавноњ митноњ служби ”крањни" в≥д 21.01.00, податок на прибу ток Ч «аконом ”крањни Уѕро оподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмствФ в≥д 16.06.97 р. ѕодатки Ї формою ф≥нансових в≥дносин м≥ж державою ≥ членами сусп≥ льства з метою створенн¤ загальнодержавного централ≥зованого фонду гро шових ресурс≥в, необх≥дних дл¤ зд≥йсненн¤ державою њњ функц≥й. “аблиц¤ 1. —труктура доход≥в бюджету.[на основ≥ даних 1,2]  «а рахунок податк≥в державний бюджет ”крањни формуЇ б≥льшу части ну доход≥в держави, що дозвол¤Ї ф≥нансувати програми соц≥ального захис ту населенн¤, соц≥ально-культурн≥ заходи, науку та державн≥ кап≥тальн≥ вкладенн¤ у розвиток галузей ≥ структурну перебудову економ≥ки. « держа вного бюджету передбачен≥ асигнуванн¤ на ф≥нансуванн¤ житлово комунального та дорожнього господарства, оборони, буд≥вництва житла дл¤ в≥йськовослужбовц≥в, утриманн¤ правоохоронних ≥ митних орган≥в та пода ткових служб, орган≥в законодавчоњ ≥ судовоњ влади, зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥. —истема державного оподаткуванн¤ повинна не просто залучати части ну вартост≥ внутр≥шнього нац≥онального продукту на формуванн¤ доход≥в ƒержавного бюджету, але й активно впливати на п≥двищенн¤ ефективност≥ сусп≥льного виробництва, заохочувати окремого виробника, господарююч≥ субТЇкти до ≥нвестуванн¤ кошт≥в у р≥зн≥ галуз≥ д≥¤льност≥ “аким чином, соц≥ ально-економ≥чне значенн¤ податк≥в та збор≥в пол¤гаЇ у формуванн≥ центра л≥зованих державних ф≥нансових ресурс≥в, ¤к≥ акумулюютьс¤ у бюджетах р≥ зних р≥вн≥в ≥ перерозпод≥л¤ютьс¤ по витратних статт¤х в≥дпов≥дно з бюджет ним розписом. ѕодаткова система, що склалас¤ в ”крањн≥ передбачаЇ под≥л податк≥в ≥ збор≥в за економ≥чним зм≥стом на: - податки ≥ збори в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ, виконанн¤ роб≥т та на данн¤ послуг; - податки на доходи (прибуток); - р≥зн≥ види плати (за природн≥ ресурси, майно, тощо); - надходженн¤ в≥д зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥; - збори держави за вчиненн¤ д≥й, видачу документ≥в, що мають юридичне значенн¤, тощо. 2. —“јЌ „»ЌЌќѓ ѕќƒј“ ќ¬ќѓ —»—“≈ћ» ѕодаткова система, що д≥Ї в наш≥й держав≥, продовжуЇ сто¤ти на завад≥ ефективному розвитку украњнського сусп≥льства. ¬она була ≥ Ї високим час токолом м≥ж владою ≥ народом. ¬она використовуЇтьс¤ ¤к зас≥б пригн≥ченн¤ платник≥в податк≥в. ¬она Ї несправедливою щодо оподаткуванн¤ абсолютноњ б≥льшост≥ громад¤н ”крањни. ¬она гальмуЇ економ≥чне ≥ соц≥альне в≥дро дженн¤ нац≥њ. 1 √оловн≥ ознаки згубност≥ д≥ючоњ системи оподаткуванн¤ дл¤ потреб держави ≥ сусп≥льства наступн≥. 1. —истема в≥дзначаЇтьс¤ надзвичайно високим податковим наван таженн¤м. а) ѕерш за все воно л¤гаЇ т¤гарем на б≥льш≥сть субТЇкт≥в реаль ного сектору економ≥ки. —укупн≥ податков≥ вимоги в≥дносно доданоњ варто ст≥ (доходу)окремих нац≥ональних п≥дприЇмств, не в≥днесених до груп п≥ль гового чи спец≥ального оподаткуванн¤, знаход¤тьс¤ в межах в≥д 56,0 до 120% 1 « урахуванн¤м субТЇкт≥в господарюванн¤, що оподатковуютьс¤ за спец≥альними системами (малий та середн≥й б≥знес, с≥льськ≥ господарства, п≥дприЇмства спец≥альних економ≥чних зон ≥ т.≥.), середнЇ розрахункове зна ченн¤ податкових вимог до нац≥ональних субТЇкт≥в господарюванн¤ по в≥д ношенню до створеноњ ними доданоњ вартост≥ дос¤гаЇ в ”крањн≥ 56-58% 2 якщо виключити з розрахунк≥в показник≥в податкового навантаженн¤ спла чен≥ п≥дприЇмствами суми ѕƒ¬, вважаючи що цей податок переноситьс¤ на громад¤н-споживач≥в ≥ на бюджет (при поверненн≥ сплачених сум украњнсь ким експортерам), то д≥апазон коливань сукупних податкових вимог до окремих украњнських п≥дприЇмств ≥ господарств, ¤к≥ не користуютьс¤ спец≥а льними п≥льговими системами оподаткуванн¤, становитиме в≥д 40,0 до 82,0% створеноњ ними доданоњ вартост≥. —ереднЇ розрахункове значенн¤ по даткових вимог до ус≥х украњнських субТЇкт≥в господарюванн¤ (враховуючи Уп≥льговик≥вФ) по в≥дношенню до створеноњ ними доданоњ вартост≥ знизитьс¤ п≥сл¤ виключенн¤ вимог з ѕƒ¬ до 45,0-47,0%. ¬одночас, введенн¤ у цьому роц≥ законодавством про бюджет додаткових ф≥скальних платеж≥в з чистого прибутку (не менше половини його величини) п≥дприЇмствами державноњ власност≥ зб≥льшило середн≥ сукупн≥ податков≥ вимоги до п≥дприЇмств ”кра њни до р≥вн¤ 48,0-49,0% доданоњ вартост≥. «вичайно, лише окрем≥ п≥дприЇмст ва здатн≥ витримати так≥ надзвичайно висок≥ нормативн≥ податков≥ наванта женн¤. ÷е, зокрема, лише т≥ п≥дприЇмства, у ¤ких сп≥вв≥дношенн¤ прибутку до фонду зароб≥тноњ плати с¤гаЇ щонайменше 120%. ѕо державних п≥дпри Їмствах цей показник мав би бути щонайменше 160%. ќчевидно, що в тако му списку не буде жодного п≥дприЇмства промисловост≥ та с≥льського госпо дарства. ќтже дл¤ абсолютноњ б≥льшост≥ украњнських п≥дприЇмств сплата ус≥х податк≥в Ї наст≥льки високою, що призводить до зменшенн¤ обс¤г≥в њх кап≥ тал≥в ≥ тому змушуЇ приховувати доходи, зд≥йснювати т≥ньов≥ ≥ контрабандн≥ операц≥њ, приводить до витоку кап≥тал≥в за кордон. ќкр≥м цього, ≥снуЇ, ¤к в≥ домо, допустимий р≥вень оподаткуванн¤, ¤кий субТЇктивно сприймаЇтьс¤ власником п≥дприЇмства (та ≥нвесторами). …ого значенн¤ дл¤ представника будь-¤коњ нац≥њ , незалежно в≥д р≥вн¤ культури та ≥деолог≥њ вихованн¤ не пере вищуЇ у сьогодн≥шньому св≥т≥ 30-35% отриманого доходу. ѕричому найвищ≥ показники спостер≥гаютьс¤ у крањнах ™вропи, ¤к≥ прот¤гом стор≥ч формували ≥ виховували сол≥дарну св≥дом≥сть своњх громад¤н. (ƒосл≥дженн¤, що були проведен≥ у друг≥й половин≥ 19-го стор≥чч¤, св≥дчили, що пор≥г оподаткуван н¤ доход≥в не повинен перевищувати дл¤ ‘ранц≥њ 12-14%, а у де¤ких нероз винутих крањнах Ц не б≥льше 6-7%).[4] ¬ ”крањн≥ ж прот¤гом дек≥лькох поко л≥нь зобовТ¤занн¤ громад¤н ф≥нансувати державн≥ та ≥нш≥ публ≥чн≥ витрати не ≥снувало. “ому максимальна величина податкових вимог маЇ бути, у б≥льшо ст≥ випадк≥в, значно нижчою Ц мабуть 15-20% доходу. б) ƒостатньо високе податкове навантаженн¤ л¤гаЇ також на доходи споживач≥в Ц перес≥чних громад¤н ”крањни. ¬ основному це сплата непр¤мих податк≥в при куп≥вл≥ товар≥в та послуг (ѕƒ¬, акцизи, спец≥альн≥ збори до пенс≥йного фонду, митн≥ платеж≥ з ≥мпорту тощо), а також податки з нерухомост≥, в≥д продажу неру хомого та рухомого майна та ≥нш≥. —укупн≥ обс¤ги цих податк≥в дор≥внюють приблизно 45-46% в≥д суми ус≥Їњ оф≥ц≥йноњ зарплати та ≥нших ≥ндив≥дуальних доход≥в громад¤н[5]. ќкр≥м того, пр¤м≥ податки на доходи громад¤н у цьому роц≥ становл¤ть 15,1-15,2% њх сукупноњ величини (без ≥ндив≥дуальних дохо д≥в в≥д б≥знесу, п≥дприЇмництва, ф≥нансових операц≥й та ц≥нних папер≥в то що). ќтже в середньому до 62 % ≥ндив≥дуальних доход≥в б≥льшост≥ наших громад¤н (виключаючи найб≥дн≥ших Ц субсид≥йованих ≥ соц≥ально незахище них громад¤н, пенс≥онер≥в тощо, а також п≥дприЇмц≥в ≥ власник≥в прибутко вих актив≥в) сплачуЇтьс¤ ними через податкову систему до бюджету й пен с≥йного фонду держави. ƒл¤ пенс≥онер≥в та ≥нших соц≥ально незахищених прошарк≥в громад¤н ”крањни податкове навантаженн¤ Ї трохи нижчим, оск≥ льки вони не сплачують податку з власних доход≥в Ц отриманих пенс≥й, до помог, субсид≥й ≥ т.≥. ѕроте ≥ за цих умов податковий т¤гар, ¤кий падаЇ на њх плеч≥ с¤гаЇ 47,5% њх ≥ндив≥дуальних доход≥в (що становить 14,3% в≥д обс¤гу ¬¬ѕ ”крањни у ц.р.). «вичайно такий р≥вень оподаткуванн¤ Ї неприйн¤тним Ц люди обмежен≥ у споживанн≥, що маЇ насл≥дком њх пригн≥ченн¤, звуженн¤ свобод й жене за кращим житт¤м за кордон. ” п≥дсумку: загальне податкове навантаженн¤ на економ≥ку (≥ на субТЇкт≥в господарюванн¤, ≥ на с≥мТњ) у фор м≥ сукупних вимог до платник≥в податк≥в складаЇ станом на 2005 р≥к б≥л¤ 83,5% (49,0+20,2+14,3) в≥д обс¤гу ¬¬ѕ ”крањни.
Ќазва: ѕодаткова система ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-12-15 (29451 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
