‘≥нанси > ѕодаткова система ”крањни

2. Ќедопустимо низьким Ї р≥вень сплачуваност≥ податк≥в пор≥вн¤но ≥з законними податковими вимогами. ѕри надзвичайно високому р≥вн≥ загаль них податкових вимог в ”крањни ус≥ фактичн≥ податков≥ надходженн¤ до кон сол≥дованого бюджету ≥ соц≥альних фонд≥в держави дор≥внюють за планом на цей р≥к 163,2 млрд. грн. або 40,0% ¬¬ѕ. ” минул≥ ж роки сукупн≥ податков≥ надходженн¤ становили не б≥льше 38,8 %¬¬ѕ ”крањни (у 2002 роц≥)[12]. –≥ зниц¤ м≥ж вимогами ≥ фактичними надходженн¤ми (83,5-40,0=43,5% ¬¬ѕ або приблизно 187,0 млрд. грн.) демонструЇ, ¤к м≥н≥мум, м≥ру неприйн¤тно ст≥ дл¤ сусп≥льства податкового навантаженн¤. ќкр≥м того, це св≥дченн¤ ма сштабност≥ зв≥льнень та ухилень в≥д оподаткуванн¤, а також неефективност≥ орган≥зац≥њ податковоњ системи.

3. ƒо вад чинноњ податковоњ системи треба в≥днести й надзвичайну не р≥вном≥рн≥сть ≥ несправедлив≥сть розпод≥лу податкового навантаженн¤ на р≥зних платник≥в податк≥в. а) ƒл¤ субТЇкт≥в господарюванн¤ така нер≥в ном≥рн≥сть сформувалас¤ завд¤ки: - запровадженню спец≥альних систем оподаткуванн¤ дл¤ с≥льських гос подарств, ћ—Ѕ, а також п≥дприЇмств, що д≥ють на територ≥¤х спец≥альних економ≥чних зон, технопарк≥в й зон пр≥оритетного розвитку. “ака м≥жгалузе ва ≥ м≥жтеритор≥альна нер≥вном≥рн≥сть податкового навантаженн¤ дос¤гаЇ в≥д 12 до 150% доданоњ вартост≥ на окремих п≥дприЇмствах. Ќесправедлив≥сть, що виникаЇ при цьому, спотворюЇ ринкову мотивац≥ю до ≥нвестиц≥й у найре нтабельн≥ш≥ сектори економ≥ки; змушуЇ окрем≥ господарства перереЇстрову ватис¤ ¤к сукупн≥сть малих структур ≥ уникати податкових зобовТ¤зань; ство рювати корупц≥йно-адм≥н≥стративн≥ зони п≥льгового оподаткуванн¤; зд≥йс нювати контрабандно-т≥ньов≥ операц≥њ й фальсиф≥кувати податкову зв≥тн≥сть; - законодавчо встановленим зв≥льненн¤м в≥д сплати або знижок ставок податк≥в в окремих секторах економ≥ки. “ак≥ оф≥ц≥йн≥ п≥льги , що стосували с¤ ¤к пр¤мих, так ≥ непр¤мих податк≥в, були встановлен≥ в основному дл¤ га лузей та виробництв, що стали збитковими й неконкурентноспроможними (автомоб≥льна, суднобуд≥вна, вуг≥льна, газова промислов≥сть, ¬ѕ , металур г≥¤, електроенергетика та ≥нш≥). ¬≥дсутн≥сть таких п≥льг дл¤ п≥дприЇмств ≥н ших галузей (легкоњ, харчовоњ, деревообробноњ, будматер≥ал≥в тощо) стиму лювало њх шукати шл¤хи ухиленн¤ в≥д оподаткуванн¤; - додатковим надвисоким податковим зобовТ¤занн¤м дл¤ таких держав них монопол≥ст≥в, ¤к газо- й нафтотранспортн≥ п≥дприЇмства, а з цього року й дл¤ ≥нших прибуткових п≥дприЇмств державноњ власност≥. ƒл¤ них податков≥ вимоги перевалили за 100% доданоњ вартост≥. Ќе можна не розум≥ти, що в цих умовах платники податк≥в використовують вс≥ можливост≥ уникненн¤ своњх зобовТ¤зань; - неоф≥ц≥йних домовленостей м≥ж платниками податк≥в й органами ст¤г ненн¤ податкових внеск≥в про зменшенн¤ сум платеж≥в за допомогою зани женн¤ обс¤г≥в доход≥в та ≥нших предмет≥в оподаткуванн¤. ќсобливо широко використовуЇтьс¤ механ≥зм таких домовленостей з найб≥льш великими плат никами податк≥в, торг≥вельно-посередницькими, ф≥нансовими, крупними ко рпоративними та багатогалузевими структурами. ќчевидно, саме тут бюджет втрачаЇ найб≥льшу суму надходжень; - св≥домим ухиленн¤м п≥дприЇмств в≥д своњх зобовТ¤зань шл¤хом фаль сиф≥кац≥њ зв≥тност≥ про свою д≥¤льн≥сть, майно та р≥вень доходност≥. «а екс пертними оц≥нками —в≥тового банку, вагом≥сть оф≥ц≥йних податкових зни жок, п≥льг та зв≥льнень в≥д оподаткуванн¤ складала до останнього часу б≥л¤ 12% ¬¬ѕ[6]. ќск≥льки в цьому роц≥ сума податкових преференц≥й дл¤ п≥д приЇмств, що не в≥днос¤тьс¤ до с≥льського господарства ≥ структур ћ—Ѕ, зменшена приблизно на 10,5 млрд.грн. або 2,5% ¬¬ѕ ”крањни, то вагом≥сть цих прив≥лењв та п≥льг можна оц≥нити приблизно у 9,5% в≥д валового внутр≥ шнього продукту. “од≥ несплата законно встановлених податк≥в за допомо гою неоф≥ц≥йних (корупц≥йних) змов м≥ж податк≥вц¤ми ≥ платниками подат к≥в разом з самочинними ухил¤нн¤ми п≥дприЇмств в≥д оподаткуванн¤ варту ють, ¤к м≥н≥мум, 34,0% ¬¬ѕ (43,5%-9,5%). б) ƒл¤ украњнських с≥мей, домо господарств нер≥вном≥рн≥сть та несправедлив≥сть оподаткуванн¤ повТ¤зана з трьома основними причинами: - при пропорц≥йн≥й (формально р≥вном≥рн≥й) систем≥ оподаткуванн¤ ≥н див≥дуальних доход≥в громад¤н т≥, хто заробл¤Ї менше, задовольн¤ють в ос новному лише матер≥альн≥ потреби, обмежуючи себе у можливост¤х осв≥ти, л≥куванн¤, оздоровленн¤, куп≥вл≥ книг, газет, отриманн≥ ≥нших соц≥ально культурних послуг; - через нер≥вном≥рн≥сть у доходах р≥зн≥ громад¤ни витрачають непропо рц≥йн≥ њх частки на сплату непр¤мих податк≥в: б≥дн≥ й найб≥дн≥ш≥ сплачують значно б≥льшу частку власних доход≥в на покритт¤ вв≥зного мита, ѕƒ¬ й ак циз≥в, що включен≥ у ц≥ни на товари й послуги, оск≥льки в њх с≥мейних бю джетах значно вищою Ї частка витрат на поточне споживанн¤. ¬иходить, що чим вищою Ї частка непр¤мих податк≥в на доходи громад¤н у загальн≥й сум≥ сплачених ними податк≥в, тим нер≥вном≥рн≥шою й несправедлив≥шою Ї сис тема оподаткуванн¤ ≥ндив≥дуальних доход≥в. ћ≥н≥мальн≥ грошов≥ можливост≥ б≥льшост≥ громад¤н спонукають њх купувати не¤к≥сн≥, несертиф≥кован≥ това ри, звертатис¤ до неорган≥зованих ринк≥в, контрабандних постачальник≥в. ÷е зумовлюЇ додатков≥ витрати бюджетних надходжень через несплату в≥дпов≥ дних непр¤мих податк≥в. ѓх можна оц≥нити в сум≥ втрат по ≥мпортних товарах приблизно у 6-8 млрд. грн., по внутр≥шн≥х товарах ≥ послугах Ц у 8-10 млрд.грн. ¬ сукупност≥ це 4-5% ¬¬ѕ цього року; - на в≥дм≥ну в≥д тих, хто отримуЇ пом≥рковану зарплату ≥ сплачуЇ ус≥ зо бовТ¤занн¤ з податку на ≥ндив≥дуальн≥ доходи, високооплачуван≥ прац≥вники, крупн≥ п≥дприЇмц≥, власники великих майнових актив≥в через високе оподат куванн¤ фонд≥в зарплати (до пенс≥йного й державного соц≥альних фонд≥в) приховують д≥йсн≥ суми своњх доход≥в, повн≥стю або частково ухил¤ютьс¤ в≥д зобовТ¤зань. ћасштаби таких ухилень можна оц≥нити у 20-30% в≥д сплаче них сум податку на доходи ф≥зичних ос≥б Ц тобто у суму 3,0 - 5,0 млрд. грн. або 0,8Ц1,0% ¬¬ѕ ”крањни у 2005 роц≥. ќтже нер≥вном≥рн≥сть ≥ несправедли в≥сть, що притаманн≥ д≥юч≥й податков≥й систем≥, Ї серйозним поштовхом до функц≥онуванн¤ т≥ньовоњ економ≥ки, штучних структурно-галузевих викрив лень у нац≥ональному виробництв≥ та ≥нвестиц≥¤х, обмеженн≥ бюджетних ра хунк≥в держави.

4. Ќесправедлив≥сть системи оподаткуванн¤ пол¤гаЇ й у неотриманн≥ послуг, пенс≥й й допомог в≥д держави тими громад¤нами ≥ членами њх с≥мей, ¤к≥ сплачують в≥дпов≥дн≥ податки. “ак, др≥бн≥ та середн≥ п≥дприЇмц≥, надавач≥ приватних послуг тощо, ¤к≥ внос¤ть платеж≥ за спрощеною системою оподат куванн¤, не мають прав на отриманн¤ таких же пенс≥й й соц≥альних допомог, ¤к найман≥ прац≥вники, що сплатили адекватн≥ суми до державного бюджету й пенс≥йного та соц≥альних фонд≥в. “е ж можна сказати й про державну пра вову допомогу, ¤ка продовжуЇ дискрим≥нац≥йно ставитис¤ до приватного б≥з несу ≥ п≥дприЇмництва.

5. «губн≥сть д≥ючоњ системи оподаткуванн¤ пол¤гаЇ й у њњ переванта женн≥ непр¤мими податками, ¤к≥ у сукупност≥ складають ¾ вс≥х податко вих платеж≥в громад¤н ”крањни. ¬ той же час, частка непр¤мих податк≥в, ¤к≥ сплачують п≥дприЇмства та ≥нш≥ субТЇкти господарюванн¤ (сплачують лише вв≥зне, вив≥зне та державне мито) не перевищуЇ 10,0% њх сукупних податко вих зобовТ¤зань. ‘актично через непр¤м≥ податки (акцизи та ѕƒ¬) держава переклала податкове навантаженн¤ на плеч≥ населенн¤. «губн≥сть такого пе рекладанн¤ у тому, що: а) платники непр¤мих податк≥в у б≥льшост≥ випадк≥в не знають, що њх оподатковують. ѕодатк≥вц≥ вважають це перевагою даних податкових збор≥в. √ромад¤ни не обурюютьс¤, купуючи товари та послуги, а отже ставки ѕƒ¬, акциз≥в, мита, спецзбор≥в ≥ т.п. можна п≥двищувати; можна пост≥йно множити к≥льк≥сть вид≥в непр¤мих податкових вилучень, дов≥льно завищувати суми останн≥х, використовуючи неправдив≥ дан≥ про величину предмету оподаткуванн¤ (особливо щодо ѕƒ¬ та вв≥зного мита). ¬насл≥док цього податк≥вц≥ можуть в≥льно ман≥пулювати розрахунками платеж≥в, а от же, не докладаючи зусиль, отримувати необх≥дн≥ надходженн¤. ¬ той же час неконтрольован≥сть цього типу оподаткуванн¤ з боку платник≥в разом з до в≥льними ман≥пулюванн¤ми робл¤ть надходженн¤ цих податк≥в вкрай неста б≥льними та ненад≥йними; б) страждають в≥д застосуванн¤ непр¤мих податк≥в (в частин≥, що не оподатковуЇ предмети розкош≥) у б≥льш≥й м≥р≥ б≥дн≥ с≥мТњ ≥ незаможн≥ громад¤ни. « часом акцизи, що мають диференц≥юватис¤, зрос таючи дл¤ предмет≥в розкош≥, складають все меншу частку у сумах непр¤мих податк≥в, де випереджаючими темпами зб≥льшуЇтьс¤ вагом≥сть ѕƒ¬ та вв≥з ного мита. ¬насл≥док цього, непр¤ме оподаткуванн¤ усе у б≥льш≥й м≥р≥ пору шуЇ засади р≥вном≥рного обт¤женн¤ доход≥в ус≥х платник≥в податк≥в; в) за стосуванн¤ непр¤мих податк≥в у роки зростанн¤ виробництва й споживанн¤ вигл¤даЇ вкрай доц≥льним через прискорене зб≥льшенн¤ цих податкових ви мог. Ќавпаки, у роки гальмуванн¤ темп≥в росту економ≥ки, суми надходжень в≥д њх сплати зменшуютьс¤, причому таке зменшенн¤ випереджаЇ пад≥нн¤ пр¤мих податкових платеж≥в.

1	2	3	4	5	6	7	8

Ќазва: ѕодаткова система ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-12-15 (29451 прочитано)