‘≥нанси > ѕодаткова система ”крањни
™диний соц≥альний податок Ући погоджуЇмос¤ щодо необх≥дност≥ зам≥ни чотирьох обовТ¤зкових соц≥альних платеж≥в Їдиним соц≥альним пода тком, ставка ¤кого поступово маЇ зменшуватис¤. —тавка податку може в≥др≥ зн¤тис¤ залежно в≥д сектору економ≥ки, в ¤кому працюЇ виробник. ѕраво ад м≥н≥струванн¤ такого податку можна закр≥пити за ѕенс≥йним фондом ”крањ ни, оск≥льки той маЇ найб≥льш розгалужену мережу представництв по ”крањ н≥. ¬одночас надходженн¤ в≥д Їдиного соц≥ального податку мають автомати чно та негайно розпод≥л¤тис¤ м≥ж ус≥ма соц≥альними фондами у ч≥тко визна чених частках. «апровадженн¤ Їдиного соц≥ального податку маЇ на мет≥ по легшити процедуру розрахунку ≥ сплати поточних соц≥альних платеж≥в, а та кож призвести до економ≥њ часу субТЇкт≥в п≥дприЇмництва. ћи погоджуЇмос¤, що зменшенн¤ ставок податку повинно в≥дбуватис¤ поступово, не б≥льше н≥ж на 1,5-2% щороку. Ќа нашу думку навр¤д чи ставка Їдиного соц≥ального по датку можу бути меншою н≥ж 25%2 в довгостроков≥й перспектив≥. ўороку ур¤д маЇ ч≥тко в≥дсл≥дковувати динам≥ку зростанн¤ надходжень за рахунок дет≥н≥зац≥њ фонду зароб≥тноњ плати.Ф [17] «меншенн¤ ф≥скального наванта женн¤ на фонд оплати прац≥ в проект≥ бюджету на 2006 р≥к Ї важливим кро ком у цьому напр¤мку[11]. ќподаткуванн¤ див≥денд≥в, процентного доходу, доходу в≥д зм≥ни вартост≥ кап≥талу ƒискус≥йним питанн¤м в контекст≥ зм≥ни структури пода тк≥в Ї оподаткуванн¤ див≥денд≥в, процентного доходу та доходу в≥д зм≥ни ва ртост≥ кап≥талу. ¬загал≥, див≥денди, процентний дох≥д та кап≥тальн≥ р≥зниц≥ Ї економ≥чною винагородою в≥д постачанн¤ кап≥талу в економ≥ку, так само ¤к зароб≥тна платн¤ Ї винагородою в≥д постачанн¤ прац≥ та людського кап≥талу. ÷≥лком лог≥чним було б оподатковувати див≥денди, процентн≥ доходи та ка п≥тальн≥ р≥зниц≥, ¤к≥ отримують домогосподарства, за такими ж ставками, що оподатковуЇтьс¤ доходи ф≥зичних ос≥б. « ≥ншого боку, ≥снуЇ ризик значного пад≥нн¤ накопиченн¤ заощаджень ф≥нансовим сектором. Ќаприк≥нц≥ 2004 ро ку середн¤ в≥дсоткова ставка за строковими депозитами складала близько 11%, тод≥ ¤к р≥вень ≥нфл¤ц≥њ був 12.3%, що даЇ негативн≥ реальн≥ ставки. ќподаткуванн¤ процентних доход≥в однозначно пог≥ршить ситуац≥ю. —аме тому потр≥бно пом≥рно оподатковувати процентн≥ доходи ≥ бажано в≥дкласти впровадженн¤ податку до часу, коли ≥нфл¤ц≥¤ стане контрольованою та низь кою. ќподаткуванн¤ кап≥тальних р≥зниць та див≥денд≥в необх≥дно гармон≥зу вати з оподаткуванн¤м процентних доход≥в, щоб ф≥скальна пол≥тика не спо творювала ринковий розпод≥л кап≥талу м≥ж банк≥вським сектором, фондовим ринком та ≥ншими ф≥нансовими посередниками. ¬провадженн¤ податку на нерухом≥сть/буд≥вл≥ та споруди ѕодаток на нерухом≥сть/ буд≥вл≥ та споруди Ї досить привабливим, оск≥льки в≥н спри ¤Ї ефективному використанню житлових та комерц≥йних прим≥щень. ÷ей по даток - у тому чи ≥ншому вигл¤д≥ Ц Ї майже у кожн≥й крањн≥ св≥ту та визнача Їтьс¤ ¤к р≥чний в≥дсоток в≥д ринковоњ вартост≥ власност≥. Ќезважаючи на простоту концепц≥њ, податок Ї одним ≥з найскладн≥ших в адм≥н≥струванн≥, так ¤к важко визначити Дринкову варт≥стьФ ≥ ще важче визначити та оц≥нити њњ на практиц≥. ѕопри ус≥ труднощ≥ перех≥дн≥ крањни, зокрема ѕольща, ≈стон≥¤, „ех≥¤, —ловаччина та –ос≥¤, ввели цей податок ≥ вже мають значн≥ надхо дженн¤ з цього джерела. Ќаприклад, в –ос≥њ цей податок приносить близько 9% в≥д ус≥х надходжень до державного бюджету. ¬провадженн¤ податку на нерухом≥сть/буд≥вл≥ та споруди повинно компенсувати втрати надходжень в≥д зменшенн¤ податку на прибуток. ¬ир≥шенн¤м проблеми з визначенн¤м ринковоњ вартост≥ може бути, наприклад, визначенн¤ податкового зо бовТ¤занн¤ залежно в≥д, наприклад, a) площ≥ споруди/нерухомост≥, b) розта шуванн¤ в ”крањн≥, c) розташуванн¤ в межах м≥ста. ѕод≥бн≥ правила Ї прозо рими ≥ тому њх легко застосовувати дл¤ прийн¤тт¤ р≥шень, вони майже не да ють бюрократам свободи д≥¤ти на власний розсуд ≥, що найважлив≥ше, пода ток тод≥ можна легко адм≥н≥струвати. ѕодаток повинн≥ сплачувати п≥дприЇм ства, установи, орган≥зац≥њ ус≥х вид≥в, ¤к≥ мають у власност≥ нерухо м≥сть/буд≥вл≥ та споруди, а також домогосподарства, що волод≥ють нерухом≥ стю - без будь-¤ких вин¤тк≥в. ѕодатки потр≥бно обл≥ковувати та сплачувати раз на р≥к. ўодо домогосподарств, то було б доц≥льним визначити базу опо даткуванн¤ ¤к площу на¤вноњ нерухомост≥, що перевищуЇ певний пор≥г. ј власне пор≥г можна визначити ¤к к≥льк≥сть член≥в с≥м'њ, ¤к≥ проживають у бу д≥вл≥, помножен≥й на певне число Ц певний соц≥альний стандарт житловоњ площ≥. ќкр≥м стимулу до ефективного використанн¤ власност≥, визначений таким методом податок на нерухом≥сть маЇ наступн≥ приваблив≥ риси: Х ¬≥н в≥дносно простий та прозорий в адм≥н≥струванн≥. Ќадходженн¤ в≥д виконаних комерц≥йних операц≥й можна просл≥дкувати лише за документами, а в≥дпов≥ дно ними можна легко ман≥пулювати, тод≥ ¤к нерухоме майно можна перев≥ рити у будь-¤кий момент Х ” короткостроков≥й перспектив≥ такий податок Ї ф≥ксованим ≥ найменше спотворюЇ економ≥чн≥ стимули Х ≈фективне оподат куванн¤ т≥ньовоњ (неоф≥ц≥йноњ) д≥¤льност≥, зменшуЇтьс¤ стимул до прихову ванн¤ прибутк≥в Х «аохочуЇ перерозпод≥л фонд≥в в≥д менш ефективного до б≥льш ефективного власника, що Ї надзвичайно важливим в ”крањн≥, зважаю чи на непрозорий та часто неефективний розпод≥л власност≥ в процес≥ прива тизац≥њ Х —при¤Ї кращ≥й оц≥нц≥ власних актив≥в п≥дприЇмствами Х ѕевною м≥ рою може вилучати монопольну ренту Х «абезпечуЇ в≥дносно стаб≥льн≥ над ходженн¤ до бюджету «б≥льшенн¤ податку на землю та плати за використанн¤ природ них ресурс≥в ѕодаток на землю та плату за використанн¤ природних ресур с≥в необх≥дно зб≥льшити з метою вр≥вноваженн¤ оподаткуванн¤ кап≥талу та ресурс≥в по в≥дношенню до оподаткуванн¤ прац≥. Ѕагато в чому под≥бн≥ до податку на нерухом≥сть, вони прост≥ в адм≥н≥струванн≥ та в≥дносно менш спо творююч≥. Ѕ≥льш≥сть крањн також передають повноваженн¤ з встановленн¤ та збору цих податк≥в до м≥сцевих адм≥н≥страц≥й, що може спри¤ти покращенню м≥сцевого управл≥нн¤ та, залежно в≥д вибраноњ пол≥тики, спри¤тиме рег≥она льному р≥зноман≥ттю. «береженн¤ спрощеного оподаткуванн¤ малих п≥дприЇмств —про щена система оподаткуванн¤ все ще залишаЇтьс¤ предметом гострих пол≥ тичних дебат≥в м≥ж ћ≥н≥стерством ф≥нанс≥в, –адою п≥дприЇмц≥в та дек≥лько ма парламентськими групами. ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в вважаЇ, що спрощена система оподаткуванн¤ у тому вигл¤д≥, що Ї зараз, створюЇ можливост≥ дл¤ ухиленн¤ в≥д сплати податк≥в. “рудов≥ угоди оформл¤ютьс¤, ¤к контрактн≥ стосунки, част≥шають випадки, коли велик≥ п≥дприЇмства д≥ють ¤к дек≥лька малих п≥дприЇмств, кожне з ¤ких працюЇ за спрощеною схемою оподатку ванн¤. –ада п≥дприЇмц≥в переконана, що скасуванн¤ системи Ї серйозним по г≥ршенн¤м б≥знес-кл≥мату дл¤ малих п≥дприЇмц≥в, а намаганн¤ ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в встановити б≥льш жорстк≥ правила спрощеного обл≥ку ≥ оподатку ванн¤ завдають малим п≥дприЇмц¤м шкоди, що б≥льша за переваги, отриман≥ в≥д примусу б≥знес-структур, що працюють нечесно, дотримуватис¤ закон≥в. ћо¤ позиц≥¤ така, що необх≥дно зберегти спрощене оподаткуванн¤ по в≥дно шенню до малого б≥знесу та с≥льськогосподарського сектору, принаймн≥ доки не буде спрощено загальну систему оподаткуванн¤. ќднак, законодавство про оподаткуванн¤ малого б≥знесу потр≥бно перегл¤нути таким чином, щоб воно не спотворювало стимули ≥ умови веденн¤ малого б≥знесу ≥ обмежувало ус≥х ≥нших оформл¤ти свою д≥¤льн≥сть, ¤к мале п≥дприЇмство.. онкретн≥ фо рмулюванн¤ та кроки необх≥дно детально анал≥зувати ≥ тестувати, ¤к вище сказано, щодо потенц≥йного впливу на стимули великих п≥дприЇмств та умо ви веденн¤ б≥знесу дл¤ малих. Ќайб≥льш очевидним кроком у цьому напр¤м ку Ї, наприклад, заборонити роботу будь-¤коњ ф≥рми, власником ¤коњ (нав≥ть частково) Ї юридична особа, за схемою спрощеного оподаткуванн¤. ѕодатков≥ стимули (зв≥льненн¤ в≥д сплати податк≥в) —екторальн≥ п≥льги Ући пропонуЇмо в≥дмовитис¤ в≥д будь-¤ких секторальних податкових п≥льг. ƒосв≥д њх використанн¤ св≥дчить, що втрати добробуту в≥д спотворенн¤ ринковоњ конкуренц≥њ та низьких надходжень до бюджету значно перевищу ють здобутки, ¤к≥ отримують виробники в короткостроковому пер≥од≥. ќкр≥м того, використанн¤ податкових п≥льг маЇ дуже потужний негативний ефект у довгостроков≥й перспектив≥, оск≥льки так≥ преференц≥њ суттЇво упов≥льнюють структурн≥ реформи в економ≥ц≥.Ф[13] ѕ≥дприЇмства, що користуютьс¤ п≥ль гами ¤к правило позбавлен≥ стимул≥в зд≥йснювати реструктуризац≥ю та моде рн≥зац≥ю виробництва. ѕодатков≥ стимули в депресивних рег≥онах ¬ ”крањн≥ донедавна д≥¤ли податков≥ п≥льги у в≥льних економ≥чних зонах та на терито р≥¤х пр≥оритетного розвитку. ќднак так≥ п≥льги спр¤мовувалис¤ в основному на п≥дтримку поточноњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств. ¬≈« та “ѕ– встановлювалис¤ через лоб≥юванн¤ в парламент≥ ≥нтерес≥в певних б≥знес структур. ¬одночас ефективна система податкових стимул≥в може використовуватись ¤к ≥нстру мент дл¤ розвитку виробництва в депресивних рег≥онах. ƒл¤ цього, перша за все, необх≥дно ч≥тко визначити рег≥они, ¤к≥ п≥дпадають п≥д категор≥ю депре сивних на основ≥ обТЇктивних критер≥њв (наприклад, р≥вень безроб≥тт¤, додана варт≥сть на душу населенн¤). ѕо-друге будь ¤к≥ податков≥ стимули можуть надаватис¤ виключно дл¤ стимулюванн¤ ≥нвестиц≥й або створенн¤ робочих м≥сць у таких депресивних рег≥онах. ќдним ≥з вар≥ант≥в таких податкових стимул≥в може бути п≥льгова ставка Їдиного соц≥ального податку на фонд оплати прац≥. ќднак, запровадженн¤ будь- ¤ких п≥льг дл¤ депресивних рег≥о н≥в на даному етап≥ Ї невиправданим, оск≥льки цьому маЇ передувати розроб ка довгостроковоњ стратег≥њ подоланн¤ рег≥ональних в≥дм≥нностей в р≥вн≥ роз витку. ѕодатков≥ стимули, при цьому, повинн≥ бути не основним, а допом≥ж ним ≥нструментом рег≥ональноњ пол≥тики. ¬они мають бути ч≥тко обмежен≥ в розм≥рах ≥ час≥. Ѕудь-¤к≥ зв≥льненн¤ в≥д податк≥в мають бути предметом жор сткого мон≥торингу.
Ќазва: ѕодаткова система ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-12-15 (29451 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
