‘≥нанси > ѕодаткова система ”крањни
≤сную дек≥лька концепц≥й щодо шл¤х≥в реформуванн¤ сучасноњ податко воњ системи. я докладн≥ше зупинюсь на двох, б≥льш, на м≥й погл¤д, вдалих: це У онцепц≥¤ реформуванн¤ податковоњ системи ”крањниФ п≥дготовлена ро бочою групою —екретар≥ату ѕрезидента ”крањни [3] ≥ випливаюча з нењ про грама реформи ÷ентру соц≥ально-економ≥чних досл≥джень CASE ”крањна (одиного з консультант≥в в розробц≥ онцепц≥њ)[17]. ќск≥льки друга лише доповнюЇ ≥ уточнюЇ першу, до того ж, на мою ду мку, вигл¤даЇ б≥льш правильною, ¤ зроблю пор≥вн¤нн¤ цих програм, беручи за основу другу. ≤деальна податкова система повинна мати дек≥лька ч≥тких економ≥чних рис. «агалом ≥деальна податкова система Ї економ≥чно нейтральною: вона не створюЇ н≥¤ких спотворень, стимул≥в або перешкод дл¤ зд≥йсненн¤ р≥зних вид≥в д≥¤льност≥. „асом ур¤д використовуЇ податкову систему щоб стимулю вати економ≥чне зростанн¤ чи перешкоджати використанню певних ресурс≥в. ќднак, ц≥ функц≥њ не Ї основними функц≥¤ми податковоњ системи ≥ вони, за звичай, застосовуютьс¤ тод≥, коли потенц≥ал ≥нших метод≥в повн≥стю вичер паний. ’оча ур¤д уже зробив р¤д важливих ≥ усп≥шних крок≥в у реформуван н≥ податковоњ системи, вона все ще залишаЇтьс¤ обт¤жливою, спотворюю чою, несправедливою та дорогою дл¤ утриманн¤. р≥м цього, податкова сис тема ”крањни виконуЇ низку функц≥й, ¤к≥ не Ї звичними дл¤ податковоњ сис теми будь-¤коњ розвиненоњ крањни. «окрема, можна спостер≥гати так≥ дв≥ вира зн≥ риси Ц карну та, так звану, стимулюючу. УЌа нашу думку податкова система може виконувати лише одну роль Ц ф≥скальну - роль збору податк≥в дл¤ бюджету. “ака податкова система Ї де шевшою в утриманн≥, вона не спотворюЇ стимул≥в працювати, заощаджувати та ≥нвестувати, а також Ї справедливою по в≥дношенню до кожного учасника системи. ѕодаткова система не може ≥ не повинна компенсувати чи розвТ¤зувати недол≥ки судовоњ системи, проблеми з дотриманн¤ми контрак т≥в, недотриманн¤ закон≥в, погану продуктивн≥сть у стратег≥чних секторах, тощо.Ф[17] ќстанн≥ роки реформ дають чимало приклад≥в того, ¤к податкова система пристосовувалас¤ дл¤ вир≥шенн¤ питань простроченоњ заборгованос т≥ м≥ж п≥дприЇмствами, недотриманн¤ контракт≥в та нед≥Ївоњ судовоњ системи. —л≥д наголосити, що реформуванн¤ податковоњ системи неможливе без в≥д пов≥дних зм≥н бюджетноњ пол≥тики з метою збалансуванн¤ дох≥дноњ та видат ковоњ частин зведеного бюджету та соц≥альних фонд≥в. якщо зм≥ни ставок податк≥в призводить до зменшенн¤ надходжень, то необх≥дно адекватно в≥д коригувати видатков≥ програми. —труктура податковоњ системи. ¬ першому п≥вр≥чч≥ 2005 року через бюджет та р≥зн≥ соц≥альн≥ фонди перерозпод≥л¤лос¤ понад 47% ¬¬ѕ. якщо ур¤ду ≥ надал≥ вдастьс¤ розширити податкову базу, в першу чергу за рахунок руйнуванн¤ легальних схем м≥н≥м≥зац≥њ податкових зобовТ¤зань (наприклад, у банк≥вськ≥й систем≥, на р¤д≥ п≥дприЇмств металург≥њ), то потенц≥йно в умовах незм≥нного набору д≥ючих податк≥в та податкових ставок б≥льше н≥ж кожна друга гривн¤ маЇ бути перерозпод≥лена через зведений бюджет або один ≥з соц≥альних фонд≥в. “акий високий р≥вень ф≥скального навантаженн¤ на ¬¬ѕ мають лише де¤к≥ розвинут≥ крањни ™— (наприклад, ƒан≥¤ та Ўвец≥¤)[15]. ¬одночас дл¤ перех≥дних економ≥к такий р≥вень Ї неприйн¤тним, оск≥льки позбавл¤Ї п≥дприЇмств стимул≥в та ресурс≥в дл¤ ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥. УЌа нашу думку, ф≥скальне навантаженн¤ на економ≥ку ”крањни не повинно пере вищувати 35%-37% ¬¬ѕ Ц р≥вень, характерний дл¤ б≥льшост≥ розвинутих крањн.Ф[17] ќднак оск≥льки у короткостроков≥й перспектив≥ дос¤гнути таких показник≥в неможливо, ми пропонуЇмо встановити так≥ ор≥Їнтири на най ближч≥ 5 рок≥в: частка доданоњ вартост≥, що перерозпод≥л¤Їтьс¤ через зведе ний бюджет не повинна перевищувати 27% (р≥вень 2004 року), а через соц≥а льн≥ фонди Ц не б≥льше 14%. “ому прот¤гом наступних пТ¤ти рок≥в необх≥дно забезпечити зменшенн¤ сп≥вв≥дношенн¤ доход≥в зведеного бюджету до ¬¬ѕ на 1%-1.5% щор≥чно. Ѕажано, щоб ном≥нальн≥ доходи бюджету прот¤гом к≥ лькох наступних рок≥в зростали на р≥вн≥ темп≥в ≥нфл¤ц≥њ. ќднак, оск≥льки по л≥тично складно забезпечити таке р≥шенн¤, можна встановити ¤к ор≥Їнтир ре альне зростанн¤ доход≥в бюджету на р≥вн≥ не б≥льше н≥ж 1/3 темп≥в зростанн¤ реального ¬¬ѕ. ѕри дос¤гненн≥ сп≥вв≥дношенн¤ на р≥вн≥ 27% доходи бюдже ту та соц≥альних фонд≥в необх≥дно закладати на р≥вн≥ зростанн¤ ном≥нального ¬¬ѕ. ƒ≥ючий наб≥р податк≥в ≥ збор≥в немаЇ сенсу перегл¤дати прот¤гом на ступних к≥лькох рок≥в. ƒоц≥льним Ї лише запровадженн¤ податку на нерухо м≥сть. ѕодаток на додану варт≥сть. ¬ крањнах з перех≥дною економ≥кою не пр¤м≥ податки (ѕƒ¬ та акциз) в≥д≥грають важливу роль у забезпеченн≥ над ходжень до бюджету[15]. јдже можливост≥ ухиленн¤ в≥д њх сплати значно менш≥ н≥ж дл¤ пр¤мих податк≥в. Ќатом≥сть на пр¤м≥ податки найб≥льшою м≥ рою покладаютьс¤ крањни з розвинутими ≥нститутами податковоњ системи та високою податковою культурою. ѕотр≥бно памТ¤тати, що в≥д зниженн¤ ста вок непр¤мих податк≥в найб≥льшою м≥рою виграють виробники, а не спожи вач≥. Ћише на конкурентних ринках зниженн¤ ставок ѕƒ¬ призведе до зме ншенн¤ ц≥ни товар≥в та послуг. Ќатом≥сть в багатьох секторах економ≥ки зменшенн¤ ставок ѕƒ¬ спри¤тиме зростанню рентабельност≥ п≥дприЇмств, ¤к≥ будуть залишати у своЇму розпор¤дженн≥ кошти, що ран≥ше йшли на сплату ѕƒ¬. ѕозитивним моментом таких зм≥н Ї зменшенн¤ вх≥дного порога дл¤ входженн¤ нових п≥дприЇмств на ринок (entry level), оск≥льки вища рен табельн≥сть дозволить новим п≥дприЇмствам ≥нвестувати б≥льш≥ обс¤ги кош т≥в у розширенн¤ виробництва. ÷е, у свою чергу, маЇ призвести до розвитку конкурентного середовища на ринках товар≥в та послуг. ¬становленн¤ ставки ѕƒ¬ у розм≥р≥ 12% (¤к це пропонуЇтьс¤ у онцепц≥њ) суперечить норматив ним актам ™вропейського союзу. ћ≥н≥мальна ставка ѕƒ¬ у крањнах ™— не може бути нижчою н≥ж 15%[13]. “ому зважаючи на прагненн¤ ”крањни ≥нте груватис¤ до Ївропейського сп≥втовариства, необх≥дно враховувати ц≥ вимоги ƒоц≥льн≥сть застосуванн¤ зменшених або нульових ставок податку на додану варт≥сть Ї достатньо сп≥рною. ¬икористанн¤ знижених (нульових) ставок за проваджуЇтьс¤, ¤к правило, з метою здешевленн¤ р¤ду соц≥альних товар≥в та послуг дл¤ населенн¤. ќднак, ¤к вже зазначалос¤, зниженн¤ ставок ѕƒ¬ не обовТ¤зково призводить до здешевленн¤ товар≥в. ќкр≥м того, зменшенн¤ по даткових ставок призводить до зменшенн¤ податкових платеж≥в ус≥х соц≥а льних груп, а не лише найб≥дн≥ших. «апроваджуючи нульов≥ ставки ѕƒ¬ на товари та послуги, потр≥бно памТ¤тати, що в≥дпов≥дно до норм —в≥товоњ орга н≥зац≥њ торг≥вл≥ ц≥ ж сам≥ знижен≥ ставки потр≥бно буде застосовувати ≥ щодо ≥мпортованоњ продукц≥њ. ÷¤ вимога Ї елементом забезпеченн¤ Днац≥онального режимуФ Ц одного ≥з ключових принцип≥в —ќ“. “ому така допомога нац≥она льному виробнику, що автоматично поширюватиметьс¤ ≥ на ≥ноземних по стачальник≥в буде дорого коштувати бюджету. ” цьому звТ¤зку сл≥д наголо сити, що тепер≥шн≥й пор¤док сплати ѕƒ¬ с≥льгоспвиробниками необх≥дно буде перегл¤нути з метою приведенн¤ законодавства до вимог угод —ќ“. ѕодаток на прибуток п≥дприЇмств ѕерший етап реформи податку на прибуток в≥дбувс¤ у 2004 роц≥, коли було зменшено ставку податку ≥з 30% до 25%. ¬же наступного року частка прибуткових п≥дприЇмств, за даними ƒержкомстату зб≥льшилас¤ на 7%. я вважаю, що значною м≥рою це ¤вище можна по¤снити виходом б≥знесу ≥з т≥н≥. Ѕагато крањн зменшують ставки по датку на прибуток з тим, щоб зменшити стимули уникненн¤ сплати податку. ѕольща, —ловаччина[15], Ћатв≥¤ та Ћитва нещодавно зменшили ставку до 19%, а ≈стон≥¤, взагал≥, в≥дм≥нила податок. ќднак досв≥д св≥дчить, що скасу ванн¤ податку на прибуток компан≥й можливе лише за певних умов. јдже скасуванн¤ податку на прибуток компан≥й створюЇ додатков≥ можливост≥ ухиленн¤ в≥д сплати податку на доходи ф≥зичних ос≥б та податок на зб≥ль шенн¤ ринковоњ вартост≥ кап≥талу. “ому податок на прибуток п≥дприЇмств необх≥дно зменшити до р≥вн¤ ставки податку на доход ф≥зичних ос≥б (до 15%). «аздалег≥дь оголошене та поступове зменшенн¤ ставок Ї кращим, ан≥ж р≥зке скороченн¤ за один раз, оск≥льки в останньому випадку велика ймов≥р н≥сть виникненн¤ сумн≥в≥в щодо обірунтованост≥ та незворотност≥ ур¤довоњ пол≥тики. ¬одночас основн≥ зусилл¤ необх≥дно докласти до спрощенн¤ адм≥ н≥струванн¤ податку на прибуток та встановленн¤ таких визначень у подат ковому законодавств≥, ¤к≥ б в≥дпов≥дали тим, що ≥снують в Ївропейських кра њнах. Ќайб≥льш≥ розходженн¤ про¤вл¤ютьс¤ в наступному: Х ѕодаткове зако нодавство ”крањни жорстко обмежуЇ перел≥к дозволених витрат. ращим п≥дходом було би визначити перел≥к видатк≥в, ¤к≥ дл¤ ц≥лей податкового об л≥ку заборонено в≥дносити на витрати, та дозволити ус≥ ≥нш≥. Х ѕоточна амор тизац≥йна пол≥тика п≥дриваЇ стимули робити ≥нвестиц≥њ ≥ потребуЇ максима льно можливоњ л≥берал≥зац≥њ
Ќазва: ѕодаткова система ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-12-15 (29451 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
