‘≥лософ≥¤ > ‘≥лософ≥¤ ≤вана ‘ранка
‘≥лософ≥¤ ≤вана ‘ранка—тор≥нка: 1/7
«ћ≤—“ «ћ≤—“ ¬ступ.....................................................................................................................................2 ‘≥лософськ≥ переконанн¤ ≤вана ‘ранка................................................................4 ѕозитив≥зм у соц≥альн≥й ф≥лософ≥њ мислител¤....................................................12 ѕроблема сусп≥льного прогресу в прац¤х ≤вана ‘ранка....................................16 ¬исновки..............................................................................................................................22 —писок використаноњ л≥тератури.......................................................................................23 ¬ступ ”крањнський народ в особ≥ ≤вана ‘ранка маЇ найвищий творчий злет своЇњ ≥нтелектуальноњ культури. ”се, що стосуЇтьс¤ ≤.‘ранка-мислител¤, викликаЇ значний науковий ≥нтерес, але, на жаль, ≥з в≥домих причин (заборон та приховувань твор≥в) мало досл≥джене. ” своњх творах ≤.я.‘ранко постаЇ мислителем-гуман≥стом св≥тового масштабу. Ѕагатогранна творч≥сть ≤вана ‘ранка г≥дна великого подиву ≥ викликаЇ до себе пост≥йний живий ≥нтерес. ≤сторичне значенн¤ творчост≥ ≤.‘ранка дуже вагоме. Ќе було такого ¤вища в тогочасному пол≥тичному й культурному св≥т≥, ¤ке залишилос¤ поза його увагою ≥ ¤ке б не знайшло у творчост≥ письменника живого в≥дображенн¤. “а при тому ≤ван ‘ранко не був просто письменником. ” л≥тератур≥ в≥н був першорозр¤дним майстром ≥ теоретиком-учителем ц≥лоњ генерац≥њ поет≥в ≥ письменник≥в-демократ≥в, ¤к≥ виходили з гущ≥ народних мас. ¬≥н був прекрасним драматургом, вченим-ф≥лологом, л≥тературним критиком, пропагандистом, перекладачем, ≥сториком, соц≥ологом, ф≥лософом. ѕри вс≥й багатогранн≥й д≥¤льност≥ й титан≥чн≥й прац≥ в особ≥ ≤вана ‘ранка виступав мислитель з широким св≥тогл¤дом, ¤кий не т≥льки д≥йшов до наукового розум≥нн¤ природи ≥ сусп≥льства в ≥сторично минулому розвитку, а й дививс¤ вперед, у майбутнЇ ≥стор≥њ людства, дл¤ наближенн¤, ¤кого в≥н невтомно ≥ з гар¤чковою пристрастю трудивс¤. ќц≥нити належно творч≥сть ≤.‘ранка ¤к ф≥лософа надзвичайно важко. “реба розгл¤дати з погл¤ду ф≥лософ≥њ окрем≥ розд≥ли його творчост≥, в ¤ких в≥н то тут, то там висловлюЇ своњ ф≥лософ≥чн≥ погл¤ди або пише про ф≥лософ≥в. ÷е переважно в його передмовах до видань окремих своњх твор≥в ≥ переклад≥в, в ¤ких в≥н говорить про здобутки Ївропейськоњ духовност≥ ≥ культури, акцентуючи увагу на здобутки свого народу ≥ слов'¤нства в ц≥лому, пор≥внюючи њх також в чисельних своњх публ≥кац≥¤х. Ќайчаст≥ше про ≤вана ‘ранка говорили ¤к про письменника, поета, драматурга, публ≥циста ≥ науковц¤, але менше ¤к про ф≥лософа. Ѕули ≥ так≥ погл¤ди, що ‘ранко не був ф≥лософом, бо не писав ф≥лософ≥чних трактат≥в, а тому його творч≥сть треба розгл¤дати т≥льки з погл¤ду л≥тератури, бо такою т≥льки вона Ї. ѕроте, такий п≥дх≥д Ї помилковим, бо кожний тв≥р можна розгл¤дати ≥ з ф≥лософського погл¤ду та погл¤ду л≥тератури ≥ в≥дпов≥дно до цього його оц≥нювати. ≤ван ‘ранко був ф≥лософом особливого напр¤мку й обдаруванн¤, що пов'¤зував у т≥й чи ≥нш≥й м≥р≥ ф≥лософ≥ю з л≥тературною творч≥стю. «вичайно, ≤.‘ранко не був профес≥йним ф≥лософом, спец≥ально ≥ т≥льки ф≥лософ≥Їю в≥н не займавс¤, не був професором ф≥лософ≥њ вищого навчального закладу, але його ф≥лософськ≥ твори, ¤к≥, зрештою, мають науково-просв≥тницьку спр¤мован≥сть, дуже ¤скраво в≥дображають украњнську ф≥лософську парадигму, у ¤к≥й досить легко поЇднуЇтьс¤ УголоваФ ≥ УсерцеФ, розум ≥ почутт¤, пост≥йне невдоволенн¤ на¤вним, пост≥йн≥ сумн≥ви, питанн¤, пошук, розум ≥ в≥ра. ќтже, ф≥лософ≥¤ в≥д≥гравала важливу роль у житт≥ та творчост≥ ≤вана ‘ранка, ≥ до нењ в≥н ставивс¤ надзвичайно творчо ¤к науковець ≥ знавець сучасних йому ф≥лософ≥чних напр¤мк≥в, ¤к знавець предмету ф≥лософ≥њ в перспектив≥ њњ ≥сторичного розвитку, з точними, витонченими власними ф≥лософ≥чними погл¤дами в р≥зних д≥л¤нках ф≥лософ≥чного знанн¤. ÷е можна визначити на п≥дстав≥ вивченн¤ його окремих ф≥лософ≥чних поем, у ¤ких ‘ранко не т≥льки узагальнюЇ ф≥лософ≥чну духовн≥сть зображувальноњ епохи, але висловлюЇ своњ власн≥ погл¤ди чи погл¤ди ≥нших ф≥лософ≥в.
‘≥лософськ≥ переконанн¤ ≤вана ‘ранка. ” розвитку св≥тогл¤ду ‘ранка в≥дбилис¤ складн≥ суперечност≥ ≥дейноњ боротьби, сусп≥льно-пол≥тичних теч≥й переломного пер≥оду у розвитку людства. “ому при вс≥й глибин≥ та багатогранност≥ його св≥тогл¤д не був посл≥довно завершений. ќсновними рисами св≥тогл¤ду ≤вана ‘ранка були: 1. ф≥лософський матер≥ал≥зм; 2. революц≥йний демократизм; 3. критичний реал≥зм; 4. просв≥тительський гуман≥зм. ¬они склалис¤ у ‘ранка в пер≥од з 1876 по 1883 р≥к п≥д сильним впливом передових ≥дейних напр¤мк≥в сусп≥льно-пол≥тичноњ ≥ ф≥лософськоњ думки, ¤к≥ йшли тод≥ в ”крањну з Ќ≥меччини ≥ –ос≥њ. —в≥тогл¤д ≤.‘ранка можна з'¤сувати, значною м≥рою, виход¤чи з оц≥нок найхарактерн≥ших ¤вищ тогочасного сусп≥льно-пол≥тичного житт¤, зокрема, таких, ¤к марксизм ≥ рел≥г≥¤. ћарксизм ¤к нов≥тн¤ теч≥¤ науковоњ Ївропейськоњ думки другоњ половини XIX ст. претендував на глобальну перебудову сусп≥льно-пол≥тичного житт¤ народ≥в св≥ту на ц≥лком новаторських засадах комун≥стичноњ справедливост≥. ” колах зах≥дноЇвропейськоњ тогочасноњ ≥нтелектуальноњ ел≥ти марксистськ≥ ≥дењ широко обговорювалис¤. Ќе бракувало н≥ палких прихильник≥в та посл≥довник≥в в ученн¤х .ћаркса ≥ ‘.≈нгельса, н≥ посл≥довних критик≥в ц≥Їњ соц≥альноњ доктрини. ” юнацьк≥ роки ≤.‘ранко також захоплюЇтьс¤ марксизмом. ќднак поступово в≥н вникаЇ у справжн≥й зм≥ст марксистського вченн¤, даЇ йому наукову оц≥нку. ≤.‘ранко, характеризуючи Ђматер≥ал≥стичний св≥тогл¤дї, сформований на основ≥ Ђ ап≥талуї .ћаркса, де на вс≥ найскладн≥ш≥ ≥сторичн≥ ¤вища Ї готов≥ формули такого типу, ¤к: Ђрел≥г≥¤ - це витв≥р буржуаз≥њ, нац≥ональна держава - це витв≥р буржуаз≥њї ≥ т. ≥н., скептично зазначаЇ: ЂЅодай то мати такий дел≥катний св≥тогл¤д. ≥лька формулок Ч ≥ чолов≥к кований на вс≥ чотири ноги, попросту бери та й мудр≥сть ложкою черпай. ј що найц≥нн≥ше, так це те, що при помоч≥ цього св≥тогл¤ду вс¤ будущина в≥дкрита перед тобою, мов на долон≥ї[1]. ћатер≥ал≥стичне розум≥нн¤ ≥стор≥њ, в основ≥ ¤кого лежать закони матер≥ал≥стичноњ д≥алектики, д≥йсно з Ђзал≥зною лог≥коюї обірунтовуЇ законом≥рност≥ розвитку людського сусп≥льства в≥д перв≥снообщинного ладу через рабовласництво, феодал≥зм та кап≥тал≥зм до соц≥ал≥зму ≥ комун≥зму. ќднак Ђд≥алектичний метод, - зазначав ≤.‘ранко в прац≥ Ђ—оц≥ал≥зм ≥ соц≥ал-демократизмї, - ота велика наука природознавча з≥ своњми погл¤дами на еволюц≥ю, трансформ≥зм ≥ мон≥стичний матер≥ал≥зм повстала ≥ розвивалас¤ по ≥ндуктивному методу; ≥ вс≥ велик≥ роб≥тники на пол≥ науки в≥дкидали д≥алектичний метод, а то й виразно осуджували йогої. јдже зг≥дно з цим Ђметодом однаково легко доказати ≥ pro ≥ соntra вс¤коњ реч≥ї, що несум≥сне з справд≥ науковим анал≥зом, дл¤ ¤кого ЂЇ т≥льки один метод Ч ≥ндуктивнийї. р≥м того, пише ≤.‘ранко, д≥алектичний метод це н≥¤ке не наукове в≥дкритт¤ .ћаркса ≥ ≈нгельса, бо д≥алектичним методом користувалис¤ ф≥лософи ƒекарт, –уссо, √еіель та ≥нш≥.[2] ќтже, ≤.‘ранко доводить, що матер≥ал≥стичне розум≥нн¤ ≥стор≥њ, ¤ке оголошуЇтьс¤ в марксизм≥ одним з найб≥льших наукових в≥дкритт≥в, зроблених на основ≥ д≥алектичного методу, ¤вл¤Ї собою не що ≥нше, ¤к красиво складену схему еволюц≥њ людства. ≤ ¤к кожна штучна схема воно не позбавлене теоретико-методолог≥чних вад. ≤.‘ранко п≥ддав критиц≥ матер≥ал≥стичне розум≥нн¤ ≥стор≥њ з двох точок зору. ќск≥льки матер≥ал≥стичне розум≥нн¤ ≥стор≥њ ≥ ірунтуЇтьс¤ на тез≥, що виробництво ≥ обм≥н продукц≥њ становить основу вс¤коњ сусп≥льноњ орган≥зац≥њ, стаЇ незрозум≥лим, зв≥дки вз¤лис¤ саме виробництво ≥ обм≥н продукц≥њ, ≥ дати Ђбезп≥дставн≥сть ћарксовоњ ≥сторичноњ теор≥њ показуЇтьс¤ї з того, що вона обмежуЇтьс¤ писаною ≥стор≥Їю. Ќасправд≥ ≥стор≥¤ охоплюЇ Ђвс≥ т≥ ступен≥ розвою, ¤к≥ пройшов чолов≥к в≥д хвил≥, коли в≥н виступив ¤ко Ђтовариська ≥стотаї, т.Ї. в≥дколи зробис¤ ≥стотою не т≥льки б≥олог≥чною, але й соц≥олог≥чною, Ч продовжуЇ ≤.‘ранко. Ч –озум≥ючи ≥стор≥ю в так≥м значенн≥ Ч а ≥накше њњ й не можна розум≥ти Ч ми бачимо, що вона починаЇтьс¤ далеко вчасн≥ше, н≥ж ¤к≥-небудь форми продукц≥њ ≥ обм≥ниї[3].
Ќазва: ‘≥лософ≥¤ ≤вана ‘ранка
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-12-18 (12134 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
