√рош≥ ≥ кредит > √рош≥

«а своњм м≥сцем у товарному виробництв≥ й обм≥н≥ грош≥ ¾ це специф≥чний товар, що маЇ властив≥сть обм≥нюватис¤ на будь-¤кий ≥нший товар, тобто Ї загальним екв≥валентом.

ѕрирода грошей ¤к загального екв≥валенту визначаЇтьс¤ перш за все њх походженн¤м. як було показано вище, грош≥ виникли внасл≥док стих≥йного вид≥ленн¤ з безл≥ч≥ товар≥в одного, найб≥льш придатного за своњми ф≥зичними властивост¤ми виконувати роль загального екв≥валента. јле й п≥сл¤ завершенн¤ формуванн¤ грошей ¤к самост≥йного економ≥чного ¤вища нос≥Їм њх прот¤гом тис¤чол≥ть були товари в њх натурально-речовому вигл¤д≥, зокрема ср≥бло ≥ золото. Ѕудучи звичайними товарами, вони визначали товарну природу ≥ грошей, сусп≥льну роль ¤ких виконували н≥бито за сум≥сництвом.

ѕроте не можна по¤снювати товарну природу грошей т≥льки њх походженн¤м чи закр≥пленн¤м њх сусп≥льноњ рол≥ за певним конкретним товаром. √рош≥ Ї товаром сам≥ по соб≥, по своњй сут≥, що визначаЇтьс¤ њх м≥сцем у товарних в≥дносинах. ÷е пом≥тно було вже за тих умов, коли в рол≥ грошей виступали конкретн≥ товари. “ак, золото, ставши монопольним нос≥Їм грошовоњ сут≥, одержало подв≥йне ≥снуванн¤ ¾ ¤к звичайний товар ≥ ¤к грош≥. ѕодв≥йн≥сть ви¤вл¤лась ¤к у його споживн≥й, так ≥ в м≥нов≥й вартост≥.

ѕор¤д з конкретною споживною варт≥стю ¤к здатн≥стю задовольн¤ти певн≥ потреби людини, золото набуло загальноњ споживноњ вартост≥ ¾ здатност≥ задовольн¤ти будь-¤к≥ людськ≥ потреби внасл≥док використанн¤ його ¤к загального засобу обм≥ну. ћ≥ж конкретною ≥ загальною споживною варт≥стю золота виникла суперечн≥сть ¾ ¤кщо воно застосовуЇтьс¤ у перш≥й своњй ¤кост≥, то не може використовуватись у друг≥й, ≥ навпаки.

¬ м≥ру розвитку товарного виробництва неухильно загострюЇтьс¤ ц¤ суперечн≥сть: щоб задовольнити дедал≥ зростаюч≥ потреби об≥гу в золот≥-грошах, довелос¤ б повн≥стю в≥дмовитис¤ в≥д використанн¤ його ¤к конкретного товару. ” так≥й ситуац≥њ втрачаЇтьс¤ особливе значенн¤ специф≥чних ¤костей золота ¤к грошового товару, оск≥льки реал≥зувати њх стаЇ дед≥л≥ важче.

¬ир≥шенн¤ ц≥Їњ суперечност≥ було знайдено на шл¤ху ≥деал≥зац≥њ грошей, поступового переходу загальноњ споживноњ вартост≥ в≥д конкретного товару-золота до простого його знаку. ѕерший крок у цьому напр¤м≥ був зроблений у т≥й сфер≥ грошових в≥дносин, де природн≥ властивост≥ золота ¤к товару найменшою м≥рою вимагалис¤, ¾ у сфер≥ товарного об≥гу. ћиттЇвий характер функц≥онуванн¤ грошей ¤к засобу об≥гу в≥дкрив шл¤х дл¤ зам≥щенн¤ грошей-золота грошами-знаками.

–еальна д≥йсн≥сть св≥дчить ≥ про роздвоЇнн¤ м≥новоњ вартост≥ золота ¤к звичайного товару ≥ ¤к грошей. ¬арт≥сть золота ¤к звичайного товару формуЇтьс¤ п≥д впливом зм≥н продуктивност≥ сусп≥льноњ прац≥ в золотодобуванн≥ та зм≥н сусп≥льних потреб у цьому конкретному товар≥. на варт≥сть же золота, ¤к грошей, впливають, кр≥м того, ще й так≥ фактори, ¤к зм≥ни сусп≥льних потреб у грошах в ус≥х њх функц≥¤х, динам≥ка золотих запас≥в, нагромаджених у попередн≥ в≥ки, та ≥н. “ому варт≥сть золота ¤к грошей стаЇ менш залежною в≥д поточних зм≥н умов видобуванн¤ золота, б≥льш сталою, н≥ж варт≥сть золота ¤к товару.

ќсобливо в≥дчутно ц≥ в≥дм≥нност≥ вартост≥ золота ¤к звичайного товару ≥ грошей ви¤вл¤ютьс¤ в об≥гу монет. як в≥домо, в≥д тривалого об≥гу монети стираютьс¤, ≥ варт≥сть золота, що реально залишаЇтьс¤ в монет≥, зменшуЇтьс¤. ѕроте в об≥гу монети продовжували циркулювати в своњй попередн≥й вартост≥, ¤ка залишилас¤ лише ном≥нально. ” так≥й ном≥нальн≥й вартост≥ монети продовжували усп≥шно функц≥онувати ¤к м≥ра вартост≥ ≥ зас≥б об≥гу, тобто виконувати основн≥ функц≥њ, ¤к≥ й конституюють ¤вище грошей.

ѕод≥бна роздвоЇн≥сть вартост≥ золотоњ монети на реальну ≥ ном≥нальну може в≥дбуватис¤ ≥ п≥д впливом зм≥н умов ≥ технолог≥њ видобутку золота. ” таких випадках реальна варт≥сть однойменноњ монети знижувалас¤ при збереженн≥ прот¤гом де¤кого часу в ринкових в≥дносинах њњ попередньоњ вартост≥ ¤к ном≥нальноњ, особливо на ринках, в≥ддалених в≥д м≥сць видобутку золота. незважаючи на п≥двищенн¤ ц≥н на товари в м≥сц¤х його видобутку, значна частина ≥нших товар≥в тривалий час продовжуЇ оц≥нюватис¤ м≥рою вартост≥, що стала ≥люзорною, застар≥лою. Ћише згодом поступово вир≥внюЇтьс¤ ном≥нальна варт≥сть грошей за фактичною варт≥стю золота ¤к товару. ѕроте поки в≥дбудетьс¤ одне коло вир≥внюванн¤, фактична варт≥сть може н≥коли њњ не УназдогнатиФ або ж зр≥вн¤тис¤ з нею лише на короткий строк.

’оча золото почало виконувати роль грошей ще з ’IV стол≥тт¤ до н.е. в ™гипт≥, ≤нд≥њ,  итањ, а згодом в √рец≥њ та ≥нших крањнах, проте паралельно з ним довгий час використовувалис¤ й ≥нш≥ грошов≥ метали, перш за все ср≥бло. Ћише з другоњ половини ’I’ ст. до середини ’’ стол≥тт¤ золото одноос≥бно виконувало роль грошей. “аку в≥дносно коротку тривал≥сть золотого монометал≥зму можна по¤снити тим, що т≥ ж сам≥ еволюц≥йн≥ процеси, ¤к≥ cпричинили закр≥пленн¤ рол≥ грошей за золотом ¤к найб≥льш пристосованим дл¤ цього благородним металом, зумовили неспроможн≥сть його назавжди чи нав≥ть надовго закр≥питис¤ в ц≥й рол≥ та п≥дготувати передумови дл¤ переходу до ¤к≥сно нових грошей, ¤к≥ одержали назву кредитних.

”складненн¤ ≥ розширенн¤ товарного виробництва та ринкових в≥дносин, що охопили вс≥ сфери людського сусп≥льства, з одного боку, та по¤ва могутн≥х неринкових /державно-монопол≥стичних/ фактор≥в впливу на економ≥ку ¾ з другого, поставили перед грошовим товаром в епоху золотого монометал≥зму ще б≥льш складн≥ вимоги.

ѕо-перше, швидко посилювалис¤ вимоги щодо зростанн¤ обс¤г≥в в≥дтворенн¤ грошового товару в≥дпов≥дно до ≥нтенсивно зростаючих масштаб≥в сусп≥льного виробництва й об≥гу. –еакц≥Їю на цю вимогу було широке запровадженн¤ в об≥г розм≥нних на золото паперових банк≥вських б≥лет≥в, поск≥льки виготовленн¤ золотих грошей було вкрай обмежене малими запасами золота.

ѕо-друге, постали вимоги щодо скороченн¤ витрат на виготовленн¤ грошей дл¤ м≥н≥м≥зац≥њ сусп≥льних витрат об≥гу, ¤к≥ пост≥йно зростали в м≥ру розширенн¤ масштаб≥в виробництва та об≥гу ≥ спричиненою цим зб≥льшенн¤ маси грошей в об≥гу. нав≥ть при зам≥н≥ в об≥гу золотих монет паперовими банкнотами, але при збереженн≥ розм≥ну њх на золото, держави повинн≥ були нагромаджувати велик≥ маси золота, в≥двол≥каючи дл¤ цього значн≥ маси сусп≥льноњ прац≥.

ѕо-третЇ, сама варт≥всть грошей в нових усмовах, що вимагали активного стручанн¤ держави в економ≥чне житт¤ сусп≥льства, повинна була стати б≥льш гнучкою, б≥льш податливою до державних регул¤тивних заход≥в.

¬казаним вимогам не м≥г задовольн¤ти жодний товар ¾ продукт людськоњ прац≥, нав≥ть найблагородн≥ший з метал≥в ¾ золото. Ѕудучи в≥дносно мТ¤гким ≥ маючи високу питому варт≥сть, золото в≥дчутно зношувалос¤ в процес≥ об≥гу, що призводило до великих втрат уречевленоњ сусп≥льноњ прац≥. ” звТ¤зку з незначним поширенн¤м у природ≥ видобуток золота не м≥г встигати за зростанн¤м м≥стност≥ ринку ≥ потреб його в грошов≥й мас≥. ¬арт≥сть золота найменше п≥ддаЇтьс¤ будь-¤ким зм≥нами, оск≥льки на нењ впливають не т≥льки фактори, що визначають поточне виробництво, а й варт≥сть в≥ками нагромаджених золотих запас≥в. —ама матер≥альна форма золота, ф≥зичн≥ властивост≥ ¤коњ зробили його найб≥льш придатним виконувати роль грошей в попередн≥ в≥ки, в умовах 20-го стол≥тт¤ ви¤вилас¤ нездоланною перепоною дл¤ виконнанн¤ ним ц≥Їњ рол≥. ¬≥бдувс¤ процес демонетизац≥њ золота: спочатку з об≥гу були вилучен≥ золот≥ монети, зам≥сть них сферу об≥гу стали обслуговувати неповноц≥нн≥ грош≥, а згодом повн≥стю зупинено обм≥н неповноц≥нних грошей на золото в будь-¤к≥й форм≥.

≈волюц≥йн≥ процеси в економ≥ц≥, ¤к≥ спричинили демонетизац≥ю золота, п≥дготували п≥дгрунт¤ дл¤ запровадженн¤ нематер≥альних нос≥њв грошоовњ сут≥ ¾ так званих кредитних грошей. як зазначалос¤ вище, саме золото виконувало грошову роль не ст≥льки в своњй реальн≥й вартост≥, ск≥льки в ном≥нальн≥й. ѕоступово воно набуло особливоњ споживчоњ вартост≥ ¤к загального екв≥валенту, ¤ка заслонила собою його природну споживчу варт≥всть “им самим св≥това практика використанн¤ золотих грошей п≥дготувала сусп≥льство до сприйн¤тт¤ нематер≥альних грошей, не повТ¤заних з золотом, ¤к б≥льш ефективноњ грошовоњ форми. Ќа ц≥й п≥дстав≥ економ≥чна думка остаточно д≥йшла висновку, що грош≥ не адекватн≥ золоту, що вони ¾ щось ≥нше, б≥льш складне ¤вище сусп≥льного характеру, ¤кий не може бути виражений нав≥ть благородними металами.

як же формуЇтьс¤ варт≥сть кредитних грошей, ¤к≥ не мають внутр≥шньоњ субстанц≥ональноњ вартост≥? ѓњ формуванн¤ ≥ функц≥онуванн¤ в≥дбуваЇтьс¤ п≥д впливом тих же фактор≥в, ¤к≥ в умовах золотомонетного стандарту спричинювали в≥дхиленн¤ ном≥нальноњ вартост≥ золотих грошей в≥д реальноњ. ” м≥ру зам≥щенн¤ в об≥гу золота його знаками цей розрив посилювавс¤ ≥ нав≥ть розм≥нн≥ на золото грош≥ все б≥льше виступали в њх ном≥нальн≥й, а не реальн≥й вартост≥. « припиненн¤м розм≥ну банкнот на золото грош≥ залишилис¤ в об≥гу т≥льки в своњй ном≥нальн≥й вартост≥. ѕо сут≥ вона стала ≥ррац≥ональною величиною, ¤ка визначаЇтьс¤ не вт≥леною в грошовому товар≥ сусп≥льною працею, а тим середовищем, у ¤кому грош≥ функц≥онують.

ћаса грошових знак≥в, що вступаЇ у сферу обм≥ну в кожному наступному цикл≥ в≥дтворенн¤, ¾ величина не випадкова. ¬она зумовлена насамперед сукупною м≥новою варт≥стю товар≥в, ¤к≥ реал≥зован≥ в попередньому цикл≥ ≥ вийшли в сферу споживанн¤. √рошов≥ знаки, залишаючись в об≥гу, продовжують представл¤ти цю сукупну товарну варт≥сть, будучи њњ в≥дбитком. ÷е ви¤вл¤Їтьс¤ в тому, що кожний власник грошей, вступаючи з ними в черговий цикл обм≥ну, розгл¤даЇ њх ¤к конкретну реальну варт≥сть ≥ готовий платити за потр≥бний товар не будь-¤ку њх суму, а лише ту, ¤ка забезпечить йому привласненн¤ екв≥валентноњ вартост≥.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: √рош≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (10199 прочитано)