√рош≥ ≥ кредит > √рош≥

якщо в черговому цикл≥ обм≥ну ви¤витьс¤ товар≥в менше, н≥ж було в попередньому, або в об≥гу ви¤витьс¤ зайва маса грошових знак≥в при т≥й же мас≥ товар≥в, то м≥ж грошовою ≥ товарною масами складаЇтьс¤ нове сп≥вв≥дношенн¤, в ¤кому попит перевищуватиме пропозиц≥ю. ѕокупц≥ будуть готов≥ платити, а продавц≥ вимагати б≥льшу суму грошей, н≥ж у попередньому цикл≥. √рошова маса знец≥нитьс¤ пор≥вн¤но з товарною, ≥ ц≥ни на товари зростатимуть. —кладетьс¤ новий, знижений р≥вень м≥новоњ вартост≥ грошей, з ¤кою вони перейдуть у наступний цикл в≥дтворенн¤. якщо в обм≥н над≥йде б≥льша маса товар≥в або частина грошей ¤кимось чином буде вилучена з об≥гу, то товарна пропозиц≥¤ перевищить попит, не вс≥ товари можуть бути реал≥зован≥ ≥ продавц≥ змущен≥ будуть знижувати ц≥ни. ” грошей сформуЇтьс¤ нова (п≥двищена) м≥нова варт≥сть, з ¤кою вони вв≥йдуть у наступний цикл обм≥ну.

“аким чином, м≥нову варт≥сть грошов≥ знаки одержують у самому об≥гу ≥ завд¤ки своЇму функц≥онуванню п≥дтримують њњ на певному р≥вн≥, ¤кий визначаЇтьс¤ станом економ≥ки взагал≥ ≥ конТюнктури ринку зокрема. “ут доречно нагадати, що  .ћаркс, хоч ≥ був прихильником представницькоњ концепц≥њ вартост≥ нерозм≥нних грошових знак≥в, допускав можлив≥сть формуванн¤ њх м≥новоњ вартост≥ безпосередньо в об≥гу, вказуючи, що золото обертаЇтьс¤ тому, що маЇ ц≥нн≥сть, паперов≥ грош≥ мають ц≥нн≥сть тому, що обертаютьс¤. така можлив≥сть згодом одержала широке визначенн¤, ≥ на њњ основ≥ сформувавс¤ ц≥лий напр¤м у вченн≥ про грош≥, ¤кий одержав назву функц≥ональноњ теор≥њ вартост≥ грошей.

5. ‘ункц≥њ грошей

¬ивченн¤ сутност≥ грошей та еволюц≥њ њхнього розвитку становить базу монетарноњ теор≥њ. —утн≥сть грошей ¤к економ≥чноњ категор≥њ про¤вл¤Їтьс¤ в њх функц≥¤х.

™дн≥сть ус≥х функц≥й даЇ загальне у¤вленн¤ про грош≥, њх роль у сусп≥льному в≥дтворенн≥ . ¬ажливою умовою теоретичного п≥знанн¤ функц≥й грошей Ї посл≥довне забезпеченн¤ д≥алектичного п≥дходу до њх анал≥зу. ¬ процес≥ розвитку товарно-грошових в≥дносин не лише ускладнюютьс¤ д≥њ функц≥й грошей, а й з¢¤вл¤ютьс¤ нов≥ ≥ в≥дмирають стар≥ форми та ознаки грошей. ” цьому ≥ про¤вл¤Їтьс¤ д≥алектика розвитку грошей ¤к процесу, що динам≥чно розвиваЇтьс¤, вдосконалюЇтьс¤.

ћ≥ра вартост≥ ¾ це функц≥¤, в ¤к≥й грош≥ забезпечують вираженн¤ ≥ вим≥рюванн¤ вартост≥ товар≥в, надаючи њй форму ц≥ни.

якщо виходити з того, що грош≥ за своњм функц≥ональним призначенн¤м виступають у товарному об≥гу ¤к зас≥б реал≥зац≥њ вартост≥. ≤ це природньо, оск≥льки саме ц¤ функц≥¤ забезпечуЇ товарну масу необх≥дним нос≥Їм (матер≥алом) дл¤ вираженн¤ њхньоњ вартост≥.

«м≥си ц≥Їњ функц≥њ пол¤гаЇ в тому, що грош≥ висткупають в ¤кост≥ самост≥йноњ форми м≥новоњ вартост≥, призначеноњ вим≥рювати варт≥сть товар≥в. Ќа основ≥ ц≥Їњ функц≥њ варт≥сть ви¤вл¤Ї себе в ц≥н≥ товару: поза зазначеною функц≥Їњ варт≥сть ≥снуЇ абстрактно. ќтже, функц≥ональне призначенн¤ грошей ¤к м≥ри вартост≥ нерозд≥льно пов¢¤зано з категор≥Їю ¾ Уц≥наФ, що Ї грошовим вираженн¤м вартост≥ товару.

‘ункц≥¤ м≥ри вартост≥ виражаЇ в≥дношенн¤ товару до грошей ¤к до загального екв≥валенту. ¬иход¤чи з цього, грош≥ реал≥зують функц≥ю м≥ри вартост≥ ≥деально, тобто на основ≥ мисленого прир≥внюванн¤ товару, що продаЇтьс¤ до у¤вно представленоњ к≥лькост≥ грошей. ќднак дл¤ визначенн¤ ц≥ни товар≥в цього недостатньо. ѕотр≥бний масштаб (стандарт вартост≥) дл¤ њх пор≥вн¤нн¤, одиниц¤ вим≥ру матер≥альноњ субстанц≥њ загального екв≥валента. ѕрактично, вим≥р¤ти величину вартост≥ товар≥в в грошах тобто к≥льк≥сна оц≥нка можлива з допомогою масштабу ц≥н, ¤кий забезпечуЇ ¤к≥сну Їдн≥сть об¢Їкту (товари) ≥ засобу вим≥ру (грош≥). ÷е зумовлюЇ ще одну принципову особлив≥сть функц≥њ м≥ри вартост≥: вона реал≥зуЇтьс¤ лише в орган≥чному поЇднанн≥ з масштабом ц≥н.

ћасштаб ц≥н ¤к величина грошовоњ одиниц≥, Ї складовою частиною функц≥њ м≥ри вартост≥, доповнюЇ њњ призначенн¤ оц≥нювати варт≥сть товар≥в. якщо м≥ра вартост≥ ¾ економ≥чна функц≥¤ грошей, що не залежить в≥д вол≥ держави, то масштаб ц≥н ¾ суто техн≥чна функц≥¤ грошей. ¬≥н носить юридичний (декретний) характер, залежить в≥д вол≥ держави ≥ слугуЇ дл¤ вираженн¤ не вартост≥, а ц≥ни товару. „ерез масштаб ц≥н ≥деальна, у¤влено представлена ц≥на товару, ¤к показник величини вартост≥ перетворюЇтьс¤ у прейскурантну або ринкову ц≥ну, виражену в нац≥ональних грошових одиниц¤х.

√рошова одиниц¤ ¾ встановлений в законодавчому пор¤дку грошовий знак, ¤кий служить дл¤ вим≥рюванн¤ та в≥дбитт¤ ц≥н вс≥х товар≥в. ”р¤д кожноњ крањни встановлюЇ свою власну м≥ру вартост≥. Ќаприклад, в —Ўј м≥рою вартост≥ Ї грошова одиниц¤ ¾ долар, в Ќ≥меччин≥ ¾ марка, в ћексиц≥ ¾ песо, в ”крањн≥ ¾ гривна.

√рош≥ ¤к м≥ра вартост≥, однор≥дн≥ ≥ використовуютьс¤ в ¤кост≥ масштабу дл¤ вим≥ру в≥дносних вартостей товар≥в. ѕод≥бно до того, ¤к ми вим≥рюЇмо в≥дстань у мил¤х або к≥лометрах, аналог≥чно ми вим≥рюЇмо варт≥сть товар≥в у грошовому вираз≥, надаючи њм форму ц≥ни. ¬иражаючи ц≥ни в грошових одиниц¤х (доларах, марках, гривнах) можна визначати та пор≥внювати вартост≥ р≥зноман≥тних товар≥в.

ќтже, грош≥ виступають в ¤кост≥ масштабу вартост≥ та рахунковоњ одиниц≥, що даЇ можлив≥сть зд≥йснювати економ≥чний обл≥к та анал≥з.

¬ процес≥ розвитку товарно-грошових в≥дносин механ≥зм м≥ри вартост≥ пер≥одично зм≥нюЇтьс¤. ¬ умовах золотого стандарту вс≥ товари прир≥внювались до золотого екв≥валента ≥ одержували ц≥ну ¤к певну вагову к≥льк≥сть цього металу, тобто ц≥ни визначались за ваговим масштабом ≥ були в≥дносно ст≥йкими.

¬ епоху карбуванн¤ монет виник масштаб ц≥н, ¤кий спочатку зб≥гавс¤ з ваговим. “ак, в јнгл≥њ грошова одиниц¤ фунт стерл≥нг≥в дор≥внював фунту ср≥бла, а монета карбувалась вагою 1/240 фунта ср≥бла.

ћасштаб ц≥н визначавс¤ державою, ¤к вагова к≥льк≥сть монетарного товару (золота чи ср≥бла), ¤ка законодавчо визнавалась за грошову одиницю. ѕри золотомонетному стандарт≥ грошова одиниц¤ прир≥внювалась до визначеноњ ваговоњ к≥лькост≥ дорогоц≥нного металу; грош≥ виступали у форм≥ золотих або ср≥бних монет. Ќаприклад, в —Ўј за долар в 1900р. було прийн¤то 1,50463 грами чистого золота. ¬≥дпов≥дно до цього визначавс¤ ≥ валютний паритет окремих нац≥ональних грошових одиниць. якщо у 1913р. один долар —Ўј представл¤в у об≥гу 1,5 г., а англ≥йський фунт стерл≥нг≥в ¾ 7,3 г. «олота, то валютне сп≥вв≥дношенн¤ становило 1 ≥ 4,87.

ѕри грошов≥й систем≥, ¤ка базувалас¤ на золот≥, внутр≥шн¤ варт≥сть грошей безпосередньо залежала в≥д вартост≥ золота, зв≥дси ≥ з¢¤вивс¤ висл≥в Угрошовий товарФ. ÷ентральн≥ банки були зобов¢¤зан≥ купувати ≥ продавати золото за ф≥ксованою ц≥ною, що виражалась у нац≥ональн≥й валют≥. Ќаприклад, до 1933р. унц≥¤ золота (31,1г.) коштувала 20,67 долар≥в. ÷≥ни товар≥в при золотому стандарт≥ ≥ в≥льному ринковому ц≥ноутворенн≥ зм≥нювались пр¤мо пропорц≥йно вартост≥ товару ≥ обернено пропорц≥йно вартост≥ золота.

«олотий вм≥ст грошовоњ одиниц≥ мав реальне значенн¤ в умовах об≥гу золотих грошей та розм≥нних на золото грошових знак≥в, поск≥льки на його основ≥ визначалась ц≥на золота та курс нац≥ональноњ валюти. ¬ сучасних умовах, коли в об≥гу знаход¤тьс¤ нерозм≥нн≥ на золото паперов≥ грош≥, золотий вм≥ст грошовоњ одиниц≥ втратив своЇ значенн¤ ≥ держави перестали його законодавчо встановлювати. ќф≥ц≥йний масштаб ц≥н зам≥нений фактичним, ¤кий формуЇтьс¤ стих≥йно в процес≥ ринкового обм≥ну. ямайська валютна система, введена в 1976-1978 роках, оф≥ц≥йно в≥дм≥нила розм≥н грошових знак≥в на золото ≥ масштаб ц≥н складаЇтьс¤ фактично п≥д впливом попиту та пропозиц≥њ, служить дл¤ сп≥вставленн¤ вартост≥ товар≥в за допомогою ц≥ни.

¬≥дм≥на оф≥ц≥йного (золотого) масштабу ц≥н не означаЇ, що функц≥¤ грошей, ¤к м≥ри вартост≥, повн≥стю вичерпана. ¬ сучасних монетарних теор≥¤х ц¤ функц≥¤ трактуЇтьс¤ ¤к Уодиниц¤ розрахунк≥вФ ¾ за нею оц≥нюють м≥нову варт≥сть товар≥в. ќднак власна варт≥сть грошей формуЇтьс¤ на ≥нш≥й основ≥. ѕаперов≥ грош≥, переставши бути представником монетарного товару, уосодлюють в соб≥ представницьку варт≥сть загальноњ маси товар≥в, що обслуговуютьс¤ в≥дпов≥дною масою грошей. ¬арт≥сть грошей вже не грунтуЇтьс¤ на ч≥тко визначен≥й к≥лькост≥ дорогоц≥нного металу (¤к це було при золотому стандарт≥), а визначаЇтьс¤ к≥льк≥стю товар≥в ≥ послуг, ¤к≥ можна придбати на ринку за грош≥. …детьс¤ про визнанн¤ куп≥вельноњ спроможност≥ грошовоњ одиниц≥, њњ в≥дносноњ вартост≥ за принципами к≥льк≥сноњ теор≥њ грошей.

 уп≥вельна спроможн≥сть або реальна варт≥сть грошей ¾ це к≥льк≥сть товар≥в та послуг, ¤к≥ можна придбати за грошову одиницю.

¬ умовах об≥гу нерозм≥нних на золото грошей (кредитних грошей) механ≥зм функц≥њ м≥ри вартост≥ ≥стотно зм≥нивс¤. ÷≥на знаходить п≥дтвердженн¤ (вираз) безпосередньо в товарах ≥ виступаЇ ¤к форма про¤ву м≥нового в≥дношенн¤ даного товару до ≥нших товар≥в, а не специф≥чно до одного УжовтогоФ металу (золота). ÷≥ни на товари ф≥ксують т≥льки в≥дпов≥дн≥ пропорц≥њ м≥ж ними. ј грош≥ виступають ¤к показники м≥нових пропорц≥й, або ¤к форма м≥новоњ вартост≥, оск≥льки вони не мають власноњ вартост≥. ≈кв≥валентна товару варт≥сть зараз виражаЇтьс¤ в к≥лькост≥ грошових одиниць, а не у вагов≥й к≥лькост≥ золота. –≥вень ц≥н на товари, що склавс¤ на ринку, зумовлюЇ ≥ масштаб ц≥н (стандарт вартост≥), а не навпаки, ¤к це було в умовах золотого стандарта. ќтже, сучасн≥ грош≥ теж Ї нос≥¤ми м≥новоњ вартост≥, оск≥льки через обм≥н њх на звичайн≥ товари можна вим≥р¤ти варт≥сть.

≈коном≥чний зм≥ст вираженн¤ вартост≥ за допомогою сучасних грошей зводитьс¤: вс≥ звичайн≥ товари, надход¤чи на ринок, УшукаютьФ соб≥ грошовий екв≥валент, ¤кий представлений там готовн≥стю суб¢Їкт≥в ринку купити в≥дпов≥дн≥ товари. ” з≥ткненн≥ стор≥н ¾ бажанн¤ продати ≥ готовн≥сть купити ¾ визначаЇтьс¤ в к≥нцевому п≥дсумку м≥нова варт≥сть товару чи та сума грошей, ¤кою товар оц≥нюЇтьс¤ та ¤ка задов≥льн¤Ї обох суб¢Їкт≥в операц≥њ. ѕри цьому вони повинн≥ мати ч≥тке у¤вленн¤ про м≥нову варт≥сть грошей, ¤ка фактично склалас¤ ≥ д≥Ї на ринку, щоб установити ц≥ну, адекватну вартост≥ товару.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: √рош≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (10199 прочитано)