√рош≥ ≥ кредит > √рош≥
« розвитком функц≥њ нагромадженн¤ вартост≥ зм≥нювалис¤ вимоги до форми грошей. —початку послабла, а пот≥м зовс≥м зникла залежн≥сть функц≥онального призначенн¤ нагромадженн¤ грошей в≥д њх субстанц≥ональноњ вартост≥. ќск≥льки нагромадженн¤ втратило свою абстрактн≥сть багатства взагал≥, зникла й потреба тримати њх у вигл¤д≥ запасу золота чи ср≥бла. ѓх нову роль, ¤ка передбачаЇ конкретизац≥ю ц≥лей ≥ строк≥в нагромадженн¤ вартост≥, стали усп≥шно виконувати знаки грошей ¾ паперов≥, депозитн≥, електронн≥. —учасн≥ кредитн≥ грош≥ не виконують функц≥ю засобу утворенн¤ скарб≥в тому, що не мають власноњ вартост≥. ¬они можуть виконувати лише функц≥ю нагромадженн¤, ¤ка виникла на баз≥ функц≥њ утворенн¤ скарб≥в. Ќагромадженн¤ розгл¤даЇтьс¤ ¤к необх≥дна умова розвитку товарного виробництва. ƒл¤ того, щоб придбати засоби ≥ предмети прац≥, кап≥тал≥зувати прибуток дл¤ розширеного виробництва п≥дприЇмець повинен нагромаджувати частину прибутку у вигл¤д≥ грошей. Ќагромаджують грош≥ ≥ населенн¤ дл¤ покупки необх≥дних товар≥в та послуг. …детьс¤ про трансакц≥йний залишок грошей. Ќеобх≥дною умовою дл¤ цього Ї в≥дпов≥дн≥сть к≥лькост≥ грошей вимогам закону грошового об≥гу. ‘ункц≥ю нагромадженн¤ виконують реальн≥ грош≥, ¤к≥ тимчасово знаход¤тьс¤ поза процесом об≥гу. ќднак, виход¤чи за меж≥ сфери об≥гу, грош≥ не втрачають зв¢¤зку з товарним св≥том. редитн≥ грош≥ можуть виконувати цю функц≥ю коли вони знаход¤тьс¤ у пост≥йн≥й готовност≥ до реального об≥гу, а тому поза цим зв¢¤зком недоц≥льне н≥¤ке нагромадженн¤ грошей. Ћог≥чно, ¤кщо грош≥ функц≥онують ¤к зас≥б обм≥ну, то вони повинн≥ функц≥онувати ¤к зас≥б збереженн¤ вартост≥. јдже, коли грош≥ не можуть бути використан≥ дл¤ зд≥йсненн¤ покупок у майбутньому, то ≥ сьогодн≥ н≥хто не захоче продавати своњ товари за грош≥. “ому отриман≥ п≥сл¤ продажу товар≥в ≥ послуг, грош≥ мають гарантувати њхньому власников≥ збереженн¤ у майбутньому своЇњ куп≥вельноњ спроможност≥. ¬она маЇ не лише акумулювати в соб≥ прот¤гом певного часу варт≥сть проданих товар≥в, а й виступати у рол≥ представника абстрактноњ форми багатства, ¤ку можна в будь-¤кий час отримати за грош≥. ÷е означаЇ, що реал≥зувати себе у рол≥ засобу нагромадженн¤ сучасн≥ грош≥ можуть лише за умови, коли вони Ї ст≥йкими та стаб≥льними. ¬ умовах чутливоњ ≥нфл¤ц≥њ грош≥ ¤к зас≥б нагромадженн¤ втрачають свою приваблив≥сть недивл¤чись на њх високу л≥кв≥дн≥сть. ” тих крањнах, де маЇ м≥сце г≥пер≥нфл¤ц≥¤, нац≥ональна валюта може частково не використовуватись ¤к зас≥б нагромадженн¤ ≥ ¤к м≥ра вартост≥. јналог≥чно, кредитн≥ грош≥ слугують також м≥рою в≥дкладених платеж≥в при умов≥, коли настане терм≥н погашенн¤ боргу, платеж≥ будуть зд≥йснен≥ в грошов≥й форм≥ в розм≥р≥, екв≥валентн≥й вартост≥. …детьс¤ про те, що кредитн≥ грош≥ можуть бути використан≥ ¤к зас≥б платежу лише тод≥, коли вони збер≥гають притаманну њм високу л≥кв≥дн≥сть ¾ можлив≥сть використанн¤ певного активу в рол≥ засобу платежу ≥ водночас ¤к здатн≥сть цього активу збер≥гати свою ном≥нальну варт≥сть незм≥нною. ќтже, поЇднанн¤ функц≥й нагромадженн¤ ≥ засобу об≥гу та платежу визначаЇ одну з принципово важливих ознак грошей ¾ њхню абсолютну л≥кв≥дн≥сть. редитн≥ грош≥ справили позитивнийй вплив на розвиток самоњ функц≥њ засобу нагромадженн¤ ≥ грошових в≥дносин взагал≥. ѕо-перше, виникла можлив≥сть вивести обс¤ги нагромадженн¤ за меж≥, що визначалис¤ ф≥зичними обс¤гами видобутку благородних метал≥в. ѕо-друге, можлив≥сть знец≥ненн¤ грошових знак≥в п≥дштовхнула власник≥в нагромадженн¤ швидше њх кап≥тал≥зувати , що спри¤ло розвитку орган≥зованих нагромаджень, банк≥вськоњ справи, ринку ц≥нних папер≥в тощо. —аме нагромадженн¤ грошей перетворилос¤ по сут≥ в нагромадженн¤ позичкового кап≥талу. ѕо-третЇ, кап≥тал≥зац≥¤ грошових нагромаджень, у свою чергу, спри¤ла розв¢¤занню суперечност≥ м≥ж збереженн¤м вартост≥ Ув спокоњФ у межах ≥ндив≥дуального кап≥талу ≥ необх≥дн≥стю прискоренн¤ об≥гу њњ у масштабах сусп≥льного в≥дтворенн¤.
¬исновок –озгл¤даючи сутн≥сть грошей ми можемо прийти до висновку, що грош≥, ¤к економ≥чна категор≥¤, обслуговують вс≥ сфери ринкових в≥дносин, що базуютьс¤ на екв≥валентному товарному обм≥н≥, виконуючи при цьому чотири функц≥њ. —учасн≥ грош≥ Ї засобом обм≥ну й м≥рилом вартост≥, а також засобом збереженн¤ вартост≥ ≥ законним плат≥жним засобом. ÷ю останню властив≥сть грошам надаЇ держава, ¤ка через своЇ законодавство та спец≥альн≥ ≥нститути взагал≥ керуЇ грошовим об≥гом крањни. √рош≥ можуть мати свою власну ц≥нн≥сть (товарн≥ або металев≥) ≥ ц≥нн≥сть пох≥дну в≥д функц≥й, що њх вони виконують ¾ кредитн≥ грош≥. ‘ункц≥ю нагромадженн¤ грош≥ можуть усп≥шно виконувати т≥льки при збереженн≥ њх вартост≥ тобто при незм≥нному загальному р≥вн≥ ц≥н. √рош≥ мають свою специф≥чну форму про¤ву. “ому в господарськ≥й практиц≥ назву грошей можуть носити: нац≥ональн≥ грошов≥ знаки; ≥ноземна валюта; запаси на банк≥вських рахунках (депозитн≥ та електронн≥ грош≥); кошти витраченн≥ на придбанн¤ ц≥нних папер≥в; боргов≥ зобов¢¤занн¤, ¤к≥ використовуютьс¤ дл¤ платеж≥в тощо. јнал≥з функц≥й грошей вимагаЇ розгл¤ду не т≥льки кожноњ функц≥њ зокрема, але ≥ њх разом ¤к Їдиного ц≥лого. ” сукупност≥ вони забезпечують реальний рух грошей тобто функц≥онуванн¤ грошовоњ маси.
—писок використаноњ л≥тератури ≤стор≥¤ економ≥чних вчень. ѕ≥дручник / «а ред. ЅЇлозерського ћ.¬. Ц ’арк≥в, 2000. √рош≥ ≥ кредит (основи функц≥онуванн¤) / «а ред. ≤вас≥ва Ѕ.—. Ц “ерноп≥ль, 1998. ярошевський ƒ.≤. ‘≥лософськ≥ аспекти економ≥чноњ д≥¤льност≥ людства. Ц ћ., 1988.
Ќазва: √рош≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (10199 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
