√рош≥ ≥ кредит > Ќац≥ональна валюта ”крањни та шл¤хи њњ стаб≥л≥зац≥њ
” дан≥й дипломн≥й робот≥ застосована спец≥ально сформована методика, тобто сукупн≥сть спец≥ально п≥д≥браних метод≥в з метою теоретичного п≥знанн¤ нац≥ональноњ валюти ≥ њњ рол≥ в розвитку нац≥онального господарського комплексу ”крањни. ѕеред тим, ¤к дати коротку характеристику методам, застосованим в даному досл≥дженн≥, зазначимо, що њх використанн¤ стало можливим лише при умов≥ застосуванн¤ загальних принцип≥в наукового мисленн¤: ≥ндукц≥њ (умозаключенн¤ в≥д факт≥в до де¤коњ г≥потези), дедукц≥њ (висновок за правилами лог≥ки; ланцюжок умозаключень, ланки ¤кого зв'¤зан≥ лог≥чною посл≥довн≥стю), анал≥зу (розчленуванн¤ об'Їкту ¤вища на елементи), синтезу (поЇднанн¤, з'Їднанн¤ р≥зних елемент≥в об'Їкту, ¤вища в Їдине ц≥ле), аналог≥њ (в≥дпов≥дн≥сть, под≥бн≥сть обТЇкт≥в, ¤вищ в ¤ких-небудь властивост¤х; умозаключенн¤ про менш знаний об'Їкт, ¤вище по б≥льш знаному, ¤кщо вони вход¤ть в однор≥дну групу). ” загальн≥й сукупност≥ в≥д≥браних дл¤ виконанн¤ дипломноњ роботи метод≥в, найважлив≥шими Ї л≥тературний, описовий, спостереженн¤, пор≥вн¤нн¤, економ≥чного анал≥зу, ф≥нансового анал≥зу, ф≥нансово-статистичного анал≥зу та ≥нш≥. –озкриЇмо њх особливост≥. Ћ≥тературний метод, суть ¤кого пол¤гаЇ у в≥дбор≥ ≥ анал≥з≥ л≥тературних джерел, що в т≥й чи ≥нш≥й м≥р≥ стосуютьс¤ об'Їкту, ¤вища вивченн¤, використовуЇтьс¤ в робот≥ ¤к один з базових. ѕри написанн≥ даноњ дипломноњ роботи було опрацьовано 44 л≥тературних джерела. —постереженн¤ - ц≥ленаправлене вивченн¤, сприйн¤тт¤, зумовлене поставленою задачею; систематичний зб≥р даних по об'Їкту, ¤вищу. ” робот≥ використовуЇтьс¤ низка даних, ¤к≥ Ї систематичними: щор≥чними, щом≥с¤чними. ѕор≥вн¤нн¤ Ц сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж двома об'Їктами, ¤вищами, ¤ке дозвол¤Ї ви¤вити загальне ≥ особливе. ќписовий метод ¤к один ≥з найдревн≥ших при вивченн≥ будь-¤ких економ≥чних чи ф≥нансових ¤вищ. ¬икористана також ≥ описова статистика ¤к наб≥р числових даних, що характеризують ту чи ≥ншу ситуац≥ю. ¬ дан≥й дипломн≥ робот≥ застосован≥ економетричн≥ методи Ц статистичний анал≥з економ≥чних даних. –озгорнутий економ≥чний ≥ статистичний анал≥з неможливий без використанн¤ ≥сторичного ≥ лог≥чного метод≥в, ¤к≥ також застосован≥ в дипломн≥й робот≥. ¬ажливим засобом вивченн¤ економ≥чних ¤вищ ¤ процес≥в Ї моделюванн¤. ћодель Ц це спрощене в≥дображенн¤ економ≥чноњ д≥йсност≥ за допомогою р≥вн¤нь ≥ граф≥к≥в. ¬ робот≥ використан≥ словесн≥ модел≥ (описанн¤ сут≥ системи взаЇмозв'¤заними словами, тобто пон¤тт¤ми, категор≥¤ми, г≥потезами) та табличн≥ ≥ граф≥чн≥ модел≥. —аме граф≥чн≥ модел≥ економ≥чних ¤вищ дозвол¤ють наочно показати, що в≥дбуваЇтьс¤ у Учорному ¤щикуФ математичних моделей [18]. ¬ робот≥ використаний ≥ такий метод, ¤к прогнозуванн¤ Ц наукове передбаченн¤ зм≥ни економ≥чних ¤вищ у найближч≥й ≥ б≥льш в≥ддален≥й перспектив≥. “аким чином, в дипломн≥й робот≥ застосований достатньо обширний арсенал метод≥в, ¤кий дозволив п≥знати особливост≥ становленн¤ та стаб≥л≥зац≥њ нац≥ональноњ валюти ≥ њњ рол≥ в розвитку нац≥онального господарського комплексу. 1.3. –оль грошово-валютного регулюванн¤ у становленн≥ та стаб≥л≥зац≥њ нац≥ональноњ валюти у пер≥од незалежност≥ Ќезабаром ”крањна в≥дсв¤ткуЇ 10-у р≥чницю своЇњ незалежност≥. «а цей пер≥од вона зум≥ла ввести нац≥ональну валюту ≥ добитис¤ њњ стаб≥л≥зац≥њ. ѕроанал≥зуЇмо, ¤ку роль в≥д≥грали грошово-кредитна та грошово-ем≥с≥йна пол≥тика ≥ пол≥тика валютного регулюванн¤ у становленн≥ ≥ стаб≥л≥зац≥њ нац≥ональноњ валюти у пер≥од незалежност≥. √рошово-кредитна пол≥тика. √рошово-кредитна пол≥тика, починаючи з жовтн¤ 1994 р., була спр¤мо≠вана на створенн¤ умов дл¤ ф≥нансовоњ стаб≥л≥зац≥њ в ”крањн≥, впровадженн¤ ≥ закр≥пленн¤ нац≥ональноњ грошовоњ одиниц≥ та п≥дтримку макроеконом≥чноњ стаб≥л≥зац≥њ через зниженн¤ ≥нфл¤ц≥њ до керованого р≥вн¤. ѓњ реал≥зац≥¤ створила певн≥ умови стаб≥л≥зац≥њ виробництва, ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥, життЇвого р≥вн¤ населенн¤. ѕозитивними зрушенн¤ми були так≥: «абезпеченн¤ стаб≥льност≥ нац≥ональноњ валюти: проведенн¤ ц≥леспр¤мованоњ монетарноњ пол≥тики, зор≥Їнтованоњ на макроеконом≥чну стаб≥л≥зац≥ю економ≥ки, що спри¤ло подальшому зниженню темп≥в ≥нфл¤ц≥њ; дос¤гненн¤ стаб≥л≥зац≥њ оф≥ц≥йного курсу нац≥ональноњ валюти до ≥но≠земних валют; зб≥льшенн¤ обс¤г≥в та удосконаленн¤ структури оф≥ц≥йних валютних резерв≥в дл¤ п≥дтриманн¤ курсу гривн≥ до ≥ноземних валют; зупиненн¤, починаючи з 1994 р., ем≥с≥њ плат≥жних засоб≥в комер≠ц≥йними банками. –егулюванн¤ грошового об≥гу: зростанн¤ плат≥жних засоб≥в та п≥двищенн¤ р≥вн¤ монетизац≥њ еконо≠м≥ки; повне ≥ безпереб≥йне забезпеченн¤ економ≥ки грошовою гот≥вкою; впровадженн¤ автоматизованих систем обробки гот≥вки; Ч-введенн¤ в д≥ю в 1994 р. виробничих потужностей Ѕанкнотно-монет≠ного двору. редитна д≥¤льн≥сть: в≥дмова в≥д пр¤мого кредитуванн¤ деф≥циту бюджету за рахунок кредитноњ ем≥с≥њ; удосконаленн¤ структури кредитноњ ем≥с≥њ; зростанн¤ обс¤г≥в кредитних вкладень в економ≥ку ”крањни з≥ зб≥ль≠шенн¤м ф≥зичного обс¤гу довгострокового кредитуванн¤ суб'Їкт≥в господа≠рюванн¤ ≥ населенн¤ ”крањни. ѕроцентна пол≥тика: зниженн¤ р≥вн¤ обл≥ковоњ ставки ЌЅ”, њњ зм≥на залежно в≥д економ≥ч≠ноњ ситуац≥њ при дотриманн≥ позитивного р≥вн¤; зниженн¤ процентних ставок за кредитами комерц≥йних банк≥в. —фера валютного регулюванн¤: подальша л≥берал≥зац≥¤ та зб≥льшенн¤ обс¤г≥в валютного ринку; зм≥цненн¤ зовн≥шньоњ та внутр≥шньоњ стаб≥льност≥ нац≥ональноњ валюти; вдосконаленн¤ системи валютних операц≥й з впровадженн¤м системи валютних дериватив≥в; поширенн¤ впровадженн¤ пластикових карток м≥жнародних пла≠т≥жних систем. «д≥йсненн¤ банк≥вського нагл¤ду: подальше нарощуванн¤ статутного кап≥талу комерц≥йних банк≥в; вдосконаленн¤ регулюванн¤ та контролю за д≥¤льн≥стю банк≥вських структур; реформуванн¤ банк≥вського нагл¤ду; створенн¤ спри¤тливих умов дл¤ ефективноњ роботи, стаб≥льност≥ ≥ над≥йност≥ банк≥вськоњ системи, захисту ≥нтерес≥в вкладник≥в, п≥двищенн¤ р≥вн¤ конкуренц≥њ, п≥двищенн¤ л≥кв≥дност≥ банк≥вськоњ системи. ќбслуговуванн¤ ƒержавного бюджету ”крањни: удосконаленн¤ механ≥зму касового виконанн¤ ƒержавного бюджету ”крањни; удосконаленн¤ механ≥зму обслуговуванн¤ деф≥циту ƒержавного бюд≠жету ”крањни через подальший розвиток фондового ринку державних ц≥нних папер≥в. ” 1998 р. грошово-кредитна пол≥тика була направлена на подальше за≠кр≥пленн¤ внутр≥шньоњ ≥ зовн≥шньоњ стаб≥льност≥ нац≥ональноњ валюти. –егулюванн¤ грошово-кредитного ринку зд≥йснювалос¤ за допомогою ≥нструмент≥в, ¤к≥ забезпечували ф≥нансову стаб≥л≥зац≥ю та спри¤ли дос¤гнен≠ню в≥дпов≥дного р≥вн¤ економ≥чного та соц≥ального розвитку, а саме: зд≥йсненн¤ к≥льк≥сного контролю за динам≥кою грошовоњ маси, вста≠новленн¤ њњ приросту в межах, що в≥дпов≥дають прогнозованим обс¤гам ¬¬ѕ та ≥нфл¤ц≥њ; забезпеченн¤ куп≥вельноњ спроможност≥ нац≥ональноњ валюти до р≥вн¤, що даЇ змогу збалансувати ≥нтереси ¤к державн≥, так ≥ суб'Їкт≥в нац≥ональноњ економ≥ки, включаючи зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть; стимулюванн¤ процесу залученн¤ вклад≥в населенн¤ в банк≥вську систему шл¤хом п≥двищенн¤ гарантованост≥ њх поверненн¤ через введенн¤ механ≥зму страхуванн¤ депозит≥в та ор≥Їнтац≥њ комерц≥йних банк≥в на вста≠новленн¤ процентних ставок за депозитами на реальному позитивному р≥вн≥; п≥двищенн¤ кредитноњ активност≥ комерц≥йних банк≥в з метою стиму≠люванн¤ в≥тчизн¤ного виробництва та п≥дтриманн¤ Ќац≥ональним банком ”крањни л≥кв≥дност≥ комерц≥йних банк≥в через систему реф≥нансуванн¤; стимулюванн¤ ≥нвестиц≥й у д≥¤льн≥сть банк≥в, зб≥льшенн¤ обс¤г≥в до≠вгострокового кредитуванн¤ на основ≥ росту депозит≥в, залучених на довго≠строков≥й основ≥; захист економ≥чних ≥нтерес≥в суб'Їкт≥в грошово-кредитного ринку [39]. √рошово-ем≥с≥йна пол≥тика та валютне регулюванн¤. ” пер≥од р≥зкого пад≥нн¤ вартост≥ нац≥ональних грошей ”крањни Ч з к≥нц¤ 1991 р. до першоњ половини 1994 р., коли ≥нфл¤ц≥¤ стр≥мко п≥двищилась з 240% в 1991 р. до 2100% в 1992 р. ≥ переросла в 1993 р. у г≥≠пер≥нфл¤ц≥ю Ч 10 256∆ на р≥к, ситуац≥¤ визначалась надзвичайно значними обс¤гами кредитних ем≥с≥й, ¤к≥ зд≥йснювались в≥дпов≥дно до постанов ¬ерховноњ –ади ”крањни, ”каз≥в ѕрезидента ”крањни, р≥шеннь аб≥нету ћ≥н≥ст≠р≥в ”крањни. “ак, в 1992 р. кредитна ем≥с≥¤ (за оборотами) складала нечуваний за тих час≥в обс¤г Ч 1 трлн крб., ¤кий було спр¤мовано на забезпеченн¤ зал≥к≥в взаЇмозаборгованост≥ п≥дприЇмств, поповненн¤ њх об≥гових кошт≥в, дл¤ с≥льськогосподарських п≥дприЇмств та за ≥ншими напр¤мами. ” 1993 р. обс¤ги кредитноњ ем≥с≥њ зб≥льшились у 30 раз≥в ≥ становили 30 трлн крб., 70% ¤коњ через р≥зн≥ канали було спр¤мовано на ф≥нансуванн¤ агропромислового комплексу. ¬ цей же пер≥од стр≥мко зростали пр¤м≥ кредити ”р¤ду, частка ¤ких була переважною в загальн≥й сум≥ плат≥жних засоб≥в: на 01.01.93 Ч 73%, на 01.01.94 Ч 52%, на 01.01.95 - 86%, на 01.01.96 Ч 77%. ћеншими були частки кошт≥в, спр¤мован≥ на реф≥нансуванн¤ комерц≥йних банк≥в та на ку≠п≥влю ≥ноземноњ валюти в оф≥ц≥йн≥ валютн≥ резерви ЌЅ”. —аме ц¤ величезна за обс¤гами кредитна ем≥с≥¤ була головною причиною г≥пер≥нфл¤ц≥њ 1993 р. та поглибленн¤ ф≥нансовоњ кризи. ” пер≥од г≥пер≥нфл¤ц≥њ ≥нструменти проведенн¤ грошовоњ пол≥тики не працювали, оск≥льки Ќац≥ональний банк ”крањни не м≥г впливати на стан грошового ринку через в≥дсутн≥сть умов використанн¤ класичних ≥нструмен≠т≥в регулюванн¤ грошового ринку.
Ќазва: Ќац≥ональна валюта ”крањни та шл¤хи њњ стаб≥л≥зац≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (19543 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
