√рош≥ ≥ кредит > Ќац≥ональна валюта ”крањни та шл¤хи њњ стаб≥л≥зац≥њ

ƒодатковим фактором тиску на варт≥сть нац≥ональноњ валюти було на≠данн¤ ем≥с≥йних кредит≥в за п≥льговими процентними ставками, ¤к≥ були значно нижче р≥вн¤ ≥нфл¤ц≥њ. ≤ т≥льки п≥сл¤ траг≥чного досв≥ду 1992Ч1993 рр. обс¤ги кредитних ем≥с≥й за р≥шенн¤ми державних орган≥в почали зменшу≠ватись. ÷е дозволило Ќац≥ональному банку ”крањни з 1994Ч1995 рр. розпо≠чати запровадженн¤ нормальноњ системи регулюванн¤ грошового ринку через систему в≥дпов≥дних ≥нструмент≥в, що в≥дпов≥даЇ м≥жнародн≥й практиц≥, ≥, таким чином, стримати ≥нфл¤ц≥ю, стаб≥л≥зувати грошово-кредитний ринок та варт≥сть нац≥ональних грошей.

¬иважена монетарна пол≥тика прот¤гом 1996Ч1997 рр., спр¤мована на п≥дтримку куп≥вельноњ спроможност≥ гривн≥, стаб≥л≥зац≥ю ф≥нансових ринк≥в та п≥дтримку банк≥вськоњ системи, спри¤ла поступовому зниженню темп≥в ≥н≠фл¤ц≥њ. «начне зниженн¤ темп≥в ≥нфл¤ц≥њ розпочалос¤ з лютого 1996 р. ≥ на≠дал≥ набуло стаб≥льного характеру. ” 1997 р. ≥нфл¤ц≥¤ споживчого ринку ста≠новила 10,1% Ч це найнижчий р≥вень за весь пер≥од розбудови незалежноњ держави. Ѕагато в чому така пол≥тика спри¤ла створенню належних умов дл¤ можливого економ≥чного зростанн¤ в наступн≥ роки, створенн¤ середовища дов≥ри дл¤ зовн≥шн≥х та внутр≥шн≥х ≥нвестор≥в [39].

ѕрот¤гом 1996Ч1998 рр. при зростанн≥ випуску в об≥г плат≥жних засоб≥в ЌЅ” значно зм≥нилась њх структура. якщо у 1996 р. при зб≥льшенн≥ обс¤гу плат≥жних засоб≥в на 37% на пр¤ме кредитуванн¤ ƒержавного бюджету ”крањни було спр¤мовано 64% в≥д загальноњ суми ем≥с≥њ, то у 1997 р. пр¤ме кредитуванн¤ ≥ ф≥нансуванн¤ деф≥циту бюджету було припинено. ќбс¤г пла≠т≥жних засоб≥в зб≥льшивс¤ на 44% ≥ був спр¤мований на куп≥влю ≥ноземноњ валюти в оф≥ц≥йн≥ валютн≥ резерви ЌЅ” (25% загальноњ суми плат≥жних за≠соб≥в), придбанн¤ ќ¬ƒѕ (20%), обс¤г ¤ких зб≥льшивс¤ майже в чотири рази проти 1996 року. „астка кошт≥в, наданих на реф≥нансуванн¤ комерц≥йних банк≥в через р≥зн≥ механ≥зми, становила 10% загального обс¤гу плат≥жних за≠соб≥в.

” 1998 р. сума випущених в об≥г плат≥жних засоб≥в зросла на 35,6%. Ѕ≥ль≠ша њњ частка була спр¤мована на фондовий ринок, або б≥льше половини (58%). Ќепродуктивний характер спр¤мованост≥ кредитноњ ем≥с≥њ Ќац≥ональ≠ного банку ”крањни р≥зко зменшив можливост≥ щодо направленн¤ кошт≥в через комерц≥йн≥ банки дл¤ потреб реальноњ економ≥ки. «а 1998 р. сума реф≥≠нансуванн¤ Ќац≥ональним банком ”крањни комерц≥йних банк≥в зменшилась на 320 млн грн, а частка кошт≥в, направлених на ц≥ ц≥л≥, в загальн≥й сум≥ пла≠т≥жних засоб≥в, становила 4,6%. ¬раховуючи, що реф≥нансуванн¤ комер≠ц≥йних банк≥в зд≥йснювалось, ¤к правило, п≥д забезпеченн¤ застави дер≠жавних ц≥нних папер≥в, особливо конверсованих, фактично 76% вс≥Їњ кредитноњ ем≥с≥њ спр¤мовувалос¤ дл¤ вир≥шенн¤ питань ф≥нансуванн¤ деф≥циту державного бюджету. «меншивс¤ на 73,3% обс¤г кошт≥в, направ≠лених на куп≥влю ≥ноземноњ валюти в валютн≥ резерви, що становило 5,5% загального обс¤гу випущених плат≥жних засоб≥в.

«а три попередн≥ роки незалежност≥ обл≥кова ставка зм≥нювалась лише два рази Ч у 1992 р. у пер≥од високоњ ≥нфл¤ц≥њ та г≥пер≥нфл¤ц≥њ адм≥н≥ст≠ративне п≥двищена з 80% до 100% та у 1993 р. до 240% ≥ була на в≥д'Їмному р≥вн≥ щодо ≥нфл¤ц≥њ. “обто, в пер≥од г≥пер≥нфл¤ц≥њ реальний р≥вень встанов≠леноњ обл≥ковоњ ставки стосовно ≥нфл¤ц≥њ був значно нижчим, через що вар≠т≥сть нац≥ональноњ валюти планом≥рно п≥дривалась.

як ≥нструмент регулюванн¤ грошового ринку процентна пол≥тика Ќац≥≠онального банку ”крањни, ¤ка забезпечуЇ реальну варт≥сть нац≥ональноњ валюти, почала проводитись з 1994 р., коли ном≥нальний р≥вень обл≥ковоњ ставки зм≥нювавс¤ у в≥дпов≥дност≥ до коливань ≥нфл¤ц≥њ п'¤ть раз≥в Ч в≥д 140% до 300% р≥чних. ÷е дозволило вперше вийти на позитивний реальний њњ р≥вень по в≥дношенню до ≥нфл¤ц≥њ.

” 1995 р. так≥ в≥дхиленн¤ процентноњ ставки в≥д попереднього њњ р≥вн¤ знизилис¤ ≥ спостер≥гались лише у кв≥тн≥ та вересн≥ п≥д час найб≥льш значних зм≥н динам≥ки ≥нфл¤ц≥њ. ” 1996 р. р≥вень процентноњ ставки ЌЅ” зм≥нювавс¤ в середньому до плюс трьох процентних пункт≥в. ”се це св≥дчить про забез≠печенн¤ Ќац≥ональним банком ”крањни нормальноњ ринковоњ вартост≥ нац≥≠ональноњ валюти на внутр≥шньому ринку та створенн¤ адекватних загально≠економ≥чн≥й ситуац≥њ умов зд≥йсненн¤ кредитноњ д≥¤льност≥ комерц≥йних бан≠к≥в та господарськоњ д≥¤льност≥.

«упиненн¤ п≥двищенн¤ р≥вн¤ ≥нфл¤ц≥њ в 1997 р. вплинуло на зниженн¤ процентних ставок у банк≥вськ≥й систем≥. ѕрот¤гом дес¤ти м≥с¤ц≥в 1997 р. обл≥кова ставка знижувалась Ч з 40% на 01.01.97 до 16% за станом на 05.08.97, а починаючи з листопада знову п≥двищувалась ≥ на к≥нець року ста≠новила 35% р≥чних.

ѕрот¤гом 1998 р. ситуац≥¤ на грошово-кредитному ринку формувалась п≥д тиском значних виплат з обслуговуванн¤ внутр≥шнього та зовн≥шнього борг≥в в умовах обмеженост≥ зовн≥шнього ф≥нансуванн¤.  р≥м того, в певн≥й м≥р≥ на стан грошово-кредитного ринку впливала ф≥нансова криза у –ос≥њ. « метою м≥н≥м≥зац≥њ впливу цих под≥й на розвиток внутр≥шнього грошового ринку Ќац≥ональний банк ”крањни п≥двищував обл≥кову ставку п'¤ть раз≥в з 35% у с≥чн≥ до 82% р≥чних з 07.07.98 р., а з 21 грудн¤ 1998 р. Ч понизив до 60% р≥чних.

ѕол≥тика у сфер≥ обов'¤зкового резервуванн¤ кошт≥в комерц≥йних банк≥в також була спр¤мована на стаб≥л≥зац≥ю стану щодо л≥кв≥дност≥ комерц≥йних банк≥в та поступове зниженн¤ њњ надлишковост≥.

¬ умовах значних кредитних ем≥с≥й перших трьох рок≥в ≥снуванн¤ неза≠лежноњ держави надлишкова л≥кв≥дн≥сть банк≥в перетворилась на загрозу вибухового зростанн¤ грошовоњ маси та дестаб≥л≥зац≥њ стану на грошово-кредитному ринку. ¬ цих економ≥чних умовах обов'¤зкове резервуванн¤ кошт≥в комерц≥йних банк≥в ¤к ≥нструмент регулюванн¤ фактично не могло працювати. “≥льки в 1994 р. вдалос¤ зад≥¤ти цей механ≥зм, коли р≥вень обов'¤зкового резервуванн¤ було поступово п≥двищено з 10% до 15% та за≠проваджено новий пор¤док формуванн¤ обов'¤зкових резерв≥в Ч на корес≠пондентських рахунках комерц≥йних банк≥в та њх ф≥л≥й у Ќац≥ональному банку ”крањни.

« метою прискоренн¤ залученн¤ в об≥г кошт≥в, куплених на ц≥льових кредитних аукц≥онах Ќац≥онального банку ”крањни, в 1995 р. була запровад≠жена 100-процентна норма резервуванн¤ на тимчасово в≥льн≥ кошти, придбан≥ на цих аукц≥онах. ÷е стимулювало комерц≥йн≥ банки швидше пус≠кати в об≥г придбан≥ кошти з подальшим ф≥нансуванн¤м пр≥оритетних наро≠дногосподарських об'Їкт≥в. « к≥нц¤ 1995 р. започаткована практика обов'¤з≠кового резервуванн¤ валютних депозит≥в. ¬ умовах, що склалис¤, це Ї важливим фактором стаб≥л≥зац≥њ ¤к валютного, так ≥ всього грошового ринку.

” 1997 р. зд≥йсненна ун≥ф≥кац≥¤ пор¤дку формуванн¤ комерц≥йними бан≠ками обов'¤зкових резерв≥в, ¤ка пол¤гала у вир≥внюванн≥ р≥вн¤ резервних вимог до залучених кошт≥в ¤к в нац≥ональн≥й, так ≥ в ≥ноземн≥й валют≥, резер≠вуванн¤ кошт≥в лише в нац≥ональн≥й валют≥ через кореспондентський раху≠нок банку Ч юридичноњ особи. ѕри цьому з 01.04.97 до 01.12.97 обов'¤зкове резервуванн¤ становило 11% в≥д залучених банком кошт≥в.

¬раховуючи ситуац≥ю на грошово-кредитному ринку ”крањни, що виникла у зв'¤зку ≥з св≥товою ф≥нансовою кризою, Ќац≥ональним банком ”крањни дл¤ п≥дтримки л≥кв≥дност≥ та платоспроможност≥ банк≥вськоњ системи ”крањни в ц≥лому зб≥льшено норму обов'¤зкового резервуванн¤ з 01.12.97 до 01.09.98 до 15%, а з 01.09.98 - до 16,5%.

«агальна сума обов'¤зкових резерв≥в по банк≥вськ≥й систем≥ на к≥нець 1998 р. становила 1690 млн грн. [39].

ƒо 1994 р. - кредити комерц≥йним банкам дл¤ п≥дтриманн¤ њх поточноњ л≥кв≥дност≥ надавались переважно за р≥шенн¤ми законодавчих та виконавчих орган≥в про вид≥ленн¤ централ≥зованих ц≥льових кредит≥в безпосередньо кл≥Їнтам (п≥дприЇмствам та орган≥зац≥¤м). ÷≥ кредити переважно потрапл¤ли неплатоспроможним кл≥Їнтам, ¤к≥ п≥дтримувались державою, ≥ в б≥льшост≥ випадк≥в не поверталис¤. ¬ свою чергу це ускладнювало стан з л≥кв≥дн≥стю комерц≥йних банк≥в ≥ вимагало нових ем≥с≥йних кредит≥в.

Ќаданн¤ ризикованих ем≥с≥йних кредит≥в неблагонад≥йним кл≥Їнтам було припинено в 1994 р. ≥з запровадженн¤м кредитних аукц≥он≥в ≥ з в≥дмовою у 1995 р. в≥д кредитуванн¤ Ќац≥ональним банком ”крањни суб'Їкт≥в господа≠рюванн¤. “акож було припинено вид≥ленн¤ ресурс≥в комерц≥йним банкам дл¤ кредитуванн¤ на п≥льгових умовах, тобто з використанн¤м п≥льговоњ процент≠ноњ ставки.

«а таких умов кредитна п≥дтримка п≥дприЇмств почала зд≥йснюватись через проведенн¤ ц≥льових кредитних аукц≥он≥в з продажу кредитних ресурс≥в комерц≥йним банкам дл¤ кредитуванн¤ п≥дприЇмств, що потребують держав≠ноњ кредитноњ п≥дтримки.

« 1996 р. суттЇво поширилось використанн¤ в ”крањн≥ таких важливих у св≥тов≥й практиц≥ ≥нструмент≥в регулюванн¤ грошово-кредитного ринку, ¤к ломбардне кредитуванн¤ комерц≥йних банк≥в п≥д заставу державних ц≥нних папер≥в та угод –≈ѕќ, можлив≥сть запровадженн¤ ¤ких виникла п≥сл¤ ство≠ренн¤ ринку державних ц≥нних папер≥в.

” 1995 р. ”р¤дом розпочато створенн¤ фондового ринку державних ц≥нних папер≥в. «апровадженн¤ механ≥зму використанн¤ державних ц≥нних папер≥в дозволило залучати дл¤ ф≥нансуванн¤ деф≥циту ƒержавного бюджету ”крањни неем≥с≥йн≥ кошти, значно знижуючи тим самим ≥нфл¤ц≥йний тиск деф≥циту бюджету на економ≥ку.

ƒержавн≥ ц≥нн≥ папери поступово зайн¤ли одне з пров≥дних м≥сць у регу≠люванн≥ грошово-кредитного ринку, завд¤ки чому ф≥нансуванн¤ деф≥циту ƒержавного бюджету ”крањни в 1997 р. вперше за роки ≥снуванн¤ держави зд≥йснювалось на без≥нфл¤ц≥йн≥й основ≥ Ч за рахунок подальшого розвитку ринку державних ц≥нних папер≥в та залученн¤ зовн≥шн≥х ф≥нансових джерел, що суттЇво впливало на зниженн¤ р≥вн¤ ≥нфл¤ц≥њ.

«а обс¤гами ц≥нних папер≥в, що знаход¤тьс¤ в об≥гу, державн≥ боргов≥ зобов'¤занн¤ на ринку ”крањни займали два останн≥х роки дом≥нуюче поло≠женн¤ ≥ були найприваблив≥шим ф≥нансовим ≥нструментом дл¤ вкладанн¤ кошт≥в юридичними та ф≥зичними особами, в тому числ≥ нерезидентами. « використанн¤м цього ≥нструменту стало можливим на нов≥й ¤к≥сн≥й основ≥ в≥дродити кредитн≥ в≥дносини. ќбл≥гац≥њ стали використовуватис¤ ¤к застава дл¤ вчасного поверненн¤ кошт≥в.

ƒох≥дн≥сть за державними обл≥гац≥¤ми в б≥льшост≥ випадк≥в була на р≥вн≥ обл≥ковоњ ставки Ќац≥онального банку ”крањни.

ѕрот¤гом 1997Ч1998 рр. довол≥ активно розвивавс¤ вторинний ринок ќ¬ƒѕ ¤к у б≥ржов≥й, так ≥ позаб≥ржов≥й формах.

” 1997 р. зроблено перш≥ кроки на шл¤ху введенн¤ в д≥ю механ≥зм≥в фор≠муванн¤ фонду страхуванн¤ депозит≥в ф≥зичних ос≥б, ¤кий утворюЇтьс¤ за рахунок обов'¤зкового придбанн¤ обл≥гац≥й комерц≥йними банками. јле через продовженн¤ у виробництв≥ стагнац≥њ ≥ високу доходн≥сть ќ¬ƒѕ в дер≠жав≥ створилась небезпечна ситуац≥¤ Ч короткостроков≥ державн≥ ц≥нн≥ папери сформували ф≥нансову п≥рам≥ду, ¤ка в умовах недостатнього напов≠ненн¤ бюджету призвела в 1998 р. до ≥нфл¤ц≥йного вибуху.

–озвиток грошовоњ маси у 1992Ч1993 рр. проходив на фон≥ кризових ¤вищ в економ≥ц≥ ”крањни, що поступово перетворювалис¤ на економ≥чну та ф≥нансову кризу. “ому особливост≥ грошовоњ пол≥тики в цей пер≥од були зв'¤зан≥ у значн≥й м≥р≥ з ц≥новими, ф≥нансовими та структурними диспропор≠ц≥¤ми, проведенн¤м пол≥тики п≥двищенн¤ ц≥н ≥ зароб≥тноњ плати, ¤ка вима≠гала в≥дпов≥дного нарощуванн¤ грошовоњ маси в об≥гу та призвела до пог≥р≠шенн¤ стану грошово-кредитноњ сфери.

” 1992 р. середньом≥с¤чне зб≥льшенн¤ грошовоњ маси становило 22% проти зростанн¤ ц≥н в середньому за м≥с¤ць на 27%. ” 1993 р. середн≥ зна≠ченн¤ цих показник≥в уже становили в≥дпов≥дно 27% та 42%. Ћише у 1997 р., вперше за весь пер≥од розбудови незалежноњ держави в≥дбулось випереджаюче зростанн¤ грошовоњ маси на 34% щодо р≥вн¤ ≥нфл¤ц≥њ за р≥к 10,1%. ÷е св≥дчить про пол≥пшенн¤ забезпеченост≥ народного господарства плат≥жними засобами та п≥двищенн¤ р≥вн¤ монетизац≥њ економ≥ки.

ƒинам≥ка та структура грошового об≥гу в 1995Ч1996 рр. св≥дчать про упо≠в≥льненн¤ темп≥в зростанн¤ обс¤г≥в грошовоњ маси та р≥вн¤ ≥нфл¤ц≥њ, ¤ке спри¤ло значному п≥двищенню дов≥ри населенн¤ та суб'Їкт≥в господарюван≠н¤ до нац≥ональноњ грошовоњ одиниц≥, кошти ¤ких через банк≥вську систему спр¤мовувались дл¤ кредитуванн¤ економ≥ки без створенн¤ ем≥с≥йного тиску.

«а 1998 р. грошова маса зб≥льшилась на 25,3%, а ц≥ни зросли на 20%, тобто п≥дтримувалась р≥вновага у зростанн≥ цих показник≥в.

јнал≥з грошовоњ маси за агрегатами прот¤гом 1998 р. св≥дчить про зупиненн¤ тенденц≥њ зб≥льшенн¤ гот≥вки в об≥гу: за станом на 01.01.99 частка гот≥вки в об≥гу дор≥внювала 45,5% в≥д загальноњ грошовоњ маси проти 48,9% на початок року, або знизилас¤ на 3,4 процентного пункту.

” пер≥од з 1991Ч1998 рр. ≥ндекс монетизац≥њ, ¤кий визначаЇтьс¤ в≥дно≠шенн¤м к≥лькост≥ грошей в об≥гу до валового внутр≥шнього продукту, харак≠теризувавс¤ зм≥нами у р≥зних напр¤мах ≥ становив у 1992 р. Ч 27,2%, у 1995 р. - 9,3%, 1996 р. - 10%, 1997 р. - 11,8% ≥ у 1998 р. за станом на 01.12.98 Ч 13,4%. «меншенн¤ ≥ндексу монетизац≥њ з 27,2 у 1992 р. до 9,3% у 1995 р. було обумовлено випереджаючими темпами зростанн¤ р≥вн¤ ≥нфл¤ц≥њ пор≥вн¤но з темпами зростанн¤ грошовоњ маси.

ѕ≥сл¤ 1995 р. з початком процесу ф≥нансовоњ стаб≥л≥зац≥њ ≥ введенн¤м на≠ц≥ональноњ валюти ”крањни Ч гривн≥ Ч тенденц≥¤ зм≥нилас¤ на протилеж≠ну Ч р≥вень монетизац≥њ почав п≥двищуватис¤, що св≥дчить про пол≥пшенн¤ забезпеченн¤ економ≥ки грошима.

«а пер≥од з 1992 до 1994 р. спостер≥галос¤ п≥двищенн¤ р≥вн¤ доларизац≥њ, що в≥дображуЇ долю ≥ноземноњ валюти в грошов≥й мас≥, ¤кий у 1992 р. ста≠новив 8,8% ≥ у 1994 р. п≥двищивс¤ до 31,7%. “аке п≥двищенн¤ по¤снювалось посиленн¤м економ≥чноњ кризи та втратою дов≥ри до нац≥ональноњ валюти.

«меншенн¤ ≥ндексу доларизац≥њ у 1995Ч1997 рр. з 22,7% до 13,3% в≥дпо≠в≥дало пер≥оду в≥дносноњ р≥вноваги на грошово-кредитному ринку. ¬≥дхиленн¤ ц≥Їњ тенденц≥њ в останн≥ м≥с¤ц≥ 1998 р. ≥ його зростанн¤ до 21,3% за станом на 01.01.99 по¤снюЇтьс¤ впливом св≥товоњ ф≥нансовоњ кризи та де≠¤кою девальвац≥Їю гривн≥ в≥дносно ≥ноземних валют [39].

јнал≥зуючи стан грошово-кредитного ринку за останн≥ чотири роки, можна зробити висновок: монетарна пол≥тика держави була ор≥Їнтована на розширенн¤ грошовоњ маси при утриманн≥ визначеного р≥вн¤ ≥нфл¤ц≥њ, що дос¤галос¤ шл¤хом контролю за основними монетарними показниками (чист≥ зовн≥шн≥ активи, чист≥ внутр≥шн≥ активи, монетарна база, грошова маса).

Ќа жаль, валютна пол≥тика ви¤вилас¤ найвразлив≥шою в перш≥ три роки незалежност≥ ”крањни. ¬алютний ринок сконцентрував багато проблем. Ќа практиц≥ це призвело до пост≥йноњ нер≥вноваги на валютному ринку (брак пропозиц≥њ), пост≥йноњ депрец≥ац≥њ (зниженн¤ курсу) нац≥ональноњ валюти, доларизац≥њ внутр≥шнього об≥гу ≥ бартеризац≥њ зовн≥шньоторговельного об≥гу.

ƒл¤ орган≥зац≥њ валютного ринку ”крањни було створено ¬алютну б≥ржу ¤к п≥дрозд≥л ЌЅ”. —аме через ¬алютну б≥ржу комерц≥йн≥ банки зд≥йснювали операц≥њ з куп≥вл≥-продажу ≥ноземноњ валюти. ѕрот¤гом 1992 р, загальний обс¤г операц≥й, проведених комерц≥йними банками становив 3 млрд дол. —Ўј. –озвиток валютного ринку стримувавс¤ в≥дсутн≥стю необх≥дноњ зако≠нодавчоњ бази у сфер≥ валютного регулюванн¤. Ќа початку 1993 р. ”р¤д прийн¤в ƒекрет Ђѕро систему валютного регулюванн¤ ≥ валютного контро≠люї, в ¤кому визначив Ќац≥ональний банк ”крањни, ¤к головний валютний орган держави. √оловною метою формуванн¤ валютного ринку ”крањни стало ефективне обслуговуванн¤ д≥ючих зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в ≥ стимулю≠ванн¤ њх розвитку з метою подоланн¤ замкненост≥ економ≥ки ”крањни, по≠ступовоњ њњ ≥нтеграц≥њ в св≥товий ринок, створенн¤ конкурентоспроможного виробництва.

«авд¤ки валютн≥й пол≥тиц≥, ¤ку Ќац≥ональний банк ”крањни проводив прот¤гом 1994Ч1997 рр., валютний ринок ”крањни пройшов к≥лька етап≥в розвитку, що супроводжувалос¤ значним зростанн¤м його обс¤гу. «агальн≥ обс¤ги валютного ринку зросли у 1997 р. у пор≥вн¤нн≥ з 1995 р. у 4 рази, в тому числ≥ м≥жбанк≥вського ринку Ч у 10 раз, гот≥вкових операц≥й Ч в 2,7 раза [39].

“аблиц¤ 1

ќбс¤ги валютного ринку ”крањни в 1996Ч1998 рр. */

(обс¤ги продажу дол. —Ўј, н≥мецьких марок та рос≥йських рубл≥в), млн. дол. —Ўј

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21

Ќазва: Ќац≥ональна валюта ”крањни та шл¤хи њњ стаб≥л≥зац≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (19543 прочитано)