√рош≥ ≥ кредит > Ќац≥ональна валюта ”крањни та шл¤хи њњ стаб≥л≥зац≥њ

*/¬з¤то за: ёщенко ¬.ј., ћ≥щенко ¬.≤. ¬алютне регулюванн¤. Ц  .: “-во Ђ«нанн¤ї,  ќќ, 1999. Ц —.171.

“орг≥вл¤ доларами —Ўј розпочалас¤ на ”ћ¬Ѕ (на той час Ч валютна б≥ржа ЌЅ”) з 17 листопада 1992 p., н≥мецькими марками Ч з 13 кв≥тн¤ 1993 p., фунтами стерл≥нг≥в Ч ≥з 26 жовтн¤ 1995 p., французькими франками Ч з 22 серпн¤ 1995 p., ≥тал≥йськими л≥рами Ч з 27 вересн¤ 1995p. “орги рос≥йськими рубл¤ми розпочалис¤ 21 кв≥тн¤ 1993 p. (з вересн¤ по листопад 1998 p. торги було тимчасово припинено), б≥ло≠руськими рубл¤ми Ч з 8 грудн¤ 1992 p. ≤з червн¤ 1995 p. торги доларами —Ўј та рос≥йськими рубл¤ми провод¤тьс¤ щодн¤, а з листопада 1995 p. розпочалис¤ щоденн≥ торги н≥мецькими марками. “орги б≥лоруськими рубл¤ми в≥дбува≠ютьс¤ дв≥ч≥ на тиждень Ч у понед≥лок ≥ середу (з 18 березн¤ 1998 p. њх тимчасово припинено), французькими франками, ≥тал≥йськими л≥рами ≥ фунтами стерл≥нг≥в Ч раз на тиждень: в≥дпов≥дно у в≥второк, середу ≥ четвер. « вересн¤ 1998 p. було припинено торги рос≥йськими рубл¤ми, а з с≥чн¤ 1999 p. роз≠почато торги по Ївро. ƒо середини 1997 p. одним ≥з джерел надходженн¤ валютних ресурс≥в на Ѕ≥ржу був обов'¤зковий продаж суб'Їктами зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ 50% валютноњ виручки. « 1997 p. завд¤ки стаб≥льн≥й валютн≥й пол≥тиц≥ та валютному курсу Ѕ≥рж≥ вдалос¤ забезпечити добров≥льне надходженн¤ валютних кошт≥в дл¤ продажу нав≥ть п≥сл¤ в≥дм≥ни обов'¤зкового продажу валюти. ѕроте з верес≠н¤ 1998 p. у зв'¤зку з ф≥нансовою кризою 50-в≥дсотковий обо≠в'¤зковий продаж валютних надходжень суб'Їктами зовн≥ш≠ньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ було в≥дновлено.

ќсновна частка торг≥вл≥ ≥ноземною валютою нин≥ зосередже≠на в 10Ч15 найб≥льших банках ”крањни, м≥ж ¤кими та ”ћ¬Ѕ склалис¤ стаб≥льн≥ ф≥нансов≥ в≥дносини. ¬ 1993 p. в торгах на ”ћ¬Ѕ регул¤рно брали участь 19 банк≥в, у 1994 p. Ч 37, в 1995 p. Ч 39, в 1996 p. Ч 19, в 1997 p. Ч 17, а в 1998р. Ч близько 25.

ƒ≥¤льн≥сть ”крањнськоњ м≥жбанк≥вськоњ валютноњ б≥рж≥ св≥дчить, що валютний ринок ”крањни сформовано на ст≥йк≥й баз≥, ≥ в≥н маЇ перспективи подальшого стаб≥льного розвитку.

«г≥дно з "ѕравилами прийому в члени ”крањнськоњ м≥жбан≠к≥вськоњ валютноњ б≥рж≥" зд≥йснювати операц≥њ на ”ћ¬Ѕ ма≠ють право т≥льки члени Ѕ≥рж≥, ¤кими можуть бути банки, ф≥нан≠сов≥ установи та спец≥ал≥зован≥ брокерськ≥ контори, що мають в≥дпов≥дн≥ л≥ценз≥њ ЌЅ”. Ќац≥ональний банк ”крањни та за≠сновники Ѕ≥рж≥ Ї членами ”ћ¬Ѕ за статусом.

Ѕанки, ф≥нансов≥ установи та спец≥ал≥зован≥ брокерськ≥ кон≠тори, ¤к≥ бажають стати членами ”ћ¬Ѕ, направл¤ють на ≥м'¤ голови Ѕ≥ржового ком≥тету за¤ву, акредитац≥йну картку, пись≠мов≥ рекомендац≥њ двох засновник≥в Ѕ≥рж≥, зав≥рений аудито≠ром р≥чний зв≥т за останн≥й р≥к роботи, а також нотар≥ально зав≥рен≥ коп≥њ статуту та л≥ценз≥њ на право зд≥йсненн¤ валют≠них операц≥й.

”мовою членства на Ѕ≥рж≥ комерц≥йних банк≥в Ї на¤вн≥сть у них на валютному обслуговуванн≥ не менше н≥ж 50 кл≥Їнт≥в, а сума залишк≥в на њх валютних рахунках маЇ перевищувати 500 тис. дол. —Ўј. —ума залишк≥в на кореспондентських рахунках банку маЇ перевищувати 1 млн. дол. —Ўј (або в≥дпо≠в≥дний екв≥валент в≥льно конвертованоњ валюти в перерахун≠ку на долари —Ўј).

 р≥м того, банк, ¤кий хоче стати членом Ѕ≥рж≥, повинен мати кореспондентськ≥ в≥дносини м≥н≥мум з п'¤тьма першо≠класними банками (банки вход¤ть до списку 500 найб≥льших банк≥в св≥ту) ≥ в≥дкрити кореспондентськ≥ рахунки не менше н≥ж в трьох ≥з них.  л≥ринговими банками Ѕ≥рж≥ Ї јЅ " л≥рин≠говий д≥м", а за окремими валютами Ч пров≥дн≥ банки св≥ту. Ќаприклад, дл¤ долара —Ўј Ч це Bankers Trust Company та The Bank of New York; дл¤ Ївро Ч Deutsche Bank AG та Commerzbank AG.

ѕрийом у члени ”ћ¬Ѕ в≥дбуваЇтьс¤ за р≥шенн¤м Ѕ≥ржо≠вого ком≥тету, ¤кий на своЇму черговому зас≥данн≥ розгл¤даЇ за¤ви претендент≥в, зд≥йснюЇ реЇстрац≥ю член≥в, публ≥куЇ спис≠ки та видаЇ св≥доцтва про прийом до член≥в ”ћ¬Ѕ. ѕитанн¤ про прийом у члени Ѕ≥рж≥ розгл¤даЇтьс¤ Ѕ≥ржовим ком≥те≠том у присутност≥ представник≥в претендент≥в ≥ представник≥в засновник≥в, ¤к≥ видали рекомендац≥њ. –≥шенн¤ про прийом приймаЇтьс¤ 2/3 в≥д загальноњ к≥лькост≥ голос≥в член≥в Ѕ≥ржо≠вого ком≥тету.

«а р≥шенн¤м Ѕ≥ржового ком≥тету претендент може бути тимчасово допущеним до участ≥ в торгах або прийн¤тий у члени Ѕ≥рж≥ з випробувальним строком на 1Ч3 м≥с¤ц≥.

„лени Ѕ≥рж≥ можуть зд≥йснювати торг≥влю ≥ноземною валю≠тою в≥д свого ≥мен≥ за дорученн¤м кл≥Їнт≥в та за св≥й рахунок.

Ѕ≥ржов≥ торги зд≥йснюютьс¤ щодн¤ прот¤гом п'¤ти робочих дн≥в. Ѕезпосередньо за проведенн¤ торг≥в ≥ визначенн¤ поточного курсу гривн≥ до ≥ноземних валют в≥дпов≥даЇ спе≠ц≥ально уповноважений сп≥вроб≥тник Ѕ≥рж≥ Ч курсовий мак≠лер. ƒо зали, де провод¤тьс¤ торги, допускаютьс¤ т≥льки диле≠ри та сп≥вроб≥тники Ѕ≥рж≥, ¤к≥ безпосередньо беруть участь у торгах. «а день до початку торг≥в дилери подають курсовому маклеру Ѕ≥рж≥ реЇстр покупц≥в, в ¤кому зазначено наймену≠ванн¤ покупц¤, номер контракту, мета використанн¤ валюти, сума та максимальний курс куп≥вл≥ ≥ноземноњ валюти. Ќе п≥зн≥ше н≥ж за годину до початку торг≥в дилери подають кур≠совому маклеру попередн≥ за¤вки на куп≥влю чи продаж ≥но≠земноњ валюти. —ума куп≥вл≥ або продажу наводитьс¤ в т≥й валют≥, за ¤кою зд≥йснюЇтьс¤ операц≥¤. –озм≥р одного лоту (м≥н≥мальноњ суми куп≥вл≥ чи продажу) визначаЇтьс¤ р≥шен≠н¤м Ѕ≥ржового ком≥тету. «а¤вки, складен≥ з порушенн¤м ви≠мог Ѕ≥рж≥, до участ≥ в торгах не приймаютьс¤.

 урсом в≥дкритт¤ торг≥в Ї валютний курс, заф≥ксований на попередн≥х торгах.  урсовий маклер оголошуЇ валютний курс ≥ суми за¤вок. якщо пропозиц≥¤ валюти перевищуЇ попит, курсовий маклер може знизити курс валюти, а в противному випадку п≥двищити.

” раз≥, ¤кщо валютний курс р≥зко зм≥нюЇтьс¤ в будь-¤кий б≥к на величину, що перевищуЇ встановлену р≥шенн¤м Ѕ≥ржо≠вого ком≥тету, курсовий маклер зобов'¤заний оголосити пере≠рву в торгах дл¤ консультац≥й з членами Ѕ≥ржового ком≥тету та представниками Ќац≥онального банку ”крањни з метою роз≠робки заход≥в щодо стаб≥л≥зац≥њ валютних курс≥в.

ѕ≥сл¤ завершенн¤ б≥ржових торг≥в укладен≥ угоди на ку≠п≥влю-продаж валюти оформл¤ютьс¤ б≥ржовими св≥доцтвами та операц≥йними листами, а контроль за виконанн¤м угод зд≥йснюЇ Ѕ≥ржовий ком≥тет.

«а зд≥йсненн¤ операц≥й учасники торг≥в сплачують на ко≠ристь Ѕ≥рж≥ ком≥с≥йн≥, сума ¤ких наводитьс¤ в б≥ржовому св≥доцтв≥. ѕродавц≥ ≥ноземноњ валюти сплачують ком≥с≥йн≥ в гривн¤х, а покупц≥ Ч у в≥дпов≥дн≥й ≥ноземн≥й валют≥.

«а результатами б≥ржових торг≥в продавц≥ валютних ре≠сурс≥в подають банкам-кореспондентам Ѕ≥рж≥ телексне дору≠ченн¤ про перерахуванн¤ кошт≥в на кореспондентський рахунок Ѕ≥рж≥ в≥дпов≥дно до б≥ржового св≥доцтва не п≥зн≥ше н≥ж о 17 годин≥ наступного дн¤. “ерм≥н конвертац≥њ Ч другий ро≠бочий день п≥сл¤ проведенн¤ торг≥в.

” раз≥ порушенн¤ продавц¤ми ≥ноземноњ валюти терм≥ну розрахунк≥в Ѕ≥ржа маЇ право використовувати кошти страхо≠вого фонду дл¤ донарахуванн¤ в≥дпов≥дних сум на кореспон≠дентськ≥ рахунки покупц≥в.

ѕри зд≥йсненн≥ розрахунк≥в у гривн¤х члени Ѕ≥рж≥ повинн≥ до початку торг≥в забезпечити на¤вн≥сть кошт≥в на своњх ра≠хунках в ј Ѕ " л≥ринговий д≥м" у розм≥рах, необх≥дних дл¤ куп≥вл≥ ≥ноземноњ валюти. ƒл¤ зд≥йсненн¤ розрахунк≥в за ре≠зультатами торг≥в члени Ѕ≥рж≥ зобов'¤зан≥ надати Ѕ≥рж≥ пись≠мовий дозв≥л на дебетуванн¤ њх рахунк≥в у день торг≥в. √ривневий екв≥валент зараховуЇтьс¤ на рахунки член≥в Ѕ≥рж≥ Ч продавц≥в ≥ноземноњ валюти п≥сл¤ одержанн¤ Ѕ≥ржою п≥дтвер≠дженн¤ ≥ноземного банку про надходженн¤ на кореспондент≠ський рахунок Ѕ≥рж≥ валютних кошт≥в, що були продан≥.

” випадку невиконанн¤ терм≥ну платежу продавц≥ сплачу≠ють ”ћ¬Ѕ штраф у розм≥р≥ 1% в≥д суми заборгованост≥ за кожен день простроченн¤. якщо простроченн¤ перевищуЇ три банк≥вських дн≥, дирекц≥¤ Ѕ≥рж≥ може в≥дсторонити поруш≠ника в≥д участ≥ в торгах на два тижн≥.

¬ тому раз≥, ¤кщо порушником зобов'¤зань Ї Ѕ≥ржа, вона сплачуЇ на користь потерп≥лого штраф у розм≥р≥ 1% в≥д суми в≥дпов≥дних кошт≥в за кожен день простроченн¤.  уплен≥ бан≠ками валютн≥ кошти можуть використовуватис¤ т≥льки за ц≥льовим призначенн¤м в≥дпов≥дно до контракт≥в, п≥д ¤к≥ була куплена валюта. ¬ раз≥ порушенн¤ ц≥Їњ вимоги банк сплачуЇ штраф у розм≥р≥ гривневого екв≥валенту купленоњ валюти.

ќрган≥зац≥¤ операц≥й на м≥жбанк≥вському валютному ринку ”крањни

ќперац≥њ на м≥жбанк≥вському валютному ринку регламен≠туютьс¤ "ѕравилами зд≥йсненн¤ операц≥й на м≥жбанк≥вському валютному ринку ”крањни", затвердженими постановою ѕрав≠л≥нн¤ Ќац≥онального банку ”крањни в≥д 18 березн¤ 1999 p. за є127 (з≥ зм≥нами в≥д 24 березн¤ 1999 p. є139). ќперац≥њ на м≥жбанк≥вському валютному ринку ”крањни дозвол¤Їтьс¤ зд≥йснювати лише суб'Їктам цього ринку, до ¤ких належать:

Х Ќац≥ональний банк ”крањни;

Х уповноважен≥ банки (комерц≥йн≥ банки, ¤к≥ отримали л≥ценз≥ю Ќац≥онального банку ”крањни на право зд≥йсненн¤ операц≥й з валютними ц≥нност¤ми);

Х уповноважен≥ кредитно-ф≥нансов≥ установи, ¤к≥ отрима≠ли л≥ценз≥ю Ќац≥онального банку ”крањни на право зд≥йснен≠н¤ операц≥й з валютними ц≥нност¤ми.

Х валютн≥ б≥рж≥.

—уб'Їкти м≥жбанк≥вського валютного ринку ”крањни купу≠ють ≥ноземну валюту дл¤ власних потреб та за дорученн¤м кл≥Їнт≥в (резидент≥в, нерезидент≥в) з метою перерахуванн¤ ≥ноземноњ валюти за меж≥ ”крањни.

”с≥ валютн≥ операц≥њ з ≥ноземними валютами першоњ групи  ласиф≥катора ≥ноземних валют Ќац≥онального банку ”крањ≠ни та операц≥њ з куп≥вл≥-продажу безгот≥вкових ≥ноземних валют за гривн≥ за рахунок власних кошт≥в уповноважених банк≥в ≥ уповноважених кредитно-ф≥нансових установ зд≥йсню≠ютьс¤ лише на умовах "тод" (поставка валюти в≥дбуваЇтьс¤ сьогодн≥), "том" (поставка валюти в≥дбуваЇтьс¤ наступного робочого дн¤) або "спот" (поставка валюти в≥дбуваЇтьс¤ на другий робочий день з дн¤ укладанн¤ угоди).

ѕор¤док та умови проведенн¤ уповноваженими банками та кредитно-ф≥нансовими установами операц≥й з гот≥вковою ≥ноземною валютою на м≥жбанк≥вському валютному ринку ”крањни визначаютьс¤ окремими нормативними актами Ќа≠ц≥онального банку ”крањни.

ƒозволено куп≥влю уповноваженими банками та кредитно-ф≥нансовими установами гот≥вкових ≥ноземних валют за без≠гот≥вков≥ (гот≥вков≥) ≥ноземн≥ валюти ц≥Їњ групи  ласиф≥като≠ра та /або безгот≥вков≥ (гот≥вков≥) гривн≥ за угодами "тод", "том", "стоп" дл¤ забезпеченн¤ роботи власних кас ≥з метою вико≠нанн¤ зобов'¤зань перед власними кл≥Їнтами.

ѕ≥дставою дл¤ куп≥вл≥ ≥ноземноњ валюти на м≥жбанк≥в≠ському валютному ринку ”крањни при розрахунках з нере≠зидентами за торговельними операц≥¤ми вважаютьс¤ так≥ до≠кументи:

Х догов≥р з нерезидентом, оформлений в≥дпов≥дно до вимог чинного законодавства ”крањни, або ≥нший документ, ¤кий зг≥дно з чинним законодавством ”крањни маЇ силу договору;

Х вантажна митна декларац≥¤ в раз≥, ¤кщо товар ввезений на територ≥ю ”крањни (вантажн≥ митн≥ декларац≥њ, за ¤кими зд≥йснене митне оформленн¤ тимчасово ввезених вантаж≥в п≥д зобов'¤занн¤ про њх зворотне вивезенн¤, не Ї п≥дставою дл¤ куп≥вл≥ ≥ноземноњ валюти);

Х акт здач≥-прийманн¤, акт виконаних роб≥т (наданих по≠слуг) або ≥нший документ, ¤кий св≥дчить про наданн¤ послуг, виконанн¤ роб≥т;

Х документи, передбачен≥ при документарн≥й форм≥ розра≠хунк≥в (акредитив, ≥нкасо)ї

Х дов≥дка державноњ податковоњ адм≥н≥страц≥њ (≥нспекц≥њ), в ¤к≥й резидент застрахований ¤к платник податк≥в, ≥з зазна≠ченн¤м ≥нформац≥њ про основний поточний рахунок резиден≠та у гривн¤х та поточний рахунок в ≥ноземн≥й валют≥, що ви≠значений резидентом ¤к рахунок, з ¤кого зд≥йснюютьс¤ вс≥ перерахуванн¤ з метою виконанн¤ зобов'¤зань резидента пе≠ред нерезидентами в ц≥й ≥ноземн≥й валют≥ (строк д≥њ дов≥дки 90 дн≥в).

Ќа ориг≥налах документ≥в, на п≥дстав≥ ¤ких була куплена ≥ноземна валюта, ставитьс¤ в≥дм≥тка уповноваженого банку про обс¤г придбаноњ валюти.  оп≥њ цих документ≥в ≥з в≥дм≥ткою засв≥дчуютьс¤ печаткою та п≥дписом кер≥вника (заступника кер≥вника) суб'Їкта господарськоњ д≥¤льност≥ або нотар≥усом та збер≥гаютьс¤ в уповноваженому банку.

 уп≥вл¤ ≥ноземноњ валюти на м≥жбанк≥вському валютному ринку ”крањни резидентами-страховиками, а також об'Їднан≠н¤ми страховик≥в, ¤к≥ створен≥ та мають в≥дпов≥дн≥ повнова≠женн¤ зг≥дно з чинним законодавством ”крањни, з метою ви≠конанн¤ зобов'¤зань перед нерезидентами зд≥йснюЇтьс¤ зг≥дно з вимогами ѕор¤дку про застосуванн¤ ≥ноземноњ валюти в страхов≥й д≥¤льност≥, затвердженого постановою ѕравл≥нн¤ Ќац≥онального банку ”крањни в≥д 23 вересн¤ 1996 p. є245, за умови наданн¤ дов≥дки державноњ податковоњ адм≥н≥страц≥њ (≥нспекц≥њ), в ¤к≥й резидент зареЇстрований ¤к платник по≠датк≥в.

ѕ≥дставою дл¤ куп≥вл≥ ≥ноземноњ валюти на м≥жбанк≥вському валютному ринку ”крањни резидентами (юридичними та ф≥зичними особами, ¤к≥ займаютьс¤ п≥дприЇмницькою д≥¤ль≠н≥стю без створенн¤ юридичноњ особи, кр≥м пост≥йних пред≠ставництв нерезидент≥в) при зд≥йсненн≥ неторговельних опе≠рац≥й вважаютьс¤ так≥ документи:

а) за¤вки з розрахунком витрат:

Ч на в≥др¤дженн¤ за кордон;

Ч на експлуатац≥йн≥ витрати транспортних засоб≥в, що ви≠конують рейси за кордон;

б) документи, ¤к≥ мають силу договору ≥ можуть використо≠вуватись контрагентами-нерезидентами зг≥дно з м≥жнаредною практикою:

Ч дл¤ оплати участ≥ в м≥жнародних виставках, конгресах, симпоз≥умах, конференц≥¤х та ≥нших м≥жнародних зустр≥чах;

Ч дл¤ оплати за навчанн¤, л≥куванн¤, патентуванн¤ тощо;

Ч дл¤ сплати митних платеж≥в;

Ч дл¤ зд≥йсненн¤ платеж≥в за користуванн¤ авторськими правами;

Ч дл¤ в≥дшкодуванн¤ витрат судових, арб≥тражних, нота≠р≥альних, правоохоронних орган≥в ≥ноземних держав;

в) укладен≥ трудов≥ договори (контракти) з нерезидентами;

г) р≥шенн¤ суд≥в про сплату за меж≥ ”крањни пенс≥й, ал≥≠мент≥в, штраф≥в тощо;

і) угоди м≥ж пенс≥йними фондами про переказ за меж≥ ”крањни пенс≥й у ≥ноземн≥й валют≥;

д) угоди м≥ж поштовими адм≥н≥страц≥¤ми про сплату за меж≥ ”крањни поштових переказ≥в.

ѕ≥дставою дл¤ куп≥вл≥ ≥ноземноњ валюти на м≥жбанк≥вському валютному ринку ”крањни пост≥йними представника≠ми нерезидент≥в, ¤к≥ зд≥йснюють п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть, при зд≥йсненн≥ неторговельних операц≥й Ї так≥ документи :

а) за¤вки з розрахунком витрат на в≥др¤дженн¤ за кордон;

б) укладен≥ трудов≥ договори (контракти) з нерезидентами;

в) за¤вка на перерахуванн¤ ≥ноземноњ валюти на рахунок юридичноњ особи-нерезидента, ≥нтереси ¤коњ представл¤Ї на територ≥њ ”крањни це представництво, в межах залишк≥в кошт≥в на рахунку типу "ѕ".

ƒл¤ куп≥вл≥ ≥ноземноњ валюти на м≥жбанк≥вському валют≠ному ринку ”крањни оф≥ц≥йними представниками, представ≠ництвами юридичних ос≥б Ч нерезидент≥в, ¤к≥ не зд≥йснюють п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть, при виконанн≥ неторговельних опе≠рац≥й сл≥д подати так≥ документи:

а) за¤вки (в≥дпов≥дно до кошторису) на в≥др¤дженн¤ за кордон;

б) за¤вки в≥дпов≥дно до договор≥в з нерезидентами, пов'¤за≠них ≥з виконанн¤м трудових обов'¤зк≥в;

в) за¤вка на перерахуванн¤ ≥ноземноњ валюти на рахунок в≥дпов≥дного органу ≥ноземноњ держави чи рахунок юридич≠ноњ особи-нерезидента, ≥нтереси ¤коњ представл¤Ї на територ≥њ ”крањни це представництво.

ѕ≥дставою дл¤ куп≥вл≥ ≥ноземноњ валюти на м≥жбанк≥в≠ському валютному ринку ”крањни ф≥зичними особами-рези≠дентами при зд≥йсненн≥ неторговельних операц≥й Ї так≥ до≠кументи:

а) за¤вка на перерахуванн¤ за кордон власних кошт≥в з поточного рахунку в гривн¤х та документи, ¤к≥ п≥дтверджу≠ють вињзд з ”крањни ф≥зичних ос≥б Ч резидент≥в на пост≥йне м≥сце проживанн¤ за кордон;

б) документи, передбачен≥ ѕравилами переказу ≥ноземноњ валюти за меж≥ ”крањни за рахунок особистих кошт≥в ф≥зич≠них ос≥б Ч резидент≥в ≥ нерезидент≥в, затвердженими поста≠новою ѕравл≥нн¤ Ќац≥онального банку ”крањни в≥д 23 вересн¤ 1996 p. є245, у раз≥ зд≥йсненн¤ переказ≥в кошт≥в за кордон.

ѕри зд≥йсненн≥ неторговельних операц≥й ф≥зичними особа≠ми Ч нерезидентами за рахунок кошт≥в з власного поточного рахунку в гривн¤х п≥дставою дл¤ куп≥вл≥ ≥ноземноњ валюти на м≥жбанк≥вському валютному ринку ”крањни е за¤вка на перерахуванн¤ ≥ноземноњ валюти за кордон.

 уп≥вл¤ ≥ноземноњ валюти з кореспондентських рахунк≥в банк≥в-нерезидент≥в у гривн¤х зд≥йснюЇтьс¤ зг≥дно з вимогами ѕоложенн¤ про в≥дкритт¤ та функц≥онуванн¤ в уповноважених банках ”крањни рахунк≥в банк≥в-кореспондент≥в в ≥ноземн≥й валют≥ та в гривн¤х, затвердженого постановою ѕравл≥нн¤ Ќац≥онального банку ”крањни в≥д 26 березн¤ 1998 p. є118.

ѕ≥дставою дл¤ куп≥вл≥ ≥ноземноњ валюти на м≥жбанк≥в-ському валютному ринку ”крањни з метою виконанн¤ влас≠них зобов'¤зань уповноважених банк≥в Ч член≥в м≥жнарод≠них плат≥жних систем за операц≥¤ми, пов'¤заними з орган≥≠зац≥Їю та забезпеченн¤м розрахунк≥в з використанн¤м пла≠т≥жних карток м≥жнародних плат≥жних систем, Ї:

а) дл¤ орган≥зац≥њ та забезпеченн¤ розрахунк≥в з м≥жна≠родними плат≥жними системами Ч виписка з кореспондент≠ського рахунку банку (про зд≥йсненн¤ розрахунку в≥дпов≥д≠ноњ м≥жнародноњ плат≥жноњ системи з банком за операц≥¤ми з плат≥жними картками);

б) дл¤ закритт¤ в≥дкритоњ валютноњ позиц≥њ банку Ч за¤в≠ка банку (з розрахунком).

ѕ≥дставою дл¤ куп≥вл≥ ≥ноземноњ валюти на м≥жбанк≥вському валютному ринку ”крањни з метою виконанн¤ зобов'¤≠зань за операц≥¤ми, що потребують отриманн¤ ≥ндив≥дуаль≠них л≥ценз≥й Ќац≥онального банку ”крањни, Ї ≥ндив≥дуальн≥ л≥ценз≥њ (дозволи) Ќац≥онального банку ”крањни на зд≥йснен≠н¤ операц≥й з валютними ц≥нност¤ми, видан≥ зг≥дно з п. 4 ст. 5 ƒекрету  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни "ѕро систему ва≠лютного регулюванн¤ ≥ валютного контролю", ¤к≥ передбача≠ють куп≥влю ≥ноземноњ валюти, та документи, передбачен≥ умо≠вами цих л≥ценз≥й. бути зарахований на основний поточний рахунок власника кошт≥в не п≥зн≥ше двох банк≥вських дн≥в п≥сл¤ надходженн¤ на кореспондентський рахунок в≥дпов≥дноњ суми в гривн¤х.

—уб'Їкти м≥жбанк≥вського валютного ринку ”крањни (у тому числ≥ валютн≥ б≥рж≥) при проведенн≥ безгот≥вкових операц≥й з куп≥вл≥-продажу ≥ноземноњ валюти на м≥жбанк≥вському ва≠лютному ринку ”крањни отримують ком≥с≥йну винагороду в≥д кл≥Їнт≥в у гривн¤х.

”повноваженому банку та уповноважен≥й кредитно-ф≥нан≠сов≥й установ≥ зг≥дно з њх тарифами дозвол¤Їтьс¤ отримувати ком≥с≥йну винагороду в ≥ноземн≥й валют≥ за рахунок кошт≥в кл≥Їнт≥в, ¤кщо операц≥њ, ¤к≥ вони виконують за дорученн¤м кл≥Їнт≥в, пов'¤зан≥ ≥з сплатою ком≥с≥йноњ винагороди в ≥но≠земн≥й валют≥ ≥ноземному банку-кореспонденту (зд≥йсненн¤ переказу, документарн≥ операц≥њ, операц≥њ ≥з чеками, що прий≠н¤т≥ на ≥нкасо, операц≥њ за пластиковими картками м≥жнарод≠них плат≥жних систем тощо) та з≥ сплатою кошт≥в м≥жнарод≠ним плат≥жним системам ≥ м≥жнародним системам зв'¤зку за користуванн¤ њх послугами.

—уб'Їкти м≥жбанк≥вського валютного ринку ”крањни зд≥й≠снюють на цьому ринку операц≥њ з куп≥вл≥-продажу ≥нозем≠них валют за в≥льним догов≥рним курсом куп≥вл≥ та прода≠жу за кожною операц≥Їю без обмеженн¤ розм≥ру марж≥ м≥ж курсами куп≥вл≥ та продажу ≥ ком≥с≥йноњ винагороди. ѕри зд≥й≠сненн≥ обов'¤зкового продажу надходжень в ≥ноземн≥й валют≥ на користь резидент≥в Ч юридичних ос≥б ком≥с≥йна винагоро≠да уповноваженого банку не може перевищувати 0,05 %, вклю≠чаючи операц≥йн≥ витрати.

ѕри зд≥йсненн≥ операц≥й куп≥вл≥-продажу ≥ноземноњ валю≠ти на м≥жбанк≥вському валютному ринку ”крањни з метою виконанн¤ розрахунк≥в за торговельними операц≥¤ми упов≠новажен≥ банки повинн≥ вимагати в≥д резидент≥в документи, передбачен≥ ѕравилами зд≥йсненн¤ операц≥й на м≥жбанк≥в≠ському валютному ринку ”крањни.

ѕ≥сл¤ отриманн¤ в≥д кл≥Їнт≥в зазначених документ≥в упов≠новажений банк (уповноважена кредитно-ф≥нансова устано≠ва) формуЇ реЇстр (у двох прим≥рниках), ¤кий м≥стить таку ≥нформац≥ю:

Х назва п≥дприЇмства, код ™ƒ–ѕќ”, м≥сцезнаходженн¤;

Х орган державноњ влади, ¤кий зареЇстрував резидента;

Х податковий орган, в ¤кому вз¤то на обл≥к резидента, дата та номер реЇстрац≥њ;

Х пр≥звище, ≥м'¤ та по батьков≥, ≥дентиф≥кац≥йн≥ номери ди≠ректора ≥ головного бухгалтера зг≥дно з ƒержавним реЇстром ф≥зичних ос≥б;

Х номери та дати договор≥в або ≥нших документ≥в, що Ї п≥дставою дл¤ придбанн¤ ≥ноземноњ валюти.

“акий реЇстр щодн¤ на паперових та магн≥тних нос≥¤х з коп≥¤ми в≥дпов≥дних документ≥в, що Ї п≥дставою дл¤ зд≥йснен≠н¤ операц≥й куп≥вл≥ ≥ноземноњ валюти на м≥жбанк≥вському валютному ринку ”крањни, не п≥зн≥ше 14 години поточного робочого дн¤ подаЇтьс¤ на розгл¤д до податкового органу, де уповноважений банк перебуваЇ на обл≥ку.

”с≥ паперов≥ прим≥рники реЇстр≥в зав≥р¤ютьс¤ п≥дписом кер≥вника та печаткою податкового органу. ѕерший прим≥рник реЇстру та коп≥њ документ≥в повертаютьс¤ уповноваженому банку, другий залишаЇтьс¤ на збер≥ганн≥ у податковому орган≥.

ѕодатковий орган до 14 години наступного робочого дн¤ засобами електронного зв'¤зку надсилаЇ реЇстр в≥дпов≥дному рег≥ональному управл≥нню Ќац≥онального банку ”крањни, ¤ке до 17 години цього самого дн¤ надсилаЇ отриману ≥нформац≥ю до в≥дпов≥дного уповноваженого банку (уповноваженоњ кре≠дитно-ф≥нансовоњ установи). Ћише отриманий засобами елек≠тронного зв'¤зку в≥д рег≥онального управл≥нн¤ Ќац≥онально≠го банку ”крањни реЇстр може бути п≥дставою дл¤ зд≥йсненн¤ операц≥й куп≥вл≥ ≥ноземноњ валюти на м≥жбанк≥вському ва≠лютному ринку ”крањни.

—уб'Їкт м≥жбанк≥вського валютного ринку ”крањни, ¤кий Ї покупцем ≥ноземноњ валюти, несе повну в≥дпов≥дальн≥сть ¤к агент валютного контролю за на¤вн≥стю вс≥х документ≥в, пе≠редбачених ѕравилами зд≥йсненн¤ операц≥й на м≥жбанк≥в≠ському валютному ринку ”крањни, ¤к≥ Ї обов'¤зковими дл¤ зд≥йсненн¤ операц≥й куп≥вл≥ ≥ноземноњ валюти на м≥жбанк≥в≠ському валютному ринку ”крањни. ” раз≥ ви¤вленн¤ пору≠шень з боку уповноваженого банку (уповноваженоњ кредитно-ф≥нансовоњ установи) в≥н несе в≥дпов≥дальн≥сть зг≥дно ≥з ст. 16 ƒекрету  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни "ѕро систему валютного регулюванн¤ ≥ валютного контролю", тобто позбавл¤Їтьс¤ л≥ценз≥њ на право зд≥йсненн¤ операц≥й з валютними ц≥н≠ност¤ми.

“орг≥вл¤ банк≥вськими металами.

ќрган≥зац≥¤ торг≥вл≥ банк≥вськими металами регламенто≠вана «аконом ”крањни "ѕро державне регулюванн¤ видобут≠ку, виробництва ≥ використанн¤ дорогоц≥нних метал≥в ≥ доро≠гоц≥нного кам≥нн¤ та контроль за операц≥¤ми з ними" в≥д 18 листопада 1997 p. є637/97-¬–, а також "ѕоложенн¤м про орган≥зац≥ю торг≥вл≥ банк≥вськими металами на валютному ринку ”крањни", затвердженим постановою ѕравл≥нн¤ Ќац≥о≠нального банку ”крањни 24 лютого 1998 p. є65.

“орг≥влю банк≥вськими металами под≥л¤ють на оптову та роздр≥бну. ќптова торг≥вл¤ банк≥вськими металами зд≥йснюЇтьс¤ на ”ћ¬Ѕ, а роздр≥бна Ч уповноваженими бан≠ками та уповноваженими ф≥нансово-кредитними установами, ¤к≥ отримали л≥ценз≥ю Ќац≥онального банку ”крањни на право зд≥йсненн¤ операц≥й з банк≥вськими металами, безпосередньо через власн≥ каси в операц≥йних залах уповноважених банк≥в та ф≥нансово-кредитних установ з ф≥зичними особами Ч рези≠дентами ≥ нерезидентами.

ƒо оптовоњ торг≥вл≥ належать операц≥њ куп≥вл≥-продажу за одн≥Їю угодою або з одним контрагентом прот¤гом робочого дн¤ б≥льше н≥ж 100 грам≥в золота, платини чи метал≥в плати≠новоњ групи або 1000 грам≥в ср≥бла у зливках чи монетах у к≥лькост≥ б≥льше н≥ж 10 золотих, платинових або ср≥бних мо≠нет. ќптова торг≥вл¤ банк≥вськими металами зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до правил, ¤к≥ затверджуютьс¤ Ѕ≥ржовим ком≥те≠том ”ћ¬Ѕ, та ≥нших внутр≥шн≥х документ≥в, ¤к≥ затверджу≠ютьс¤  ом≥с≥Їю ”ћ¬Ѕ з торг≥вл≥ - банк≥вськими металами ( “Ѕћ), за умови, що вони не суперечать чинному законодав≠ству ”крањни, а також в≥дпов≥дно до нормативних акт≥в Ќа≠ц≥онального банку ”крањни. ƒо складу  “Ѕћ обов'¤зково вхо≠дить представник Ќац≥онального банку ”крањни, ¤кий бере участь у робот≥  ом≥с≥њ з правом вир≥шального голосу.

ќптов≥ продавц≥ та оптов≥ покупц≥, ¤к≥ не належать до учас≠ник≥в валютного ринку, зд≥йснюють операц≥њ з банк≥вськими металами через учасник≥в валютного ринку ¤к њх кл≥Їнти.

ƒо роздр≥бноњ торг≥вл≥ в≥днос¤ть операц≥њ куп≥вл≥-продажу за одн≥Їю угодою або з одним контрагентом прот¤гом робо≠чого дн¤ не б≥льше н≥ж 100 грам≥в золота, платини чи метал≥в платиновоњ групи або 1000 грам≥в ср≥бла у зливках чи моне≠тах у к≥лькост≥ не б≥льше н≥ж 10 золотих, платинових або ср≥бних монет.

–оздр≥бна торг≥вл¤ банк≥вськими металами зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до нормативних акт≥в, зокрема ≥нструкц≥й Ќац≥о≠нального банку ”крањни з орган≥зац≥њ ем≥с≥йно-касовоњ роботи в установах банк≥в ”крањни.

–оздр≥бна торг≥вл¤ банк≥вськими металами зд≥йснюЇтьс¤ з поставкою метал≥в, а оптова може зд≥йснюватис¤ ¤к з ф≥зич≠ною поставкою метал≥в, так ≥ без нењ.

ќдним ≥з найперших ≥ найактивн≥ших оператор≥в на рин≠ку банк≥вських метал≥в Ї акц≥онерний комерц≥йний банк "ѕра-векс-банк", ¤кий зд≥йснюЇ роздр≥бну торг≥влю зливками золо≠та, ср≥бла, платини та палад≥ю за св≥товими ц≥нами. Ѕанк та≠кож надаЇ послуги щодо куплених зливк≥в у своњх сховищах ≥з нарахуванн¤м кл≥Їнтам 2% р≥чних. Ќа кожний зливок банк видаЇ загальновизнаний сертиф≥кат, у ¤кому проба мета≠лу визначена з точн≥стю до 0,0001, ≥ бере на себе зобов'¤занн¤ щодо викупу придбаних кл≥Їнтами метал≥в з урахуванн¤м динам≥ки св≥тових ц≥н на них.  р≥м того, п≥д заставу банк≥в≠ських метал≥в "ѕравекс-банк" може видавати своњм кл≥Їнтам кредити на п≥льгових умовах.

Ќац≥ональним банком ”крањни встановлено ч≥тк≥ правила використанн¤ гот≥вковоњ ≥ноземноњ валюти резидентами ≥ не≠резидентами ”крањни в таких випадках:

1) юридичними особами-нерезидентами та розташованими на територ≥њ ”крањни представництвами юридичних ос≥б-не≠резидент≥в з власних поточних рахунк≥в;

2) ¤к засобу платежу або застави в раз≥ в≥дсутност≥ у ф≥зич≠них ос≥б Ч нерезидент≥в або резидент≥в кошт≥в у грошов≥й одиниц≥ ”крањни;

3) ¤к засобу платежу в раз≥ зд≥йсненн¤ торг≥вл≥ та наданн¤ послуг на транспортних засобах п≥д час перебуванн¤ за кордо≠ном, а також в ≥нших випадках, регламентованих "ѕравилами використанн¤ гот≥вковоњ ≥ноземноњ валюти на територ≥њ ”крањ≠ни", затвердженими постановою ѕравл≥нн¤ Ќац≥онального банку ”крањни в≥д 26 березн¤ 1998 p. є119.

¬икористанн¤ гот≥вковоњ ≥ноземноњ валюти з власних по≠точних рахунк≥в юридичними особами-резидентами та розта≠шованими на територ≥њ ”крањни представництвами юридич≠них ос≥б-нерезидент≥в дозвол¤Їтьс¤:

1) дл¤ забезпеченн¤ витрат прац≥вник≥в юридичних ос≥б-нерезидент≥в, ¤к≥ повн≥стю або частково зд≥йснюють п≥дприЇм≠ницьку д≥¤льн≥сть нерезидента на територ≥њ ”крањни, на в≥др¤≠дженн¤ за кордон (оплата добових, витрати, пов'¤зан≥ з най≠манн¤м житлових прим≥щень та бронюванн¤м м≥сць у готе≠л¤х, транспортн≥ та ≥нш≥ витрати за кордоном). –озрахунок сум таких витрат зд≥йснюЇтьс¤ зг≥дно з чинним законодав≠ством ”крањни про в≥дшкодуванн¤ витрат на в≥др¤дженн¤ за кордон;

2) дл¤ забезпеченн¤ витрат прац≥вник≥в ≥ноземних дипло≠матичних, консульських, торговельних та ≥нших оф≥ц≥йних представництв, м≥жнародних орган≥зац≥й та њх ф≥л≥й, ¤к≥ ко≠ристуютьс¤ ≥мун≥тетом та дипломатичними прив≥ле¤ми, пред≠ставництв юридичних ос≥б-нерезидент≥в, ¤к≥ не зд≥йснюють п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, на в≥др¤дженн¤ за кордон (опла≠та витрат, пов'¤заних з найманн¤м житлового прим≥щенн¤ (оплатою готелю) та бронюванн¤м м≥сць у готел¤х, транспорт≠них та ≥нших витрат за кордоном). ¬идача таких сум зд≥й≠снюЇтьс¤ зг≥дно з≥ складеним кошторисом;

3) дл¤ забезпеченн¤ експлуатац≥йних витрат юридичних ос≥б-резидент≥в або пост≥йних представництв юридичних ос≥б-нерезидент≥в, ¤к≥ мають власн≥ транспортн≥ засоби (оренду≠ють, фрахтують) дл¤ виконанн¤ рейс≥в за кордон (оплата паль≠ного, лоцманських послуг, аеронав≥гац≥йних послуг, митних та дорожн≥х збор≥в, сто¤нки тощо);

4) дл¤ оплати прац≥ прац≥вник≥в-нерезидент≥в, ¤к≥ працю≠ють в ”крањн≥ за контрактом (з юридичною особою-резиден≠том чи представництвом юридичноњ особи-нерезидента):

Ч в оф≥ц≥йних представництвах та представництвах юри≠дичних ос≥б-резидент≥в, ¤к≥ не зд≥йснюють п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥;

Ч у юридичних ос≥б-резидент≥в, пост≥йних представницт≠вах юридичних ос≥б-нерезидент≥в;

5) дл¤ виконанн¤ статутноњ д≥¤льност≥ представництва Ѕюро м≥жнародноњ орган≥зац≥њ з м≥грац≥њ, в тому числ≥ дл¤ покритт¤ витрат, пов'¤заних ≥з забезпеченн¤м вињзду м≥грант≥в на бать≠к≥вщину (куп≥вл¤ м≥грантам квитк≥в, оплата њхнього прожи≠ванн¤ в готел¤х та харчуванн¤ в крањнах, через ¤к≥ вони пр¤≠мують транзитом, сплата п≥дйомних тощо), за рахунок кошт≥в, що над≥йшли в≥д нерезидент≥в на рахунок зазначеного Ѕюро;

6) дл¤ виконанн¤ зобов'¤зань, передбачених статт¤ми 116Ч 119  одексу торговельного мореплавства, зг≥дно з контрак≠том (угодою) на зд≥йсненн¤ агентських послуг щодо виплат морським агентом (юридичною особою-резидентом) гот≥вко≠воњ ≥ноземноњ валюти або дорожн≥х чек≥в у в≥льно конверто≠ван≥й валют≥ на експлуатац≥йн≥ потреби кап≥тану судна, що належить (зафрахтоване) судновласнику-нерезиденту (в тому числ≥ на оплату прац≥ член≥в ек≥пажу, репатр≥ац≥ю мор¤к≥в ≥з судна, ¤ке знаходитьс¤ в порту ”крањни тощо);

7) дл¤ в≥дшкодуванн¤ ф≥зичним особам втрат у раз≥ виникненн¤ рекламац≥й, форс-мажорних обставин, що призвели до невиконанн¤ юридичною особою-резидентом (або пост≥й≠ним представництвом юридичноњ особи-нерезидента), ¤ка надаЇ послуги з оплатою в ≥ноземн≥й валют≥ в≥дпов≥дно до чинного законодавства ”крањни, зобов'¤зань перед ф≥зичною особою, ¤ка сплатила в ≥ноземн≥й валют≥ варт≥сть послуги.

¬идача гот≥вковоњ ≥ноземноњ валюти з поточного рахунку або продаж дорожн≥х чек≥в у в≥льно конвертован≥й валют≥ на в≥др¤дженн¤ за кордон зд≥йснюЇтьс¤ уповноваженим банком:

Ч за на¤вност≥ за¤вки юридичноњ особи-резидента або по≠ст≥йного представництва юридичноњ особи-нерезидента, що м≥стить так≥ дан≥:

Ч номер ≥ дату наказу (розпор¤дженн¤);

Ч пр≥звище, ≥м'¤ та по батьков≥ ос≥б, ¤к≥ вињжджають за кордон;

Ч строк перебуванн¤ за кордоном;

Ч розрахунок витрат.

ѕодаЇтьс¤ також дорученн¤ на отриманн¤ кошт≥в на в≥др¤≠дженн¤ у кас≥ уповноваженого банку. ƒокументи, що нада≠ютьс¤ дл¤ виплати ≥ноземноњ валюти на в≥др¤дженн¤ за кор≠дон, залишаютьс¤ в уповноваженому банку;

Ч в≥дпов≥дно до наданого розрахунку витрат юридичноњ осо≠би-резидента або пост≥йного представництва юридичноњ осо≠би-нерезидента, але в сум≥, що не перевищуЇ на одного прац≥в≠ника 300 дол. —Ўј гот≥вкою на добу чи в екв≥валент≥ ц≥Їњ суми в ≥нш≥й ≥ноземн≥й валют≥ за оф≥ц≥йним обм≥нним курсом, установленим Ќац≥ональним банком ”крањни на день видач≥ кошт≥в з каси уповноваженого банку, дл¤ оплати добових та витрат за найманн¤ житлового прим≥щенн¤ за кордоном.

ƒл¤ забезпеченн¤ транспортних витрат прац≥вника за кор≠доном п≥д час в≥др¤дженн¤ видача гот≥вки зд≥йснюЇтьс¤ у сум≥ до 1000 дол. —Ўј на одного прац≥вника чи в екв≥валент≥ ц≥Їњ суми в ≥нш≥й ≥ноземн≥й валют≥ за оф≥ц≥йним обм≥нним курсом, встановленим Ќац≥ональним банком ”крањни.

¬иплата кошт≥в на представницьк≥ витрати (орган≥зац≥ю прийом≥в та ≥нших оф≥ц≥йних заход≥в за кордоном) юридич≠ним особам-резидентам та пост≥йним представництвам юри≠дичних ос≥б-нерезидент≥в дл¤ в≥д'њжджаючих прац≥вник≥в за кордон провадитьс¤ уповноваженим банком в≥дпов≥дно до чинного законодавства ”крањни за наданою за¤вкою.

«агальна сума ≥ноземноњ валюти гот≥вкою або дорожн≥ми чеками у в≥льно конвертован≥й валют≥, що вивозитьс¤ одним прац≥вником Ч резидентом чи нерезидентом, не може переви≠щувати суми, встановленоњ ѕор¤дком перем≥щенн¤ валюти через митний кордон ”крањни. якщо сума витрат на в≥др¤≠дженн¤ перевищуЇ встановлен≥ норми вивезенн¤ ≥ноземноњ ва≠люти, то дл¤ зд≥йсненн¤ розрахунк≥в за кордоном використо≠вуЇтьс¤ корпоративна пластикова картка одн≥Їњ з м≥жнарод≠них плат≥жних систем.

”повноважений банк при видач≥ ≥ноземноњ валюти або до≠рожн≥х чек≥в у в≥льно конвертован≥й валют≥ надаЇ юридичн≥й особ≥-резиденту або пост≥йному представництву юридичноњ особи-нерезидента дозволи на вивезенн¤ за кордон њх прац≥в≠никами ≥ноземноњ валюти гот≥вкою в≥дпов≥дно до ѕор¤дку перем≥щенн¤ валюти через митний кордон ”крањни.

¬≥дшкодуванн¤ прац≥внику витрат власних кошт≥в в ≥но≠земн≥й валют≥ у в≥др¤дженн≥ за кордоном зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпо≠в≥дно до чинного законодавства ”крањни у грошов≥й одиниц≥ ”крањни за оф≥ц≥йним курсом гривн≥ до ≥ноземних валют, встановленим Ќац≥ональним банком ”крањни на день виплати зазначених кошт≥в.

¬идача гот≥вковоњ ≥ноземноњ валюти з поточного рахунку та продаж дорожн≥х чек≥в у в≥льно конвертован≥й валют≥ дл¤ вињзду за кордон провадитьс¤ уповноваженим банком за на≠¤вност≥ за¤вки оф≥ц≥йного представництва чи представницт≠ва юридичноњ особи-нерезидента, ¤ке не зд≥йснюЇ п≥дприЇм≠ницькоњ д≥¤льност≥, та дорученн¤ на отриманн¤ кошт≥в на в≥др¤дженн¤ у кас≥ уповноваженого банку. ƒокументи, що надаютьс¤ дл¤ виплати ≥ноземноњ валюти на в≥др¤дженн¤ за кордон, залишаютьс¤ в уповноваженому банку.

Ќа прац≥вник≥в оф≥ц≥йних представництв чи представництв юридичних ос≥б-нерезидент≥в, ¤к≥ не зд≥йснюють п≥дприЇмни≠цькоњ д≥¤льност≥ ≥ вињжджають за кордон у службових спра≠вах, не поширюютьс¤ добов≥ норми виплат ≥ноземноњ валюти гот≥вкою.

¬икористанн¤ на територ≥њ ”крањни гот≥вковоњ ≥ноземноњ валюти ¤к засобу платежу або ¤к застави дозвол¤Їтьс¤ у раз≥ в≥дсутност≥ у ф≥зичних ос≥б Ч нерезидент≥в чи резидент≥в кошт≥в у грошов≥й одиниц≥ ”крањни ≥ неможливост≥ зд≥йсненн¤ валютообм≥нноњ операц≥њ через пункт обм≥ну ≥ноземноњ валю≠ти в таких випадках:

1) на територ≥¤х митниць у раз≥:

а) сплати мита, митних платеж≥в або збор≥в ф≥зичними осо≠бами Ч резидентами та нерезидентами в≥дпов≥дно до митного законодавства ”крањни;

б) сплати нерезидентами (юридичними й ф≥зичними особа≠ми) дорожн≥х збор≥в ≥ оформленн¤ перевезень негабаритних, великовагових та небезпечних вантаж≥в;

в) сплати платеж≥в за охорону та супроводженн¤ п≥дакциз≠них ≥ транзитних товар≥в митними органами ≥з залученн¤м у раз≥ потреби п≥дрозд≥л≥в ћ≥н≥стерства внутр≥шн≥х справ ”крањ≠ни в≥дпов≥дно до чинного законодавства ”крањни;

г) сплати нерезидентами консульських збор≥в дл¤ в≥дкрит≠т¤ в≥з на в'њзд в ”крањну;

і) оплати нерезидентами послуг, наданих прикордонними сан≥тарно-карантинними, ветеринарними, ф≥тосан≥тарними та ≥ншими службами контролю;

д) оплати нерезидентами послуг з обов'¤зкового медичного страхуванн¤, ¤ке гарантуЇ наданн¤ њм екстреноњ медичноњ допо≠моги в≥дпов≥дно до чинного законодавства ”крањни;

е) реал≥зац≥њ суб'Їктами п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ товар≥в та наданн¤ ними послуг (у зон≥, що зв≥льнена в≥д сплати мита та податк≥в) за на¤вност≥ в≥дпов≥дного дозволу ƒержавноњ митноњ служби ”крањни;

2) на територ≥¤х вокзал≥в, аеропорт≥в та порт≥в у раз≥:

а) реал≥зац≥њ нерезидентам суб'Їктами п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ пально-мастильних матер≥ал≥в, продукт≥в харчуван≠н¤, медикамент≥в та наданн¤ нерезидентам послуг з обслуго≠вуванн¤ ≥ноземних транспортних засоб≥в (л≥так≥в, суден, по≠ром≥в, пот¤г≥в), њх пасажир≥в ≥ член≥в ек≥пажу. ¬ таких випад≠ках розрахунки з нерезидентами зд≥йснюютьс¤ на п≥дстав≥ рахунку, рахунку-фактури або в≥дпов≥дно до укладеного дого≠вору (контракту), ¤к≥ передбачають оплату в гот≥вков≥й ≥но≠земн≥й валют≥ ≥ коп≥њ ¤ких е п≥дставою дл¤ зарахуванн¤ ≥но≠земноњ валюти на розпод≥льчий рахунок юридичноњ особи-ре≠зидента.

ѕ≥дставою дл¤ зарахуванн¤ ≥ноземноњ валюти на розпод≥ль≠чий рахунок юридичноњ особи-резидента Ї коп≥њ рахунку (ра≠хунку-фактури) та митноњ декларац≥њ про ввезенн¤ ≥ноземноњ валюти в ”крањну нерезидентом (на ориг≥нал≥ митноњ декла≠рац≥њ ставитьс¤ в≥дм≥тка уповноваженого банку про прийн¤тт¤ гот≥вковоњ ≥ноземноњ валюти, а коп≥¤ митноњ декларац≥њ залишаЇтьс¤ в уповноваженому банку);

б) переоформленн¤ ф≥зичним особам суб'Їктами п≥дпри≠Їмницькоњ д≥¤льност≥ квитк≥в та доплати за багаж у день зд≥йсненн¤ цього м≥жнародного рейсу;

в) реал≥зац≥њ суб'Їктами п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ юри≠дичним особам-нерезидентам, ¤к≥ через метеоролог≥чн≥ обста≠вини чи поламанн¤ змушен≥ були зд≥йснити непередбачену посадку чи зайти в порт, пально-мастильних матер≥ал≥в, про≠дукт≥в харчуванн¤, медикамент≥в та наданн¤ нерезидентам послуг з обслуговуванн¤ пасажир≥в ≥ член≥в ек≥пажу ≥нозем≠них транспортних засоб≥в (л≥так≥в, суден). ѕ≥дставою дл¤ за≠рахуванн¤ ≥ноземноњ валюти на розпод≥льчий рахунок юридич≠ноњ особи-резидента е коп≥¤ рахунку або рахунку-фактури та коп≥¤ митноњ декларац≥њ про ввезенн¤ ≥ноземноњ валюти в ”крањну нерезидентом (на ориг≥нал≥ митноњ декларац≥њ ста≠витьс¤ в≥дм≥тка уповноваженого банку про прийн¤тт¤ гот≥в≠ковоњ ≥ноземноњ валюти, а коп≥¤ митноњ декларац≥њ залишаЇтьс¤ в уповноваженому банку);

г) наданн¤ суб'Їктами п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ послуг нерезидентам ≥з застосуванн¤м дорожн≥х чек≥в у в≥льно конвертован≥й валют≥. ƒозволи на роботу з дорожн≥ми чека≠ми у в≥льно конвертован≥й валют≥ суб'Їктам п≥дприЇмниць≠коњ д≥¤льност≥ надаютьс¤  римським республ≥канським, об≠ласними та по м.  иЇву ≥  ињвськ≥й област≥ управл≥нн¤ми Ќац≥онального банку ”крањни або √оловним управл≥нн¤м Ќац≥онального банку ”крањни за на¤вност≥ агентськоњ угоди м≥ж суб'Їктом п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ та уповноваже≠ним банком;

3) в ≥нших випадках у раз≥:

а) наданн¤ суб'Їктами п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ готельних послуг нерезидентам з оплатою в ≤ноземн≥й валют≥, в тому числ≥ ≥з застосуванн¤м дорожн≥х чек≥в у в≥льно конвертован≥й валют≥.

ƒозволи на зд≥йсненн¤ операц≥й з дорожн≥ми чеками у в≥ль≠но конвертован≥й валют≥ суб'Їктам п≥дприЇмницькоњ д≥¤ль≠ност≥ надаютьс¤  римським республ≥канським, обласними та по м.  иЇву ≥  ињвськ≥й област≥ управл≥нн¤ми Ќац≥онального банку ”крањни чи √оловним управл≥нн¤м Ќац≥онального банку ”крањни за на¤вност≥ агентськоњ угоди м≥ж суб'Їктом п≥д≠приЇмницькоњ д≥¤льност≥ та уповноваженим банком;

б) виплати ≥ноземноњ валюти гот≥вкою за пластиковими картками м≥жнародних плат≥жних систем в уповноважених

банках.

¬идача кошт≥в уповноваженими банками з карт-рахунк≥в за пластиковими картками м≥жнародних плат≥жних систем за допомогою банкомат≥в зд≥йснюЇтьс¤ також в грошов≥й оди≠ниц≥ ”крањни;

в) зд≥йсненн¤ розрахунк≥в у ≥ноземн≥й гот≥вков≥й валют≥ м≥ж юридичними особами-резидентами та нерезидентами (ф≥зичними чи юридичними особами) на територ≥њ ”крањни за на¤вност≥ ≥ндив≥дуальноњ л≥ценз≥њ, виданоњ Ќац≥ональним бан≠ком ”крањни.

¬икористанн¤ гот≥вковоњ ≥ноземноњ валюти ¤к засобу плате≠жу дозвол¤Їтьс¤ у раз≥ зд≥йсненн¤ суб'Їктами п≥дприЇмни≠цькоњ д≥¤льност≥ торг≥вл≥ та наданн¤ послуг за межами ”крањ≠ни на транспортних засобах, що њм належать (зафрахтован≥) ≥ формуютьс¤ в ”крањн≥, у таких випадках:

а) за реал≥зован≥ товари та надан≥ послуги на пов≥тр¤них, морських, р≥чкових судах, у пот¤гах та в автобусах;

б) за надан≥ послуги з м≥жнародних пасажирських переве≠зень та поромних переправлень у прикордонних з ”крањною

зонах.

≤ноземна валюта, що ввозитьс¤ в ”крањну у касах суден, пот¤г≥в, пором≥в, автобус≥в, командирами л≥так≥в та ¤ку одер≠жано за продан≥ квитки, товари ≥ перевезенн¤ багажу, п≥дл¤гаЇ обов'¤зковому декларуванню на митниц≥ та зарахуванню на розпод≥льчий рахунок в ≥ноземн≥й валют≥ юридичноњ особи-резидента в сумах, задекларованих у митн≥й декларац≥њ.

ѕри зд≥йсненн≥ операц≥й ≥з зарахуванн¤ ≥ноземноњ валюти на рахунок кл≥Їнта, зн¤тт¤ ≥ноземноњ валюти з рахунку кл≥Їнта в ≥ноземн≥й валют≥, переказу ≥ноземноњ валюти за меж≥ ”крањ≠ни та виплати переказу в ≥ноземн≥й валют≥ ком≥с≥йна вина≠города уповноваженого банку, не пов'¤зана ≥з витратами за обслуговуванн¤ кореспондентського рахунку, ст¤гуЇтьс¤ в гро≠шов≥й одиниц≥ ”крањни.

”повноважений банк може приймати ¤к плат≥ж за товари в≥д повноважного представника юридичноњ особи-нерезидента в касу банку (дл¤ подальшого зарахуванн¤ на розпод≥льчий раху≠нок в ≥ноземн≥й валют≥ резидента) гот≥вкову в≥льно конвертова≠ну валюту у сум≥ до 10 000 (дес¤ти тис¤ч) дол. —Ўј або в екв≥≠валент≥ ц≥Їњ суми в ≥нш≥й в≥льно конвертован≥й валют≥ за оф≥ц≥й≠ним обм≥нним курсом, встановленим Ќац≥ональним банком ”крањни на день зарахуванн¤ кошт≥в, за на¤вност≥:

Х експортного договору (контракту), в ¤кому передбачено повну або часткову оплату у гот≥вков≥й ≥ноземн≥й валют≥ (за≠гальна сума, прийн¤та за одним договором (контрактом), не може перевищувати 10 000 (дес¤ть тис¤ч) дол. —Ўј);

Х ориг≥налу митноњ декларац≥њ про ввезенн¤ нерезидентом в ”крањну ≥ноземноњ валюти та дов≥дки банку-нерезидента про зн¤тт¤ ≥ноземноњ валюти з рахунку нерезидента. ¬ митн≥й декларац≥њ та на дов≥дц≥ банку робитьс¤ позначка про зараху≠ванн¤ гот≥вковоњ ≥ноземноњ валюти на рахунок (коп≥¤ митноњ декларац≥њ, дов≥дка банку-нерезидента ≥ дан≥ паспорта нерези≠дента (або документа, ¤кий його зам≥нюЇ) залишаютьс¤ в упов≠новаженому банку);

Х повноважень, наданих ф≥зичн≥й особ≥-нерезиденту юри≠дичною особою-нерезидентом в≥дпов≥дно до умов контракту (договору).

ƒл¤ п≥дкр≥пленн¤ власноњ каси уповноважен≥ банки мають право надавати один одному м≥жбанк≥вськ≥ кредити у гот≥в≠ков≥й ≥ноземн≥й валют≥ ≥ зд≥йснювати куп≥влю-продаж гот≥в≠ковоњ ≥ноземноњ валюти за безгот≥вкову грошову одиницю ”крањни (за курсом продажу гот≥вковоњ ≥ноземноњ валюти бан≠ку-продавц¤) або за безгот≥вкову ≥ноземну валюту в≥дпов≥дно до чинного законодавства ”крањни.

«н¤тт¤ банками-нерезидентами з власного кореспондент≠ського рахунку, в≥дкритого в уповноваженому банку ”крањни, ≥ноземноњ валюти гот≥вкою дл¤ вивезенн¤ њњ за кордон зд≥й≠снюЇтьс¤ за на¤вност≥ ≥ндив≥дуальноњ л≥ценз≥њ на право ви≠везенн¤ за меж≥ ”крањни валютних ц≥нностей, наданоњ Ќац≥о≠нальним банком ”крањни.

¬икористанн¤ ≥ноземноњ валюти II групи за  ласиф≥катором ≥ноземних валют Ќац≥онального банку ”крањни зд≥йснюЇтьс¤ за на¤вност≥ згоди уповноваженого банку на ≥нкасац≥ю та зара≠хуванн¤ ≥ноземноњ валюти на розпод≥льчий рахунок в ≥ноземн≥й валют≥ суб'Їкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥.

” раз≥ використанн¤ ≥ноземноњ валюти при визначенн≥ ц≥ни товару та вартост≥ наданих послуг використовуЇтьс¤ оф≥ц≥й≠ний обм≥нний курс грошовоњ одиниц≥ ”крањни, встановлений Ќац≥ональним банком ”крањни на день зд≥йсненн¤ платежу, а у випадках використанн¤ транспортних засоб≥в Ч на час перетину митного кордону ”крањни транспортним засобом.

якщо залишки ≥ноземноњ валюти зостаютьс¤ в неробоч≥ часи доби у касах тих суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, ¤ким дозволено використовувати гот≥вкову ≥ноземну валюту ¤к зас≥б платежу або ¤к заставу, то уповноважений банк встановлюЇ л≥м≥т зазначених залишк≥в ≥ноземноњ валюти в кас≥ (до розра≠хунку л≥м≥ту каси не включаютьс¤ кошти, ¤к≥ направл¤ютьс¤ на виплату зароб≥тноњ плати, та кошти на в≥др¤дженн¤). ѕо≠надл≥м≥тн≥ залишки гот≥вковоњ ≥ноземноњ валюти п≥дл¤гають повн≥й ≥нкасац≥њ в установах уповноважених банк≥в та зараху≠ванню на розпод≥льчий рахунок в ≥ноземн≥й валют≥ юридич≠ноњ особи-резидента. якщо суб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ працюють ц≥лодобово, зак≥нченн¤м робочого дн¤ вва≠жаЇтьс¤ початок операц≥йного дн¤ банку, в ¤кому вони обслу≠говуютьс¤.

якщо юридичн≥ особи-резиденти працюють у вих≥дн≥ та св¤тков≥ дн≥, вони можуть перевищувати встановлен≥ л≥м≥ти залишку ≥ноземноњ валюти в кас≥ з обов'¤зковою ≥нкасац≥Їю понадл≥м≥тних залишк≥в до установи уповноваженого банку не п≥зн≥ше наступного робочого дн¤ банку.

√от≥вкова валюта, одержана на територ≥¤х митниць, вокзал≥в, аеропорт≥в та порт≥в, в≥д наданн¤ суб'Їктами п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ готельних послуг нерезидентам, а також у вигл¤д≥ сплаченого юридичними та ф≥зичними особами державного мита за позовами, п≥дл¤гаЇ продажу в повн≥й сум≥ на м≥жбанк≥вському валютному ринку ”крањни у встановлен≥ строки.

√от≥вкова ≥ноземна валюта, отримана юридичними особами-резидентами або представництвами юридичних ос≥б-нерези≠дент≥в в уповноваженому банку, використовуЇтьс¤ виключно на ц≥л≥, на ¤к≥ вона отримана. Ќа власник≥в рахунк≥в зг≥дно з чинним законодавством ”крањни покладено в≥дпов≥дальн≥сть за ц≥льове використанн¤ цих кошт≥в.

”с≥ види гот≥вкових розрахунк≥в на територ≥њ ”крањни з використанн¤м ≥ноземноњ валюти ¤к засобу платежу або ¤к застави зд≥йснюютьс¤ в≥дпов≥дно до вимог «акону ”крањни "ѕро застосуванн¤ електронних контрольно-касових апарат≥в ≥ то≠варно-касових книг при розрахунках ≥з споживачами у сфер≥ торг≥вл≥, громадського харчуванн¤ та послуг". ѕорушенн¤ правил використанн¤ гот≥вковоњ ≥ноземноњ валюти на тери≠тор≥њ ”крањни резидентами та нерезидентами т¤гне за собою в≥дпов≥дальн≥сть зг≥дно з чинним законодавством ”крањни.

ќрган≥зац≥¤ д≥¤льност≥ пункт≥в обм≥ну ≥ноземноњ валюти.

ѕункти обм≥ну ≥ноземноњ валюти орган≥зовуютьс¤ уповно≠важеними банками та ≥ншими ф≥нансовими установами, що мають л≥ценз≥ю Ќац≥онального банку ”крањни, а також юри≠дичними особами Ч резидентами, ¤к≥ уклали агентськ≥ угоди з уповноваженими банками, з метою забезпеченн¤ в≥льного обм≥ну гот≥вковоњ ≥ноземноњ валюти дл¤ ф≥зичних ос≥б (¤к резидент≥в, так ≥ нерезидент≥в) в≥дпов≥дно до "ѕоложенн¤ про пункти обм≥ну ≥ноземноњ валюти", затвердженого постановою ѕравл≥нн¤ ЌЅ” 7 липн¤ 1994 p. є129.

ќбм≥нн≥ пункти зд≥йснюють операц≥њ куп≥вл≥ ≥ноземноњ ва≠люти у ф≥зичних ос≥б Ч резидент≥в та нерезидент≥в, продажу ≥ноземноњ валюти ф≥зичним особам-резидентам та зворотно≠го обм≥ну нац≥ональноњ валюти на ≥ноземну валюту ф≥зичним особам-нерезидентам зг≥дно ≥з встановленими нормами та правилами. —ума одноразового продажу гот≥вковоњ ≥ноземноњ валюти ф≥зичн≥й особ≥ обм≥нним пунктом уповноваженого банку (обм≥нним пунктом, ¤кий працюЇ на п≥дстав≥ агент≠ськоњ угоди з цим банком) не може перевищувати 1 тис. дол. —Ўј Ч суми, передбаченоњ п. 3.1.1 "ѕор¤дку перем≥щенн¤ валюти через митний кордон ”крањни" (≥з зм≥нами та допов≠ненн¤ми), затвердженого √оловою ѕравл≥нн¤ Ќац≥онального банку ”крањни 14 березн¤ 1993 p. є19029/381 та √оловою ƒержавного митного ком≥тету ”крањни 17 березн¤ 1993 p. є11/1-530.

 р≥м валютообм≥нних операц≥й обм≥нн≥ пункти можуть зд≥йснювати експертизу грошових знак≥в ≥ плат≥жних доку≠мент≥в ≥ноземних держав, конверс≥ю гот≥вковоњ валюти, розм≥н грошових знак≥в, куп≥влю-продаж плат≥жних документ≥в (до≠рожн≥ та ≥менн≥ чеки, акредитиви) тощо.

¬≥дпов≥дно до наведеного ѕоложенн¤ обм≥нн≥ пункти мо≠жуть в≥дкривати безпосередньо уповноважен≥ банки, а також юридичн≥ особи-резиденти на основ≥ агентських угод з упов≠новаженими банками. “ак, на 01.01.95 p. в м.  иЇв≥ та  ињв≠ськ≥й област≥, на ¤к≥ припадаЇ понад 60% обм≥ну гот≥вковоњ валюти, всього в≥дкрито 993 обм≥нних пункт≥в, у тому числ≥ 461 банк≥вських ≥ 532 Ч за агентськими угодами. —таном на 01.01.98 p. ≥з 1453 пункт≥в банками було в≥дкрито 628, а за агентськими угодами працювало 825 пункт≥в, тобто за назва≠ний пер≥од частка банк≥вських обм≥нних пункт≥в скоротилась з 46,4 до 43,2%, а агентських в≥дпов≥дно зросла з 53,6 до 56,8%.

ƒл¤ в≥дкритт¤ обм≥нного пункту уповноважений банк маЇ забезпечити виконанн¤ обов'¤зкових умов: на¤вн≥сть в≥дпов≥д≠ного прим≥щенн¤, орган≥зац≥¤ над≥йного збер≥ганн¤ валютних ц≥нностей, на¤вн≥сть необх≥дноњ оргтехн≥ки, в тому числ≥ елек≠тронних контрольно-касових апарат≥в, бланк≥в дл¤ обл≥ку ва≠лютних операц≥й, квал≥ф≥кованого персоналу тощо.

ѕрот¤гом робочого дн¤ уповноважен≥ банки зобов'¤зан≥ забезпечувати безпереб≥йну роботу обм≥нних пункт≥в (¤к влас≠них, так ≥ своњх агент≥в на умовах, передбачених угодами), п≥дкр≥плювати ≥ноземною валютою та зд≥йснювати оператив≠ний контроль за роботою обм≥нних пункт≥в. ќбм≥нн≥ пункти мають право утримувати у своњй кас≥ залишок розм≥нних ку≠пюр у розм≥р≥ до 200 дол. —Ўј або екв≥валент ц≥Їњ суми в ≥нш≥й ≥ноземн≥й валют≥ за оф≥ц≥йним курсом, встановленим Ќац≥ональним банком ”крањни.

”с≥ операц≥њ з куп≥вл≥-продажу ≥ноземноњ валюти п≥дл¤га≠ють обов'¤зковому обл≥ку. ѕрац≥вники пункту обм≥ну ведуть два реЇстри Ч журнали сувороњ зв≥тност≥ дл¤ обл≥ку операц≥й куп≥вл≥-продажу ≥ноземноњ валюти, окремо з операц≥й куп≥вл≥ ≥ з операц≥й продажу ≥ноземноњ валюти. ўодн¤ у встановле≠ному банком пор¤дку касир обм≥нного пункту здаЇ в касу уповноваженого банку залишок ≥ноземноњ ≥ нац≥ональноњ ва≠люти, ¤кий перевищуЇ л≥м≥т. ” обм≥нних пунктах, що працю≠ють на основ≥ агентських угод, уповноважений банк зобов'¤≠заний щодн¤ купувати залишок валюти, ¤кий перевищуЇ вста≠новлений л≥м≥т.  р≥м того, особ≥, ¤ка зд≥йснила валютообм≥нну операц≥ю на п≥дтвердженн¤ факту куп≥вл≥-продажу або конверс≥њ ≥ноземноњ валюти, видаЇтьс¤ квитанц≥¤ сувороњ зв≥тност≥ за формами є377 ≥ 377-ј. ƒругий прим≥рник такоњ квитанц≥њ залишаЇтьс¤ в обм≥нному пункт≥.

 урси обм≥ну валют дл¤ обм≥нних пункт≥в уповноважений банк встановлюЇ щодн¤. –≥зниц¤ м≥ж курсом куп≥вл≥ та про≠дажу (маржа) визначаЇтьс¤ в≥дпов≥дно до вимог Ќац≥онально≠го банку ”крањни. « 18.09.95 p. до 06.10.98 p. цей показник становив 10%, а з 07.10.98 p. до 12.04.99 p. Ч 5%. « 10 лис≠топада 1998 p. валютообм≥нн≥ операц≥њ, що зд≥йснюютьс¤ об≠м≥нними пунктами, обкладаютьс¤ податком в розм≥р≥ 1%, ¤кий перераховуЇтьс¤ до ѕенс≥йного фонду ”крањни. ѕочинаючи з 13 кв≥тн¤ 1999 p. операц≥њ з куп≥вл≥-продажу ≥ноземноњ валю≠ти зд≥йснюютьс¤ за догов≥рним курсом без обмеженн¤ роз≠м≥ру марж≥ та ком≥с≥йноњ винагороди.

“акий пор¤док встановлено в≥дпов≥дно до постанови  аб≥≠нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни "ѕор¤док сплати збору на обов'¤зкове державне пенс≥йне страхуванн¤ з окремих вид≥в господарських операц≥й" в≥д 3 листопада 1998 p. є1740, ¤ка регулюЇ питан≠н¤ сплати збору на обов'¤зкове державне пенс≥йне страхуван≠н¤ з операц≥й з куп≥вл≥-продажу валют, продажу ювел≥рних вироб≥в ≥з золота (кр≥м обручок), платини ≥ дорогоц≥нного ка≠м≥нн¤ та в≥дчуженн¤ легкових автомоб≥л≥в.

«б≥р на обов'¤зкове державне пенс≥йне страхуванн¤ з опе≠рац≥й з куп≥вл≥-продажу валют сплачують юридичн≥ та ф≥зичн≥ особи, ¤к≥ купують валюту за гривн≥.

”повноважен≥ банки та орган≥зац≥њ, ¤к≥ зд≥йснюють операц≥њ з куп≥вл≥-продажу валют на основ≥ агентських угод з уповно≠важеними банками, та кл≥Їнти уповноважених банк≥в, ¤к≥ ку≠пують гот≥вкову або безгот≥вкову валюту, в за¤вках щодо куп≥вл≥-продажу валюти та у квитанц≥¤х про зд≥йсненн¤ опе≠рац≥й обм≥ну валюти повинн≥ передбачати окремим р¤дком додатковий зб≥р, ¤кий потр≥бно сплатити на обов'¤зкове дер≠жавне пенс≥йне страхуванн¤ у розм≥р≥ 1% суми операц≥њ з куп≥вл≥-продажу валют.

”повноважен≥ банки, юридичн≥ особи та орган≥зац≥њ, ¤к≥ зд≥йснюють операц≥њ з куп≥вл≥-продажу валют на основ≥ агент≠ських угод з уповноваженими банками, разом ≥з за¤вками на куп≥влю ≥ноземноњ валюти видають плат≥жн≥ дорученн¤ про перерахуванн¤ в≥дпов≥дних сум збору до ѕенс≥йного фонду.

”повноважен≥ банки, юридичн≥ особи та орган≥зац≥њ, ¤к≥ зд≥йснюють операц≥њ з куп≥вл≥-продажу валют на основ≥ агент≠ських угод з уповноваженими банками, перераховують суми збору на обов'¤зкове державне пенс≥йне страхуванн¤ в розм≥р≥ 1% суми операц≥й з куп≥вл≥ ≥ноземноњ валюти на рахунки орган≥в ѕенс≥йного фонду, де вони перебувають на обл≥ку ¤к платники цього збору.

ѕри цьому банки сплачують зазначений зб≥р у гривн¤х ≥з суми, витраченоњ на куп≥влю валюти дл¤ власних потреб ≥ дл¤ зд≥йсненн¤ гот≥вкових обм≥нних операц≥й.

«б≥р на обов'¤зкове державне пенс≥йне страхуванн¤, ¤кий сплачуЇтьс¤ ф≥зичними особами з операц≥й куп≥вл≥-продажу валют, перераховуЇтьс¤ уповноваженими банками на рахунок орган≥в ѕенс≥йного фонду, в ¤ких ц≥ банки зареЇстрован≥ ¤к платники збору, в розм≥р≥ 1% обс¤гу продажу гот≥вковоњ ≥но≠земноњ валюти, обчисленого за курсом продажу без урахуван≠н¤ суми збору.

”повноважен≥ банки щодн¤ ведуть обл≥к сплачених ф≥зич≠ними особами сум збору на обов'¤зкове державне пенс≥йне страхуванн¤ на таких рахунках:

в установах комерц≥йних банк≥в Ч на окремому анал≥тич≠ному рахунку балансового рахунку є3620 " редиторська за≠боргован≥сть за податками та обов'¤зковими платежами";

в установах Ќац≥онального банку Ч на окремому анал≥≠тичному рахунку балансового рахунку є4715 " редиторська заборгован≥сть за податками та обов'¤зковими платежами".

”повноважен≥ банки перераховують суми сплаченого збо≠ру на обов'¤зкове державне пенс≥йне страхуванн¤ на рахунки орган≥в ѕенс≥йного фонду в такому пор¤дку:

¤кщо прот¤гом операц≥йного дн¤ сума збору, що обл≥ко≠вуЇтьс¤, дор≥внюЇ або перевищуЇ 50 гривень, Ч прот¤гом на≠ступного операц≥йного дн¤;

¤кщо прот¤гом операц≥йного дн¤ сума збору, що обл≥ко≠вуЇтьс¤, менше н≥ж 50 гривень, Ч не п≥зн≥ше того операц≥йно≠го дн¤, коли така сума збору дос¤гне 50 грн.

«в≥т про сплату збору на обов'¤зкове державне пенс≥йне страхуванн¤ подаЇтьс¤ платниками цього збору щокварталу у терм≥ни, визначен≥ органами ѕенс≥йного фонду.

¬≥дпов≥дно до постанови  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни "ѕо≠р¤док сплати збору на обов'¤зкове державне пенс≥йне страху≠ванн¤ з окремих вид≥в господарських операц≥й" в≥д 3 листо≠пада 1998 p. є1740 Ќац≥ональний банк ”крањни прийн¤в постанову ѕравл≥нн¤ "ѕро внесенн¤ доповнень до "“ехн≥ч≠них вимог до автоматизац≥њ операц≥й з валютою в пунктах обм≥ну" в≥д «ќ грудн¤ 1998 p. є564, в ¤к≥й додатково введено пункт про сплату збору на обов'¤зкове державне пенс≥йне стра≠хуванн¤ при зд≥йсненн≥ операц≥й куп≥вл≥ гот≥вковоњ ≥нозем≠ноњ валюти ф≥зичними особами, затверджено додаток 8 з фор≠мою реЇстру ст¤гненн¤ збор≥в до ѕенс≥йного фонду.

ќрган≥зац≥¤ контролю за роботою обм≥нних пункт≥в упов≠новаженими органами передбачаЇ перев≥рку видач≥, здач≥ й обл≥ку ≥ноземноњ валюти та сум у гривн¤х, додержанн¤ вимог збер≥ганн¤ валютних кошт≥в, правильност≥ веденн¤ бухгал≠терського обл≥ку та документац≥њ, оформленн¤ реЇстр≥в-жур≠нал≥в та додержанн¤ курс≥в валют.

 онтроль под≥л¤ють на вступний, поточний та вињзний.

¬ступний контроль зд≥йснюЇтьс¤ рег≥ональними управ≠л≥нн¤ми Ќац≥онального банку ”крањни з метою анал≥зу доку≠мент≥в на отриманн¤ права на зд≥йсненн¤ обм≥нних операц≥й.

ѕоточний контроль базуЇтьс¤ на анал≥з≥ зв≥тност≥, ¤ку подають уповноважен≥ банки в≥дносно д≥¤льност≥ обм≥нних пункт≥в.

ѕроте операц≥њ з ≥ноземною валютою та плат≥жними доку≠ментами в ≥ноземн≥й валют≥ (в тому числ≥ валютообм≥нн≥ опе≠рац≥њ) зг≥дно з пунктами 309 ≥ 310 розд≥лу 1 глави VII ≤нструкц≥њ є1 з орган≥зац≥њ ем≥с≥йно-касовоњ роботи в установах банк≥в ”крањни, затвердженоњ постановою ѕравл≥нн¤ Ќац≥онального банку ”крањни в≥д 7 липн¤ 1994 p. за є129 ≥з зм≥нами та доповненн¤ми в≥д 15 вересн¤ 1998 p. є368, в≥д 28 вересн¤ 1998 p. є395 та в≥д «ќ вересн¤ 1998 p. є402, зд≥йснюютьс¤ також через операц≥йн≥ каси уповноважених банк≥в: прибут≠ков≥, видатков≥ та прибутково-видатков≥ на п≥дстав≥ в≥дпов≥д≠них касових документ≥в.

ќперац≥њ з гот≥вковими валютними ц≥нност¤ми (в тому числ≥ валютообм≥нн≥ операц≥њ), що зд≥йснюютьс¤ в операц≥йних ка≠сах, в≥дпов≥дно до ст. 4 «акону не п≥дл¤гають патентуванню, оск≥льки так≥ каси за своњм статусом не е пунктами обм≥ну ≥ноземноњ валюти.

ќтже, виход¤чи з викладеного, з 14 серпн¤ 1997 p. патен≠туванню п≥дл¤гають операц≥њ з торг≥вл≥ гот≥вковими валют≠ними ц≥нност¤ми, ¤к≥ зд≥йснюютьс¤ у пунктах обм≥ну ≥но≠земноњ валюти, в тому числ≥ у пунктах обм≥ну уповноваже≠них банк≥в, незалежно в≥д м≥сцезнаходженн¤ цих пункт≥в.

якщо уповноважений банк в одному прим≥щенн≥ з операц≥й≠ною касою в≥дкрив пункт обм≥ну ≥ноземноњ валюти ≥ зареЇстру≠вав його в обласному управл≥нн≥ Ќац≥онального банку ”крањни, що, в свою чергу, потребуЇ реЇстрац≥њ сертиф≥кованоњ комп'ютер≠ноњ системи або ≈  ј у податков≥й адм≥н≥страц≥њ, то операц≥њ з торг≥вл≥ гот≥вковими валютними ц≥нност¤ми у цьому пункт≥ п≥дл¤гають патентуванню зг≥дно з вимогами «акону ”крањни "ѕро патентуванн¤ де¤ких вид≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥".

ѕор¤док перем≥щенн¤ валюти через митний кордон ”крањни.

ќдним ≥з об'Їкт≥в валютного регулюванн¤ та контролю Ї перем≥щенн¤ ≥ноземноњ валюти через митний кордон ”крањ≠ни, ¤ке зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до ѕор¤дку перем≥щенн¤ ≥но≠земноњ валюти через митний кордон ”крањни, затвердженого сп≥льним листом Ќац≥онального банку ”крањни в≥д 14 березн¤

1993 p. є19029/381 та ƒержавного митного ком≥тету ”крањни в≥д 17 березн¤ 1993 p. є11/1-530 в редакц≥њ в≥д 21 липн¤ 1994 p. є169 з≥ зм≥нами ≥ доповненн¤ми в≥д 15 серпн¤ 1995 p. є19029/1350; 2 жовтн¤ 1995 p, є296; 23 вересн¤ 1996 p. є245; 16 кв≥тн¤ 1998 p. є151.

¬≥дпов≥дно до ѕор¤дку громад¤нам-резидентам дозвол¤Їть≠с¤ вивозити з правом використанн¤ за кордоном нац≥ональ≠ну валюту гот≥вкою, зареЇстровану в митн≥й декларац≥њ, в сум≥ 10 м≥н≥мум≥в, що не оподатковуютьс¤, на одну особу незалеж≠но в≥д в≥ку, а громад¤нам-нерезидентам, ¤к≥ тимчасово про≠живають в ”крањн≥, Ч в сум≥ 5 неоподатковуваних м≥н≥мум≥в.

 р≥м того, громад¤ни-резиденти, ¤к≥ вињжджають за кор≠дон, можуть вивозити обл≥гац≥њ (окр≥м обл≥гац≥й державних позик), вкладн≥ книжки банк≥в, чеки, акц≥њ банк≥в, п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й, деном≥нован≥ в украњнськ≥й валют≥ ≥ виписан≥ на ≥м'¤ особи, ¤ка вињжджаЇ за кордон, а також б≥лет≥в украњн≠ських лотерей, деном≥нованих в украњнськ≥й валют≥.

¬ивезенн¤ з ”крањни юв≥лейних ≥ пам'¤тних монет ”крањни, що Ї валютними ц≥нност¤ми, ф≥зичними особами-нерезиден≠тами та ф≥зичними особами-резидентами, ¤к≥ пр¤мують через державний кордон ”крањни, дозвол¤Їтьс¤ ≥з недорогоц≥нних метал≥в, ном≥нал ¤ких виражено в гривн¤х ≥ украњнських кар≠бованц¤х, Ч без обмежень; ≥з золота та ср≥бла у к≥лькост≥ не б≥льше н≥ж 50 монет кожного найменуванн¤ (незалежно в≥д проби та ваги) на одну особу Ч без поданн¤ зобов'¤занн¤ про зворотне ввезенн¤ та ≥ндив≥дуальноњ л≥ценз≥њ Ќац≥онального банку ”крањни, а у б≥льш≥й к≥лькост≥ Ч лише за на¤вност≥ ≥ндив≥дуальноњ л≥ценз≥њ Ќац≥онального банку ”крањни.

–ан≥ше вивезена за меж≥ ”крањни украњнська валюта може бути знову ввезена в таких самих обс¤гах за на¤вност≥ митноњ декларац≥њ. Ќац≥ональна валюта, сума ¤коњ перевищуЇ зазна≠чена норми, може бути ввезена т≥льки в касах транспортних засоб≥в (пароплав≥в, поњзд≥в, л≥так≥в), ¤к≥ належать резидентам ”крањни ≥ зд≥йснюють торг≥влю в кафе, ресторанах, барах, бу≠фетах за межами ”крањни за гривн≥ за спец≥альним дозволом Ќац≥онального банку ”крањни.

¬ивезенн¤ за кордон ≥ноземноњ валюти гот≥вкою, чеками, плат≥жними документами та ≥ншими ц≥нними паперами може бути зд≥йснено у випадку, ¤кщо:

така валюта була ввезена ≥з-за кордону ≥ зареЇстрована в митн≥й декларац≥њ (за вин¤тком витраченоњ суми).

ѕон¤тт¤ ≥ види валютних операц≥й. ¬алютними операц≥¤ми називають певн≥ банк≥вськ≥ та ф≥нансов≥ операц≥њ, пов'¤зан≥ з переходом права власност≥ на валютн≥ ц≥нност≥. ÷е використанн¤ валютних ц≥нностей ¤к за≠собу платежу; вивезенн¤, ввезенн¤, пересиланн¤ та переказуванн¤ валютних ц≥нностей; отриманн¤ ≥ наданн¤ кредит≥в, нарахуван≠н¤ в≥дсотк≥в, див≥денд≥в; залученн¤ ≥нвестиц≥й, придбанн¤ ц≥нних папер≥в та ≥нш≥ операц≥њ, зд≥йсненн¤ ¤ких в≥дбуваЇтьс¤ т≥льки за умови отриманн¤ в≥дпов≥дних л≥ценз≥й Ќац≥онального банку ”крањни. ¬алютн≥ операц≥њ под≥л¤ють на поточн≥ та терм≥нов≥. ќсновними видами поточних операц≥й Ї поточн≥ (касов≥) операц≥њ в гот≥вков≥й та безгот≥вков≥й формах. √от≥вков≥ опе≠рац≥њ зд≥йснюютьс¤ обм≥нними пунктами банк≥в, а безгот≥в≠ков≥ Ч банками, валютними б≥ржами та ≥ншими учасниками валютного ринку. ƒо поточних операц≥й в≥днос¤ть операц≥њ з короткими терм≥нами валютуванн¤ Ч в межах трьох робочих дн≥в.

2.3.”крањнська нац≥ональна валюта ≥ м≥жнародна

валютно-ф≥нансова система

¬ажливою функц≥ональною складовою економ≥чноњ структури св≥ту Ї м≥жнародна валютоф≥нансова система. ¬ умовах карколомного розширенн¤ ринкових в≥дносин за рахунок держав ÷ентральноњ, ѕ≥вденно Ц —х≥дноњ ™вропи та колишнього —–—– роль ц≥Їњ суто економ≥чноњ сфери св≥тового господарства незм≥нно посилюЇтьс¤, зб≥льшуютьс¤ масштаби та обс¤ги м≥жнародних ф≥нансово Ц кредитних в≥дносин, зТ¤вл¤ютьс¤ нов≥ м≥жнародн≥ та рег≥ональн≥ валютно Ц кредитн≥ орган≥зац≥њ. «а ≥снуючими оц≥нками, р≥чний обс¤г м≥жнародних ф≥нансових операц≥й у 10 Ц 20 раз≥в перевищуЇ масштаби св≥товоњ торг≥вл≥, тобто с¤гаЇ 150 трл американських долар≥в.

Ќайб≥льш характерними ознаками м≥жнародноњ ф≥нансовоњ системи Ї на¤вн≥сть УплаваючихФ валютних курс≥в, що функц≥онують на основ≥ ямайських угод (1976), диверсиф≥кац≥¤ л≥кв≥дних засоб≥в в насл≥док впровадженн¤ в об≥г м≥жнародних (—ѕ« Ц спец≥альн≥ права запозичен≥ ) та рег≥ональних (≈ ё) валют , п≥двищенн¤ рол≥ й значенн¤ у м≥жнародних розрахунках валют пров≥дних ≥ндустр≥альних держав ( —Ўј, япон≥¤, Ќ≥меччини, јнгл≥њ, ‘ранц≥њ ); функц≥онуванн¤ розгалужених системи м≥жнародних ф≥нансових центр≥в, що забезпечують перем≥щенн¤ ф≥нансових ресурс≥в у св≥товому масштаб≥; створенн¤ св≥товоњ телекомун≥кац≥йноњ мереж≥ (—¬≤‘“) ¤ка обТЇднуЇ м≥жнародну валютну ф≥нансову систему в орган≥чну ц≥л≥сн≥сть, надаЇ њй в≥дчутних рис глобального характеру.

—в≥тов≥ грош≥ Ц головна ланка м≥жнародноњ валютноњ системи. ¬они Ї лог≥чним продовженн¤м внутр≥шн≥х грошей, вищою формою њх функц≥онального застосуванн¤. ќборотними (конвертованими) називаютьс¤ валюти тих крањн, де немаЇ валютних обмежень. “ак≥ валюти в≥льно обм≥нюютьс¤ на валюти ≥нших крањн. ƒо них належать долар —Ўј, канадський долар, швейцарський франк марка Ќ≥меччини та ≥н. „астково оборотн≥ валюти т≥, що в≥льно обм≥нюютьс¤ т≥льки по окремих валютних операц≥¤х (головним чином по поточних розрахунках ) або дозвол¤Їтьс¤ такий обм≥н т≥льки дл¤ нерезидент≥в. ÷е валюти б≥льшост≥ Ївропейських держав. Ќеоборотними (неконвертованими ) замкнутими називаютьс¤ валюти, обм≥н ¤ких на валюти ≥нших крањн обмежений по вс≥х операц≥¤х ¤к дл¤ резидент≥в (ф≥зичних ≥ юридичних ос≥б даноњ крањни), так ≥ дл¤ нерезидент≥в. Ќеоборотними Ї валюти майже вс≥х слаборозвинутих в економ≥чному в≥дношенн≥ крањн, ¤ким властива хрон≥чна пасивн≥сть плат≥жних баланс≥в.

¬алютний ринок Ц особлива сфера економ≥чних в≥дносин за кап≥тал≥зму, повТ¤заний з проведенн¤ми операц≥й, з ≥ноземною валютою ≥ плат≥жними документами в ≥ноземних валютах (чеки, вексел≥, телеграфн≥ та поштов≥ перекази, акредитиви). ” крањнах в ¤ких немаЇ валютних обмежень, ≥снують в≥льн≥ валютн≥ ринки, там, де так≥ обмеженн¤ Ї, нев≥льн≥. ¬ де¤ких крањнах пор¤д оф≥ц≥йними валютними ринками Ї неоф≥ц≥йн≥, на ¤ких курси валют дещо в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д оф≥ц≥йних курс≥в. ≤снують також Учорн≥Ф валютн≥ ринки, де валютн≥ операц≥њ провод¤ть поза законом . ¬насл≥док напливу в к≥нц≥ 50 Ц х рр в ™вропу долар≥в —Ўј виник так званий ринок Ївродолар≥в. Ќа початку 70 Ц х рр внасл≥док кризи енергетичноњ зТ¤вивс¤ ринок нафтодолар≥в, ¤к≥ сконцентрувалис¤ в крањнах експортерах нафти.

ѕор¤д з валютними ринками Ї також ринки золота у ¬еликобритан≥њ, —Ўј, Ќ≥меччин≥. ћ≥жнародн≥ грошов≥ розрахунки повТ¤зан≥ з зовн≥шньою торг≥влею, ≥нвестиц≥¤ми, туризмом тощо, зд≥йснюютьс¤ на св≥товому валютному ринку через кореспондентськ≥ звТ¤зки м≥ж банками р≥зних крањн.

¬алютн≥ резерви Ц запаси ≥ноземноњ валюти ≥ золота, що Ї в розпор¤дженн≥ ур¤д

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21

Ќазва: Ќац≥ональна валюта ”крањни та шл¤хи њњ стаб≥л≥зац≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (19543 прочитано)