√рош≥ ≥ кредит > Ќац≥ональна валюта ”крањни та шл¤хи њњ стаб≥л≥зац≥њ

*/ ¬з¤то за: ”крањна за роки незалежност≥. Ц  .: Ќора-пр≥нт, 1999. Ц —.85.

¬раховуючи значне зростанн¤ обс¤г≥в м≥жбанк≥вського валютного ринку операц≥й, питома вага операц≥й на ”крањнськ≥й ћ≥жбанк≥вськ≥й валютн≥й б≥рж≥ в загальному його обс¤з≥ за цей пер≥од зменшилас¤ з 34,3% до 8,4%. ѕодальший розвиток валютного ринку характеризуЇтьс¤ зростанн¤м загаль≠ного обс¤гу операц≥й на вс≥х його сегментах.

” 1998 р. у зв'¤зку з виникненн¤м з середини серпн¤ кризи на ф≥нан≠совому ринку –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ ситуац≥¤ на валютному ринку ”крањни дещо похитнулас¤. «апровадженн¤ комплексу скоординованих з ур¤довою програмою ц≥леспр¤мованих антикризових заход≥в, спр¤мованих на нейтра≠л≥зац≥ю можливого негативного впливу зазначеноњ кризи, передбачали повну заборону операц≥й комерц≥йних банк≥в, не пов'¤заних з обслуговуванн¤м реального сектору економ≥ки, що призвело до суттЇвого скороченн¤ обс¤г≥в валютного ринку. “ак, середньом≥с¤чний обс¤г валютного ринку на чотирьох секторах (продаж и50, ѕ≈ћ,  ÷  у доларовому екв≥валент≥) за 1998 р. ско≠ротивс¤ проти с≥чн¤Члипн¤ у 2,5 раза. «м≥нилас¤ структура валютного ринку. ” раз≥ в≥дм≥ни торг≥вл≥ з в≥льно конвертованою валютою на м≥жбан-к≥вському ринку обс¤ги б≥ржових операц≥й у зазначений пер≥од зросли в се≠редньому з 255 млн дол. —Ўј до 457 млн дол. —Ўј.

—тановленн¤ ≥ розвиток ірошово-кредитноњ системи неможливо розгл¤≠дати без анал≥зу валютноњ пол≥тики. ‘ормуванн¤ будь-¤коњ системи валютних обмежень та регламентац≥й в≥ддзеркалюЇ певний стан державноњ валютноњ пол≥тики.

ќсновним законодавчим актом у сфер≥ валютного регулюванн¤ став ƒек≠рет  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни Ђѕро систему валютного регулюванн¤ ≥ ва≠лютного контролюї в≥д 19 лютого 1993 р. «г≥дно з цим ƒекретом було перед≠бачено встановленн¤ Ќац≥ональним банком ”крањни валютного (обм≥нного) курсу нац≥ональноњ грошовоњ одиниц≥ на п≥дстав≥ результат≥в торг≥в на м≥ж-банк≥вському валютному ринку ”крањни.

ƒаний валютний режим д≥¤в з кв≥тн¤ до липн¤ 1993 р. ≥ спр¤мовувавс¤ на подальшу л≥берал≥зац≥ю валютного ринку.

∆орстка адм≥н≥стративна ф≥ксац≥¤ валютного курсу, що була введена на п≥дстав≥ розпор¤дженн¤  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни з метою отриманн¤ де≠вальвац≥њ нац≥ональноњ валюти ≥ ¤ка тривала з серпн¤ 1993 р. до жовтн¤ 1994 р., призвела до зниженн¤ ефективност≥ експорту з оплатою в ≥ноземн≥й валют≥ ≥ зб≥льшенн¤ частки бартерних операц≥й, зменшенн¤ надходжень валюти на внутр≥шн≥й ринок, зростанн¤ зовн≥шнього боргу, зниженн¤ обс¤гу виробництва на ≥мпортозалежних п≥дприЇмствах, в≥дтоку ≥ноземноњ валюти за кордон. ” цей пер≥од пропозиц≥¤ конвертованих валют р≥зко скоротилась, що т≥льки зб≥льшило розрив м≥ж оф≥ц≥йним курсом ≥ курсом на ”ћ¬Ѕ.

¬≥дпов≥дно до ”казу ѕрезидента ”крањни Ђѕро вдосконаленн¤ валютного регулюванн¤ї з 31 жовтн¤ 1994 р. було в≥дм≥нено ф≥ксований валютний курс. ќф≥ц≥йний курс украњнського карбованц¤ почав визначатись на п≥дстав≥ в≥д≠новлених торг≥в на ”крањнськ≥й м≥жбанк≥вськ≥й валютн≥й б≥рж≥. ÷е позитивно вплинуло ¤к на економ≥чне становище в ”крањн≥, так ≥ на њњ в≥дносини з ≥ншими державами. ќбс¤ги торг≥в на валютн≥й б≥рж≥ почали пост≥йно зрос≠тати. Ѕуло орган≥зовано торги на  римськ≥й м≥жбанк≥вськ≥й валютн≥й б≥рж≥, а також в≥дкрито ф≥л≥њ ”ћ¬Ѕ у ’арков≥, ƒн≥пропетровську, ƒонецьку та Ћьвов≥.

ѕрот¤гом 1995Ч1998 рр. Ќац≥ональним банком ”крањни було зд≥йснено ц≥лий р¤д заход≥в по забезпеченню поступовоњ л≥берал≥зац≥њ ≥ децентрал≥зац≥њ валютного ринку ”крањни, що спри¤ло, насамперед, уникненню р≥зких коливань курсу нац≥ональноњ грошовоњ одиниц≥ до ≥ноземних валют, забезпе≠ченню стаб≥льних умов функц≥онуванн¤ валютного ринку ”крањни.

” 1996 р.щодо подальшоњ стаб≥л≥зац≥њ валютного ринку ”крањни про≠водилас¤ така робота :

Ч дл¤ поглибленн¤ ≥нтеграц≥њ в св≥тову економ≥чну систему та з метою пол≥пшенн¤ умов д≥¤льност≥ ≥ноземних ≥нвестор≥в Ќац≥ональним банком

« метою стаб≥л≥зац≥њ ситуац≥њ Ќац≥ональний банк ”крањни разом з ”р¤дом запровадили р¤д антикризових заход≥в, спр¤мованих на нейтрал≥зац≥ю можливого негативного впливу кризи на валютному ≥ фондовому ринках –ос≥њ та щодо запоб≥ганн¤ в≥дтоку ≥ноземноњ валюти та безп≥дставного п≥д≠вищенн¤ попиту на нењ.

¬жит≥ заходи спр¤мован≥ на впор¤дкуванн¤ д≥й кл≥Їнт≥в з куп≥вл≥-прода≠жу ≥ноземноњ валюти ≥ посиленн¤ функц≥й уповноважених банк≥в ¤к агент≥в валютного контролю.

 омплекс заход≥в, ¤к≥ ”р¤д та ЌЅ” запроваджують у ц≥й ситуац≥њ, знай≠шов розум≥нн¤ та п≥дтримку з боку м≥жнародних ф≥нансових орган≥зац≥й. “ак, зокрема, –адою директор≥в ћ¬‘ було прийн¤то р≥шенн¤ про наданн¤ ”крањн≥ кредиту ≈–– на загальну суму 2,2 млрд дол. —Ўј, що спри¤тиме стаб≥л≥зац≥њ валютного ринку.  урс ”крањни на реформуванн¤ економ≥ки п≥дтримано позикою —в≥тового банку на загальну суму 900 млн дол. —Ўј.

” результат≥ запровадженн¤ цих заход≥в ЌЅ” та п≥дтримки з боку м≥ж≠народних ф≥нансових орган≥зац≥й ситуац≥ю вдалось стаб≥л≥зувати. “емпи де≠вальвац≥њ гривн≥ поступово скорочувалис¤, а з 6 листопада 1998 р. до к≥нц¤ року обм≥нний курс тримавс¤ на р≥вн≥ 3,427 гри за 1 дол. —Ўј.

особливост≥ “ј ћ≈’јЌ≤«ћ» функц≥онуванн¤ нац≥ональноњ валюти ” –јѓЌ»

2.1. „инники введенн¤ нац≥ональноњ валюти в ”крањн≥

п≥сл¤ виборенн¤ незалежност≥ ≥ украњнська м≥жбанк≥вська валютна б≥ржа

¬веденн¤ нац≥ональноњ валюти в ”крањн≥ в≥дбулос¤ в результат≥ д≥њ низки фактор≥в. «азначимо, що фактор Ц це руш≥йна сила будь-¤кого процесу. ќтже, ¤кщо ми говоримо про фактори введенн¤ нац≥ональноњ валюти в ”крањн≥, то маЇмо на уваз≥ т≥ руш≥йн≥ сили, ¤к≥ зумовили це введенн¤. —еред таких руш≥йних сил чи не найважлив≥ше м≥сце займають ≥сторичн≥ фактори. „и не найб≥льшу увагу досл≥дженню ≥сторичних фактор≥в введенн¤ ≥ функц≥онуванн¤ валюти на р≥зних ≥сторичних етапах розвитку ”крањни прид≥лив в≥домий льв≥вський учений ќ.ћ. овалюк. …ого досл≥дженн¤ Ц це глибокий екскурс в ≥стор≥ю, ¤кий дозвол¤Ї зрозум≥ти глибинн≥ основи сучасних проблем становленн¤ ≥ функц≥онуванн¤ нац≥ональноњ валюти [17].

ќ.ћ. овалюк зазначаЇ, що у  ињвськ≥й –ус≥ в пер≥од раннього феодал≥зму (IXЧXII ст.) основним джерелом доход≥в казни була данина в≥д населенн¤. ƒанину платили найчаст≥ше натурою: хутром, шк≥рами, медом, зб≥жж¤м, худобою, а п≥зн≥ше Ч грошима.

ќсновою монетарноњ системи в ”крањн≥ була гривн¤, тобто фунт ср≥бла. —початку це була нашийна прикраса, ¤ка "вис≥ла коло гриви"'.

√ривню ¤к грошову одиницю запровадив украњнський кн¤зь ¬олодимир ¬еликий (980Ч1015 рр.). ћеншими грошовими одиниц¤ми в  ињвськ≥й –ус≥ були: ногата, куна, вивериц¤, р≥зана.

√ривн¤ виготовл¤лас¤ спочатку в  иЇв≥, а пот≥м у Ќовгород≥. ”  иЇв≥ гривн¤ дор≥внювала 72 золотникам, а в Ќовгород≥ Ч 96.

ѕ≥сл¤ кн¤з¤ ¬олодимира гривню виготовл¤ли (били) його сини —в¤то≠слав та ярослав, а також внук ≤з¤слав ярославович. √ривн¤ була грошовою одиницею ”крањни-–уси до XIII ст., тобто до нашест¤ татар.

ѕерша по¤ва гривн≥ в ”крањн≥ Ч це не т≥льки св≥дченн¤ ≥сторичних даних про нашу предков≥чну грошову одиницю, а й одне з перших св≥дчень про наш споконв≥чний державний герб Ч тризуб. Ѕо, ¤к в≥домо, перш≥ ср≥б≠н≥ украњнськ≥ грош≥ мали такий вигл¤д: на одному боц≥ монети Ч зображен≠н¤ кн¤з¤ ¬олодимира на престол≥, а на другому Ч державний герб тризуб'.

якщо одна гривн¤ дор≥внювала п≥вфунту ср≥бла, то ногата Ч 1/20 гривн≥, куна Ч 1/25 гривн≥, вивериц¤ Ч в≥д 1/5 до 1/20 куни, а р≥зана Ч 1/4 вивериц≥".

ѕричинами "розпаду  ињвськоњ –ус≥ були м≥жусобн≥ в≥йни.  р≥м того, до занепаду  иЇва доклав зусиль правнук ярослава ћудрого ≥ син ¬олодимира ћономаха ёр≥й ƒолгорукий, ¤кий заснував на п≥вноч≥ ћосковську дер≠жаву. —ин ёр≥¤ ƒолгорукого јндр≥й Ѕоголюбський у 1169 р. напав на  ињв, зруйнував його, повбивав ус≥х чолов≥к≥в, ж≥нок забрав у неволю, пограбував церкви. ¬елику руњну ”крањн≥ запод≥¤ла татаро-монгольська навала. ѕроте ”крањнська держава не занепала, хоч  ињв був знищений. ¬она про≥снувала ще 200 рок≥в, т≥льки ¤дро њњ перем≥стилос¤ на зах≥д, де нин≥ Ї —х≥дна √аличи≠на, ¬олинь ≥ ’олмщина. ÷≥ земл≥ ран≥ше належали ”крањнськ≥й держав≥, але пот≥м в≥д≥йшли до ѕольщ≥. ¬олодимир ¬еликий в≥д≥брав ц≥ земл≥ у зах≥дних сус≥д≥в, вони були уд≥льним поб≥чним кн¤з≥вством ≥ п≥дкор¤лис¤  иЇву.  о≠ли  ињв п≥дупав, ц≥ земл≥ стали осередком ”крањнськоњ держави. ѕ≥зн≥ше га≠лицьк≥ кн¤з≥ мали ≥  ињв п≥д своЇю рукою. ” пер≥од найб≥льшого розкв≥ту √алицько-волинськоњ держави њй належали ще й нин≥шн¤ Ѕуковина, –умун≥¤ до гирла ƒунаю та «акарпатська ”крањна.

√алицько-волинська держава по-справжньому розкв≥тла, коли ц≥ земл≥ д≥став у 1050 р. кн¤зь –остислав, син ¬олодимира ярославовича, а внук ярослава ћудрого, правнук ¬олодимира ¬еликого.

‘≥нанси ”крањни час≥в √алицько-волинськоњ держави суттЇво не в≥др≥зн¤≠лис¤ в≥д ф≥нанс≥в ”крањни  ињвськоњ доби, бо це була також кн¤жа держава.

ќсновним доходом держави була данина натурою Ч хутром, шк≥рами, медом, зб≥жж¤м, худобою тощо, а також грошима. як ≥ кињвськ≥ кн¤з≥, кн¤з≥ галицьк≥ накладали на населенн¤ р≥зн≥ податки. якщо населенн¤ чимось провинилос¤, податки зб≥льшувалис¤. “ак само, ¤к ≥ ќльга Ч велика кн¤ги≠н¤ кињвська Ч зб≥льшила данину древл¤нам за вбивство њњ мужа ≤гор¤, при≠значала завойованим племенам р≥зн≥ "уроки", так ≥ ћстислав ƒанилович по≠карав новим податком м≥щан Ѕерест¤ за бунт, встановлював ловче тощо. «а виконанн¤ повинностей тут також в≥дпов≥дали р≥зн≥ кн¤ж≥ агенти: городни≠ки, мостов≥, митники, вирники, метальники. ѕодатки ≥ повинност≥ встанов≠лювалис¤ окремими розпор¤дниками кн¤з¤.

ƒержавними доходами в √алицько-волинськ≥й ”крањнськ≥й держав≥ роз≠пор¤джавс¤ кн¤зь. “од≥ ще не було под≥лу скарбу на державний ≥ приватний (кн¤жий). ќсновними видатками у кн¤з≥вств≥ були видатки на утриманн¤ дружини кн¤з¤, на буд≥вництво культових споруд, мост≥в, дор≥г, а також зам≠к≥в, на веденн¤ в≥йн тощо.

«анепад державних ф≥нанс≥в ”крањни кн¤жоњ доби почавс¤ з 1349 р., тоб≠то з часу, коли польський король  азимир ¬еликий завоював √аличину, частину ¬олин≥ ≥ ”крањна почала втрачати свою самост≥йн≥сть, а разом з нею ≥ своњ державн≥ ф≥нанси.

¬ п≥зн≥ш≥ ≥сторичн≥ пер≥оди були злети ≥ пад≥нн¤ в ≥стор≥њ розвитку ”крањни ¤к держави, що п≥дготувало своЇр≥дний плацдарм дл¤ найголовн≥ших ≥сторичних под≥й нашого часу Ц виборенн¤ незалежност≥ ”крањни в 1991 роц≥.

¬иборенн¤ незалежност≥ стало могутн≥м пол≥тичним фактором введенн¤ ≥ становленн¤ нац≥ональноњ валюти.

 р≥м низки позитивних фактор≥в (≥сторичн≥, сусп≥льно-пол≥тичн≥ фактори, реформуванн¤ украњнськоњ економ≥ки та ≥нш≥), на становленн¤ нац≥ональноњ валюти впливали негативн≥ фактори, а саме: ф≥нансова нестаб≥льн≥сть в крањн≥, слабк≥сть ф≥нансовоњ системи, банк≥вськоњ системи, складн≥сть зд≥йсненн¤ бюджетноњ пол≥тики.

¬ наш час потр≥бно зд≥йснити низку заход≥в, щоб перетворити негативн≥ фактори на позитивн≥. “од≥ не буде н≥ загрози функц≥онуванню нац≥ональноњ валюти, н≥ загрози нац≥ональн≥й економ≥чн≥й безпец≥. якими мають бути ц≥ заходи стане ¤сно з подальшого викладу тексту.

Ќа становленн¤ нац≥ональноњ валюти великий вплив маЇ д≥¤льн≥сть украњнськоњ м≥жбанк≥вськоњ валютноњ б≥рж≥.

”крањнська м≥жбанк≥вська валютна б≥ржа (”ћ¬Ѕ) була ство≠рена 8 липн¤ 1993 p. в≥дпов≥дно до постанови ѕравл≥нн¤ Ќа≠ц≥онального банку ”крањни "ѕро ”крањнську м≥жбанк≥вську валютну б≥ржу". √оловною метою д≥¤льност≥ Ѕ≥рж≥ було ви≠значено необх≥дн≥сть упор¤дкуванн¤ операц≥й з куп≥вл≥-про≠дажу ≥ноземноњ валюти уповноваженими банками та поданн¤ пропозиц≥й щодо пол≥тики курсоутворенн¤. —початку Ѕ≥ржа функц≥онувала при ЌЅ”, а пот≥м була зареЇстрована ¤к за≠крите акц≥онерне товариство, засновниками ¤кого стали 40 комерц≥йних банк≥в ”крањни з часткою кожного 2,5%. ” та≠кому статус≥ Ѕ≥ржа зд≥йснюЇ свою д≥¤льн≥сть ≥ донин≥. ¬ робо≠чих органах Ѕ≥рж≥ зад≥¤но 31 банк. „ленами Ѕ≥рж≥ Ї 106 ко≠мерц≥йних банк≥в та ≥нвестиц≥йних компан≥й. Ќа Ѕ≥рж≥ д≥ють « секц≥њ: валютна, фондова та терм≥нових контракт≥в.

« листопада 1993 p. п≥сл¤ запровадженн¤ ф≥ксованого кур≠су гривн≥ торги валютою на ”ћ¬Ѕ було припинено. ѓњ продаж за оф≥ц≥йним курсом залежно в≥д першочергових потреб дер≠жави проводив тимчасово створений “ендерний ком≥тет. ќднак пол≥тика ф≥ксованого курсу призвела лише до загостренн¤ валютних проблем. «≥ скасуванн¤м ф≥ксованого курсу гривн≥ ≥ переходом до пол≥тики регульованого курсу ”ћ¬Ѕ частково поновила роботу. « 11 березн¤ 1994 p. було започатковано аукц≥они з продажу американського долара, а з кв≥тн¤ Ч н≥мецькоњ марки ≥ рос≥йського рубл¤. јукц≥они проводилис¤ до к≥нц¤ вересн¤ 1994 p. ”ћ¬Ѕ разом з  римською м≥жбанк≥вською валютною б≥ржою утворюЇ б≥ржовий валютний ри≠нок ”крањни.

ќднак аукц≥онна форма торг≥в ви¤вилас¤ неефективною, оск≥льки не в≥дпов≥дала ≥снуючим умовам валютного регу≠люванн¤. “ому з жовтн¤ 1994 p. ”ћ¬Ѕ ц≥лковито поновила свою д≥¤льн≥сть ≥ стала працювати у режим≥, що д≥¤в до припиненн¤ торг≥в.

”годи з куп≥вл≥-продажу ≥ноземноњ валюти в безгот≥вков≥й форм≥ на внутр≥шньому ринку ”крањни спочатку укладалис¤ т≥льки на б≥ржовому ринку. ѕроте з розвитком банк≥вськоњ системи ≥ л≥берал≥зац≥Їю валютноњ торг≥вл≥ з початку 1995 p. з'¤вивс¤ ще один сегмент валютного ринку Ч м≥жбанк≥вський ринок, де угоди укладаютьс¤ безпосередньо м≥ж банками, упов≠новаженими зд≥йснювати валютн≥ операц≥њ.

«а останн≥ роки сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж б≥ржовим та позаб≥ржовим оборотом суттЇво зм≥нилос¤ на користь останнього. якщо в 1993Ч1994 роках торг≥вл¤ безгот≥вковою валютою зд≥йснювалас¤ т≥льки на ”ћ¬Ѕ, то в 1995 p. частка б≥ржового ринку становила лише 38,9%, в 1997 p. Ч 8,3, а в 1998 p. Ч 14,1%. ¬≥дпов≥дно частка м≥жбанк≥вського ринку зросла з 24,1% в 1995 p. до 57% у 1998 p. ѕри цьому частка торг≥вл≥ гот≥вковою валютою в 1998 p. становила 18,2%. ѕроте з огл¤≠ду на св≥тову практику така ситуац≥¤ Ї ц≥лком законом≥рною, ≥ б≥ржовий ринок залишаЇтьс¤ в майбутньому головним еле≠ментом валютного ринку.

ƒо 1993 p. торг≥вл¤ зд≥йснювалас¤ т≥льки двома валюта≠ми Ч доларами —Ўј та б≥лоруськими рубл¤ми. « 1993 p. роз≠почалис¤ торги рос≥йськими рубл¤ми та н≥мецькою маркою, а з 1995 p. Ч французькими франками, англ≥йськими фунтами стерл≥нг≥в та ≥тал≥йськими л≥рами. ƒинам≥ку ≥ структуру обо≠роту на валютному ринку ”крањни наведено в табл. 20, 21.

“аблиц¤ 2

ќбс¤ги операц≥й на валютному ринку ”крањни з доларами —Ўј, н≥мецькими марками та рос≥йськими рубл¤ми у 1996Ч1998 роках*/

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21

Ќазва: Ќац≥ональна валюта ”крањни та шл¤хи њњ стаб≥л≥зац≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (19543 прочитано)