√рош≥ ≥ кредит > –озвиток грошово-кредитноњ системи в ”крањн≥
–озвиток грошово-кредитноњ системи в ”крањн≥—тор≥нка: 1/7
—тановленн¤ грошовоњ системи ”крањни ¬ пер≥од становленн¤ державноњ незалежност≥ ”крањна першою почала в умовах економ≥чноњ та ф≥нансовоњ кризи будувати власну грошову систему, набувати досв≥ду ем≥с≥йноњ справи, опановувати складний механ≥зм грошово-кредитноњ пол≥тики. —тановище ускладнювала нескоординован≥сть економ≥чноњ пол≥тики незалежних республ≥к у сфер≥ виробництва, товарообм≥ну, грошових в≥дносин. Ќа початку 1992 р. у республ≥ц≥ панувала криза плат≥жних засоб≥в. «а цих умов з 10 с≥чн¤ 1992 р. в ”крањн≥ запролваджено в об≥г купони багаторазового користуванн¤ ¤к доповненн¤ до рублевоњ гот≥вковоњ маси з метою хоча б в≥дносного збалансуванн¤ грошовоњ маси в об≥гу та в≥дпов≥дного обслуговуванн¤ товарного ринку. Ќеобх≥дн≥сть цього акта була викликана тим, що: з вересн¤ 1991 року ”крањна практично не отримувала в≥д ÷Ѕ–‘ нових рублевих надходжень; напередодн≥ 1992 року ”крањна вимушена була сл≥дом за –ос≥Їю п≥ти на л≥берал≥зац≥ю ц≥н ¾ њх майже дес¤тикратне п≥двищенн¤. ћета впровадженн¤ купоно-карбованц¤ в структуру грошового об≥гу пол¤гала: використати систему паралельного об≥гу рубл¤ та купоно-карбованц¤, за ¤коњ частка виплати вс≥х вид≥в доход≥в населенн¤ у нов≥й грошов≥й одиниц≥ мала розшир¤тис¤ поступово в≥дпов≥дно до наповненн¤ товарного ринку; передбачалос¤, що поетапне запровадженн¤ в об≥г купоно-карбованц¤ забезпечить йому не лише достатню куп≥вельну спроможн≥сть, а й певн≥ конкурентн≥ переваги пор≥вн¤но з рос≥йським рублем; використати в об≥гу купоно-карбованець ¤к перех≥дну тимчасову грошову одиницю; впровадити в об≥г нац≥ональну повноц≥нну банкноту ¾ гривню. ѕроте оч≥куваного результату ц≥ заходи не дали ≥ нам≥тилось р≥зке знец≥ненн¤ купоно-карбованц¤. ѕричини: √либокий спад виробництва. ” с≥чн≥ 1992 р. обс¤г промислового виробництва скоротивс¤ на 19,8%, в тому числ≥ товар≥в широкого вжитку ¾ на 28,1%, продукт≥в харчуванн¤ ¾ на 41,2%. –оздр≥бний товарооб≥г знизивс¤ на 61%. –≥зка нестача рублевоњ маси. ѕ≥д впливом цього чинника весь гот≥вковий об≥г було переведено на купонне обслуговуванн¤. Ќова грошова одиниц¤ була позбавоена механ≥зму, що мав п≥дтримувати њњ в≥дносну стаб≥льн≥сть. ” рублев≥й зон≥ за ≥н≥ц≥ативою –ос≥њ було запроваджено нову систему взаЇморозрахунк≥в ¾ зд≥йсненн¤ взаЇмних платеж≥в через кореспондентськ≥ рахунки, ¤к≥ проходили лише через розрахунковий центр у ÷Ѕ–‘. ¬ результат≥ рубель втратив функц≥ю Їдиноњ грошовоњ одиниц≥. ¬ результат≥ повноњ купон≥зац≥њ сфери гот≥вкового об≥гу в≥дбувс¤ њњ механ≥чний в≥дрив в≥д об≥гу безгот≥вкового, ¤кий продовжував обслуговуватис¤ рос≥йським рублем. ”творилас¤ спотворена ситуац≥¤, за ¤коњ валютний курс купона у процес≥ його використанн¤ в гот≥вковому та безгот≥вковому оборот≥ роздвоњвс¤. ј це спри¤ло зд≥йсненню масових ф≥нансових спекул¤ц≥й, пов¢¤заних з переведенн¤м грошей з одн≥Їњ форми об≥гу в ≥ншу, переведенн¤ грошових кап≥тал≥в з ”крањни в –ос≥ю. ≤ лише 12 листопада 1992 р. зг≥дно з ”казом ѕрезидента ”крањни Уѕро реформу грошовоњ системи ”крањниФ купоно-карбованець було впроваджено у сферу безгот≥вкового обороту. упоно-карбованець отримав статус тимчасовоњ нац≥ональноњ валюти ≥ став Їдиним на територ≥њ ”крањни оф≥ц≥йним засобом платежу. арбованець ¤к тимчасову грошову одиницю, з точки зору сьогодн≥шнього досв≥ду, було введено не в кращий спос≥б. ¬≥н прийн¤в на себе левову частку ф≥нансових негаразд≥в перех≥дного пер≥оду ≥ виконав цим свою ≥сторично-жертовну м≥с≥ю. Ќа ньому методом спроб та помилок будувалась нац≥ональна грошова система. “ак завершивс¤ перший етап грошовоњ реформи. ѕроте позитивний потенц≥ал купоно-карбованц¤ себе практично вичерпав ≥ його знец≥ненн¤ тривало. р≥м того, тимчасова грошова одиниц¤ не може виконувати одну з найважлив≥ших фунуц≥й ринкового господарства ¾ функц≥ю нагромадженн¤. ј без реал≥ац≥њ ц≥Їњ функц≥њ не можна подолати економ≥чну кризу, зупинити ≥нфл¤ц≥ю, вир≥шити складн≥ питанн¤ приватизац≥њ, проблеми плат≥жного балансу. ¬≥д звол≥канн¤ ≥з запровадженн¤м в об≥г власноњ грошовоњ одиниц≥ знижувавс¤ ≥ м≥жнародний престиж ”крањни. «а цих умов особливоњ гостроти набуло питанн¤ про р≥шуче прискоренн¤ другого етапу грошовоњ реформи ¾ запровадженн¤ в об≥г гривн≥. 25 серпн¤ 1996 року ѕрезидент ”крањни п≥дписав ”каз Уѕро грошову реформу в ”крањн≥Ф, за ¤ким: « 2 по 16 версн¤ 1996 року в об≥г введена нац≥ональна валюта ”крањни гривн¤ та њњ сота частина ¾ коп≥йка. ¬ об≥г були випущен≥ банкноти ном≥нальною варт≥стю 1, 2, 5, 10, 20, 50 ≥ 100 гривень та розм≥нна монета ном≥нальною варт≥стю 1, 2, 5, 10, 25 ≥ 50 коп≥йок. ≈м≥с≥¤ украњнських карбованц≥в була припинена. ”крањнськ≥ карбованц≥ п≥дл¤гали обм≥ну на гривн≥ за курсом 100000 карбованц≥в за 1 гривню, суми до 100 млн.укр.крб. обм≥нювалис¤ на гривн≥ гот≥вкою, а понад 100 млн.крб. ¾ зараховувались на вклади в банках з правом њх в≥льного використанн¤ в гривн¤х. ќтже, на п¢¤тому роц≥ незалежност≥ ”крањна отримала найважлив≥ший атрибут державност≥, стаб≥льну грошову одиницю ¾ гривню. Ќазва нац≥ональноњ валюти вибрана не випадково. «а час≥в ињвськњ –ус≥ наш≥ пращури створили першу власну грошову систему, в ¤к≥й грошовою одиницею була гривн¤, в≥длита з≥ ср≥бла або золота. ќтож наша сучасниц¤ знатного роду ¾ одна з найстар≥ших на планет≥ грошових одиниць. 2. ѕоходженн¤ та суть кредиту редит походить в≥д латинського УcreditumФ, що означаЇ УпозикаФ, УборгФ. ÷ей терм≥н також перекладаЇтьс¤ ¤к Ув≥рюФ, Удов≥р¤юФ. ј тому категор≥¤ кредиту переважно розгл¤даЇтьс¤ економ≥чною наукою ¤к дов≥ра одн≥Їњ особи до ≥ншоњ, на п≥дстав≥ ¤коњ у позику надаЇтьс¤ певна варт≥сть у грошов≥й або товарн≥й форм≥ на тимчасове користуванн¤ за в≥дпов≥дну плату. “аке визначенн¤ м≥стить найб≥льш загальн≥ характеристики, що розкривають зм≥ст кредиту. ѕри визначенн≥ ц≥Їњ економ≥чноњ категор≥њ необх≥дно акцентувати увагу на таких основних ознаках: кредит необх≥дно розгл¤дати ¤к обгрунтований на дов≥р≥ специф≥чний тип економ≥чних в≥дносин: економ≥чною основою кредиту Ї моб≥л≥зац≥¤ й нагромадженн¤ тимчасово в≥льних кошт≥в ≥ формуванн¤ з них позичкового кап≥талу; кредит представл¤Ї акт передач≥ кредитором певноњ суми кап≥талу у тимчасове користуванн¤ позичальнику на умовах поверненн¤ та платност≥. ќтже, сутн≥сть категор≥њ кредиту можна визначити у так≥й деф≥н≥ц≥њ: кредит ¾ це економ≥чн≥ в≥дносини, що виникають м≥ж кредитором ≥ позичальником з приводу моб≥л≥зац≥њ тимчасово в≥льних кошт≥в та використанн¤ њх на умовах поверненн¤ ≥ платност≥. Ќайпрост≥шою формою кредитних в≥дносин, що зародилис¤ на перших етапах становленн¤ ≥ розвитку товарного виробництва та обм≥ну, спочатку був лихварський кредит, ¤кий надававс¤ др≥бним виробникам з виплатою високих позичкових в≥дсотк≥в; що часто призводило до повного розоренн¤ позичальник≥в. ƒл¤ нього характерн≥ так≥ ознаки: позичальниками виступали др≥бн≥ виробники (сел¤ни, рем≥сники), рабовласники та феодали, кредиторами ¾ купц≥, монастир≥, церква. ѕозичальники переважно звертались за кредитом дл¤ нагальних споживчих потреб або оплати борг≥в. ќкр≥м лихварського, товаровиробники надавали один одному кредити при куп≥вл≥-продажу товар≥в. якщо покупець був тимчасово неспроможний зд≥йснити покупку за рахунок власних кошт≥в, а продавець був зац≥кавлений в реал≥зац≥њ свого товару, то продаж товару м≥г в≥дбутис¤ у кредит (з в≥дстрочкою платежу) п≥д в≥дпов≥дн≥ боргов≥ зобовТ¤занн¤ та гарант≥њ. “аким чином, товарообм≥н Ї тим грунтом де виникають в≥дносини з приводу кредиту. ‘ормуванн¤ р≥зноб≥чних ≥ сталих м≥нових в≥дносин м≥ж контрагентами товарообм≥ну при активному обслуговуванн≥ њх банками призводить до посиленн¤ взаЇмноњ залежност≥ ≥ дов≥ри м≥ж субТЇктами ринку. “ому продаж товар≥в дедал≥ част≥ше зд≥йснюЇтьс¤ в кредит. ” даному випадку необх≥дн≥сть кредиту вит≥каЇ ≥з функц≥њ грошей засобу платежу. оли в процес≥ товарообм≥ну в≥дбуваЇтьс¤ в≥дрив моменту в≥дчуженн¤ товару в≥д одержанн¤ грошового екв≥валента тобто в≥дносне в≥докремленн¤ грошовоњ форми вартост≥ в≥д товарноњ форми, що спонукаЇ виникненню кредитних в≥дносин. редитн≥ в≥дносини, ¤к бачимо, зародилис¤ ще на ранн≥х етапах простого товарного виробництва. ќднак у своњх зр≥лих формах вони д≥стали всеб≥чний розвиток лише за умов ринковоњ економ≥ки, коли кредит надаЇтьс¤ здеб≥льшого дл¤ задоволенн¤ потреб функц≥онуючого п≥дприЇмц¤. ќсоблива роль в орган≥зац≥њ кредитних в≥дносин належить банкам. јкумулюючи та перетворюючи в≥льн≥ кошти у позичковий кап≥тал, що почав все б≥льше спр¤мовуватис¤ у сферу п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, банки створили п≥дгрунти¤ дл¤ перебудови системи кредитних в≥дносин. ѕритаманний докап≥тал≥стичн≥й економ≥ц≥ лихварський (споживчий) кредит трансформувавс¤ у кредит п≥дприЇмницький ¤к специф≥чну форму банк≥вського кредиту. ƒл¤ кредиту в ринков≥й економ≥ц≥ характерн≥ так≥ ознаки: по-перше, позичальниками у б≥льшост≥ виступають субТЇкти господарюванн¤, кредиторами ¾ переважно банки; по-друге, грош≥ видан≥ в позику, використовуютьс¤ позичальником ¤к кап≥тал; по-третЇ, джерелом позичкового в≥дсотку Ї прибуток на позичен≥ кошти; по-четверте, використовуЇтьс¤ ¤к гнучкий механ≥зм переливанн¤ кап≥талу з одних галузей сусп≥льного виробництва в ≥нш≥ та вир≥внюванн¤ норми прибутку. ¬ умовах товарного виробництва, особливо коли воно набуваЇ загального характеру, кредит стаЇ обовТ¤зковим атрибутом п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥. Ѕез кредитноњ п≥дтримки неможливо забезпечити швидке та цив≥л≥зоване становленн¤ нових п≥дприЇмств малого та середнього б≥знесу, запровадженн¤ нових технолог≥й та вид≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ в економ≥чному простор≥.
Ќазва: –озвиток грошово-кредитноњ системи в ”крањн≥ ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (5962 прочитано) |