√рош≥ ≥ кредит > –озвиток грошово-кредитноњ системи в ”крањн≥

√оловною ланкою кредитноњ системи Ї банки. —укупн≥сть р≥зноман≥тних вид≥в банк≥в та банк≥вських ≥нститут≥в у њх взаЇмозв¢¤зку становл¤ть банк≥вську систему Ц складову частину кредитноњ системи.

¬ ”крањн≥ склалас¤ двор≥внева банк≥вська система. ѕершим њњ р≥внем Ї Ќац≥ональний Ѕанк ”крањни (ЌЅ”), другим Ц банки та банк≥вськ≥ установи.

Ќац≥ональний Ѕанк ”крањни Ц державний банк крањни, ¤кий разом ≥з своњми ф≥л≥¤ми Ї першим р≥внем банк≥вськоњ системи ≥ виконуЇ функц≥њ резервноњ системи. Ќац≥ональний Ѕанк ”крањни утворений зг≥дно з «аконом ”крањни Дѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьФ в≥д 30 березн¤ 1991 року.

як на ÷ентральний банк, на нього зг≥дно з законом, було покладено так≥ основн≥ функц≥њ:

ем≥с≥¤ грошей та орган≥зац≥¤ њх об≥гу;

кредитор останьоњ над≥њ дл¤ комерц≥йних банк≥в;

орган≥зац≥¤ розрахунк≥в м≥ж банками;

обслуговуванн¤ державного боргу крањни;

проведенн¤ операц≥й на ринку державних ц≥нних папер≥в та валютному ринку;

видача комерц≥йним банкам л≥ценз≥й на зд≥йсненн¤ банк≥вських операц≥й та операц≥й з ≥ноземною валютою;

контроль за д≥¤льн≥стю комерц≥йних банк≥в.

Ќац≥ональний банк п≥дзв≥тний ¬ерховн≥й –ад≥ ”крањни. …ому належить виключне право випуску гот≥вкових грошей в об≥г та њх вилученн¤ з об≥гу, тобто виконанн¤ функц≥й резервноњ системи. ¬ зв¢¤зку з цим ЌЅ”:

визначаЇ пор¤док веденн¤ касових операц≥й у народному господарств≥;

орган≥зовуЇ виготовленн¤ банкнот ≥ металевих грошей;

встановлюЇ правила перевезенн¤, збер≥ганн¤ та ≥нкасац≥њ гот≥вкових грошей;

забезпечуЇ створенн¤ резервних фонд≥в банкнот та металевих грошей;

визначаЇ прикмети та пор¤док плати грошових знак≥в, також пор¤док обл≥ку пошкоджених банкнот ≥ монет та њх знищенн¤.

Ќа ÷ентральний банк покладаЇтьс¤ регулюванн¤ грошового об≥гу в крањн≥, в зв¢¤зку з чим в≥н з певною пер≥одичн≥стю готуЇ дл¤ ур¤ду анал≥з стану та своњ пропозиц≥њ з цього питанн¤.

ƒл¤ регулюванн¤ д≥¤льност≥ комерц≥йних банк≥в Ќац≥ональний Ѕанк ”крањни визначаЇ дл¤ них так≥ економ≥чн≥ нормативи:

м≥н≥мальний розм≥р статутного фонду;

граничне сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж розм≥ром власних кошт≥в банку ≥ сумою його актив≥в;

показники л≥кв≥дност≥ балансу. ¬изначаютьс¤ у вигл¤д≥ нормативного сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж активами ≥ зобов¢¤занн¤ми банку з урахуванн¤м терм≥ну њх погашенн¤, а також можливост≥ реал≥зац≥њ актив≥в.

розм≥р обов¢¤зкових резерв≥в, що розм≥щуютьс¤ в Ќац≥ональному банку;

максимальний розм≥р ризику на одного позичальника. ¬изначаЇтьс¤ в процентному в≥дношенн≥ до загальноњ суми власних кошт≥в банку. ¬ розрахунок ризику включаЇтьс¤ вс¤ сума вкладень ≥ кредит≥в даному позичальнику, а також видан≥ за його дорученн¤м гарант≥њ, дорученн¤ та ≥нш≥ зобов¢¤занн¤.

ћаксимальн≥ розм≥ри валютного, процентного та курсового ризик≥в. явл¤ють собою максимальну суму незбалансованост≥ р≥зних вид≥в актив≥в ≥ пасив≥в за њх валютною ≥ процентною структурою.

÷ентральний банк зд≥йснюЇ контроль за дотриманн¤м комерц≥йними банками банк≥вського законодавства. ” раз≥ систематичного недотриманн¤ комерц≥йними банками цього законодавства ÷ентральний банк може:

ставити перед засновниками комерц≥йного банку питанн¤ про зд≥йсненн¤ заход≥в з ф≥нансового оздоровленн¤ банку (зб≥льшенню власних кошт≥в, зм≥н≥ структури актив≥в тощо), про орган≥зац≥ю чи л≥кв≥дац≥ю банку;

застосовувати санкц≥ю у вигл¤д≥ ст¤гненн¤ грошового штрафу в розм≥р≥ додаткового доходу, одержаного внасл≥док неправом≥рних д≥й банку;

п≥двищувати норми обов¢¤зкових резерв≥в;

призначати тимчасову адм≥н≥страц≥ю дл¤ управл≥нн¤ банком на терм≥н, необх≥дний дл¤ його ф≥нансового оздоровленн¤;

в≥дкликати л≥ценз≥ю на зд≥йсненн¤ банк≥вських операц≥й.

÷ентральний банк створюЇ ≥ орган≥зовуЇ д≥¤льн≥сть ƒержавноњ скарбниц≥, забезпечуЇ збер≥ганн¤ резервних фонд≥в грошових знак≥в, дорогоц≥нних метал≥в ≥ золотих запас≥в; представл¤ю ≥нтереси ”крањни у зносинах з центральними банками ≥нших крањн, у м≥жнародних банках та ≥нших ф≥нансово-кредитних орган≥зац≥¤х, де м≥жнародне сп≥вроб≥тництво передбачене на р≥вн≥ центральних банк≥в.

—труктур Ќац≥онального банку ”крањни становить центральний апарат та його функц≥ональн≥ органи (÷ентральна розрахункова палата, через ¤ку проход¤ть вс≥ м≥жбанк≥вськ≥ платеж≥, ÷ентр м≥ждержавних розрахунк≥в, ÷ентральне сховище тощо);  римське республ≥канське, обласн≥ управл≥нн¤ ≥ розрахунков≥ центри при них, рег≥ональн≥ в≥дд≥ленн¤ ≥ розрахунково-касов≥ центри в м≥стах ≥ районах; низка орган≥зац≥й при Ќац≥ональному банку.

ƒержавн≥ ф≥нансов≥ органи ќргани, що разом ≥з ÷ентральним банком виконують регулююч≥ функц≥њ у сфер≥ ф≥нанс≥в. Ќайголовн≥шим серед них Ї ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в, ¤ке займаЇтьс¤ питанн¤ми плануванн¤ та виконанн¤ державного бюджету ≥ бюджетним ф≥нансуванн¤м; ƒержавне казначейство ¤ке займаЇтьс¤ збором державних доход≥в ≥ њх витратою зг≥дно з державним бюджетом.

 омерц≥йн≥ банки Ќа початок 1995 року в ”крањн≥ було зареЇстровано 228 банк≥в (1891 банк≥вська установа). ћало це чи багато? ѕор≥вн¤но з —Ўј, де д≥ють тис¤ч≥ ф≥нансових посередник≥в, звичайно, мало; пор≥вн¤но з япон≥Їю, де д≥ють лише 26 банк≥в, - нав≥ть багато. ¬≥дпов≥дь залежить в≥д ф≥нансового стану банк≥в та розвитку вс≥Їњ системи в ц≥лому. японськ≥ банки мають велик≥ обс¤ги кап≥тал≥в та сотн≥ ф≥л≥й по вс≥й крањн≥.

—л≥д зазначити, що багато банк≥в на початок 1995 року мали невелик≥ кап≥тали. “ак, з ус≥х д≥ючих близько 60 банк≥в мали кап≥тал, що дор≥внював вартост≥ середньоњ кињвськоњ трик≥мнатноњ квартири. ¬ той же час ≥снували банки з вагомим кап≥талом та розгалуженою мережею ф≥л≥й. Ќаприклад Д”крањнаФ (535 ф≥л≥й), ѕром≥нвестбанк ”крањни (400 ф≥л≥й), ”крсоцбанк (116 ф≥л≥й).

¬ ”крањн≥ кредитна система перебуваЇ в стад≥њ перебудови в≥дпов≥дно до потреб ринковоњ економ≥ки.

14.1. —татус та функц≥њ нац≥онального банку ”крањни

¬≥дпов≥дно до «акону ”крањни Уѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьФ у березн≥ 1991 року на баз≥ ”крањнськоњ республ≥канськоњ контори ƒержбанку —–—– утворено Ќац≥ональний банк ”крањни, ¤кий Ї державним органом. ¬≥н Уп≥дзв≥тний ¬ерховн≥й –ад≥ ”крањниФ.

 ер≥вним органом Ќац≥онального банку Ї ѕравл≥нн¤:

ѕравл≥нн¤ Ќац≥онального банку формуЇтьс¤ з 11 чолов≥к. ƒо його складу вход¤ть: √олова ѕравл≥нн¤, його заступники та ≥нш≥ члени ѕравл≥нн¤.

√олова ѕрвл≥нн¤ Ќац≥онального банку призначаЇтьс¤ ¬ерховною –адою ”крањни строком на 4 роки за поданн¤м √олови ¬ерховноњ –ади ”крањни.

√олова ѕравл≥нн¤ Ќац≥онального банку керуЇ роботою ѕравл≥нн¤.

«аступники √олови ѕравл≥нн¤ Ќац≥онального банку та ≥нш≥ члени ѕравл≥нн¤ призначаютьс¤ ѕрезид≥Їю ¬ерховноњ –ади ”крањни за поданн¤м √олови ѕравл≥нн¤ Ќац≥онального банку.

–≥шенн¤ ѕравл≥нн¤ Ќац≥онального банку приймаютьс¤ звичайною б≥льш≥стю голос≥в ≥ оформл¤ютьс¤ постановою.

ѕравл≥нн¤ Ќац≥онального банку:

розгл¤даЇ стан грошового об≥гу ≥ розробл¤Ї пропозиц≥њ щодо основних напр¤м≥в державноњ грошово-кредитноњ пол≥тики, ¤у≥ затверджуютьс¤ ¬ерховною –адою ”крањни;

приймаЇ р≥шенн¤ про р≥вень резервних вимог, економ≥чних норматив≥в д≥¤льност≥ комерц≥йних банк≥в та процентних ставок на кредити, що надаютьс¤ комерц≥йним банкам;

затверджуЇ нормативн≥ документи з питань, що стосуютьс¤ компетенц≥њ Ќац≥онального банку ”крањни;

зд≥йснюЇ ≥ншу д≥¤льн≥сть в≥дпов≥дно до —татуту банку.

” своњй практичн≥й д≥¤льност≥ Ќац≥ональний банк п≥дтримуЇ пост≥йн≥ контакти з ур¤дом держави ≥ в першу чергу з ћ≥н≥стерством ф≥нанс≥в ”крањни.

Ќац≥ональний банк ”крањни Ї:

центральним банком, ¤кий проводить Їдину державну пол≥тику в сфер≥ грошового об≥гу, кредиту та забезпеченн¤ стаб≥льност≥ нац≥ональноњ грошовоњ одиниц≥;

ем≥с≥йним центром;

валютним органом;

органом банк≥вського нагл¤ду;

банком банк≥в;

державним банком;

орган≥затором м≥жбанк≥вських розрахунк≥в

÷ентральний банк

як центральний банк держави Ќац≥ональний банк зд≥йснюЇ грошово-кредитну пол≥тику, використовуючи в≥дпов≥дн≥ ≥нструменти.

Ќац≥ональний банк веде –еспубл≥канську книгу реЇстрац≥њ банк≥в, валютних б≥рж та ≥нших ф≥нансово-кредитних установ.

 омерц≥йн≥ банки ”крањни та ≥ноземн≥ банки можуть зд≥йснювати банк≥вськ≥ операц≥њ т≥льки п≥сл¤ реЇстрац≥њ в –еспубл≥канськ≥й книз≥ реЇстрац≥њ банк≥в.

Ќац≥ональний банк представл¤Ї ≥нтереси ”крањни у в≥дносинах ≥з центральними банками ≥нших крањн, м≥жнародними банками та ф≥нансово-кредитними орган≥зац≥¤ми.

≈м≥с≥йний центр

Ќац≥ональному банку ”крањни належить монопольне право на ем≥с≥ю грошей в об≥г, а також випуск нац≥ональних грошових знак≥в (банкнот, монет). ƒл¤ друкуванн¤ банкнот створено власну банкнотну фабрику.  арбуванн¤ монет зд≥йснюЇтьс¤ в ”крањн≥ на замовленн¤ Ќац≥онального банку.

«абезпеченн¤ економ≥ки гот≥вковими грошима (на сьогодн≥ ¾ купоно-карбованц≥) зд≥йснюЇтьс¤ через мережу рег≥ональних управл≥нь Ќац≥онального банку на замовленн¤ комерц≥йних банк≥в.

¬алютний орган

Ќац≥ональний банк ”крањни Ї головним органом, ¤кий визначаЇ валютну пол≥тику.

” сфер≥ валютного регулюванн¤ Ќац≥ональний банк:

зд≥йснюЇ валютну пол≥тику на п≥дстав≥ принцип≥в загальноњ економ≥чноњ пол≥тики ”крањни;

складаЇ разом з  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни плат≥жний баланс ”крањни;

контролюЇ дотриманн¤ затвердженого ¬ерховною –адою ”рањни л≥м≥ту зовн≥шнього державного боргу ”крањни;

визначаЇ л≥м≥ти заборгованост≥ в ≥ноземн≥й валют≥ уповноважених банк≥в нерезидентам;

нагромаджуЇ, збер≥гаЇ ≥ використовуЇ резерви валютних ц≥нностей дл¤ зд≥йсненн¤ державноњ валютноњ пол≥тики;

видаЇ л≥ценз≥њ на зд≥йсненн¤ валютних операц≥й та приймаЇ р≥шенн¤ про њх скасуванн¤;

визначаЇ способи встановленн¤ ≥ використанн¤ валютних (обм≥нних) курс≥в ≥ноземних валют, виражених у валют≥ ”крањни, курс≥в валютних ц≥нностей, виражених в ≥ноземн≥й валют≥ або розрахункових (кл≥рингових) одиниц¤х.

” сфер≥ валютного контролю Ќац≥ональний банк:

зд≥йснюЇ контроль за виконанн¤м правил валютних операц≥й на територ≥њ ”крањни;

забезпечуЇ виконанн¤ уповноваженими банками функц≥й щодо зд≥йсненн¤ валютного контролю.

Ѕанк≥вський нагл¤д

Ќа Ќац≥ональний банк ”крањни покладено функц≥ю контролю за виконанн¤ комерц≥йними банками законодавства з банк≥вськоњ справи, додержанн¤м економ≥чних норматив≥в, встановлених Ќац≥ональним банком, та власних нормативних акт≥в.

«метою захисту ≥нтерес≥в кл≥Їнт≥в та забезпеченн¤ ф≥нансовоњ над≥йност≥ комерц≥йних банк≥в Ќац≥ональний банк встановлюЇ дл¤ комерц≥йних банк≥в так≥ економ≥чн≥ нормативи:

м≥н≥мальний розм≥р статутного фонду;

граничне сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж розм≥ром власних кошт≥в банку та сумою його актив≥в;

показники л≥кв≥дност≥ балансу;

розм≥р обов¢¤зкових резерв≥в, що розм≥щуютьс¤ у Ќац≥ональному банку;

максимальний розм≥р ризику на одного позичальника;

ѕор¤док розрахунку зазначених економ≥чних норматив≥в визначаЇтьс¤ Ќац≥ональним банком.

Ѕанк банк≥в

« метою п≥дтимки стаб≥льност≥ банк≥вськоњ системи та розширенн¤ њњ кредитних можливостей Ќац≥ональний банк надаЇ комерц≥йним банкам кредити, ¤к≥ використовуютьс¤ дл¤ задоволенн¤ тимчасових потреб банк≥в ≥ дл¤ кредитуванн¤ ц≥льових програм, пов¢¤заних з реорган≥зац≥Їю ≥ модерн≥зац≥Їю виробництва, розвитком окремих галузей народного господарства та структурною перебудовою економ≥ки ”рањни.

Ќаданн¤ комерц≥йним банкам короткострокових кредит≥в зд≥йснюЇтьс¤ Ќац≥ональним банком через аукц≥он, що забезпечеЇ створенн¤ р≥вноправних умов доступу комерц≥йних банк≥в до централ≥зованих кредитних ресурс≥в. «апроваджено ломбардний кредит.

Ѕанк ур¤ду

Ќац≥ональний банк орган≥зовуЇ ≥ зд≥йснюЇ через банк≥вську систему касове обслуговуванн¤ державного бюджету ”крањни. Ќа нього покладено виконанн¤ операц≥й з державними ц≥нними паперами. ” 1993 роц≥ в ”крањн≥ запроваджено новий механ≥зм касового обслуговуванн¤ державного бюджету, ¤кий виключаЇ автоматизм кредитуванн¤ державних витрат. ‘≥нансуванн¤ за рахунок бюджету зд≥йснюЇтьс¤ в межах на¤вних кошт≥в. «а р≥шенн¤м ¬ерховноњ –ади ”крањни Ќац≥ональний банк може надавати ур¤ду кредит на загальних засадах.

«г≥дно ≥з «аконом Уѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьФ Ќац≥ональному банку заборон¤Їтьс¤ пр¤ме ф≥нансуванн¤ деф≥циту державного бюджету.

ќрган≥затор м≥жбанк≥вських розрахунк≥в

≤з с≥чн¤ 1994 року Ќац≥ональний банк в≥дпов≥дно до покладених на нього функц≥й запровадив автоматизовану систему м≥жбанк≥вських розрахунк≥в з використанн¤м прогресивних технолог≥й у банк≥вськ≥й справ≥, до ¤коњ нин≥ залучена банк≥вська система ”крањни. ƒл¤ функц≥онуванн¤ ц≥Їњ системи в –еспубл≥ц≥  рим та кожн≥й област≥ створено рег≥ональн≥ розрахунков≥ палати, що об¢Їднуютьс¤ у загальнодержавну мережу розрахункових палат ”крањни, на верхньому р≥вн≥ ¤коњ знаходитьс¤ ÷ентральна розрахункова палата у м.  иЇв≥.

—истема обслуговуЇтьс¤ комплексом програмно-техн≥чних засоб≥в, ¤к≥ забезпечують обм≥н електронними документами, њх перев≥рку, анал≥з та захист в≥д несанкц≥онованого втручанн¤.

√оловною д≥¤льн≥стю Ќац≥онального банку Ї створенн¤ грошово-кредитних механ≥зм≥в, спроможних забезпечити стаб≥льн≥сть нац≥ональноњ грошовоњ одиниц≥. ” наш≥й держав≥ нин≥ триваЇ формуванн¤ ф≥нансового ринку, ринку ц≥нних папер≥в, ¤кий маЇ стати основою зваженого грошового регулюванн¤ економ≥ки. ѕродовжуЇтьс¤ створенн¤ умов дл¤ об¢Їктивного курсоутворенн¤, захисту нац≥ональноњ валюти та стаб≥льност≥ нац≥ональноњ грошовоњ системи. «д≥йснюютьс¤ заходи щодо прискоренн¤ формуванн¤ цив≥л≥зованоњ банк≥вськоњ системи, п≥двищенн¤ р≥вн¤ њњ л≥кв≥дност≥ та над≥йност≥.

«роблено перш≥, але, певно, найважч≥ кроки на шл¤ху побудови центрального банку. —ворено необх≥дн≥ грошово-кредитн≥ механ≥зми, ≥нструменти, визначеного ор≥Їнтири економ≥чного розвитку. Ќедалеко той час, коли ”крањна матиме розвинуту, м≥цну економ≥ку, у форватер≥ ¤коњ д≥¤тиме потужна банк≥вська система на чол≥ з Ќац≥ональним банком незалежноњ ”крањни.

¬ складних умовах кризового стану економ≥ки ”крањни у 1993-1996 роках продовжувавс¤ процес становленн¤ банк≥вськоњ та грошовоњ систем, створенн¤ умов дл¤ ф≥нансовоњ стаб≥л≥зац≥њ в держав≥. ќсновними дос¤гненн¤ми Ї:

у забезпеченн≥ стаб≥льност≥ нац≥ональноњ валюти:

¾ проведенн¤ ц≥леспр¤мованоњ монетарноњ пол≥тики, ¤ка була зор≥Їнтована на макроекном≥чну стаб≥л≥зац≥ю економ≥ки, що спри¤ло подальшому зниженню темп≥в ≥нфл¤ц≥њ;

¾ дос¤гненн¤ стаб≥л≥зац≥њ оф≥ц≥йного курсу нац≥ональноњ валюти до ≥ноземних валют та стаб≥льного паритету м≥ж оф≥ц≥йним ≥ ринковим курсом;

¾ зб≥льшенн¤ обс¤г≥в та удосконаленн¤ структури оф≥ц≥йних валютних резерв≥в дл¤ п≥дтриманн¤ курсу гривн≥ до ≥ноземних валют;

¾ призупиненн¤ практики зд≥йсненн¤ комерц≥йними банками несанкц≥онавоноњ ем≥с≥њ плат≥жних засоб≥в.

ѕри проведенн≥ грошовоњ реформи:

¾ введенн¤ нац≥ональноњ валюти ¾ гривн≥;

¾ зм≥на масштабу ц≥н;

¾ створенн¤ грошовоњ системи держави.

¬ регулюванн≥ гот≥вкового об≥гу:

¾ пост≥йне забезпеченн¤ наролного господарства гот≥вкою;

¾ введенн¤ потужностей по виготовленню банкнот та створенн¤ Ѕанкнотно-монетного двору.

” сфер≥ валютного регулюванн¤ та валютного контролю:

¾ подальша л≥берал≥зац≥¤ валютного ринку ”крањни, спри¤нн¤ розвитку м≥жбанк≥вського валютного ринку ”крањни;

¾ започаткуванн¤ механ≥зму зд≥йсненн¤ валютних ≥нтервенц≥й;

¾ посиленн¤ валютного контролю за уповноваженими банками та суб¢Їктами господарюванн¤, ¤к≥ мають л≥ценз≥ю на проведенн¤ операц≥й в ≥ноземн≥й валют≥.

ѕри зд≥йсненн≥ банк≥вського нагл¤ду:

¾ нарощенн¤ статутного кап≥талу комерц≥йних банк≥в;

¾ посиленн¤ контролю за л≥кв≥дн≥стю та над≥йн≥стю комерц≥йних банк≥в.

¬ обслуговуванн≥ державного бюджету:

¾ запровадженн¤ класичного механ≥зму обслуговуванн¤ деф≥циту ƒержавного бюджету через державн≥ ц≥нн≥ папери;

¾ створенн¤ ƒепозитар≥ю державних ц≥нних папер≥в.

¬ орган≥зац≥њ розрахунк≥в:

¾ створенн¤ нац≥ональноњ плат≥жноњ системи ≥з запровадженн¤м нових прогресивних технолог≥й перерахуванн¤ кошт≥в на основ≥ електронних платеж≥в;

¾ запровадженн¤ механ≥зм≥в м≥ждержавних розрахунк≥в.

¬ сфер≥ обл≥ку та зв≥тност≥:

¾ розпочато реформуванн¤ бухгалтерського обл≥ку в банках зг≥дно з вимогами монетарноњ статистики та нагл¤ду за д≥¤льн≥стю комерц≥йних банк≥в;

¾ удосконаленн¤ системи зв≥тност≥ банк≥в;

¾ запровадженн¤ практики щоденного складанн¤ зв≥тних баланс≥в по систем≥ Ќац≥онального банку ”крањни та по банк≥вськ≥й систем≥ в ц≥лому.

Ќапрацюванн¤ нормативноњ бази з питань банк≥вськоњ да¤льност≥.

”кр≥пленн¤ зв¢¤зк≥в з м≥жнародними ф≥нансовими орган≥зац≥¤ми.

—творенн¤ ≥нформац≥йноњ системи та випуск оф≥ц≥йних видань Ќац≥онального банку ”крањни.

4. √–ќЎќ¬ќ- –≈ƒ»“Ќј ѕќЋ≤“» ј ЌЅ”

як ≥ дл¤ вс≥х центральних банк≥в св≥ту, основною функц≥Їю Ќац≥онального банку ”крањни Ї п≥дтриманн¤ стаб≥льност≥ нац≥ональноњ валюти, на що ≥ була спр¤мована його д≥¤льн≥сть.

ƒ≥¤льн≥сть Ќац≥онального банку ¤скраво п≥дтверджуЇ добре в≥дом≥ у св≥т≥ ≥стини ¾ коли працюють ≥нструменти грошово-кредитноњ пол≥тики, то ≥ грошова система функц≥онуЇ нормально ≥ варт≥сть нац≥ональних грошей стаб≥л≥зуЇтьс¤ ¤к на внутр≥шньому ринку через зниженн¤ темп≥в ≥нфл¤ц≥њ, так ≥ на зовн≥шньому ¾ через укр≥пленн¤ њњ обм≥нного курсу.

ѕер≥од стр≥мкого пад≥нн¤ вартост≥ нац≥ональних грошей ”крањни добре в≥домий ¾ це бол≥сн≥ роки з к≥нц≥ 1991 до першоњ половини 1994, коли ≥нфл¤ц≥¤ стр≥мко п≥двищилась з 240% в 1991р. до 2100% в 1992р. ≥ перетворилась на г≥пер≥нфл¤ц≥ю в 1993р. ¾ 10255% на р≥к. ¬ цей пер≥од вплив Ќац≥онального банку ”крањни на стан грошового ринку та його стаб≥льн≥сть був майже непом≥тний ¾ ≥нструменти грошовоњ пол≥тики не працювали. —итуац≥¤ визначалась надзвичайно значними обс¤гами кредитних ем≥с≥й, в ¤к≥й зд≥йснювались за ѕостановами ¬ерховноњ –ади ”крахни, ”казами ѕрезидента ”крањни, р≥шенн¤ми  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни.

“ак в 1992 роц≥ кредитна ем≥с≥¤ склала нечувану за тих час≥в суму в 1 трлн. крб., ¤ка була спр¤мована на забезпеченн¤ зал≥к≥в взаЇмозаборгованост≥ п≥дприЇмств, поповненн¤ њх об≥гових кошт≥в, дл¤ с≥льськогосподарських п≥дприЇмств та по ≥нших напр¤мках. ¬ 1993 роц≥ обс¤ги кредитноњ ем≥с≥њ зб≥льшились в 30 раз≥в ≥ становили б≥л¤ 30 трлн. крб., 70% з ¤ких через р≥зн≥ канали було спр¤мовано на ф≥нансуванн¤ агропромислового комплексу.

—аме ц≥ велечезн≥ за обс¤гами кредитн≥ ем≥с≥њ Ї головною причиною г≥пер≥нфл¤ц≥њ 1993 року, поглибленн¤ ф≥нансовоњ кризи, з ¤коњ ми не можемо вийти до цього часу, та значного обезц≥ненн¤ вартост≥ нац≥ональних грошей. ƒодатковим фактором зниженн¤ вартост≥ нац≥ональноњ валюти було те, що ем≥с≥йн≥ кредити в той час надавались за п≥льговими процентними ставками, ¤к≥ були значно нижче ≥нфл¤ц≥њ.

≤ т≥льки п≥сл¤ траг≥чного досв≥ду 1992-1993рр. обс¤ги кредитних ем≥с≥й за р≥шенн¤ми найвищих державних орган≥в почали зменшуватись. ÷е дозволило Ќац≥ональному банку ”крањни розпочати запровадженн¤ нармальноњ системи регулюванн¤ грошового ринку через систему в≥дпов≥дних ≥нструмент≥в, ≥ таким чином стаб≥л≥зувати ¤к грошово-кредитний ринок, ≥нфл¤ц≥ю та варт≥сть нац≥ональних грошей.

ѕоступово дл¤ регулюванн¤ стану гршово-кредитного ринку Ќац≥ональним банком ”крањни були запроваджен≥ чи почали використовуватись в нормальному режим≥ наступн≥ ≥нструменти грошовоњ пол≥тики:

ќбл≥кова ставка Ќац≥онального банку, ¤к базова ц≥на нац≥ональноњ валюти, та заходи по регулюванню р≥вн¤ процентних ставок банк≥вськоњ системи;

ќбов¢¤зков резервуванн¤ залучених кошт≥в комерц≥йних банк≥в;

ќперац≥њ по п≥дтриманню л≥кв≥дност≥ комерц≥йних банк≥в через кредитн≥ аукц≥они, ломбардне кредицуванн¤ та операц≥њ –≈ѕќ;

«апровадженн¤ в об≥г нового ф≥нансового ≥нструменту ¾ державних ц≥нних папер≥в та операц≥й з ними на грошово-кредитному ринку;

ќперац≥њ на валютному ринку по п≥дтриманню курсу нац≥ональноњ валюти.

Ќа сьогодн≥ можна сказати, що Ќац≥ональний банк ”крањни волод≥Ї вс≥ма методами та ≥нструментами по забезпеченню регулюванн¤ грошово-кредитного ринку.

ѕроцентна пол≥тика Ќац≥онального банку ”крањни почала запроваджуватись ¤к ≥нструмент регулюванн¤ грошового ринку фактично з 1994 року. ƒо цього пер≥оду за 3 роки обл≥кова ставка зм≥нювалась лише три рази ¾ в пер≥од високоњ ≥нфл¤ц≥њ та г≥пер≥нфл¤ц≥њ вона адм≥н≥стративно в ном≥нальному вираз≥ була п≥двищена з 80% в 1992 роц≥ до 100% та 240% в 1993 роц≥, але через значну к≥льк≥сть п≥льгових кредит≥в фактична обл≥кова ставка по кредитах Ќац≥онального банку ”крањни становила лише 83%. “обто нав≥ть в пер≥од г≥пер≥нфл¤ц≥њ реальний р≥вень встановленоњ обл≥ковоњ ставки по в≥дношенню до ≥нфл¤ц≥њ був значно нижчим через що варт≥сть нац≥ональноњ валюти фактично планом≥рно п≥дривалась.

јктивна процентна пол≥тика Ќац≥онального банку, ¤ка забезпечуЇ реальну варт≥сть нац≥ональноњ валюти почала проводитись з 1994, коли ном≥нальний р≥вень обл≥ковоњ ставки зм≥нювавс¤ у в≥дпов≥дност≥ до коливань ≥нфл¤ц≥њ 5 раз≥в ¾ в≥д 140% до 300% р≥чних. ÷е дозволило вперше вийти на позитивний реальний њњ р≥вень по в≥дношенню до ≥нфл¤ц≥њ, хоч коливанн¤ ≥ ном≥нальноњ, ≥ реальноњ ставки через значн≥ поштовхи ≥нфл¤ц≥њ були досить значними (в≥д +20 до -50 процентних пункт≥в в м≥с¤чному обчисленн≥).

¬ 1995 роц≥ так≥ в≥дхиленн¤ зменшились до +6 та -8 процентних пункт≥в, ¤к≥ спостер≥гались лише в кв≥тн≥ та вересн≥ п≥д час найб≥льш значних зм≥н динам≥ки ≥нфл¤ц≥њ. ј в 1996 роц≥ вони зменшились в середньому до ±3-х процентних пункт≥в. ј це св≥дчить про забезпеченн¤ Ќац≥ональним банком ”крањни нормальноњ ринковоњ вартост≥ нац≥ональноњ валюти на внутр≥шньому ринку та створнн¤ адекватних загальноеконом≥чн≥й ситуац≥њ умов зд≥йсненн¤ кредитноњ д≥¤льност≥ комерц≥йних банк≥в та суб¢Їкт≥в господарюванн¤.

Ќеобх≥дно в≥дм≥тити дос¤гненн¤ належноњ в≥дпов≥дност≥ р≥вн¤ процентних ставок за кредитами комерц≥йних банк≥в р≥вню обл≥ковоњ ставки Ќац≥онального банку. ¬ перш≥ дев¢¤ть м≥с¤ц≥в 1996 року це було насл≥дком д≥њ встановленого ще в 1995 роц≥ пор¤дку, зг≥дно ¤кого в≥дпов≥дно зм≥на обл≥ковоњ ставки Ќац≥онального банку ”крањни комерц≥йн≥ банки були збов¢¤зан≥ зд≥йснювати обов¢¤зкове коригуванн¤ процентних ставок за своњми кредитами на кратн≥сть зм≥ни обл≥ковоњ ставки. ¬ умовах значного зниженн¤ та стаб≥л≥зац≥њ р≥вн¤ ≥нфл¤ц≥њ з травн¤ 1996 року, а також прогноз≥в њњ низького р≥вн¤ до к≥нц¤ року, вже не передбачалось значних зм≥н обл≥ковоњ ставки Ќац≥онального банку ”крањни. ¬иход¤чи з цього стало недоц≥льним ≥ збереженн¤ в подальшому жорсткого механ≥зму коригуванн¤ процентних ставок.

“аким чином при поступовому зниженн≥ темп≥в ≥нфл¤ц≥њ та обл≥ковоњ ставки Ќац≥онального банку забезпечувалось в≥дпов≥дне стаб≥льне зменшенн¤ р≥вн¤ процентних ставок комерц≥йних банк≥в та здешевленн¤ кредит≥в.

ѕол≥тика у сфер≥ обов¢¤зкового резервуванн¤ залучених кошт≥в комерц≥йних банк≥в була спр¤мована на стаб≥л≥зац≥ю стану з л≥кв≥дн≥стю комерц≥йних банк≥в та поступове зниженн¤ њх надлишковоњ л≥кв≥дност≥, ¤ка в умовах значних кредитних ем≥с≥й перетворилась на загрозу вибухового зростанн¤ грошовоњ маси та дестаб≥л≥зац≥ю стану на грошово-кредитному ринку. —аме тому р≥вень обов¢¤зкового резервуванн¤ в 1994 роц≥ було зб≥льшено з 10% до 15%. ѕроте норма обов¢¤зкового резервуванн¤ ¤к важливий ≥нструмент Ќац≥ональний банк ”крањни використовував у повн≥й м≥р≥ дл¤ вир≥шенн¤ економ≥чних проблем та стаб≥л≥зац≥њ грошово-кредитного ринку.

“ак, з метою прискоренн¤ залученн¤ в об≥г кошт≥в, куплених на ц≥льових кредитних аукц≥онах Ќац≥онального банку, в 1995 роц≥ тимчасово використовувалась 100%-на норма резервуванн¤ на тимчасово в≥льн≥ кошти придбан≥ на цих аукц≥онах. ÷е стимулювало комерц≥йн≥ банки швидше пускати в об≥г придбан≥ кошти з метою ф≥нансуванн¤ пр≥оритетних народногосподарських об¢Їкт≥в.

« к≥нц¤ 1995р. ѕочалас¤ практика обов¢¤зкового резервуванн¤ валютних депозит≥в. ¬ умовах, що склалис¤, це Ї важливим фактором стаб≥л≥зац≥њ ¤к валютного, так ≥ всього грошового ринку.

Ќа початку 1997р. «агальна норма обов¢¤зкового резервуванн¤ була знижена з 15% до 11%, що св≥дчить про стаб≥л≥зац≥ю грошово-кредитного ринку та додаткове стимулюванн¤ кредитнноњ активност≥ комерц≥йних банк≥в.

Ќаданн¤ кредит≥в комерц≥йним банкам дл¤ п≥дтриманн¤ њх поточноњ л≥кв≥дност≥ до 1994 року в≥дбувалось переважно опосередковано через наданн¤ за р≥шенн¤м законодавчих та виконавчих орган≥в централ≥зованих ц≥льових кредит≥в безпосередньо кл≥Їнтам (п≥дприЇмствам та орган≥зац≥¤м). ÷≥ кредити переважно потрапл¤ли неплатоспроможним кл≥Їнтам, ¤к≥ п≥дтримувались державою, ≥ в значн≥й м≥р≥ не поверталис¤. ÷е ускладнювало стан з л≥кв≥дн≥стю комерц≥йних банк≥в ≥ вимагало нових ем≥с≥йних кредит≥в.

ѕорочне коло наданн¤ з самого початку ризикованих ем≥с≥йних кредит≥в неблагонад≥йним кл≥Їнтам було роз≥рване ≥з запровадженн¤м кредитних аукц≥он≥в в 1994 роц≥, через ¤к≥ л≥кв≥дн≥сть потрапл¤ла в комерц≥йн≥ банки ≥ надал≥ в народне господарство на здоров≥й основ≥, та з повною в≥дмовою в 1995р. в≥д наданн¤ Ќац≥ональним банком ”крањни кредит≥в суб¢Їктам господарюванн¤. Ќац≥ональний банк ”крањни припинив також вид≥ленн¤ ресурс≥в комерц≥йним банкам дл¤ кредитуванн¤ на п≥льгових умовах, тобто п≥д п≥льгову процентну ставку.

¬ цих умовах кредитна п≥дтримка п≥дприЇмств почала зд≥йснюватись через поширенн¤ практики проведенн¤ ц≥льових кредитних аукц≥он≥в по продажу кредит≥в комерц≥йним банкам дл¤ кредитуванн¤ п≥дприЇмств, що потребують державноњ кредитноњ п≥дтримки.

ќдн≥Їю з головних зм≥н у застосуванн≥ ≥нструмент≥в кредитуванн¤ Ќац≥онального банку в 1996 роц≥, ¤ка повинна мати довготерм≥нов≥ насл≥дки, Ї поширенн¤ використанн¤ таких нових дл¤ ”крањни, але широко застосовуваних у св≥т≥ ≥нструмент≥в ¤к ломбардне кредитуванн¤ комерц≥йних банк≥в п≥д заставу державних ц≥нних папер≥в та угод –≈ѕќ. ћожлив≥сть запровадженн¤ цих ≥нструмент≥в виникла лише в умовах створенн¤ ≥ розвитку ринку державних ц≥нних папер≥в.

≈м≥с≥йн≥ кредити Ќац≥онального банку, ¤к≥ мають в≥дверто ≥нфл¤ц≥йний характер, були основним джерелом покритт¤ деф≥циту ƒержавного бюджету. ј ¤кщо врахувати значний обс¤г кредит≥в, наданих ”р¤ду, то зв≥дси вит≥каЇ висновок про основну причину ≥нфл¤ц≥њ в економ≥ц≥ ”крањни, ¤кою Ї ем≥с≥йне ф≥нансуванн¤ деф≥циту ƒержавного бюджету ”крањни.

¬ 1995 роц≥ вперше з моменту ≥снуванн¤ незалежноњ ”рањни ”р¤д сп≥льно з Ќац≥ональним банком ”крањни розпочали створенн¤ фондового ринку державних ц≥нних папер≥в. ¬икористанн¤ державних ц≥нних папер≥в дозвол¤Ї залучати до ф≥нансуванн¤ деф≥циту ƒержавного бюджету неем≥с≥йн≥ кошти, значно знижуючи ≥нфл¤ц≥йний тиск деф≥циту бюджету на економ≥ку.

ƒержавн≥ ц≥нн≥ папери поступово повинн≥ зайн¤ти одне з пров≥дних м≥сць в регулюванн≥ грошово-кредитного ринку.

¬ 1996 роц≥ проведено 283 аукц≥они з первинного розм≥щенн¤ обл≥гац≥й (у 1995 роц≥ њх було лише 28) на загальну суму 3062,9 млн.грн. (у 1995 роц≥ ¾ 30,4 трлн.крб. або 304 млн.гривень.).

«а обс¤гами ц≥нних папер≥в, що розм≥щуютьс¤ ≥ знаход¤тьс¤ в об≥гу, державн≥ боргов≥ зобов¢¤занн¤ на ринку ”крањни займають дом≥нуюче положенн¤ ≥ найб≥льш привабливим ф≥нансовим ≥нструментом дл¤ вкладанн¤ кошт≥в юридичними та ф≥зичними особами, в тому числ≥ нерезидентами. « використанн¤м цього ≥нструмента стало можливим на нов≥й ¤к≥сн≥й основ≥ в≥дродити кредитн≥ в≥дносини. ќбл≥гац≥њ використовуютьс¤ ¤к застава дл¤ вчасного поверненн¤ кошт≥в. «роблен≥ перш≥ кроки на шл¤ху введенн¤ в д≥ю механ≥зм≥в формуванн¤ фонду страхуванн¤ депозит≥в ф≥зичних ос≥б, ¤кий утворюЇтьс¤ за рахунок обов¢¤зкового придбанн¤ обл≥гац≥й комерц≥йними банками.

√ќ“≤¬ ќ¬»… ќЅ≤√

“енденц≥њ розвитку гот≥вкового об≥гу в≥ддзеркалюють економ≥чн≥ процеси, що в≥дбуваютьс¤ в ”крањн≥. —л≥д в≥дзначити, що ситуац≥¤ на ринку операц≥й з гот≥вкою за останн≥ роки розвивалас¤ вкрай нер≥вном≥рно ≥ характеризувалас¤ нестаб≥льн≥стю.

¬ пер≥од нарощуванн¤ ≥нфл¤ц≥йних процес≥в (1992-1993 роки) гот≥вка в об≥гу виросла у 394 рази. –езультатом цього було безпрецендентне зростанн¤ нул≥в на банкнотах, у той час ¤к реальн≥ доходи населенн¤ фантастично впали (майже на 50 в≥дсотк≥в).

« початком впровадженн¤ стаб≥л≥зац≥йних заход≥в ≥ пад≥нн¤м темп≥в ≥нфл¤ц≥њ, зростанн¤ гот≥вки в об≥гу значно упов≥льнилос¤. « 1994 року у гот≥вковому об≥гу нам≥тилис¤ позитивн≥ тенденц≥њ:

¾ зниженн¤ темп≥в зростанн¤ гот≥вки в об≥гу внасл≥док проведенн¤ виваженоњ грошово-кредитноњ пол≥тики;

¾ стаб≥льне ≥ в≥дчутне зниженн¤ р≥вн¤ ос≥данн¤ грошей в об≥гу з 28,3% у 1992 роц≥ до 3,7% у 1996 роц≥, а в с≥чн≥ поточного року нав≥ть мало м≥сце вилученн¤ грошей з об≥гу.

ѕроте р≥вень гот≥вки в загальн≥й грошов≥й мас≥ залишаЇтьс¤ досить високим ¾ до 43 в≥дсотк≥в на к≥нець 1996 року, що пов¢¤зано з кризою неплатеж≥в ≥ ухиленн¤м суб¢Їкт≥в господарюванн¤ в≥д безгот≥вкових розрахунк≥в через банк≥вську систему.

Ќац≥ональний банк ”крањни прот¤гом усього пер≥оду своЇчасно ≥ в повному обс¤з≥ забезпечував установи банк≥в гот≥вкою дл¤ потреб народного господарства та дл¤ зд≥йсненн¤ розрахунк≥в по зароб≥тн≥й плат≥, пенс≥¤х, ≥нших платежах, що Ї одн≥Їю з основних функц≥й. «атримок виплат зароб≥тноњ плати або ≥нших гот≥вкових платеж≥в з причини в≥дсутност≥ гот≥вки в установах банк≥в за останн≥ роки не заф≥ксовано.

ќ—Ќќ¬Ќ≤ ѕќ ј«Ќ» » √ќ“≤¬ ќ¬ќ√ќ ќЅ≤√”

(млн.грн.)

1	2	3	4	5	6	7

Ќазва: –озвиток грошово-кредитноњ системи в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (5962 прочитано)