√рош≥ ≥ кредит > –озвиток грошово-кредитноњ системи в ”крањн≥

ќбов¢¤зков≥ (м≥н≥мальн≥) резерви ≠¾ це безпроцентн≥ вклади комерц≥йних в центральному банку, розм≥р ¤ких встановлюЇтьс¤ у визначен≥й пропрц≥њ до банк≥вськихзобов¢¤зань (депозит≥в кл≥Їнт≥в). –езервн≥ вимоги можуть виставл¤тись на вс≥ банк≥вськ≥ пасиви, або лише на окрем≥ види банк≥вських зобов¢¤зань.

ќбов¢¤зков≥ резерви за своЇю сутн≥стю ¾ показник кредитноњ мультипл≥кац≥њ, ¤кий визначаЇ р≥вень Узатуханн¤Ф коливань депозитноњ ем≥с≥њ, що виникаЇ в результат≥ переказу кошт≥в з рахунк≥в комерц≥йних банк≥в. «а допомогою цього ≥нструменту центральн≥ банки обмежують можливост≥ кредитноњ експанс≥њ та депозитноњ ем≥с≥њ. ќбов¢¤зков≥ резерви виконують також функц≥ю страхуванн¤ депозит≥в.

–ежим обов¢¤зкових резерв≥в вперше був запроваджений в —Ўј, а пот≥м в ≥нших крањнах, наприклад ‘–Ќ, ‘ранц≥њ. —початку в≥н був задуманий ¤к зас≥б страхуванн¤ ризику, щоб гарантувати виплати вкладникам, а п≥зн≥ше в≥н став ≥нструментом грошово-кредитноњ пол≥тики. «астосовуючи процедуру обов¢¤зкових резерв≥в, центральн≥ банки зробили спробу б≥льш т≥сно пов¢¤зати ем≥с≥ю депозитних грошей з кредитними можливост¤ми комерц≥йних банк≥в.

Ќа сьогодн≥, пол≥тика обов¢¤зкових резерв≥в маЇ подв≥йне призначенн¤:

забезпечити пост≥йний р≥вень л≥кв≥дност≥ комерц≥йних банк≥в. Ўл¤хом зм≥ни розм≥р≥в обов¢¤зкових резерв≥в центральний банк може блокувати або зм≥нювати значну частку л≥кв≥дних кошт≥в комерц≥йних банк≥в ≥ таким чином впливати на њх д≥¤льн≥сть;

використовуЇтьс¤ ¤к ≥нструмент центрального банка дл¤ регулюван¤ грошовоњ маси. ѕ≥двищенн¤ норми обов¢¤зкових резерв≥в скорочуЇ кредитний потенц≥ал банк≥в ≥ масу грошей в об≥гу; зниженн¤, навпаки, вив≥льн¤Ї додатков≥ ресурси, спри¤Ї розширенню активних операц≥й банк≥в ≥ масу грошей в об≥гу.

” св≥тов≥ й банк≥вськ≥й практиц≥ немаЇ Їдиного ставленн¤ до резервних вимог. ” р≥зних крањнах, зг≥дно чинного законодавства, по-своЇму встановлюЇтьс¤ пор¤док формуванн¤ обов¢¤зкових резерв≥в, але вс≥ вони мають на мет≥ ¾ заставити комерц≥йн≥ банки тримати в≥дсоткову частку в≥д моб≥л≥зованого кап≥талу, ¤ка повинна знаходитись на рахунку в центральному банку. –езервн≥ в≥драхуванн¤ комерц≥йних банк≥в вилучаютьс¤ з об≥гу, що забезпечуЇ гальмуванн¤ кредитноњ ем≥с≥њ грошей.

÷ентральн≥ банки б≥льшост≥ крањн використовують диференц≥йован≥ норми резервуванн¤ в залежност≥ в≥д виду, терм≥ну ≥ величини банк≥вських зобов¢¤зань (депозит≥в). “ак, резервн≥ ставки дл¤ зобов¢¤зань, що п≥дл¤гають до оплати за першою вимогою, ¤к правило, найвищ≥, а дл¤ ощадних вклад≥в ¾ найб≥льш низьк≥. Ќаприклад, в —Ўј, ‘–Ќ норма резерву в≥д вклад≥в до запитанн¤ б≥льш висока, н≥ж в≥д терм≥нових ≥ ощадних вклад≥в. ÷ентральн≥ банки мають право зм≥нювати норми резервуванн¤ виход¤чи ≥з кон¢юктури грошового ринку, але у рамках визначених параметр≥в. ћан≥пулюючи ставками обов¢¤зкових резерв≥в, центральн≥ банки стараютьс¤ вплинути на пропозиц≥ю грошей. якщо норми обов¢¤зкових резерв≥в висок≥, то центральний банк обмежуЇ к≥льк≥сть грошей, що знаход¤тьс¤ у розпор¤дженн≥ комерц≥йних банк≥в. ѕри цьому понижуЇтьс¤ кредитоспроможн≥сть банк≥в ≥ п≥двищуютьс¤ в≥дсотков≥ ставки на кредити.

«м≥на норм обов¢¤зкових резерв≥в ¤вл¤Ї собою регулюванн¤ ресурс≥в комерц≥йних банк≥в, ¤к≥ вони зобов¢¤зан≥ збер≥гати в центральному банку. —ума кошт≥в, що збер≥гаютьс¤ встановлюютьс¤ у певному процентному в≥дношенн≥ до величини депозит≥в банку.

÷ентральний банк пер≥одично зм≥нюЇ норму обов¢¤зкових резерв≥в залежно в≥д ситуац≥њ на ринку ≥ типу пол≥тики, що ним проводитьс¤. ѕри рестрикц≥йн≥й пол≥тиц≥ центральний банк п≥двищуЇ норми резервуванн¤, що в≥дпов≥дно зменшуЇ частину ресурс≥в, за рахунок ¤ких комерц≥йн≥ банки можуть надавати кредити п≥дприЇмствам ≥ населенню, що в результат≥ призводить до скороченн¤ грошовоњ маси в об≥гу та зростанн¤ процент≥в за банк≥вськими позиками. ≈кспанс≥он≥стська пол≥тика, навпаки, передбачаЇ зниженн¤ норм обов¢¤зкових резерв≥в, у результат≥ чого б≥льша частина ресурс≥в залишаЇтьс¤ у розпор¤дженн≥ комерц≥йних банк≥в, що спри¤Ї зб≥льшенню обс¤г≥в кредитних вкладень в економ≥ку (мал. 4).

–езервн≥ вимоги Ї одним ≥з головних ≥нструмент≥в грошовоњ пол≥тики центрального банку. Ўироке застосуванн¤ даного методу пов¢¤зане по-перше, ≥з гнучк≥стю орган≥зац≥њ контролю (простий перегл¤д параметр≥в), а по-друге, з ун≥версальн≥стю впливу (охоплюЇ вс≥ банк≥вськ≥ установи).

ƒл¤ дотриманн¤ норматив≥в обов¢¤зкових резерв≥в комерц≥йн≥ банки, ¤к правило, утримують резервн≥ активи на рахунку в центральному банку. ѕри цьому у багатьох крањнах (наприклад, —Ўј, ‘–Ќ, Ўвейцар≥њ) до обов¢¤зкових резерв≥в зараховуЇтьс¤ гот≥вка в касах комерц≥йних банк≥в.

 ласична схема резервуванн¤ передбачаЇ розм≥щенн¤ в центральному банку у певному процентному сп≥вв≥дношенн≥ до р≥зних категор≥й банк≥вських пасив≥в (здб≥льшого вклад≥в до запитанн¤ та р≥зних вид≥в строкових депозит≥в). –озрахунковий пер≥од дл¤ виконанн¤ резервних вимог, ¤к правило, складаЇ один м≥с¤ць, однак у р≥зних крањнах може коливтись в межах в≥д 10 дн≥в (в ≤спан≥њ) до 6 м≥с¤ц≥в (в јнгл≥њ). ¬еличина ставок обов¢¤зкових резерв≥в також коливаЇтьс¤ по крањнах. Ќайвищ≥ встановлен≥ в ≤тал≥њ та ≤спан≥њ ¾ в≥дпов≥дно 25% ≥ 17%, а найнижч≥ ¾ у япон≥њ та јнгл≥њ ¾ в≥дпов≥дно 0,125% ≥ о,45%. ” той же час у крањнах з високими ставками обов¢¤зков≥ резерви не завжди Ї безпроцентними.

≈фективн≥сть встановленн¤ норм обов¢¤зкових резерв≥в залежить в≥д широти охопленн¤ ними р≥зних категор≥й зобов¢¤зань комерц≥йних банк≥в. „им вища ступ≥нь такого охопленн¤, тим менше можливостей мають кредитн≥ установи дл¤ того, щоб Уоб≥йтиФ даний ≥нструмент грошово-кредитного регулюванн¤. ” крањнах, де центральн≥ банки встановлюють жорстк≥ обмеженн¤ зростанн¤ грошовоњ маси, в≥д комерц≥йних банк≥в часто вимагаЇтьс¤ дотриманн¤ в≥дпов≥дност≥ м≥ж загальними банк≥вськими пасивами ≥ депозитами, що включаютьс¤ у розрахунок м≥н≥мальних резерв≥в.

–еф≥нансуванн¤

ѕотр≥бно врахувати, що комерц≥йн≥ банки мають можлив≥сть пом¤кшити жорстку пол≥тику обов¢¤зкових резерв≥в ≥ значно покращити поточну л≥кв≥дн≥сть за рахунок активних операц≥й на в≥дкритому ринку ≥ пол≥тики реф≥нансуванн¤, що проводить центральний банк. Ќаприклад, компенсац≥йне реф≥нансуванн¤ може зд≥йснюватись шл¤хом переврахуванн¤ вексел≥в; безпроцентного флотингу (сальдо неоплачених операц≥й) при безгот≥вкових розрахунках з центральним банком; врахуванн¤ грошей гот≥вкою при виконанн≥ обов¢¤зкового резерву. ÷ентральний банк дл¤ впливу на д≥¤льн≥сть комерц≥йних банк≥в може використовувати кредити реф≥нансуванн¤ .

–еф≥нансуванн¤ охоплюЇ три види кредит≥в, ¤к≥ надаютьс¤ комерц≥йним банкам.

–едисконтний кредит пропонуЇтьс¤ комерц≥йним банкам в обм≥н на ц≥нн≥ папери.

Ћомбардний кредит надаЇтьс¤ центральним банком дл¤ комерц≥йних банк≥в (¤к≥ мають проблеми з л≥кв≥дн≥стю) п≥д заставу ц≥нних папер≥в.

 редит реф≥нансуванн¤. ≤снуЇ два р≥зновиди такого кредиту:

перший призначаЇтьс¤ дл¤ реф≥нансуванн¤ централ≥зованих ≥нвестиц≥й. ÷е ц≥льовий кредит, ¤кий надаЇтьс¤ лише п≥д вже розпочат≥ проекти;

другий маЇ назву Уконвертований кредит реф≥нансуванн¤Ф, ¤кий призначаЇтьс¤ на реструктуризац≥ю комерц≥йного банку.

¬≥дсотков≥ ставки на кредити реф≥нансуванн¤ визначаЇ центральний банк залежно в≥д прогнозованого р≥вн¤ ≥нфл¤ц≥њ та м≥жбанк≥вського ринку кредит≥в.

¬ окремих випадках загальн≥ методи грошово-кредитного регулюванн¤ можуть доповнюватис¤ ≥нструментами селективного впливу на д≥¤льн≥сть банк≥в.

—елективн≥ способи реал≥зац≥њ грошово-кредитноњ пол≥тики центрального банку можуть включати: регламентац≥ю умов видач≥ окремих вид≥в позик р≥зним категор≥¤м кл≥Їнт≥в; встановленн¤ кредитних стель ≥ граничних норм р≥чного приросту позик; обмеженн¤ окремих вид≥в банк≥вських операц≥й (наприклад, кредитуванн¤ угод з ц≥нними паперами); встановленн¤ граничноњ марж≥ при проведенн≥ окремих тип≥в кредитних операц≥й; л≥м≥туванн¤ операц≥й з обл≥ку та переобл≥ку вексл≥в; вчсатновленн¤ верхньоњ меж≥ процентних ставок за вкладами або за кредитами та де¤к≥ ≥нш¤ види обмежень. Ќе р≥дко дл¤ р≥зних банк≥в встановлюютьс¤ не однаков≥ типи та розм≥ри обмежень, що значно п≥двищуЇ ефективн≥сть гршово-кредитного регулюванн¤, оск≥льки центральний банк може впливати не лише на обс¤г кредит≥в, а й на њхню структуру. ѕеревагою селективних метод≥в Ї також пор≥вн¤но швидкий вплив на д≥¤льн≥сть комерц≥йних банк≥в. ¬одночас негативними рисами виб≥ркового регулюванн¤ Ї односторонн¤ спр¤мован≥сть (виключно на обмеженн¤ д≥ловоњ активност≥) та зниженн¤ р≥вн¤ конкуренц≥њ в банк≥вськ≥й справ≥, що негативно позначаЇттьс¤ на ¤кост≥ послуг банк≥в р≥зним кл≥Їнтам.

ƒос¤гненн¤ пр≥оритетних ц≥лей д≥¤льност≥ центрального банку з використанн¤м розгл¤нутих ≥нструмент≥в пов¢¤зане з вир≥шенн¤м певних протир≥ч. “ак, експанс≥он≥стська пол≥тика спр¤мована на розширенн¤ кредитних операц≥й комерц≥йних банк≥в ≥ зниженн¤ процентних ставок, спри¤Ї зростанню виробництва та в≥дпов≥дно забезпечуЇ вищий р≥вень зайн¤тост≥ в крањн≥. ќднак така пол≥тика супроводжуЇтьс¤ зб≥льшенн¤м грошовоњ маси, що призводить до посиленн¤ ≥нфл¤ц≥йних процес≥в, знижуючи куп≥вельну спроможн≥сть нац≥ональноњ грошовоњ одиниц≥. ≤нфл¤ц≥¤ нар≥вн≥ з низькими процентними ставками не стимулюЇ прит≥к кап≥тал≥в з-за кордону, а навпаки породжуЇ њх в≥дт≥к, одночасно створюючи спри¤тлив≥ умови дл¤ ≥мпорту, а не експорту товар≥в. –езультатом цих процес≥в Ї негативне сальдо плат≥жного балансу.

–естрикц≥йна пол≥тика центрального банку породжуЇ пр¤мо протилежн≥ тендец≥њ. Ќизький р≥вень ≥нфл¤ц≥њ та високий курс нац≥ональноњ валюти може супроводжуватись економ≥чним спадом та зростанн¤м безроб≥тт¤. “ому виб≥р типу грошово-кредитноњ пол≥тики ≥ тих чи ≥нших метод≥в њњ реал≥зац≥њ визначаЇтьс¤ центральним банком у кожному конкретному випадку виход¤чи ≥з стану ринковоњ кон¢юнктури ≥ фази економ≥чного циклу, в ¤к≥й перебуваЇ крањна. ” будь-¤кому випадку перед центральним банком стоњть непросте завданн¤ оптимально поЇднати застосуванн¤ р≥зних ≥нструмент≥в дл¤ вир≥шенн¤ поточних проблем з метою дос¤гненн¤ к≥нцевих стратег≥чних ц≥лей.

1	2	3	4	5	6	7

Ќазва: –озвиток грошово-кредитноњ системи в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (5962 прочитано)