√рош≥ ≥ кредит > –озвиток грошово-кредитноњ системи в ”крањн≥
” той же час кредит необх≥дний дл¤ п≥дтримки безперервност≥ кругооб≥гу фонд≥в д≥ючих п≥дприЇмств, обслуговуванн¤ процесу реал≥зац≥њ продукт≥в виробництва, що набуваЇ особливого значенн¤ в умовах ринкових в≥дносин. Ѕ≥льш≥сть субТЇкт≥в господарюванн¤ в≥дчувають потребу в кредит≥ дл¤ того, щоб компенсувати тимчасовий розрив м≥ж виробничим циклом ≥ пер≥одом реал≥зац≥њ продукц≥њ тобто м≥ж оплатою поточних витрат ≥ поступленн¤м виручки. редит забезпечуЇ безперервну зм≥ну функц≥ональних форм виробничих фонд≥в. ќкр≥м того, необх≥дн≥сть кредиту повТ¤зана з особливост¤ми кругооб≥гу ≥ндив≥дуальних кап≥тал≥в. ¬≥домо, що дл¤ нормального функц≥онуванн¤ виробничого процесу субТЇкт господарюванн¤ повинен волод≥ти необх≥дними запасами, що покриваютьс¤ власними коштами. ќднак п≥д впливом р≥зних обставин, специф≥чних дл¤ кожного субТЇкта господарюванн¤ ( сезонн≥сть та характер виробництва, умови постачанн¤ матер≥ал≥в ≥ сировини, тривал≥сть робочого пер≥оду тощо) потреба в оборотних коштах коливаЇтьс¤ тобто може зростати, що зумовлюЇ необх≥дн≥сть одержанн¤ кредиту. ѕричому кредит може бути залучений лише в р≥зниц≥ м≥ж загальною потребою в оборотних коштах ≥ на¤вними у розпор¤дженн≥ субТЇкта господарюванн¤ власними коштами. ќтже, кредит виступаЇ балансуючим джерелом формуванн¤ оборотних фонд≥в ≥ забезпечуЇ нормальн≥ умови господарськоњ д≥¤льност≥. оливанн¤ мають м≥сце також у кругооб≥гу кап≥тал≥в, що забезпечують в≥дтворенн¤ основних фонд≥в. ¬они обумовлен≥ нев≥дпов≥дн≥стю м≥ж потребою в крупних одноразових кап≥тальних затрат на в≥дтворенн¤ основних засоб≥в ≥ поступовим (р≥вном≥рним) характером в≥дновленн¤ њх вартост≥ шл¤хом нарахуванн¤ амортизац≥њ. редит даЇ можлив≥сть здайснити кап≥тальн≥ вкладенн¤ ще до того, ¤к субТЇкт господарюванн¤ нагромадив власн≥ кошти (прибуток ≥ амортизац≥ю). ќбгрунтоване сп≥вв≥дношенн¤ власного кап≥талу ≥з позичковим даЇ можлив≥сть оперативно запроваджувати у виробництво нову техн≥ку та устаткуванн¤. ќтже, необх≥дн≥сть кредиту обумовлена тим, що в процес≥ кругооб≥гу ≥ндив≥дуальних кап≥тал≥в в одних субТЇкт≥в господарюванн¤ утворюютьс¤ тимчасово в≥льн≥ кошти, а в ≥нших неухильно виникаЇ в них потреба. редит спри¤Ї розвТ¤зуванню суперечност≥ м≥ж тимчасовим ос≥данн¤м кошт≥в ≥ необх≥дн≥стю њх ефективного використанн¤. « допомогою кредиту банки акумулюють тимчасово в≥льн≥ кошти одних кл≥Їнт≥в (кредитори банка) з тим, щоб надати позику ≥ншим кл≥Їнтам (деб≥тори банка). «алучен≥ таким чином грошов≥ кошти кл≥Їнт≥в складають основу кредиту. 13.3. ћехан≥зм реал≥зац≥њ грошово-кредитноњ пол≥тики ÷ентральний банк ¤к головний орган державного регулюванн¤ економ≥ки в рамках своњх повноважень зд≥йснюЇ комплекс заход≥в, спр¤мованих на дос¤гненн¤ ц≥лей монетарноњ пол≥тики, що, ¤к правило, Їдин≥ у переважн≥й б≥льшост≥ крањн (див. мал. 13.1.): 1) забезпеченн¤ високого р≥вн¤ зайн¤тост≥ робочоњ сили; 2) стаб≥лзац≥¤ ц≥н ≥, в≥дпов≥дно, вартост≥ грошей; 3) пост≥йний економ≥чний р≥ст; 4) вр≥вноважений плат≥жний баланс та п≥дтриманн¤ стаб≥льност≥ валютного курсу. ќск≥льки центральний банк не обслуговуЇ безпосередньо господарюючих суб¢Їкт≥в, можливост≥ його впливу на економ≥чн≥ процеси та грошовий об≥г значною м≥рою зумовлюютьс¤ взаЇмод≥Їю з комерц≥йними банками, депозитно-позичков≥ операц≥њ ¤ких Ї головним джерелом ем≥с≥њ та визначають обс¤г ≥ структуру грошовоњ маси. “ому механ≥зм реал≥зац≥њ грошово-кредитноњ пол≥тики центрального банку передбачаЇ насамперед вплив на кредитну д≥¤льн≥сть комерц≥йних банк≥в. ”с≥ методи такого впливу под≥л¤ютьс¤ на загальн≥ та селективн≥ (виб≥рков≥). «агальн≥ методи забезпечують вплив центрального банку на кредитний ринок в ц≥лому, а селективн≥ дозвол¤ють регулювати окрем≥ види кредитноњ д≥¤льност≥ комерц≥йних банк≥в. ƒо загальних метод≥в реал≥зац≥њ грошово-кредитноњ пол≥тики належать: пол≥тика обл≥ковоњ ставки; операц≥њ на в≥дкритому ринку; зм≥на норм обов¢¤зкових резерв≥в. ѕол≥тика обл≥ковоњ ставки ¤вл¤Ї собою проценту за позиками, ¤к≥ центральний банк надаЇ комерц≥йним банкам, що впливаЇ на њх здатн≥сть розширювати кредитн≥ операц≥њ. омерц≥йн≥ банки при необх≥дност≥ можуть отримувати кредити центрального банку в процес≥ реф≥нансуванн¤ ¾ шл¤хом переобл≥ку вексел≥в або п≥д заставу ц≥нних папер≥в. ÷ентральний банк зм≥нюЇ обл≥кову ставку залежно в≥д типу грошово-кредитноњ пол≥тики, ¤ку необх≥дно реал≥зувати в даний пер≥од. ѕри проведенн≥ пол≥тики Удоргих грошейФ центральний банк маЇ на мет≥ подорожчанн¤ процесу реф≥нансуванн¤ кредитних установ, а тому п≥дн≥маЇ обл≥кову ставку. ÷е ускладнюЇ дл¤ комерц≥йних банк≥в можлив≥сть отримати позику в центральному банку ≥ одночасно п≥двищуЇ ц≥ну кредит≥в, що надаютьс¤ комерц≥йними банками. ¬ результат≥ скорочуютьс¤ кредитн≥ вкладенн¤ в економ≥ку ≥, в≥дпов≥дно, гальмуЇтьс¤ зростанн¤ виробництва. ѕри пол≥тиц≥ Удешевих грошейФ метою центрального банку Ї полегшенн¤ доступу комерц≥йних банк≥в до реф≥нансуванн¤ шл¤хом переобл≥ку вексел≥в, у зв¢¤зку з чим обл≥кова ставка знижуЇтьс¤. ÷е у свою чергу стимулюЇ розширенн¤ кредитних операц≥й банк≥в, що спри¤Ї прискоренню темп≥в економ≥чного росту (мал. 2). –≥вень обл≥ковоњ ставки впливаЇ не лише на грошовий ринок, а й на ринок кап≥тал≥в, оск≥льки п≥двищенн¤ ставок центрального банку зумовлюЇ зниженн¤ попиту на ц≥нн≥ папери ≥ в≥дпов≥дно њх ринковоњ вартост≥, а пониженн¤ ставок спричин¤Ї зворотн≥ процеси. р≥м того, п≥двищенн¤ ставки спри¤Ї притоку в крањну ≥ноземних кап≥тал≥в, що призводить до зростанн¤ обм≥нного курсу нац≥ональноњ валюти. «м≥на оф≥ц≥йноњ обл≥ковоњ ставки Ї також свого роду ор≥Їнтиром дл¤ комерц≥йних банк≥в, що означаЇ перех≥д центрального банку до новоњ грошово-кредитноњ пол≥тики ≥ стимулбЇ банки вносити корективи у процентн≥ ставки за власними кредитами. ” той же час даний метод грошово-кредитноњ пол≥тики Ї недостатньо ефективним, оск≥льки охоплюЇ лише т≥ комерц≥йн≥ банки, ¤к≥ мають потребу в кредитах центрального банку. “ому зм≥на обл≥ковоњ ставки част≥ше застосовуЇтьс¤ центральним банком у поЇднанн≥ з ≥ншими методами грошово-кредитного регулюванн¤. ќперац≥њ на в≥дкритому ринку пол¤гають у куп≥вл≥ або продажу центральним банкам ц≥нних папер≥в з метою впливу на ресурси комерц≥йних банк≥в. ќсновними видами ц≥нних папер≥в, з ¤кими провод¤тьс¤ операц≥њ на в≥дкритому ринку, Ї: казначейськ≥ вексел≥, безпроцентн≥ казначейськ≥ зобов¢¤занн¤, обл≥гац≥њ державних позик ур¤ду ≥ м≥сцевих орган≥в влади, обл≥гац≥њ окремих приватних компан≥й, допущен≥ до б≥ржовоњ торг≥вл≥, а також де¤к≥ ≥нш≥ першокласн≥ короткостроков≥ ц≥нн≥ папери. Ќайб≥льш часто центральн≥ банки використовують державн≥ боргов≥ зобов¢¤занн¤. ѕровод¤чи рестрикц≥йну кредитну пол≥тику, центральний банк продаЇ на ринку ц≥нн≥ папери, списуючи в≥дпов≥дн≥ суми з резервних або кореспондентських рахунк≥в комерц≥йних банк≥в, що купують ц≥ папери. ѕри цьому скорочуЇтьс¤ обс¤г ресурс≥в, ¤к≥ банки можуть використовувати дл¤ кредитуванн¤ економ≥ки, що в≥дображаЇтьс¤ на величин≥ грошовоњ маси. ≈кспанс≥он≥стська грошово-кредитна пол≥тика, навпаки, передбачаЇ куп≥влю центральним банком ц≥нних папер≥в у комерц≥йних банк≥в, що зб≥льшуЇ обс¤г њхн≥х ресурс≥в та стимулюЇ розширенн¤ кредитних операц≥й ƒаний метод грошово-кредитного регулюванн¤ вперше почав застосовуватись у 20-х рр. в —Ўј, а в 30-х рр. ≥ в јнгл≥њ, що було зумовлено високим р≥внем розвитку ринку ц≥нних папер≥в у цих крањнах. Ќа сьогодн≥ у промислово розвинутих крањнах операц≥њ на в≥дкритому ринку вважаютьс¤ найб≥льш гнучким ≥нструментом стимулюванн¤ скороченн¤ або розширенн¤ кредитних вкладень в економ≥ку, оск≥льки обс¤ги операц≥й можуть зм≥нюватись практично щоденно в≥дпов≥дно до напр¤му пол≥тики центрального банку. ≈фективн≥ операц≥њ на в≥дкритому ринку неможлив≥ при в≥дсутност≥ у комерц≥йних банк≥в економ≥чноњ зац≥кавленост≥ у придбанн≥ державних ц≥нних папер≥в. ƒл¤ створенн¤ ц≥Їњ зац≥кавленост≥ р≥вень доходу за ними не повинен бути нижчим за дох≥дн≥сть основних банк≥вських операц≥й, пов¢¤заних насамперед з кредитуванн¤м господарюючих суб¢Їкт≥в. ” зв¢¤зу з цим центральний банк повинен запропонувати виг≥дн≥ дл¤ комерц≥йних банк≥в проценти за ц≥нними паперами, ¤к≥ в≥н продаЇ, а за безпроцентними ц≥нними паперами ¾ досить високу маржу м≥ж курсом њх продажу та ном≥нальною варт≥стю. јналог≥чно формуютьс¤ виг≥дн≥ умови ≥ дл¤ продажу комерц≥йними банками ц≥нних папер≥в центральному банку. ¬иступаючи покупцем, центральний банк може оголосити курс, за дос¤гненн¤ ¤кого в≥н скуповуЇ будь-¤кий обс¤г ц≥нних папер≥в, що пропонуютьс¤ на ринку, або скуповувати певну к≥льк≥сть ц≥нних папер≥в даного типу незалежно в≥д курсу пропозиц≥њ. уп≥вл¤-продаж центральним банком ц≥нних папер≥в у значн≥й м≥р≥ впливаЇ на динам≥ку процентних ставок на грошовому ринку. “ак, продаж ц≥нних папер≥в зумовлюЇ деф≥цит ресурс≥в у банк≥в, що призводить до п≥двищенн¤ ринкових ставок проценту. якщо ж центральний банк купуЇ ц≥нн≥ папери, на ринок надход¤ть додатков≥ кошти, що викликаЇ зниженн¤ њх ц≥н, тобто процентних ставок. Ќайб≥льш широко операц≥њ на в≥дкритому ринку використовуютьс¤ в —Ўј, де вони складають основу регул¤рноњ д≥¤льност≥ ‘едеральноњ резервноњ системи ≥ можуть займати в окрем≥ пер≥оди до 4/5 р≥чного обороту ‘–—. ѕол≥тика в≥дкритого ринку залишаЇтьс¤ також пров≥дним ≥нструментом регулюванн¤ ≥ дл¤ Ѕанку јнгл≥њ. ѕол≥тика обов¢¤зкових резерв≥в ѕол≥тика резервних вимог центрального банку щодо комерц≥йних банк≥в ≥снуЇ в багатьох крањнах св≥ту ≥ застосовуЇтьс¤ з метою забезпеченн¤ л≥кв≥дност≥ банк≥в та грошово-кредитного регулюванн¤. Ќеобх≥дн≥сть проведенн¤ такоњ пол≥тики пол¤гаЇ в тому, що м≥ж розм≥ром резерв≥в ≥ банк≥вськими операц≥¤ми просл≥дковуЇтьс¤ в≥дпов≥дний взаЇмозв¢¤зок, ¤кий може вплинути на д≥¤льн≥сть комерц≥йних банк≥в, особливо на грошово-кредитну пол≥тику. ќднак, цей ≥нструмент ценгтрального банку потр≥бно розгл¤дати не ≥зольовано, а т≥льки у взаЇмозв¢¤зку з ≥ншими монетарними ≥нструментами (операц≥њ на в≥дкритому ринку, пол≥тика обл≥ковоњ ставки, пол≥тика реф≥нансуванн¤ комерц≥йних банк≥в). «авданн¤ центрального банку пол¤гаЇ в тому, щоб створити за цих умов зону р≥вноњ банк≥вськоњ конкуренц≥њ.
Ќазва: –озвиток грошово-кредитноњ системи в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (5962 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
