√рош≥ ≥ кредит > –озвиток грошово-кредитноњ системи в ”крањн≥

‘актично в ”крањн≥ функц≥онують 188 банк≥в та 2284 ф≥л≥њ комерц≥йних банк≥в.

ƒо основних чинник≥в, що заважають розвитку банк≥вськоњ системи ”крањни в ц≥лому, належать:

незадов≥льний стан економ≥ки держави в ц≥лому, спад виробництва, неплатоспроможн≥сть значноњ б≥льшост≥ п≥дприЇмств. Ѕанк≥вський сектор не може ефективно функц≥онувати в умоваг стагнац≥њ ≥нших сфер економ≥ки. Ќегативно позначилос¤ на стан≥ банк≥вськоњ системи те, що прот¤гом 1994-1996 рок≥в в≥дпов≥дно до ”каз≥в ѕрезидента ”крањни та ѕостанов  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни ѕравл≥нн¤м Ќац≥онального банку ”крањни прийн¤то 13 постанов щодо встановленн¤ ≥ндив≥дуальних економ≥чних норматив≥в дл¤ комерц≥йних банк≥в;

недосконал≥сть, а в окремих випадках в≥дсутн≥сть законодавчоњ бази, що регулюЇ банк≥вську д≥¤льн≥сть, зокрема законодавчо не врегульовано питанн¤ захисту вклад≥в населенн¤. Ќа даний час розм≥р депозит≥в ф≥зичних ос≥б, ¤к≥ залишились у банках, що л≥кв≥довуютьс¤, визнан≥ банкрутами або прийн¤т≥ р≥шенн¤ про припиненн¤ њх д≥¤льност≥, становить 166 млн.грн.;

затримка з створенн¤м системи страхуванн¤ в≥д можливих втрат за позиками комерц≥йних банк≥в. Ќа сьогодн≥шн≥й день такий страховий фонд створено, але сформований в≥н лише на 5,2%;

в≥дсутн≥сть в комерц≥йних банках п≥дготовлених кадр≥в;

занадто ризикова кредитна пол≥тика кер≥вник≥в банк≥в з метою отриманн¤ високих прибутк≥в;

недостатн≥сть власного кап≥талу, ¤кий Ї ключовим фактором над≥йност≥ ≥ конкурентноздатност≥ банк≥вськоњ системи в ринков≥й економ≥ц≥. —аме банки, статутн≥ фонди ¤ких повн≥стю формуютьс¤ в грошов≥й форм≥, несуть найб≥льш≥ втрати в≥д знец≥ненн¤ нац≥ональноњ валюти. “ак, в пер≥од масового створенн¤ нових комерц≥йних банк≥в (1992-1993 роки) сумарний статутний кап≥тал банк≥вськоњ системи ”крањни ном≥нально зр≥с майже в 350 раз≥в, тод≥ ¤к в доларовому обчисленн≥ (за ринковим курсом) за цих два роки в≥н фактично зменшивс¤: з 42 млн.дол. на початок 1992 року до 36,5 млн.дол. ¾ на к≥нець 1993 року, при цьому на к≥нець 1992 року в≥н становив 75 млн.дол. Ћише в к≥нц≥ 1994 року цей показник дос¤г р≥вн¤ початку 1993 року, а за останн≥ два роки статутн≥ фонди комерц≥йних банк≥в в доларовому обчисленн≥ зросли в 5,5 рази. як св≥дчать наведен≥ дан≥, на пер≥од найб≥льшоњ ≥нфл¤ц≥њ припадаЇ значна втрата банк≥вського кап≥талу ≥ поступове його в≥дновленн¤ та значний прир≥ст по м≥р≥ стаб≥л≥зац≥њ нац≥ональноњ валюти. јдекватно проходили процеси наростанн¤ кризи платоспроможност≥ банк≥вськоњ ситеми з поступовим в≥дновленн¤м ≥ зм≥цненн¤м њњ загальноњ л≥кв≥дност≥;

несвоЇчасн≥сть поверненн¤ позик у зв¢¤зку з пог≥ршенн¤м платоспроможност≥ позичальник≥в ≥, в насл≥док цього, зб≥льшенн¤ розм≥р≥в пролонгованоњ та простроченоњ кредитноњ заборгованост≥, р≥зке зростанн¤ безнад≥йноњ до поверненн¤ кредитноњ заборгованост≥.  р≥м того, за пер≥од 1995-1996 рок≥в Ќац≥ональним банком ”крањни в≥дпов≥дно до розпор¤дженн¤ ѕрезидента ”крањни та на енергонос≥њ було надано на ц≥льових аукц≥онах кредит≥в на суму 66 млн.грн. ≥ вс≥ вони були пролонгован≥. ≤з загальноњ суми кредит≥в, проданих Ќац≥ональним банком ”крањни на ц≥льових кредитних аукц≥онах в 1995 роц≥ комерц≥йним банками дл¤ наступного кредитуванн¤ ними санац≥йних програм в≥дпов≥дно до ”казу ѕрезидента ”крањни в≥д 09.03.95р. є 194\95 у розм≥р≥ 110 млн.грн. строком на один р≥к, майже половина не погашен≥ у встановлен≥ строки ≥ пролонговано ще на 1 р≥к. јналог≥чна ситуац≥¤ з поверненн¤м кредит≥в, проданих комерц≥йним банкам дл¤ забезпеченн¤ розрахунк≥в за енергонос≥њ та дл¤ кредитуванн¤ п≥дприЇмств ƒержвуглепрому. Ѕез вжитт¤ кардинальних заход≥в по виправленню ситуац≥њ з поверненн¤м кредит≥в посилюЇтьс¤ загроза втрати л≥кв≥дност≥ банк≥вською системою ”крањни в ц≥лому;

значне пог≥ршенн¤ л≥кв≥дност≥ в банк≥вськ≥й систем≥ ”крањни, що ставить п≥д загрозу забезпеченн¤ гарант≥њ кл≥Їнтам комерц≥йних банк≥в зд≥йснювати своЇчасно розрахунки за њх дорученн¤м та по виконанню ≥нших зобов¢¤зань банк≥в;

в≥дсутн≥сть законодавчоњ бази та розум≥нн¤ незалежними аудиторськими орган≥зац≥¤ми необх≥дност≥ налагодженн¤ ефективноњ сп≥льноњ роботи щодо зд≥йсненн¤ нагл¤ду за д≥¤льн≥стю комерц≥йних банк≥в. Ќац≥ональний банк ”крањни пост≥йно звертаЇ увагу на зазначену проблему ≥ неодноразово виходив з в≥дпов≥дними пропозиц≥¤ми до владних структур.

« метою п≥дтримки стаб≥л≥зац≥њ ≥ поступового нарощуванн¤ темп≥в виробництва при стриманн≥ ≥нфл¤ц≥йних процес≥в, впровадженн¤ ринкових механ≥зм≥в на грошово-кредитному ринку, реструктуризац≥њ банк≥вськоњ системи та вдосконаленн¤ взаЇмов≥дносин м≥ж Ќац≥ональним банком ”крањни та комерц≥йними банками, ¤к≥ мають грунтуватис¤ переважно на економ≥чн≥й основ≥, розроблено проект  онцепц≥њ реформуванн¤ та розвитку банк≥вськоњ системи ”крањни. ¬она передбачаЇ вдосконаленн¤ структури ≥ функц≥й Ќац≥онального банку ”крањни, впор¤дкуванн¤ д≥¤льност≥ комерц≥йних банк≥в, створенн¤ небанк≥вських ф≥нансових установ тощо.

ћ≤∆ЅјЌ ≤¬—№ ≤ –ќ«–ј’”Ќ »

¬ажливу роль у зд≥йсненн≥ вважливих перетворень у банк≥вськ≥й систем≥ в≥д≥грало запровадженн¤ нового пор¤дку м≥жбанк≥вських розрахунк≥в, початком ¤кого стала розроблена у к≥нц≥ 1992 року  онцепц≥¤ електронного грошового об≥гу в ”крањн≥. ѕершочерговим њњ завданн¤м визначалось створенн¤ та впровадженн¤ системи електронних м≥жбанк≥вських розрахунк≥в, а в подальшому ¾ системи масових електронних розрахунк≥в.

Ќин≥ цю ≥дею вже вт≥лено у житт¤ ¾ створена нац≥ональна плат≥жна система. ѕоступов≥ кроки ¾ в≥д запровадженн¤ нового пор¤дку м≥жбанк≥вських розрахунк≥в ¾ через кореспондентськ≥ рахунки комерц≥йних банк≥в, створенн¤ та функц≥онуванн¤ з червн¤ 1993 року ÷ентрально розрахунковоњ палати, ÷ентра м≥ждержавних розрахунк≥в та Ќац≥ональноњ плат≥жноњ ради наблизили до основноњ мети ¾ запровадженн¤ з 3 с≥чн¤ 1994 року —истема електронних платеж≥в (—≈ѕ).

¬же трет≥й р≥к працюЇ —≈ѕ, що дало змогу дос¤гти св≥тового р≥вн¤ обробки ≥нформац≥њ у сфер≥ м≥жбанк≥вських розрахунк≥в, значно п≥двищити над≥йн≥сть, обмежити ризик об≥гу фальшивих грошей та скоротити до м≥н≥муму терм≥н проходженн¤ платеж≥в. ÷¤ система виключаЇ необх≥дн≥сть паперовоњ технолог≥њ та дозвол¤Ї за л≥чен≥ години проводити розрахунки ¤к м≥ж окремими банками, так ≥ в народному господарств≥ в ц≥лому. —короченн¤ терм≥ну проходженн¤ платеж≥в надало умови дл¤ зменшенн¤ гот≥вки в об≥гу, дало змогу банкам еффективн≥ше використовувати своњ ресурси, кл≥Їнтам ¾ своњ кошти, а Ќац≥ональний банк ”крањни отримав ≥нструмент контролю та регулюванн¤ грошового об≥гу. ≤нформац≥¤, ¤ка проходить через —≈ѕ, над≥йно захищена в≥д несанкц≥онованого втручанн¤, маЇ багатор≥вневий захист, що пост≥йно вдосконалюЇтьс¤ ≥ розвиваЇтьс¤. —ьогодн≥ можна констатувати, що за ступенем захисту наша система Ї кращою серед под≥бних у крањнах —Ќƒ, а ун≥кальн≥сть програмного забезпеченн¤ ставить њњ на одне з перших м≥сць у ™вроп≥.

—≈ѕ пост≥йно вдосконалюЇтьс¤ ≥ основн≥ зм≥ни, що сталис¤ останн≥м часом так≥:

¾ перех≥д до функц≥онуванн¤ в мульт≥валютному режим≥;

¾ створенн¤ пр¤мого ≥нтерфейсу —≈ѕ з ≥ншими св≥товими плат≥жними системами, зокрема, SWIFT, з метою передач≥ плат≥жних документ≥в за њњ допомогою через Ушлюзов≥Ф банки в SWIFT та навпаки;

¾ подальший розвиток моделей обслуговуванн¤ консол≥дованого кореспондентського рахунку ≥ створенн¤ в≥ртуальних банк≥вських рег≥он≥в, що даЇ банкам можлив≥сть управл≥нн¤ роботою своњх ф≥л≥й ≥ сп≥льними грошовими ресурсами ф≥л≥й у межах ”крањни;

¾ впровадженн¤ нового управл≥нн¤ додаткових засоб≥в захисту ≥нформац≥њ типу Уелектронний п≥дписФ за технолог≥Їю ланцюгового перехресного закритт¤ ≥нформац≥њ;

¾ створенн¤ механ≥зму Ушлюзових У банк≥в —≈ѕ, що дозвол¤Ї п≥дключати до нењ банки крањн —Ќƒ з власною плат≥жною системою з метою прозорого пересуванн¤ платеж≥в м≥ж украњнськими банками ≥ банками крањн —Ќƒ;

¾ ун≥ф≥кац≥¤ ¾ методична стандартизац≥¤ ≥нтерфейсу —≈ѕ з внутр≥шньобанк≥вськими плат≥жними системами та системами внутр≥шньоњ автоматизац≥њ банк≥вськоњ д≥¤льност≥, зокрема, з системами Укл≥Їнт-банкФ.

ўе одним напр¤мком Ї автоматизац≥¤ ринку обл≥гац≥й внутр≥шньоњ державноњ позики, що Ї одним з найб≥льш л≥кв≥дних сегмент≥в фондового ринку. ¬ результат≥ цих роб≥т вперше в ”крањн≥ почав функц≥онувати ринок ц≥нних папер≥в в електронн≥й форм≥.

« метою скороченн¤ гот≥вкового об≥гу нац≥ональноњ валюти Ќац≥ональним банком ”крањни разом з комерц≥йними банками прийн¤то р≥шенн¤ про запровадженн¤ в практику безгот≥вкових розрахунк≥в ф≥зичних ос≥б ¾ пластикових карток. ‘ах≥вц¤ми «ј“ У” – ј–“Ф та Ќац≥онального банку ”крањни розроблено проект Ќац≥ональноњ системи розрахунк≥в з урахуванн¤м м≥жнародного досв≥ду, накопиченого у дек≥лькох ≥снуючих Ївропейських системах.

≤снуюча система м≥жбанк≥вських розрахунк≥в на поточний час задов≥льн¤Ї потреби украњнськоњ економ≥ки. јле з урахуванн¤м перспектив пожвавленн¤ економ≥чноњ активност≥ в крањн≥ та зростаючих вимог учасник≥в розрахунк≥в до р≥вн¤ безпеки ≥ ¤кост≥ обслуговуванн¤ виникла необх≥дн≥сть створенн¤ нового покол≥нн¤ ≥ виведенн¤ плат≥жноњ системи на нову концептуальну, технолог≥чну, техн≥чну ≥ програмну основи. Ќац≥ональним банком ”крањни розробл¤Їтьс¤ проект нового покол≥нн¤ плат≥жноњ системи.

‘ќ–ћ”¬јЌЌя ≤Ќ‘ќ–ћј÷≤…Ќќѓ —»—“≈ћ»

¬иконанн¤ регулюючих та нагл¤дових функц≥й центрального банку потребуЇ в≥дпов≥дного ≥нформац≥йного забезпеченн¤.

ѕрот¤гом 1993 ¾ 1996 рок≥в Ќац≥ональним банком ”крањни створена ≥нформац≥йна система, ¤ка базуЇтьс¤ на чотирьох макроеконом≥чних системах даних ¾ статистиц≥ реального сектора економ≥ки, державних ф≥нанс≥в, плат≥жного балансу, грошово-кредитн≥й ≥ банк≥вськ≥й статистиц≥. –озробка двох останн≥х з цих систем законодавчо закр≥плена за Ќац≥ональним банком.

1	2	3	4	5	6	7

Ќазва: –озвиток грошово-кредитноњ системи в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (5962 прочитано)