√рош≥ ≥ кредит > ‘орми грошей та њх еволюц≥¤

ѕодв≥йне забезпеченн¤ УкласичноњФ банкноти гарантувало њй над≥йн≥сть, сталу варт≥сть, нормальний об≥г та високу еластичн≥сть в об≥гу. „ерез забезпеченн¤ комерц≥йними вексел¤ми дос¤галос¤ саморегулюванн¤ об≥гу банкнот. ѕри видач≥ позик п≥д заставу чи дисконт вексел≥в банк зб≥льшував к≥льк≥сть банкнот в об≥гу, а при оплат≥ вексел≥в банкноти поверталис¤ до банку, що забезпечувалос¤ строков≥стю ≥ безсп≥рн≥стю комерц≥йного вексел¤.

¬ипуск вексел≥в у т≥сному зв¢¤зку з торговими операц≥¤ми забезпечував погоджен≥сть випуску банкнот з реальними потребами об≥гу ¾ в м≥ру зростанн¤ цих потреб випуск банкнот зб≥льшувавс¤ ≥ навпаки. ѕроте випуск банкнот п≥д комерц≥йн≥ вексел≥ не завжди забезпечував автоматичне пристосуванн¤ до потреб об≥гу. ÷е зумовлювалос¤ ц≥лим р¤дом обставин: дисконтом ф≥нансових вексел≥в, у тому числ≥ казначейських, зниженн¤м ц≥н на товари та прискоренн¤м об≥гу банкнот, внасл≥док чого зменшувалас¤ потреба в грошах до настанн¤ строк≥в погашенн¤ вексел≥в та ≥н. ” вс≥х цих випадках виникла загроза по¤ви зайвих банкнот в об≥гу та њх знец≥ненн¤. «апоб≥гти цьому м≥г в≥льний розм≥н банкнот на золото: зайв≥ дл¤ об≥гу пред¢¤вл¤лис¤ в банк дл¤ обм≥ну на золото.

ѕер≥од УкласичноњФ банкноти зак≥нчивс¤ з повним припиненн¤м розм≥ну њњ на золото, що настало п≥сл¤ св≥товоњ економ≥чноњ кризи 1929-1933 рр. ” нових умовах банкнота втратила золоте забезпеченн¤ ≥ свою к≥нцеву гарант≥ю сталост≥ вартост≥ ¾ розм≥н на золото. ÷е значно зм≥нило суть сучасноњ банкноти.

ѕроте справа пол¤гаЇ не т≥льки в припиненн≥ розм≥ну банкнот на золото. Ќа етап≥ державно-монопол≥стичного кап≥тал≥зму зазнав деформац≥њ ≥ механ≥зм автоматичного регулюванн¤ ем≥с≥њ банкнот на основ≥ вексельного забезпеченн¤. ѕередус≥м пор¤д з комерц≥йними вексел¤ми стали значно ширше використовуватис¤ казначейськ≥ вексел≥ та обл≥гац≥њ державних позик дл¤ забезпеченн¤ випуску ьанкнот. ќск≥льки зобов¢¤занн¤ держави не Ї реальними ц≥нност¤ми, кредитуванн¤ њх ем≥с≥йним банком значно ускладнило зв¢¤зок ем≥с≥њ з реальними потребами об≥гу. –≥зке зниженн¤ частки комерц≥йних вексел≥в ≥ зб≥льшенн¤ казначейських вексел≥в та обл≥гац≥й держави в забезпеченн≥ ем≥с≥њ банкнот по сут≥ означаЇ переор≥Їнтац≥ю њњ з потреб товарообороту на потреби державного казначейства. Ћише через задоволенн¤ останн≥х банкноти потрапл¤ють у сферу товарообороту, при цьому лише частково вони задовольн¤ють його потреби, а частково ви¤вл¤ютьс¤ зайвими, проте залишаютьс¤ в об≥гу.

–азом з тим така банкнота повн≥стю не втрачаЇ своњх специф≥чних ознак кредитних грошей, збер≥гаЇ в об≥гу певн≥ переваги пор≥вн¤но ≥з суто паперовими грошима ≥ Ї найпоширен≥шою формою гот≥вкових грошей у крањнах з розвинутою ринковою економ≥кою. √оловн≥ њњ ознаки ≥ перевага пол¤гають у тому, що нав≥ть на покритт¤ витрат держави вона випускаЇтьс¤ не безпосередньо ≥ безповоротно, а через кредитуванн¤ п≥д боргов≥ зобов¢¤занн¤ казначейства. ÷¤, здавалос¤ б, незначна деталь ем≥с≥йного механ≥зму маЇ принципове значенн¤. ¬она передбачаЇ, що держава ¤к економ≥чно самост≥йний суб¢Їкт грошового об≥гу може брати участь в ем≥с≥йному механ≥зм≥ нар≥вн≥ з комерц≥йними п≥дприЇмствами, ¤кщо прагнутиме до забезпеченн¤ збалансованост≥ свого ф≥нансового господарства ≥ ви¤витьс¤ здатною вчасно погашати своњ борги ем≥с≥йному банку. ¬ зв¢¤зку з цим важливого значенн¤ набуваЇ проблема регулюванн¤ державного боргу, п≥дтриманн¤ його обс¤г≥в на економ≥чно обгрунтованому р≥вн≥, встановленн¤ широкого демократичного контролю за його формуванн¤м, включаючи л≥м≥туванн¤ його розм≥р≥в, а також за взаЇмов≥дносинами м≥ж казначейством ≥ центральним ем≥с≥йним банком.

ƒуже важливо, щоб ц≥ два органи, що перебувають по р≥зн≥ боки ем≥с≥йного джерела, не стали Удвома кишен¤ми на одному й тому ж державному п≥джакуФ, ¤кими розпор¤джаЇтьс¤ Уодна рукаФ. ” такому випадку грош≥ завжди будуть безперешкодно УперекочовуватиФ з ем≥с≥йноњ Укишен≥Ф в казначейську й остаточно зникне в≥дм≥нн≥сть м≥ж банкнотами ≥ казначейськими б≥летами. ўоб не допустити цього, б≥льш≥сть крањн законодавчо встановили ч≥тке розмежуванн¤ м≥ж центральним ем≥с≥йним банком та державним казначейством, вив≥вши банк з п≥дпор¤дкуванн¤ ур¤ду ≥ передавши його в п≥дпор¤дкуванн¤ вищого законодавчого органу державноњ влади.

«важена пол≥тика щодо державного боргу та виплата доходу по обл≥гац≥¤х державних позик забезпечуЇ ринковий попит на вказан≥ ц≥нн≥ папери. ÷е даЇ можлив≥сть папер≥в впливати на масу банкнот в об≥гу, продаючи њх на фондовому ринку ¾ зменшувати, а купуючи ¾ зб≥льшувати њх к≥льк≥сть в об≥гу.

Ќе втратив свого значенн¤ ≥ механ≥зм саморегулюванн¤ банкнотного об≥гу через забезпеченн¤ њх ем≥с≥њ комерц≥йними вексел¤ми. ѕроте д≥¤ його значно зм≥нилас¤. Ѕанк≥вськ≥ позички п≥д комерц≥йн≥ вексел≥ стали видаватис¤ переважно в депозитн≥й, а не в банкнотн≥й форм≥. “ому ем≥с≥йн≥ банки через цей механ≥зм регулюють масу депозитних грошей в об≥гу, опосередковано впливаючи ≥ на об≥г банкнот.

—учан≥ банкноти збер≥гають кредитну основу ≥ попадають п≥д законом≥рност≥ об≥гу паперових грошей. ћожна вид≥лити два основних канали ем≥с≥њ сучасних банкнот:

банк≥вськек кредитуванн¤ господарських суб¢Їкт≥в, котр≥ забезпечують зв¢¤зок грошового об≥гу з динам≥кою сусп≥льного в≥дтворенн¤;

банк≥вське кредитуванн¤ держави, коли банкноти ем≥туютьс¤ взам≥н державних боргови зобов¢¤зань.

ќтже, сучасн≥ банкноти мають лише товарне забезпеченн¤, ефективн≥сть ¤кого низька, оск≥льки кредитний механ≥зм не забезпечуЇ своЇчасного поверненн¤ банкнот≥в в каси банку. ÷е по¤снюЇтьс¤ тим, що часто позичальники порушують умови ≥ принципи банк≥вського кредитуванн¤, а головне, що ресурси банк≥в здеб≥льшого вт¤гуютьс¤ дл¤ покритт¤ державних витрат непродуктивного характеру. “ому послаблюЇтьс¤ зв¢¤зок ем≥с≥њ сучасних банкнот з реальними потребами грошового об≥гу, що призводить до знец≥ненн¤ банкнот, що наочно про¤вилось за останн≥ роки в ”крањн≥. “аким чином сучасн≥ банкноти перетворились у неповноц≥нн≥ паперов≥ грош≥, а њхн≥й надлишок у каналах об≥гу посилюЇ ≥нфл¤ц≥ю ≥ валютний хаос.

ѕластиков≥ банкноти.

«а св≥дченн¤м англ≥йського журналу У≈коном≥стФ, у св≥т≥ зараз циркулюЇ приблизно 50 млрд. фальшивих банкнот. ўоб захистити нац≥ональну валюту в≥д фальшивок. –езервний банк јвстрал≥њ випускаЇ пластиков≥ грош≥. ¬они непрозор≥, мають невеличке в≥конце ≥ складн≥ оптичн≥ пристроњ, ¤к≥ значною м≥рою перешкоджають њхню п≥дробку. јвстрал≥йц≥ вперше запровадили пластиков≥ банкноти у 1988 р. ѕоступово вс≥ банкноти крањни стануть пластиковими. ўе одна перевага пластикових грошових знак≥в ¾ њх довгов≥чн≥сть (у 8 раз≥в вища у пор≥вн¤нн≥ з паперовими, близько 90 в≥дсотк≥в ¤ких зам≥нюЇтьс¤ щороку) ≥ можлив≥сть наступноњ утил≥зац≥њ дл¤ випуску вироб≥в з пластмаси.

÷им нововведенн¤м зац≥кавилис¤ у багатьох крањнах. —ьогодн≥ –езервний банк јвстрал≥њ одержуЇ додатковий прибуток, постачаючи банкноти великих ном≥нал≥в до  увейту, —≥нгапуру та ≥нших крањн.

„ек ¾ документ, ¤кий м≥стить безумовний наказ власника поточного рахунку (чекодавц¤) банку про виплату вказаноњ в ньому суми грошей певн≥й особ≥ або пред¢¤внику (чекодержателев≥).

„ек виник, ¤к ≥ банкнота ≥з депозиту , коли власник депозиту даЇ письмовий наказ про виплату бенеф≥ц≥ору певноњ суми грошей. ¬ласник рахунку, що п≥дписав чек ≥менуЇтьс¤ трасантом, а банк ¾ трасат. „ек виписуЇтьс¤ на пред¢¤вника або зг≥дно наказу на по≥менованого бенеф≥ц≥ара.

„ек може бути:

≥менним ¾ виписаний певн≥й особ≥ без права передач≥;

ордерним ¾ виписаний на певну особу з обов¢¤зковим застереженн¤м про наказ оплатити;

пред¢¤вницьким ¾ в ¤кому не зазначене найменуванн¤ одержувача, а зазначена сума виплачуЇтьс¤ пред¢¤вителю чека.

” внутр≥шньому господарському оборот≥ чеки використовують юридичн≥ та ф≥зичн≥ особи дл¤ безгот≥вкових розрахунк≥в (розрахунков≥ чеки), а також при одержанн≥ гот≥вки з рахунк≥в, в≥дкритих у банках (грошовий чек). јкцептований ¾ чек, ¤кий маЇ акцепт банку, що гарантуЇ зарахуванн¤ кошт≥в на рахунок одержувача. ќсновне призначенн¤ чека пол¤гаЇ в тому, що в≥н слугуЇ засобом одержанн¤ гот≥вки в банку,виступаЇ засобом об≥гу ≥ платежу. ≤ ¤к форма безгот≥вкових розрахунк≥в.

Ќезважаючи на сп≥льн≥сть походженн¤, чек маЇ багато ≥стотних в≥дм≥нностей в≥д банкноти ¤к за формою, так ≥ за роллю в об≥гу. ¬≥н виписуЇтьс¤ не банком, а його кл≥Їнтом ≥, отже, не повн≥стю гарантуЇ те, що чекодавець, д≥йсно, маЇ вклад у банку ≥ що банк обов¢¤зково виконаЇ його наказ про видачу грошей. “ому чек не став загальним засобом платежу, ≥ участь його в грошовому об≥гу ви¤вилась обмеженою.

„ек може бути використаний к≥лькома способами:

сам чекодавець може одержати по ньому в банку грош≥ гот≥вкою;

чекодавець може передати чек друг≥й особ≥ в оплату товар≥в чи послуг або погашенн¤ своњх борг≥в, ≥ ц¤ друга особа (чекодержатель) подаЇ чек у банк дл¤ одержанн¤ грошей гот≥вкою чи зарахуванн¤ його суми на њњ рахунок;

чекодержатель передаЇ чек трет≥й особ≥ в оплату товар≥в чи послуг або погашенн¤ своњх борг≥в њй, а ц¤ особа пред¢¤вл¤Ї чек у банк дл¤ одержанн¤ грошей гот≥вкою чи зарахуванн¤ грошей на њњ рахунок, або ж передаЇ чек четверт≥й особ≥ з тих же причин, ≥з ¤ких вона сама його одержала.

“ак≥ передач≥ чека ≥стотно в≥др≥зн¤ютьс¤ м≥ж собою за њх роллю ≥ м≥сцем у грошовому об≥гу. ¬ перш≥й ≥ друг≥й операц≥¤х чек Ї лише техн≥чним засобом, за допомогою ¤кого привод¤тьс¤ в рух гот≥вков≥ чи безгот≥вков≥ грош≥ ¤к зас≥б об≥гу або платежу. —ам чек цих функц≥й грошей не виконуЇ ≥ не зб≥льшуЇњх маси в об≥гу. “≥льки в трет≥й операц≥њ чек безпосередньо включаЇтьс¤ в об≥г, виконуЇ функц≥њ засобу об≥гу чи платежу ≥ зб≥льшуЇ масу грошей в об≥гу.

1	2	3	4	5

Ќазва: ‘орми грошей та њх еволюц≥¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (5496 прочитано)