√рош≥ ≥ кредит > ‘орми грошей та њх еволюц≥¤

ќтже, далеко не вс≥ чеков≥ операц≥њ означають участь чек≥в у грошовому об≥гу. «окрема, у колишньому —–—– законодавство заборон¤ло держателю чека передавати його трет≥й особ≥ та зобов¢¤зувало здавати в банк дл¤ зарахуванн¤ суми чека на його рахунок, тобто в≥н взагал≥ не брав участь у грошовому об≥гу ≥ використовувавс¤ ¤к техн≥чний зас≥б безгот≥вкових розрахунк≥в.

 оли чек безпосередньо зд≥йснюЇ об≥г, виконуючи функц≥њ грошей, в≥н не маЇ н≥¤ких переваг перед банкнотою ≥ нав≥ть багато в чому поступаЇтьс¤ њй. “ому чек не набув широкого застосуванн¤, але ¤к техн≥чний зас≥б обслуговуванн¤ об≥гу депозитних грошей (безгот≥вкових розрахунк≥в) маЇ певн≥ переваги перед ≥ншими техн≥чними засобами ≥ в зв¢¤зку з цим широко використовуЇтьс¤ в банк≥вськ≥й практиц≥. ¬ крањнах з ринковою економ≥кою розрахунки чеками ¾ найпоширен≥ша форма безгот≥вкових розрахунк≥в.

«веденн¤ рол≥ чека переважно до техн≥чноњ функц≥њ обслуговуванн¤ поточних рахунк≥в визначило обмежен≥сть перспектив його використанн¤. „еков≥ операц≥њ пов¢¤зан≥ з такими незручност¤ми, ¤к њх виписка, акцептуванн¤ в банку, доставка в банк дл¤ сплати тощо. “ому з к≥нц¤ 50-х рок≥в у крањнах з високо розвинутим грошовим господарством розпочалис¤ пошуки досконал≥ших ≥нструмент≥в обслуговуванн¤ депозитних грошей на банк≥вських рахунках. јльтернативою чековоњ книжки стала кредитна картка.

¬с≥ розгл¤нут≥ вище плат≥жн≥ засоби широко ≥ усп≥шно застосовуютьс¤ в крањнах з розвинутою ринковою економ≥кою. ¬ крањнах з перех≥дною економ≥кою, до ¤ких належить ”крањна, де¤к≥ з них використовуютьс¤ р≥дко або взагал≥ не використовуютьс¤. ÷е стосуЇтьс¤ перш за все Утоварних грошейФ ¾ вексел≥в ≥ чек≥в, поск≥льки дл¤ њх застосуванн¤ ще не створенн≥ достатн≥ передумови. ѕо-перше, ще не сформувавс¤ значний прошарок економ≥чно м≥цних, ст≥йких комерц≥йних структур, зобов¢¤занн¤ ¤ких могли б користуватис¤ високою дов≥рою до ринку. ѕо-друге, в крањн≥ не створен≥ достатн≥ правов≥ та ≥нституц≥йн≥ передумови дл¤ того, щоб примусити комерц≥йн≥ структури виконувати своњ зобов¢¤занн¤. ѕо-третЇ, не сформувалас¤ система страхуванн¤ втрат в≥д невиконанн¤ боржниками своњх зобов¢¤зань.

¬казан≥ обставини не т≥льки п≥дривають основу функц≥онуванн¤ Уторгових грошейФ, а й послаблюють передумови використанн¤ депозитних грошей комерц≥йних банк≥в в ”крањн≥. ѕост≥йна загроза банкрутства банк≥в, в≥дсутн≥сть д≥Ївоњ системи страхуванн¤ депозит≥в примушують суб¢Їкт≥в грошового обороту все част≥ше вдаватис¤ до використанн¤ в ¤кост≥ грошей зобов¢¤зань найб≥льш над≥йного банку ¾ ЌЅ”. “ому не дивл¤чись на вс≥л¤к≥ адм≥н≥стративн≥ заходи з боку ”р¤ду та ЌЅ” дол¤ гот≥вкового обороту прот¤гом 1993-1997 рр. пост≥йно зростала, що негативно впливало на забезпеченн¤ потреб обороту в плат≥жних засобах, посилюючи плат≥жну кризу.

 редитна картка ¾ ¤к зас≥б платежу, що зам≥н¤Ї грош≥ гот≥вкою ≥ чеки, а також даЇ власнику можлив≥сть отримати в банку короткострокову позику. ¬они застосовуютьс¤ у роздр≥бному товарному оборот≥ та сфер≥ послуг. Ѕагато споживач≥в користуютьс¤ дебетовими картками ¾ вони служать дл¤ зд≥йсненн¤ електронних переказ≥в грошей з одного рахункку на ≥нший рахунок. Ќаприклад, б≥льш≥стььпрац≥вник≥в отримують зарплату з допомогою електронного перказу грошей з рахунку роботодавц¤ на рахунок працюючого. ” св≥тов≥й практиц≥ зараз використовуютьс¤ Убагатофункц≥ональн≥Ф картки. ¬они забезпечили доступ до автоматичних касових апарат≥в. „ерез них можна не т≥льки вкласти або зн¤ти грош≥ гот≥вкою з особистого рахунку, але також простежити за рухом та залишком кошт≥в на рахунку, дозвол¤ють власнику зд≥йснити плат≥ж, замовити чекову книжку, в≥ддати розпор¤дженн¤ про проведенн¤ операц≥й на б≥рж≥, тощо. ƒл¤ цього на зворот≥ кожноњ картки знаходитьс¤ магн≥тна стр≥чка, ¤ка виконуЇ ≥ активну (вона пов≥домл¤Ї автомат≥ банк≥вськ≥ рекв≥зити кл≥Їнта), ≥ пасивну функц≥њ, наприклад, вона не дозвол¤Ї отримати в один день грош≥ гот≥вкою у р≥зних автоматах зверх л≥м≥ту. —ьогодн≥ картки з магн≥тною стр≥чкою зам≥нюютьс¤ на б≥льш над≥йн≥ картки з м≥кросхемою.

ƒепозитн≥ грош≥. ƒепозитн≥ грош≥ ¾ це також неповноц≥нн≥ знаки вартост≥, але на в≥дм≥ну в≥д гот≥вкових не мають речового виразу й ≥снують лише у вигл¤д≥ депозит≥в на рахунках у банках ¾ Уабстрактн≥ грош≥Ф. Ќа основ≥ чек≥в виникла система безгот≥вкових розрахунк≥в, ¤к≥ провод¤тьс¤ без участ≥ грошей гот≥вкою, тобто шл¤хом переказу або списанн¤ банком певноњ суми з рахунку платника на рахунок одержувача, або зал≥ком взаЇмних вимог суб¢Їкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥.

“ака форма грошей стала можливою лише за високого р≥вн¤ розвитку банк≥вськоњ справи, коли кожний суб¢Їкт грошового об≥гу може в≥льно вкласти грош≥ в банк (депозит), вз¤ти зв≥дти грош≥ гот≥вкою, або переказати в будь-¤кий пункт ринку ≥ йому гарантуЇтьс¤ повне њх збереженн¤.

ѕотреба в так≥й форм≥ грошей об¢Їктивно зумовлена посиленн¤м вимог щодо економ≥чност≥ та зручност≥ грошового об≥гу за умов, коли його обс¤ги ≥ суми окремих платеж≥в дос¤гли величезних розм≥р≥в. «д≥йсненн¤ таких платеж≥в з допомогою гот≥вки призвело б до ≥стотного зб≥льшенн¤ гот≥вковоњ маси в об≥гу, до зростанн¤ витрат на њњ друкуванн¤, створило б значн≥ незручност≥ дл¤ учасник≥в плат≥жних операц≥й, пог≥ршило керован≥сть грошового обороту тощо. ¬с≥х цих недол≥к≥в позбавлен≥ депозитн≥ грош≥.

–азом з вказаними перевагами депозитних грошей з¢¤вилис¤ й певн≥ недол≥ки ц≥Їњ форми грошей. «окрема, вона несе в соб≥ певн≥ незручност≥ при зд≥йсненн≥ платеж≥в. ƒл¤ виконанн¤ кожного платежу потр≥бно оформл¤ти ц≥лий пакет документ≥в ≥ пред¢¤вл¤ти кожний раз њх в банк, щоб в≥добразити в≥дпов≥дн≥ операц≥њ в бухгалтерських книгах банку. ќсобливо гостро ц≥ недол≥ки про¤вл¤ютьс¤ в сфер≥ роздр≥бного обороту, куди доступ традиц≥йних депозитних грошей ви¤вивс¤ закритим. “ому житт¤ спричинило по¤ву новоњ форми грошей ¾ електронноњ.

≈лектронн≥ грош≥ ¾ абстрактна (умовна) назва грошових кошт≥в, ¤к≥ використовуютьс¤ њх власниками на основ≥ електронноњ системи банк≥вських послуг. «а зм≥стом ¾ це кредитн≥ грош≥, ¤к≥ обертаютьс¤ завд¤ки запровадженню в сфер≥ безгот≥вкових розрахунк≥в найнов≥ших комп¢ютер≥в ≥ сучасних систем зв¢¤зку.

«а формою електронн≥ грош≥ необх≥дно розгл¤дати ¤к р≥зновид депозитних грошей ќсновними компонентами системи функц≥онуванн¤ електронних грошей Ї електронн≥ перекази, кредитн≥ картки, дебетов≥ картки, банк≥вськ≥ автомати-касири тощо. ¬с≥ вони забезпечують об≥г депозитних грошей, що знаход¤тьс¤ на банк≥вських рахунках; власно забезпечують об≥г, але не зам≥н¤ють њх наперек≥р таким виразам ¤к Уплат≥вков≥ грош≥Ф або Уелектронн≥ грош≥Ф. ƒ≥йсно з допомогою електронних грошей зд≥йснюЇтьс¤ плат≥ж, але так≥ грош≥ завжди функц≥онують у вигл¤д≥ певних запис≥в на рахунках у банках, тобто вважаютьс¤ депозитними грошима.

≈лектронн≥ грош≥ широко застосовуютьс¤ у вс≥х розвинутих крањнах. Ѕанки ”крањни теж багато уваги прид≥л¤ють впровадженню нових банк≥вських технолог≥й, у тому числ≥ введенню в об≥г Уелектронних грошейФ, магн≥тних карток дл¤ безгот≥вкових розрахунк≥в кл≥Їнт≥в за придбан≥ ними товари та надан≥ послуги. Ѕанк≥вське обслуговуванн¤ плат≥жного обороту на електронн≥й основ≥ значно розширило сферу функц≥онуванн¤ депозитних грошей, прискорило њх об≥г, створило зручност≥ дл¤ платник≥в.

“аким чином, розгл¤даючи еволюц≥ю розвитку грошей ми можемо прийти до висновку, що в перспектив≥ грош≥ будуть ≥снувати без матер≥альноњ субтанц≥њ (Уневидим≥Ф), але терм≥н Уеконом≥ка без грошейФ у принцип≥ Ї нев≥рним.

1	2	3	4	5

Ќазва: ‘орми грошей та њх еволюц≥¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (5496 прочитано)