≈колог≥¤ > ќсновн≥ напр¤мки державноњ пол≥тики ”крањни у галуз≥ охорони довк≥лл¤ , використанн¤ природн≥х ресурс≥в та забезпеченн¤ еколог≥чноњ безпеки

утил≥зац≥њ та знешкодженн¤ поглиблюЇ еколог≥чну кризу. ¬одночас в≥дбуваЇтьс¤ невпинне зростанн¤ витрат на одержанн¤ первинноњ сировини дл¤ промислового виробництва. ќстанн≥м часом до цих фактор≥в додаЇтьс¤ проблема ресурсноњ залежност≥ ”крањни в≥д зовн≥шн≥х джерел багатьох вид≥в сировини. ¬се це св≥дчить про важлив≥сть вторинного використанн¤ ресурс≥в. . Ќа сьогодн≥ переважна б≥льш≥сть в≥дход≥в або взагал≥ не використовуЇтьс¤, або використовуЇтьс¤ за найпрост≥шими технолог≥чними схемами, ¤к≥ не забезпечують повноњ реал≥зац≥њ њхнього ресурсного потенц≥алу.

ƒл¤ вир≥шенн¤ проблеми промислових в≥дход≥в ƒержава передбачае так≥ механ≥зми:

1. визначенн¤ ресурсноњ ц≥нност≥ в≥дход≥в ≥ технолог≥чних можливостей њх комплексноњ переробки;

ви¤вленн¤ можливостей зам≥ни первинноњ сировини вторинною ≥ рециклюванн¤;

економ≥чне обгрунтуванн¤ напр¤м≥в та шл¤х≥в використанн¤ в≥дход≥в;

створенн¤ системи ресурсозамкнутих територ≥ально-виробничих зв'¤зк≥в на основ≥ м≥жгалузевоњ кооперац≥њ, каскадне проектуванн¤ виробництва.

як еколог≥чно небезпечний чинник в≥дходи Ї одним з найб≥льш значних фактор≥в забрудненн¤ довк≥лл¤. ѓх розм≥щенн¤ потребуЇ вилученн¤ значних площ земл≥, а транспортуванн¤ та збер≥ганн¤ - великих витрат п≥дприЇмств. Ќайб≥льш токсичн≥ в≥дходи потребують спец≥альних заход≥в щодо њх знешкодженн¤ та захороненн¤. “ому зменшенн¤ обс¤г≥в в≥дход≥в,

насамперед токсичних, полегшить њх знешкодженн¤ та зменшить шк≥дливий вплив на довк≥лл¤.

2. зведенн¤ до м≥н≥муму обс¤г≥в в≥дход≥в внасл≥док техн≥ко-технолог≥чноњ реконструкц≥њ виробництв, б≥льш повного та комплексного використанн¤ сировини;

зниженн¤ токсичност≥ залишкових в≥дход≥в та њх негативного впливу на довк≥лл¤ шл¤хом перетворенн¤, знищенн¤ або над≥йноњ ≥зол¤ц≥њ;

еколого-технолог≥чного обгрунтуванн¤ метод≥в та шл¤х≥в найефективн≥шого знешкодженн¤ небезпечних в≥дход≥в;

реаб≥л≥тац≥¤, зокрема рекультивац≥¤, зайн¤тих та забруднених в≥дходами територ≥й.

створенн≥¤ еколог≥чно безпечних, ресурсозбер≥гаючих, малов≥дходних та безв≥дходних виробництв ≥ територ≥ально-виробничих комплекс≥в;

3 ќрган≥зац≥йний аспект :

розробленн¤ концептуальних ≥ програмно-ц≥льових засад проблеми в≥дход≥в;

створенн¤ науково-методичного забезпеченн¤ еколого-економ≥чних оц≥нок вторинного ресурсокористуванн¤, механ≥зму економ≥чного стимулюванн¤ та нормативноњ бази;

розробленн¤ ≥нформац≥йно-анал≥тичного апарату п≥дтримки ресурсних та еколог≥чних завдань;

створенн¤ комплексу адм≥н≥стративних, правових, орган≥зац≥йних та еколог≥чних заход≥в щодо стимулюванн¤ утил≥зац≥њ та знешкодженн¤ в≥дход≥в.

ƒл¤ дос¤гненн¤ ц≥лей еколог≥чноњ стаб≥льност≥ у данному аспект≥ держава передбачаЇ:

визначенн¤ обс¤г≥в ≥ темп≥в утворенн¤ та дислокац≥ю в≥дход≥в;

визначенн¤ складу та властивостей в≥дход≥в;

проблемно-ор≥Їнтовану класиф≥кац≥ю в≥дход≥в за ресурсними ознаками;

розробленн¤ нових ≥ вдосконаленн¤ д≥ючих технолог≥й утил≥зац≥њ в≥дход≥в;

розробити вимоги складуванн¤ та збер≥ганн¤ в≥дход≥в за категор≥¤ми токсичност≥;

розробити методи, засоби та технолог≥њ знешкодженн¤ токсичних в≥дход≥в;

створити рег≥ональн≥ пол≥гони дл¤ знешкодженн¤ токсичних в≥дход≥в;

паспортизац≥¤ (≥нвентаризац≥¤) в≥дход≥в ≥ технолог≥й, створенн¤ кадастр≥в ;

створенн¤ ≥нформац≥йного ≥ ресурсно-технолог≥чного банку даних про в≥дходи;

створенн¤ баз даних стосовно проблеми в≥дход≥в ≥ системи п≥дтримки прийн¤тт¤ р≥шень;

розширенн¤ можливостей ≥нформац≥йно-анал≥тичноњ системи та створенн¤ њњ мереж≥ ¤к ≥нструменту напрацюванн¤ р≥шень з проблеми в≥дход≥в;

розширенн¤ використанн¤ (зам≥сть щебеню, п≥ску ≥ цементу) золи та золошлакових в≥дход≥в “≈— п≥д час виготовленн¤ бетону шл¤хом буд≥вництва установок розд≥льного вилученн¤ залишк≥в на теплових електростанц≥¤х;

зб≥льшенн¤ в наступн≥ 5 - 6 рок≥в у два рази виробництва ст≥новоњ керам≥ки з в≥дход≥в вуглезбагаченн¤, а також додаванн¤ њх у шихту на д≥ючих цегельних заводах;

повна переробка кускових в≥дход≥в деревини на тр≥ски дл¤ технолог≥чних потреб, а також брикетуванн¤ стружки ≥ тирси дл¤ використанн¤ њх ¤к палива або дл¤ виробництва г≥дрол≥зно-др≥жджовоњ продукц≥њ;

прийн¤тт¤ та введенн¤ в д≥ю «акону ”крањни "ѕро в≥дходи", а також економ≥чних, адм≥н≥стративно-управл≥нських та ≥нших механ≥зм≥в стимулюванн¤ утил≥зац≥њ та знешкодженн¤ в≥дход≥в.

«≈ћ≈Ћ№Ќ≤ –≈—”–—»

ƒержавна пол≥тика охорони ≥ рац≥онального використанн¤ земель визначаЇтьс¤ системою правових, орган≥зац≥йних, економ≥чних та ≥нших заход≥в, що мають природоохоронний, ресурсозбер≥гаючий та в≥дтворювальний характер.

ѕроводитьс¤ ≥нвентаризац≥¤ земель, закр≥плених за населеними пунктами, промисловими п≥дприЇмствами, п≥дприЇмствами, установами та орган≥зац≥¤ми транспорту, зв'¤зку, оборони, л≥сового фонду, ≥нших земель та ви¤вл¤ютьс¤ площ≥,

що використовуютьс¤ нерац≥онально або за нец≥льовим призначенн¤м. ¬изначаютьс¤ земл≥, що належать до загальнодержавноњ та комунальноњ власност≥, резервуютьс¤ земл≥ дл¤ науково-досл≥дних роб≥т та спец≥ал≥зованого с≥льськогосподарського виробництва, природоохоронного, оздоровчого, рекреац≥йного та ≥сторико-культурного призначенн¤, створюЇтьс¤ державний реаб≥л≥тац≥йний фонд земель з уг≥дь, що потребують вжитт¤ заход≥в дл¤ в≥дновленн¤ њх родючост≥. ѕроводитьс¤ кадастрова оц≥нка земель, розробл¤Їтьс¤ науково-методична ≥ нормативна документац≥¤ з визначенн¤ базових ц≥н на землю, створюЇтьс¤ державна система управл≥нн¤ ¤к≥стю

земельних ресурс≥в ≥ визначаЇтьс¤ њњ м≥сце в органах державного управл≥нн¤, а також визначаютьс¤ принципи розмежуванн¤ обов'¤зк≥в держави, землевласник≥в та землекористувач≥в щодо охорони земельних ресурс≥в. ¬проваджуЇтьс¤ грунтозахисна

система землеробства з контурно-мел≥оративною орган≥зац≥Їю територ≥њ, з розширенн¤м площ безполицевого оброб≥тку грунту, щ≥люванн¤ р≥лл≥, смуговим розм≥щенн¤м пос≥в≥в ≥ пар≥в, першочерговим залуженн¤м та консервац≥Їю дуже еродованих та схилових земель.

¬ажливим напр¤мом рац≥онального використанн¤ земельних ресурс≥в Ї пол≥пшенн¤ еколог≥чного стану зрошуваних земель, на ¤ких спостер≥гаЇтьс¤ п≥дтопленн¤, вторинне засоленн¤, водна ероз≥¤, руйнуванн¤ природноњ структури грунт≥в тощо. «осереджуЇтьс¤ увага на рац≥онал≥зац≥њ та реконструкц≥њ д≥ючих зрошувальних систем дл¤ створенн¤ на них таких технолог≥й водокористуванн¤, ¤к≥ б враховували р≥вень ф≥з≥олог≥чних потреб с≥льськогосподарських культур та зм≥ну м≥крокл≥мату зрошуваних д≥л¤нок, забезпеченн¤ в≥дпов≥дних урожањв без деградац≥њ земель.

ƒл¤ пол≥пшенн¤ мел≥оративного стану осушених земель потр≥бно:

розробити науково обгрунтован≥ критер≥њ оц≥нки насл≥дк≥в осушенн¤ на стад≥њ його проектуванн¤ ≥ зд≥йсненн¤;

у структур≥ пос≥вних площ на осушених земл¤х довести частку пос≥в≥в багатор≥чних трав до 50 - 60 в≥дсотк≥в;

ќбгрунтуванн¤ напр¤м≥в рац≥онального використанн¤ земельних ресурс≥в та впровадженн¤ господарсько-технолог≥чних заход≥в дл¤ в≥дтворенн¤ њх еколог≥чноњ функц≥њ забезпечуватимутьс¤:

встановленн¤м р≥вн≥в забрудненост≥ грунт≥в викидами промисловост≥ та агрох≥м≥катами, розробкою грунтово-еколог≥чноњ типолог≥њ земель, норматив≥в кризового стану ≥ параметр≥в еколог≥чноњ ст≥йкост≥ ландшафт≥в та районуванн¤м територ≥њ ”крањни за њх показниками;

опрацюванн¤м моделей грунтозахисного та мел≥оративного землекористуванн¤ в конкретних природно-кл≥матичних умовах, проведенн¤м в≥дпов≥дних проектно-пошукових роб≥т з урахуванн¤м форм землекористуванн¤;

створенн¤м системи спостережень за станом земельних ресурс≥в та прогнозуванн¤м соц≥ально-еколог≥чних насл≥дк≥в його зм≥ни тощо.

¬ќƒЌ≤ –≈—”–—»

ƒовготерм≥новими ц≥л¤ми пол≥тики рац≥онального використанн¤ ≥ в≥дтворенн¤ водних ресурс≥в та екосистем Ї:

зменшенн¤ антропогенного навантаженн¤ на водн≥ об'Їкти;

дос¤гненн¤ еколог≥чно безпечного використанн¤ водних об'Їкт≥в ≥ водних ресурс≥в дл¤ задоволенн¤ господарських потреб сусп≥льства;

забезпеченн¤ еколог≥чно ст≥йкого функц≥онуванн¤ водного об'Їкта ¤к елементу природного середовища ≥з збереженн¤м властивост≥ водних екосистем в≥дновлювати ¤к≥сть води;

створенн¤ ефективноњ структури управл≥нн¤ ≥ механ≥зм≥в економ≥чного регулюванн¤ охорони та використанн¤ водних ресурс≥в.

ƒл¤ поетапного виконанн¤ зазначених ц≥лей необх≥дно зд≥йснити комплекс заход≥в за такими пр≥оритетними напр¤мами:

1) охорона поверхневих ≥ п≥дземних вод в≥д забрудненн¤;

2) еколог≥чно безпечне використанн¤ водних ресурс≥в;

3) в≥дродженн¤ ≥ п≥дтриманн¤ спри¤тливого г≥дролог≥чного

стану р≥чок та заходи боротьби ≥з шк≥дливою д≥Їю вод;

4) удосконаленн¤ системи управл≥нн¤ охороною та використанн¤м

водних ресурс≥в;

5) зменшенн¤ впливу рад≥оактивного забрудненн¤.

–еал≥зац≥¤ зазначеноњ водно-еколог≥чноњ пол≥тики повинна зд≥йснюватис¤ на основ≥ розробки та поетапного впровадженн¤ природоохоронних заход≥в, визначених ƒержавною та рег≥ональними програмами еколог≥чного оздоровленн¤ водних басейн≥в.

¬ажливою умовою реал≥зац≥њ пол≥тики рац≥онального використанн¤ та в≥дновленн¤ водних ресурс≥в та екосистем на найближч≥ роки Ї необх≥дн≥сть виконанн¤ насамперед заход≥в, ¤к≥ не потребують значних кап≥тальних затрат, а саме:

п≥двищенн¤ загальноњ культури виробництва;

суворе дотриманн¤ технолог≥чних норм споживанн¤ ≥ використанн¤ водних ресурс≥в;

п≥дтриманн¤ у належному стан≥ д≥ючих очисних споруд ≥ устаткуванн¤;

запоб≥ганн¤ авар≥йним ситуац≥¤м;

забезпеченн¤ своЇчасного прибиранн¤ см≥тт¤ та очищенн¤ забудованих територ≥й, суворого контролю з боку природоохоронних орган≥в за станом забудованих територ≥й м≥ст;

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15

Ќазва: ќсновн≥ напр¤мки державноњ пол≥тики ”крањни у галуз≥ охорони довк≥лл¤ , використанн¤ природн≥х ресурс≥в та забезпеченн¤ еколог≥чноњ безпеки
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (16025 прочитано)