≈колог≥¤ > ќсновн≥ напр¤мки державноњ пол≥тики ”крањни у галуз≥ охорони довк≥лл¤ , використанн¤ природн≥х ресурс≥в та забезпеченн¤ еколог≥чноњ безпеки
ќсновн≥ напр¤ми державноњ пол≥тики ”крањни у галуз≥ охорони довк≥лл¤, використанн¤ природних ресурс≥в та забезпеченн¤ еколог≥чноњ безпеки розроблено в≥дпов≥дно до статт≥ 16 онституц≥њ ”крањни, ¤кою визначено, що забезпеченн¤ еколог≥чноњ безпеки ≥ п≥дтриманн¤ еколог≥чноњ р≥вноваги на територ≥њ ”крањни, подоланн¤ насл≥дк≥в „орнобильськоњ катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереженн¤ генофонду ”крањнського народу Ї обов'¤зком держави. ƒержавна пол≥тика у сфер≥ еколог≥њ, ¤к ≥ будь ¤к≥й ≥нш≥й сфер≥ повинна базуватис¤ на стаб≥льн≥й систем≥ законодавства, акт≥в, норматив≥в , але ц¤ система, особливо у перех≥дний пер≥од повинна бути еластичною , тобто вм≥ти швидко реагувати на зм≥ни навколишн≥х компонент≥в , вм≥ти пристосовуватис¤ до зм≥н занадто складного середовища. ≤ це Ї дуже ефективним засобом подоланн¤ еколог≥чноњ кризи та забезпеченн¤ природоохоронноњ функц≥њ держави . ќсновн≥ напр¤ми вт≥люватимутьс¤ за допомогою системи еколог≥чного права. ѕравовий механ≥зм маЇ надати основним напр¤мам ч≥ткоњ ц≥леспр¤мованост≥, формальноњ визначеност≥, загальнообов'¤зковост≥, спри¤ти врегулюванню в≥дносин у галуз≥ еколог≥њ, застосуванню превентивних, оперативних, стимулюючих ≥ примусових заход≥в до юридичних та ф≥зичних ос≥б щодо використанн¤ природних ресурс≥в та њх в≥дход≥в ≥ юридичноњ в≥дпов≥дальност≥ за порушенн¤ еколог≥чного законодавства. ¬ивченн¤, анал≥з та узагальненн¤ практики застосуванн¤ законодавства про охорону навколишнього природного середовища передбачаЇтьс¤ зд≥йснювати у двох напр¤мах: 1. складанн¤ ≥ затвердженн¤ еколог≥чних норматив≥в природокористуванн¤ (стосовно надр, грунт≥в, води, пов≥тр¤, рослинност≥ тощо); 2 .складанн¤ ≥ затвердженн¤ комплексу еколого-економ≥чних показник≥в державного контролю за станом довк≥лл¤ та д≥¤льн≥стю господарчих структур. ¬ажливим кроком до зм≥цненн¤ природоохоронноњ сфери стало прийн¤тт¤ 28 червн¤ 1996 року онституц≥њ ”крањни, в ¤к≥й стверджуЇтьс¤, що забезпеченн¤ еколог≥чноњ безпеки та п≥дтриманн¤ еколог≥чноњ р≥вноваги на територ≥њ ”крањни Ї обовТ¤зком держави (статт¤ 16), кожному гарантуЇтьс¤ право в≥льного доступу до ≥нформац≥њ про стан довк≥лл¤ (статт¤ 50) ≥ кожен зобовТ¤заний не завдавати шкоди природ≥ та в≥дшкодовувати завдан≥ ним збитки (статт¤ 66). “акож у ц≥й сфер≥ ”крањна маЇ так≥ закони та акти: Уѕро охорону навколишнього природного середовища"; "ѕро тваринний св≥т" ; "ѕро природнозапов≥дний фонд" ; "ѕро охорону атмосферного пов≥тр¤" ; УЋ≥совий кодекс ”крањниФ ; У ¬одний кодекс ”крањниФ ; Ф «емельний кодекс ”крањниФ ; У одекс ”крањни про надраФ ; “акож першочергово плануетс¤ п≥дготувати проекти закон≥в ”крањни про рекреац≥йн≥ зони, курортн≥, л≥кувально-оздоровч≥ зони ≥ зони з особливими умовами природокористуванн¤; ѕ≥дготувати проекти нормативно-правових акт≥в, ¤к≥ затверджуЇ аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни, а саме: ѕравила в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, завданих порушенн¤ми еколог≥чного законодавства, ѕоложенн¤ про еколог≥чний контроль, ѕоложенн¤ про еколог≥чний аудит, ѕоложенн¤ про еколог≥чне л≥цензуванн¤. ‘ормуЇ, забеспечуЇ та реал≥зуЇ державну пол≥тику в галуз≥ охорони навколишнього природного середовища, рац≥онального використанн¤ ≥ в≥дтворенн¤ природних ресурс≥в ћ≥н≥стерство охорони навколишнього природного середовища та ¤дерноњ безпеки ”крањни (ћ≥некобезпеки) , тобто саме це ћ≥н≥стерство зд≥йснюЇ нормативно-правове регулюванн¤, комплексне управл≥нн¤ та еколог≥чний контроль щодо охорони, використанн¤ ≥ в≥дтворенн¤. Ќауковими досл≥дженн¤ми щодо вивченн¤ ≥ розробки заход≥в по збереженню б≥олог≥чного р≥зноман≥тт¤ зайн¤т≥ фах≥вц≥ наукових ≥нститут≥в та центр≥в, насамперед Ќац≥ональноњ академ≥њ наук (ЌјЌ): ≤нститут≥в ботан≥ки, зоолог≥њ, г≥дроб≥олог≥њ, географ≥њ, б≥олог≥њ п≥вденних мор≥в, еколог≥њ арпат, молекул¤рноњ б≥олог≥њ, м≥кроб≥олог≥њ, кл≥тинноњ б≥олог≥њ та генетичноњ ≥нженер≥њ, –ади по вивченню продуктивних сил, ÷ентрального ботан≥чного саду, ƒонецького ботан≥чного саду та ≥нших; ≤нститут≥в ”крањнськоњ академ≥њ аграрних наук (”јјЌ): землеустрою, рослинництва, землеробства, агроеколог≥њ, ветеринарноњ медицини, розведенн¤ ≥ генетики тварин, птах≥вництва, селекц≥йно-генетичний, винограду ≥ вина та ≥нш≥; факультети ≥ кафедри еколог≥чного проф≥лю учбових заклад≥в тощо. –¤д питань, повТ¤заних з науковими досл≥дженн¤ми ≥ управл≥нн¤м у ц≥й сфер≥, вир≥шують науков≥ центри, лаборатор≥њ ≥ ≥нститути при центральних органах виконавчоњ влади, зокрема ”крањнський науково-досл≥дний ≥нститут еколог≥чних проблем та ”крањнський науковий центр еколог≥њ мор¤ при ћ≥н≥стерств≥ охорони навколишнього природного середовища та ¤дерноњ безпеки. ƒержавне регулюванн¤ у ц≥й сфер≥ не може ≥снувати без ефективноњ системи нагл¤ду за станом середовища, тобто без системи пост≥йно д≥ючого мон≥тор≥нгу. ≈колог≥чний мон≥торинг довк≥лл¤ Ї сучасною формою реал≥зац≥њ процес≥в еколог≥чноњ д≥¤льност≥ за допомогою засоб≥в ≥нформатизац≥њ ≥ забезпечуЇ регул¤рну оц≥нку ≥ прогнозуванн¤ стану середовища життЇд≥¤льност≥ сусп≥льства та умов функц≥онуванн¤ екосистем дл¤ прийн¤тт¤ управл≥нських р≥шень щодо еколог≥чноњ безпеки, збереженн¤ природного середовища та рац≥онального природокористуванн¤. —творенн¤ ≥ функц≥онуванн¤ ƒержавноњ системи еколог≥чного мон≥торингу довк≥лл¤ повинно спри¤ти зд≥йсненню державноњ еколог≥чноњ пол≥тики, ¤ка передбачаЇ: еколог≥чно рац≥ональне використанн¤ природного та соц≥ально-економ≥чного потенц≥алу держави, збереженн¤ спри¤тливого середовища життЇд≥¤льност≥ сусп≥льства; соц≥ально-еколог≥чне та економ≥чно рац≥ональне вир≥шенн¤ проблем, ¤к≥ виникають в результат≥ забрудненн¤ довк≥лл¤, небезпечних природних ¤вищ, техногенних авар≥й та катастроф; розвиток м≥жнародного сп≥вроб≥тництва щодо збереженн¤ б≥ор≥зноман≥тт¤ природи, охорони озонового шару атмосфери, запоб≥ганн¤ антропогенн≥й зм≥н≥ кл≥мату, захисту л≥с≥в ≥ л≥сов≥дновленн¤, транскордонного забрудненн¤ довк≥лл¤, в≥дновленн¤ природного стану ƒн≥пра, ƒунаю, „орного ≥ јзовського мор≥в ƒержавна система екомон≥торингу довк≥лл¤ Ї ≥нтегрованою ≥нформац≥йною системою, що зд≥йснюЇ збиранн¤, збереженн¤ та обробленн¤ еколог≥чноњ ≥нформац≥њ дл¤ в≥домчоњ та комплексноњ оц≥нки ≥ прогнозу стану природних середовищ, б≥оти та умов життЇд≥¤льност≥, виробленн¤ обгрунтованих рекомендац≥й дл¤ прийн¤тт¤ ефективних соц≥альних, економ≥чних та еколог≥чних р≥шень на вс≥х р≥вн¤х державноњ виконавчоњ влади, удосконаленн¤ в≥дпов≥дних законодавчих акт≥в, а також виконанн¤ зобов'¤зань ”крањни з м≥жнародних еколог≥чних угод, програм, проект≥в ≥ заход≥в. ≈колог≥чний мон≥торинг довк≥лл¤ зд≥йснюЇтьс¤ за довгостроковою ƒержавною програмою, ¤ка визначаЇ сп≥льн≥, узгоджен≥ за ц≥л¤ми, завданн¤ми, територ≥¤ми та об'Їктами, часом (пер≥одичн≥стю) ≥ засобами виконанн¤ д≥њ в≥домчих орган≥в державноњ виконавчоњ влади, п≥дприЇмств, орган≥зац≥й та установ незалежно в≥д форм власност≥. —уб'Їктами ƒержавноњ системи еколог≥чного мон≥торингу довк≥лл¤, в≥дпов≥дальними за обов'¤зкове зд≥йсненн¤ ƒержавноњ програми екомон≥торингу довк≥лл¤, Ї м≥н≥стерства та ≥нш≥ центральн≥ органи виконавчоњ влади, ¤к≥ зг≥дно з своЇю компетенц≥Їю отримують ≥ обробл¤ють дан≥ про стан довк≥лл¤ ≥ виробл¤ють в≥дпов≥дн≥ р≥шенн¤ щодо нормал≥зац≥њ або пол≥пшенн¤ еколог≥чноњ обстановки, рац≥онального використанн¤ ≥ забезпеченн¤ ¤кост≥ природних ресурс≥в. ќб'Їктами ≥нформатизац≥њ в ƒержавн≥й систем≥ екомон≥торингу довк≥лл¤ ”крањни Ї процеси в≥домчоњ еколог≥чноњ д≥¤льност≥ та њх ≥нтеграц≥¤ на локальному, адм≥н≥стративно-територ≥альному ≥ державному р≥вн¤х, ¤к≥ в≥дпов≥дно охоплюють: територ≥њ промислово-м≥ських агломерац≥й, сан≥тарно-захисних зон великих п≥дприЇмств, в тому числ≥ ј≈—, великих водоймищ, природоохоронних зон та ≥нших спец≥ально визначених просторових одиниц ; територ≥ю јвтономноњ –еспубл≥ки рим та територ≥њ областей ”крањни; територ≥њ промислово-економ≥чних рег≥он≥в, басейн≥в великих р≥чок та ”крањни в ц≥лому. “еритор≥¤ крањни за ступенем еколог≥чноњ небезпеки под≥л¤Їтьс¤ на зони, дл¤ ¤ких встановлюютьс¤ нормативи, ¤к≥ дозвол¤ють чи заборон¤ють види виробничоњ, господарськоњ та ≥ншоњ д≥¤льност≥, що враховують еколог≥чн≥, соц≥альн≥ та економ≥чн≥ умови. ќ—Ќќ¬Ќ≤ ѕ–≤ќ–»“≈“» ќ’ќ–ќЌ» Ќј¬ ќЋ»ЎЌ№ќ√ќ ѕ–»–ќƒЌќ√ќ —≈–≈ƒќ¬»ўј ≤ –ј÷≤ќЌјЋ№Ќќ√ќ ¬» ќ–»—“јЌЌя ѕ–»–ќƒЌ»’ –≈—”–—≤¬ ¬итрати на реал≥зац≥ю природоохоронних програм ≥ заход≥в потребують значних кошт≥в. ќднак прот¤гом найближчих 5 - 10 рок≥в крањна буде дуже обмежена у коштах, необх≥дних дл¤ пол≥пшенн¤ стану навколишнього природного середовища та забезпеченн¤ рац≥онального використанн¤ природних ресурс≥в. “ому необх≥дно ч≥тко визначити пр≥оритетн≥ напр¤ми та проблеми з метою в≥дпрацюванн¤ реал≥стичних, ефективних та економ≥чно виг≥дних р≥шень. « ц≥Їю метою, виход¤чи з реального еколог≥чного стану територ≥њ ”крањни, необх≥дно враховувати так≥ основн≥ критер≥њ ≥ чинники: пог≥ршенн¤ здоров'¤ людей через значну забруднен≥сть довк≥лл¤; втрати, що призвод¤ть до зниженн¤ продуктивност≥ народного господарства, зумовлен≥ збитками або руйнуванн¤м ф≥зичного кап≥талу ≥ природних ресурс≥в; пог≥ршенн¤ стану або загроза завдати непоправноњ шкоди б≥олог≥чному та ландшафтному р≥зноман≥ттю ≥, зокрема лукам, пасовищам, озерам, водоймам, р≥чкам, земл¤м, л≥совим, прибережним ≥ морським екосистемам, г≥рським районам;
Ќазва: ќсновн≥ напр¤мки державноњ пол≥тики ”крањни у галуз≥ охорони довк≥лл¤ , використанн¤ природн≥х ресурс≥в та забезпеченн¤ еколог≥чноњ безпеки
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (16025 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
