≈колог≥¤ > ќсновн≥ напр¤мки державноњ пол≥тики ”крањни у галуз≥ охорони довк≥лл¤ , використанн¤ природн≥х ресурс≥в та забезпеченн¤ еколог≥чноњ безпеки
«а п≥дтримки √лобального еколог≥чного фонду та в≥дпов≥дно до угод м≥ж ”крањною ≥ ћ≥жнародним банком реконструкц≥њ та розвитку на умовах безповоротноњ ф≥нансовоњ допомоги ф≥нансуютьс¤ так≥ важлив≥ дл¤ збереженн¤ б≥олог≥чного р≥зноман≥тт¤ проекти: "«береженн¤ б≥ор≥зноман≥тт¤ арпат". ¬арт≥сть проекту - 500 тис. долар≥в —Ўј. “ерм≥н виконанн¤ - 1993-1997 роки (проект завершено). ѕроект був спр¤мований на покращанн¤ охорони ц≥нних природних екосистем арпат, передус≥м у межах арпатського б≥осферного запов≥дника та прилеглих до нього територ≥й; "«береженн¤ б≥ор≥зноман≥тт¤ в украњнськ≥й частин≥ дельти ƒунаю". ¬арт≥сть проекту - 1500 тис. долар≥в —Ўј. “ерм≥н виконанн¤ - 1994-1998 роки. ћетою проекту Ї покращанн¤ управл≥нн¤ природними ресурсами в дельт≥ ƒунаю, розширенн¤ територ≥њ природного запов≥дника "ƒунайськ≥ плавн≥" та створенн¤ на його баз≥ б≥осферного запов≥дника; Уѕ≥дготовка Ќац≥ональноњ —тратег≥њ/ѕлану д≥й та Ќац≥ональноњ допов≥д≥ з питань збереженн¤ б≥ор≥зноман≥тт¤Ф - 112 тис.долар≥в —Ўј. “ерм≥н виконанн¤ - 1997-1998 роки. ћетою проекту Ї допомога ћ≥некобезпеки ”крањни в д≥¤льност≥ щодо забезпеченн¤ розробки зазначених документ≥в. ѕитанн¤ збереженн¤ б≥олог≥чного р≥зноман≥тт¤ Ї складовими м≥жнародноњ ѕрограми "”правл≥нн¤ станом ≥ захист „орного мор¤", ¤ка виконуЇтьс¤ за п≥дтримки √лобального еколог≥чного фонду та в реал≥зац≥њ ¤коњ беруть участь держави „орноморського рег≥ону, у тому числ≥ ”крањна. ”крањнськими фах≥вц¤ми разом ≥з ћ≥жнародним союзом охорони природи зд≥йснюютьс¤ проекти Ф«береженн¤ та невиснажливе використанн¤ л≥с≥в у ÷ентральн≥й ≥ —х≥дн≥й ™вроп≥Ф (1995-1996 роки.) та У«балансоване с≥льське господарство та збереженн¤ б≥ор≥зноман≥тт¤ в степов≥й зон≥ –ос≥њ й ”крањниФ(1996-1998 рр.). довготерм≥новоњ пол≥тики, що законодавчо буде закр≥плено в Уќсновних напр¤мах державноњ пол≥тики у галуз≥ охорони навколишнього природного середовища, використанн¤ природних ресурс≥в та забезпеченн¤ еколог≥чноњ безпеки, затверджених ¬ерховною –адою ”крањни 5 червн¤ 1997 року (в 1-му читанн≥), в≥дпов≥дних програмах д≥¤льност≥ аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни та постанов≥ аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 12 травн¤ 1997 р. Уѕро концепц≥ю збереженн¤ б≥олог≥чного р≥зноман≥тт¤ ”крањниФ. ƒ≥¤льн≥сть ”крањни у сфер≥ виконанн¤ обовТ¤зк≥в, вз¤тих у рамках онвенц≥њ про охорону б≥олог≥чного р≥зноман≥тт¤ , розроблено на основ≥ переосмисленн¤ нац≥ональноњ пол≥тики ≥ практики в ц≥й галуз≥, опрацюванн¤ заруб≥жного досв≥ду та за активноњ громадськоњ п≥дтримки. ÷¤ Ќац≥ональна допов≥дь п≥дготовлена ћ≥н≥стерством охорони навколишнього природного середовища та ¤дерноњ безпеки ”крањни за участю центральних орган≥в державноњ виконавчоњ влади, наукових та громадських орган≥зац≥й, експерт≥в та отримала схваленн¤ учасник≥в м≥жнародноњ конференц≥њ У 5 рок≥в п≥сл¤ –≥оФ, ¤ка в≥дбулась 10-13 червн¤ 1997 р. в м.™впатор≥¤ з ≥н≥ц≥ативи ¬сеукрањнського ком≥тету п≥дтримки д≥¤льност≥ ёЌ≈ѕ (”крёЌ≈ѕ ќћ). ”часть ”крањни в онвенц≥њ про б≥олог≥чне р≥зноман≥тт¤ маЇ позитивний вплив на визначенн¤ пр≥оритет≥в формуванн¤ нац≥ональноњ соц≥ально-економ≥чноњ ≥ еколог≥чноњ пол≥тики в умовах переходу до ринкових в≥дносин, подальшу ≥нтеграц≥ю ”крањни в св≥тове та Ївропейське сп≥втовариство, оц≥нку та зростанн¤ њњ рол≥ та авторитету, спри¤Ї вир≥шенню, в тому числ≥ за ф≥нансовоњ п≥дтримки м≥жнародних орган≥зац≥й та розвинених крањн, конкретних проблем збереженн¤ б≥ор≥зноман≥тт¤ в рег≥онах, ¤к≥ мають особливе м≥жнародне ≥ нац≥ональне значенн¤, та подальшому розвитку науково-технолог≥чного та ≥нтелектуального потенц≥алу ”крањни, розширенню можливостей використанн¤ в украњнськ≥й ≥ св≥тов≥й практиц≥ напрацьованого нац≥онального досв≥ду з питань, що п≥дпадають п≥д д≥ю онвенц≥њ, використанню потенц≥алу на¤вних нац≥ональних ≥нституц≥й та експерт≥в дл¤ науковоњ та технолог≥чноњ м≥жнародноњ сп≥впрац≥. ¬исновок: јнал≥зуючи цю велику сукупн≥сть проблем , ми можемо зробити дуже важлив≥ висновки щодо еколог≥чноњ д≥йсност≥ нашоњ ƒержави , ви¤вити чинник≥ та особливост≥ життед≥¤льност≥ та природокористуванн¤. У Ѕазовими Ф недол≥ками ”крањни на сучасному етап≥ е складн≥, многогранн≥ фактори, ¤к≥ зд≥йснюють комплексний, тотальний вплив на вс≥ галуз≥ економ≥ки, д≥ють у р≥зних сферах, на р≥зних р≥вн¤х господарюванн¤ , ≥ тому вони потребують особливоњ уваги, особливих р≥шень , тобто системного розвТ¤зку з боку ƒержави. ÷ими факторами Ї: макроеконом≥чна пол≥тика, ¤ка примушуе субТект≥в господарюванн¤ до экстенсивного використовуванн¤ природних ресурс≥в; ≤нвестиц≥йна политика, ¤ка ориентована на розвиток ресурсом≥стких секторов економ≥ки; помилкова секторальна пол≥тика (паливно-енергетичний комплекс, с≥льске господарство, л≥сове господарство та ≥нше); нестаб≥льне законодавство; в≥дсутн≥сть прав власност≥ на природн≥ ресурси; в≥дсутн≥сть еколого-збалансованноњ довгостроковоњ економ≥чноњ стратег≥њ; на рег≥ональному ≥ локальному р≥вн¤х недол≥к пр¤мого та не пр¤мого ефекту в≥д охрани довк≥лл¤ (економ≥чного й соц≥ального), У глобальних прибутк≥в У ; ≥нфл¤ц≥¤, економ≥чна криза й нестаб≥льн≥сть економ≥ки заважають зд≥йсненню довготривалих проект≥в, к числу ¤ких в≥дноситьс¤ б≥льшисть еколог≥чних проект≥в; природно-ресурсн≥ властивост≥ експорту; ≥снуванн¤ д≥йсно великого стимулу до отриманн¤ значних й швидких прибутк≥в в≥д продажу природних ресурс≥в ( л≥с, руди ); в≥дсутн≥сть еколог≥чного мисленн¤, еколог≥чноњ св≥домост≥. ƒл¤ розвТ¤занн¤ цих питань 12 травн¤ 1997 року аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни постановою N 439 затвердив онцепц≥ю (стратег≥ю) збереженн¤ б≥олог≥чного р≥зноман≥тт¤ ”крањни, дл¤ вт≥ленн¤ ¤коњ розробл¤Їтьс¤ Ќац≥ональна програма д≥й на 1998-2015 роки. ќсновними завданн¤ми д≥¤льност≥ в ц≥й сфер≥ Ї: збереженн¤, покращанн¤ стану та в≥дновленн¤ природних ≥ порушених екосистем, середовищ ≥снуванн¤ окремих б≥олог≥чних вид≥в та компонент≥в ландшафт≥в; спри¤нн¤ переходу до збалансованого використанн¤ природних ресурс≥в; м≥н≥м≥зац≥¤ пр¤мого та непр¤мого негативного впливу на екосистеми, њх компоненти та комплекси; п≥двищенн¤ р≥вн¤ ≥нформованост≥ населенн¤ з питань б≥олог≥чного р≥зноман≥тт¤, а також актив≥зац≥¤ участ≥ громад¤н у д≥¤льност≥ щодо його збереженн¤; посиленн¤ в≥дпов≥дальност≥ п≥дприЇмств, орган≥зац≥й, установ ≥ громад¤н, д≥¤льн≥сть ¤ких повТ¤зана з використанн¤м природних ресурс≥в або впливаЇ на стан довк≥лл¤, за збереженн¤ б≥олог≥чного р≥зноман≥тт¤. ” зазначених ц≥л¤х передбачаЇтьс¤ застосовувати ≥ розвивати в≥дпов≥дн≥ правов≥, ф≥нансов≥, орган≥зац≥йн≥, науково-методичн≥ та ≥нформац≥йно-осв≥тн≥ засоби. ѕри цьому основними напр¤мами д≥¤льност≥ щодо збереженн¤ б≥олог≥чного р≥зноман≥тт¤ Ї: дос¤гненн¤ економо-еколог≥чноњ збалансованност≥, структурна перебудова економ≥ки, поглибле удосконаленн¤ законодавства та культури природокористуванн¤, збереженн¤ та поновленн¤ екосистем, а саме: збереженн¤ та в≥дновленн¤ прибережно-морських та морських, р≥чкових ≥ заплавних, озерних та болотних, лучних ≥ степових, л≥сових та г≥рських екосистем ; збереженн¤ вид≥в та попул¤ц≥й; еколог≥чне оздоровленн¤ урболандшафт≥в та ≥нших територ≥й ≥нтенсивного веденн¤ господарськоњ д≥¤льност≥; еколог≥зац≥¤ агроландшафт≥в та агротехнолог≥й, метод≥в д≥¤льност≥ в л≥совому, рибному, мисливському, водному та земельному господарствах; створенн¤ нац≥ональноњ еколог≥чноњ мереж≥ (системи "зелених" коридор≥в) ¤к складовоњ частини Ївропейськоњ еколог≥чноњ мереж≥. ‘≥нансовими ресурсами дл¤ програми будуть кошти в≥д плати за використанн¤ природних ресурс≥в, кошти п≥дприЇмств, установ та орган≥зац≥й, державний бюджет ”крањни, м≥сцев≥ бюджетн≥ фонди, м≥жнародн≥ програми та ≥нш≥ джерела. ќрган≥зац≥йною основою щодо реал≥зац≥њ онцепц≥њ та виконанн¤ заход≥в, план≥в д≥й Ї система орган≥в ћ≥н≥стерства охорони навколишнього природного середовища та ¤дерноњ безпеки ”крањни, ≥нш≥ м≥н≥стерства ≥ в≥домства, д≥¤льн≥сть ¤ких повТ¤зана з охороною та використанн¤м природних ресурс≥в. –озгалужена мережа наукових установ, природних ≥ б≥осферних запов≥дник≥в, нац≥ональних парк≥в, ботан≥чних сад≥в, факультет≥в ≥ кафедр еколог≥чного проф≥лю в навчальних закладах та школи формують науков≥ та осв≥тн≥ передумови вт≥ленн¤ програми. ¬иконанн¤ нам≥чених заход≥в дасть можлив≥сть зупинити руйн≥вну тенденц≥ю до знищенн¤ живоњ компоненти довк≥лл¤ ≥ спри¤тиме практичному вт≥ленню засад збалансованого розвитку та невиснажливого природокористуванн¤, а також реформуванн¤ економ≥чноњ системи ≥ перех≥д до ринку повинен не т≥льки п≥двищити ефективн≥сть нац≥ональноњ економ≥ки, а й спри¤ти л≥кв≥дац≥њ субсид≥й на використанн¤ таких природних ресурс≥в ¤к енерг≥¤, корисн≥ копалини ≥ вода та пол≥пшенню стану довк≥лл¤ завд¤ки застосуванню жорстких заход≥в щодо в≥дпов≥дальност≥ за масове нерац≥ональне використанн¤ природних ресурс≥в. ƒл¤ врахуванн¤ еколог≥чних вимог у ход≥ розгортанн¤ приватизац≥йних процес≥в дедал≥ б≥льшого значенн¤ повинен набувати еколог≥чний аудит. ¬провадженн¤ еколог≥чного аудиту в практику спри¤тиме одержанню основних даних про неспри¤тлив≥ з точки зору еколог≥њ п≥дприЇмства дл¤ приватизац≥йноњ д≥¤льност≥, визначенню завдань у короткотерм≥новий пер≥од. ¬досконаленн¤ д≥ючого економ≥чного механ≥зму природокористуванн¤ ≥ природоохоронноњ д≥¤льност≥ та формуванн¤ стаб≥льних джерел ф≥нансуванн¤ природоохоронних заход≥в в умовах переходу до ринкових в≥дносин маЇ стати орган≥чною складовою системи управл≥нн¤ ≥ регулюванн¤ економ≥ки, стимулювати охорону ≥ в≥дтворенн¤ природно-ресурсного потенц≥алу крањни шл¤хом створенн¤ в≥дпов≥дних економ≥чних умов (≥нвестиц≥йних, податкових, кредитних тощо).
Ќазва: ќсновн≥ напр¤мки державноњ пол≥тики ”крањни у галуз≥ охорони довк≥лл¤ , використанн¤ природн≥х ресурс≥в та забезпеченн¤ еколог≥чноњ безпеки
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (16025 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
