≈колог≥¤ > ќсновн≥ напр¤мки державноњ пол≥тики ”крањни у галуз≥ охорони довк≥лл¤ , використанн¤ природн≥х ресурс≥в та забезпеченн¤ еколог≥чноњ безпеки
орган≥чноњ маси, а в районах зрошенн¤ - п≥дтопленн¤ ≥ засоленн¤ грунт≥в, деградац≥¤ чорнозем≥в, що призвело до негативних еколог≥чних насл≥дк≥в у районах ѕол≥сс¤ та на п≥вдн≥ ”крањни. Ќин≥ 14,8 в≥дсотка загальноњ площ≥ поливних земель п≥ддаютьс¤ еродуванню, 1,5 в≥дсотка - перезволоженню, понад 4 в≥дсотки Ї солонцюват≥ та засолен≥. «б≥льшенн¤ м≥нерал≥зац≥њ грунтових вод загрожуЇ вторинним засоленн¤м земель. ћайже на вс≥х земл¤х спостер≥гаЇтьс¤ неухильне зниженн¤ вм≥сту гумусу в грунтах. “≥льки за 20 рок≥в (з 1961 року по 1981 р≥к) середн≥й вм≥ст гумусу в грунтах ”крањни знизивс¤ з 3,5 до 3,2 в≥дсотка. –озвиток р≥зних форм власност≥ та господарюванн¤ на земл≥ без суворого ≥ над≥йного державного еколог≥чного та митного контролю за ввезенн¤м небезпечних в≥дход≥в, брак в≥дпов≥дноњ законодавчоњ бази призвод¤ть до споживацького ставленн¤ до земл≥. ¬икористанн¤ у велик≥й к≥лькост≥ м≥неральних добрив, пестицид≥в та ≥нших х≥м≥чних препарат≥в разом з промисловим ≥ рад≥ац≥йним забрудненн¤м може ще б≥льше ускладнити еколог≥чну ситуац≥ю в ”крањн≥, знизити в≥дтворювальну здатн≥сть б≥осфери та еколог≥чну ст≥йк≥сть агроландшафт≥в. 4. “–јЌ—ѕќ–“ «начним забруднювачем довк≥лл¤ Ї транспортна галузь, зокрема рухом≥ њњ засоби (автомоб≥л≥, тепловози, морськ≥ та р≥чков≥ судна), що використовують ¤к пальне р≥зн≥ види нафтопродукт≥в, а також стац≥онарн≥ об'Їкти матер≥ально-техн≥чного забезпеченн¤ (склади пально-мастильних матер≥ал≥в, заправн≥ станц≥њ, станц≥њ техн≥чного обслуговуванн¤, майстерн≥ тощо). «начноњ шкоди довк≥ллю завдають в≥дпрацьован≥ гази автомоб≥л≥в, пально-мастильн≥ матер≥али, зливн≥ води п≥сл¤ митт¤ автомоб≥л≥в та њх агрегат≥в, пари р≥зних шк≥дливих речовин, кислот, матер≥ал≥в, ¤к≥ використовуютьс¤ в технолог≥чних процесах ремонту автомоб≥л≥в. „ерез велик≥ обс¤ги використанн¤ пального автотранспорт забруднюЇ навколишнЇ природне середовище токсичними компонентами: на р≥вн≥ 25 в≥дсотк≥в - сол¤ми свинцю, на р≥вн≥ 50 в≥дсотк≥в - оксидом вуглецю. ” 24 великих м≥стах ”крањни, зокрема в иЇв≥, ’арков≥, —евастопол≥, ќдес≥, шк≥длив≥ викиди в пов≥тр¤ внасл≥док роботи автотранспорту перевищують 50 в≥дсотк≥в загальноњ њх к≥лькост≥. «ал≥зничний транспорт ”крањни використовуЇ приблизно 170 млн. куб. метр≥в води на р≥к. Ѕлизько 50 в≥дсотк≥в води використовуЇтьс¤ на господарсько-питн≥ потреби, безповоротн≥ втрати води становл¤ть понад 40 в≥дсотк≥в. ўороку в канал≥зац≥йн≥ мереж≥, природн≥ водойми зал≥зниц¤ скидаЇ понад 20 тис. тонн забруднюючих речовин, з ¤ких майже 50 в≥дсотк≥в - без очищенн¤. ќсновн≥ забруднююч≥ речовини - це в≥дпрацьован≥ гази тепловоз≥в, нафтопродукти, фенол, аерозол≥, см≥тт¤. Ѕ≥льш ¤к половина всього обс¤гу викид≥в забруднюючих речовин у пов≥тр¤ р≥чковим транспортом припадаЇ на в≥дпрацьован≥ вихлопн≥ гази двигун≥в судноплавних засоб≥в та автотранспорту - близько 500 тонн на р≥к на кожний великий р≥чковий порт або транспортний вузол. ћорський транспорт забруднюЇ море в≥дходами харчуванн¤, см≥тт¤м, нафтою та нафтопродуктами, що значно пог≥ршуЇ еколог≥чний стан мор¤, особливо в припортових зонах. 5. ∆»“Ћќ¬ќ- ќћ”ЌјЋ№Ќ≈ √ќ—ѕќƒј–—“¬ќ ¬ ”крањн≥ ≥нтенсивно в≥дбуваютьс¤ процеси урбан≥зац≥њ. ѓх негативними насл≥дками Ї: 1) концентрац≥¤ ≥ навантаженн¤ промислових об'Їкт≥в на обмежен≥й територ≥њ, що призводить до високого р≥вн¤ забрудненн¤ довк≥лл¤; 2) неспри¤тлива територ≥ально-планувальна структура м≥ст, зумовлена п≥дпор¤дкован≥стю ≥нтересам нарощуванн¤ промислового потенц≥алу, внасл≥док чого промислов≥ п≥дприЇмства часто оточен≥ житловими масивами, а весь транзитний транспорт проходить через м≥ста, що значно зб≥льшуЇ њх загазован≥сть; 3) другор¤дн≥сть проблем м≥стобудуванн¤ пор≥вн¤но з пр≥оритетами промислового розвитку, що призвело до занедбаност≥ таких важливих сфер життЇд≥¤льност≥ м≥ст, ¤к водопров≥д ≥ канал≥зац≥йна мережа, техн≥чний стан ¤ких безпосередньо впливаЇ на еколог≥чний стан м≥ст ≥ ¤к≥сть питноњ води; 4) руйнуванн¤ природного середовища великих м≥ст. ¬исока забруднен≥сть довк≥лл¤ промисловими викидами ≥ в≥дходами, в тому числ≥ й побутовими, незадов≥льний стан життЇзабезпечувальних систем, швидке зростанн¤ населенн¤ м≥ст на основ≥ екстенсивного промислового розвитку ≥ потреба розширенн¤ њх територ≥й призвели до скороченн¤ зелених зон, забрудненн¤ ≥ непридатност≥ водойм тощо. Ќа сьогодн≥ вс≥ м≥ста, 821 селище, а також 5760 с≥льських населених пункт≥в (всього понад 70 в≥дсотк≥в населенн¤ ”крањни) забезпечено централ≥зованим водопостачанн¤м. ¬иробнича потужн≥сть ус≥х централ≥зованих водопровод≥в становить 29,5 млн. куб. метр≥в води на добу, в тому числ≥ п≥дприЇмств комунальноњ власност≥ - 17,2 млн. куб. метр≥в на добу, з них у м≥ських населених пунктах - 17,1, в с≥льських - 0,1 млн. куб. метр≥в води на добу. ƒл¤ водопостачанн¤ населенн¤ ≥з загального обс¤гу необх≥дноњ к≥лькост≥ води використовуЇтьс¤ близько 40 в≥дсотк≥в п≥дземних вод. —истема водопров≥дно-канал≥зац≥йного господарства нин≥ перебуваЇ в кризовому еколог≥чному стан≥ з таких причин: водопров≥дн≥ мереж≥ не мають внутр≥шнього антикороз≥йного покритт¤; понад 17 в≥дсотк≥в води дл¤ споживанн¤ за окремими ф≥зико-х≥м≥чними показниками не в≥дпов≥дають вимогам д≥ючого стандарту; суттЇве скороченн¤ ≥нвестиц≥й у комунальне господарство зумовило значне зростанн¤ авар≥йност≥ водопров≥дних об'Їкт≥в (т≥льки у м≥ських мережах в авар≥йному стан≥ перебуваЇ 16,6 тис. к≥лометр≥в водопровод≥в ≥ 6,4 тис. к≥лометр≥в канал≥зац≥йних мереж); витоки та неврахован≥ витрати води становл¤ть понад 15 в≥дсотк≥в, в≥дсутн¤ належна система обл≥ку води в житловому фонд≥ (середньодобове споживанн¤ води на 1 жител¤ м≥ста в ”крањн≥ становить 325 л≥тр≥в, тод≥ ¤к у великих м≥стах ™вропи цей показник дор≥внюЇ 100 - 200 л≥трам); не мають централ≥зованих систем канал≥зац≥њ 27 м≥ст ≥ 392 селища м≥ського типу, а в 187 м≥ських населених пунктах очисн≥ канал≥зац≥йн≥ споруди працюють неефективно (у водойми щодоби скидаЇтьс¤ понад 10,6 тис. куб. метр≥в неочищених ≥ недостатньо очищених ст≥чних вод); неефективн≥сть комплексних програм еколог≥зац≥њ технолог≥й у промисловост≥, енергетиц≥, буд≥вництв≥, с≥льському господарств≥ та на транспорт≥, неефективн≥сть комунальних очисних споруд, ¤к≥ витримують основне навантаженн¤ з очищенн¤ промислових ≥ м≥ських сток≥в, призвело до накопиченн¤ великоњ к≥лькост≥ осад≥в ≥ мулу (щороку близько 40 млн. тонн), що становить реальну загрозу вторинного забрудненн¤ довк≥лл¤; промислов≥ п≥дприЇмства за браком ефективних технолог≥й очищенн¤ виробничих ст≥чних вод та утил≥зац≥њ њх осад≥в скидають у водойми через систему централ≥зованоњ канал≥зац≥њ висококонцентрован≥ ст≥чн≥ води, шк≥длив≥ речовини ¤ких руйнують канал≥зац≥йн≥ мереж≥, порушують технолог≥чн≥ регламенти очищенн¤ м≥ських ст≥чних вод ≥ не видал¤ютьс¤ в процес≥ б≥олог≥чного очищенн¤, що робить неможливим використанн¤ очищених м≥ських ст≥чних вод та њх осад≥в у с≥льському господарств≥. ќсновними джерелами забрудненн¤ пов≥тр¤ в житлово-комунальному господарств≥ ”крањни Ї п≥дприЇмства з виробництва дорожн≥х буд≥вельних матер≥ал≥в, котельн≥ теплового господарства, промислов≥ п≥дприЇмства комунального машинобудуванн¤ та автомоб≥льний транспорт. ¬они викидають в атмосферу значну к≥льк≥сть золи, оксид≥в вуглецю, с≥рки, азоту, а також скидають у канал≥зац≥ю х≥м≥чн≥ сполуки, що утворилис¤ внасл≥док реагентноњ обробки води, ¤ка використовуЇтьс¤ в системах теплопостачанн¤. ” м≥стах ≥ селищах м≥ського типу щороку нагромаджуЇтьс¤ близько 40 млн. куб. метр≥в см≥тт¤, ¤ке знешкоджуЇтьс¤ на 771 м≥ському звалищ≥, з ¤ких майже 80 в≥дсотк≥в експлуатуЇтьс¤ без дотриманн¤ запоб≥жних заход≥в щодо забрудненн¤ п≥дземних вод ≥ пов≥тр¤ного басейну, та 4 см≥ттЇспалювальних заводах, технолог≥чне обладнанн¤ ¤ких не в≥дпов≥даЇ сучасним еколог≥чним вимогам. “радиц≥йна технолог≥¤ знешкодженн¤ м≥ського см≥тт¤ на звалищах безперспективна ≥ не може бути прийн¤тною дл¤ населенн¤ с≥льськоњ м≥сцевост≥. 6. ѕ–ќћ»—Ћќ¬≤ ¬≤ƒ’ќƒ» Ѕагатор≥чна енергетично-сировинна спец≥ал≥зац≥¤, а також низький технолог≥чний р≥вень промисловост≥ ”крањни поставили њњ в число крањн з найб≥льш високими абсолютними обс¤гами утворенн¤ та накопиченн¤ в≥дход≥в. ќбс¤г утворенн¤ в≥дход≥в у 1996 роц≥ становив 700 - 720 млн. тонн. —короченн¤ обс¤г≥в виробництва, ¤ке спостер≥галос¤ у б≥льшост≥ галузей економ≥ки прот¤гом 1991 - 1996 рок≥в, суттЇво не позначилос¤ на загальн≥й ситуац≥њ щодо утворенн¤ в≥дход≥в. «а станом на 1996 р≥к загальна маса накопичених на територ≥њ ”крањни в≥дход≥в у поверхневих сховищах перевищила 25 млрд. тонн, що в розрахунку на 1 кв.км площ≥ становить близько 40 тис. тонн. ¬≥дходи нагромаджуютьс¤ у вигл¤д≥ шламосховищ, терикон≥в, в≥двал≥в, р≥зних звалищ. ѕлоща земель, зайн¤та ними, становить
Ќазва: ќсновн≥ напр¤мки державноњ пол≥тики ”крањни у галуз≥ охорони довк≥лл¤ , використанн¤ природн≥х ресурс≥в та забезпеченн¤ еколог≥чноњ безпеки
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (16025 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
