≈коном≥ка п≥дприЇмства > ѕроблеми формуванн¤ ≥ виконанн¤ м≥сцевих бюджет≥в
через бюджетн≥ канали з метою усуненн¤ диспропорц≥й в розвитку рег≥он≥в. ¬ цих крањнах вс≥ основн≥ податки надход¤ть до бюджету центральноњ адм≥н≥страц≥њ, м≥сцеве ж оподаткуванн¤ ледве перевищуЇ 10 в≥дс. поточних доход≥в. √оловним питанн¤м рег≥ональноњ економ≥чноњ пол≥тики, що стоњть на пор¤дку денному у крањнах з трансфертним ф≥нансуванн¤м територ≥й, Ї питанн¤ п≥двищенн¤ ефективност≥ бюджетного перерозпод≥лу, а також зниженн¤ ф≥нансовоњ залежност≥ м≥сцевих орган≥в влади в≥д УцентруФ ≥ посиленн¤ њх податковоњ автоном≥њ. —л≥д в≥дм≥тити, що вагом≥ша частка бюджетних трансферт≥в Ц у крањнах ун≥тарного типу (особливо Ќ≥дерланди, ≤тал≥¤, √рец≥¤), тод≥ ¤к у федеративних (—Ўј, Ќ≥меччина) Ц вона нижче. ÷е п≥дтверджуЇ висновок, зроблений ще у 70-т≥ роки у допов≥д≥ щодо крањн з розвинутою ринковою економ≥кою ћак-ƒугласом ом≥с≥њ ™вропейського сп≥втовариства: р≥вень перерозпод≥лу м≥ж рег≥онами в ун≥тарних державах вищий, н≥ж у федеративних. якщо вз¤ти за вих≥дний п≥дх≥д до класиф≥кац≥њ бюджетних трансферт≥в щодо њх джерел, механ≥зм≥в розпод≥лу та ступен¤ свободи використанн¤, що критикуЇтьс¤ фах≥вц¤ми з м≥сцевих ф≥нанс≥в, то анал≥з матер≥ал≥в дозвол¤Ї звТ¤сувати найб≥льш загальн≥ особливост≥ систем бюджетних трансферт≥в ¤к такоњ: ‘ормуванн¤ фонду бюджетних трансферт≥в може зд≥йснюватись ¤к: а) частков≥ в≥драхуванн¤ в≥д одного або де¤ких податк≥в, що надход¤ть до держбюджету; б) щор≥чн≥ асигнуванн¤ держбюджету; в) обс¤г видатк≥в м≥сцевих колектив≥в. ќгл¤д джерел фонду бюджетних трансферт≥в поданий у таблиц≥ 1.6 . «агалом вважаЇтьс¤, що найстаб≥льн≥шою частиною бюджетних трансферт≥в Ї т≥, джерело ¤ких привТ¤зане до доход≥в бюджету, хоч повноњ “аблиц¤ 1.6 ƒжерела фонду бюджетних трансферт≥в у р≥зних крањнах | рањна | ¬иди бюджетних трансферт≥в | ƒжерела бюджетних трансферт≥в | | 1 | 2 | 3 | | Ќ≥меччина | ƒодатков≥ дотац≥њ ƒопомога на ≥нвестиц≥њ ƒотац≥њ на виконанн¤ сп≥ль-них завдань —труктурний фонд | 2 в≥дс. суми ѕƒ¬, сплачу-Їтьс¤ з федеральноњ частки «алежно в≥д м≥сцевих видатк≥в --- УФ--- --- УФ--- | | –ос≥¤ | Ѕюджетна дотац≥¤ Ѕюджетн≥ субвенц≥њ ‘едеральний трансферт „ист≥ взаЇморозрахунки | Ѕюджетн≥ асигнуванн¤ --- УФ--- 15 в≥дс. надходжень до держбюджету «алежно в≥д м≥сцевих видатк≥в | | ‘ранц≥¤ | √лобальна дотац≥¤ на ф≥нансуванн¤ ƒотац≥њ на компенсац≥ю податкових п≥льг √лобальна дотац≥¤ на устаткуванн¤ омпенсац≥¤ ѕƒ¬ —пец≥альн≥ субвенц≥њ | ўор≥чна ≥ндексована частка ѕƒ¬ Ѕюджетн≥ асигнуванн¤, частка податку на прибуток «алежно в≥д м≥сцевих видатк≥в --- УФ--- Ѕюджетн≥ асигнуванн¤ «алежно в≥д м≥сцевих видатк≥в | | Ўвец≥¤ | ЌезвТ¤зан≥ субсид≥њ ÷≥льов≥ дотац≥њ | Ѕюджетн≥ асигнуванн¤ «алежно в≥д м≥сцевих видатк≥в | | ѕольща | «агальн≥ субвенц≥њ ÷≥льов≥ дотац≥њ | „астка до бюджетних видатк≥в держави Ѕюджетн≥ асигнуванн¤ «алежно в≥д м≥сцевих видатк≥в | | Ћатв≥¤ | Ѕюджетн≥ субсид≥њ —убсид≥њ з фонду вир≥вню-ванн¤ ÷≥льов≥ гранти | Ѕюджетн≥ асигнуванн¤ „астка прибуткового податку Ѕюджетн≥ асигнуванн¤ | | Ћитва | Ѕюджетн≥ дотац≥њ —пец≥альн≥ субсид≥њ | Ѕюджетн≥ асигнуванн¤ ---УФ--- | стаб≥льност≥ такий п≥дх≥д не даЇ. Ќа погл¤д автора, найб≥льшу стаб≥льн≥сть з огл¤ду на джерело дотац≥й мають дотац≥њ у ‘ранц≥њ(зокрема, глобальна дотац≥¤ на функц≥онуванн¤). ” крањнах ≥з стаб≥льною економ≥кою бюджетн≥ трансферти, що мають природу бюджетних дотац≥й, ф≥нансуютьс¤ саме з такого джерела (‘–Ќ, ‘ранц≥¤, ѕольща). “акого п≥дходу намагаютьс¤ дотримуватис¤ й у –ос≥њ. ўо стосуЇтьс¤ звТ¤заних бюджетних трансферт≥в, то найб≥льш п≥дход¤щим дл¤ них джерелом Ї видатки бюджету залежно в≥д обс¤гу м≥сцевих видатк≥в. як бачимо, крањни з трансформац≥йною економ≥кою (Ћатв≥¤, Ћитва) не в змоз≥ забезпечити стаб≥льного джерела бюджетних трансферт≥в, а тому в≥ддають перевагу бюджетним асигнуванн¤м, обс¤г ¤ких залежить в≥д можливостей бюджету та пол≥тичного фактору. —в≥това практика вид≥л¤Ї так≥ методи розпод≥лу бюджетних трансферт≥в: а) пропорц≥йно ф≥нансов≥й сил≥ (доходам) м≥сцевого колективу; б) багатофакторна формула; в) компенсац≥¤ фактичних видатк≥в м≥сцевих колектив≥в; г) ¤к частина р≥чного бюджету м≥сцевого колективу. ƒл¤ розпод≥лу бюджетних дотац≥й найчаст≥ше застосовуютьс¤ другий та четвертий методи; дл¤ звТ¤заних бюджетних трансферт≥в Ц перший та трет≥й. ќгл¤д метод≥в розпод≥лу бюджетних дотац≥й, ¤кий практикуЇтьс¤ у р≥зних крањнах, подано у таблиц≥ 1.7 “аблиц¤ 1.7 ћетоди розпод≥лу бюджетних дотац≥й у р≥зних крањнах | рањна | ¬иди дотац≥й | ћетоди розпод≥лу | | Ќ≥меччина | ƒодатков≥ дотац≥њ | „астина р≥чного бюджету Ц у розм≥р≥ сум, необх≥дних дл¤ доходноњ бази до середнього р≥вн¤, та ¤к ф≥ксован≥ суми. | | –ос≥¤ | Ѕюджетна дотац≥¤ ‘едеральний трансферт | „астина р≥чного доходу ‘ормула | | ‘ранц≥¤ | √лобальна дотац≥¤ на функц≥онуванн¤ ƒотац≥¤ на компен-суванн¤ додаткових п≥льг ‘онд компенсац≥њ ѕƒ¬ | ‘ормула «г≥дно з фактичним розм≥ром витрат (компенсац≥¤) омпенсац≥¤ частини видатк≥в на кап≥таловкладенн¤ | | ѕольща | —убвенц≥¤ генеральна | ‘ормула | | Ўвец≥¤ | ЌезвТ¤зана субсид≥¤ | ‘ормула |
Ќазва: ѕроблеми формуванн¤ ≥ виконанн¤ м≥сцевих бюджет≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (23134 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
