≈коном≥ка п≥дприЇмства > ѕроблеми формуванн¤ ≥ виконанн¤ м≥сцевих бюджет≥в

ƒан≥ таблиц≥ св≥дчать, що близько 73 в≥дс. суми м≥сцевих податк≥в ≥ збор≥в ст¤гуЇтьс¤ Ќовгородк≥вською селищною –адою ≥ лише 27 в≥дс. Ц с≥льськими –адами. Ќайб≥льшу питому вагу (близько 70 в≥дс.) займаЇ комунальний податок, так ¤к платниками цього податку Ї промислов≥ та ≥нш≥ п≥дприЇмства, що розташован≥ на в≥дпов≥дн≥й територ≥њ. ѕор¤д з вищесказаним сл≥д в≥дзначити, що при на¤вност≥ в селищ≥ Ќовгородка д≥ючого готелю селищною –адою не був впроваджений готельний зб≥р, ¤кий зм≥г би стати ще одним джерелом надходжень до м≥сцевого бюджету.

ўе проблематичн≥ше забезпеченн¤ власними та закр≥пленими джерелами доход≥в районного бюджету. ƒо нього, ¤к правило надходить частина ресурсних податк≥в (20 в≥дс. плати за воду, 60 в≥дс. плати за спецвикористанн¤ надр, 10 в≥дс. плати на землю) суми в≥д перевищенн¤ розрахункового фонду споживанн¤ та р≥зн≥ збори ≥ неподатков≥ доходи. ¬ласн≥ та закр≥плен≥ доходи в районному бюджет≥ становл¤ть незначну частку, близько 6 в≥дс.

Ќатом≥сть левова частка доход≥в бюджету району формуЇтьс¤ за рахунок в≥драхувань в≥д регулюючих загальнодержавних податк≥в ≥ збор≥в та дотац≥й ≥з вищесто¤щого бюджету. як показують дан≥ таблиц≥ 2.1 у 1996 роц≥ в≥драхуванн¤ в≥д 3 регулюючих податк≥в становили 37,9 в≥дс. у доходах бюджету району; в бюджет≥ на 1997 р≥к њх частка передбачалас¤ в розм≥р≥ 13 в≥дс., а в 1998 - 12,87 в≥дс. „астка дотац≥й з обласного бюджету у 1996 роц≥ становила 41,5 в≥дс. доход≥в зведеного бюджету району, в 1997р. у вигл¤д≥ дотац≥й до району над≥йшло 63,8 в≥дс. ус≥х доход≥в, а в 1998 роц≥ частка дотац≥й трохи зменшилась ≥ становила 60,28 в≥дс.

“аким чином, за даних умов м≥сцев≥ органи самовр¤дуванн¤ практично повн≥стю залежать в≥д р≥шень вищесто¤щих орган≥в влади, а тому м≥сцеве самовр¤дуванн¤ залишаЇтьс¤ здеб≥льшого декларованим.

ќск≥льки р≥вень соц≥ально-економ≥чного розвитку рег≥он≥в неоднаковий, њх доходи в≥дносно вир≥внюютьс¤ за допомогою таких ≥нструмент≥в, ¤к диференц≥ац≥¤ норм в≥драхувань в≥д загальнодержавних регулюючих доход≥в та наданн¤ дотац≥й нижчестощим бюджетам.

ƒо 1997 року в ”крањн≥ 4 регулюючих загальнодержавних податки: податок на додану варт≥сть, податок на прибуток п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й, акцизний зб≥р та прибутковий податок ≥з доход≥в громад¤н. ѕричому ¤к регулюючий використовувавс¤ в основному лише ѕƒ¬, норми в≥драхувань в≥д податку на прибуток, акцизного збору та прибуткового податку з доход≥в громад¤н диференц≥ювалис¤ незначно.

« прийн¤тт¤м нового «акону Уѕро податок на додану варт≥стьФ питанн¤ ф≥нансовоњ забезпеченост≥ району стало ще проблематичн≥шим ( в 1996р. частка ѕƒ¬ в загальних доходах бюджету району становила 26 в≥дс.). «а цим законом у 1997 роц≥ ѕƒ¬ стов≥дсотково зараховуЇтьс¤ до державного бюджету. —аме таким чином ур¤д розвТ¤зав проблему розрахунк≥в ≥з в≥дшкодуванн¤ вх≥дного ѕƒ¬ щодо експортних операц≥й та вуг≥лл¤, посилаючись, м≥ж ≥ншим, на заруб≥жний досв≥д. —правд≥, в де¤ких крањнах ™—, наприклад, у ‘ранц≥њ та ¬еликобритан≥њ, ѕƒ¬ повн≥стю зараховуЇтьс¤ до центрального бюджету. ќднак у розвинутих крањнах частка ѕƒ¬ в державних доходах становить лише 10-18 в≥дс. (в ”крањн≥ Ц 34,9 в≥дс.), натом≥сть значну питому вагу мають надходженн¤ в≥д ≥нших податк≥в, наприклад, в≥д особистого прибуткового податку Ц до 40 в≥дс. (в ”крањн≥ Ц лише 12,8 в≥дс.).

ќтже, висок≥ ц≥ни на товари та послуги ≥, з другого боку, низька зароб≥тна плата в крањн≥, ситуац≥њ з систематичним затримками њњ виплати, загальне зубож≥нн¤ населенн¤, нерозвинений ринок ц≥нних папер≥в, м≥зерна частка див≥денд≥в у доходах громад¤н приводить до того, що саме ѕƒ¬ повинен в≥д≥грати вир≥шальну роль у формуванн≥ доход≥в м≥сцевих бюджет≥в.

ќкремо сл≥д сказати про податок на прибуток. ¬≥дпов≥дно до прийн¤того «акону Упро оподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмствФ в≥д 22 травн¤ 1997р. зм≥нено пор¤док визначенн¤ прибутку ¤к бази оподаткуванн¤, а також введено ц≥лий р¤д зм≥н. ќднак уже нин≥ можна сказати, що цей закон маЇ б≥льше негативних стор≥н, ан≥ж позитивних.

якщо говорити про його позитивн≥ сторони, то в≥н насамперед, ≥ це його головна перевага, забезпечуЇ поповненн¤ об≥гових кошт≥в п≥дприЇмств за рахунок зменшенн¤ прибутку, ¤кий оподатковуЇтьс¤. “ак, за новою верс≥Їю «акону Уѕро оподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмствФ оподатковуваний прибуток визначаЇтьс¤, ¤к р≥зниц¤ м≥ж валовим доходом ≥ валовими витратами. јле пор¤д з поповненн¤м об≥гових кошт≥в це призвело до зменшенн¤ доход≥в м≥сцевого бюджету в≥д цього податку. ƒругою причиною (њњ сл≥д вважати основною) зниженн¤ надходжень податку на прибуток Ї поглибленн¤ економ≥чноњ кризи, що супроводжуЇтьс¤ р≥зким зб≥льшенн¤м к≥лькост≥ збиткових п≥дприЇмств, пад≥нн¤м реальних доход≥в п≥дприЇмств.

“ак, прот¤гом 1996-1998 рр. в≥дбулос¤ не т≥льки в≥дносне, а й абсолютне зниженн¤ надходжень податку на прибуток. ” 1996 роц≥ в ц≥лому по району над≥йшло 135 тис. грн. податку на прибуток (або 5,49 в≥дс. в≥д ус≥х доход≥в), в 1997 роц≥ Ц 142 тис. грн (або 5,35 в≥дс), ≥ в 1998 роц≥ Ц 39,1 тис. грн. (або 1,67 в≥дс.) ÷е при тому, що норма в≥драхувань в≥д цього податку до бюджету району була зб≥льшена з 60 в≥дс. у 1996 роц≥ до 70 в≥дс. ” 1998 роц≥.

Ќа тл≥ р≥зких зменшень надходжень в≥д податку на прибуток спостер≥гаЇтьс¤ тенденц≥¤ до в≥дносного ≥ абсолютного зростанн¤ надходжень в≥д прибуткового податку з доход≥в громад¤н. “аке п≥двищенн¤ частки прибуткового податку з громад¤н зумовлене зб≥льшенн¤м нормативу в≥драхувань в≥д цього податку до 70 в≥дс. у 1998 роц≥ проти 50 в≥дс. Ц у 1996 роц≥. “ак≥ зм≥ни норматив≥в в≥драхувань повТ¤зан≥, перш за все, з необх≥дн≥стю збалансуванн¤ доход≥в ≥ видатк≥в бюджету району у звТ¤зку ≥з втратою такого вагомого джерела доход≥в, ¤к податок на додану варт≥сть. “ак, у 1996 роц≥ частка прибуткового податку з громад¤н склала 6,42 в≥дс. ус≥х доход≥в (або 158 тис. грн.), у 1997 р. - 7,62 в≥дс. (або 202 тис. грн.), а в 1998 роц≥ частка податку зросла до 11,20 в≥дс. ≥ склала 262,7 тис. грн.

–ис. 2.1. ƒинам≥ка питомоњ ваги регулюючих податк≥в у загальн≥й

сум≥ надходжень по Ќовгородк≥вському району

“аким чином, за умови стов≥дсоткового зарахуванн¤ ѕƒ¬ до державного бюджету надал≥ сл≥д оч≥кувати подальшоњ централ≥зац≥њ бюджетних кошт≥в. ўо ж стосуЇтьс¤ ѕƒ¬, то йому сл≥д повернути статус регулюючого. ѕроблему в≥дшкодуванн¤ вх≥дного ѕƒ¬ можна розвТ¤зати ≥ншими способом, наприклад, проводити в≥дшкодуванн¤ з Їдиного (державного) бюджету, а заборгован≥сть м≥ж бюджетами гасити за взаЇмними розрахунками.

—≥льськ≥ бюджети формуютьс¤ за рахунок кошт≥в в≥д податку ≥з власник≥в транспортних засоб≥в, м≥сцевих податк≥в ≥ збор≥в, 60 в≥дс. плати за землю, податку на прибуток п≥дприЇмств та ≥н.

ƒан≥ таблиц≥ 2.3 св≥дчать, що доходи м≥сцевих бюджет≥в (с≥льських та селищного)займають невелику питому вагу ≥ в 1996 роц≥ њх частка склала 15.6 в≥дс (або 384 тис. грн.), ≥ 1997р. Ц 12,71в≥дс. (або 33,7 тис. грн), а в 1997 роц≥ частка м≥сцевих бюджет≥в в зведеному бюджет≥ зменшилась до 12,53 в≥дс.

«балансуванн¤ цих бюджет≥в зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою таких джерел надходжень, ¤к прибутковий податок з громад¤н, податок на прибуток п≥дприЇмств та орган≥зац≥й ус≥х форм власност≥, нормативи в≥драхувань в≥д ¤ких визначаЇтьс¤ районною –адою народних депутат≥в. ¬ район≥ в 1996 роц≥ дл¤ регулюванн¤ використовувавс¤ т≥льки прибутковий податок ≥з громад¤н, але прот¤гом 1997-1998 рр. ≥ цей податок в повн≥й м≥р≥ зараховувавс¤ до районного бюджету. ¬ основному це повТ¤зано з тим, що саме з

“аблиц¤ 2.3

—п≥вв≥дношенн¤ м≥ж обс¤гами доход≥в м≥сцевих бюджет≥в Ќовгородк≥вського району у 1996-1998 роках (тис. грн.)

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21	22	23	24	25	26	27	28	29	30	31

Ќазва: ѕроблеми формуванн¤ ≥ виконанн¤ м≥сцевих бюджет≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (23134 прочитано)