≈коном≥ка п≥дприЇмства > ѕроблеми формуванн¤ ≥ виконанн¤ м≥сцевих бюджет≥в

«агалом про оптимальне сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж форами бюджетних трансферт≥в навр¤д чи можна говорити. ѕро оптим≥зац≥ю може йтис¤ лише в окрем≥й крањн≥, хоча тенденц≥¤ до глобал≥зац≥њ бюджетних трансферт≥в в св≥т≥ ≥снуЇ.

—л≥д зазначити, що в багатьох крањнах бюджетн≥ дотац≥њ застосовуютьс¤ ¤к ≥нструмент вир≥внюванн¤, хоча останнЇ може зд≥йснюватис¤ ≥ безпосередньо м≥ж територ≥альними колективами. Ќайб≥льшого р≥вн¤ розбудови цих ≥нструмент≥в дос¤гли у Ќ≥меччин≥ та Ўвец≥њ (таблиц¤ 1.9)

≈фективн≥сть функц≥онуванн¤ системи бюджетних трансферт≥в в окремих крањнах пр¤мо повТ¤зана ≥з ступенем досконалост≥ та усталеност≥ нормативноњ бази, що њх регулюють. –≥вень нормативноњ бази дуже

“аблиц¤ 1.9

Ќа¤вн≥сть спец≥альних механ≥зм≥в ф≥нансового вир≥внюванн¤ серед м≥сцевих колектив≥в р≥зних крањн

в≥др≥зн¤Їтьс¤. —еред крањн ≥з сформованою базою, ¤ка перегл¤даЇтьс¤ дуже р≥дко, можна в≥дзначити Ќ≥меччину, ‘ранц≥ю, Ўвец≥Їю “ак, у Ќ≥меччин≥ визначенн¤ основних вид≥в бюджетних трансферт≥в земл¤м закр≥плен≥ в основному «акон≥ (так звана ‘≥нансова  онституц≥¤). ћехан≥зм наданн¤ бюджетних трансферт≥в визначаЇтьс¤ спец≥альним «аконами (Уѕро вир≥внюванн¤ р≥зноњ економ≥чноњ сили земельФ, Уѕро ф≥нансову допомогу ‘едерац≥њ ЕФ, законами про окрем≥ види грошових виплат, в≥днесених до сп≥льноњ компетенц≥њ). ” ‘ранц≥њ основн≥ види бюджетних трансферт≥в визначаютьс¤ спец≥альними законами, ¤к≥ зведен≥ в јдм≥н≥стративний кодекс м≥сцевому самовр¤дуванню,  одекс комун тощо.

” крањнах, що переживають пер≥од становленн¤ нових засад м≥сцевого самовр¤дуванн¤, законодавство в≥др≥зн¤Їтьс¤ б≥льшою р≥зноман≥тн≥стю, ¤ка ,проте, не позбавл¤Ї њх необх≥дност≥ по дек≥лька раз≥в перегл¤дати одн≥ й т≥ сам≥ законодавч≥ акти, поновлен≥ зг≥дно з новими умовами. ¬ б≥льшост≥ крањн прийн¤то закони про м≥сцеве самовр¤дуванн¤, де визначено ф≥нансов≥ основи м≥сцевоњ влади ≥ види бюджетних трансферт≥в, ¤к≥ вони можуть отримувати; Ї також ≥ закони про м≥сцев≥ бюджети, де визначаЇтьс¤ доходна база м≥сцевих рад, њх права на отриманн¤ бюджетних трансферт≥в.

ўо стосуЇтьс¤ ”крањни, то тут нормативна база наданн¤ бюджетних трансферт≥в практично в≥дсутн¤. ” галуз≥ законотворчост≥ дл¤ м≥сцевого самовр¤дуванн¤ ми в≥дстали в≥д сус≥дн≥х держав на 3-4 роки, що не могло негативно не вплинути на розбудову м≥сцевого самовр¤дуванн¤. ѕроте з прийн¤тт¤м ќсновного «акону ”крањни над≥¤ на прискоренн¤ розбудови ф≥нансових в≥дносин м≥ж р≥зними р≥вн¤ми держави, включаючи ≥ бюджетн≥ трансферти, ≥стотно зростаЇ, хоча њх засади сформульован≥ занадто загально, а тому п≥дл¤гають конкретизац≥њ у спец≥альному законодавств≥.

Ќаприк≥нц≥ сл≥д в≥дзначити, що досить великою попул¤рн≥стю в крањнах з розвинутою економ≥кою користуЇтьс¤ Утеор≥¤ соц≥ального федерал≥змуФ чи, ¤к њњ називають ≥накше, Утеор≥¤ м≥сцевих ф≥нанс≥в або багатор≥вневого державного господарстваФ. ѓњ почали розробл¤ти в к≥нц≥ 50-х ≥ в 60-≥ роки видатн≥ американськ≥ економ≥сти економетричного напр¤мку ¬. Ѕаумаль,  . Ѕелл, ¬. ќутс та ≥нш≥. ќсобливо ≥нтенсивно пошуки в цьому напр¤мку проводились в 70-≥ та 80-≥ роки. ÷≥нний вклад в теор≥ю внесли так≥ вчен≥, ¤к ƒ. ‘р≥дмен, «. Ћ≥бенстайн, –. ’≥лл. ≤. √оц та ≥нш≥.

ѕрихильники теор≥њ ф≥скального федерал≥зму виход¤ть з того, що все державне господарство в ц≥лому (або т≥ п≥дприЇмства, установи ≥ адм≥н≥стративн≥ структури, котр≥ належать державному сектору економ≥ки) представл¤ють собою Убагатор≥вневу систему державного господарстваФ, де ≥снуЇ розпод≥л функц≥й управл≥нн¤ м≥ж р≥вн¤ми та юридичне п≥дпор¤дкуванн¤ њх по вертикал≥. ¬ звТ¤зку з цим в центр≥ досл≥джень постають так≥ питанн¤: оптимальна к≥льк≥сть р≥вн≥в управл≥нн¤ державним сектором, оптимальний розпод≥л повноважень м≥ж ними, р≥вень найб≥льш ефективного ф≥нансуванн¤ соц≥альних видатк≥в (обласний або мун≥ципальний), ступ≥нь втручанн¤ центрального ур¤ду в управл≥нн¤ (≥ ф≥нансуванн¤) видатк≥в м≥сцевих орган≥в влади (перш за все м≥сцевих податк≥в), форма контролю за витрачанн¤м на вс≥х р≥вн¤х Удержавноњ економ≥киФ.

У“еор≥¤ ф≥скального федерал≥змуФ була покладена в основу пол≥тики децентрал≥зац≥њ економ≥ки, ¤ку проводив ур¤д —Ўј в к≥нц≥ 60-х Ц на початку 70-х рок≥в. ¬ той пер≥од в крањн≥ в≥дбувс¤ пом≥тний перерозпод≥л функц≥й по ф≥нансуванню соц≥альних видатк≥в м≥ж федеральним бюджетом ≥ бюджетами штат≥в. ќстанн≥ були уповноважен≥ зд≥йснювати асигнуванн¤ на соц≥альне забезпеченн¤ та соц≥ально-культурн≥ заходи з де¤кою часткою допомоги ≥з УцентруФ. Ѕюджетна пол≥тика —Ўј в 70-≥ роки була спр¤мована на посиленн¤ самоф≥нансуванн¤ штат≥в. ¬она ув≥йшла в ≥стор≥ю п≥д назвою Унового федерал≥змуФ.

Ќа початку 80-х рок≥в в умовах катастроф≥чних бюджетних деф≥цит≥в ≥ загального пад≥нн¤ ефективност≥ економ≥ки ур¤д —Ўј повернувс¤ до пол≥тики Унового федерал≥змуФ в≥дносно соц≥альних видатк≥в. ¬ цей пер≥од Ц пер≥од жорсткоњ економ≥њ бюджетних кошт≥в Ц акцент на самоф≥нансуванн¤ м≥сцевих соц≥альних видатк≥в за рахунок м≥сцевих податк≥в був посилений. ¬ результат≥ до тепер≥шнього часу в —Ўј утворилась досить ефективна система ф≥нансуванн¤ м≥сцевих орган≥в влади: 92,3 в≥дс. доход≥в м≥сцевих бюджет≥в, включаючи штати, складають власн≥ доходи, 88,6 в≥дс. ¤ких припадаЇ на м≥сцев≥ податки. “аким чином, м≥сцев≥ бюджети —Ўј в своњх ф≥нансових засобах менше н≥ж на 12 в≥дс. залежать в≥д федерального ур¤ду. јналог≥чна картина, ¤к показано в таблиц≥ 1.5, характерна ≥ дл¤ де¤ких ≥нших держав.

¬ реальн≥й ситуац≥њ, ¤ка склалас¤ з м≥сцевими радами в ”крањн≥, доречно було б звернутис¤ до вивченн¤ ≥ практичного застосуванн¤ досв≥ду ф≥нансового регулюванн¤ в≥дносин УцентруФ ≥ Упереф≥р≥њФ. таких федеративних держав в розвинутою ринковою економ≥кою, ¤к —Ўј, Ќ≥меччина, Ўвейцар≥¤ та јвстр≥¤.  орисно також вивчити досв≥д ун≥тарних держав у 80-т≥ роки, ¤к≥ впроваджували в житт¤ теор≥ю Уф≥скального федерал≥змуФ ≥ пост≥йно знижували ступ≥нь перерозпод≥лу нац≥онального доходу через центральний бюджет. яскравим прикладом такоњ ун≥тарноњ держави можна вважати ≤тал≥ю. Ѕюджетна система ц≥Їњ крањни, так само ¤к ≥ наша бюджетна система, в≥дзначаЇтьс¤ жорсткою централ≥зац≥Їю: частка центрального бюджету в н≥й складаЇ 66.4 в≥дс., а власн≥ доходи м≥сцевих бюджет≥в (перш за все комун) не перевищуЇ 20,7 в≥дс., з ¤ких 10,7 в≥дс. припадаЇ на м≥сцев≥ податки.

≤з середини 80-х рок≥в в ≤тал≥њ зд≥йснюЇтьс¤ р≥шуч≥ заходи по в≥дновленню податковоњ автоном≥њ м≥сцевих орган≥в влади, пригн≥ченоњ податковими реформами 70-х рок≥в. ” ход≥ проведенн¤ одн≥Їњ ≥з самих граб≥жницьких податкових реформ ур¤д скасував 97 в≥дс. м≥сцевих податк≥в ≥ встановив загальнодержавний Ум≥сцевийФ прибутковий податок Ц ≤Ћќ–, кошти в≥д ¤кого почали надходити до бюджету центральноњ адм≥н≥страц≥њ. «годом ви¤вилась вс¤ неефективн≥сть так званого перерозпод≥льчого бюджетного механ≥зму: м≥сцев≥ органи влади були вт¤гнут≥ в т¤жку ф≥нансову кризу, за ¤ку треба було розплачуватись ур¤ду, котрий сплачував зростаюч≥ борги комун, ¤к≥ п≥д≥йшли до меж≥ ф≥нансового краху.

” 80-т≥ роки з метою виходу ≥з кризи ≥ п≥двищенн¤ економ≥чноњ самост≥йност≥ м≥сцевих бюджет≥в в ≤тал≥њ була прийн¤та низка закон≥в в дус≥ пол≥тики Уф≥скального федерал≥змуФ. “ак, наприклад, зг≥дно закону є55 трансферти м≥сцевим бюджетам були заморожен≥, а м≥сцевим органам влади було запропоновано ввести м≥сцев≥ податки або удосконалити стар≥. ¬ економ≥чний план розвитку крањни на 1989-1991р. було внесено положенн¤ про Уподальший розпод≥л функц≥й м≥ж центральними, обласними ≥ м≥сцевими органами влади з метою забезпеченн¤ населенн¤ ¤к≥сними послугамиФ. «апроваджуютьс¤ м≥сцев≥ податки (податок на м≥сцев≥ комунальн≥ послуги, еколог≥чний та ≥нш≥). ѕередбачаЇтьс¤ перегл¤нути ставки м≥сцевого податку на нерухому власн≥сть, удосконалити земельний кадастр крањни, п≥двищити рентн≥ платеж≥. ¬ червн≥ 1991 року в крањн≥ почалас¤ реал≥зац≥¤ першого етапу значноњ податковоњ реформи, в центр≥ ¤коњ був перегл¤д ставки на нерухом≥сть. ≤тал≥йськ≥ економ≥сти вважають, що розширенн¤ податковоњ автоном≥њ м≥сцевих бюджет≥в - Їдиний можливий шл¤х до скороченн¤ не т≥льки њхнього деф≥циту, але й деф≥циту державного бюджету в ц≥лому. Ѕ≥льше того, це шл¤х до реальноњ реальноњ самост≥йност≥ у вир≥шенн≥ м≥сцевих соц≥альних проблем.

«аруб≥жний досв≥д побудови бюджетних систем ≥ способ≥в ф≥нансуванн¤ м≥сцевих орган≥в влади дозвол¤Ї зробити певн≥ висновки щодо реформуванн¤ бюджетноњ системи в ”крањн≥, що в свою чергу полегшить њњ перех≥д до ринковоњ економ≥ки.

2. јнал≥з формуванн¤ ≥ виконанн¤ м≥сцевих бюджет≥в на приклад≥ бюджету Ќовгородк≥вського району

2.1. ’арактеристика соц≥ально-економ≥чного стану Ќовгородк≥вського району

Ќовгородк≥вський район розташований на п≥вденному сход≥  ≥ровоградськоњ област≥. ѕлоща району складаЇ 99700 га, що становить 4,05 в≥дс. площ≥ област≥. 88739 га Ц це с≥льськогосподарськ≥ уг≥дд¤, що займають 89 в≥дс. площ≥ району.

Ќа територ≥њ району розташован≥ селище Ќовгородка та 26 с≥льських населених пункти; функц≥онують районна, селищна та 10 с≥льських –ад народних депутат≥в.

Ќаселенн¤ району становить 19800 чол., в тому числ≥ м≥ське Ц 7600., с≥льське Ц 12200 чол. « них працездатне складаЇ 7931 чол. (або 40,1 в≥дс.), пенс≥онери Ц 6027 (або 30,4 в≥дс.), д≥ти Ц 4058 чол. (або 29,5 в≥дс.).

Ќа територ≥њ Ќовгородк≥вського району д≥ють:

20 загальноосв≥тн≥х шк≥л, —ѕ“”, школа естетичного вихованн¤, музична школа та 3 дит¤чих дошк≥льних заклади;

35 установ культури, з них 14 б≥бл≥отек, к≥нотеатр, 20 клубних заклад≥в, ≥нш≥ культурно-осв≥тн≥ заклади;

19 установ охорони здоровТ¤, в т.ч. 2 л≥карн≥, 2 амбулатор≥њ та 15 фельдшерсько-акушерських пункт≥в.

ўо ж стосуЇтьс¤ економ≥чного стану району, то сл≥д в≥дзначити, що в 1998 роц≥ так ≥ не вдалос¤ подолати спад у сфер≥ матер≥ального виробництва, домогтис¤ оздоровленн¤ ф≥нансовоњ сфери. “ак, у промисловост≥ у 1998 роц≥ в пор≥вн¤нн≥ з 1997 роком спад виробництва промисловоњ продукц≥њ склав 2,3 в≥дсотки. ќбс¤г промисловоњ продукц≥њ в пор≥вн¤них ц≥нах склав у 1998 роц≥ 2003,1 тис. грн, що на 13,3 тис. грн. менше, н≥ж в попередньому. √оловним чином це повТ¤зано з≥ значним скороченн¤м плат≥жеспроможност≥ населенн¤, а також з тими негативними тенденц≥¤ми, що в≥дбуваютьс¤ в економ≥ц≥ держави.

” с≥льському господарств≥, що представлене в район≥ 17 колективними с≥льськогосподарськими п≥дприЇмствами, в≥дбулис¤ певн≥ структурн≥ зм≥ни: скорочуЇтьс¤ виробництво продукц≥њ у сусп≥льному сектор≥ ≥ збер≥гаЇтьс¤ ≥стотна роль приватного, питома вага ¤кого у виробництв≥ валовоњ с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ склала 47 в≥дс. ” структур≥ с≥льськогосподарського виробництва рослинницька галузь займаЇ 84,3 в≥дс.

¬аловий зб≥р по вс≥х категор≥¤х господарств у 1998 роц≥ склав 63,81тис. тонн, що на 5,48 тис. тонн менше, н≥ж у минулому роц≥, державне замовленн¤ виконано на 78 в≥дсотк≥в.

–≥зке скороченн¤ погол≥вТ¤ худоби не могло негативно не вплинути на виробництво продукц≥њ тваринництва,що призвело до зменшенн¤ виробництва мТ¤са на 114 тонн проти р≥вн¤ 1997 року, а зв≥дси ≥ на 299 тонн мТ¤са реал≥зовано менше, н≥ж у минулому роц≥. ÷е повТ¤зано з низькою рентабельн≥стю виробництва продукц≥њ тваринництва.

¬ ц≥лому ж можна сказати, що економ≥чна криза, ¤ка охопила весь народногосподарський комплекс, нев≥дпов≥дн≥сть ц≥н на с≥льськогосподарську та промислову продукц≥ю в≥дчутно позначились на господарськ≥й та ф≥нансов≥й д≥¤льност≥ с≥льськогосподарських п≥дприЇмств.

ѕоказники роботи буд≥вельних орган≥зац≥й району з року в р≥к пог≥ршуютьс¤. ќбс¤г буд≥вельно-монтажних роб≥т, виконаних власними силами, скоротивс¤ проти р≥вн¤ 1997 року на 57 в≥дсотк≥в. « трьох буд≥вельних орган≥зац≥й району працюЇ (на половину своњх можливостей) районна шл¤хова д≥льниц¤. ћ≥жгосподарською пересувною шл¤хо-буд≥вельною орган≥зац≥Їю на прот¤з≥ року виконано роб≥т лише на 19,7 тис. грн., а У–айагробудФ б≥льше року не працюЇ зовс≥м.

« початку 1998 року п≥дприЇмствами ≥ орган≥зац≥¤ми р≥зних форм власност≥ освоЇно кап≥тальних вкладень на 1340 тис. грн, в т.ч. за рахунок державних кошт≥в Ц 29 тис. грн., власних кошт≥в п≥дприЇмств Ц 714 тис. грн. ≥ кошт≥в населенн¤ Ц 597 тис. грн. ¬се це св≥дчить про значне скороченн¤ ≥нвестиц≥й та в≥дсутн≥сть кошт≥в у господарств Ц замовник≥в.

Ќа прот¤з≥ 1998 року введено в д≥ю два обТЇкти торг≥вельного призначенн¤, лише 0,8 км дороги з твердим покритт¤м, 2 км газових мереж та 17 житлових будинки.

Ќа споживчому ринку району в 1998 роц≥ спостер≥галис¤ негативн≥ тенденц≥њ. ќф≥ц≥йний обс¤г роздр≥бного товарооб≥гу скоротивс¤ на 38 в≥дс. ≥ склав 2860,1 тис. грн., що на 1711,1 тис. менше, н≥ж в минулому роц≥. јналог≥чна картина спостер≥гаЇтьс¤ з виконанн¤м обс¤г≥в роздр≥бного товарооб≥гу по споживч≥й кооперац≥њ, обс¤г ¤кого в 1998 роц≥ зменшивс¤ в пор≥вн¤нн≥ з 1997 роком на 70 в≥дс. ≥ склав 360,2 тис. грн. —л≥д зазначити, що основн≥ потреби у промислових та продовольчих товарах населенн¤ району здеб≥льшого задовольн¤ютьс¤ за рахунок ринковоњ та неорган≥зованоњ форм торг≥вл≥.

Ќе вдалос¤ стаб≥л≥зувати становища з наданн¤ платних послуг населенню. «а 1998 р≥к њх надано на 12,1 в≥дсоток менше, н≥ж в 1997 роц≥. ¬ першу чергу це в≥дбулос¤ за рахунок зростанн¤ заборгованост≥ населенн¤ за надан≥ послуги житлово-комунальним господарством, питома вага ¤ких у загальному обс¤з≥ платних послуг складаЇ 74 в≥дсотки.

Ќе краще спрацювали в 1998 роц≥ п≥дприЇмства, ¤к≥ надають побутов≥ послуги населенню. –еал≥зац≥ю побутових послуг населенню зменшено проти р≥вн¤ 1997 року на 15,4 в≥дс. ( в 1998 роц≥ побутових послуг надано на суму 222,7 тис. грн.). ќкремоњ уваги заслуговуЇ робота комб≥нату комунальних п≥дприЇмств. „аст≥ перебоњ з водопостачанн¤м, несвоЇчасне проведенн¤ кап≥тального ремонту житлового фонду, вкрай запущений сан≥тарний стан селища.

ƒосить складним питанн¤м в економ≥ц≥ району залишаютьс¤ ф≥нанси. ” переважн≥й б≥льшост≥ п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й њх ф≥нансовий стан прот¤гом 1998 року був складним, що спричинило подальший спад виробництва та реал≥зац≥њ продукц≥њ.

¬ таких умовах проблеми стаб≥л≥зац≥њ бюджету вир≥шувались досить складно. –≥чн≥ надходженн¤ по власних доходах виконано лише на 71,2 в≥дсотки, а до бюджету району над≥йшло 931,5 тис. грн., що на 2,9 в≥дсотк≥в менше, н≥ж у 1997 роц≥. Ќедоњмка по сплат≥ податк≥в зросла в 1,5 рази в пор≥вн¤н≥ з 1997 роком, а до м≥сцевого бюджету не над≥йшло 1293,1 тис. грн.

¬ 1998 роц≥ в район≥ проводилась робота щодо подоланн¤ кризових ¤вищ та зниженн¤ заборгованост≥ по зароб≥тн≥й плат≥ та соц≥альних виплатах населенню. “ак в 1998 роц≥ було проведено взаЇмозал≥к≥в м≥ж п≥дприЇмствами та бюджетними установами на суму 1037,3 тис. грн.

ќдн≥Їю з найскладн≥ших проблем продовжуЇ залишатись питанн¤ погашенн¤ заборгованост≥ по зароб≥тн≥й плат≥, пенс≥¤х та ≥нших соц≥альних виплатах. ѕроте, за пер≥од з початку 1998 року заборгован≥сть по зароб≥тн≥й плат≥ в ц≥лому по народногосподарському комплексу району зросла на 42,1 в≥дсотки, ≥ с¤гнула на 1.01.99 р. Ц 6091,2 тис. грн. ѕричому у бюджетн≥й сфер≥- на 6,5 в≥дс., у виробницч≥й Ц на 50,4 в≥дс. Ќайб≥льше заборгували по виплат≥ зароб≥тноњ плати колективн≥ с≥льскогосподарськ≥ п≥дприЇмства.

ЌесвоЇчасн≥сть виплати зароб≥тноњ плати негативно позначилась на розрахунках ѕенс≥йного фонду району по виплат≥ пенс≥й. «аборгован≥сть на прот¤з≥ 1998 року зросла на 28,7 в≥дс. ≥ склала 1911,3 тис. грн. «аборгован≥сть же п≥дприЇмств та орган≥зац≥й перед ѕенс≥йним фондом склала 4455,3 тис. грн., ≥ зросла проти р≥вн¤ 1997 року на 25 в≥дсотк≥в. јле ¤кби була погашена заборгован≥сть по зароб≥тн≥й плат≥, то в≥драхувань до ѕенс≥йного фонду вистачило б, щоб погасити заборгован≥сть по виплатах пенс≥њ, не говор¤чи про те, що була б сплачена недоњмка. ¬ район≥ ведетьс¤ робота щодо забезпеченн¤ розрахунк≥в з ѕенс≥йним фондом шл¤хом натуральноњ оплати.

≈коном≥чна криза в значн≥й м≥р≥ виплинула ≥ на ринок прац≥. Ќа прот¤з≥ року зареЇстровано шукаючих роботу 345 чолов≥к, надано статус безроб≥тного 307 чолов≥кам, 47 п≥дприЇмств району подали списки про наступне зв≥льненн¤ 169 чолов≥к. ¬ умовах нестаб≥льност≥ та економ≥чноњ кризи д≥Ї ≥ продовжуЇ розвиватис¤ сфера п≥дприЇмницьких структур, сел¤нсько-фермерських господарств.

¬ район≥ зареЇстровано 48 малих п≥дприЇмств, з ¤ких працюють лише 20; 4 кооперативи, 144 сел¤нсько-фермерських господарств та 185 громад¤н, що займаютьс¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю; зареЇстровано 8 товариств з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю. ¬сього в малому б≥знес≥ працюЇ 541 чолов≥к, що складаЇ 6 в≥дсотк≥в в≥д зайн¤того населенн¤ району.

” структур≥ галузей найб≥льше п≥дприЇмств працюЇ у сфер≥ торг≥вл≥ Ц 76,7 в≥дс. в≥д загальноњ к≥лькост≥ д≥ючих п≥дприЇмств, у промисловост≥ Ц 6,8 в≥дс., в буд≥вництв≥ Ц 8,3 в≥дс., та побутовому обслуговуванн≥ Ц 8,2 в≥дс.

—л≥д зазначити, що питома вага малих п≥дприЇмств та кооператив≥в у загальнорайонних обс¤гах виробництва за 1998 р≥к склала: у промисловост≥ Ц 32,7 в≥дс., у буд≥вництв≥ Ц 21 в≥дс., торг≥вл≥ Ц 74 в≥дс. ѕричому, на фон≥ загального зниженн¤ обс¤г≥в виробництва, де¤к≥ приватн≥ п≥дприЇмства, так≥ ¤к ћѕ УћёЌЌ“Ф, ћѕ У—истема ——ЅФ, ¬ј“ УѕрогресФ знайшли в соб≥ можливост≥ дл¤ п≥двищенн¤ обс¤г≥в виробництва продукц≥њ на 195,8, 131,0 та 76,0 в≥дсотк≥в в≥дпов≥дно.

≤нтенсивно розвиваЇтьс¤ фермерська д≥¤льн≥сть. ” 1998 роц≥ селнсько-фермерськими господарствами вирощено зернових культур 4,06 тис. тонн, цукрових бур¤к≥в Ц 1,43 тис. тонн, ≥ майже 1 тис. тонн сон¤шнику, що в≥дпов≥дно на 40 в≥дс., 23 в≥дс., 4 в≥дс. б≥льше, н≥ж в попередньому роц≥.

Ѕезперечно, нин≥шн≥ нагальн≥ проблеми у ф≥нансово-господарськ≥й систем≥ району не можна зводити лише до недосконалост≥ чинного законодавства чи ≥гноруванн¤ територ≥альних ≥нтерес≥в з боку м≥сцевих орган≥в виконавчоњ влади. ѕ≥дгрунт¤ цих проблем Ц в особливост¤х перех≥дного пер≥оду, ¤кий переживаЇ наша держава. ”с¤ складн≥сть його пол¤гаЇ в тому, що за зворотн≥м напр¤мком, в≥д надмонопол≥зму до в≥льноњ конкуренц≥њ, в≥д абсолютного одержавленн¤ до р≥вноправного функц≥онуванн¤ ус≥х форм власност≥, в≥д соц≥ального адм≥н≥струванн¤ до п≥дприЇмництва н≥¤ка крањна в св≥т≥ трансформац≥ю не зд≥йснювала.

јле не сл≥д не пом≥чати й ≥ншого. «а роки незалежност≥ в рег≥он≥ не було розроблено комплексноњ програми ринкових перетворень та технолог≥њ њњ впровадженн¤. як насл≥док, р≥зкий спад останн≥ми роками виробництва валового внутр≥шнього продукту ≥ нац≥онального доходу, парал≥ч промислового та занепад с≥льськогосподарського виробництва, криза платеж≥в, збитков≥сть б≥льшост≥ виробничих структур, в≥дсутн≥сть ¤к≥сно нових конкурентноспроможних виробництв, здатних зробити прорив у ринковому простор≥, Ї найхарактерн≥шою ознакою економ≥чного сьогоденн¤ б≥льшост≥ рег≥он≥в. ÷е вимагаЇ пошуку ≥ використанн¤ найефективн≥ших ринкових структур, спроможних забезпечити економ≥чне зростанн¤, актив≥зац≥ю ≥нвестиц≥йноњ та ≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥, оск≥льки без них н≥¤коњ структурноњ перебудови не зд≥йснити. “ому, пор¤д ≥з серйозними труднощами, що виникли у пер≥од переходу до ринкових в≥дносин, не можна не використати й нов≥ можливост≥ пол≥пшенн¤ економ≥чноњ ситуац≥њ, ≥ саме м≥сцевим органам виконавчоњ влади належить скористатис¤ ними ≥ вз¤ти ≥н≥ц≥ативу до своњ рук.

2.2 ќц≥нка процесу складанн¤, розгл¤ду, затвердженн¤ та виконанн¤ м≥сцевих бюджет≥в

–обота по складанню проекту бюджету району зд≥йснюЇтьс¤ районним ф≥нансовим в≥дд≥лом за участю в≥дд≥л≥в та управл≥нь районноњ державноњ адм≥н≥страц≥њ в пор¤дку ≥ терм≥ни, ¤к≥ встановлюютьс¤ м≥сцевими ком≥тетами –ад народних депутат≥в.

ѕроект бюджету району та проекти с≥льських ≥ селищного бюджету складаютьс¤ на основ≥ отриманих в≥д вищесто¤щих орган≥в пропозиц≥й про розм≥ри в≥драхувань в≥д загальнодержавних податк≥в та ≥нших доход≥в в розм≥рах граничних витрат.

ѕропозиц≥њ про розм≥ри в≥драхувань в≥д загальнодержавних податк≥в та збор≥в дл¤ складанн¤ проекту бюджету району, проект≥в с≥льських та селищного бюджет≥в визначаютьс¤ виконавчими ком≥тетами в≥дпов≥дно обласноњ та районноњ –ад народних депутат≥в, але на практиц≥ ц¤ робота проводитьс¤ в≥дпов≥дними ф≥нансовими в≥дд≥лами, а результати подаютьс¤ виконавчим ком≥тетам –ад народних депутат≥в.

ѕропозиц≥њ про розм≥ри в≥драхувань в≥д загальнодержавних податк≥в та збор≥в та ≥нших доход≥в довод¤тьс¤ на основ≥ сл≥дуючих показник≥в:

загальна сума доход≥в ≥з визначенн¤м основних дох≥дних джерел;

загальна сума видатк≥в ≥з зазначенн¤м основних вид≥в видатк≥в;

розм≥ри (в≥дсотки) в≥драхувань в ц≥ бюджети загальнодержавних податк≥в ≥ збор≥в;

розм≥ри граничних видатк≥в та розм≥ри дотац≥њ.

ѕ≥сл¤ отриманн¤ пропозиц≥й про розм≥ри в≥драхувань в≥дд≥ли та управл≥нн¤ виконкому районноњ –ади народних депутат≥в складають ≥ подають до виконавчого ком≥тету проекти план≥в по доходам та зведеним кошторисам видатк≥в по господарству районного п≥дпор¤дкуванн¤, а також визначають основн≥ виробнич≥ ≥ ф≥нансов≥ показники п≥дв≥домчому њм господарству.

–айонний ф≥нансовий в≥дд≥л:

попередньо розгл¤даЇ за участю представник≥в в≥дпов≥дних управл≥нь ≥ в≥дд≥л≥в розрахунков≥ баланси доход≥в ≥ видатк≥в, проекти план≥в по доходам ≥ зведених кошторис≥в видатк≥в по господарству районного п≥дпор¤дкуванн¤, визначаЇ розм≥ри платеж≥в в бюджет та асигнувань ≥з бюджету по цьому господарству, ≥ складають проект районного бюджету;

розроблюЇ пропозиц≥њ про розм≥ри в≥драхувань в≥д загальнодержаних податк≥в та збор≥в ≥ розм≥ри граничних видатк≥в дл¤ складанн¤ проект≥в с≥льських та селищного бюджет≥в.

на основ≥ анал≥зу зведених даних та ≥нших матер≥ал≥в вишукуЇ можлив≥сть зб≥льшенн¤ доход≥в бюджету за рахунок б≥льш повного використанн¤ вс≥х внутр≥шньогосподарських ресурс≥в (так, в 1998 роц≥ за рахунок наданн¤ земель запасу в аренду громад¤нам до бюджету додатково над≥йшли 36 тис. грн.);

перев≥р¤Ї правильн≥сть визначенн¤ на сл≥дуючий р≥к видатк≥в та джерел њх покритт¤, а також врахуванн¤ зм≥н д≥ючого законодавства в област≥ ц≥н, зароб≥тноњ плати, норм матер≥альних ≥ грошових затрат та ≥нших норм;

уточнюЇ розрахунков≥ баланси доход≥в ≥ видатк≥в, проекти план≥в по доходах ≥ зведених кошторисах видатк≥в.

–озмежуванн¤ доход≥в ≥ видатк≥в бюджет≥в областей та район≥в в≥дпов≥дно м≥ж обласними ≥ районними бюджетами ≥ нижчесто¤щими м≥сцевими бюджетами (с≥льськими та селищним) визначаЇтьс¤ при затвердженн≥ в≥дпов≥дних бюджет≥в обласною та районною –адами народних депутат≥в при наданн≥ њх виконкомами.

« метою визначенн¤ розм≥р≥в (в≥дсотк≥в) в≥драхувань в≥д загальнодержавних податк≥в ≥ збор≥в в с≥льськ≥ та селищн≥ бюджети районний ф≥нансовий в≥дд≥л проводить розрахунки:

обс¤г≥в видатк≥в кожного с≥льського та селищного бюджет≥в;

сум надходжень по доходах, котр≥ повн≥стю зараховуютьс¤ до зазначених бюджет≥в;

сум надходжень (контингент≥в) загальнодержавних податк≥в ≥ доход≥в на територ≥њ с≥л та селища.

–озм≥ри доход≥в та видатк≥в кожного бюджету залежать в основному в≥д складу господарства, ¤ке п≥дв≥домче дан≥й –ад≥ народних депутат≥в. “ому робота починаЇтьс¤ з уточненн¤ перел≥ку установ, орган≥зац≥й, п≥дприЇмств, котр≥ знаход¤тьс¤ на територ≥њ с≥льських чи селищноњ –ад, ≥ п≥дготовки пропозиц≥й про розпод≥л доход≥в ≥ видатк≥в м≥ж районним бюджетом т≥ ≥ншими бюджетами, що вход¤ть до складу бюджету району (ƒодаток 1) .

«а рахунок с≥льських бюджет≥в в Ќовгородк≥вському район≥ утримуютьс¤ 20 клубних заклад≥в та 15 фельдшерсько-акушерських пункти, а також 2 дит¤чих дошк≥льних заклади. ¬идатки на ф≥нансуванн¤ народного господарства в 1998 роц≥ в зазначених бюджетах не передбачалис¤ зовс≥м.  р≥м цього, за рахунок с≥льських та селищного бюджету ф≥нансуютьс¤ видатки га утриманн¤ селищноњ та с≥льських –ад народних депутат≥в.

якщо говорити про характер видатк≥в селищного та с≥льських бюджет≥в, то це головним чином видатки на поточне утриманн¤ та незначний ремонт буд≥вель бюджетних установ, на зароб≥тну плату бюджетних прац≥вник≥в. јсигнуванн¤ на кап≥тальн≥ вкладенн¤ по с≥льським бюджетах не передбачаютьс¤.

ѕлануванн¤ доход≥в до м≥сцевого бюджету передбачаЇ встановленн¤ р≥чних план≥в надходжень до бюджету з поквартальним розпод≥лам по кожному виду платеж≥в. ÷¤ процедура зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до чинного податкового законодавства та основних показник≥в проекту плану соц≥ального та економ≥чного розвитку району з урахуванн¤м передбачуваних ≥ндекс≥в ц≥н.

“ак, розрахунок надходжень в≥д податку на прибуток складаЇтьс¤ на баз≥ основних засад оподаткуванн¤, передбачених «аконом ”крањни Уѕро оподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмствФ в≥д 22.05.1997р.

ѕрогноз податку на прибуток на 1998 р≥к обраховувавс¤ з використанн¤м зв≥тних даних за 1996 ≥ 1997 роки в≥дд≥лу статистики (форма є2 У«в≥т про ф≥нансов≥ результатиФ), зв≥т≥в податковоњ ≥нспекц≥њ (форма 1-ѕ, даних про недоњмку ≥ переплату).

ѕрибуток на 1998 р≥к визначавс¤ з урахуванн¤м ≥ндекс≥в оптових ц≥н, зб≥льшенн¤ або спаду виробництва, та зм≥ни балансовоњ вартост≥ основних фонд≥в у звТ¤зку з њх ≥ндексац≥Їю ≥ врахуванн¤м впливу амортизац≥йних в≥драхувань на соб≥варт≥сть товар≥в (роб≥т, послуг) в≥дпов≥дно до постанови  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 16.05.96 є523 Уѕро проведенн¤ ≥ндексац≥њ балансовоњ вартост≥ основних фонд≥в та визначенн¤ розм≥р≥в амортизац≥йних в≥драхувань на повне њх в≥дновленн¤ у 1997-1998 рокахФ.

ƒл¤ визначенн¤ оподатковуваного прибутку на баз≥ статистичних даних враховувалис¤ п≥льги, що застосовувалис¤ до платник≥в податку на прибуток.

–озрахунок прибуткового податку з громад¤н зд≥йснюЇтьс¤ на п≥дстав≥ д≥ючого ƒекрету  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 25.12.92 є37-93 Уѕро прибутковий податок з доход≥в громад¤нФ та неоподатковуваного м≥н≥муму доход≥в громад¤н у розм≥р≥ 17 грн. на м≥с¤ць. «а основу беретьс¤ прогноз фонду оплати прац≥ на 1998 р≥к та середн≥ ставки вилученн¤ податку, що фактично склалис¤ у 1997 роц≥.

ѕрогноз земельного податку зд≥йснювавс¤ на основ≥ «акону ”крањни Уѕро плату на землюФ, з урахуванн¤м п≥двищенн¤ ставок податку в 1997 роц≥ в 1.81 рази та зм≥ни контингенту платник≥в зазначеного податку.

” 1998 роц≥ податок з власник≥в транспортних засоб≥в сплачувавс¤ в розм≥рах, передбачених «аконом ”крањни Уѕро податок з власник≥в транспортних засоб≥вФ в≥д 11.02.97р., зг≥дно ¤кого ставки оподаткуванн¤ зб≥льшено в 1.81 рази. ” розрахунках враховуЇтьс¤ зростанн¤ парку автомоб≥л≥в на в≥дпов≥дн≥й територ≥њ.

” розрахунках державного мита враховувалос¤ оч≥куване надходженн¤ державного мита в 1997 роц≥ з урахуванн¤м можливого зб≥льшенн¤ мита, розм≥р ¤кого залежить в≥д вартост≥ майна та ≥нших варт≥сних показник≥в, а також неоподатковуваного м≥н≥муму доход≥в громад¤н на м≥с¤ць.

ѕри визначенн≥ прогнозу надходжень по зборах та ≥нших неподаткових доходах на 1998 р≥к враховувалис¤ надходженн¤ за 1997 р≥к, прогнозний ≥ндекс ц≥н, прийн¤тт¤ законодавчих акт≥в ≥ р≥шень ”р¤ду щодо ставок та пор¤дку сплати окремих платеж≥в, вплив ≥нших фактор≥в на кожний вид надходжень.

ѕри визначенн≥ надходжень в≥д цих джерел враховувались динам≥ка фактичних надходжень за минулий та поточний роки з урахуванн¤м впливу ≥нфл¤ц≥йних процес≥в.

Ќа сьогодн≥шн≥й день робота по плануванню доходноњ частини м≥сцевих бюджет≥в значно ускладнюЇтьс¤ тим, що не вс≥ п≥дприЇмства складають ф≥нансов≥ плани, а нестаб≥льн≥сть в економ≥ц≥ робить неможливим точне прогнозуванн¤ показник≥в њх д≥¤льност≥.

¬идаткова частина бюджету району плануЇтьс¤ на основ≥ проект≥в зведених кошторис≥в, ¤к≥ надаютьс¤ в≥дд≥лами районноњ державноњ адм≥н≥страц≥њ (в≥дд≥лами осв≥ти, культури, соц≥ального забезпеченн¤ та ≥н.)

ƒл¤ плануванн¤ видатковоњ частини перш за все необх≥дн≥ дан≥ про мережу ≥ контингент установ, що ф≥нансуютьс¤ з м≥сцевого бюджету. ћережа та контингент визначаютьс¤ проектним планом економ≥чного та соц≥ального розвитку району.

–озрахунок видатк≥в складаЇтьс¤ окремо на поточне утриманн¤ установ, на придбанн¤ ≥нвентар¤ та обладнанн¤ ≥ на кап≥тальний ремонт буд≥вель.

–озм≥р асигнувань на поточне утриманн¤ соц≥ально-культурних заклад≥в обчислюЇтьс¤ по кожному виду заклад≥в за нормами видатк≥в чи розм≥ром витрат на розрахункову одиницю. «а розрахункову одиницю, наприклад, приймаютьс¤: по загальноосв≥тн≥х школах Ц клас; дитсадках Ц дитина; по л≥карн¤х Цл≥жко ≥ т.д. ѕо клубах, б≥бл≥отеках, фельдшерсько-акушерських пунктах ≥ де¤ких ≥нших закладах за розрахункову одиницю приймаЇтьс¤ заклад.

Ќорма видатк≥в чи розм≥р витрат на розрахункову одиницю по основним видам соц≥ально-культурних заклад≥в визначаЇтьс¤ ¤к результат додаванн¤ норм, розрахованих по видах чи елементах витрат на: зароб≥тну плату, харчуванн¤, придбанн¤ медикамент≥в, мТ¤кого ≥нвентар¤, господарськ≥ та ≥нш≥ видатки.

¬идатки на зароб≥тну плату вчител≥в обчислюютьс¤ виход¤чи ≥з к≥лькост≥ педагог≥чних ставок по розм≥ру середньоњ ставки вчител¤ на м≥с¤ць по групам клас≥в, а також враховуютьс¤ асигнуванн¤ на оплату перев≥рки зошит≥в, виход¤чи ≥з середн≥х витрат на один клас.

ќдним з основних вид≥в видатк≥в на утриманн¤ заклад≥в охорони здоровТ¤ Ї зароб≥тна плата медичного, адм≥н≥стративно-господарського персоналу. ‘онд зароб≥тноњ плати розраховуЇтьс¤ виход¤чи ≥з штат≥в та посадових оклад≥в.

ѕри розгл¤д≥ розрахунк≥в витрат на харчуванн¤ та придбанн¤ медикамент≥в враховуЇтьс¤ к≥льк≥сть дн≥в функц≥онуванн¤ одного л≥жка в р≥к, к≥льк≥сть дн≥в в≥дв≥дуванн¤ д≥тьми дит¤чих дошк≥льних заклад≥в.

ѕо культурно-осв≥тн≥х закладах та ≥ншим установах видатки, на утриманн¤ ¤ких плануютьс¤ по нормах чи середн≥х видатках на р≥к на один заклад, враховуютьс¤: к≥льк≥сть заклад≥в, сума видатк≥в ≥ середн≥ витрати на один заклад, з в≥докремленн¤м видатк≥в на зароб≥тну плату.

јсигнуванн¤ на зароб≥тну плату прац≥вник≥в орган≥в управл≥нн¤ району обраховуютьс¤ на основ≥ затверджених штат≥в та посадових оклад≥в.

¬идатки по ≥нших видах витрат (господарськ≥ видатки, видатки на кап≥тальний ремонт буд≥вель) плануютьс¤, виход¤чи з потреб установи та в≥дпов≥дних норм. Ќормативне плануванн¤ бюджетних кошт≥в Ї необх≥дним дл¤ повноц≥нного функц≥онуванн¤ бюджетних установ. ѕроте на сьогодн≥ так≥ норми Ї суто розрахунковими, ≥ на практиц≥ не застосовуЇтьс¤.

√оловною причиною такого становища Ї на¤вн≥сть пост≥йного деф≥циту бюджету, що призводить до жорсткого режиму економ≥њ кошт≥в. ¬ звТ¤зку з цим плануванн¤ видатк≥в зд≥йснюЇтьс¤ по таких видах бюджетних установ, ¤к зароб≥тна плата, оплата енергонос≥њв та видатки на харчуванн¤. ѕлануванн¤ та ф≥нансуванн¤ по ≥нших видах витрат (канцел¤рськ≥ ≥ господарськ≥ витрати, видатки на кап≥тальний ремонт та ≥н.) зд≥йснюЇтьс¤ за залишковим принципом.

—л≥д в≥дзначити, що при плануванн≥ видатковоњ частини зд≥йснюЇтьс¤ њњ розмежуванн¤ по кварталам (додаток 2).

ѕ≥сл¤ цього, враховуючи власн≥ розрахунки, ф≥нансовий в≥дд≥л складаЇ пропозиц≥њ ≥ обгрунтуванн¤ щодо наданн¤ допомоги чи зб≥льшенн¤ сум видатк≥в, ¤к≥ розгл¤даютьс¤ обласним ф≥нансовим управл≥нн¤м. ќстанн≥й, в свою чергу, виход¤чи з можливостей обласного бюджету, необх≥дност≥ ≥ доц≥льност≥ наданих пропозиц≥й приймаЇ р≥шенн¤ про зм≥ну розм≥р≥в видатк≥в, п≥двищенн¤ розм≥ру дотац≥њ або ж залишаЇ њх на попередньому р≥вн≥.

ѕроект подаЇтьс¤ на розгл¤д планово-бюджетн≥й ком≥с≥њ районноњ державноњ адм≥н≥страц≥њ, ¤ка вносить своњ пропозиц≥њ та уточненн¤ до проекту бюджету.

ѕот≥м проект бюджету виноситьс¤ на розгл¤д сес≥њ районноњ –ади народних депутат≥в. –азом з проектом бюджету подаЇтьс¤ проект р≥шенн¤ про бюджет на сл≥дуючий р≥к (додаток 3).

¬ проект≥ р≥шенн¤ про бюджет вказуЇтьс¤ сума по доходах та видатках, з визначенн¤м основних дох≥дних джерел та основних напр¤мк≥в асигнувань на ф≥нансуванн¤ народного господарства, соц≥ально-культурних заход≥в, на утриманн¤ орган≥в державного управл≥нн¤, розм≥р в≥драхувань в≥д загальнодержавних податк≥в та збор≥в, розм≥р оборотноњ касовоњ гот≥вки та сума дотац≥њ, ¤ку передбачаЇтьс¤ надати бюджету району.

¬ проект≥ р≥шенн¤ про бюджет на сл≥дуючий р≥к передбачаЇтьс¤ затвердженн¤:

поквартального розпод≥лу доход≥в ≥ видатк≥в;

фонду зароб≥тноњ плати прац≥вник≥в бюджетних установ;

плану надходжень по доходах на п≥дприЇмствах м≥сцевого п≥дпор¤дкуванн¤.

—елищн≥ та с≥льськ≥ –ади народних депутат≥в затверджують в≥дпов≥дн≥ бюджети на п≥дстав≥ р≥шенн¤ про затвердженн¤ районного бюджету.

—л≥д в≥дзначити, що затвердженн¤ районного та с≥льських ≥ селищного бюджет≥в можливе лише п≥сл¤ прийн¤тт¤ «акону про ƒержавний бюджет на поточний р≥к, зг≥дно ¤кого встановлюютьс¤ нормативи в≥драхувань в≥д загальнодержавних податк≥в ≥ збор≥в област≥; п≥сл¤ затвердженн¤ обласного бюджету нормативи в≥драхувань довод¤тьс¤ до бюджету Ќовгородк≥вського району. ‘≥нансовий в≥дд≥л уточнюЇ проект районного бюджету ≥ подаЇ на розгл¤д районноњ –ади, ¤ка його ≥ затверджуЇ.

’оча «аконом ”крањни Уѕро бюджетну систему ”крањниФ ≥ передбачено, що затвердженн¤ бюджет≥в зд≥йснюЇтьс¤ до 30 грудн¤ року, що передуЇ тому, на ¤кий складено бюджет, але на практиц≥ терм≥ни прийн¤тт¤ бюджет≥в ус≥х р≥вн≥в порушуютьс¤, що негативно впливаЇ на процес виконанн¤ бюджет≥в. ¬ звТ¤зку з цим ф≥нансуванн¤ видатк≥в з районного бюджету до затвердженн¤ його на сес≥њ зд≥йснюЇтьс¤ на п≥дстав≥ показник≥в бюджету минулого року з урахуванн¤м ≥ндексу зростанн¤ ц≥н на споживч≥ товари ≥ послуги.

‘≥нансуванн¤ бюджетних установ в такому випадку зд≥йснюЇтьс¤ на п≥дстав≥ л≥м≥тних дов≥док (додаток 4). ¬ першу чергу ф≥нансуютьс¤ видатки на соц≥альний захист населенн¤, зароб≥тну плату, харчуванн¤, придбанн¤ медикамент≥в та енергонос≥њв.

«арахуванн¤ загальнодержавних податк≥в ≥ збор≥в до районного бюджету проводитьс¤ в межах в≥драхувань, що д≥¤ли минулому роц≥ (тобто тому, що передуЇ плановому).

¬иконанн¤ районного бюджету починаЇтьс¤ з моменту прийн¤тт¤ його районною –адою народних депутат≥в. ¬иконанн¤ бюджету пол¤гаЇ в забезпеченн≥ повного ≥ своЇчасного надходженн¤ запланованих доход≥в по вс≥х ланках бюджетноњ системи ≥ безпереб≥йного ф≥нансуванн¤ заход≥в, передбачених планом соц≥ально-економ≥чного розвитку.

«авданн¤ по виконанню бюджету покладаЇтьс¤ на райф≥нв≥дд≥л, ¤кий координуЇ роботу, повТ¤зану з виконанн¤м бюджету.

ƒл¤ орган≥зац≥њ виконанн¤ бюджету принципово важливе значенн¤ маЇ правильний та економ≥чно обгрунтований розпод≥л вс≥х вид≥в платеж≥в ≥ бюджетних асигнувань по кварталах. ѕоквартальний розпод≥л кошт≥в складаЇтьс¤ таким чином, щоб не допустити заниженн¤ завдань на перш≥ квартали року, забезпечуючи безпереб≥йне поповненн¤ бюджету.

 ожний ≥з бюджет≥в, що входить до бюджетноњ системи, повинен бути збалансований не т≥льки за роком, але й за кварталом. «атверджений поквартальний розпод≥л доход≥в ≥ видатк≥в бюджету слугуЇ основою дл¤ розпису доход≥в ≥ видатк≥в в≥дпов≥дного бюджету.

–озпис доход≥в ≥ видатк≥в Ц це основний оперативний план, зг≥дно ¤кого доходи ≥ видатки розпод≥л¤ютьс¤ по п≥дрозд≥лах бюджетноњ класиф≥кац≥њ.

ѕоказчики доход≥в ≥ видатк≥в бюджету, котр≥ заф≥ксован≥ в розпису, не можуть бути безп≥дставно зм≥нен≥, а лише у в≥дпов≥дност≥ з законодавством ”крањни.

¬ процес≥ виконанн¤ бюджету важливим моментом Ї в≥дкритт¤ бюджетних кредит≥в. Ѕюджетн≥ кредити Ц це кошти, що надаютьс¤ в≥дд≥лам, п≥дприЇмствам, установам в поточному роц≥ ≥з бюджету на ц≥л≥, передбачен≥ њх кошторисом. Ѕюджетн≥ кредити мають строго ц≥льове призначенн¤. ¬≥дкритт¤ бюджетних кредит≥в ф≥нансовим в≥дд≥лом зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом перерахуванн¤ бюджетних кошт≥в на рахунки головних ≥ нижчесто¤щих розпор¤дник≥в кредит≥в.

¬ Ќовгородк≥вському район≥ головними розпор¤дниками бюджетних кредит≥в Ї кер≥вники в≥дд≥л≥в районноњ державноњ адм≥н≥страц≥њ:

в≥дд≥лу осв≥ти;

в≥дд≥лу культури;

в≥дд≥лу охорони здоровТ¤;

в≥дд≥лу соц≥альноњ допомоги;

≥нших в≥дд≥л≥в.

Ѕюджетн≥ кредити надаютьс¤ розпор¤дникам кредит≥в не автоматично зг≥дно р≥чного плану, а у в≥дпов≥дност≥ з поквартальним розпод≥лом. ќбовТ¤зковими умовами в≥дкритт¤ кредиту Ї на¤вн≥сть затверджених ф≥нансових план≥в дл¤ господарюючих субТЇкт≥в ≥ кошторис≥в видатк≥в Ц дл¤ бюджетних орган≥зац≥й.

¬≥дкритт¤ кредит≥в зд≥йснюЇтьс¤ на основ≥ в≥дпов≥дного документу - витратного розпор¤дженн¤.

–озпор¤дники бюджетних кошт≥в мають право витрачати њх на утриманн¤ п≥дв≥домчих њм установ, на централ≥зован≥ заходи або ж розпод≥л¤ти њх м≥ж нижчесто¤щими розпор¤дниками кошт≥в.

” випадку, коли в ход≥ виконанн¤ бюджету виникаЇ значне зниженн¤ надходжень в≥д доходних джерел, районна –ада народних депутат≥в приймаЇ р≥шенн¤ про пропорц≥йне скороченн¤ затверджених видатк≥в щом≥с¤чно до к≥нц¤ бюджетного року.

якщо в ход≥ виконанн¤ бюджету обласною –адою народних депутат≥в приймаЇтьс¤ р≥шенн¤, що призводить до зменшенн¤ доход≥в чи зб≥льшенн¤ видатк≥в районного бюджету, то в≥дсутн≥ кошти дл¤ збалансуванн¤ районного бюджету компенсуютьс¤ з вищесто¤щого бюджету.

якщо ж в≥дпов≥дн≥ р≥шенн¤ не забезпечен≥ ф≥нансовими ресурсами, районна –ада та њњ виконавч≥ органи мають право не виконувати в≥дпов≥дн≥ р≥шенн¤.

” випадку, коли при виконанн≥ бюджету по окремих кварталах витрати перевищують доходи, на покритт¤ ц≥Їњ р≥зниц≥ направл¤ютьс¤ кошти оборотноњ касовоњ гот≥вки, розм≥р ¤коњ повинен бути в≥дновлений до к≥нц¤ року.

ƒоходи бюджету, додатково отриман≥ в процес≥ виконанн¤ бюджету, суми перевищенн¤ доход≥в над видатками, що утворилис¤ в результат≥ зб≥льшенн¤ надходжень до бюджету, тобто в≥льн≥ бюджетн≥ кошти не п≥дл¤гають вилученню органами виконавчоњ влади вищого р≥вн¤. јле це не стосуЇтьс¤ величини тих сум доход≥в, ¤к≥ ви¤влен≥ на початку бюджетного року ¤к в≥льн≥ залишки бюджетних кошт≥в та затвердженн≥ в≥дпов≥дно –адою народних депутат≥в ¤к так≥, що п≥дл¤гають вилученню до бюджету вищого р≥вн¤.

–айонний ф≥нв≥дд≥л зд≥йснюЇ нагл¤д за ходом виконанн¤ с≥льських та селищного бюджет≥в з урахуванн¤м р≥шень районноњ –ади. якщо кошти, ¤к≥ надаютьс¤ бюджету нижчого р≥вн¤ використовуютьс¤ не за ц≥льовим призначенн¤м чи не в установлений строк, то вид≥лен≥ кошти п≥дл¤гають поверненню до районного бюджету.

¬ процес≥ виконанн¤ бюджет≥в –айонна –ада вимагаЇ у виконавчих орган≥в с≥льських та селищноњ –ад зв≥тну ≥нформац≥ю про виконанн¤ њх бюджет≥в. јналог≥чна зв≥тн≥сть подаЇтьс¤ виконавчими органами районноњ –ади до обласноњ –ади. «в≥ти про виконанн¤ м≥сцевих бюджет≥в включають ≥нформац≥ю про склад ≥ розм≥ри њх доходноњ та видатковоњ частин, х≥д та результати виконанн¤ бюджет≥в.

2.3 јнал≥з формуванн¤ доход≥в зведеного бюджету Ќовгородк≥вського району

ќдна з основних функц≥й м≥сцевого самовр¤дуванн¤ Ц д≥¤льн≥сть щодо задоволенн¤ сусп≥льних потреб. Ќасамперед, це д≥¤льн≥сть, що повТ¤зана з впровадженн¤м в житт¤ соц≥альноњ програми держави, до ¤коњ, зокрема входить соц≥альний захист населенн¤, орган≥зац≥¤ осв≥ти, охорони здоровТ¤ населенн¤, розвиток культури, спорту, молод≥жн≥ програми, а також д≥¤льн≥сть, що повТ¤зана з наданн¤м послуг та забезпеченн¤м ефективного функц≥онуванн¤ тих господарських одиниць, ¤к≥ надають комунальн≥, житлов≥, транспортн≥ та ≥нш≥ послуги.

–еал≥зац≥¤ значноњ частини цих завдань потребуЇ залученн¤ сусп≥льних фонд≥в. ќсновним джерелом ф≥нансуванн¤ таких завдань Ї м≥сцев≥ бюджети, пор¤д з ¤кими можуть використовуватис¤ також ≥ ресурси фонд≥в ц≥льового призначенн¤. ¬елику роль у ц≥й сфер≥ в≥д≥граЇ правильна система збалансуванн¤ м≥сцевих бюджет≥в, ¤ка забезпечуЇ м≥сцевим радам народних депутат≥в право в≥льного використанн¤ власних ф≥нансових ресурс≥в.

¬ ц≥лому ж серед доход≥в м≥сцевих бюджет≥в модна вид≥лити сл≥дуюч≥ види надходжень:

загальнодержавн≥ податки ≥ збори;

м≥сцев≥ податки ≥ збори;

надходженн¤ кошт≥в в≥д приватизац≥њ майна;

дотац≥њ та субвенц≥њ, отриман≥ з бюджет≥в вищого р≥вн¤;

≥нш≥ надходженн¤.

”мовно вс≥ ц≥ види доход≥в можна под≥лити на власн≥, закр≥плен≥ та регулююч≥.

¬ласн≥ доходи Ц це доходи, ¤к≥ належать м≥сцевому органу влади, формуютьс¤ на п≥дв≥домч≥й йому територ≥њ на основ≥ р≥шень цього органу. ’оча перел≥к власних доход≥в в ”крањн≥ законодавчо не визначений, сюди лог≥чно було б в≥днести м≥сцев≥ податки ≥ збори ≥ доходи в≥д п≥дприЇмств комунальноњ форми власност≥. ” практиц≥ взаЇмов≥дносин власн≥ доходи обТЇднуютьс¤ з пон¤тт¤м Узакр≥плен≥ доходиФ. «акр≥плен≥ доходи Ц це доходи, ¤к≥ повн≥стю або певною частиною на довгостроков≥й основ≥ закр≥плюютьс¤ за тим чи ≥ншим бюджетом. ѕерел≥к закр≥плених доход≥в м≥сцевих бюджет≥в визначаЇтьс¤ чинним законодавством. —юди сл≥д в≥днести податок з власник≥в транспортних засоб≥в та ≥нших самох≥дних машин ≥ механ≥зм≥в, плату за землю, надходженн¤ кошт≥в в≥д приватизац≥њ п≥дприЇмств комунальноњ власност≥, плата за торговий патент на де¤к≥ види п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, ≥нш≥ доходи, що зараховуютьс¤ до м≥сцевих бюджет≥в у розм≥рах, визначених законодавством.

–егулююч≥ доходи Ц це доходи, ¤к≥ на пайов≥й основ≥ розпод≥л¤ютьс¤ м≥ж ус≥ма ланками бюджетноњ системи ”крањни. ѕерел≥к регулюючих доход≥в визначаЇтьс¤ законодавством ”крањни про бюджетну систему ≥ про м≥сцев≥ органи влади. ”точненн¤ перел≥ку регулюючих доход≥в зд≥йснюЇтьс¤ у щор≥чних законах про ƒержавний бюджет ”крањни. ƒо 1997р. в ”крањн≥ було 4 регулюючих загальнодержавних податки: податок на додану варт≥сть, податок на прибуток п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й, акцизний зб≥р та прибутковий податок ≥з доход≥в громад¤н. јле з прийн¤тт¤м «акону Уѕро державний бюджет на 1997 р≥кФ податок на додану варт≥сть в повн≥й сум≥ зараховуЇтьс¤ до ƒержавного бюджету, а зг≥дно «акону Уѕро ƒержавний бюджет на 1998 р≥кФ передбачене повне зарахуванн¤ прибуткового податку з громад¤н до м≥сцевих бюджет≥в, а акцизного збору Ц до ƒержавного бюджету. “ому фактично регулюючими дл¤ бюджету району можна визначити податок на прибуток п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й та прибутковий податок з громад¤н.

Ќаведен≥ в таблиц≥ 2.1 дан≥ св≥дчить, що за чинноњ системи розпод≥лу бюджетних доход≥в питома вага власних та закр≥плених доход≥в у загальному обс¤з≥ доход≥в маЇ тенденц≥ю до зростанн¤. “ак, власн≥ та закр≥пленн≥ доходи бюджет≥в Ќовгородк≥вського району у 1996 роц≥ становили лише 11,54 в≥дс. ус≥х доход≥в зведеного бюджету району, а в 1997-1998 роках њх частка зб≥льшилась ≥ становила в≥дпов≥дно 23,26 та 26,85 в≥дсотка. јле цих кошт≥в звичайно ж недостатньо нав≥ть дл¤ ф≥нансуванн¤ поточних потреб соц≥ально-побутовоњ ≥нфраструктури. Ќайвагом≥шими надходженн¤ми Ї кошти в≥д земельного податку, частка ¤кого в 1998 роц≥ склала майже 15 в≥дс. в≥д загальних доход≥в, а також доходи в≥д податку ≥з власник≥в транспортних засоб≥в, питома вага ¤кого у 1998 роц≥ була 4,02 в≥дсотка.

ѕ≥двищенн¤ питомоњ ваги земельного податку у структур≥ доход≥в ( з 3,78 в≥дс. Ц у 1996 роц≥ та 11,42 в≥дс. Ц у 1997 р. до 14,8 в≥дс. Ц у 1998 роц≥) повТ¤зане з п≥двищенн¤м ставок цього податку у 1.81 рази, що передбачено «аконом ”крањни Уѕро державний бюджет на 1997 р≥кФ. ¬ 1998 роц≥ зм≥н до розм≥ру цих ставок не передбачалос¤.

ўо ж стосуЇтьс¤ зб≥льшенн¤ частки надходжень в≥д податку ≥з власник≥в транспортних засоб≥в (з 1,66 в≥дс. у 1996 роц≥ до 4,02 в≥дс. Ц у 1998 роц≥), то так≥ зм≥ни повТ¤зан≥ з прийн¤тт¤м 11 лютого 1997 року новоњ редакц≥њ «акону Уѕро податок ≥з власник≥в транспортних засоб≥вФ, зг≥дно

“аблиц¤ 2.1

—труктура дох≥дноњ частини зведеного бюджету Ќовгородк≥вського району в 1996 Ц 1998 рр. (тис. грн.)

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21	22	23	24	25	26	27	28	29	30	31

Ќазва: ѕроблеми формуванн¤ ≥ виконанн¤ м≥сцевих бюджет≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (23134 прочитано)