Sort-ref - ќсновн≥ напр¤ми державноњ пол≥тики ”крањни в галуз≥ збереженн¤ довк≥лл¤


		√оловна Ј «амовити реферат Ј √остьова к≥мната Ј ѕартнери Ј онтакт Ј



		ѕошук



		–екомендуЇм

ƒержавне регулюванн¤ > ќсновн≥ напр¤ми державноњ пол≥тики ”крањни в галуз≥ збереженн¤ довк≥лл¤

јпофеозом еколог≥чних лих, що сп≥ткали ”крањну, стала катастрофа на „орнобильськ≥й ј≈— 26 кв≥тн¤ 1986 р. ѓњ насл≥дки виход¤ть далеко за меж≥ проблем довк≥лл¤ ≥ переростають у низку соц≥ально-економ≥чних, медико-б≥олог≥чних, психолог≥чних, морально-етичних, св≥тогл¤дних ≥ культурних проблем.

јвар≥¤ на „ј≈— Ї найб≥льшою техногенною й еколог≥чною катастрофою, дес¤тил≥тт¤ ¤коњ припадало на 1996 р. ¬ результат≥ понад 41 тис. км2 територ≥њ було забруднено рад≥онукл≥дами. Ѕлизько 46 тис. га орноњ земл≥ та 46 тис. га л≥су за р≥вн¤ми забрудненн¤, що перевищують 15 кюр≥ на квадратний к≥лометр ( ≥/км2), вилучено з виробництва. «она в≥дчуженн¤ „орнобил¤ становить серйозну загрозу дл¤ навколишнього середовища внасл≥док на¤вност≥ 800 поховань рад≥оактивних в≥дход≥в ≥з загальною активн≥стю понад 200 к ≥.

¬середин≥ саркофага в≥дбуваютьс¤ процеси, ¤к≥ не можуть повн≥стю по¤снити фах≥вц≥. ÷ей об'Їкт Ї рад≥ац≥йно небезпечним внасл≥док на¤вност≥ тр≥щин ≥ значноњ к≥лькост≥ пилу. ѕри пад≥нн≥ конструкц≥й може статис¤ значний викид пилу, хмара ¤кого за неспри¤тливих метеоумов може вийти за меж≥ 30-к≥лометровоњ зони. ќдним ≥з шл¤х≥в проникненн¤ рад≥онукл≥д≥в у довк≥лл¤ може бути вода, ¤ка там вже була, ≥ та, що потрапл¤Ї через отвори у даху. ¬она м≥стить ≥зотопи Cs-137, Cs-134 i Sr-90, а також сол≥ урану (приблизно 1 мг/л).

≈колог≥чну небезпеку становить також ¤дерне паливо та рад≥оактивн≥ речовини, викинут≥ п≥д час авар≥њ, ¤к≥ ос≥ли навколо блоку, а пот≥м були закрит≥ п≥ском та бетоном. « паливном≥сткими матер≥алами з часом можуть статис¤ так≥ зм≥ни: роздр≥бненн¤ паливних частинок, утворенн¤ на њхн≥й поверхн≥ нових сполук, ¤к≥ можуть розчин¤тис¤ у вод≥, вимиванн¤ рад≥онукл≥д≥в водою. ”се це може викликати м≥грац≥ю рад≥онукл≥д≥в. Ѕезпосередн¤ загроза еколог≥чн≥й безпец≥ з боку „ј≈— Ї приводом дл¤ виникненн¤ суперечностей м≥ж ”крањною ≥ сус≥дн≥ми державами, ¤к≥ можуть значною м≥рою ускладнити м≥ждержавн≥ в≥дносини з ними.

„орнобильська катастрофа траг≥чним чином демонструЇ ¤к безпосередн≥й звТ¤зок етносу та довк≥лл¤, так ≥ т¤жк≥ насл≥дки, спричинен≥ порушенн¤м цього звТ¤зку.

¬раховуючи вс≥ вище згадан≥ чинники ми можемо ствержувати, що в середин≥ 80-х рок≥в ”крањна опинилас¤ на меж≥ еколог≥чноњ кризи ¤ка значно поглиблювалась у часи перех≥дного пер≥оду. ќдн≥ею з нових еко-проблем Ї м≥жнародна торг≥вл¤ в≥дходами.

≠≠

ћ≥жнародна торг≥вл¤ в≥дходами:

” І26 ƒекларац≥њ ќќЌ про навколишне середовище записано,що держави в≥дпов≥дають за те, щоб д≥¤льн≥сть на ≥х територ≥¤х не завдавала шкоди довк≥ллю в ≥нших державах. јле, на жаль цього

принципу часто не дотримуютьс¤, ≥ не лише у раз≥ транскордонного перенесенн¤ шк≥дливих речовин пов≥тр¤ними потоками або р≥чками з одного району в ≥нший. ќстанн≥м часом розпочалас¤ торг≥вл¤ токсичними в≥дходами, ¤ка набула м≥жнародних масштаб≥в.

ўоб об≥йти законодавч≥ акти, ¤к≥ заборон¤ють безконтрольне

захоронени¤ токсичних в≥ход≥в,а також не вит-

рачати великих коштiв на њх переробку, виробники в≥дход≥в розвинених крањн переправл¤ють њх у крањни, де недосконале еколог≥чне законодавство або е впливов≥ злочинн≥ елементи, ¤к≥ йдуть на все заради наживи, нав≥ть на пог≥ршенн¤ стану навколишнього середовища свого краю.

≈кспорт токсичних в≥дход≥в затримуе розвиток еколог≥чно чистих технологий ≥ виробництв. ∆адоба наживи призвела до того, що в 1990 р. близько 25 х≥м≥чних п≥дприемств «ах≥дноњ ™вропи та —Ўј звалили понад 11000 т ртутно-свинцевих в≥дход≥в у ≤спан≥њ- район≥ јмадена, переправили 8 000 контейнер≥в ≥з токсичними речовинами в Ќ≥гер≥ю. 0рган≥зац≥њ √р≥нп≥с в≥домо понад тис¤чу спроб експорту смертоносних в≥дход≥в по всьому св≥ту. —формувалас¤ м≥жнародна маф≥¤, що наживае велик≥ кап≥тали на цьому б≥знес≥. „асто платн¤ за дозв≥л на захоронени¤ в≥дход≥в у к≥лька раз≥в перевищуе нац≥ональний прибуток невеликих крањн јфрики, ѕ≥вденноњ чи ÷ентральной јмерики, й њхн≥ кер≥вники погоджуютьс¤ на еколог≥чн≥ злочини. јле в 1992 р. вже 80 держав заборонили ввезенн¤ до себе токсичних в≥дход≥в. ”крањна не ув≥йшла до њх числа. “ому лише за ос-танн≥ два роки було зд≥йснено близько 40 спроб захорон¤ти на њњ територ≥њ речовини (230т промислових в≥дход≥в та понад 100 т х≥м≥кат≥в, 390 т пластикових упаковок тощо).

” 1994 р. в ”крањну почали у великих обс¤гах надходити ≥мпортн≥ пестециди ¤к≥ заборонен≥ на «аход≥,використовуютьс¤ в нас через в≥дсутн≥сть в≥дпов≥дних закон≥в, низьк≥ вимоги до ¤кост≥ пестецид≥в та еколог≥чну неосв≥чен≥сть б≥знесмен≥в.

3розум≥ло, що надзвичайно важливим Ї вдосконаленн¤ нашого еколог≥чного законодавства, посиленн¤ контролю за ≥мпортом токсичних речовин ≥ в≥дход≥в шл¤хом залученн¤ до цього широких громадських мас. јле найкращий спос≥б позбутис¤ в≥дход≥в Ч не виробл¤ти њх.

Cучасний еколог≥чний стан ”крањни.

Ќин≥шню еколог≥чну ситуац≥ю в ”крањн≥ можна охарактеризувати

¤к кризову, що формувалас¤ прот¤гом тривалого пер≥оду через

нехтуванн¤ об'Їктивними законами розвитку ≥ в≥дтворенн¤

природно-ресурсного комплексу ”крањни. ¬≥дбувалис¤ структурн≥

деформац≥њ народного господарства, за ¤ких перевага надавалас¤

розвитку в ”крањн≥ сировинно-видобувних, найб≥льш еколог≥чно

небезпечних галузей промисловост≥.

≈коном≥ц≥ ”крањни притаманна висока питома вага

ресурсом≥стких та енергоЇмних технолог≥й, впровадженн¤ та

нарощуванн¤ ¤ких зд≥йснювалос¤ найб≥льш "дешевим" способом - без

буд≥вництва в≥дпов≥дних очисних споруд. ÷е було можливим за