ƒержавне регулюванн¤ > ќсновн≥ напр¤ми державноњ пол≥тики ”крањни в галуз≥ збереженн¤ довк≥лл¤
в≥двал≥в, р≥зних звалищ. ѕлоща земель, зайн¤та ними, становить близько 160 тис. гектар≥в. ¬насл≥док г≥пертрофованого розвитку г≥рничодобувноњ промисловост≥ в ”крањн≥ дом≥нують в≥дходи, що утворюютьс¤ п≥д час розробки родовищ (до 75 в≥дсотк≥в загального обс¤гу) та збагаченн¤ корисних копалин (в≥дпов≥дно 13 ≥ 14 в≥дсотк≥в). «начну частину цих обс¤г≥в становл¤ть в≥дходи х≥м≥ко-металург≥йноњ переробки сировини. « урахуванн¤м сучасного технолог≥чного р≥вн¤ переробки в≥дход≥в в ”крањн≥ серед загальноњ к≥лькост≥ в≥дход≥в, що утворюютьс¤ щороку, реальну ц≥нн≥сть становл¤ть 410 - 430 млн. тонн. ”тил≥зуЇтьс¤ лише третина загальноњ к≥лькост≥ в≥дход≥в. ÷е св≥дчить про значн≥ ресурсн≥ резерви. ѕроте прот¤гом 1992 - 1996 рок≥в спостер≥галас¤ ст≥йка тенденц≥¤ до зниженн¤ обс¤г≥в використанн¤ в≥дход≥в (щор≥чно в середньому на 20 в≥дсотк≥в менше пор≥вн¤но з попередн≥м роком), ¤ке в≥дбувалос¤ б≥льш високими темпами, н≥ж скороченн¤ загальних обс¤г≥в промислового виробництва. ≤снуючий р≥вень утил≥зац≥њ в≥дход≥в вторинних ресурс≥в не впливаЇ на пол≥пшенн¤ стану довк≥лл¤. ÷е пов'¤зано з тим, що до переробки залучаютьс¤ в основному великотоннажн≥ г≥рничопромислов≥ та де¤к≥ ≥нш≥ в≥дходи - малотоксичн≥ чи нейтральн≥ (≥нертн≥). “ому еколог≥чний ефект переробки в≥дход≥в Ї незначним. ƒо категор≥њ високотоксичних належать лише 1 - 2 в≥дсотки вс≥х промислових в≥дход≥в, але њх вплив на довк≥лл¤ дедал≥ зростаЇ. ќднак до цього часу не збудовано жодного спец≥ал≥зованого заводу з переробки токсичних промислових в≥дход≥в, немаЇ належним чином орган≥зованоњ системи збиранн¤, збер≥ганн¤ та видаленн¤ токсичних в≥дход≥в, в≥дсутн≥ техн≥ка та обладнанн¤ дл¤ переробки в≥дход≥в буд≥вництва ≥ комунального господарства. Ќедостатн≥ норми адм≥н≥стративноњ та крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ за порушенн¤ правил збиранн¤, збер≥ганн¤, транспортуванн¤ та використанн¤ промислових та ≥нших в≥дход≥в. ќднобок≥сть еколог≥чноњ пол≥тики ви¤вл¤Їтьс¤ також у недостатньому еколог≥чному контрол≥ за масовим використанн¤м де¤ких ≥нших в≥дход≥в (фосфог≥псу, вапн¤ково-с≥рчаних шлам≥в тощо). ÷е - додаткове джерело забрудненн¤ природного середовища. 7. ¬≤…—№ ќ¬ј ƒ≤яЋ№Ќ≤—“№ “ј ќЌ¬≈–—≤я ¬≤…—№ ќ¬ќ-ѕ–ќћ»—Ћќ¬ќ√ќ ќћѕЋ≈ —” √еопол≥тичне розташуванн¤ ”крањни на ™вропейському континент≥ ≥сторично зумовило роль ≥ м≥сце њњ територ≥њ, а також в≥йськово-економ≥чного потенц≥алу в проектах ≥ програмах реал≥зац≥њ в≥йськових доктрин р≥зних громадсько-пол≥тичних систем ≥ в≥йськово-пол≥тичних блок≥в. “ому в центрально-сх≥дному рег≥он≥ ™вропи за дес¤тир≥чч¤ накопичено дуже велику к≥льк≥сть в≥йськ ≥ сил флоту, р≥зноман≥тноњ в≥йськовоњ техн≥ки та озброЇнь, у тому числ≥ ракетно-¤дерних. —клалас¤ також розвинута мережа потужних п≥дприЇмств, установ ≥ орган≥зац≥й оборонного призначенн¤. ўоденна в≥йськова д≥¤льн≥сть, ¤к правило, вкрай негативно впливаЇ на довк≥лл¤. ¬насл≥док багатор≥чних порушень природоохоронного законодавства, зокрема щодо утриманн¤ та експлуатац≥њ ав≥ац≥йних ≥ в≥йськово-морських баз, пол≥гон≥в ≥ танкодром≥в, учбових центр≥в, баз ≥ склад≥в пально-мастильних матер≥ал≥в, в≥йськово-ремонтних ≥ буд≥вельних п≥дприЇмств, парк≥в бойовоњ ≥ автотракторноњ техн≥ки, в≥йськл≥сгосп≥в ≥ п≥дсобних господарств, об'Їкт≥в тепло-, водо-, енергопостачанн¤, зливних ≥ очисних споруд, м≥сць збору та утил≥зац≥њ в≥дход≥в, а також внасл≥док недотриманн¤ вимог еколог≥чноњ безпеки п≥д час проведенн¤ заход≥в бойовоњ та оперативноњ п≥дготовки в≥йськ ≥ сил флоту уже забруднено та продовжуЇтьс¤ забрудненн¤ основних складових довк≥лл¤: грунт≥в, поверхневих та п≥дземних вод, пов≥тр¤. ≈колог≥чний стан може ще б≥льше пог≥ршитис¤ у ход≥ проведенн¤ наступноњ широкомасштабноњ в≥йськовоњ реформи, конверс≥њ оборонноњ промисловост≥, л≥кв≥дац≥њ ракетно-¤дерноњ зброњ та х≥м≥чноњ зброњ, що залишилас¤ з другоњ св≥товоњ в≥йни, продовженн¤ утил≥зац≥њ (знешкодженн¤) застар≥лих вид≥в в≥йськовоњ продукц≥њ та боЇприпас≥в, в≥дход≥в в≥йськового виробництва, ¤кщо в≥йськов≥ й надал≥ не будуть дотримуватис¤ еколог≥чних вимог. 8. ¬ќƒЌ≤ –≈—”–—» “ј ≈ ќ—»—“≈ћ» ќсновн≥ джерела пр≥сноњ води на територ≥њ ”крањни - стоки р≥чок ƒн≥пра, ƒн≥стра, ѕ≥вденного Ѕугу, —≥верського ƒ≥нц¤, ƒунаю з притоками, а також малих р≥чок п≥вн≥чного узбережж¤ „орного та јзовського мор≥в. ѕорушенн¤ норм ¤кост≥ води дос¤гло р≥вн≥в, ¤к≥ ведуть до деградац≥њ водних екосистем, зниженн¤ продуктивност≥ водойм. «начна частина населенн¤ ”крањни використовуЇ дл¤ своњх життЇвих потреб недобро¤к≥сну воду, що загрожуЇ здоров'ю нац≥њ. —умарна величина сток≥в р≥чок ”крањни без ƒунаю в середн≥й за водн≥стю р≥к становить 87,1 млрд. куб. метр≥в, знижуючись у маловодний р≥к до 55,9 млрд. куб. метр≥в. Ѕезпосередньо на територ≥њ держави формуЇтьс¤ в≥дпов≥дно 52,4 ≥ 29,7 млрд. куб. метр≥в води, решта надходить з сум≥жних територ≥й. ¬одн≥ ресурси ƒунаю становл¤ть у середньому 123 млрд. куб. метр≥в води на р≥к. ѕрогнозн≥ ресурси п≥дземних вод питноњ ¤кост≥ розпод≥лен≥ на територ≥њ ”крањни вкрай нер≥вном≥рно ≥ становл¤ть 22,5 млрд. куб. метр≥в на р≥к (61,7 млн. куб. метр≥в на добу), з ¤ких 8,9 млрд. куб. метр≥в (24,4 млн. куб. метр≥в на добу) г≥дравл≥чно не зв'¤зан≥ з поверхневим стоком ≥ становл¤ть додаткову складову до поверхневого стоку. ¬одозаб≥р п≥дземних вод у склад≥ прогнозних ресурс≥в становить 21 в≥дсоток, що св≥дчить про можлив≥сть ширшого використанн¤ њх у багатьох област¤х. « метою забезпеченн¤ населенн¤ та народного господарства необх≥дною к≥льк≥стю води в ”крањн≥ збудовано 1087 водосховищ загальним об'Їмом понад 55 млрд. куб. метр≥в, 7 великих канал≥в довжиною близько 2000 к≥лометр≥в з подачею на них понад 1000 куб. метр≥в води за секунду, 10 великих водовод≥в великого д≥аметру, по ¤ких вода надходить у маловодн≥ рег≥они ”крањни. ¬итрати св≥жоњ води в ”крањн≥ на одиницю виробленоњ продукц≥њ значно перевищують так≥ показники у розвинутих крањнах ™вропи: ‘ранц≥њ - в 2,5 раза, ‘–Ќ - в 4,3, ¬еликобритан≥њ та Ўвец≥њ - в 4,2 раза. «абезпеченн¤ водою населенн¤ ”крањни в повному обс¤з≥ ускладнюЇтьс¤ через незадов≥льну ¤к≥сть води водних об'Їкт≥в. як≥сть води б≥льшост≥ з них за станом х≥м≥чного ≥ бактер≥ального забрудненн¤ класиф≥куЇтьс¤ ¤к забруднена ≥ брудна (IV - V клас ¤кост≥). Ќайгостр≥ший еколог≥чний стан спостер≥гаЇтьс¤ в басейнах р≥чок ƒн≥пра, —≥верського ƒ≥нц¤, р≥чках ѕриазов'¤, окремих притоках ƒн≥стра, «ах≥дного Ѕугу, де ¤к≥сть води класиф≥куЇтьс¤ ¤к дуже брудна (VI клас). ƒл¤ екосистем б≥льшост≥ водних об'Їкт≥в ”крањни властив≥ елементи еколог≥чного та метабол≥чного регресу. ƒо основних забруднюючих речовин належать нафтопродукти, феноли, азот амон≥йний та н≥тритний, важк≥ метали тощо. ƒл¤ переважноњ б≥льшост≥ п≥дприЇмств промисловост≥ та комунального господарства скид забруднюючих речовин ≥стотно перевищуЇ встановлений р≥вень гранично допустимого скиду (дал≥ - √ƒ—). ÷е призводить до забрудненн¤ водних об'Їкт≥в, порушенн¤ норм ¤кост≥ води. ќсновними причинами забрудненн¤ поверхневих вод ”крањни Ї: скид неочищених та не досить очищених комунально-побутових ≥ промислових ст≥чних вод безпосередньо у водн≥ об'Їкти та через систему м≥ськоњ канал≥зац≥њ; надходженн¤ до водних об'Їкт≥в забруднюючих речовин у процес≥ поверхневого стоку води з забудованих територ≥й та с≥льгоспуг≥дь; ероз≥¤ грунт≥в на водозаб≥рн≥й площ≥. як≥сний стан п≥дземних вод внасл≥док господарськоњ д≥¤льност≥ також пост≥йно пог≥ршуЇтьс¤. ÷е пов'¤зано з ≥снуванн¤м на територ≥њ ”крањни близько 3 тис. ф≥льтруючих накопичувач≥в ст≥чних вод, а також з широким використанн¤м м≥неральних добрив та пестицид≥в. Ќайб≥льш незадов≥льний ¤к≥сний стан п≥дземних вод у ƒонбас≥ та ривбас≥. «начну небезпеку в експлуатац≥йних свердловинах «ах≥дноњ ”крањни становить на¤вн≥сть фенол≥в (до 5 - 10 гранично допустимих концентрац≥й - дал≥ √ƒ ), а також п≥двищенн¤ м≥нерал≥зац≥њ та зростанн¤ вм≥сту важких метал≥в у п≥дземних водах риму. ѕроблема еколог≥чного стану водних об'Їкт≥в Ї актуальною дл¤ вс≥х водних басейн≥в ”крањни. ўо ж до ƒн≥пра, водн≥ ресурси ¤кого становл¤ть близько 80 в≥дсотк≥в водних ресурс≥в ”крањни ≥ забезпечують водою 32 млн. населенн¤ та 2/3 господарського потенц≥алу крањни, то це одне з найважлив≥ших завдань економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку та природоохоронноњ пол≥тики держави. ÷е зумовлено складною еколог≥чною ситуац≥Їю на територ≥њ басейну, оск≥льки 60 в≥дсотк≥в њњ розорано, на 35 в≥дсотках земл¤ сильно еродована, на 80 в≥дсотках - трансформовано первинний природний ландшафт. ¬одосховища на ƒн≥пр≥ стали акумул¤торами забруднюючих речовин. «начноњ шкоди завдано п≥вн≥чн≥й частин≥ басейну внасл≥док катастрофи на „орнобильськ≥й ј≈—; в критичному стан≥ перебувають мал≥ р≥чки басейну, значна частина ¤ких втратила природну здатн≥сть до самоочищенн¤. ” катастроф≥чному стан≥ знаход¤тьс¤
Ќазва: ќсновн≥ напр¤ми державноњ пол≥тики ”крањни в галуз≥ збереженн¤ довк≥лл¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (13325 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
