ƒержавне регулюванн¤ > ќсновн≥ напр¤ми державноњ пол≥тики ”крањни в галуз≥ збереженн¤ довк≥лл¤
р≥чки Ќижнього ƒн≥пра, де щор≥чно маЇ м≥сце ускладненн¤ сан≥тарно-еп≥дем≥олог≥чноњ ситуац≥њ, знижуЇтьс¤ вилов риби, б≥дн≥Ї б≥олог≥чне р≥зноман≥тт¤. «начноњ шкоди екосистем≥ ƒн≥пра пор¤д ≥з щор≥чним забрудненн¤м басейну орган≥чними речовинами (40 тис.тонн), нафтопродуктами (745 тонн), хлоридами, сульфатами (по 400 тис.тонн), сол¤ми важких метал≥в (65 - 70 тонн) завдаЇ забрудненн¤ б≥огенними речовинами внасл≥док використанн¤ в≥дсталих технолог≥й с≥льськогосподарського виробництва, низькоњ ефективност≥ комунальних очисних споруд. ≈колог≥чне оздоровленн¤ басейну ƒн≥пра Ї одним з найважлив≥ших пр≥оритет≥в державноњ пол≥тики у галуз≥ охорони та в≥дтворенн¤ водних ресурс≥в. 27 лютого 1997 року ¬ерховною –адою ”крањни затверджена Ќац≥ональна програма еколог≥чного оздоровленн¤ басейну ƒн≥пра та пол≥пшенн¤ ¤кост≥ питноњ води. ќсновною метою Ќац≥ональноњ програми Ї в≥дновленн¤ ≥ забезпеченн¤ сталого функц≥онуванн¤ ƒн≥провськоњ екосистеми, ¤к≥сного водопостачанн¤, еколог≥чно безпечних умов життЇд≥¤льност≥ населенн¤ ≥ господарськоњ д≥¤льност≥ та захисту водних ресурс≥в в≥д забрудненн¤ та виснаженн¤. Ќе в кращому, а подекуди ≥ в г≥ршому стан≥ перебувають басейни ≥нших р≥чок ”крањни (—≥верського ƒ≥нц¤, ƒн≥стра, «ах≥дного Ѕугу, ѕ≥вденного Ѕугу, басейни р≥чок ѕриазовськоњ та ѕричорноморськоњ низовин). “ому мета та стратег≥чн≥ напр¤ми, визначен≥ Ќац≥ональною програмою дл¤ ƒн≥пра, Ї аналог≥чними ≥ дл¤ ≥нших водних басейн≥в ”крањни. —истемний анал≥з сучасного еколог≥чного стану басейн≥в р≥чок ”крањни та орган≥зац≥њ управл≥нн¤ охороною ≥ використанн¤м водних ресурс≥в дав змогу окреслити коло найб≥льш актуальних проблем, ¤к≥ потребують розв'¤занн¤, а саме: надм≥рне антропогенне навантаженн¤ на водн≥ об'Їкти внасл≥док екстенсивного способу веденн¤ водного господарства призвело до кризового зменшенн¤ самов≥дтворюючих можливостей р≥чок та виснаженн¤ водноресурсного потенц≥алу; стала тенденц≥¤ до значного забрудненн¤ водних об'Їкт≥в внасл≥док неупор¤дкованого в≥дведенн¤ ст≥чних вод в≥д населених пункт≥в, господарських об'Їкт≥в ≥ с≥льськогосподарських уг≥дь; широкомасштабне рад≥ац≥йне забрудненн¤ басейн≥в багатьох р≥чок внасл≥док катастрофи на „орнобильськ≥й ј≈—; пог≥ршенн¤ ¤кост≥ питноњ води внасл≥док незадов≥льного еколог≥чного стану джерел питного водопостачанн¤; недосконал≥сть економ≥чного механ≥зму водокористуванн¤ ≥ реал≥зац≥њ водоохоронних заход≥в; недостатн¤ ефективн≥сть ≥снуючоњ системи управл≥нн¤ охороною та використанн¤м водних ресурс≥в внасл≥док недосконалост≥ нормативно-правовоњ бази ≥ орган≥зац≥йноњ структури управл≥нн¤; в≥дсутн≥сть автоматизованоњ пост≥йно д≥ючоњ системи мон≥торингу еколог≥чного стану водних басейн≥в акватор≥њ „орного та јзовського мор≥в, ¤кост≥ питноњ води ≥ ст≥чних вод у системах водопостачанн¤ ≥ водов≥дведенн¤ населених пункт≥в ≥ господарських об'Їкт≥в. 9. «≈ћ≈Ћ№Ќ≤ –≈—”–—» —учасне використанн¤ земельних ресурс≥в ”крањни не в≥дпов≥даЇ вимогам рац≥онального природокористуванн¤. ѕорушено еколог≥чно допустиме сп≥вв≥дношенн¤ площ р≥лл≥, природних кормових уг≥дь, л≥сових насаджень, що негативно впливаЇ на ст≥йк≥сть агроландшафту. –озоран≥сть земель Ї найвищою в св≥т≥ ≥ дос¤гла 56 в≥дсотк≥в територ≥њ крањни ≥ 80 в≥дсотк≥в с≥льськогосподарських уг≥дь. ≤нтенсивне с≥льськогосподарське використанн¤ земель призводить до зниженн¤ родючост≥ грунт≥в через њх переущ≥льненн¤ (особливо чорнозем≥в), втрати грудкувато-зернистоњ структури, водопроникност≥ та аерац≥йноњ здатност≥ з ус≥ма еколог≥чними насл≥дками. « грунтом щороку виноситьс¤ 11 млн. тонн гумусу, 0,5 млн. тонн азоту, 0,4 млн. тонн фосфору ≥ 0,7 млн. тонн кал≥ю. ўор≥чн≥ еколого-економ≥чн≥ збитки в≥д ероз≥њ грунт≥в дор≥внюють 9,1 млрд. гривень. «начноњ еколог≥чноњ шкоди земельн≥ ресурси зазнають через забрудненн¤ грунт≥в викидами промисловост≥ (важк≥ метали, кислотн≥ дощ≥ тощо) та використанн¤ засоб≥в х≥м≥зац≥њ в аграрному сектор≥. ѕонад 40 в≥дсотк≥в орган≥ки, отримуваноњ в результат≥ д≥¤льност≥ великих тваринницьких комплекс≥в та птахофабрик, з потенц≥йних орган≥чних добрив перетворюютьс¤ на джерела забрудненн¤ довк≥лл¤. —итуац≥¤ з забрудненн¤м територ≥й ускладнилас¤ п≥сл¤ авар≥њ на „орнобильськ≥й ј≈—. –ад≥онукл≥дами забруднено понад 4,6 млн. гектар≥в земель у 74 районах 11 областей, у тому числ≥ 3,1 млн. гектар≥в р≥лл≥. « використанн¤ вилучено 119 тис. гектар≥в с≥льськогосподарських уг≥дь, у тому числ≥ 65 тис. гектар≥в р≥лл≥. 10. ќ–»—Ќ≤ ќѕјЋ»Ќ» ћ≥нерально-сировинна база Ї основою виробництва понад 90 в≥дсотк≥в продукц≥њ важкоњ промисловост≥. Ќа частку м≥нерально-сировинного комплексу припадаЇ третина виробничих фонд≥в, близько 40 в≥дсотк≥в кап≥тальних вкладень, майже п'¤та частина трудових ресурс≥в. ѕриблизна варт≥сть промислових запас≥в основних вид≥в корисних копалин дор≥внюЇ 14,8 трлн. гривень. «а р≥зноман≥тн≥стю та багатством м≥нерально-сировинних ресурс≥в ”крањна випереджаЇ так≥ розвинут≥ крањни св≥ту ¤к —Ўј, анада, јнгл≥¤, ‘ранц≥¤, итай та ≥нш≥. ¬ ”крањн≥ виробл¤Їтьс¤ близько 5 в≥дсотк≥в св≥тового обс¤гу м≥нерально-сировинних ресурс≥в. ўороку г≥рничодобувна промислов≥сть ”крањни випускаЇ продукц≥њ на 25 - 28 млрд. долар≥в —Ўј (у ц≥нах св≥тового ринку). Ќа територ≥њ ”крањни ви¤влено близько 8 тис¤ч родовищ, понад 90 вид≥в корисних копалин, з ¤ких 20 мають важливе економ≥чне значенн¤. —еред них нафта, газ, зал≥зн≥, марганцев≥, титанов≥, уранов≥ руди, вуг≥лл¤, с≥рка, ртуть, каол≥н, граф≥т, вогнетривк≥ глини, буд≥вельн≥ матер≥али, питн≥, м≥неральн≥ води. ƒо промислового освоЇнн¤ залучено в≥д 40 до 75 в≥дсотк≥в розв≥даних запас≥в основних вид≥в корисних копалин. ѕодальший розвиток м≥нерально-сировинного комплексу ”крањни потребуЇ негайного розв'¤занн¤ на державному р≥вн≥ проблем, ¤к≥ ≥стотно гальмують розширенн¤ м≥нерально-сировинноњ бази, њњ еколог≥чну реаб≥л≥тац≥ю та рац≥ональне використанн¤. —ьогодн≥ немаЇ ч≥ткого механ≥зму управл≥нн¤ ≥ належного державного нагл¤ду за використанн¤м ≥ охороною надр, що призводить до безгосподарного ставленн¤ г≥рничодобувних п≥дприЇмств до м≥неральноњ сировини та зростанн¤ необгрунтованих њњ втрат. „ерез недосконал≥ технолог≥њ видобуванн¤ та переробки м≥неральноњ сировини, незадов≥льне вир≥шенн¤ питань комплексного освоЇнн¤ родовищ у надрах залишаютьс¤ ≥ втрачаютьс¤: - до 70 в≥дсотк≥в розв≥даних запас≥в нафти; - до 50 в≥дсотк≥в солей; - до 28 в≥дсотк≥в вуг≥лл¤; - до 25 в≥дсотк≥в метал≥в. Ќерозв'¤заною Ї проблема геолог≥чного вивченн¤ ≥ використанн¤ техногенних родовищ корисних копалин - в≥двал≥в видобутку ≥ в≥дход≥в збагаченн¤ та переробки м≥неральноњ сировини, ¤к≥ м≥ст¤ть ц≥нн≥ корисн≥ копалини ≥ мають промислове значенн¤. ¬же сьогодн≥ в ”крањн≥ обс¤ги цих в≥дход≥в перевищують 25 млрд. тонн, займаючи площу понад 150 тис. гектар≥в. « кожним роком њх к≥льк≥сть зб≥льшуЇтьс¤. “аким чином в ”крањн≥ утворено сотн≥ великих, середн≥х та малих техногенних родовищ р≥зних корисних копалин, придатних дл¤ промислового освоЇнн¤. ѕотенц≥йна варт≥сть техногенних родовищ за попередн≥ми розрахунками обчислюЇтьс¤ дес¤тками млрд. долар≥в —Ўј. “ака маса вторинних продукт≥в у перерахунку на 1 кв. к≥лометр територ≥њ ”крањни перевищуЇ аналог≥чний показник дл¤ —Ўј у 6 раз≥в та у 3 рази - дл¤ держав ™вропейського —оюзу. 11. ј“ћќ—‘≈–Ќ≈ ѕќ¬≤“–я Ќапружена еколог≥чна ситуац≥¤ у багатьох районах ≥ м≥стах крањни св≥дчить про те, що незважаючи на посиленн¤ останн≥м часом уваги до цих питань ≥ значн≥ витрати на њх вир≥шенн¤, вжит≥ заходи не досить ефективн≥ ≥ не зумовлюють зм≥н у тенденц≥њ пог≥ршенн¤ стану довк≥лл¤. —труктура промислового виробництва, що склалас¤ в ”крањн≥, пов'¤зана з розвитком енергетичноњ, г≥рничо-металург≥йноњ, вугледобувноњ, х≥м≥чноњ та машинобуд≥вноњ промисловост≥ ≥ характеризуЇтьс¤ ≥нтенсивним споживанн¤м енерг≥њ, сировинних, водних ≥ земельних ресурс≥в, а також зб≥льшенн¤м навантаженн¤ на довк≥лл¤. ¬ ”крањн≥ в 1996 роц≥ було викинуто в атмосферу близько 6,34 млн.тонн забруднюючих речовин, в тому числ≥ 4,76 млн.тонн - з≥ стац≥онарних джерел, 1,58 млн.тонн - з пересувних. «а пер≥од 1992 - 1996 рр. загальний обс¤г викиду забруднюючих речовин в атмосферне пов≥тр¤ скоротивс¤ з≥ стац≥онарних джерел на 45 в≥дсотк≥в, з пересувних - на 12 в≥дсотк≥в. ќстанн≥ викидають 85 в≥дсотк≥в свинцю, 49 в≥дсотк≥в окису вуглецю та 31 в≥дсоток вуглеводн≥в. « галузей промисловост≥ найб≥льше забруднюють атмосферу енергетика (32 в≥дсотки), металург≥¤ (27 в≥дсотк≥в), вуг≥льна промислов≥сть (23 в≥дсотки). ”крањна займаЇ восьме м≥сце в св≥т≥ ¤к ем≥тер —ќ2 в енергетичн≥й галуз≥, њњ частка становить 2,35 в≥дсотка загальносв≥тових викид≥в ц≥Їњ речовини енергетикою. 12. –ќ—Ћ»ЌЌ»… —¬≤“ “ј Ћ≤—ќ¬≤ –≈—”–—» ‘лора нижчих ≥ вищих вид≥в рослин ”крањни нараховуЇ понад
Ќазва: ќсновн≥ напр¤ми державноњ пол≥тики ”крањни в галуз≥ збереженн¤ довк≥лл¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (13325 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
