ƒержавне регулюванн¤ > ќсновн≥ напр¤ми державноњ пол≥тики ”крањни в галуз≥ збереженн¤ довк≥лл¤
“ак≥ процеси тривали дес¤тир≥чч¤ми ≥ призвели до р≥зкого пог≥ршенн¤ стану здоров'¤ людей, зменшенн¤ народжуваност≥ та зб≥льшенн¤ смертност≥, а це загрожуЇ вимиранн¤м ≥ б≥олог≥чно-генетичною деградац≥Їю народу ”крањни. ¬ин¤тковою особлив≥стю еколог≥чного стану ”крањни Ї те, що еколог≥чно гостр≥ локальн≥ ситуац≥њ поглиблюютьс¤ великими рег≥ональними кризами. „орнобильська катастрофа з њњ довготривалими медико-б≥олог≥чними, економ≥чними та соц≥альними насл≥дками спричинила в ”крањн≥ ситуац≥ю, ¤ка наближаЇтьс¤ до р≥вн¤ глобальноњ еколог≥чноњ катастрофи. 1. ѕ–ќћ»—Ћќ¬≤—“№ √оловними причинами, що призвели до загрожуючого стану довк≥лл¤, Ї: застар≥ла технолог≥¤ виробництва та обладнанн¤, висока енергом≥стк≥сть та матер≥алом≥стк≥сть, що перевищують у два - три рази в≥дпов≥дн≥ показники розвинутих крањн; високий р≥вень концентрац≥њ промислових об'Їкт≥в; неспри¤тлива структура промислового виробництва з високою концентрац≥Їю еколог≥чно небезпечних виробництв; в≥дсутн≥сть належних природоохоронних систем (очисних споруд, оборотних систем водозабезпеченн¤ тощо), низький р≥вень експлуатац≥њ ≥снуючих природоохоронних об'Їкт≥в; в≥дсутн≥сть належного правового та економ≥чного механ≥зм≥в, ¤к≥ стимулювали б розвиток еколог≥чно безпечних технолог≥й та природоохоронних систем; в≥дсутн≥сть належного контролю за охороною довк≥лл¤. ћеталург≥йна промислов≥сть, що включаЇ чорну та кольорову металург≥ю, коксове та прокатне виробництво, а також сум≥жн≥ допом≥жн≥ об'Їкти ≥ процеси, Ї одн≥Їю з найб≥льш забруднюючих галузей промисловост≥, викиди ¤коњ в≥д стац≥онарних джерел забрудненн¤ дос¤гають 38 в≥дсотк≥в загальноњ к≥лькост≥ забруднюючих речовин. ¬плив п≥дприЇмств нафтох≥м≥чного комплексу на стан навколишнього природного середовища характеризуЇтьс¤ викидами в атмосферу вуглеводн≥в, с≥рчаноњ кислоти, с≥рковуглецю, ртут≥, фтористих та ≥нших шк≥дливих сполук. ” р¤д≥ рег≥он≥в ”крањни висока концентрац≥¤ х≥м≥чних та нафтох≥м≥чних виробництв призвела до занадто високого р≥вн¤ забрудненн¤ джерел водопостачанн¤. ” в≥дкрит≥ водойми х≥м≥чн≥ п≥дприЇмства скидають щор≥чно 70 млн. куб. метр≥в неочищених або недостатньо очищених сток≥в. ’≥м≥чна промислов≥сть - одна з основних галузей, де утворюютьс¤ у великих обс¤гах в≥дходи, значна к≥льк≥сть ¤ких - токсичн≥. ѕ≥дприЇмства нафтогазового комплексу за р≥внем шк≥дливого впливу на довк≥лл¤ вважаютьс¤ об'Їктами п≥двищеного еколог≥чного ризику. ¬они Ї потенц≥йними джерелами забрудненн¤ довк≥лл¤, що може статис¤ у раз≥ порушенн¤ технолог≥чних режим≥в роботи устаткуванн¤ чи авар≥йноњ ситуац≥њ. ƒе¤к≥ об'Їкти забруднюють довк≥лл¤ ≥ за нормальних умов роботи, що зумовлено ≥снуючими технолог≥чними процесами. 2. ≈Ќ≈–√≈“» ј ≤ ѕ≤ƒѕ–»™ћ—“¬ј яƒ≈–Ќќѓ √јЋ”«≤ —еред промислових об'Їкт≥в одним з основних забруднювач≥в атмосферного пов≥тр¤ Ї п≥дприЇмства теплоенергетики (близько 30 в≥дсотк≥в ус≥х шк≥дливих викид≥в в атмосферу в≥д стац≥онарних джерел). ” галуз≥ еколог≥њ в теплов≥й енергетиц≥ дом≥нують дв≥ найважлив≥ш≥ проблеми: забрудненн¤ атмосферного пов≥тр¤ ≥ забрудненн¤ земель через накопиченн¤ значноњ к≥лькост≥ в≥дход≥в (золи, шлак≥в, пилу). ядерна енерг≥¤ в ”крањн≥ використовуЇтьс¤ в ус≥х галуз¤х народного господарства - промисловост≥, медицин≥, с≥льському господарств≥, наукових досл≥дженн¤х, а також у побут≥. ” 1996 роц≥ 43,9 в≥дсотка вс≥Їњ електроенерг≥њ було вироблено на атомних станц≥¤х. Ќа п'¤ти ј≈— працювало 15 атомних блок≥в загальною потужн≥стю 13,618 тис.мвт., на ¤ких було вироблено 79,6 млрд.квт-год електроенерг≥њ. «а к≥льк≥стю реактор≥в та њх потужн≥стю ”крањна пос≥даЇ восьме м≥сце у св≥т≥ та п'¤те - в ™вроп≥. „отири енергоблоки з реакторами ¬¬≈–-1000 перебувають в стан≥ буд≥вництва на майданчиках –≥вненськоњ та ’мельницькоњ ј≈— з р≥зними ступен¤ми буд≥вельноњ готовност≥. ƒругий блок „орнобильськоњ ј≈— законсервовано, перший блок ц≥Їњ станц≥њ остаточно зупинено у листопад≥ 1996 року. ¬ иЇв≥ та —евастопол≥ розташован≥ досл≥дницьк≥ реактори, ¤к≥ у 1996 роц≥ не працювали, але продовженн¤ њх експлуатац≥њ плануЇтьс¤ у наступн≥ роки. √оловними м≥сц¤ми накопиченн¤ рад≥оактивних в≥дход≥в Ї атомн≥ станц≥њ, на ¤ких зд≥йснюЇтьс¤ њх первинна переробка та тимчасове збер≥ганн¤. Ќа ј≈— не ≥снуЇ повного циклу первинноњ переробки в≥дход≥в в≥дпов≥дно до вимог норм, правил та стандарт≥в з ¤дерноњ та рад≥ац≥йноњ безпеки, що призводить до нерац≥онального використанн¤ сховищ та зб≥льшуЇ ризик рад≥ац≥йних авар≥й. ” 30- к≥лометров≥й зон≥ „орнобильськоњ ј≈— збер≥гаЇтьс¤ в тимчасових, не пристосованих дл¤ збер≥ганн¤ сховищах велика к≥льк≥сть рад≥оактивних в≥дход≥в, серед ¤ких Ї в≥дходи ¤дерноњ енергетики. √оловним джерелом небезпеки у 30-к≥лометров≥й зон≥ „орнобильськоњ ј≈— залишаЇтьс¤ об'Їкт "”критт¤", в ¤кому зосереджен≥ небезпечн≥ рад≥оактивн≥ речовини та ¤дерн≥ матер≥али, рад≥оактивн≥сть ¤ких близько 20 млн.кюр≥. ” шести област¤х ”крањни розташован≥ рег≥ональн≥ п≥дприЇмства ”крƒќ "–адон" з переробки та збер≥ганн¤ рад≥оактивних в≥дход≥в, ¤к≥ приймають на збер≥ганн¤ рад≥оактивн≥ в≥дходи в≥д ус≥х галузей народного господарства. ÷≥ п≥дприЇмства також не мають установок дл¤ первинноњ переробки в≥дход≥в. ѕ≥дприЇмства з видобуванн¤ та переробки уранових руд знаход¤тьс¤ у ƒн≥пропетровськ≥й, ћиколањвськ≥й та ≥ровоградськ≥й област¤х. ’арактерним дл¤ уранопереробки Ї те, що майже вс≥ њњ в≥дходи - в≥двали шахтних пор≥д, скиди та викиди (р≥дк≥, газопод≥бн≥) Ї джерелами рад≥ац≥йного забрудненн¤ навколишнього природного середовища. ¬ них м≥ст¤тьс¤ природний уран, тор≥й-232, продукти розпаду уранового та тор≥Ївого р¤д≥в, у тому числ≥ ≥ рад≥оактивний газ радон. ƒл¤ природного середовища та людей головну небезпеку становл¤ть велик≥ за своњми обс¤гами хвостосховища та зосереджен≥ в них рад≥оактивн≥ матер≥али. ”крањна належить до крањн з дуже розвинутим використанн¤м джерел ≥он≥зуючого випром≥нюванн¤ (дал≥ - ƒ≤¬) у багатьох сферах господарства ≥ науковоњ д≥¤льност≥. Ќа даний час ≥снуЇ близько 8 тис¤ч п≥дприЇмств та орган≥зац≥й (т≥льки по м≥сту иЇву њх близько 400), ¤к≥ використовують понад 100 тис¤ч ƒ≤¬. „ерез ≥снуванн¤ великоњ к≥лькост≥ штучних ≥ природних джерел ≥он≥зуючого випром≥нюванн¤ та в результат≥ „орнобильськоњ катастрофи в ”крањн≥ склалас¤ дуже складна рад≥оеколог≥чна ситуац≥¤, ¤ка викликаЇ необх≥дн≥сть створенн¤ системи заход≥в рад≥ац≥йного захисту населенн¤ та навколишнього природного середовища. ¬ систему таких заход≥в мають входити : основи ¤дерного законодавства, державне регулюванн¤ ¤дерноњ та рад≥ац≥йноњ безпеки, державн≥ програми м≥н≥м≥зац≥њ насл≥дк≥в „орнобильськоњ катастрофи, норми поводженн¤ з рад≥оактивними в≥дходами та п≥двищенн¤ безпеки атомних станц≥й, система соц≥ального захисту населенн¤. 3. —≤Ћ№—№ ≈ √ќ—ѕќƒј–—“¬ќ —≥льське господарство ”крањни - найб≥льш природом≥стка галузь, що маЇ могутн≥й природно-ресурсний потенц≥ал, ¤кий включаЇ 41,84 млн. гектар≥в с≥льськогосподарських уг≥дь (69,3 в≥дсотка територ≥њ ”крањни), в тому числ≥ 33,19 млн. гектар≥в р≥лл≥ (55 в≥дсотк≥в), 7,63 млн. гектар≥в природних кормових уг≥дь - с≥ножатей ≥ пасовищ (12,6 в≥дсотка). ” с≥льськогосподарському виробництв≥ щороку використовуЇтьс¤ понад 10,9 млрд. куб. метр≥в води, або 36,4 в≥дсотка њњ загального споживанн¤. ¬ розрахунку на одного мешканц¤ припадаЇ 0,82 гектара с≥льськогосподарських уг≥дь, у тому числ≥ 0,65 гектара р≥лл≥, тод≥ ¤к у середньому по ™вроп≥ ц≥ показники становл¤ть в≥дпов≥дно 0,44 ≥ 0,25 гектара. –озоран≥сть с≥льськогосподарських уг≥дь дос¤гла 72 в≥дсотк≥в, а в р¤д≥ рег≥он≥в перевищуЇ 88 в≥дсотк≥в. ƒо оброб≥тку залучен≥ малопродуктивн≥ уг≥дд¤, включаючи прируслов≥ луки ≥ пасовища та схилов≥ земл≥. якщо ”крањна в ™вроп≥ займаЇ 5,7 в≥дсотка територ≥њ, то њњ с≥льськогосподарськ≥ уг≥дд¤ - 18,9 в≥дсотка, а р≥лл¤ - 26,9 в≥дсотка. ≈фективн≥сть використанн¤ земель в ”крањн≥ значно нижча, н≥ж у середньому по ™вроп≥. ќсновними причинами низькоњ в≥ддач≥ земельного потенц≥алу в ”крањн≥ Ї безгосподарне ставленн¤ до земл≥, тривала в≥дсутн≥сть реального власника, помилкова стратег≥¤ максимального залученн¤ земель до оброб≥тку, недосконал≥ техн≥ка ≥ технолог≥¤ оброб≥тку земл≥ та виробництва с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ, невиважена ц≥нова пол≥тика, недотриманн¤ науково обгрунтованих систем веденн¤ землеробства ≥, зокрема, повсюдне недотриманн¤ с≥возм≥н, внесенн¤ недостатньоњ к≥лькост≥ орган≥чних добрив, низький науково-техн≥чний р≥вень проектуванн¤, буд≥вництва та експлуатац≥њ мел≥оративних систем, недосконала система використанн¤ ≥ внесенн¤ м≥неральних добрив та невиконанн¤ природоохоронних, комплексно-мел≥оративних, протиероз≥йних та ≥нших заход≥в. як≥сний стан земельного фонду пост≥йно пог≥ршуЇтьс¤. ¬ окремих районах, де проведено осушенн¤ земель, в≥дбуваЇтьс¤
Ќазва: ќсновн≥ напр¤ми державноњ пол≥тики ”крањни в галуз≥ збереженн¤ довк≥лл¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (13325 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
