≈колог≥¤ > «агальн≥ та сумарн≥ показники вм≥сту природних та антропогенних компонент≥в, що застосовуютьс¤ в програмах спостереженн¤ за забрудненн¤м
онцентрац≥¤ кисню визначаЇ розм≥р окисно-в≥дновного потенц≥алу ≥ значною м≥рою напр¤мок ≥ швидк≥сть процес≥в х≥м≥чного ≥ б≥ох≥м≥чного окислюванн¤ орган≥чних ≥ неорган≥чних сполук. исневий режим робить глибокий вплив на житт¤ водойми. ћ≥н≥мальний вм≥ст розчиненого кисню, що забезпечуЇ нормальний розвиток риб, складаЇ б≥л¤ 5 мг O2/дм3. «ниженн¤ його до 2 мг/дм3 викликаЇ масову загибель (замор) риби. Ќегативно позначаЇтьс¤ на стан≥ водного населенн¤ ≥ пересиченн¤ води киснем у результат≥ процес≥в фотосинтезу при недостатньо ≥нтенсивному перем≥шуванн≥ прошарк≥в води. ¬≥дпов≥дно до вимог до складу ≥ властивостей води водойм у пунктах питного ≥ сан≥тарного водокористуванн¤ вм≥ст розчиненого кисню в проб≥, в≥д≥браноњ до 12 час≥в дн¤, не повинно бути нижче 4 мг/дм3 у будь-¤кий пер≥од року; дл¤ водойм рибогосподарського призначенн¤ концентрац≥¤ розчиненого у вод≥ кисню не повинна бути нижче 4 мг/дм3 у зимовий пер≥од (при льодостав≥) ≥ 6 мг/дм3 - у л≥тн≥й [1]. | ¬изначенн¤ кисню в поверхневих водах включено в програми спостережень з метою оц≥нки умов ≥снуванн¤ г≥дроб≥онт≥в, у тому числ≥ риб, а також ¤к непр¤ма характеристика оц≥нки ¤кост≥ поверхневих вод ≥ регулюванн¤ процесу очищенн¤ сток≥в. ¬она суттЇва дл¤ аеробного диханн¤ ≥ Ї ≥ндикатором б≥олог≥чноњ активност≥ (тобто фотосинтезу) у водойм≥. –≥вень забрудненн¤ води ≥ клас ¤кост≥ [4]. | розчинений кисень | л≥то, мг/дм3 | зима, мг/дм3 | % насиченн¤ | дуже чист≥, I | 9 | 14-13 | 95 | чист≥, II | 8 | 12-11 | 80 | ѕом≥рно забруднен≥, III | 7-6 | 10-9 | 70 | «абруднен≥, IV | 5-4 | 5-4 | 60 | Ѕрудн≥, V | 3-2 | 5-1 | 30 | дуже брудн≥, VI | 0 | 0 | 0 | альц≥й √оловними джерелами надходженн¤ кальц≥ю в поверхнев≥ води Ї процеси х≥м≥чного вив≥трюванн¤ ≥ розчиненн¤ м≥нерал≥в, насамперед вапн¤к≥в, долом≥т≥в, г≥псу, що м≥ст¤ть кальц≥й, сил≥кат≥в ≥ ≥нших осадових ≥ метаморф≥чних пор≥д. CaCO3 + CO2 + H2O <=> —а(HCO3)2 <=> Ca2+ + 2HCO3- –озчиненню спри¤ють м≥кроб≥олог≥чн≥ процеси розкладанн¤ орган≥чних речовин, що супроводжуютьс¤ зниженн¤м рЌ. ¬елик≥ к≥лькост≥ кальц≥ю винос¤тьс¤ з≥ ст≥чними водами сил≥катноњ, металург≥йноњ, скл¤ноњ, х≥м≥чноњ промисловост≥ з≥ стоками с≥льськогосподарських уг≥дь, особливо при використанн≥ м≥неральних добрив, що м≥ст¤ть кальц≥й. ’арактерною рисою кальц≥ю Ї здатн≥сть утворювати в поверхневих водах досить ст≥йк≥ пересичен≥ розчини CaCO3. ≤онна форма (Ca2+) характерна т≥льки дл¤ мало м≥нерал≥зованих природних вод. ¬≥дом≥ досить ст≥йк≥ комплексн≥ с—полуки кальц≥ю з орган≥чними речовинами, що м≥ст¤тьс¤ у вод≥. ” де¤ких мало м≥нерал≥зованих пофарбованих водах до 90-100% ≥он≥в кальц≥ю можуть бути пов'¤зан≥ з гумусовими кислотами. ” р≥чкових водах вм≥ст кальц≥ю р≥дко перевищуЇ 1 гр —а2+/дм3. «вичайно ж його концентрац≥њ значно нижче [2]. |
Ќазва: «агальн≥ та сумарн≥ показники вм≥сту природних та антропогенних компонент≥в, що застосовуютьс¤ в програмах спостереженн¤ за забрудненн¤м ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (3708 прочитано) |