≈колог≥¤ > «агальн≥ та сумарн≥ показники вм≥сту природних та антропогенних компонент≥в, що застосовуютьс¤ в програмах спостереженн¤ за забрудненн¤м
«вичайно навесн≥ ≥ вл≥тку вм≥ст д≥оксиду вуглецю у водойм≥ знижуЇтьс¤, а наприк≥нц≥ зими дос¤гаЇ максимуму. ƒ≥оксид вуглецю маЇ вин¤тково важливе значенн¤ дл¤ рослинних орган≥зм≥в (¤к джерело вуглецю). ” той же час п≥двищен≥ концентрац≥њ CO2 пригн≥чують розвиток тваринних орган≥зм≥в. ѕри високих концентрац≥¤х CO2 води стають агресивними стосовно метал≥в ≥ бетону в результат≥ утворенн¤ розчинних г≥дрокарбонат≥в, що порушують структуру цих матер≥ал≥в [[7],[2],[1]. арбонати ќсновним джерелом г≥дрокарбонатних ≥ карбонатних ≥он≥в у поверхневих водах Ї процеси х≥м≥чного вив≥трюванн¤ ≥ розчиненн¤ карбонатних пор≥д типу вапн¤к≥в, мергел≥в, долом≥т≥в, наприклад: CaCO3 + CO2 + H2O <=> —a2+ + 2HCO3- MgCO3 + CO2 + H2O <=> Mg2+ + 2HCO3- ƒе¤ка частина г≥дрокарбонатних ≥он≥в надходить з атмосферними осадками ≥ грунтовими водами. √≥дрокарбонатн≥ ≥ карбонатн≥ ≥они винос¤тс¤ у водойми з≥ ст≥чними водами п≥дприЇмств х≥м≥чноњ, сил≥катноњ, содовоњ промисловост≥ ≥ т.д. ¬ м≥ру накопиченн¤ г≥дрокарбонатних ≥ особливо карбонатних ≥он≥в останн≥ можуть випадати в осад: Ca(HCO3)2 => CaCO3 + H2O + CO2 —a2+ + CO32- => CaCO3 ” р≥чкових водах вм≥ст г≥дрокарбонатних ≥ карбонатних ≥он≥в коливаЇтьс¤ в≥д 30 до 400 мг HCO3 -/дм3, в озерах - в≥д 1 до 500 мг HCO3-/дм3, у морськ≥й вод≥ - в≥д 100 до 200 мг/дм3, в атмосферних осадках - в≥д 30 до 100 мг/дм3, у грунтових - в≥д 150 до 300 мг/дм3, у п≥дземних водах - в≥д 150 до 900 мг/дм3. | јзот загальний - —ума м≥нерального й орган≥чного азоту в природних водах. —полуки, що м≥ст¤ть азот, знаход¤тьс¤ в поверхневих водах у розчиненому, колоњдному ≥ зваженому стан≥ ≥ можуть п≥д впливом багатьох ф≥зико-х≥м≥чних ≥ б≥ох≥м≥чних чинник≥в переходити з одного стана в ≥нший. —ередн¤ концентрац≥¤ загального азоту в природних водах коливаЇтьс¤ в значних межах ≥ залежить в≥д трофност≥ водного об'Їкта: дл¤ ол≥готрофних зм≥нюЇтьс¤ звичайно в межах 0. 3-0. 7 мг/дм3, дл¤ мезотрофних - 0. 7-1. 3 мг/дм3, дл¤ евтрофних - 0. 8-2. 0 мг/дм3 [3]. | —ума м≥нерального азоту —ума амон≥йного, н≥тратного ≥ н≥тритного азоту. ѕ≥двищенн¤ концентрац≥њ ≥он≥в амон≥ю ≥ н≥трит≥в звичайно вказуЇ на нещодавнЇ забрудненн¤, у той час ¤к зб≥льшенн¤ вм≥сту н≥трат≥в - на забрудненн¤ в попередн≥й час. ¬с≥ форми азоту, включаючи ≥ газопод≥бну, спроможн≥ до взаЇмних перетворень. јм≥ак ” природн≥й вод≥ ам≥ак утворюЇтьс¤ при розкладанн≥ орган≥чних речовин, що м≥ст¤ть азот. ƒобре розчин≥ у вод≥ з сполуки г≥дроксиду амон≥ю. √ƒ в ам≥аку складаЇ 40 мг/дм3, √ƒ вр - 0.08 мг/дм3 (л≥м≥туюча ознака шк≥дливост≥ - токсиколог≥чна [3]. | јмон≥й ¬м≥ст ≥он≥в амон≥ю в природних водах вар≥юЇ в ≥нтервал≥ в≥д 10 до 200 мкг/л у перерахунку на азот. ѕрисутн≥сть у незабруднених поверхневих водах ≥он≥в амон≥ю пов'¤зано головним чином ≥з процесами б≥ох≥м≥чноњ деградац≥њ б≥лкових речовин, дезам≥нуванн¤ ам≥нокислот, розкладанн¤ сечовини п≥д д≥Їю уреази. ќсновними джерелами надходженн¤ ≥он≥в амон≥ю у водн≥ об'Їкти Ї тваринницьк≥ ферми, господарсько-побутов≥ ст≥чн≥ води, поверхневий ст≥к ≥з с≥льгоспуг≥дь при використанн≥ амон≥йних добрив, а також ст≥чн≥ води п≥дприЇмств харчовоњ, коксох≥м≥чноњ, л≥сох≥м≥чноњ ≥ х≥м≥чноњ промисловост≥. ” стоках промислових п≥дприЇмств м≥ститьс¤ до 1 мг/дм3 амон≥ю, у побутових стоках - 2-7 мг/дм3; ≥з господарсько-побутовими ст≥чними водами в канал≥зац≥йн≥ системи щодоби надходить до 10 г амон≥йного азоту (у розрахунку на один жител¤) [1]. ѕри переход≥ в≥д олиготрофних до мезо- ≥ эвтрофним водойм зростають ¤к абсолютна концентрац≥¤ ≥он≥в амон≥ю, так ≥ њхн¤ частка в загальному баланс≥ пов'¤заного азоту. √ранично допустима концентрац≥¤ у вод≥ водойм господарсько-питного ≥ культурно-побутового водокористуванн¤ (√ƒ в) встановлена в розм≥р≥ 2 мг/дм3 по азот≥ або 2.6 мг/дм3 у вид≥ ≥она NH4+ | ѕрисутн≥сть амон≥ю в концентрац≥¤х пор¤дку 1 мг/дм3 знижуЇ спроможн≥сть гемоглоб≥ну риб зв'¤зувати кисень. ќзнаки ≥нтоксикац≥њ - порушенн¤, судороги, риба метаЇтьс¤ по вод≥ ≥ вистрибуЇ на поверхню. ћехан≥зм токсичноњ д≥њ - порушенн¤ центральноњ нервовоњ системи, поразка з¤брового еп≥тел≥ю, гемол≥з (розрив) еритроцит≥в. “оксичн≥сть амон≥ю зростаЇ з п≥двищенн¤м pЌ середовища [8]. ѕ≥двищена концентрац≥¤ ≥он≥в амон≥ю може бути використана в ¤кост≥ ≥ндикаторного показника, що в≥дбиваЇ пог≥ршенн¤ сан≥тарного стану водного об'Їкту, процесу забрудненн¤ поверхневих ≥ п≥дземних вод, у першу чергу, побутовими ≥ с≥льськогосподарськими стоками. Ќ≥трати ѕрисутн≥сть н≥тратних ≥он≥в у природних водах пов'¤зано з: внутр≥шн≥ми процесами у водойм≥- н≥триф≥кац≥њ амон≥йних ≥он≥в при участ≥ кисню п≥д д≥Їю н≥трифкуючих бактер≥й ; атмосферними опадами, що поглинають оксиди азоту, що утворюЇтьс¤ при атмосферних електричних розр¤дах, (концентрац≥¤ н≥трат≥в в атмосферних опадах дос¤гаЇ 0.9 - 1 мг промисловими ≥ господарсько-побутовими ст≥чними водами особливо п≥сл¤ б≥олог≥чного очищенн¤, коли концентрац≥¤ дос¤гаЇ 50 мг/дм3; стоком ≥з с≥льськогосподарських уг≥дь ≥ з≥ стоками води з≥ зрошуваних пол≥в, на ¤ких застосовуютьс¤ азотн≥ добрива. √оловними процесами, спр¤мованими на зниженн¤ концентрац≥њ н≥трат≥в, Ї споживанн¤ њх ден≥триф≥куючими бактер≥¤м ≥ ф≥топланктоном, що при недостач≥ кисню використовують кисень н≥трат≥в дл¤ окислюванн¤ орган≥чних речовин. ” поверхневих водах н≥трати знаход¤тьс¤ в розчинен≥й форм≥. онцентрац≥¤ н≥трат≥в у поверхневих водах схильна до сезонних коливань: м≥н≥мальна у вегетац≥йний пер≥од, вона зб≥льшуЇтьс¤ у восени ≥ дос¤гаЇ максимуму зимою, коли при м≥н≥мальному споживанн≥ азоту в≥дбуваЇтьс¤ розкладанн¤ орган≥чних речовин ≥ перех≥д азоту з орган≥чних форм у м≥неральн≥. јмпл≥туда сезонних коливань може бути одним ≥з показник≥в евтроф≥рованн¤ водного об'Їкта. [3], [2]. ” незабруднених поверхневих водах концентрац≥¤ н≥трат≥в-≥он≥в не перевищуЇ розм≥ру пор¤дку дес¤тк≥в м≥кро грам≥в у л≥тр≥ (у перерахунку на азот). « наростанн¤м евтроф≥кац≥њ абсолютна концентрац≥¤ н≥тратного азоту ≥ його частки в сум≥ м≥нерального азоту зростають, дос¤гаючи n. 10-1 мг/дм3. ” незабруднених п≥дземних водах вм≥ст н≥тратних ≥он≥в звичайно виражаЇтьс¤ сотими, дес¤тими частками м≥л≥грама ≥ р≥дше одиниц¤ми м≥л≥грам≥в у л≥тр≥. ѕ≥дземн≥ водоносн≥ пласти в б≥льш схильн≥ н≥тратному забрудненню, чим поверхнев≥ водойми (тому що в≥дсутн≥й споживач н≥трат≥в) [5]. | «наченн¤ гранично припустимих концентрац≥й н≥трат≥в дл¤ овоч≥в ≥ фрукт≥в, мг/кг [8] ультура | √ƒ пр. | ультура | √ƒ пр. | Ћистов≥ овоч≥ | 250 | артопл¤ | 2000 | ѕерець солодкий | 900 | апуста ранн¤ | 200 | абачки | 250 | ћорква | 400 | ƒин≥ | 150 | “омати | 90 | авуни | 150 | ќг≥рки | 60 | ¬иноград столовий | 1400 | Ѕур¤к столовий | 60 | яблука | 80 | ÷ибул¤ р≥пчаста | 60 | √руш≥ | 600 | ÷ибул¤ перо | 60 |
Ќазва: «агальн≥ та сумарн≥ показники вм≥сту природних та антропогенних компонент≥в, що застосовуютьс¤ в програмах спостереженн¤ за забрудненн¤м ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (3708 прочитано) |