≈колог≥¤ > «агальн≥ та сумарн≥ показники вм≥сту природних та антропогенних компонент≥в, що застосовуютьс¤ в програмах спостереженн¤ за забрудненн¤м

ѕри тривалому вживанн≥ питноњ води ≥ харчових продукт≥в, що м≥ст¤ть значн≥ к≥лькост≥ н≥трат≥в (в≥д 25 до 100 мг/дм3 по азоту), р≥зко зростаЇ концентрац≥¤ метгемоглобину в кров≥. ¬край т¤жко прот≥кають метгемоглобинуванн¤ в грудних д≥тей (насамперед, штучно годованих молочними сум≥шами, приготованими на вод≥ з п≥двищеним - пор¤дку 200 мг/дм3 - вм≥стом н≥трат≥в) ≥ в людей, що страждають серцево-судинними захворюванн¤ми. ќсобливо небезпечн≥ грунтов≥ води, що живл¤ть криниц≥, оск≥льки у в≥дкритих водоймах н≥трати частково споживаютьс¤ водними рослинами.

ѕрисутн≥сть н≥трату амон≥ю в концентрац≥¤х пор¤дку 2 мг/дм3 не викликаЇ порушенн¤ б≥ох≥м≥чних процес≥в у водойм≥; гранична концентрац≥¤ ц≥Їњ речовини, що не впливаЇ на сан≥тарний режим водойми, 10 мг/дм3.  онцентрац≥њ шк≥дливих сполук азоту (у першу чергу, амон≥ю) дл¤ р≥зноман≥тних вид≥в риб складають розм≥ри пор¤дку сотень м≥л≥грам≥в [8].

ѕор¤д з описаними ефектами впливу значну роль граЇ той факт, що азот - це один ≥з першор¤дних б≥огенних (необх≥дних дл¤ житт¤) елемент≥в. —аме цим обумовлене застосуванн¤ сполук азоту в ¤кост≥ добрив, але, з ≥ншого боку, ≥з цим пов'¤заний внесок винесеного ≥з с≥льськогосподарських земель азоту в розвиток процес≥в евтроф≥кац≥њ (неконтрольованого росту б≥омаси) водойм. “ак, з одного гектара зрошуваних земель виноситьс¤ у вод¤н≥ системи 8-10 к≥лограм≥в азоту.

Ќ≥трити

явл¤ють собою пром≥жний щабель у ланцюз≥ бактер≥альних процес≥в окислюванн¤ амон≥ю до н≥трат≥в (н≥триф≥кац≥¤ - т≥льки в аеробних умовах) ≥, навпаки, в≥дновленн¤ н≥трат≥в до азоту й ам≥аку (ден≥триф≥кац≥¤ - при нестач≥ кисню). ѕод≥бн≥ окисно-в≥дновн≥ реакц≥њ характерн≥ дл¤ станц≥й аерац≥њ, систем водопостачанн¤ ≥ власне природних вод.  р≥м того, н≥трити використовуютьс¤ в ¤кост≥ ≥нг≥б≥тор≥в короз≥њ в процесах водоп≥дготовки технолог≥чноњ води ≥ тому можуть потрапити у системи господарсько-питного водопостачанн¤. Ўироко в≥домо також застосуванн¤ н≥трит≥в дл¤ консервуванн¤ харчових продукт≥в.

” поверхневих водах н≥трити знаход¤тьс¤ в розчиненому вид≥. ” кислих водах можуть бути присутн≥м невеличк≥ концентрац≥њ азотистоњ кислоти (HNO2) (не дисоц≥йованоњ на ≥они). ѕ≥двищений вм≥ст н≥трит≥в вказуЇ на посиленн¤ процес≥в розкладанн¤ орган≥чних речовин в умовах б≥льш пов≥льного окислюванн¤ NO2- у NO3-, що вказуЇ на забрудненн¤ водного об'Їкта, тобто Ї важливим сан≥тарним показником [3].

—езонн≥ коливанн¤ н≥трит≥в характеризуютьс¤ в≥дсутн≥стю њх зимою ≥ по¤вою навесн≥ при розкладанн≥ неживоњ орган≥чноњ речовини. Ќайб≥льша концентрац≥¤ н≥трит≥в спостер≥гаЇтьс¤ наприк≥нц≥ л≥та, њхн¤ присутн≥сть пов'¤зана з активн≥стю ф≥топланктону (встановлена здатн≥сть д≥атомових ≥ зелених водоростей в≥дновлювати н≥трати до н≥трит≥в). ¬осени вм≥ст н≥трит≥в зменшуЇтьс¤.

ќдн≥Їњ з особлив≥стю розпод≥лу н≥трит≥в по глибин≥ водного об'Їкта Ї добре виражен≥ максимуми, звичайно поблизу нижньоњ меж≥ термокл≥ну й у г≥пол≥мн≥он≥, де концентрац≥¤ кисню знижуЇтьс¤ найб≥льше р≥зко [2].

¬≥дпов≥дно до вимог глобальноњ системи мон≥торингу стана навколишнього середовища (√—ћќ—/GEMS) н≥трит - ≥ н≥трат-≥они вход¤ть у програми обов'¤зкових спостережень за складом питноњ води ≥ Ї важливими показниками ступен¤ забрудненн¤ ≥ троф≥чного статусу природних водойм.

‘осфор загальний

—ума м≥нерального й орган≥чного фосфору.

“ак само, ¤к ≥ дл¤ азоту, обм≥н фосфором м≥ж його м≥неральними й орган≥чними формами з одного боку, ≥ живими орган≥змами - з ≥ншого, Ї основним чинником, що визначаЇ його концентрац≥ю.

‘орми фосфору в природних водах [8]

1 2 3 4 5 6 7 8 9 Ќазва: «агальн≥ та сумарн≥ показники вм≥сту природних та антропогенних компонент≥в, що застосовуютьс¤ в програмах спостереженн¤ за забрудненн¤м ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (3708 прочитано)