≈коном≥ка п≥дприЇмства > ћалий ≥ середгн≥й б≥знес, еволюц≥¤ пон¤ть ≥ проблема визначенн¤

ћалий ≥ середгн≥й б≥знес, еволюц≥¤ пон¤ть ≥ проблема визначенн¤

Ќе менш важливою проблемою Ї пошук ≥нвестиц≥йних ресурс≥в, ≥накше процес становленн¤ малих форм п≥дприЇмництва буде надм≥рно тривалим. ” держави достатн≥х кошт≥в дл¤ цього немаЇ ≥ навр¤д чи вони будуть, але Ї державна власн≥сть. ѕредставл¤Їтьс¤ доц≥льним частина њњ не виставл¤ти на аукц≥онах на продаж, а здавати малим п≥дприЇмствам на конкурсн≥й основ≥ в довгострокову оренду (л≥зинг), при цьому пр≥оритет повинний належати п≥дприЇмницьким структурам у рег≥онах з≥ спри¤тливим п≥дприЇмницьким кл≥матом.

«алученн¤ кошт≥в приватних ≥нвестор≥в у малий б≥знес ≥ зведенн¤ њхн≥х ризик≥в до м≥н≥муму можлив≥ т≥льки при використанн≥ спец≥ал≥зованих фонд≥в ≥ в≥дпов≥дного законодавства, що регулюЇ њхн¤ д≥¤льн≥сть. ќдним з основних джерел залученн¤ кошт≥в у державн≥ ≥ рег≥ональн≥ фонди можуть стати кап≥тали приватних ≥нвестор≥в, аккумулируемые через обл≥гац≥йн≥ позики.

ќднак обл≥гац≥њ п≥д малий б≥знес не будуть л≥кв≥дними, а отже, ≥ привабливими дл¤ часток, особливо ≥ноземних, ≥нвестор≥в, ¤кщо мал≥ п≥дприЇмства не одержать податкових п≥льг. ” противному випадку прибутков≥сть (л≥кв≥дн≥сть) можлива т≥льки за рахунок побудови ф≥нансових п≥рам≥д.

ƒл¤ оц≥нки р≥вн¤ привабливост≥ ≥нвестиц≥й доц≥льно створити банк даних по п≥дприЇмствах р≥зних форм свбствен-ности. ќсновою банку даних покликана служити б≥знес-карта, що повинна стати джерелом ≥нформац≥њ про на¤вн≥ можливост≥ й умови ≥нвестуванн¤ в створенн¤ нових п≥дприЇмницьких структур у кожн≥м рег≥он≥, про невикористовуван≥ виробнич≥ потужност≥, об'Їкти незавершеного буд≥вництва, про транспортну ≥нфраструктуру, в≥льних трудових ≥ сировинних ресурсах.

ќдним з елемент≥в ц≥леспр¤мованоњ пол≥тики в сфер≥ малого п≥дприЇмництва повинне стати забезпеченн¤ њњ т≥сного зв'¤зку з процесом приватизац≥њ. ” програм≥ приватизац≥њ необх≥дно врахувати можливост≥ участ≥ малого б≥знесу. ƒоходи в≥д приватизац≥њ потр≥бно направл¤ти не т≥льки у федеральний фонд п≥дтримки малого п≥дприЇмництва, але й в аналог≥чн≥ рег≥ональн≥ фонди, що могли б одержувати приблизно 20∞про доход в≥д реал≥зац≥њ рег≥ональноњ ≥ мун≥ципальноњ власност≥.  р≥м того, ¤к один з вар≥ант≥в санац≥њ великих п≥дприЇмств, приватизованих чи радикально реорганизуемых через њхнЇ банкрутство, повинна бути передбачена можлив≥сть њхнього перетворенн¤ в систему (об'Їднанн¤) малих п≥дприЇмств.

¬ин¤тково важливою задачею Ї створенн¤ б≥льш спри¤тливих умов дл¤ залученн¤ ≥ноземного кап≥талу до участ≥ в процес≥ приватизац≥њ шл¤хом забезпеченн¤ в≥дпов≥дних гарант≥й ≥ п≥льг малому п≥дприЇмництву, включаючи наданн¤ права на волод≥нн¤ контрольним пакетом акц≥й.

ќсобливо актуальним Ї створенн¤ на прикордонних територ≥¤х м≥жрег≥ональних м≥ждержавних консалтингових структур (б≥знес≥в-центр≥в). ƒоц≥льн≥сть створенн¤ под≥бних структур повинна бути обірунтована при п≥дготовц≥ в≥дпов≥дних м≥жур¤дових угод, таких же, ¤к при формуванн≥ ф≥нансово-промислових груп. Ќеобх≥дно забезпечити режим найб≥льшого спри¤нн¤ дл¤ под≥бних структур. «окрема, варто подумати про прийн¤тт¤ в≥дпов≥дних нормативних акт≥в, що спри¤ли б д≥¤льност≥ под≥бних б≥знес≥в-центр≥в.

¬иробнича й ≥нновац≥йна ≥нфраструктура малого п≥дприЇмництва

ельз¤ забувати ≥ про створенн¤ визначених умов дл¤ самост≥йного завоюванн¤ ринкових н≥ш ћѕ. ÷е особливо важливо, коли мова йде про ћѕ, що д≥ють у сфер≥ високих технолог≥й. ƒержавна п≥дтримка повинна бути ор≥Їнтована саме на так≥ п≥дприЇмства ≥ ф≥рми, оск≥льки вони розташовують значним ≥нновац≥йним потенц≥алом ≥ мають реальн≥ можливост≥ нарощуванн¤ обс¤г≥в експорту, насамперед нетрадиц≥йного.

–озвитку малого б≥знесу може послужити й ≥нтеграц≥¤ малих п≥дприЇмств у виробнич≥ мереж≥ б≥льш могутн≥х економ≥чних структур, причому особливу роль у р≥шенн≥ ц≥Їњ проблеми могли б з≥грати ф≥нансово-промислов≥ групи. ќрган≥зац≥йн≥ форми такоњ ≥нтеграц≥њ найр≥зноман≥тн≥ш≥: л≥зинг, франчайзинг, довгостроков≥ контакти на постачанн¤ комплектуючих п≥д визначен≥ ф≥нансов≥ гарант≥њ ≥ т.д. ѕеревагою такого вар≥анта промисловоњ орган≥зац≥њ Ї створенн¤ гарантованих ринк≥в збуту дл¤ малого б≥знесу, особливо в тих випадках, коли ф≥нансово-промислов≥ групи зд≥йснюють прорив на експортн≥ ринки.

Ўироке поширенн¤ мереж≥ б≥знес≥в-≥нкубатор≥в ≥ ≥нших ≥нновац≥йних структур - ≥нша умова усп≥шного розвитку малого б≥знесу в –ос≥њ. ≤де¤ створенн¤ технопарковых ≥ ≥нкубац≥йних структур одержала заслужене визнанн¤ в усьому св≥т≥. ѓхн¤ важлива роль у прискоренн≥ науково-техн≥чного прогресу, удосконалюванн≥ структури виробництва, п≥двищенн≥ р≥вн¤ зайн¤тост≥ ≥ добробуту населенн¤ була в останн≥ роки неодноразово п≥дтверджена св≥товою практикою. —аме тому в –ос≥њ через незр≥л≥сть п≥дприЇмництва ≥ пад≥нн¤ ≥нновац≥йних стимул≥в варто прид≥лити особлива увага розробц≥ законодавчих акт≥в, що регламентують д≥¤льн≥сть технопарк≥в, а також розробц≥ нац≥ональноњ програми в област≥ ≥нновац≥йноњ пол≥тики з урахуванн¤м конверс≥њ.

” в≥дпов≥дност≥ з≥ своњми задачами технопарки зд≥йснюють експертизу ≥ доб≥р ≥нновац≥йних пропозиц≥й, науково-техн≥чних проект≥в ≥ програм, спр¤мованих на створенн¤ ≥ впровадженн¤ новоњ техн≥ки ≥ науком≥стких технолог≥й, а також оц≥нку рисковости цих пропозиц≥й, спри¤ють у проведенн≥ науково-досл≥дних роб≥т ≥ передач≥ њхн≥х результат≥в у виробництво.  р≥м того, вони надають малим ≥нновац≥йним п≥дприЇмствам виробнич≥ площ≥, устаткуванн¤ дл¤ виконанн¤ науково-досл≥дних роб≥т, пропонують юридичн≥, ф≥нансов≥, маркетингов≥, господарськ≥ й ≥нш≥ послуги, спри¤нн¤ в правовому ≥ комерц≥йному захист≥ ≥нтелектуальноњ власност≥.

—творенн¤ технопарк≥в вимагаЇ участ≥ не одного, а дек≥лькох рег≥он≥в у рамках м≥жрег≥ональних економ≥чних асоц≥ац≥й. Ќа жаль, реальних практичних крок≥в у цьому план≥ не починаЇтьс¤, справа обмежуЇтьс¤ поки обговоренн¤ми. Ќе викликаЇ сумн≥в≥в, що зусилл¤ми одних лише п≥дприЇмницьких, наукових ≥ анал≥тичних к≥л проблему не вир≥шити, потр≥бна активна робота в≥дпов≥дних виконавчих ≥ представницьких структур суб'Їкт≥в –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ, м≥жрег≥ональних економ≥чних асоц≥ац≥й.

ƒл¤ розвитку виробничоњ й ≥нновац≥йноњ ≥нфраструктури малого б≥знесу необх≥дн≥ в≥дпов≥дна кадрова база, високоефективн≥ форми добору ≥ п≥дготовки п≥дприЇмц≥в ≥ державного службовц≥в ≥з застосуванн¤м сучасних тренинго-вых метод≥в, використанн¤м кооперативних ≥ командних форм орган≥зац≥њ б≥знесу.

¬ажливим ≥нструментом п≥дтримки малого п≥дприЇмництва можуть стати територ≥ально-виробнич≥ зони (“ѕ«). ¬они формуютьс¤ на баз≥ п≥дприЇмств оборонних галузей промисловост≥ з метою розм≥щенн¤ на њхн≥х площах малих п≥дприЇмств, дл¤ чого пропонуютьс¤ незавантажен≥ виробнич≥ потужност≥.

√оловним координатором роботи в зон≥ Ї координац≥йна рада “ѕ«, що д≥Ї на сусп≥льних початках. ќсновними задачами координац≥йноњ ради Ї забезпеченн¤ умов дл¤ ефективного використанн¤ незавантажених потужностей, збереженн¤ робочих м≥сць шл¤хом координац≥њ ≥ контролю виробничоњ д≥¤льност≥ рос≥йських ≥ ≥ноземних юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б на п≥дприЇмствах оборонного комплексу.

Ќевеликий досв≥д функц≥онуванн¤ “ѕ« накопичений у Ќижегородськ≥й област≥. ќднак поширенн¤ його ≥ на ≥нш≥ п≥дприЇмства оборонних галузей промисловост≥ вимагаЇ спец≥ального анал≥зу.

Ѕ≥знес - влада: механ≥зм взаЇмод≥њ

ƒл¤ того щоб м≥ж б≥знесом ≥ владними структурами установилис¤ партнерськ≥ в≥дносини, необх≥дна ч≥тка схема њхнього сп≥вроб≥тництва. Ќа наш погл¤д, вона повинна базуватис¤ на прийн¤тт≥ закону "ѕро регулюванн¤ лоб≥стськоњ д≥¤льност≥ у федеральних органах державноњ влади".

ќчевидно, чим органичнее вписуЇтьс¤ п≥дприЇмець у нову економ≥чну систему, тим част≥ше в≥н схильний приб≥гати до "цив≥л≥зованого" лоб≥юванню через спри¤тливе дл¤ нього зм≥на нормативних акт≥в органами влади. ≤, навпаки, чим сутужн≥ше даному кер≥внику зд≥йснювати своњ функц≥њ в нових умовах, тим характернее дл¤ нього прагненн¤ лоб≥ювати "по-советски" -за допомогою пр¤мого "вибиванн¤" кошт≥в дл¤ його п≥дприЇмства.

¬ажливим фактором, що впливаЇ на лоб≥стську д≥¤льн≥сть, Ї розм≥р керованого п≥дприЇмства. Ќайб≥льше активно д≥ють велик≥ п≥дприЇмства. ƒл¤ середн≥х п≥дприЇмств лоб≥юванн¤ виступаЇ, скор≥ше, еп≥зодом, а тис¤ч≥ др≥бних п≥дприЇмств або зовс≥м не ви¤вл¤ють активност≥ в ц≥й сфер≥, або д≥ють в основному на м≥сцевому ≥ рег≥ональному р≥вн¤х. ѕравда, необх≥дно в≥дзначити той факт, що багато малих ≥ середн≥х п≥дприЇмств намагаютьс¤ в≥дстоювати своњ ≥нтереси колективним образом - за допомогою пол≥тичних д≥й р≥зних п≥дприЇмницьких об'Їднань.

ƒуже специф≥чно зд≥йснюЇтьс¤ в –ос≥њ лоб≥юванн¤ в ≥нтересах п≥дприЇмц≥в, що д≥ють у невиробнич≥й сфер≥: торг≥вл≥, ф≥нансах, серв≥с≥ ≥ т.д. “ут зосереджен≥ зусилл¤ б≥льшост≥ д≥лових людей "новоњ хвил≥", що ц≥лком законом≥рно, з огл¤ду на особливо високу оборотн≥сть кап≥тал≥в у дан≥й сфер≥. ” зв'¤зку з цим експерти застер≥гають, що в м≥ру л≥берал≥зац≥њ економ≥ки у вищих державних кер≥вник≥в можуть виникати ≥ чисто суб'Їктивн≥ ≥нтереси, що зб≥гаютьс¤ з ≥нтересами великих торгово-ф≥нансових груп.

¬≥дносини малого б≥знесу з владними структурами вс≥х р≥вн≥в сьогодн≥ добре описуютьс¤ в≥домоњ в б≥олог≥њ моделлю "хижак - жертва". якщо опитуванн¤ двох-трир≥чноњ давнини показали визначену збалансован≥сть прав ≥ обов'¤зк≥в п≥дприЇмц≥в ≥ держави, то тепер близько 80% п≥дприЇмц≥в не одержують н≥¤коњ допомоги н≥ в≥д центральних, н≥ в≥д м≥сцевих орган≥в влади. Ќа питанн¤ до п≥дприЇмц≥в: " чи«годн≥ ви з тим, що зараз неможливо вир≥шити б≥льш≥сть господарських проблем без хабар≥в чиновникам?" - позитивна в≥дпов≥дь дали 70,8% опитаних.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ћалий ≥ середгн≥й б≥знес, еволюц≥¤ пон¤ть ≥ проблема визначенн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (4000 прочитано)