≈коном≥ка п≥дприЇмства > ћалий ≥ середгн≥й б≥знес, еволюц≥¤ пон¤ть ≥ проблема визначенн¤

 оли мова йде про можлив≥сть не порушувати д≥лових зобов'¤зань, ¤к це робитьс¤ сьогодн≥, оптим≥ст≥в предосить (б≥льш половини опитаних). ћайже половина кер≥вник≥в оптим≥стично дивл¤тьс¤ на можлив≥сть позбутис¤ в≥д силових д≥й, вимагань ≥ погроз у в≥дносинах м≥ж партнерами. ј от у те, что можна благополучно ≥снувати, не приб≥гаючи до хабар≥в, в≥рить лише кожен дев'¤тий. ѕесим≥стами ж у перших двох випадках можна назвати кожного дев'¤того-дес¤того. ј у випадку з корупц≥Їю 45% кер≥вник≥в переконан≥, що вона не т≥льки ≥снуЇ сьогодн≥, але ≥ нездоланна в майбутньому. Ќарешт≥, пом≥рн≥ позиц≥њ висловлюють близько 40% кер≥вник≥в з невеликими вар≥ац≥¤ми в кожн≥м випадку.

” п≥дсумку представник≥в малого б≥знесу при вс≥й критичност≥ њхн≥х оц≥нок сучасноњ ситуац≥њ можна вважати оптим≥стами. ÷е, видимо, њх "профес≥йна" риса, що допомагаЇ њм займатис¤ своЇю справою.

“≥, хто зайн¤тий державним регулюванн¤м ≥ п≥дтримкою малого б≥знесу, в≥дстоюЇ ≥нтереси малого п≥дприЇмництва, у ц≥лому б≥льш песим≥стичн≥. ћожливо, кер≥вники ≥ "громадськ≥ прац≥вники" краще ≥нформован≥ (в≥дпов≥дно до приказки: песим≥ст у наш≥й крањн≥ - це добре ≥нформований оптим≥ст?). „и оц≥нки самих п≥дприЇмц≥в, що виход¤ть з≥ свого особистого досв≥ду, б≥льш над≥йн≥, менш п≥ддан≥ негативному впливу засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ ≥ тому б≥льш пом≥рн≥? « упевнен≥стю на це питанн¤ зараз в≥дпов≥сти важко.

Ѕагато наших г≥потез не п≥дтвердилис¤. Ќаприклад, не завжди ч≥тко ви¤вл¤ютьс¤ галузев≥ розходженн¤. ¬≥дсутн≥ також або пом≥тн≥ зв'¤зки з географ≥чним розмахом господарськоњ д≥¤льност≥. ќдна справа, ¤кщо зв'¤зку малого п≥дприЇмства замкнут≥ в межах власного м≥ста, ≥нше - ¤кщо маютьс¤ д≥лов≥ партнери по вс≥й крањн≥, третЇ - ¤кщо ≥снують ст≥йк≥ контакти з далеким заруб≥жж¤м. јле розходжень у нашому випадку не спостер≥гаЇтьс¤, ус≥х оч≥кують загальн≥ труднощ≥.

–озгл¤нут≥ нами проблеми сьогодн≥ п≥дн≥маютьс¤ чи ледве не в кожн≥м обговоренн≥, що стосуЇтьс¤ питань чи п≥дприЇмництва проводли за участю п≥дприЇмц≥в. јле чи робл¤тьс¤ ¤к≥-небудь практичн≥ кроки по пол≥пшенню ситуац≥њ?

ѕерш≥ спроби прочертити нормативн≥ границ≥ в господарськ≥й д≥¤льност≥, створити  одекс чест≥ п≥дприЇмц¤ були зроблен≥ ще в 1990-1991 р., але особливого резонансу вони не мали. ќстанн≥м часом у ц≥й област≥ спостер≥гаЇтьс¤ приплив творчоњ активност≥. “≥льки в 1995 р. були прийн¤т≥:  одекс чест≥ банк≥ра,  одекс профес≥йноњ етики рос≥йського сусп≥льства оц≥нювач≥в,  одекс члена –ос≥йськоњ г≥льд≥њ риэлтеров, ѕравила сумл≥нноњ д≥¤льност≥ член≥в профес≥йноњ асоц≥ац≥њ учасник≥в фондового ринку,  одекс рекламноњ д≥¤льност≥^. ¬елике об'Їднанн¤ " руглий ст≥л б≥знесу –ос≥њ" запропонувало "’арт≥ю б≥знесу", основною ≥деЇю ¤коњ Ї заклик до незастосуванн¤ сили в д≥лових в≥дносинах (траг≥чна смерть головного ≥н≥ц≥атора ’арт≥њ, голови " руглого столу" ». ивелиди додаЇ цьому заклику особливий в≥дт≥нок). ћайже одночасно “оргово-промислова палата –ос≥њ в≥дкриваЇ нову програму "ƒ≥лова культура". «вичайно, нев≥домо, чи будуть под≥бн≥ харт≥њ ≥ кодекси виповнюватис¤ (у тому числ≥ тими, хто њх п≥дписав). ≤ обірунтованого скептицизму на цей рахунок предосить. јле принаймн≥ розум≥нн¤ важливост≥ проблеми уже в на¤вност≥. ≤ тому не будемо в≥дмовл¤ти соб≥ в над≥¤х на кращу реальн≥сть.

Ћ. ¬ќ–ќ’јЋ»Ќј, старший викладач ћ√“” ≥мен≥ Ќ.Ё. Ѕаумана

‘≤ЌјЌ—ќ¬ќ- –≈ƒ»“Ќ≤ ћ≈’јЌ≤«ћ» –≈√”Ћё¬јЌЌя ћјЋќ√ќ Ѕ≤«Ќ≈—”

‘≥нансуванн¤ малих п≥дприЇмств у крањнах з розвитий ринковою економ≥кою зд≥йснюЇтьс¤ за рахунок ¤к внутр≥шн≥х, так ≥ зовн≥шн≥х джерел. ¬≥дпов≥дно до рос≥йського законодавства, ¤к зовн≥шн≥ джерела ф≥нансуванн¤ можуть використовуватис¤ ц≥льов≥ банк≥вськ≥ вклади, пањ, акц≥њ, технолог≥њ, машини, кредити, товарн≥ знаки, ≥нтелектуальн≥ ц≥нност≥. ќсновними внутр≥шн≥ми джерелами залученн¤ кошт≥в Ї ф≥нансов≥ ресурси ≥ внутр≥шньогосподарськ≥ резерви п≥дприЇмц¤-≥нвестора, тобто прибуток, а також амортизац≥йного в≥драхуванн¤, грошов≥ нагромадженн¤ ≥ заощадженн¤ п≥дприЇмц≥в, кошту в≥д страхуванн¤ д≥¤льност≥, грошов≥ суми, одержуван≥ ¤к неустойки, штраф≥в ≥ т.п. ƒо неформального ринку позичкових кап≥тал≥в (внутр≥шнЇ джерело ф≥нансуванн¤) в≥дноситьс¤ позика грошей у р≥дних ≥ знайомих. ÷им джерелом користаютьс¤ понад '/^ п≥дприЇмц≥в у наш≥й крањн≥.

¬≥дпов≥дно до ‘едеральноњ програми п≥дтримки п≥дприЇмництва, прийн¤тоњ в кв≥тн≥ 1994 р., ф≥нансуванн¤ ≥ розвиток ≥нфраструктури малого б≥знесу повинн≥ зд≥йснюватис¤ через ‘онд п≥дтримки п≥дприЇмництва ≥ розвитку конкуренц≥њ при ƒержавному ком≥тет≥ –‘ по антимонопольн≥й пол≥тиц≥ ≥ п≥дтримц≥ нових економ≥чних структур. ”часть ‘онду у ф≥нансуванн≥ -часткове. ќдин з головних принцип≥в його д≥¤льност≥ - умова зворотност≥ кошт≥в. ‘онду дане право виступати заставником, поручителем, гарантом по зобов'¤занн¤х п≥дприЇмств.

 оротко опишемо механ≥зм кредитуванн¤ малих п≥дприЇмств. —початку провадитьс¤ доб≥р представлених у ‘онд проект≥в ≥ програм. Ќа цьому етап≥ головна задача - ви¤вити проекти, що в≥дпов≥дають державним економ≥чним пр≥оритетам. Ќадал≥ операц≥њ безпосередньо по кредитуванню ≥ контроль за њхн≥м використанн¤м зд≥йснюютьс¤ ‘ондом разом з ћежэконом-сбербанком ≥ його банками-агентами на м≥сц¤х. ћежэкономсбербанк уз¤в на себе визначен≥ зобов'¤занн¤, що дозвол¤ють: надавати банк≥вськ≥ гарант≥њ малим п≥дприЇмствам дл¤ одержанн¤ кредит≥в у комерц≥йних банках; зб≥льшувати ресурси дл¤ кредитуванн¤ малого б≥знесу за рахунок кошт≥в генерального банку; керувати банк≥вською системою п≥дтримки п≥дприЇмництва; одержувати див≥денди на вкладений кап≥тал.

Ѕанк-агент вид≥л¤Ї кредитн≥ ресурси строго в≥дпов≥дно до перел≥ку проект≥в, затвердженим у встановленому пор¤дку ‘ондом, ≥ в межах кошт≥в кредитноњ л≥н≥њ, в≥дкритоњ ћежэконом-сбербанком. –озм≥р марж≥, ст¤гнутоњ банком-агентом, встановлюЇтьс¤ в м≥жбанк≥вському договор≥ з ћежэкономсбербанком ≥ не може перевищувати 5∞о.

“имчасове положенн¤ в≥д 25 листопада 1993 р. м≥стить основн≥ вимоги, що будуть пред'¤вл¤тис¤ при розгл¤д≥ за¤вок на одержанн¤ кредиту. «окрема, передбачено, що питома вага кредиту в загальн≥й сум≥ ф≥нансуванн¤ проекту повинний, ¤к правило, складати 50% (але не б≥льш 70%). ≤ншу частину кошт≥в вишукуЇ п≥дприЇмець за рахунок ≥нших джерел, у першу чергу власних. „им б≥льше частка ≥нвестора у ф≥нансуванн≥ проекту, тим нижче процентна ставка по кредиту. ћаксимальний терм≥н реал≥зац≥њ проекту ≥ погашенн¤ кредиту - 1,5 року (дл¤ окремих проект≥в - до 2 рок≥в).

”кладаючи договори з банками-агентами на наданн¤ кредитних ресурс≥в. ћежэкономсбербанк ≥з метою забезпеченн¤ своЇчасного поверненн¤ кредиту ≥ сплати в≥дсотк≥в заборон¤Ї використовувати отриман≥ банком-агентом кредитн≥ ресурси дл¤ зарахуванн¤ на депозитн≥ рахунки, зд≥йсненн¤ операц≥й по м≥жбанк≥вському кредитуванню, покупки в≥льно конвертованоњ валюти, а також в≥двол≥кати кошту на ≥нш≥ мети, не передбачен≥ договором. ƒл¤ одержанн¤ кредиту суб'Їкти малого п≥дприЇмництва надають в≥дпов≥дн≥ документи в рег≥ональн≥ органи, що у м≥с¤чний терм≥н, пров≥вши незалежну експертизу проекту, винос¤ть висновок про доц≥льн≥сть вид≥ленн¤ на нього кошт≥в. ѕот≥м на њхн≥й основ≥ формуЇтьс¤ рег≥ональна програма, що спр¤мовуЇтьс¤ у виконавчу дирекц≥ю ‘онду.

Ќедол≥ком системи наданн¤ кредит≥в через ‘онд Ї њњ гром≥здк≥сть. ƒоц≥льно, на наш погл¤д, створити при ‘онд≥ совещательно-рекомендательный рада з представник≥в сусп≥льних об'Їднань малих п≥дприЇмств в особ≥ “оргово-промисловоњ палати –‘, банк≥вських структур, зац≥кавлених м≥н≥стерств ≥ в≥домств.

« огл¤ду на загальний стан рос≥йськоњ економ≥ки ≥ значний деф≥цит державного бюджету, Їдиним реальним зовн≥шн≥м джерелом ф≥нансуванн¤ малого б≥знесу в даний час Ї банк≥вський кредит. ƒл¤ об'Їкт≥в малого п≥дприЇмництва через висок≥ ризики, зв'¤заних з наданн¤м кредиту, кредитн≥ угоди варто оформл¤ти п≥д ¤ку-небудь заставу: нерухомост≥, товар≥в, ц≥нних папер≥в.

ѕотр≥бно б≥льш широко використовувати ≥ нетрадиц≥йн≥ види ф≥нансових послуг. ѕриблизна схема ф≥нансуванн¤ малого п≥дприЇмства за допомогою л≥зингового кредиту укладаЇтьс¤ в наступному: п≥дприЇмство хоче придбати нове обладнанн¤; банк оплачуЇ цю послугу, тобто 100% вартост≥ устаткуванн¤; п≥дприЇмство або бере його в банку в оренду, або використовуЇ л≥зинговий кредит з наступним викупом. “ерм≥н под≥бного кредиту складаЇ в≥д 2 до 6 рок≥в. ≤снуЇ також л≥зинг нерухомост≥: буд≥вництво будинку банком ≥ здача його в оренду п≥дприЇмству з умовою його наступного викупу. ѕри факторинговых операц≥¤х при несплат≥ вимог платником вони переуступаютс¤ факторинговому в≥дд≥лу банку, ≥ останн≥й платить визначений у договор≥ в≥дсоток в≥д суми вимог. “аким чином, у даному випадку в≥дбуваЇтьс¤ переуступка простроченоњ заборгованост≥.

‘ункц≥онуванн¤ малих п≥дприЇмств ≥ кредитних установ у ринков≥й економ≥ц≥, з одного боку, вимагаЇ р≥шенн¤ проблеми виробленн¤ критер≥њв платоспроможност≥ позичальника, а з ≥ншого боку -проведенн¤ анал≥зу умов наданн¤ кредит≥в ≥ принцип≥в њхнього використанн¤.  редитна установа повинна бути упевнена в на¤вност≥ в кредитуемого п≥дприЇмства кошт≥в дл¤ розрахунк≥в, у його здатност≥ до своЇчасного погашенн¤ кредиту. Ќа п≥дстав≥ даних бухгалтерського балансу можна оц≥нити, наск≥льки прибуткова д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства ≥ ¤кий розм≥р ризику, прийн¤того на себе банком.

ѕри розрахунку кредитоспроможност≥ п≥дприЇмства використовуютьс¤ наступн≥ показники його хаз¤йновитоњ-господарчоњ-ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥: коеф≥ц≥Їнт ф≥нансового покритт¤ - в≥н характеризуЇ загальну кредитоспроможн≥сть п≥дприЇмства - в≥дношенн¤ поточних актив≥в до поточного зобов'¤занн¤м; коеф≥ц≥Їнт поточноњ л≥кв≥дност≥ - в≥дношенн¤ кошт≥в, кошт≥в у розрахунках ≥ оборотних активах п≥дприЇмства до поточного зобов'¤занн¤м; коеф≥ц≥Їнт абсолютноњ л≥кв≥дност≥ - в≥дношенн¤ кошт≥в п≥дприЇмства до поточного зобов'¤занн¤м; коеф≥ц≥Їнт сп≥вв≥дношенн¤ власних кошт≥в ≥ прит¤гнутого кап≥талу - в≥н характеризуЇ ф≥нансову ст≥йк≥сть п≥дприЇмства; коеф≥ц≥Їнт оборотних кошт≥в - в≥дношенн¤ власних кошт≥в до п≥дсумку балансу.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ћалий ≥ середгн≥й б≥знес, еволюц≥¤ пон¤ть ≥ проблема визначенн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (4000 прочитано)