≈коном≥ка п≥дприЇмства > ћалий ≥ середгн≥й б≥знес, еволюц≥¤ пон¤ть ≥ проблема визначенн¤
ѕредставники ≥нших сполучених з малим б≥знесом структур оц≥нюють ситуац≥ю трохи б≥льш критично. “ак, майже половина кер≥вник≥в середн≥х ≥ великих п≥дприЇмств (48,7%) вважають порушенн¤ д≥лових зобов'¤зань частим ¤вищем. ј з погл¤ду прац≥вник≥в орган≥в державного керуванн¤ ≥ громадських орган≥зац≥й (так чи ≥накше зв'¤заних з малим б≥знесом), ситуац≥¤ вигл¤даЇ ще г≥рше. ¬и¤влено трохи слабких, але значимих зв'¤зк≥в з оц≥нками економ≥чноњ ситуац≥њ ≥ персональних даних п≥дприЇмц≥в (тут ≥ дал≥ згадуютьс¤ т≥льки статистично значим≥ зв'¤зки, по ѕирсону, р < 0,01). ¬ага ф≥нансового положенн¤ власного п≥дприЇмства ≥ чеканн¤ швидких банкрутств у сфер≥ малого б≥знесу пр¤мо погоджуютьс¤ кер≥вниками малих п≥дприЇмств ≥з частим недотриманн¤м д≥лових договор≥в, що суц≥льно ≥ поруч р≥зко п≥дриваЇ ф≥нансов≥ позиц≥њ п≥дприЇмств. ¬и¤вл¤Їтьс¤ зв'¤зок з досв≥дом малого п≥дприЇмництва (чим тривал≥ше цей досв≥д, тим в≥н сумн≥ше). ” галузевому розр≥з≥ б≥льш часто на зриви договор≥в указують кер≥вники, зайн¤т≥ ф≥нансовою д≥¤льн≥стю ≥ консалтингом. ¬ основних сферах д≥¤льност≥ (промислов≥сть ≥ с≥льське господарство, буд≥вництво ≥ транспорт, торг≥вл¤) оц≥нки б≥льш пом≥рн≥, але дл¤ б≥льшост≥ опитаних факт≥в порушенн¤ зобов'¤зань аж н≥¤к не р≥дк≥. „им вище осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йний р≥вень кер≥вник≥в малих п≥дприЇмств (на¤вн≥сть ≥нститутського диплома, ученого ступен¤), тим част≥ше з'¤вл¤ютьс¤ негативн≥ оц≥нки. Ѕ≥льш утворен≥ кер≥вники хвороблив≥ше сприймають порушенн¤ господарських норм. „лени п≥дприЇмницьких об'Їднань ≥ асоц≥ац≥й з≥штовхуютьс¤ з порушенн¤ми зобов'¤зань ледве р≥дше. ≤ цю, нехай дуже слабку залежн≥сть хочетьс¤ прийн¤ти ¤к п≥дбадьорюючу тенденц≥ю. Ѕути може, у перспектив≥ саме ≥нституц≥ональн≥ методи допоможуть виховати б≥льш в≥дпов≥дальне в≥дношенн¤ до д≥лових зобов'¤зань. ќтже, недотриманн¤ д≥лових зобов'¤зань вважаЇтьс¤ звичайною справою. јле чи розц≥нюЇтьс¤ воно ¤к норма? Ѕути може, кер≥вники бол≥сно реагують на порушенн¤ ≥ намагаютьс¤ зм≥нити ситуац≥ю? „и проблема нерозв'¤зна ≥ сприймаЇтьс¤ господарниками ¤к неминуче зло, "витрати профес≥њ"? Ѕуло поставлене питанн¤: " чићожливе сьогодн≥ усп≥шна господарська д≥¤льн≥сть без порушенн¤ д≥лових зобов'¤зань у будь-¤ких случити- ¬. –адаев ¤х?^ ¬≥дпов≥дь такий. “≥льки 11,0% кер≥вник≥в вважають, що не можна уникнути таких зрив≥в. Ѕез малого ^/ц упевнен≥, що це можливо (52,1%) чи принаймн≥ "можливо з працею" (36,9%) (див. табл. 2). ѕричому оц≥нки п≥дприЇмц≥в зб≥гаютьс¤ з думками кер≥вник≥в б≥льш великих господарських структур ≥ б≥льш оптим≥стичн≥, н≥ж оц≥нки представник≥в управл≥нських орган≥в ≥ сусп≥льних об'Їднань (б≥л¤ половини останн≥х схильн≥ вважати, що це можливо з працею). “аблиц¤ 2 ќц≥нка можливостей усп≥шноњ господарськоњ д≥¤льност≥ в нин≥шн≥х рос≥йських умовах при принциповому недопущенн≥ ненормативних д≥й (в/а) ћожлив≥сть при будь-¤ких умовах: | Ќеможливо | ћожливо з працею | ћожливо | Ќе порушувати д≥лових зобов'¤зань (N = 856) | 11,0 | 36,9 | 52,1 | Ќе застосовувати силових метод≥в ≥ погроз (N- 817) Ќе давати хабар≥в (N=845) | 9,4 41,3 | 38,3 42,1 | 52,3 16,6 | Ѕагато хто, таким чином, ви¤вл¤ютьс¤ в ситуац≥њ нормативного роздвоЇнн¤ ≥ змушен≥ надходити не так, ¤к можна було б у принцип≥ д≥¤ти нав≥ть у нин≥шн≥х, далеко не ≥деальних умовах. ўо означаЇ цю розб≥жн≥сть реального ≥ можливого? „и просто оптим≥зм у в≥дношенн≥ майбутнього, вираженн¤ над≥њ на кращу долю? „и в б≥льшому ступен≥ неприйн¤тт¤ сьогоденн¤ - в≥дмовленн¤ приймати порушенн¤ ¤к норму, розлад м≥ж етичними представленн¤ми ≥ практичними д≥¤ми. —уд¤чи з ус≥Їњ маси в≥дпов≥дей, мова йде, скор≥ше, про ступ≥нь оптим≥стичност≥ загального настро¤ у в≥дношенн≥ перспективи. “≥, хто вважаЇ за можливе уникнути зрив≥в д≥лових зобов'¤зань, прогнозують зростанн¤ виробництва, чисельност≥ зайн¤тих ≥ нав≥ть масштаб≥в ≥нвестиц≥й у сектор≥ малого п≥дприЇмництва. ¬они також у ц≥лому краще оц≥нюють ф≥нансове положенн¤ своњх п≥дприЇмств ≥ р≥дше побоюютьс¤ банкрутств. "Ќормативний" оптим≥зм ви¤вл¤Їтьс¤ зв'¤заний з економ≥чним оптим≥змом, що почасти породжуЇтьс¤ б≥льш ст≥йким ф≥нансовим положенн¤м п≥дприЇмства. ќптимистичнее також ≥з приводу можливост≥ уникати порушень висловлюютьс¤ молод≥ кер≥вники, "стар≥" р≥дше розраховують на серйозн≥ зм≥ни. ” ц≥лому необов'¤зков≥сть у виконанн≥ договор≥в Ї одн≥Їњ з найб≥льш гострих проблем у сьогодн≥шн≥х д≥лових в≥дносинах. ѕри цьому прийн¤то апелювати до зовн≥шн≥х об'Їктивних обставин (¤к≥сь завжди знайдутьс¤), коли людина сам порушуЇ * ”каз≥вка на д≥ю "у будь-¤ких випадках" переводить питанн¤ в ценностно-нормативную площину, зн≥маючи полегшуючу посиланн¤ на "об'Їктивн≥ обставини". ______________________________________ћалий б≥знес ≥ проблеми д≥ловоњ етики уз¤т≥ зобов'¤занн¤. ≤ншим же в под≥бних випадках часто приписуютьс¤ негативн≥ д≥лов≥ чи моральн≥ ¤кост≥ (неорган≥зован≥сть, неохайн≥сть). ѕро вимаганн¤ ≥ погрози «вернемос¤ до другоњ сторони "звичайного ненормативного" поводженн¤ - застосуванню силових д≥й, вимагань ≥ погроз у д≥лових взаЇминах. ¬≥домо, що в опитуванн¤х сусп≥льноњ думки злочинн≥сть прот¤гом останн≥х п'¤ти рок≥в досить ст≥йко ставитьс¤ рос≥йським населенн¤м на друге м≥сце серед найб≥льш гострих проблем (перше м≥сце займаЇ р≥ст ц≥н). ƒл¤ рос≥йського б≥знесу орган≥зоване насильство також перетворилос¤ в хворобливу проблему. “≥льки за 1994 р. було убито 94 (!) кер≥вника великих комерц≥йних ф≥рм. ѕо окремим даним, близько 70% комерц≥йних п≥дприЇмств змушен≥ платити силовим угрупованн¤м^ ѕо нашим даноњ, понад '/^ кер≥вник≥в малих п≥дприЇмств (26,2∞о) за¤вл¤ють, що випадки силових вимагань ≥ погроз част≥, ще б≥льш половини (57,1%) вважають це нер≥дким ¤вищем ≥ т≥льки 16,7∞про опитан≥ говор¤ть, що под≥бн≥ ¤вища в малому б≥знес≥ в≥дсутн≥ (див. табл. 1). ” 1993 р. V^ кер≥вник≥в за¤вили, що взагал≥ не з≥штовхувалис¤ з рекетом. онтраст ≥з сьогодн≥шньою ситуац≥Їю разючий (особливо ¤кщо пор≥внювати отриман≥ результати з≥ ст≥йк≥стю в≥дпов≥дей про порушенн¤ д≥лових зобов'¤зань). ѕочасти це зв'¤зано з тим, що заданий три роки тому питанн¤ про рекет був невдалий за формою, звужував проблему групового й орган≥зованого насильства. ” период перебудови було чимало розмов про рекет у в≥дношенн≥ нових господарських структур. —ьогодн≥ ситуац≥¤ в корен≥ не зм≥нилас¤, але в≥дбувс¤ серйозний зсув акцент≥в. ћова йде вже не про рекет, а про орган≥зовану охорону. ≤ мал≥, ≥ велик≥ п≥дприЇмства змушен≥ шукати профес≥йний захист, що робл¤ть сьогодн≥ ¤к м≥н≥мум три категор≥њ орган≥зац≥й: представники оф≥ц≥йних правоохоронних орган≥в (на комерц≥йн≥й основ≥); оф≥ц≥йно зареЇстрован≥ приватн≥ охоронн≥ ≥ розшукн≥ агентства, утворен≥, ¤к правило, що були прац≥вниками правоохоронних орган≥в; крим≥нальн≥ угрупованн¤, що займаютьс¤ забезпеченн¤м так званих "дах≥в". ” результат≥ б≥знесмени систематично оплачують послуги "своњх" охоронц≥в, а не плат¤ть "чужим".
Ќазва: ћалий ≥ середгн≥й б≥знес, еволюц≥¤ пон¤ть ≥ проблема визначенн¤ ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (4000 прочитано) |