≈коном≥ка п≥дприЇмства > ћалий ≥ середгн≥й б≥знес, еволюц≥¤ пон¤ть ≥ проблема визначенн¤

 лас кредитоспроможност≥ кл≥Їнт≥в визначаЇтьс¤ шл¤хом з≥ставленн¤ значень ф≥нансових коеф≥ц≥Їнт≥в, отриманих на основ≥ показник≥в балансу, ≥з критериальным р≥внем, характерним дл¤ даного класу њхнього рейтингу. як показники таких р≥вн≥в повинн≥ використовуватис¤ среднеотраслевые значенн¤ ф≥нансових коеф≥ц≥Їнт≥в.

Ќа п≥дстав≥ представлених досьЇ кл≥Їнт≥в ≥ њхньоњ гарант≥й комерц≥йним банкам останн≥м необх≥дно розробл¤ти власн≥ плани ф≥нансуванн¤ др≥бних ≥ середн≥х п≥дприЇмств, встановлюючи обс¤г ≥ терм≥ни њхнього кредитуванн¤. ћожливий наступний пор¤док наданн¤ њм кредит≥в:

- складанн¤ досьЇ кл≥Їнта;

- розробка плану ф≥нансуванн¤;

- з≥ставленн¤ кредиту з результатами д≥¤льност≥ п≥дприЇмства, ¤кщо позичкою покриваЇтьс¤ 50-80% його витрат;

- визначенн¤ класу кредитоспроможност≥ п≥дприЇмства;

- виб≥р ставки в≥дсотка за кредит (вона може бути пост≥йноњ чи перем≥нний);

- розрахунок строку окупност≥ кредиту;

- ухваленн¤ р≥шенн¤ про терм≥н кредитуванн¤;

- визначенн¤ регул¤рност≥ в≥дшкодуванн¤ кредиту;

- складанн¤ контракту (договору про поверненн¤);

- перев≥рка ≥ контроль р≥зних етап≥в виконанн¤ контракту;

- у випадку затримки чи виконанн¤ невиконанн¤ умов контракту - сп≥льн≥ д≥њ по виправленню ситуац≥њ.

—творенн¤ спец≥альноњ мереж≥ комерц≥йних банк≥вських структур дл¤ ф≥нансуванн¤ малих п≥дприЇмств - одна з насущних проблем. ƒл¤ п≥двищенн¤ зац≥кавленост≥ банк≥в у так≥й д≥¤льност≥ необх≥дно передбачити, кр≥м загальних (зменшенн¤ ставки в≥дсотка в 1,5 рази в≥дпов≥дно до указу президента –‘ в≥д 22 грудн¤ 1993 р.), додаткову систему п≥льг ≥ пр≥оритет≥в, наприклад, рекомендувати повне чи часткове зв≥льненн¤ в≥д податк≥в прибутку банк≥в, отриманоњ в≥д вкладенн¤ кошт≥в у малий б≥знес, а також визначити разом з ÷ентральним банком –ос≥њ пор¤док компенсац≥њ комерц≥йним банкам п≥льг по ц≥льових кредитах дл¤ п≥дприЇмств малого б≥знесу.

—тимулювати комерц≥йн≥ банки до посередництва ≥ наданн¤ кредит≥в малому б≥знесу буде по¤ва орган≥зац≥њ по переобл≥ку позик. ѕрограми такого переобл≥ку приваблив≥ тим, що вони привод¤ть до росту портфел¤ позик без зайвого навантаженн¤ на власн≥ ресурси банк≥в.

«овн≥шн≥м позабюджетним джерелом ф≥нансуванн¤ малого б≥знесу, кр≥м комерц≥йних банк≥в, Ї чи частка спон-сорское ф≥нансуванн¤. Ќа «аход≥ нер≥дко за малою ф≥рмою коштуЇ велика приватна корпорац≥¤, зац≥кавлена в результатах роботи тих чи ≥нших п≥дприЇмств, наприклад, венчурных компан≥й, що беруть на себе ризик конструкторськоњ, технолог≥чноњ ≥ проектноњ розробки принципово нових технолог≥й, досв≥дченого ≥ промислового њхнього освоЇнн¤.

√оловний стимул венчурного ≥нвестуванн¤ - прибуток в≥д приросту вартост≥ акц≥й компан≥њ.  редитор розраховуЇ на те, що останн¤, швидко дос¤гши стад≥њ сер≥йного виробництва новоњ ориг≥нальноњ продукц≥њ, стане приносити п≥двищений прибуток. ” цьому випадку ф≥нансист, що надав кредит в обм≥н на акц≥њ новоњ ф≥рми, зможе з великою вигодою реал≥зувати свою частку њњ ц≥нних папер≥в. Ќезважаючи на те що багато хто венчурные ф≥рми зазнають невдач≥ (≥ в≥дпов≥дно кошту, надан≥ њм, приходитьс¤ списувати в збитки), прибуток, отриманий в≥д усп≥шних проект≥в, з лишком виправдуЇ ризик. ¬икористанн¤ венчурного кап≥талу поки не одержало широкого поширенн¤ в рос≥йськ≥й п≥дприЇмницьк≥й практиц≥, хоча в≥тчизн¤не законодавство передбачаЇ можлив≥сть участ≥ в ≥нвестиц≥йн≥й д≥¤льност≥ ¤к приватних ос≥б, так ≥ п≥дприЇмств р≥зних орган≥зац≥йно-правових форм.

ўе одним зовн≥шн≥м позабюджетним джерелом ф≥нансуванн¤ малих п≥дприЇмств може служити сп≥льне ≥нвестуванн¤. Ќаприклад, у ‘–Ќ банками ≥ страховими компан≥¤ми створюютьс¤ спец≥альн≥ ф≥рми, що беруть участь у кап≥тал≥ др≥бних ≥ середн≥х п≥дприЇмств. —п≥льне ≥нвестуванн¤ в наш≥й крањн≥ можливо через договори-п≥др¤ди по ф≥нансуванню ¤коњ-небудь розробки. ” залежност≥ в≥д характеру виконуваних роб≥т ≥ дос¤гнутих м≥ж сторонами домовленостей ф≥нансуванн¤ провадитьс¤ шл¤хом частковоњ попередньоњ оплати (авансуванн¤) чи передоплати.

ќсобливий ≥нтерес представл¤Ї таке зовн≥шнЇ джерело ф≥нансуванн¤, ¤к залученн¤ кап≥тал≥в за допомогою випуску ≥ размеще

ни¤ акц≥й ≥ ≥нших ц≥нних папер≥в за посередництвом ≥нвестиц≥йних ≥нститут≥в. ≤стотним недол≥ком акц≥онуванн¤ ¤к спос≥б залученн¤ додаткових кошт≥в Ї можлив≥сть частковоњ чи повноњ утрати финансируемым п≥дприЇмством-ем≥тентом самост≥йност≥.

 омерц≥йн≥ банки могли б орган≥зовувати сп≥вроб≥тництво м≥ж в≥тчизн¤ними ф≥нансово-промисловими групами ≥ малим ≥ середн≥м б≥знесом за допомогою контрактних, субп≥др¤дних, орендних в≥дносин. ÷е дозволило б з'Їднати моб≥льн≥сть, гнучк≥сть, ≥н≥ц≥ативу малого виробництва ≥ м≥ць ≥ вплив великих п≥дприЇмств. ” результат≥ зросте конкуренц≥¤ в сфер≥ малого ≥ середнього б≥знесу за контракти з корпорац≥¤ми.

‘≥нансуванню малого б≥знесу можуть спри¤ти кредитн≥ програми ≥ численн≥ рег≥ональн≥, м≥ськ≥, ц≥льов≥ фонди. ќск≥льки д≥¤льн≥сть самих малих п≥дприЇмств ор≥Їнтована головним чином на м≥сцевий ринок, багато ф≥нансових питань необх≥дно вир≥шувати за участю м≥сцевих орган≥в влади. ќстанн≥ повинн≥ визначити основн≥ напр¤мки п≥дтримки п≥дприЇмництва, розробити комплекс необх≥дних заход≥в, вишукати матер≥ально-техн≥чн≥ ≥ ф≥нансов≥ ресурси дл¤ њхньоњ реал≥зац≥њ за рахунок рег≥ональних джерел.

¬елику роль в орган≥зац≥њ ф≥нансуванн¤ малого б≥знесу в рег≥онах могли б з≥грати сусп≥льства взаЇмного кредиту ≥ торгово-промислов≥ палати, що виступають ¤к гарант≥в кредиту. —усп≥льство взаЇмного кредиту - об'Їднанн¤ страховоњ орган≥зац≥њ ≥ банка дл¤ ф≥нансуванн¤ малих п≥дприЇмств. …ому надаЇтьс¤ право робити вс≥ короткостроков≥ банк≥вськ≥ операц≥њ, кр≥м видач≥ ц≥льових кредит≥в, насамперед ком≥с≥йний^-товарно-ком≥с≥йн≥, обл≥к ≥ забезпеченн¤ вексел≥в. Ќазван≥ сусп≥льн≥ структури повинн≥ також давати комерц≥йним чи банкам м≥ським фондам своњ рекомендац≥њ з кредитуванн¤ окремих п≥дприЇмств п≥сл¤ в≥дпов≥дноњ перев≥рки њхнього ф≥нансового стану. ” цих випадках кредит може видаватис¤ без застави.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ћалий ≥ середгн≥й б≥знес, еволюц≥¤ пон¤ть ≥ проблема визначенн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (4000 прочитано)