≈коном≥ка п≥дприЇмства > ћалий ≥ середгн≥й б≥знес, еволюц≥¤ пон¤ть ≥ проблема визначенн¤

–озвиток малого п≥дприЇмництва - важлива пол≥тична проблема. ћабуть, н≥ким у –ос≥њ вже не оспариваетс¤ ≥стина, що стаб≥льн≥сть у сусп≥льств≥ залежить в≥д того, чи розташовуЇ воно могутн≥м середн≥м класом. ќднак дотепер ц¤ пол≥тика залишаЇтьс¤ декларативноњ. Ќеобх≥дна ц≥л≥сна системна методолог≥¤ розвитку малого п≥дприЇмництва. —права зовс≥м не в бюджет≥ ≥ нав≥ть не в податках. —права у вол≥, у правах, у в≥дносинах держави до малого б≥знесу.

ј.  ќЋ≤—Ќ» ≤¬, директор програми "ћалий б≥знес" јЌ’,

Ћ.  ќЋ≈—Ќ» ќ¬ј, кандидат техн≥чних наук, зам. директора програми "ћалий б≥знес" јЌ’

ћјЋ»… ≤ —≈–≈ƒЌ≤… Ѕ≤«Ќ≈—: ≈¬ќЋё÷≤я ѕќЌя“№ ≤ ѕ–ќЅЋ≈ћј ¬»«Ќј„≈ЌЌя

(“олковыи словлрь жнваго великорусскј√ќ мови ¬лјƒи<Ђ1рј дал¤. 1882, толп. тре1н, с. 388)

ƒо питанн¤ про терм≥нолог≥ю

«а минул≥ к≥лька рок≥в у печатц≥, спец≥ал≥зованоњ, у тому числ≥ науковоњ, л≥тератур≥ ≥ просто в колах фах≥вц≥в, д≥лових людей м≥цно узвичањлис¤ так≥ кл≥ше, ¤к "малий ≥ середн≥й б≥знес", "мал≥ ≥ середн≥ п≥дприЇмства (ћ—ѕ)", "п≥дприЇмства малого ≥ середнього б≥знесу", "малий б≥знес ¤к сектор эконо мики", "п≥дприЇмц≥ малого б≥знесу", "п≥дприЇмництво ≥ малий б≥знес". Ќе стосуючись поки економ≥чного зм≥сту, що коштуЇ за цими пон¤тт¤ми, зробимо трохи коротких зауважень щодо самоњ терм≥нолог≥њ ≥ њњ адекватност≥ ¤к орган≥ц≥ рос≥йськоњ мови - одного ≥з самих багатих надбань рос≥йськоњ культури, так ≥ м≥жнародноњ д≥ловоњ терм≥нолог≥њ в ц≥й област≥.

Ќасамперед п≥дкреслимо, що питанн¤ терм≥нолог≥њ не Ї просто абстрактною науковий чи чисто ф≥лолог≥чною проблемою. ≤гноруванн¤ того глибинного зм≥сту на р≥вн≥ п≥дсв≥домост≥, що ховаЇтьс¤ часом за зовн≥ необразливими словесними кл≥ше, на ¤комусь етап≥ може принести в≥дпов≥дний, але неспод≥ваний, не завжди бажаний ≥ справедливий результат. « ≤ншого боку, з огл¤ду на, що при вс≥х протир≥чч¤х розвитку реформ –ос≥¤ йде по шл¤ху ≥нтеграц≥њ у св≥тове економ≥чне сп≥втовариство, варто вчасно звертати увагу на питанн¤ д≥ловоњ терм≥нолог≥њ. ќсобливо це важливо при введенн≥ нових терм≥н≥в, що в≥дображають нов≥ дл¤ реформируемой економ≥ки –ос≥њ ¤вища.

ћожна в≥дзначити, що перерахован≥ вище кл≥ше, а також де¤к≥ ≥нш≥ обороти, не наст≥льки широко уживан≥, ¤к, наприклад, "мал≥ форми господарюванн¤ (ћ‘’)"\ не т≥льки не м≥ст¤ть у соб≥ ¤ких-небудь значеннЇвих протир≥ч з погл¤ду чистоти рос≥йськоњ мови, але ≥ мають зовс≥м визначен≥ аналоги в д≥лов≥й англ≥йськ≥й мов≥: "small business", "small businesses", "small and medium enterprises (SMEs)", "small business sector", "small business-owners", "entrepreneurship and small business".

–азом з тим з чиЇњсь легкоњ руки в профес≥йн≥й лексиц≥ фах≥вц≥в м≥цно зм≥цнюютьс¤ ≥ так≥ "неолог≥зми", ¤к "малий п≥дприЇмець" чи "малий сектор економ≥ки", ≥нод≥ нав≥ть переповзаючи з окремих стор≥нок дисертац≥й ≥ наукових статей у нормативно-правов≥ акти ≥ документи державноњ важливост≥. ћ≥цно затвердивс¤ в оф≥ц≥йних документах оборот "мале п≥дприЇмництво" також може бути в≥зьмуть п≥д сумн≥в у в≥дношенн≥ адекватност≥ свого використанн¤, тим б≥льше що в≥н почав застосовуватис¤ т≥льки в –ос≥њ.

ўодо таких словесних комб≥нац≥й можна в≥дзначити наступне.

ѕо-перше, п≥дприЇмництво (кожне) - надзвичайно багатогранна й ≥нтегральна, по сут≥, сфера людськоњ д≥¤льност≥, що граничить у своњх р≥зних про¤вах з мистецтвом, наукою, спортом, грою, часом з мистецтвом в≥йськовоњ стратег≥њ ≥... - цей перел≥к можна було б продовжити. ѕричому треба пом≥тити, що ≥снуЇ "велике мистецтво" ≥ просте "мистецтво", але н≥ "малого мистецтва", ≥накше це вже не мистецтво, а погана художн¤ самод≥¤льн≥сть. ≤снуЇ "великий спорт" ≥ просто "спорт", але н≥ "малого спорту", ≥накше це вже не спорт, а ф≥зкультура. ™ "велик≥ вчен≥" ≥ просто "учен≥", але не ≥снуЇ "малих учених", чи це вже не вчен≥, а юн≥ члени кружка техн≥чноњ творчост≥. ¬≥дпов≥дно неправом≥рно, на наш погл¤д, говорити про "малих п≥дприЇмц≥в" ≥/чи "малому п≥дприЇмництв≥", оск≥льки пон¤тт¤ "п≥дприЇмництво" ≥ "малий б≥знес" взаЇмозалежн≥, але не екв≥валентн≥. ѕри цьому власник малого чи б≥знесу власник (чи сп≥взасновник) малоњ ф≥рми, керуючий своЇю справою, -завжди п≥дприЇмець, але не вс¤ке п≥дприЇмництво - малий б≥знес.

ѕо-друге, з погл¤ду м≥жнародноњ д≥ловоњ терм≥нолог≥њ пон¤тт¤ "мале п≥дприЇмництво" також не маЇ аналог≥в ≥ Ї, ¤к видно, сугубо в≥тчизн¤ним вар≥антом перекладу терм≥на "small business".

ўодо ж такого обороту, ¤к "малий сектор економ≥ки", можна т≥льки розлучити руками, задавши соб≥ й употребл¤ющим цьому терм≥ну питанн¤: "” ¤кому зм≥ст≥ малий?"

„и дос¤жна ун≥версальн≥сть визначенн¤ малого ≥ середнього б≥знесу?

¬ останн≥ 10-15 рок≥в мал≥ ≥ середн≥ п≥дприЇмства стали залучати до себе усе б≥льш пильна увага ¤к досл≥дник≥в, учених-економ≥ст≥в, так ≥ пол≥тик≥в у р≥зних крањнах. ”се б≥льш широке визнанн¤ одержуЇ здатн≥сть п≥дприЇмств малого ≥ середнього б≥знесу вносити ≥стотний вклад у р≥шенн¤ проблем зайн¤тост≥ ≥ п≥двищенн¤ конкурентноздатност≥ ц≥лих галузей^. ” зв'¤зку з цим п≥дсилюЇтьс¤ ≥нтерес ¤к до вивченн¤ малих ф≥рм, особливостей керуванн¤ малим б≥знесом, так ≥ до анал≥зу тенденц≥й зм≥ни стану даного сектора економ≥ки ≥ формуЇтьс¤ потреба у в≥дпов≥дн≥й ≥нформац≥њ.

¬ даний час Ї вже р¤д приклад≥в великомасштабних досл≥джень по р≥зних аспектах розвитку ћ—√–. «'¤вл¤ютьс¤ так≥ досл≥дженн¤ й у –ос≥њ^, а також в ≥нших крањнах —х≥дноњ ™вропи^. ќднак отриман≥ дан≥ нос¤ть досить фрагментарний характер. Ѕагато в чому це порозум≥ваЇтьс¤ в≥дсутн≥стю Їдиного п≥дходу до визначенн¤ малого ≥ середнього п≥дприЇмства.

ќкрем≥ спроби ¤к закордонних^ так ≥ в≥тчизн¤них досл≥дник≥в виробити Їдине чи узагальнене визначенн¤, очевидно, заздалег≥дь приречен≥ на провал. ” силу р≥зноман≥тт¤ задач, дл¤ р≥шенн¤ ¤ких може знадобитис¤ формальне визначенн¤ малого ≥/чи середнього п≥дприЇмства, дифференцированности об'Їктивних зовн≥шн≥х умов завжди будуть з'¤вл¤тис¤ вар≥ац≥њ на цю тему, що в≥дпов≥дають конкретним умовам ≥ специф≥чним задачам. ѕро практичну незд≥йсненн≥сть такого роду задач≥ говоритьс¤ в р¤д≥ роб≥т^, при цьому п≥дкреслюЇтьс¤, що дл¤ р≥зних ц≥лей можуть використовуватис¤ (що ≥ робитьс¤) р≥зн≥ визначенн¤.

¬≥дзначимо також, що дл¤ р≥шенн¤ одних задач необх≥дно строге чи формальне визначенн¤, дл¤ р≥шенн¤ ≥нших - досить на¤вност≥ загальних погоджених п≥дход≥в до розум≥нн¤ зм≥сту, що коштуЇ за тим чи ≥ншим пон¤тт¤м.

« огл¤ду на реальний досв≥д ≥ практику розвитку ћ—ѕ у св≥т≥ й у –ос≥њ, можна вид≥лити наступн≥ проблемн≥ област≥, що вимагають використанн¤ формального визначенн¤ розм≥ру чи п≥дприЇмства неформального погодженого п≥дходу (табл. 1).

“аблиц¤ 1

ѕроблемн≥ област≥ ≥ використанн¤ формального/неформального п≥дходу до визначенн¤ малого ≥/чи середнього п≥дприЇмства

/. —татистичн≥ спостереженн¤ ≥ з≥ставленн¤ д≥¤льност≥ малих ≥ середн≥х п≥дприЇмств. ћожна вид≥лити р≥зн≥ р≥вн≥ такого анал≥зу:

- межфирменный (пор≥вн¤льний анал≥з самого широкого спектра, наприклад, з≥ставленн¤ стил≥в менеджменту, продуктивност≥ й ≥нших аспект≥в д≥¤льност≥ ф≥рм самих р≥зних галузей, рег≥он≥в);

- внутр≥шньогалузевий (пор≥вн¤льний анал≥з д≥¤льност≥ ћ—ѕ одн≥Їњ ≥ т≥Їњ ж галуз≥);

- м≥жгалузевий (з≥ставленн¤ д≥¤льност≥ ћ—ѕ р≥зних галузей - м≥крор≥вень, а також сопостав.ление галузевих сектор≥в ћ—ѕ - макрор≥вень анал≥зу);

- м≥жрег≥ональний ≥ м≥жнародний (пор≥вн¤льний анал≥з д≥¤льност≥ ¤к ф≥рм - м≥крор≥вень, так ≥ сектор≥в ћ—ѕ - макрор≥вень - р≥зних рег≥он≥в ≥ крањн).

2. –озробка державних програм п≥дтримки малих п≥дприЇмств. ћожна вид≥лити м≥сцевий, рег≥ональний, федеральний (нац≥ональний) ≥ м≥ждержавний р≥вн≥ значимост≥ таких програм.

3. ќподатковуванн¤, включаючи м≥сцевий ≥ федеральний р≥вн≥.

4. ”творенн¤ (навчанн¤):

- б≥знес-утворенн¤ (ор≥Їнтац≥¤ переважно на м≥крор≥вень - на керуванн¤ малою ф≥рмою);

- економ≥чне утворенн¤ (ор≥Їнтац≥¤ в б≥льшому ступен≥ на макроеконом≥чн≥ аспекти ћ—ѕ ¤к сектора економ≥ки - макрор≥вень).

5 Хƒосл≥дженн¤: вивченн¤ п≥дприЇмств малого ≥ середнього б≥знесу, стил≥в менеджменту, особливостей маркетингу й ≥нших аспект≥в керуванн¤ (м≥крор≥вень); вивченн¤ ћ—ѕ ¤к сектора економ≥ки ≥ процес≥в керуванн¤ розвитком цього сектора (макрор≥вень).

–азом з тим, незважаючи на неможлив≥сть виробленн¤ Їдиного ун≥версального визначенн¤ дл¤ вс≥х перерахованих вище ≥ виникаючих нових задач, у ™— уже прот¤гом р¤ду рок≥в робл¤тьс¤ спроби

ј.  ол≥сник≥в, Ћ.  олесникова

використанн¤ Їдиного визначенн¤ дл¤ р≥шенн¤ задач≥ статистичних спостережень за феноменом ћ—ѕ.

Ѕ≥льш того, дл¤ р≥шенн¤ задач≥ формуванн¤ Їдиноњ системи статистичних спостережень ≥ забезпеченн¤ можливост≥ проведенн¤ анал≥зу на м≥жрег≥ональному ≥ м≥жнародному р≥вн¤х у даний час ведетьс¤ робота над двор≥чним проектом по виробленню Їдиноњ системи статистичних спостережень за розвитком ћ—√–. ” той же час у кожн≥й крањн≥ - член≥ ™— паралельно ≥снують своњ нац≥ональн≥ п≥дходи до визначенн¤ ћ—ѕ, що ≥нод≥ також вар≥юютьс¤ в залежност≥ в≥д конкретних задач.

—утн≥сть проблеми визначенн¤ розм≥ру п≥дприЇмства

–. Ѕруксбэнк вид≥л¤Ї й анал≥зуЇ наступн≥ три складов≥ проблеми визначенн¤ розм≥ру п≥дприЇмства^.

ўо Ї розм≥р п≥дприЇмства^ ” р≥зний час р≥зними авторами пропонувалис¤ так≥ вар≥анти розкритт¤ пон¤тт¤ розм≥ру п≥дприЇмства (орган≥зац≥њ), ¤к, наприклад, "масштабн≥сть операц≥й" ("the scale of operations"), чи "меж≥ орган≥зац≥њ (орган≥зац≥йноњ структури) ≥ њњ в≥дпов≥дальност≥ (задач)" ("the scope of an organisation and its responsibilities"). Ќайб≥льше часто в досл≥дницьких ц≥л¤х використовували показники "число зайн¤тих", "варт≥сть актив≥в" чи "р≥чний оборот" ("обс¤г продаж≥в") ≥ ≥н. ”насл≥док розмањтост≥ п≥дход≥в, до того ж вар≥юютьс¤ за числовим значенн¤м тих чи ≥нших показник≥в, що беруть участь в обговоренн≥ проблем далеко не завжди мали ≥ мають на уваз≥ те саме, уживаючи пон¤тт¤ малого ≥ середнього б≥знесу.

як варто вим≥рювати розм≥р п≥дприЇмства? Ќав≥ть ¤кщо ¤к в≥дпов≥дь на питанн¤: "ўо Ї розм≥р п≥дприЇмства?" вибираютьс¤ т≥ чи ≥нш≥ критер≥њ вим≥ру розм≥ру (що навр¤д чи Ї д≥йсно в≥дпов≥ддю на поставлене питанн¤!), те використанн¤ р≥зних чисельних параметр≥в ¤к границ≥ зм≥ни обраних критер≥њв неминуче обумовлюЇ проблему пор≥вн¤нност≥ на р≥зних р≥вн¤х пор≥вн¤льного анал≥зу. ќднак у залежност≥ в≥д обраного критер≥ю та сама компан≥¤ може бути одночасно в≥днесена до великих, середн≥х чи малих п≥дприЇмств, так, наприклад, рекламна ф≥рма з величезним оборотом, в≥дносно середн≥м масштабом операц≥й ≥ з невеликим числом сп≥вроб≥тник≥в. “е, що вважаЇтьс¤ "середн≥м" дл¤ одн≥Їњ чи галуз≥ одного сегмента ринку, може бути в≥днесене до "малого" чи "великому" в ≥ншому контекст≥. ѕор≥вн¤Їмо, наприклад, оборот ф≥рм у музичн≥й ≥ндустр≥њ, б≥знес≥-утворенн≥ й у промисловост≥, буд≥вництв≥, чи пон¤тт¤ "масштабн≥сть операц≥й" дл¤ –ос≥њ ≥ Ћюксембургу.

ƒе проходить л≥н≥¤ розд≥лу? Ќав≥ть п≥сл¤ р≥шенн¤ питань: "ўо Ї розм≥р?" ≥ "як його варто вим≥рювати?" - усе ще буде залишатис¤ невир≥шеним питанн¤: "ƒе проходить л≥н≥¤, що розд≥л¤Ї мал≥, середн≥ ≥ велик≥ ф≥рми?".  . √рэй ≥ ƒж. —тэнуорт робл¤ть наступний висновок з цього приводу: "Ќ≥¤ке ун≥версальне визначенн¤ малого п≥дприЇмства не зможе бути достатн≥м дл¤ вс≥х задач. ћийник в≥кон, незалежний магазин ≥з двома прац≥вниками, фермер з 300-ми акрами земл≥, одним найманим роб≥тником ≥ чи трактором ¤ким-небудь ≥ншим устаткуванн¤м, швейна фабрика з 50-ю сп≥вроб≥тниками - ус≥ вони з≥штовхуютьс¤ з загальними проблемами, в≥дм≥нними в≥д проблем транснац≥ональних корпорац≥й. Ќеобх≥дно не ст≥льки мати дл¤ вс≥х задач ун≥версальне визначенн¤, що точно в≥докремлюЇ мале п≥дприЇмство в≥д великого, ск≥льки зробити корисн≥ узагальненн¤ про мал≥ ≥ велик≥ п≥дприЇмства"^.

»Ё –јЌ≈…

ћјЋ»… Ѕ≤«Ќ≈— ≤ ѕ–ќЅЋ≈ћ» ƒ≤Ћќ¬ќѓ ≈“» »: Ќјƒ≤ѓ ≤ –≈јЋ№Ќ≤—“№

ѕорушувати питанн¤ про етику д≥лових взаЇмин, будемо в≥дверт≥, многим здаЇтьс¤ передчасним в умовах кризового стану економ≥ки ≥ засилл¤ ф≥нансових проблем, на тл≥ масових неплатеж≥в, затримок зароб≥тноњ плати, що росте безроб≥тт¤. —правд≥, до чого ц≥ "виховн≥" розмови? «нижуйте податки, дайте ≥нвестиц≥йн≥ кредити, стежите за виконанн¤м закон≥в - от ≥ усе, що потр≥бно. ј етика визр≥Ї сама собою, поступово, ¤к продукт "нормальних" господарських умов. “ак говор¤ть т≥, хто приречений жити сьогодн≥шн≥м днем, ≥ т≥, хто спод≥ваЇтьс¤, що "нормальн≥" (≥деальн≥) умови коли-небудь наступл¤ть.

ѕро постановку проблеми

ѕро на¤вн≥сть у господарськ≥й д≥¤льност≥ сучасноњ –ос≥њ "ненормативних" ¤вищ в≥домо вс≥м ≥ кожному. јле наск≥льки вони поширен≥? ≤ ¤кщо це д≥йсно "норма житт¤", те чи сприймаютьс¤ вони ¤к порушенн¤ етичних норм самими суб'Їктами господарюванн¤? ” ¤ких межах можливо зм≥нити дану ситуац≥ю? ≤ чи вправ≥ ми спод≥ватис¤ на по¤ву ≥нших норм - не у в≥ддаленому "св≥тлому майбутньому", а в сьогодн≥шн≥х, далеко не ≥деальних умовах? “акий коло питань, що ми задавали соб≥, приступаючи до даноњ роботи.

™ ¤к м≥н≥мум одна важлива причина, що обмежуЇ наш≥ анал≥тичн≥ можливост≥. ћи найчаст≥ше просто не знаЇмо, чтб в≥дбуваЇтьс¤, випробуючи гостру недостачу над≥йноњ первинноњ ≥нформац≥њ про стан ≥ динам≥к господарського середовища (особливо це стосуЇтьс¤ справ у рег≥онах ≥ за межами великих м≥ст). ” цих умовах наш≥ представленн¤ ірунтуютьс¤ на часом оманних побутових чи спостереженн¤х Ї плодами впливу засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ, що т¤ж≥ють до крайностей чи ≥деал≥зац≥њ, навпроти, тотального очорненн¤ (чого стб¤т, наприклад, багаторазов≥ вказ≥вки на суц≥льну криминогенность рос≥йського б≥знесу).

“ому спробуЇмо звернутис¤ до емп≥ричних даних. ” лютому 1996 р. у ћоскв≥ в≥дбувс¤ 1-й ”серос≥йський з'њзд представник≥в малих п≥дприЇмств. —оц≥олог≥чна служба з'њзду при особист≥й участ≥ автора провела стандартизоване опитуванн¤ його учасник≥в'. ”сього опитано 1517 респондент≥в, з ¤ких 887 (58,4%) назвали себе представниками власне малого б≥знесу. ≤нш≥ представл¤ють велик≥ ≥ середн≥ п≥дприЇмства (14,1%), федеральн≥ ≥ рег≥ональн≥ органи державного керуванн¤ (12,7∞о) ≥ громадськ≥ орган≥зац≥њ, зайн¤т≥ п≥дтримкою малого б≥знесу (8,4%). ” дан≥й статт≥ ми залишимо осторонь велику частину отриманих результат≥в опитуванн¤, концентруючи увагу на блоц≥ проблем, присв¤чених д≥лов≥й етиц≥.

Ќасамперед дуже коротко про загальне пон¤тт¤ д≥ловоњ етики. ¬она ¤вл¤Ї собою найважлив≥ший елемент економ≥чноњ культури - сукупн≥сть знань ≥ навичок, норм ≥ ц≥нностей, вироблюваних, що накопичуютьс¤ ≥ в≥дтворених у процес≥ господарськоњ д≥¤льност≥. ƒ≥лову етику утвор¤ть на основ≥ ≥деального поводженн¤ ≥ загальнозначущих правил, що обмежують п≥дприЇмц≥в у њхн≥х господарських д≥¤х. јнал≥зувати д≥лову етику - значить намагатис¤ прочертити ≥ з≥ставити ¤к м≥н≥мум дв≥ границ≥. ѕерша границ¤ проходить м≥ж господарськими практиками - звичайними (широко розповсюдженими) ≥ тими, котр≥ не сприймаютьс¤ ¤к повс¤кденн≥ ≥ звичн≥. ƒруга ж границ¤ прол¤гаЇ м≥ж етичними оц≥нками цих практик - тим часом, чтб оц≥нюЇтьс¤ господарниками ¤к норма, г≥дне поводженн¤, ≥ тим, що вважаЇтьс¤ аномал≥Їю, непристойн≥стю.

“епер про методичну сторону справи. ”с≥, що вв≥йшли в ц≥кавл¤чий нас анкетний блок питанн¤ в≥днос¤тьс¤ до нормативного р≥вн¤ д≥ловоњ культури. ¬они нац≥лен≥ на з'¤суванн¤ окремих стор≥н формуванн¤ д≥лових в≥дносин, зв'¤заних з виходом за чисто економ≥чн≥ рамки ≥ порушенн¤м етичних норм. ћова йде про тр важлив≥ аспекти ц в≥дносин, кожн ≥з ¤кий утворить сьогодн≥ один з найб≥льш складних ≥ гострих проблем на шл¤ху формуванн¤ новоњ етики б≥знесу:

- виконанн¤ партнерами взаЇмних д≥лових зобов'¤зань;

застосуванн¤ силових метод≥в у д≥лових в≥дносинах;

—еред представник≥в ћѕ, про ¤к≥ головним чином ≥ п≥де дал≥ мова, традиц≥йна б≥льш≥сть складають чолов≥ка (82,7%). ^/ мають вище утворенн¤, у тому числ≥ кожен восьмий - учений ступ≥нь. –озпод≥л за в≥ком статистично нормальне. Ѕ≥льш ^/ знаход¤тьс¤ в активному середньому в≥ц≥ - в≥д 30 до 50 рок≥в. ѕрактично вс≥ учасники опитуванн¤ займають кер≥вн≥ посади на своњх п≥дприЇмствах. ƒев'¤ть з дес¤ти - не новачки в малому б≥знес≥, мають досв≥д роботи три роки ≥ б≥льш. ѕ≥дприЇмц≥ представл¤ють вс≥ основн≥ групи галузей, серед ¤ких вид≥л¤ютьс¤: виробництво - 41,2%; торг≥вл¤ ≥ послуги -39,1; наука, ≥нформац≥¤ ≥ навчанн¤ - 18,0; буд≥вництво - 14,3%. ƒуже широка географ≥¤ учасник≥в опитуванн¤. “≥льки 22,7% респондент≥в - москвич≥, ≥з —.-ѕетербурга - 10,7%. ≤нш≥ досить р≥вном≥рно представл¤ють основн≥ рег≥они –ос≥њ. «розум≥ло, опитуванн¤ учасник≥в з'њзду не може бути репрезентативний у строгому зм≥ст≥ слова, але ми вправ≥ говорити про те, що були розгл¤нут≥ думки дуже широких п≥дприЇмницьких шар≥в.

ћи д¤куЇмо за орган≥зац≥ю опитуванн¤ ¬.ј.√убернаторова (“оргово-промислова палата), ¬.Ќ.Ћащинского (соц≥олог≥чна служба " ассандра)", ј.ё.„олу ренко (–ос≥йський незалежний ≥нститут соц≥альних ≥ нац≥ональних проблем), а також за допомогу в його проведенн≥ сп≥вроб≥тник≥в сектора економ≥чноњ соц≥олог≥њ ≤нституту економ≥ки –јЌ≈….

- взаЇмини з владними структурами ≥ проблема корупц≥њ.

ѕо кожному з трьох аспект≥в було задано два парних питанн¤. ѕерше питанн¤ припускаЇ загальну оц≥нку реальноњ ситуац≥њ, другий переводить ту ж оц≥нку в ценностно-нормативную площину, показуючи меж≥ можливостей зм≥ни ситуац≥њ в реально сформованих умовах з погл¤ду самих агент≥в, що хаз¤юють. «авданн¤ пол¤гаЇ у визначенн≥ ступен¤ поширеност≥ зазначених (негативних, "аномальних") ¤вищ ≥ того, ¤кою м≥рою ц≥ ¤вища сприймаютьс¤ сьогодн≥ ¤к норму господарського житт¤. («'¤совувати ≥деальн≥ представленн¤ респондент≥в у даному конкретному випадку недоц≥льно, оск≥льки в≥дпов≥дь заздалег≥дь в≥дома: ус≥ висловл¤тьс¤ за викор≥нюванн¤ негативних ¤вищ^.) –озгл¤немо тепер отриман≥ дан≥.

ѕро порушенн¤ д≥лових зобов'¤зань

Ѕагато говоритьс¤ про в≥дсутн≥сть д≥ловоњ обов'¤зковост≥ в нових рос≥йських предпр.инимателей, про пост≥йн≥ зриви постачань, невиконанн≥ умов укладених договор≥в. „асом за ними ховаЇтьс¤ хитре шахрайство, часом - елементарна неорган≥зован≥сть. ѕозначаютьс¤, звичайно, ≥ обставини, незалежн≥ в≥д вол≥ порушник≥в. Ќаск≥льки розповсюдженими ц≥ ¤вища здаютьс¤ самим п≥дприЇмц¤м?

«≥штовхуватис¤ з порушенн¤м д≥лових зобов'¤зань, на жаль, приходитьс¤ абсолютн≥й б≥льшост≥ представник≥в малого б≥знесу (б≥льш V,p), б≥льш половини (52,0%) з ¤кий вважають це нер≥дким ¤вищем, а, на думку 41,2% кер≥вник≥в, так≥ порушенн¤ в≥дбуваютьс¤ часто (див. табл. 1). ÷≥каво, що представлен≥ оц≥нки з точн≥стю до 1-2% зб≥гаютьс¤ з результатами, отриманими в нашому опитуванн≥ кер≥вник≥в недержавних господарських структур у 1993 р. —итуац≥¤, зважаючи на все, ≥стотно не м≥н¤Їтьс¤ в кращу сторону, а в г≥ршу њй м≥н¤тис¤ особливо н≥куди^.

' «апропонований питальний блок занадто компактний, щоб претендувати на повну характеристику процес≥в, що в≥дбуваютьс¤. ѕро¤сненн¤ картини маЇ потребу в б≥льш розгорнутому ≥ детальному ≥нструментар≥њ, що включаЇ пр¤м≥ ≥ непр¤м≥ питанн¤, ≥ндикативн≥ ≥ контрольн≥ параметри, реальн≥ ≥ модельн≥ ситуац≥њ. ќднак ≥ в запропонованому м≥н≥мальному вар≥ант≥ можна одержати фрагменти концентрованого знанн¤ про стан справ у ц≥кавл¤ч≥й нас област≥.

" ” досл≥дженн≥ 1993 р. була також заф≥ксована розб≥жн≥сть оц≥нок, викликане "асиметр≥Їю приписуванн¤" ненормативних учинк≥в. Ѕ≥льш≥сть п≥дприЇмц≥в скаржатьс¤ на необов'¤зков≥сть д≥лових партнер≥в.  оли ж задаЇтьс¤ питанн¤, ¤к часто п≥дприЇмц≥ сам≥ порушують (зрозум≥ло, п≥д тиском об'Їктивних обставин) дан≥ ними зобов'¤занн¤, картина виходить чи ледве не зворотна - число порушник≥в ви¤вл¤Їтьс¤ м≥н≥мальним (–адаев ¬. ѕро де¤к≥ риси нормативного поводженн¤ нових рос≥йських п≥дприЇмц≥в. - —в≥това економ≥ка ≥ м≥жнародн≥ в≥дносини, 1994, є 4. с. 35-36).

74

ћалий б≥знес ≥ проблеми д≥ловоњ етики

“аблиц¤

„астота з≥ткнень кер≥вник≥в малих п≥дприЇмств ≥з ненормативними господарськими д≥¤ми (у %)

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ћалий ≥ середгн≥й б≥знес, еволюц≥¤ пон¤ть ≥ проблема визначенн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (4000 прочитано)