≈коном≥ка п≥дприЇмства > ћалий ≥ середгн≥й б≥знес, еволюц≥¤ пон¤ть ≥ проблема визначенн¤

—пектр силових метод≥в досить широкий^. як важлива частина вони включен≥ в механ≥зм контролю д≥лових зобов'¤зань. ѕрофес≥йн≥ силов≥ групи широко використовуютьс¤ дл¤ з'¤суванн¤ в≥дносин з несумл≥нними ≥ необов'¤зковими партнерами ≥ кл≥Їнтами, дл¤ р≥шенн¤ проблем, зв'¤заних з њхн≥ми заборгованост¤ми. ÷≥на послуг висока. «атверджуЇтьс¤, що залученн¤ "братух" обходитьс¤ в половину суми, що повертаЇтьс¤, оф≥ц≥йн≥ агентства беруть в≥д 15 до 40% ".

–оль орган≥зованого насильства не вичерпуЇтьс¤ крим≥нальними факторами. ” багатьох випадках це зам≥щенн¤ загублених ≥нструмент≥в вертикального тиску на партнер≥в (у тому числ≥ тиску через парт≥йн≥ органи в рад¤нський час), свого роду "компенсац≥¤" за втрату адм≥н≥стративного захисту. ѕри в≥дсутност≥ д≥ючого законодавчого ≥ судового регулюванн¤ силов≥ методи вв≥йшли ¤к нормальний (звичайний) елемент у тканину господарських в≥дносин.  оли закон ньому, а мораль сл≥па, що зарвалис¤ повертають у нормативн≥ рамки б≥льш грубими ≥ прим≥тивними способами. ≤ зона силових метод≥в, зважаючи на все, продовжуЇ розширюватис¤.

«агальнов≥домо, що об'Їктом вимагань част≥ше стають ф≥нансов≥ ≥ торгов≥ структури, що активно працюють з на¤вним грошовим об≥гом. ƒ≥йсно, опитан≥ ф≥нансисти б≥льш ≥нших стурбован≥ даною проблемою. ј от ≥стотних в≥дм≥нностей в оц≥нках зайн¤тих у торг≥вл≥ ≥ сфер≥ послуг в≥д загальноњ маси п≥дприЇмц≥в заф≥ксувати не удалос¤.

¬арто згадати, що частота застосуванн¤ силових метод≥в господарськими кер≥вниками пр¤мо погоджуЇтьс¤ з загальною неспри¤тливою оц≥нкою умов дл¤ малого п≥дприЇмництва. –еспонденти з б≥льш високим осв≥тн≥м р≥внем трохи част≥ше вказують на на¤вн≥сть вимагань (навр¤д чи вони част≥ше з ними з≥штовхуютьс¤, скор≥ше, ми знову маЇмо справу з б≥льш хворобливою реакц≥Їю).

Ќа думку державних службовц≥в ≥ д≥¤ч≥в сусп≥льних об'Їднань, ситуац≥¤, ¤к ≥ при невиконанн≥ зобов'¤зань, вигл¤даЇ ще б≥льш важкоњ, причому розходженн¤ з оц≥нкою малих п≥дприЇмц≥в нав≥ть зб≥льшуютьс¤ до 10 процентних пункт≥в.

„и можна усп≥шно хаз¤ювати без погроз ≥ застосуванн¤ сили - не в ≥деальному, позахмарному св≥т≥, а в реальних сьогодн≥шн≥х умовах? Ѕ≥льш половини респондент≥в (52, ”/о) упевнен≥, що можна. ўе б≥льш третини (38,3∞о) вважають, що це можливо з працею. ≤ т≥льки 9,4% поставили категоричне "н≥" (див. табл. 2). ѕричому кер≥вники малих п≥дприЇмств у даному випадку ¤вно вид≥л¤ютьс¤ своњм оптим≥змом на тл≥ вс≥х ≥нших груп - б≥льш великих п≥дприЇмц≥в, представник≥в державного керуванн¤ ≥ громадських орган≥зац≥й. ѕро можлив≥сть в≥дмовленн¤ в≥д застосуванн¤ сили говор¤ть "економ≥чн≥ оптим≥сти": т≥, хто прогнозуЇ р≥ст вс≥х основних господарських показник≥в у сфер≥ малого б≥знесу ≥ не оч≥куЇ масових банкрутств. ј от з ф≥нансовим положенн¤м власного п≥дприЇмства зв'¤зок уже не спостер≥гаЇтьс¤.

“епер звернемос¤ до "силових метод≥в" ≥ншого роду, зв'¤заним з вимаганн¤м з боку чиновник≥в. « област≥ "горизонтальних" господарських в≥дносин переходимо в область "вертикальних". ѕроблеми бюрократизму звичайно характеризуютьс¤ сумно високим рейтингом серед найб≥льш хворобливих проблем, з ¤кими з≥штовхуютьс¤ кер≥вники малих п≥дприЇмств (за результатами нашого опитуванн¤, бюрократизм ≥ недостатн¤ безпека б≥знесу под≥л¤ють 5-6-ю позиц≥њ з п≥втора дес¤тк≥в найб≥льш гострих проблем). ¬≥домо, що чиновники мають чимало можливостей дл¤ створенн¤ бар'Їр≥в на шл¤ху малого п≥дприЇмництва. ”складнений пор¤док реЇстрац≥њ п≥дприЇмств, необх≥дн≥сть платити за кожен документ (аж н≥¤к не символ≥чн≥ суми), затримки з оформленн¤м ≥ нав≥ть в≥дмовленн¤ в реЇстрац≥њ (по сут≥, протизаконн≥) - ≥з ус≥м цим п≥дприЇмець змушений з≥штовхуватис¤, ще не почавши свою д≥¤льн≥сть. јле лиха п≥дприЇмства з його реЇстрац≥Їю не к≥нчаютьс¤. ¬лади ман≥пулюють ставками орендноњ плати й ≥нших платеж≥в. «'¤вл¤ютьс¤ численн≥ контролююч≥ ≥нстанц≥њ, що влаштовують перев≥рки за приводу ≥ без приводу^ ѕредставники влади не раз доводили свою здатн≥сть зруйнувати фактично будь-¤ке п≥дприЇмство, причому в сам≥ найкоротш≥ терм≥ни.

Ѕюрократизм Ї ефективним ≥нструментом пр¤мого вимаганн¤. ѕобори зд≥йснюютьс¤ в трьох основних формах: легальних, нап≥влегальних ≥ нелегальних. Ћегальн≥ включають податки й обов'¤зков≥ платеж≥ (в≥д 40 до 50 найменувань). ѕодатковий т¤гар уже саме по соб≥ досить важко. јле воно, на жаль, не Їдине. ƒо нап≥влегальних збор≥в в≥днос¤тьс¤ зд≥йснюван≥ з ≥н≥ц≥ативи влади в≥драхуванн¤ п≥дприЇмств, що виход¤ть за меж≥ законодавчих норм. ћова йде про "добров≥льно-обов'¤зков≥" в≥драхуванн¤х на р≥зного роду мун≥ципальн≥ нестатки (благоустр≥й м≥ста, ремонт будинк≥в, ≥нш≥ потреби комунального господарства). ¬лади мають досить могутн≥ важел≥, щоб змусити п≥дприЇмц¤ стати "доброд≥йником". ≤ д≥њ њх - по сут≥ своЇњ незаконн≥ - у даному випадку приймають ц≥лком законну, оф≥ц≥йну форму. “рет¤ форма - нелегальн≥ побори, що йдуть безпосередньо в кишен≥ конкретних чиновник≥в у вид≥ банальних хабар≥в.

Ќа думку експерт≥в, корупц≥¤ Ї найб≥льш розповсюдженою незаконною господарською д≥Їю^. ѕричому перебудова ≥ наступн≥ реформи принесли серйозн≥ адм≥н≥стративн≥ послабленн¤ в ц≥й област≥. ¬≥дбулос¤ ¤вне розширенн¤ масштаб≥в даного виду "торг≥вл≥ усередин≥ держави". «аф≥ксован≥ факти корупц≥њ ¤к ≥ ран≥ше одиничн≥ ≥ розр≥знен≥. јле зважаючи на все, хабара дос¤гли таких розм≥р≥в, ¤к≥ не могли приснитис¤ рад¤нському чиновнику нав≥ть у самому фантастичному сн≥.

ћи не мають нам≥ру в даному випадку обмежуватис¤ традиц≥йними обвинуваченн¤ми на адресу чиновництва ≥ "об≥л¤ти" п≥дприЇмц≥в. ¬ угоди ¤к м≥н≥мум Ї дв≥ сторони. ≤ корислив≥ похилост≥ влада ≥мущих нер≥дко використовуютьс¤, ≥ дуже цин≥чно, дл¤ р≥шенн¤ власних проблем: хабар допомагаЇ одержати доступ до дешевих ресурс≥в ≥ ≥ндив≥дуальн≥ п≥льги, зв≥льнитис¤ в≥д частини легальних платеж≥в ≥ уникнути "благод≥йних" збор≥в. «вичайно, це не "ринковий торг р≥вноправних стор≥н", обмеженн¤ п≥дприЇмц¤ тут очевидно, але представл¤ти його т≥льки лише ¤к постраждалу сторону було б не зовс≥м в≥рно.

«а результатами опитуванн¤, ситуац≥¤ тут далеко не блискуча -^/ кер≥вник≥в малих п≥дприЇмств звертають увагу на на¤вн≥сть вимагань з боку чиновник≥в, у тому числ≥ на част≥ вимаганн¤ вказують 40,7%. ≤ лише 9,4∞об кер≥вник≥в не спостер≥гають њх у господарськ≥й практиц≥ (див. табл. 1). ÷≥ оц≥нки близьк≥ до даних нашого опитуванн¤ 1993 р., але все-таки частота бюрократичних вимагань трохи виросла (три роки тому на њхню на¤вн≥сть указували близько 80∞об кер≥вник≥в).

“ут ще б≥льш пом≥тна розб≥жн≥сть у думках м≥ж основними групами респондент≥в. ќц≥нки кер≥вник≥в великих ≥ середн≥х п≥дприЇмств б≥льш негативн≥: 56,0% вважають вимаганн¤ частим ¤вищем. јле самими лютими обвинувачами корупц≥њ виступають представники громадських орган≥зац≥й, що п≥дтримують малий б≥знес (њњ на¤вн≥сть у ц≥й груп≥ в≥дзначають практично ус≥). ƒл¤ них узагал≥ характерно дистанцирование в≥д оф≥ц≥йноњ влади, в≥д "чиновник≥в" (на д≥л≥ ц¤ дистанц≥¤ найчаст≥ше не наст≥льки велика). ўо ж стосуЇтьс¤ самих чиновник≥в, те дану проблему вони законом≥рно вол≥ють не акцентувати. «вичайно, мало хто затверджуЇ, що корупц≥њ немаЇ зовс≥м (менш чим кожен п'¤тий), але б≥льш≥сть усе-таки не вважають вимаганн¤ частим ¤вищем.

” галузевому розр≥з≥ знову л≥дирують ф≥нансисти (до ц≥Їњ сфери зараз спостер≥гаЇтьс¤ особливо пильна увага), пот≥м випливають зайн¤т≥ в сфер≥ науки ≥ консалтинга, торг≥вл≥ ≥ транспорту. Ћедве р≥дше, суд¤чи з в≥дпов≥дей, це стосуЇтьс¤ сфери буд≥вництва.

ƒе¤к≥ по¤сненн¤ фактично т≥ ж, що й у випадку ≥з силовими методами: пр¤мий вплив осв≥тнього р≥вн¤ ≥ загальна оц≥нка умов дл¤ малого п≥дприЇмництва. ”загал≥ зв'¤зок, м≥ж двома про¤вами силового тиску найб≥льш висока, вони вигл¤дають ¤к дв≥ сторони одн≥Їњ медал≥ (њх так ≥ називають - "бюрократичний ≥ крим≥нальний рекет"). —кладаЇтьс¤ враженн¤, що одн≥ групи живуть у зон≥ насильства, а ≥нш≥ - у св≥т≥ в≥дносного спокою. ƒе проход¤ть границ≥ м≥ж цими групами, ще маЇ бути з'¤сувати досл≥дникам.

. Ќайб≥льш обт¤жуючий елемент картини, що вимальовуЇтьс¤, зв'¤заний з оц≥нкою можливостей усп≥шного господарюванн¤ при принциповому в≥дмовленн≥ в≥д дач≥ хабар≥в посадовим особам. ” цьому пункт≥ загальний оптим≥зм п≥дприЇмц≥в сильно повыветрилс¤. “≥льки кожен шостий (16,6%) спод≥ваЇтьс¤, що це можливо. 42,1∞об кер≥вник≥в вважають, що цього можна домогтис¤ з працею. ≤ майже ст≥льки ж (41, ”/о) не харчують у даному випадку н≥¤ких над≥й (див. табл. 2). якщо ситуац≥¤ з д≥ловою обов'¤зков≥стю неспри¤тлива, але все-таки поправна, то на перемогу над корупц≥Їю, схоже, мало хто всерйоз розраховуЇ. “ут витаЇ дух приреченост≥. ÷е в≥дноситьс¤ ≥ до ≥нших опитаних груп. «а вин¤тком самих чиновник≥в, що бачать ситуац≥ю в б≥льш райдужному кольор≥, ус≥ в≥дносно одностайн≥ (трохи пессимистичнее оц≥нки кер≥вник≥в великих ≥ середн≥х п≥дприЇмств). ” галузевому розр≥з≥ серед песим≥ст≥в л≥дирують зайн¤т≥ в сферах ф≥нанс≥в, торг≥вл≥ ≥ послуг населенню. јле думка виробничник≥в в≥др≥зн¤Їтьс¤ несильно.

ѕро оптим≥зм ≥ кодекс чест≥

–обл¤чи наступний крок, ми залишаЇмо осторонь тих де¤ких, кому пощастило не спостер≥гати "аномальних" ¤вищ у сфер≥ малого б≥знесу, щоб подивитис¤, ¤к≥ ценностно-нормативные представленн¤ основноњ частини респондент≥в, що вказують на на¤вн≥ негативи. Ќазвемо "оптим≥стами" чи "незгодними" тих, хто визнаЇ на¤вн≥сть цих ¤вищ, але вважаЇ за можливе њхнЇ усуненн¤. “их, хто такоњ можливост≥ не бачить, назвемо "песим≥стами" чи "приреченими". “их же, хто думаЇ, що об≥йтис¤ без таких ¤вищ хоча ≥ з працею, але можна, будемо вважати "пом≥рними".

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ћалий ≥ середгн≥й б≥знес, еволюц≥¤ пон¤ть ≥ проблема визначенн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (4000 прочитано)