≈коном≥чна теор≥¤ > “оварн≥ ≥ фондов≥ б≥рж≥

“оварн≥ ≥ фондов≥ б≥рж≥

ѕлан

¬ступ

“оварна б≥ржа.

ћета ≥ функц≥њ товарноњ б≥рж≥.

“ипи товарних б≥рж, њхн≥ суб'Їкти ≥ зд≥йснюван≥ ними операц≥њ.

—тановленн¤ товарних б≥рж на ”крањн≥.

‘ондова б≥ржа.

ѕон¤тт¤ фондовоњ б≥рж≥.  ороткий св≥товий огл¤д фондовоњ д≥¤льност≥.

 еруванн¤ б≥ржею.

”часники б≥ржових угод.

ќсобливост≥ функц≥онуванн¤ фондовоњ б≥рж≥.

Ѕ≥ржова торг≥вл¤ обл≥гац≥¤ми.

ќформленн¤ б≥ржових угод.

ѕринципи д≥¤льност≥ фондовоњ б≥рж≥.

 отируванн¤ ≥ курс ц≥нних папер≥в.

”крањнська фондова б≥ржа.

≤≤≤.  онцепц≥¤ становленн¤ фондового ринку ”крањни.

¬исновок.

—писок л≥тератури.

¬ступ

У–инок на ¤кий в≥дбуваЇтьс¤ куп≥вл¤-продаж ц≥нних папер≥в називаЇтьс¤ фондовою б≥ржеюФ. ÷≥Їю Їдиною (≥ неповторною) фразою, ¤к би м≥ж ≥ншим, ще зовс≥м недавно описував фондовий ринок головний оф≥ц≥йний п≥дручник пол≥теконом≥њ. ƒобре, ут≥м, хоча б те, що автори його використовували нейтральн≥, без ≥деолог≥чноњ лайки, вираженн¤ дл¤ характеристики ¤вища, що могутньо впливаЇ на вс≥ найважлив≥ш≥ аспекти життЇвого укладу в крањнах з розвитий ринковою економ≥кою.

јкц≥њ, обл≥гац≥њ, сертиф≥кати, чеки, вексел≥ й ≥нш≥ ц≥нн≥ папери, про ¤к≥ в нас усе ще з придихом говор¤ть диктори телебаченн¤ ≥ профес≥онали реклами, УтамФ в≥льно продаютьс¤ на фондових б≥ржах ≥ на так називаному УвуличномуФ ринку. ѕереважна б≥льш≥сть жител≥в «ах≥дноњ ™вропи, —х≥дноњ чи јз≥њ јмерики розгл¤дають акц≥њ в одному лог≥чному ≥ соц≥альному р¤д≥ з оплаченими рахунками за комунальн≥ послуги й обговорюють справи на ринку ц≥нних папер≥в без аж≥отажного вереску. ÷≥нн≥ папери стали способом вираженн¤ особистого чи колективного п≥дприЇмницького ризику, давно переставши бути об'Їктами ритуального поклон≥нн¤, що на жаль дуже часто зустр≥чаЇтьс¤ в нас.

” робот≥ розгл¤нутий св≥товий досв≥д, накопичений промислово розвинен≥ крањнами в процес≥ становленн¤ ≥ розвитку фондового ринку ¤к одного з найважлив≥ших сегмент≥в нац≥онального ринку. Ѕула зроблена спроба розгл¤нути аспекти д≥¤льност≥ фондовоњ б≥рж≥, њњ сутн≥сть, призначенн¤, що складають ≥ њњ м≥сце в нац≥ональному господарств≥.

“акож були п≥дн¤т≥ питанн¤ зародженн¤ ≥ подальшого удосконалюванн¤ механ≥зму функц≥онуванн¤ фондового ринку на ”крањн≥.

I. “ќ¬ј–Ќј Ѕ≤–∆ј.

A)ћета ≥ функц≥њ товарноњ б≥рж≥.

≈фективне функц≥онуванн¤ сучасного ринку знаходитьс¤ в пр¤моњ залежност≥ в≥д пост≥йно в≥дтвореного ринкового середовища. ¬ажливим його елементом Ї ринкова ≥нфраструктура, що представл¤Ї собою систему п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й, що забезпечують рух товар≥в, послуг, грошей, ц≥нних папер≥в, робочоњ сили. ƒо таких установ належать товарн≥ ≥ фондов≥ б≥рж≥.

” сучасн≥й економ≥чн≥й л≥тератур≥ товарна б≥ржа розгл¤даЇтьс¤, по-перше, ¤к економ≥чна категор≥¤, що в≥дображаЇ складову частину ринку, специф≥кою ¤кого Ї особлива оптова форма торг≥вл≥ товарами з визначеними характеристиками: масов≥сть, стандартност≥, взаЇмозам≥нн≥сть. ѕо-друге, це господарське об'Їднанн¤ (сусп≥льство) продавц≥в, покупц≥в ≥ торговц≥в-посередник≥в з метою створенн¤ умов дл¤ торг≥вл≥, полегшенн¤, прискоренн¤ ≥ здешевленн¤ торгових угод ≥ операц≥й. “ак≥ об'Їднанн¤ орган≥зовуютьс¤ дл¤ пол≥пшенн¤ торг≥вл≥, швидкого забезпеченн¤ товаровиробник≥в необх≥дними товарами, прискоренн¤ обороту кап≥талу. „лени б≥рж≥ виграють не в≥д њњ функц≥онуванн¤, а в≥д своЇњ участ≥ в торгах. „лени товарноњ б≥рж≥, ¤кими можуть бути ¤к посередницьк≥ (брокерськ≥, торгов≥ ≥ т.п.), виробнич≥ ф≥рми, так ≥ банк≥вськ≥ установи, ≥нвестиц≥йн≥ компан≥њ, окрем≥ громад¤ни, в≥дпов≥дно до встановлених б≥ржових правил укладають угоди куп≥вл≥-продажу товар≥в за ц≥нами, що складаЇтьс¤ безпосередньо в ход≥ торг≥вл≥ в залежност≥ в≥д сп≥вв≥дношенн¤ попиту ≥ њхньоњ пропозиц≥њ. ÷е св≥дчить про те, що б≥ржа ¤вл¤Ї собою особливий ц≥ноутворюючий механ≥зм. ” в≥льному ц≥ноутворенн≥ також укладаЇтьс¤ мета б≥рж≥.

B) “ипи товарних б≥рж, њхн≥ суб'Їкти ≥ зд≥йснюван≥ ними операц≥њ.

ќхарактеризувавши р≥зн≥ сторони д≥¤льност≥ товарноњ б≥рж≥, можна дати њй наступне узагальнююче визначенн¤. “оварна б≥ржа - це асоц≥ац≥¤ юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б, що зд≥йснюЇ оптов≥ торгов≥ операц≥њ на основ≥ стандарт≥в, зразк≥в у спец≥альному м≥сц≥, де ц≥ни на товари визначаютьс¤ шл¤хом в≥льноњ конкуренц≥њ.

Ѕ≥ржа ¤к сегмент загального ринку виконуЇ функц≥њ збалансуванн¤ попиту та пропозиц≥њ шл¤хом в≥дкритоњ куп≥вл≥-продажу, упор¤дкуванн¤ й ун≥ф≥кац≥њ ринку товарних ≥ сировинних ресурс≥в, стимулюванн¤ розвитку ринку, економ≥чного ≥ндикатора.

Ќа початку 90-х рок≥в у крањнах, де функц≥онуЇ ринок, нараховувалос¤ близько 50 товарних б≥рж ≥з загальним оборотом понад 10 трлн. долари, що складаЇ 25% њхнього валового нац≥онального продукту. Ќа них реал≥зуЇтьс¤ продукц≥¤ понад 60-ти найменуванн¤.

” крањнах з розвитий ринковою економ≥кою товарн≥ б≥рж≥ в основному функц≥онують ¤к безприбутков≥ асоц≥ац≥њ, зв≥льнен≥ в≥д сплати корпоративного прибуткового податку. √оловними статт¤ми њхнього доходу Ї: засновницьк≥ ≥ пайов≥ внески ≥ в≥драхуванн¤ орган≥зац≥й, що утвор¤ть б≥ржу; доходи в≥д наданн¤ послуг членам б≥рж≥ й ≥нших орган≥зац≥й; виторг в≥д ≥нших надходжень.

јналог≥чн≥ ц≥л≥ прагнуть ставити перед собою ≥ в≥тчизн¤ними засновниками б≥рж. “ак, у статт≥ 1 «акону ”крањни Уѕро товарну б≥ржуФ говоритис¤, що товарна б≥ржа не займаЇтьс¤ комерц≥йним посередництвом ≥ не маЇ на мет≥ одержанн¤ прибутку. ќднак на практиц≥ б≥рж≥ одержують прибутку, джерелом ¤ких Ї в≥драхуванн¤ ≥з сум ком≥с≥йноњ винагороди, що надходить в≥д брокерських контор. Ќадходженн¤ в≥д б≥ржових операц≥й, визначен≥ ст. 13 згаданого «акону, Ї одним ≥з джерел формуванн¤ майна б≥рж≥. як правило, в≥драхуванн¤ на користь б≥рж складають 0.1 - 0.5% в≥д суми укладених брокерами угод.

II. “ќ¬ј–Ќ≤ Ѕ≤–∆≤ Ќј ” –јѓЌ≤.

” 1993 роц≥ в ”крањн≥ функц≥онувало понад 60-ти товарн≥ б≥рж≥. “ака велика њхн¤ к≥льк≥сть обумовлена низьким р≥внем розвитку оптовоњ торг≥вл≥. «годом, з розвитком економ≥ки, к≥льк≥сть б≥рж зменшитьс¤.

ќсобливост¤ми украњнських б≥рж Ї в пор≥вн¤нн≥ з зах≥дними малий статутний кап≥тал ≥ ун≥версальн≥сть, низький р≥вень спец≥ал≥зац≥њ.

” залежност≥ в≥д об'Їкта продажу ≥ б≥рж≥ п≥дрозд≥л¤ютьс¤ на ун≥версальн≥ ≥ спец≥ал≥зован≥. ќб'Їктом продажу  ињвськоњ ун≥версальноњ товарноњ б≥рж≥ Ї картопл¤, капуста, консервован≥ пом≥дори й ог≥рки, ¤ловичина, свинина ≥ худоба.

¬ умовах скороченн¤ виробництва законом≥рним Ї прискоренн¤ б≥ржових процес≥в, розширенн¤ асортименту б≥ржових товар≥в - ≥ навпаки. ќт чому дл¤ нашоњ крањни характерний р≥ст ун≥версальних товарних б≥рж.

Ѕ≥рж≥, на ¤ких об'Їктом торг≥вл≥ Ї окрем≥ чи товари њхн≥ групи, називаютьс¤ спец≥ал≥зованими. ” свою чергу, вони п≥дрозд≥л¤ютьс¤ на спец≥ал≥зован≥ широкого проф≥лю й вузькоспец≥ал≥зован≥.

¬ ”крањн≥ значно част≥ше зустр≥чаютьс¤ спец≥ал≥зован≥ широкого проф≥лю б≥рж≥. —еред них вид≥л¤Їтьс¤ У”крагропромб≥ржаФ, у ¤ку вход¤ть центральна б≥ржова структура ≥ к≥лька рег≥ональних. „ерез У”крагропромб≥ржуФ реал≥зуЇтьс¤ с≥льськогосподарська ≥ промислова продукц≥¤ дл¤ задоволенн¤ потреб јѕ  ”крањни. ” перспектив≥ передбачаЇтьс¤ проведенн¤ ¤к нац≥ональних, так ≥ м≥жнародних торг≥в цукром, зерном, металовиробами, с≥льгосптехн≥кою ≥ транспортними засобами.

Ѕ≥рж≥ можна класиф≥кувати по суб'Їктах утворенн¤. ¬ ”крањн≥ б≥льш≥сть товарних б≥рж орган≥зовуютьс¤ державними установами, наприклад, органами постачанн¤, м≥н≥стерством с≥льського господарства ≥ продовольства, ≥ншими м≥н≥стерствами ≥ в≥домствами. “ак були утворен≥ ”крањнська ун≥версальна товарна б≥ржа ≥ У”крагропромб≥ржаФ. ” теж час ≥снують б≥рж≥, орган≥зован≥ в≥льними п≥дприЇмц¤ми, наприклад, одеська приватна б≥ржа У—в≥тлана ≥ ƒќФ. ¬изначен≥ плюси мають кожний з≥ способ≥в орган≥зац≥њ б≥рж. ѕеревагою перших Ї те, що вони мають в≥дносно розвиту ≥нфраструктуру, а ≥нших - њхн¤ приступн≥сть дл¤ б≥льшоњ к≥лькост≥ суб'Їкт≥в.

Ѕ≥рж≥ можна п≥дрозд≥лити також на нац≥ональн≥ ≥ м≥жнародн≥.

„ленами б≥рж≥ варто вважати њњ акц≥онер≥в. ¬они мають право в≥дв≥дувати б≥ржу, користатис¤ њњ техн≥чними коштами й укладати угоди.  р≥м член≥в б≥рж≥ в торгах можуть брати участь в≥дв≥дувач≥, ¤к пост≥йн≥, так ≥ разов≥. —татус пост≥йного в≥дв≥дувача б≥рж≥ суб'Їкт може одержати придбанн¤ в≥дпов≥дний абонемент (чи обл≥гац≥ю), ¤к правило, на р≥к участ≥ в б≥ржових торгах. ѕо цьому абонемент≥ суб'Їкт може в≥дв≥дувати кожн≥ б≥ржов≥ торги ≥ приймати в них участь. —татус разового в≥дв≥дувача суб'Їкт може мати, купити разовий вх≥дний квиток, що даЇ йому право брати участь у торгах у день присутност≥ на б≥рж≥.

”часть п≥дприЇмств у б≥ржов≥й торг≥вл≥ на пост≥йн≥й чи разов≥й основ≥ може зд≥йснюватис¤ за визначену плату через брокерськ≥ контори ≥ брокер≥в (маклер≥в).

Ѕ≥ржовий маклер Ї висококвал≥ф≥кованим фах≥вцем ≥ маЇ особливий статус, що дозвол¤Ї йому виконувати наступн≥ функц≥њ: а) посередництво при висновку угод у результат≥ прийн¤тт¤ доручень (наказ≥в) член≥в ≥ в≥дв≥дувач≥в б≥рж≥ ≥ перебуванн≥ в≥дпов≥дних контрагент≥в; б) представництво ≥нтерес≥в кл≥Їнт≥в шл¤хом веденн¤ б≥ржових операц≥й в≥д свого ≥мен≥; в) консультуванн¤ торговц≥в з питань ¤кост≥ ≥ властивостей продаваних товар≥в; г) документальне оформленн¤ угод ≥ передача њхн≥й на реЇстрац≥ю; д) експертн≥ оц≥нки ≥ висновок по р≥зних питанн¤х б≥ржових угод, торговоњ кон'юнктури й ≥н.

Ѕ≥ржова угода, зд≥йснена за участю маклера, набираЇ сили з моменту п≥дписанн¤ маклерськоњ записки сторонами ≥ маклером, а при на¤вност≥ в маклера пропозиц≥њ (оферта) одн≥Їњ з≥ стор≥н ≥ письмовоњ згоди (акцепту) в≥д ≥ншоњ - лише маклером. ¬оно ¤вл¤Ї собою письмово оформлений документ куп≥вл≥ чи продажу постачанн¤ двох вид≥в: на реальний товар ≥ терм≥нов≥ (фТючерсн≥). ѕри першому - товар переходить в≥д продавц¤ до покупц¤, тобто це реальний товарооб≥г. “овар повинний знаходитис¤ в прим≥щенн≥ б≥рж≥ (њњ складах) чи, у крайньому випадку, повинний бути поставлений у терм≥н 1-15 дн≥в п≥сл¤ висновку угоди.

1	2	3	4	5	6	7

Ќазва: “оварн≥ ≥ фондов≥ б≥рж≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (9155 прочитано)