≈коном≥чна теор≥¤ > “оварн≥ ≥ фондов≥ б≥рж≥

ѕрактика реЇстрац≥њ "на вуличне ≥м'¤" можлива лише тод≥, коли в самих б≥ржових ф≥рмах налагоджена гранично ч≥тка система обл≥ку укладених угод. Ќа ф≥рм≥ повинне бути точно в≥домо, кому ≥ ¤к≥ з акц≥й, зареЇстрованих на нењ в депозитар≥њ, насправд≥ належать. «аплутатис¤ в оформлювальних операц≥¤х так само легко, ¤к ≥ втратити дов≥ру кл≥Їнт≥в. “ому б≥ржов≥ ф≥рми додають вин¤тково велике значенн¤ постановц≥ справи в њхн≥х допом≥жних п≥дрозд≥лах.

ѕри обслуговуванн≥ фондових операц≥й багато послуг допом≥жного характеру, нац≥лен≥ на забезпеченн¤ безпереб≥йного оформленн¤ угод з ц≥нними паперами, ч≥ткост≥ в доведенн≥ див≥дендних ≥ процентних платеж≥в до адресат≥в ≥ т.д., виконують комерц≥йн≥ банки. « дорученн¤ корпорац≥њ, що випустила ц≥нн≥ папери, банк може виступати в наступних ¤кост¤х.

1. јгент але трансферту. ” ц≥й ¤кост≥ банк веде реЇстр власник≥в ц≥нних папер≥в, вносить у нього вс≥ зм≥ни, що стосуютьс¤ зм≥ни чи власника зведень, насамперед адресних, про на¤вних власник≥в, а також виписуЇ сертиф≥кати новим власникам, що купили в≥дпов≥дн≥ папери, ≥ перел≥чуЇ див≥денди.  р≥м того, агент по трансферт≥ може вз¤ти на себе обслуговуванн¤ акц≥онер≥в, що беруть участь у програм≥ ре≥нвестуванн¤ див≥денд≥в,¤кщо корпорац≥¤, по акц≥¤х ¤коњ банк Ї трансферним агентом, маЇ таку програму. «вичайно трансферний агент також розсилаЇ акц≥онерам перед загальними зборами бланки доручень на голосуванн¤ ≥ веде п≥драхунок голос≥в на зборах. @

2. ƒепозитар≥й (сховище) ц≥нних папер≥в.

3. јгент по реЇстрац≥њ. ‘ункц≥њ банку-реЇстратора укладаютьс¤ у веденн≥ обл≥ку загального числа акц≥й, на ¤к≥ виписан≥ сертиф≥кати. ” кожен момент воно повиннео в точност≥ в≥дпов≥дати тому числу акц≥й, що було розм≥щено в≥дпов≥дно до статутних документ≥в. ѕомилки при виписц≥ сертиф≥кат≥в дуже неприЇмн≥ дл¤ акц≥онерного товариства - з'¤вл¤ютьс¤ "зайв≥" акц≥онери, вони ≥снують на папер≥ ¤к юридично повноправн≥ власники акц≥й, а виходить, корпорац≥¤ зобов'¤зана виплачувати њм див≥денди. јле фактично дл¤ корпорац≥њ њх немаЇ ¤к акц≥онер≥в -≥ н≥¤ких кошт≥в у статутний кап≥тал вони не вносили ≥ т≥льки претендують на частину прибутку, зароблений ≥ншими.

„ерез особливу важлив≥сть функц≥њ реЇстратора акц≥онерне товариство може використовувати ¤к трансферного агента один банк, а ¤к реЇстратора - ≥ншоњ. “им самим забезпечуЇтьс¤ подв≥йний контроль за точн≥стю обл≥кового складу акц≥онер≥в, його повною в≥дпов≥дн≥стю контингенту д≥йсних акц≥онер≥в.  онтроль може бути досить строгим ≥ при закр≥пленн≥ функц≥й агент≥в по трансферт≥ ≥ реЇстрац≥њ за одним банком, оск≥льки виписують сертиф≥кати ≥ стежать за тим, щоб не виписати њх на б≥льше число акц≥й, чим дозволено ем≥тувати, що служать двох р≥зних п≥дрозд≥л≥в.

¬≥дзначимо особлив≥сть, характерну дл¤ американського фондового ринку: банк, що вз¤в на себе м≥с≥ю представл¤ти ≥нтереси власник≥в обл≥гац≥йноњ позики ≥ що п≥дписав в≥дпов≥дне угоду з корпорац≥Їю-ем≥тентом, автоматично стаЇ ≥ трансферним агентом, ≥ реЇстратором по даному випуску.

VI. ѕринципи д≥¤льност≥ фондовоњ б≥рж≥.

Ѕ≥ржа будуЇ свою д≥¤льн≥сть на наступних принципах:

особиста дов≥ра м≥ж брокером ≥ кл≥Їнтом (наприклад, угоди на б≥рж≥ укладаютьс¤ усно й оформл¤ютьс¤ юридично задн≥м числом);

гласн≥сть (публ≥куютьс¤ зведенн¤ про вс≥ угоди ≥ дан≥, надан≥ ем≥тентом за згодою з б≥ржею про внесенн¤ акц≥й у б≥ржовий список,незалежно в≥д активност≥ ем≥тента) ;

тверде регулюванн¤ адм≥н≥страц≥Їю б≥рж≥ й аудиторами д≥¤льност≥ дилерських ф≥рм шл¤хом установленн¤ правил торг≥вл≥ й обл≥ку.

 ожен крок брокерськоњ ф≥рми в≥д подач≥ за¤вки на придбанн¤ м≥сц¤ на б≥рж≥ до зд≥йсненн¤ позаб≥ржових угод обставлений масою писаних ≥ неписаних норм, вироблюваних адм≥н≥страц≥Їю ≥ њњ ком≥тетами з метою забезпеченн¤ л≥кв≥дност≥.

” результат≥ забезпеченн¤ перерахованих принцип≥в формуЇтьс¤ середовище, що спонукуЇ продавати ≥ купувати ц≥нн≥ папери на б≥рж≥. ÷е так≥ переваги, ¤к, по-перше, можливост≥ кращого доступу до кредиту дл¤ покупки ц≥нних папер≥в (банк охотнее його даЇ, ¤кщо дос¤гнута домовлен≥сть про реал≥зац≥ю ц≥нних папер≥в через б≥ржу), по-друге, в≥дм≥нний огл¤д стану ринку ц≥нних папер≥в, б≥льш точна оц≥нка можливостей тих чи ≥нших акц≥й ≥ т.д.

Ќеобх≥дно ч≥тко розум≥ти, що виникненн¤ повноц≥нноњ фондовоњ б≥рж≥ вимагаЇ забезпеченн¤ р¤ду важливих умов по формуванню соот- ветствующей ринкового середовища. ≤ншими словами, дл¤ того, щоб запустити механ≥зм фондовоњ б≥рж≥ необх≥дно попередньо: по-перше, прикласти зусилл¤ по створенню мереж≥ майбутньоњ кл≥Їнтури - ≥, насамперед, акц≥онер≥в, тобто вир≥шити питанн¤ про т≥м, з ким працювати ≥ ¤к сформувати необх≥дний дл¤ старту б≥рж≥ обс¤г ц≥нних папер≥в. ƒл¤ ц≥Їњ мети увага, що формуютьс¤ б≥рж≥ особливе, уде л¤ют актив≥зац≥њ процесу акц≥онуванн¤ з≥ своЇњ сторони, чому, зокрема, спри¤Ї в≥дпрацьовуванн¤ власноњ концепц≥њ акц≥онуванн¤, що в≥дпов≥дають економ≥ко-математичних моделей ≥ ¤к≥сноњ документац≥њ по реЇстрац≥њ акц≥онерних товариств. ѕри цьому повинн≥ враховуватис¤ особливост≥:

- реальне акц≥онуванн¤ (становленн¤ акц≥й повноц≥нними) в≥дпов≥дно до пор¤дку проведенн¤ п≥дписки розт¤гуЇтьс¤ звичайно на р≥к;

- виникненн¤ потреби не просто купити ¤к≥-небудь акц≥њ (щоб УсховатиФ грош≥ в≥д ≥нфл¤ц≥њ й одержати в≥дсоток), а перепродати њхн≥й ≥ купити нов≥ акц≥њ ,теж вимагаЇ часу. ѕоки акц≥онери не "пощупають" див≥денди, вони не почнуть р¤туватис¤ в≥д куплених акц≥й.

ѕо-друге, запускати механ≥зм фондовоњ б≥рж≥ (фондового в≥дд≥лу)можна т≥льки тод≥, коли буде сформована система посередник≥в, у проведенн≥ фондових операц≥й - брокер≥в ≥ дилер≥в. ѕовноц≥нна фондова б≥ржа спираЇтьс¤ на двоступ≥нчасту структуру посередництва, але њњ створенн¤ - результат розвитку самоњ б≥рж≥, у ход≥ ¤кого ≥ розставл¤ютьс¤ т≥ чи ≥нш≥ акценти на статус≥ њњ учасник≥в.

ѕо-третЇ, перш н≥ж зважитис¤ на запуск фондовоњ б≥рж≥ необх≥дно налагодити роботу центральних блок≥в б≥ржового орган≥зму(експертноњ ком≥с≥њ ≥ системи допуску ÷Ѕ на б≥ржу, котирувальноњ ком≥с≥њ , системи реЇстрац≥њ ц≥нних папер≥в ≥ т.д.).

VII.  отируванн¤ ≥ курс ц≥нних папер≥в.

“епер про б≥ржов≥ ц≥ни. ÷≥на попиту - ц≥на, пропонована покупц¤м. ÷≥на пропозиц≥њ - ц≥на, пропонована продавцем. –≥зниц¤ м≥ж ними називаЇтьс¤ "спрэдом" ("sргеаd").  онтрактна ц≥на - фактична ц≥на по б≥ржов≥й угод≥.  отирувальна ц≥на - фактична типова (чи середн¤) ц≥на по б≥ржових угодах за визначений пер≥од часу (на початок б≥ржового дн¤, його середину,за весь б≥ржовий день).

 отируванн¤ - це головним чином ви¤вленн¤ ≥ ф≥ксуванн¤ ц≥н, укладених на б≥рж≥ угод, кр≥м того - це ще й анал≥з ринковоњ ≥нформац≥њ, що характеризуЇ кон'юнктуру ринку.

Ѕ≥ржове котируванн¤ використовуЇтьс¤ ¤к ор≥Їнтир при висновку контракт≥в, у тому числ≥ ≥ поза б≥ржею. „ерез котируванн¤ в≥дбуваЇтьс¤ зворотний вплив б≥ржових торг≥в на ринкову кон'юнктуру в ц≥лому.

–оль б≥ржового котируванн¤ р≥зна у в≥дношенн≥ так званих касових ≥ терм≥нових угод на б≥ржах.

 асов≥ операц≥њ - це угоди куп≥вл≥-продажу реальних коштовних з оформленн¤м њх у плин≥ найближчих трьох дн≥в. ” цьому випадку ц≥ни котируванн¤ нос¤ть, ¤к правило, дов≥дковий характер ≥ служать ор≥Їнтиром дл¤ учасник≥в б≥ржовоњ торг≥вл≥ у визначенн≥ р≥вн≥в ц≥н на продаван≥ ≥ коштовн≥ папери, що купуютьс¤.

 отируванн¤ складаЇтьс¤ спец≥альною котирувальною ком≥с≥Їю з результат≥в попереднього б≥ржового торгу (наприклад, учорашнього дн¤) ≥ представл¤Їтьс¤ продавц¤м ≥ покупц¤м у вид≥ б≥ржового бюлетен¤.

VII. ”крањнська фондова б≥ржа.

¬ ”крањн≥ прийн¤тий ≥ д≥Ї р¤д нормативних акт≥в, що заклали основу дл¤ функц≥онуванн¤ ц≥нних папер≥в. ќдним з головних нормативних акт≥в, що регулюють взаЇмини м≥ж вс≥ма учасниками, Ї «акон ”крањни У ѕро ц≥нн≥ папери ≥ фондову б≥ржуФ. ¬≥дпов≥дно до цього «акону фондова б≥ржа створюЇтьс¤ лише ¤к акц≥онерне товариство. ѓњ засновниками можуть бути лише торговц≥ ц≥нними паперами ≥ њхн≥й повинне бути не менш 20. «асновники повинн≥ внести в статутний фонд б≥рж≥ визначену суму.

јкц≥онерами фондовоњ б≥рж≥ в наш≥й крањн≥ можуть стати ¤к п≥дприЇмц≥, велик≥ банки, так ≥ будь-¤кий громад¤нин, що уклав своњ заощадженн¤ в акц≥њ.

‘ондова б≥ржа ”крањни ірунтуЇтьс¤ на безприбуткових початках ≥ повинна д≥¤ти на принципах л≥кв≥дност≥, тобто в≥льного перетворенн¤ ц≥нних папер≥в у грош≥ без ф≥нансових утрат дл¤ власника, стаб≥льн≥сть ринку, широкоњ гласност≥ ≥ дов≥ри. ÷е дозволить њй виконувати роль: кошту залученн¤ грошових сум дл¤ ≥нвестиц≥й у виробничу ≥ соц≥альну сфери; перерозпод≥лу кап≥тал≥в м≥ж р≥зними галуз¤ми ≥ п≥дприЇмствами; кошту централ≥зац≥њ кап≥тал≥в, стаб≥л≥зац≥њ заощаджень представник≥в р≥зних шар≥в населенн¤, створенн¤ умов дл¤ розвитку в крањн≥ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥.

ќрган≥зац≥ю украњнського ринку ц≥нних папер≥в ≥ створенн¤ необх≥дних умов дл¤ його функц≥онуванн¤ прийн¤ла на себе ”крањнська фондова б≥ржа (”Ѕ‘). —еред њњ акц≥онер≥в (усього њх близько 30) так≥ велик≥ республ≥канськ≥ банки, ¤к ”кринбанк, јгропомбанк, ”крсоцбанк, јгропромбанк У”крањнаФ, ќщадний банк ”крањни, рег≥ональн≥ банки в ќдес≥, ƒн≥пропетровську, ’арков≥, ƒонецьку, ”жгород≥,  риму.

¬иход¤чи важливоњ регулюючий рол≥ фондовоњ б≥рж≥ в економ≥чному житт≥ крањни встановлено, що вона Ї суб'Їктом особливоњ державноњ реЇстрац≥њ. ѓњ реЇструЇ  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни, тод≥ ¤к товарну - виконком м≥сцевоњ –ади (¤к ≥ вс≥х суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ на загальних початках). ќсоблив≥стю державного регулюванн¤ роботи б≥рж≥ Ї те, що м≥н≥стерство ‘≥нанс≥в призначаЇ своњх представник≥в, уповноважених стежити за дотриманн¤м положень статуту ≥ правил фондовоњ б≥рж≥ ≥ имеющих право приймати в робот≥ њњ кер≥вних орган≥в. “ака практика маЇ м≥сце в крањнах з розвитий економ≥кою: наприклад, в јнгл≥њ, —Ўј функц≥онують державн≥ ком≥с≥њ з нагл¤ду за фондовими б≥ржами. ”р¤д маЇ нам≥р йти на визнанн¤ правонаступництва у в≥дношенн≥ ц≥нних папер≥в ≥ зд≥йснювати компенсац≥ю утрат в≥д њхнього знец≥нюванн¤.

1	2	3	4	5	6	7

Ќазва: “оварн≥ ≥ фондов≥ б≥рж≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (9155 прочитано)