≈коном≥чна теор≥¤ > “оварн≥ ≥ фондов≥ б≥рж≥

‘ондова б≥ржа маЇ, ¤к правило, статус безприбуткового акц≥онерного товариства, тобто не ставить своЇю метою одержанн¤ доходу дл¤ розпод≥лу його серед своњх член≥в. ÷е може показатис¤ на перший погл¤д дивним, але в д≥йсност≥ глибоко законом≥рно: члени б≥рж≥ одержують доход ,функц≥онуючи ¤к б≥ржових посередник≥в. «м≥сту в т≥м, щоб кл≥Їнти б≥рж≥ сплачували ще ¤к≥сь суми в загальну б≥ржову скарбничку, з ¤коњ вони будуть розпод≥л¤тис¤ м≥ж членами б≥рж≥, ¤вно не прогл¤даЇтьс¤: може початис¤ перерозпод≥л надходжень на користь тих член≥в, що працюють незадов≥льно ≥ залучають щодо менше кл≥Їнт≥в, а з загальноњ скарбнички вимагають виплат пропорц≥йно своЇму паю. Ѕезприбутковий статус не означаЇ, що б≥ржа ¤к акц≥онерне товариство взагал≥ не одержуЇ доход≥в. ќтриман≥ доходи витрачаютьс¤ дл¤ облаштованост≥ залу ≥ прим≥щень, де працюють б≥ржовики, створенн¤ сучасних систем зв'¤зку, веденн¤ досл≥дницькоњ роботи ≥ т.д. „лени б≥рж≥ зац≥кавлен≥ в т≥м, щоб б≥ржа одержувала р≥вно ст≥льки доход≥в, ск≥льки њй потр≥бно при дотриманн≥ розумноњ економ≥њ: завищенн¤ доход≥в означаЇ скороченн¤ прибутк≥в чи член≥в подорожчанн¤ послуг по куп≥вл≥-продажу ц≥нних папер≥в.

D)Ѕ≥ржовики.

Ѕ≥ржовик≥в поЇднуЇ загальний ≥нтерес, а особливо т≥сно вони спа¤н≥, коли принцип котируванн¤ акц≥й на одн≥й б≥рж≥ сполучаЇтьс¤ з Їдиними ф≥ксованими ставками, ст¤гнутими з кл≥Їнт≥в на ц≥й б≥рж≥. —аме такий пор¤док ≥снував на Ќью-…оркськ≥й б≥рж≥ до травн¤ 1975 року. ”веденн¤ "" ком≥с≥йних ставок змушуЇ б≥ржовик≥в конкурувати за залученн¤ кл≥Їнт≥в. ј дл¤ кл≥Їнт≥в це саме головне. «вичайно, завжди Ї небезпека, що члени б≥рж≥ домовл¤тьс¤ м≥ж собою й установл¤ть завищений р≥вень розц≥нок. “од≥ буде доц≥льним припинити котируванн¤ акц≥й на так≥й б≥рж≥ ≥ перенести угоди в ≥нше м≥сце. ƒо розгл¤ду процедури котируванн¤ ми приступимо п≥сл¤ короткоњ дов≥дки про члени б≥рж≥.

„ленами б≥рж≥ Ї ф≥зичн≥ ≥ юридичн≥ особи, але перш≥ - "на п≥дхопленн≥" у других ≥ виконують допом≥жн≥ функц≥њ. ёридичн≥ особи представлен≥ або ун≥версальн≥ комерц≥йн≥ банки, або спец≥ал≥зованими б≥ржовими ф≥рмами (њх називають брокерськими, чи инвестиционно-банковскими), або ≥ тими, ≥ ≥ншими. ” —Ўј з 30-х рок≥в склалас¤ своЇр≥дна модель, що п≥зн≥ше була запозичена  анадою ≥ япон≥Їю. ¬она будуЇтьс¤ на заборон≥ комерц≥йним банкам брати участь у б≥ржових операц≥¤х. ћонопол≥ю на цей вид д≥¤льност≥ одержали ≥нвестиц≥йно-банк≥вск≥ ф≥рми. ” свою чергу, вони не повинн≥ вторгатис¤ в Їпарх≥ю комерц≥йних банк≥в - депозитно-ссудн≥ операц≥њ. ƒл¤ зах≥дноЇвропейських крањн характерна ≥нша модель - на б≥ржах дом≥нують ун≥версальн≥ комерц≥йн≥ банки, ¤ких у кожн≥й крањн≥ одиниц≥. „ерез них проходить так багато доручень на угоди з ц≥нними паперами, що банки фактично виконують т≥ ж функц≥њ, що ≥ б≥рж≥, ¤к≥ концентрують попит та пропозиц≥¤ ц≥нних папер≥в. ј раз так, то банк здатний у визначен≥й мер≥ ≥ п≥дм≥нювати б≥ржу. јле ц≥лком зам≥нити б≥ржу банки не можуть, та й не прагнуть до цього - у кожного своЇ м≥сце в кредитно-ф≥нансов≥й систем≥.

ќск≥льки акц≥онерн≥ товариства под≥л¤ютьс¤ на два види - закрит≥ ≥ в≥дкрит≥, то з потенц≥йних претендент≥в на б≥ржове котируванн¤ треба виключити закрит≥ сусп≥льства, тому що њхн≥ акц≥њ не звертаютьс¤ на ринку. ” таких сусп≥льствах перех≥д паю в ≥нш≥ руки вимагаЇ згоди ≥нших акц≥онер≥в. ” цьому ≥ ви¤вл¤Їтьс¤ "3акрытость" цих сусп≥льств. Ќа в≥дм≥ну в≥д цього, пай у в≥дкритому акц≥онерному товариств≥ кожний з акц≥онер≥в в≥льний передати кожному, що й означаЇ волю звертанн¤ таких акц≥й на ринку.

—усп≥льства в≥дкритого типу в≥др≥зн¤ютьс¤ по масштабах д≥¤льност≥. ƒл¤ великих чи швидко зростаючих не складаЇ прац≥ привернути увагу до своњх акц≥й, а дл¤ ≥нших задача ц¤ важко розв'¤зна. “ому з погл¤ду ≥нтенсивност≥ звертанн¤ акц≥й акц≥онерн≥ товариства розслоюютьс¤. ѕо одним паперах попит та пропозиц≥¤ наст≥льки велик≥, що угоди укладаютьс¤ не просто щодн¤, але ≥ багато раз у день, а по ≥ншим - раз у к≥лька дн≥в, а те ≥ чи тижн≥в м≥с¤ц≥в. «в≥дси висновок: у першому випадку котируванн¤ на б≥рж≥ доц≥льна, у другому - немаЇ.

« таким висновком приходитьс¤ погоджуватис¤, нав≥ть ¤кщо недоц≥льн≥сть котируванн¤ викликаЇ внутр≥шн≥й протест: ну чому ж не котирувати нав≥ть при еп≥зодичних угодах? «упинимос¤ спочатку на дуже прозањчних причинах, що стосуЇтьс¤ орган≥зац≥йноњ сторони справи. ѕо-перше, за котируванн¤ треба платити, а нав≥що платити, ¤кщо угод майже не буде? ѕо-друге, б≥ржа не зац≥кавлена в т≥м, щоб "засм≥чувати" св≥й котирувальний бюлетень. Ѕ≥рж≥ н≥ до чого, щоб в≥н з дн¤ в день майор≥в прочерками, що означають в≥дсутн≥сть угод. ѕо-третЇ, прочерки в котирувальному бюлетен≥ н≥¤к не додають попул¤рност≥ в≥дпов≥дноњ компан≥њ.

ѕри бажанн≥, незважаючи на усю вагом≥сть приведених аргумент≥в, ними можна зневажити. јле не можна скинути з рахунк≥в зм≥стовну сторону справи. «≥ставимо дв≥ компан≥њ: в одному випадку угоди з акц≥¤ми компан≥њ укладаютьс¤ приблизно раз у к≥лька м≥с¤ц≥в, а в другому - дес¤тками щодн¤. ѕоставимо себе на м≥сце ≥нвестора, що вир≥шив купити акц≥њ другоњ компан≥њ. ќр≥Їнтиром дл¤ нас буде служити динам≥чний р¤д б≥ржових котирувань, тобто ц≥н, по ¤ких акц≥њ переходили з рук у руки. ћ≥ж угодами проходить так мало часу, що припускати на¤вн≥сть ¤кихось серйозних зм≥н у справах компан≥њ не приходитьс¤. “ому ми можемо змело ор≥Їнтуватис¤ на курси (ринков≥ ц≥ни) попередн≥х угод ≥ дати брокеру замовленн¤ купити за ринковою ц≥ною. «а час, поки наше замовленн¤ переборе шл¤х до операц≥йного залу, курс сильно не зм≥нитьс¤ (кр≥м, зрозум≥ло, пер≥од≥в б≥ржових пан≥к). “ака ситуац≥¤ здаЇтьс¤ нам ц≥лком природноњ, акц≥¤ ¤к титул власност≥ живе своњм самост≥йним житт¤м.

«вернемос¤ тепер до першоњ компан≥њ. ѓњ акц≥¤ - юридично такий же титул власност≥, ¤к ≥ в другоњ компан≥њ. ѕредставимо, що нам нењ пропонують купити. „и погодимос¤ ми використовувати ¤к ор≥Їнтир курс попередньоњ угоди, що в≥дбулас¤ к≥лька м≥с¤ц≥в назад? јдже за цей час багато чого могло зм≥нитис¤ в сам≥й компан≥њ, на ринках, куди вона поставл¤Ї свою продукц≥ю ≥ тобто ¬ цьому випадку дл¤ ухваленн¤ р≥шенн¤ про покупку потр≥бно чимала попередн¤ робота, можна сказати, необх≥дна ≥нвентаризац≥¤ компан≥њ. “аким чином, самост≥йн≥сть титулу власност≥ ви¤вл¤Їтьс¤ ≥люзорною - в≥н "прив'¤заний" до майна, що представл¤Ї.

ќтже, у¤вивши себе на м≥сц≥ ≥нвестора, ми краще усв≥домили, чому на б≥рж≥ котируютьс¤ т≥льки компан≥њ, акц≥њ ¤ких служать предметом найб≥льш активноњ торг≥вл≥. јле зв≥дси також випливаЇ, що позаб≥ржовий ринок аж н≥¤к не другозначний. Ќа ньому представлене чимало сол≥дних ф≥рм, чињ розм≥ри "не дот¤гають" до б≥ржових стандарт≥в. ѕозаб≥ржовий ринок Ї також "≥нкубатором", де вирощуютьс¤ компан≥њ, акц≥њ ¤ких згодом перем≥щаютьс¤ на б≥ржу. ≤ навр¤д чи њсти необх≥дн≥сть докладно зупин¤тис¤ на т≥м, що м≥ж установою акц≥онерного товариства ≥ прийн¤тт¤м його папер≥в до котируванн¤ повинне пройти визначений час. Ќав≥ть ¤кщо по своњх масштабах (величин≥ актив≥в, одержуваного прибутку) воно задовольн¤Ї б≥ржовим критер≥¤м, б≥рж≥ вимагають представити "родов≥д" акц≥й - ≥стор≥ю њхнього звертанн¤ на позаб≥ржовому ринку прот¤гом дек≥лькох рок≥в. Ѕ≥рж≥ примхлив≥? Ќ≥, просто наполеглив≥ у в≥дстоюванн≥ своњх ≥нтерес≥в.

≤нформац≥¤ про б≥рж≥ континентальних зах≥дноЇвропейських крањн убога. ” наших засобах масовоњ ≥нформац≥њ про њх пов≥домл¤Їтьс¤ значно менше, н≥ж про Ќью-…оркську б≥ржу. ѕричина укладаЇтьс¤ в т≥м, що фондова б≥ржа граЇ в≥дносно б≥льш важливу роль у —Ўј, чим у континентальних зах≥дноЇвропейських крањнах. ÷е порозум≥ваЇтьс¤ розходженн¤ми в структур≥ волод≥нн¤ акц≥¤ми.

—хематично суть цих розходжень можна зобразити в такий спос≥б: в одн≥й модел≥ контрольн≥ пакети невелик≥, а основна маса акц≥й в≥льно звертаЇтьс¤ на ринку, у те час ¤к в ≥нш≥й модел≥ гн≥тюча частка акц≥й ≥ммоб≥л≥зована в контрольних пакетах, а на ринку звертаЇтьс¤ щодо небагато акц≥й. ѕершу модель можна позначити ¤к англо-американську, другу - ¤к континентальну зах≥дноЇвропейську ѕри вс≥й умовност≥ такоњ схеми розходженн¤ м≥ж модел¤ми показують суть происход¤щего в реальному житт≥. ѕри англо-американськ≥й модел≥ акц≥й на ринку багато, а виходить, велика ≥мов≥рн≥сть на¤вност≥ великого числа ≥нвестор≥в, що бажають њх купити ≥ продати. ќтже, дл¤ б≥рж в≥дкриваЇтьс¤ широке поле д≥¤льност≥. ”край важливо ≥ така обставина: з акц≥й, що звертаютьс¤ на ринку, можна в принцип≥ сформувати пакет, що стане контрольним ≥ дозволить перехопити контроль над компан≥Їю.

ѕри зах≥дноЇвропейськ≥й модел≥ такоњ можливост≥ не ≥снуЇ в принцип≥. ѕерех≥д компан≥њ з рук у руки може в≥дбутис¤ т≥льки за бажанн¤м колишн≥х власник≥в. ќбороти ж акц≥й на б≥ржах невелик≥.

Ќе вдаючись у причини, по ¤ких склалис¤ р≥зн≥ модел≥,задумаЇмос¤ над питанн¤м: ¤кий, ≥мов≥рн≥ше всього, складетьс¤ структура власност≥ на акц≥њ в нас? ”же позначилис¤ три головних претенденти на волод≥нн¤ великими пакетами акц≥й: держава в особ≥ тих чи ≥нших його орган≥в,трудов≥ колективи ≥ п≥дприЇмства, зац≥кавлен≥ в перехресному волод≥нн≥ акц≥¤ми. ”с≥ ц≥ акц≥онери обзавод¤тьс¤ акц≥¤ми не дл¤ того, щоб в≥дразу вийти з ними на ринок - виходить, що придушуЇ частина акц≥й державних п≥дприЇмств преутворених в акц≥онерн≥ товариства, ви¤витьс¤ иммобильной - н≥чого поганого в цьому н≥, ¤кщо тим самим трудов≥ колективи одержать могутн≥й стимул п≥двищити ефективн≥сть своЇњ роботи, а господарськ≥ зв'¤зки м≥ж п≥дприЇмствами зм≥цн¤тьс¤ завд¤ки перехресному волод≥нню акц≥¤ми, взаЇмному представництву в радах акц≥онерних товариств ≥ т.д. јле дл¤ б≥рж≥ така структура волод≥нн¤ акц≥¤ми буде означати звуженн¤ потенц≥йних розм≥р≥в обороту акц≥й. ¬≥дносно б≥льший ≥нтерес дл¤ нењ будуть представл¤ти знову утворен≥ акц≥онерн≥ товариства - ¤кщо вони, зрозум≥ло, будуть досить великими.

1	2	3	4	5	6	7

Ќазва: “оварн≥ ≥ фондов≥ б≥рж≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (9155 прочитано)