≈коном≥чна теор≥¤ > “оварн≥ ≥ фондов≥ б≥рж≥

Ќайб≥льш лог≥чне висуванн¤ на передн≥й план б≥рж≥, що знаходитьс¤ в головному ф≥нансовому центр≥ крањни. Ќа ц≥й б≥рж≥ концентруютьс¤ акц≥њ компан≥й, що довели масштаби своњх операц≥й до загальнонац≥ональних. ѕров≥нц≥йноњ ж б≥рж≥ поступово марн≥ють. “ак складаЇтьс¤ моноцентрична б≥ржова система. ” найб≥льш зак≥нченому вид≥ вона представлена в јнгл≥њ. ¬ласне, серед оф≥ц≥йних б≥ржових назв уже немаЇ Ћондонськоњ б≥рж≥, одн≥Їњ з найстарших у св≥т≥. « недавн≥х п≥р вона ≥менуЇтьс¤ ћ≥жнародною фондовою б≥ржею, оск≥льки вона ув≥брала в себе не т≥льки вс≥ б≥рж≥ ¬еликобритан≥њ, але й ≤рланд≥њ. ћоноцентричними Ї також б≥ржов≥ системи япон≥њ, ‘ранц≥њ.

” той же час у крањнах, улаштованих по федеративному зразку, б≥льш ймов≥рне формуванн¤ пол≥центричноњ б≥ржовоњ системи, при ¤к≥й приблизно р≥вноправн≥ к≥лька центр≥в фондовоњ торг≥вл≥. “ак в≥дбулос¤ в  анад≥, де л≥дирують б≥рж≥ ћонреал¤ ≥ “оронто, в јвстрал≥њ - б≥рж≥ —≥дне¤ ≥ ћельбурна.

‘ондовий ринок —Ўј в цьому план≥ специф≥чний - в≥н наст≥льки великий, що знайшлос¤ м≥сце ≥ дл¤ загальновизнаного л≥дера - Ќью-…орскоњ фондовоњ б≥рж≥, ≥ дл¤ ще одн≥Їњ великоњ б≥рж≥, також розташованоњ в Ќью-…орку, головному ф≥нансовому центр≥ - јмериканськоњ фондовоњ б≥рж≥, ≥ дл¤ пров≥нц≥йних б≥рж. „исло останн≥х за п≥сл¤воЇнн≥ роки скоротилос¤, але т≥ що залишились досить м≥цно сто¤ть на ногах. “ому б≥ржову систему —Ўј приходитьс¤ класиф≥кувати ¤к побудовану по зм≥шаному тип≥.

—в≥товий досв≥д св≥дчить, що можливо вар≥анти к≥лькост≥ б≥рж у крањн≥. ” Ўвец≥њ, ‘ранц≥њ, јнгл≥њ усього по одн≥й фондов≥й б≥рж≥ на крањну. ” ‘–Ќ 80% ц≥нних папер≥в зосереджен≥ на фондов≥й б≥рж≥ у ‘ранкфурт≥-на-ћайн≥, а що залишилис¤ 20% раз6росаны по с≥мох др≥бних б≥ржах. Ќа б≥рж≥ в Ќью-…орку котируютьс¤ акц≥њ самих сол≥дних акц≥онерних товариств, вс≥ ≥нш≥ - на ≥нш≥ б≥льш др≥бних б≥ржах.

«наченн¤ фондовоњ б≥рж≥ дл¤ ринковоњ економ≥ки виходить за рамки орган≥зованого ринку ц≥нних папер≥в. ‘ондов≥ б≥рж≥ зробили переворот у проблем≥ л≥кв≥дност≥ кап≥талу. "„удо" пол¤гало в тому, що дл¤ ≥нвестора практично стерлис¤ розходженн¤ м≥ж довгостроковими ≥ короткостроковими вкладенн¤ми кошт≥в. ÷≥лком реальн≥ в час≥ побоюванн¤ омертвити кап≥тал стримували п≥дприЇмницький запал. јле в м≥ру розвитку операц≥й на фондових б≥ржах склалос¤ положенн¤, коли дл¤ кожного окремого акц≥онера ≥нвестиц≥њ (≥нвестований в акц≥њ кап≥тал) мають майже такий же л≥кв≥дний характер, ¤к гот≥вка, тому що акц≥њ в будь-¤кий момент можуть бути продан≥ на б≥рж≥.

Ѕ≥рж≥ можуть бути заснован≥ державою ¤к сусп≥льн≥ заклади. ¬ ‘ранц≥њ, ≤тал≥њ ≥ р¤д≥ ≥нших крањн фондов≥ б≥рж≥ вважаютьс¤ сусп≥льними установами. ÷е, щоправда, виражаЇтьс¤ лише в т≥м, що держава надаЇ прим≥щенн¤ дл¤ б≥ржових операц≥й. Ѕ≥ржовики вважаютьс¤ представниками держави, але д≥ють ¤к приватн≥ п≥дприЇмц≥, за св≥й рахунок.

Ѕ≥рж≥ можуть бути заснован≥ ≥ на принципах приватного п≥дприЇмництва, наприклад, ¤к акц≥онерне товариство. “ака орган≥зац≥¤ б≥рж характерна дл¤ јнгл≥њ, —Ўј.

¬). еруванн¤ б≥ржею.

«агальне кер≥вництво д≥¤льн≥стю б≥рж≥ зд≥йснюЇ рада директор≥в. ” своњй д≥¤льност≥ в≥н керуЇтьс¤ статутом б≥рж≥, у ¤кому визначаютьс¤ пор¤док керуванн¤ б≥ржею, склад њњ член≥в, умови њхнього прийому, пор¤док утворенн¤ ≥ функц≥њ б≥ржових орган≥в.

ƒл¤ повс¤кденного кер≥вництва б≥ржею ≥ њњ адм≥н≥стративним апаратом рада призначаЇ президента ≥ в≥це-президента.  р≥м того, нагл¤д за вс≥ма сторонами д≥¤льност≥ б≥рж≥ зд≥йснюють ком≥тети, утворен≥ њњ членами, наприклад, аудиторський, бюджетний, по системах (комп'ютери), б≥ржовим ≥ндексам, опц≥онам.

 ом≥тет ≥з прийому член≥в розгл¤даЇ за¤вки на прийн¤тт¤ в члени б≥рж≥.  ом≥тет з арб≥тражу заслуховуЇ, розсл≥дуЇ ≥ регулюЇ суперечки, що виникають м≥ж членами б≥рж≥, а також членами ≥ њхн≥ми кл≥Їнтами. „исло ≥ склад ком≥тет≥в м≥н¤ютьс¤ в≥д б≥рж≥ до б≥рж≥, але р¤д з них обов'¤зковий. ÷е чи ком≥тет ком≥с≥¤ з л≥ст≥нгу, що розгл¤дають за¤вки на включенн¤ акц≥й у б≥ржовий список; ком≥тет ≥з процедур торгового залу, що разом з адм≥н≥страц≥Їю визначаЇ режим торг≥вл≥ (торгов≥ сес≥њ) ≥ стежить за дотриманн¤м ≥нструкц≥й з д≥¤льност≥ в торговому зал≥, а також в ≥нших випадках.

Ѕ≥рж≥ - це, ¤к правило, не комерц≥йн≥ структури, тобто безприбутков≥ ≥ тому зв≥льнен≥ в≥д сплати корпоративного прибуткового податку. ƒл¤ покритт¤ витрат по орган≥зац≥њ б≥ржовоњ торг≥вл≥ б≥ржа ст¤гуЇ з учасник≥в ц≥Їњ торг≥вл≥ р¤д податк≥в ≥ платеж≥в. ÷е податок на угоду, укладену в торговому зал≥; плата компан≥й за включенн¤ њхн≥х акц≥й у б≥ржовий список; щор≥чн≥ внески нових член≥в ≥ т.п. ÷≥ внески ≥ складають основн≥ статт≥ доходу б≥рж≥.

Ѕ≥ржа забезпечуЇ концентрац≥ю попиту та пропозиц≥њ, але вона ф≥зично не в змоз≥ вм≥стити ус≥х, хто хот≥в би чи продати купити ц≥ папери. “≥, хто бере на себе функц≥ю проведенн¤ б≥ржових операц≥й, стають посередниками. ƒ≥¤ти вони можуть ¤к на б≥рж≥, так ≥ поза нею, оск≥льки далеко не вс≥ папери котируютьс¤ на б≥ржах. Ќа позаб≥ржовому ринку формуЇтьс¤ коло посередник≥в, на ¤ких фактично покладаЇтьс¤ функц≥¤ концентрац≥њ попиту та пропозиц≥њ. ѕросторово посередники роз'Їднан≥, але вони зв'¤зан≥ м≥ж собою й утвор¤ть Їдине ц≥ле, пост≥йно вступаючи в контакт один з одним.

—)”часники б≥ржових угод.

¬ окремо уз¤т≥й фондов≥й угод≥ зад≥¤н≥ три сторони - продавець, покупець, посередник. Ќа початкових етапах модель гранично проста - один посередник зводить продавц¤ з покупцем. ѕри росту масштаб≥в фондових операц≥й з'¤вл¤Їтьс¤ друга модель, ≥ посередник≥в уже двоЇ: покупець звертаЇтьс¤ до одному, продавець - до ≥ншого й ≥мов≥рн≥сть зб≥гу мала. ѕри ще б≥льш≥й ≥нтенсивност≥ фондових операц≥й складаЇтьс¤ трет¤ модель: тепер уже сам≥ посередники потребують допомоги, ≥ м≥ж ними з'¤вл¤Їтьс¤ ще один. Ќазвемо його центровим, а його контрагент≥в фланговими посередниками.

ѕерервемо ненадовго розгл¤д цих моделей ≥ подивимос¤ на посередництво у фондових угодах з ≥ншого погл¤ду. ѕосередник адже може д≥¤ти подв≥йно. ѕо-перше, за св≥й рахунок, стаючи на час власником папер≥в ≥ одержуючи доход ¤к р≥зницю м≥ж курсами покупки ≥ продажу. Ќа американському позаб≥ржовому ринку таких посередник≥в, ¤к уже згадувалос¤, називають дилерами. ѕо-друге, в≥н може працювати за визначений в≥дсоток в≥д суми угоди, тобто за ком≥с≥йну винагороду, просто приймаючи в≥д своњх кл≥Їнт≥в дорученн¤ на куп≥влю-продаж акц≥й.

” перш≥й ≥ друг≥й модел¤х угоди посередник може виступати або в одн≥й ¤кост≥, або в ≥ншому. ” трет≥й модел≥ дотримуЇтьс¤ под≥л прац≥: центровий посередник працюЇ за св≥й рахунок, а флангов≥ - на ком≥с≥йних початках. “рет¤ модель довгий час, аж до середини 80-х рок≥в, ≥снувала на б≥рж≥ в Ћондон≥, по н≥й дотепер функц≥онуЇ Ќью-…оркська фондова б≥ржа. ÷ентровий посередник у Ћондон≥ ≥менувавс¤ джоббером, у Ќью-…орку - фах≥вцем. ‘лангов≥ посередники ≥ там ≥ там ≥менуютьс¤ брокерами.

Ќа розвитому фондовому ринку однаковост≥ в посередницьких операц≥¤х н≥, - ус≥ три модел≥ сп≥в≥снують, сво¤ "фондова н≥ша" знаходитьс¤ дл¤ кожноњ. ѕокладемо, брокер з великою кл≥Їнтурою одержуЇ, кр≥м ≥нших, два дорученн¤, причому курс ≥ розм≥р пропозиц≥њ продати зб≥гаЇтьс¤ з параметрами замовленн¤ на покупку. Ѕрокеру залишаЇтьс¤ т≥льки оформити угоду, з чим в≥н благополучно справл¤Їтьс¤ поодинц≥, не б≥дуючи в послугах ≥нших посередник≥в.

ѕари "" замовлень, що самовиконуютьс¤, можуть утворюватис¤ в б≥ржов≥й юрб≥, коли один брокер пов≥домл¤Ї про на¤вний у нього пропозиц≥њ, а ≥нший в≥дразу в≥дгукуЇтьс¤ - у нього парне замовленн¤ (посередництво по друг≥й модел≥). јле багато доручень формулюютьс¤ ¤к умовн≥. Ќаприклад, "продати, ¤кщо курс п≥дн≥маЇтьс¤ до..." “ак≥ замовленн¤ разу виконати не можна. ќтут ≥ приходить на допомогу центровий посередник, а умовн≥ дорученн¤ передаютьс¤ йому фланговими посередниками. ¬≥дзначимо, що центрового посередника може зам≥нити комп'ютер, ≥ частково це вже робитьс¤.

ќск≥льки потреба в двоступ≥нчастому посередництв≥ складаЇтьс¤ далеко не в≥дразу, зосередимос¤ на ≥ншому важливому дл¤ молодого ”крањнського ринку питанн≥: на ¤ких початках краще працювати б≥ржовому посереднику - за св≥й чи рахунок ¤к брокеру? ƒобре б, звичайно, мати дилер≥в, готових купити папера в чи кл≥Їнта продати њх йому. ќднак дилеру приходитьс¤ пускати в об≥г своњ кошти ≥ брати на себе ризик. ѕокладемо, недол≥к грошей можна компенсувати позиками, але проблему ризику це не зн≥маЇ. ƒилер, що нев≥рно оц≥нив ситуац≥ю, може дестаб≥л≥зувати ринок ≥ викликати ланцюгову реакц≥ю банкрутств, ¤кщо не поверне отриман≥ кредити. ƒилер, що усв≥домить ≥ свою недосв≥дчен≥сть, ≥ недосконал≥сть ринку, схильний ви¤вл¤ти надобережн≥сть, в≥дмовл¤ти кл≥Їнтам. “им самим гальмуЇтьс¤ висновок угоди.

Ќашим б≥ржам у розвитку посередницьких послуг потр≥бно стратег≥¤, що включаЇ виробленн¤ норм регулюванн¤: ¤ким м≥н≥мальним кап≥талом повинний розташовувати дилер, ¤к≥ меж≥ кредит≥в, що в≥н може брати ≥ т.д. Ќеобх≥дне л≥цензуванн¤ брокерськоњ ≥ дилерськоњ д≥¤льност≥, установленн¤ стандарт≥в њхньоњ зв≥тност≥. ≤, звичайно, добре б визначитис¤: на ¤кого посередника - чи брокера дилера -≥ робити упор? Ќе виключено, що на початковому етап≥ об'Їктивно не буде посередник≥в, готових уз¤ти на себе функц≥њ дилер≥в. ” центр посередництва тому спочатку доц≥льно поставити брокера, прикладаючи одночасно максимум зусиль до забезпеченн¤ концентрац≥њ попиту та пропозиц≥њ фондових ц≥нностей. ѕоступово стане ¤сно, хто з брокер≥в здатний уз¤ти на себе роль дилера.

ƒо того, ¤к ми торкнулис¤ посередництва, мова про б≥ржу йшла обезличено. “епер стало ¤сно, що б≥ржа - це царство посередник≥в, що Ї д≥йсними хаз¤њнами б≥рж≥, у тому числ≥ ≥ юридично, ¤кщо б≥ржа орган≥зована ¤к акц≥онерне товариство. ћожливо ≥ створенн¤ б≥рж≥ ¤к публ≥чно-правового ≥нституту. ясно, що ≥н≥ц≥аторами установи б≥рж≥ ¤к акц≥онерного товариства стають саме т≥, хто маЇ нам≥р працювати в б≥ржовому зал≥, надаючи ≥нвесторам послуги по куп≥вл≥-продажу ц≥нних папер≥в. «асновники б≥рж≥ - це члени б≥рж≥, коло ¤ких може бути розширений, ¤кщо засновники вважають за необх≥дне прийн¤ти додаткове число акц≥онер≥в. „лени б≥рж≥ автоматично одержують б≥ржове м≥сце, тобто право вести операц≥њ в б≥ржовому зал≥. ћоже бути прийн¤те р≥шенн¤ про продаж додаткового числа м≥сць, ≥ тод≥ њхн≥ власники теж одержать право торгувати в операц≥йному зал≥. якщо число член≥в б≥рж≥ ≥ б≥ржових м≥сць значно то неминуча ротац≥¤ - хтось вир≥шуЇ продати приналежне йому м≥сце. ” випадку, що коли бажають придбати м≥сце багато, ц≥на його висока, це Ї дл¤ б≥рж≥ гарним знаком. якщо ц≥на падаЇ, б≥ржовикам треба задуматис¤. ≤нтервал, у ¤кому коливаютьс¤ ц≥ни, може бути дуже значним.

1	2	3	4	5	6	7

Ќазва: “оварн≥ ≥ фондов≥ б≥рж≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (9155 прочитано)