≈коном≥чна теор≥¤ > “оварн≥ ≥ фондов≥ б≥рж≥

“овар, щоб стати б≥ржовим, повинний в≥дпов≥дати ц≥лому р¤ду вимог. Ќасамперед необх≥дно, щоб в≥н був масовим, отже, не монопольним.  ≥льк≥сть товару повинна бути визначена в угод≥ в куб≥чних метрах, штуках, вагонах, чи тоннах ≥нших одиниц¤х вим≥ру. якщо к≥льк≥сть проданого товару зазначено у вагонах, повинна бути в≥дзначена ≥ повна нормальна м≥стк≥сть вагона (платформи). ‘актична величина продажу називаЇтьс¤ лотами, тобто парт≥¤ми, що повинн≥ бути числом, кратним б≥ржов≥й одиниц≥. ÷е означаЇ, що б≥льша к≥льк≥сть товар≥в повинна под≥л¤тис¤ на кожну таку одиницю без залишку.

як≥сть, що Ї також одним з вимог до б≥ржового товару, в угод≥ визначаЇтьс¤: по стандарт≥ ≥ техн≥чних умовах, по догов≥рних умовах, при попередньому огл¤д≥ ≥ по зразках. ¬изначальним фактором при стандартизац≥њ ¤кост≥ б≥ржового товару Ї введенн¤ базового сорту ¤к Їдиноњ м≥ри. ¬она Ї тим критер≥Їм. по ¤кий даЇтьс¤ ¤к≥сна характеристика аналог≥чного товару. як базовий сорт приймаЇтьс¤ найб≥льш розповсюджений вид продукц≥њ даного ринку

ќсоблив≥стю б≥ржового товару Ї те, що його завжди можна ≥ купити, ≥ продати - в≥н ц≥лком л≥кв≥дний. Ѕ≥ржовий товар, перш н≥ж потрапити до споживача, багато раз≥в переходить з рук у руки. ÷е обумовлено тим, що на б≥рж≥ звертаЇтьс¤ не сам товар, а титул власност≥ на нього чи контракт на його постачанн¤.

 отирувальна ц≥на - типова б≥ржова ц≥на, установлювана б≥ржею на основ≥ реальноњ оц≥нки кон'юнктури ринку. ¬она Ї ц≥ною р≥вноваги попиту та пропозиц≥њ даного товару, встановлюЇтьс¤ експертним шл¤хом на певний строк чи дату ≥ Ї ор≥Їнтиром дл¤ продавц≥в ≥ покупц≥в при висновку угод.  отирувальн≥ ц≥ни визначаютьс¤ виборним органом б≥рж≥ (котирувальною ком≥с≥Їю). ѕричому ком≥с≥¤ встановлюЇ њх по характер≥ ц≥ни, а також ц≥ни проведенн¤ операц≥й, ц≥ни продавц≥в ≥ ц≥ни покупц≥в по момент≥ зд≥йсненн¤ операц≥й, тобто до моменту в≥дкритт¤ б≥рж≥, у середин≥ б≥ржових торг≥в ≥ наприк≥нц≥ дн¤, перед закритт¤м б≥рж≥.

 отируванн¤ ц≥н зд≥йснюЇтьс¤ двома способами: шл¤хом реЇстрац≥њ фактичних ц≥н попиту, пропозиц≥њ й угод, а також шл¤хом виведенн¤ типовий, тобто власне котирувальноњ чи ц≥ни дов≥дковоњ ц≥ни котирувальноњ ком≥с≥њ. –обитьс¤ це в такий спос≥б. ¬иход¤чи з кон'юнктури ринку даного дн¤ по визначеному товар≥, при велик≥й к≥лькост≥ угод типова ц≥на обчислюЇтьс¤ ¤к середн¤ ц≥на угод, оск≥льки в≥дпов≥дно до закону великих чисел в≥дхиленн¤ будуть взаЇмно компенсуватис¤.  он'юнктура ринку встановлюЇтьс¤ на основ≥ трьох його характеристик: сп≥вв≥дношенн¤ попиту та пропозиц≥њ, тенденц≥њ руху ц≥н прот¤гом б≥ржового дн¤, к≥лькост≥ зд≥йснених угод. ¬изначенн¤ типовоњ ц≥ни при мал≥й к≥лькост≥ угод - складний процес ≥ вимагаЇ великоњ компетенц≥њ котирувальноњ ком≥с≥њ. ƒов≥дкова (котирувальна) ц≥на не Ї оф≥ц≥йною чи твердою ц≥ною б≥рж≥, а ¤вл¤Ї собою лише думка котирувальноњ ком≥с≥њ про те, ¤кий саме Ї найб≥льш типова ц≥на.

ќсоблив≥стю ф'ючерсних угод Ї постачанн¤ товару в≥дпов≥дно до попередньо укладених контракт≥в за ц≥нами, що складаЇтьс¤ на ринку реального товару, чи за котирувальною ц≥ною. ƒо терм≥ну виконанн¤ угоди б≥ржа бере визначену суму застави (депозит, маржа). ‘'ючерсн≥ угоди укладаютьс¤ м≥ж продавц¤ми ≥ покупц¤ми , ¤к правило не з метою чи продажу покупки товару, а з метою страхуванн¤ в≥д можливих зм≥н ц≥ни на нього на реальному ринку. “обто при терм≥нових операц≥¤х ф'ючерсного типу рух товару необов'¤зково, оск≥льки це - продаж права на товар. —тандартний б≥ржовий контракт, ставши об'Їктом такоњ торг≥вл≥, може реал≥зуватис¤ за р≥зними ц≥нами (у момент куп≥вл≥ ≥ продажу ц≥ни на ринку реальних товар≥в зм≥нилис¤). якщо ц≥на п≥двищилас¤, р≥зницю виплачуЇ продавець, ≥ навпаки, - ¤кщо вона знизилас¤ - покупець.

ƒл¤ того, щоб застрахуватис¤ в≥д можливих утрат унасл≥док зм≥н ц≥н при виконанн≥ контракт≥в на реальний товар, у б≥ржових операц≥¤х застосовуЇтьс¤ хеджируванн¤ (огородженн¤, захист). ” найб≥льш загальному вид≥ хеджируванн¤ визначаЇтьс¤ ¤к страхуванн¤ ц≥ни товару в≥д чи ризику небажаного дл¤ виробника спаду, чи невиг≥дного дл¤ споживача зб≥льшенн¤. ≤ продавець, ≥ покупець однаково зац≥кавлен≥ в усуненн≥ значних коливань ≥ в остаточному п≥дсумку - у стаб≥л≥зац≥њ руху ц≥н. Ќа практиц≥ це робитьс¤ в такий спос≥б. —уб'Їкт, що продаЇ реальний товар на б≥рж≥ з постачанн¤м у майбутньому, спираючи на ≥снуючий р≥вень ц≥н, у той же час купуЇ ф'ючерсн≥ контракти на так≥ ж терм≥н ≥ к≥льк≥сть товару. ј суб'Їкт, що купуЇ реальний товар з постачанн¤м у майбутньому, у той же час продаЇ на б≥рж≥ ф'ючерсн≥ контракти. ¬они виступають ¤к страхов≥ гаранти - коли в операц≥њ одна сторона втрачаЇ ¤к продавець реального товару, у теж час вона виграЇ ¤к покупець ф'ючерсних контракт≥в на таку ж к≥льк≥сть товару, ≥ навпаки.

«меншенн¤ ризику, зв'¤заного з торг≥влею ф'ючерсними контрактами, спри¤ють опц≥онн≥ угоди, що представл¤ють собою торг≥влю попередн≥ми контрактами. ƒжерелом доходу дл¤ покритт¤ фактичноњ ц≥ни в пор≥вн¤нн≥ з ц≥ною при висновку опц≥онноњ угоди виступаЇ прем≥¤. ¬она Ї величиною ризику, що дозвол¤Ї покупцю опц≥ону завчасно знати, що в≥н може втратити, ¤кщо в≥дмовитьс¤ в≥д його придбанн¤. ј це може бути при наступних обставинах. —уб'Їкт, що займаЇтьс¤ с≥льськогосподарським виробництвом, у березн≥ хоче купити трактор, що коштуЇ к≥лька м≥льйон≥в карбованц≥в. јле в цей час у нього немаЇ грошей, вони будуть лише у вересн≥, п≥сл¤ реал≥зац≥њ його товару. «а зазначений час ц≥ни на трактор можуть зм≥нитис¤. ўоб реал≥зувати своњ ≥нтереси, покупець (хоче придбати трактор, а грошей немаЇ) ≥ продавець (хоче реал≥зувати трактор ≥ за в≥дстрочку платежу одержати в≥дсоток) беруть контракт, що називаЇтьс¤ опц≥оном, в≥дпов≥дно до ¤кого покупець зобов'¤зуЇтьс¤ заплатити за трактор установлену суму ≥ визначену суму за опц≥он. ѕродавши опц≥он, суб'Їкт, що маЇ трактор, зобов'¤заний його продати. —уб'Їкт, що купив опц≥он, одержуЇ право придбати трактор, але може в≥д нього ≥ в≥дмовитис¤. ѕри цьому в≥н утрачаЇ в≥дсоток за опц≥он, а продавець його одержуЇ.

Ќа б≥рж≥ реального товару ≥снують також ≥ терм≥нов≥ угоди, що не супроводжуютьс¤ випуском ф'ючерсних контракт≥в. ¬они укладаютьс¤ на обумовлене ран≥ше к≥льк≥сть товару, тобто лот, угода про постачанн¤ ¤кого оформл¤Їтьс¤ у вид≥ б≥ржового документа, що вказуЇ точно визначен≥ обов'¤зки стор≥н. ѓх називають варратом. ÷е ун≥ф≥кована складська записка, св≥дченн¤ б≥рж≥ про гарант≥ю на¤вност≥ товару в њњ розпод≥льн≥й сфер≥.

‘ормуванн¤ товарних б≥рж в ”крањн≥ створить умови дл¤ концентрац≥њ у визначених м≥сц¤х великоњ к≥лькост≥ товар≥в, що буде спри¤ти утворенню ц≥ни р≥вноваги, усуненню деф≥циту ≥ затоваренн¤.

III. ‘ондова б≥ржа .

ј)ѕон¤тт¤ фондовоњ б≥рж≥.  ороткий св≥товий огл¤д фондовоњ д≥¤льност≥.

‘ондова б≥ржа ¤вл¤Ї собою певним чином орган≥зований ринок, на ¤кому власники ц≥нних папер≥в робл¤ть через член≥в б≥рж≥, що виступають ¤к посередник≥в, угоди куп≥вл≥-продажу.  онтингент член≥в б≥рж≥ складаЇтьс¤ з ≥ндив≥дуальних торговц≥в ц≥нними паперами ≥ кредитно-ф≥нансовими ≥нститутами.

 оло папер≥в, з ¤кими провод¤тьс¤ угоди, обмежений. ўоб потрапити в число компан≥й, папера ¤ких допущен≥ до б≥ржовоњ торг≥вл≥ (≥ншими словами, щоб бути прийн¤тоњ до котируванн¤), компан≥¤ повинна задовольн¤ти виробленим членами б≥рж≥ вимогам у в≥дношенн≥ обс¤г≥в продаж≥в, розм≥р≥в одержуваного прибутку, числа акц≥онер≥в, ринковоњ вартост≥ акц≥й, пер≥одичност≥ ≥ характеру зв≥тност≥ ≥ т.д. „лени чи б≥рж≥ державний орган, що контролюЇ њхн¤ д≥¤льн≥сть, установлюЇ правила веденн¤ б≥ржових операц≥й; режим, що регулюЇ допуск до котируванн¤. –азом з пор¤дком проведенн¤ угод вони утвор¤ть серцевину б≥рж≥ ¤к механ≥зму, що обслуговуЇ рух ц≥нних папер≥в.

‘ондова б≥ржа - це насамперед м≥сце, де знаход¤ть один одного продавець ≥ покупець ц≥нних папер≥в, де ц≥ни на ц≥ папери визначаютьс¤ попитом та пропозиц≥Їю на них, а сам процес куп≥вл≥-продажу регламентуЇтьс¤ правилами ≥ нормами, тобто це певним чином орган≥зований ринок ц≥нних папер≥в.

як товар на цьому ринку виступають ц≥нн≥ папери - акц≥њ, обл≥гац≥њ ≥ т.п., а ¤к ц≥ни цих товар≥в - курси цих папер≥в. ”стаЇ питанн¤: ¤к погод¤тьс¤ м≥ж собою пон¤тт¤ ринок ≥ б≥ржа, б≥ржа й аукц≥он?

«агальне в б≥рж≥ з ринком - установленн¤ ц≥н товар≥в у залежност≥ в≥д попиту та пропозиц≥њ на них. јле, у в≥дм≥нност≥ в≥д ринку, на б≥рж≥ можуть продаватис¤ не вс≥ товари, а т≥льки допущен≥ на нењ, це з одного боку, а з ≥ншоњ, способи куп≥вл≥-продажу на б≥рж≥ значно р≥зноман≥тн≥ше, н≥ж на ринку, щоправда, б≥льш регламентован≥

ўо стосуЇтьс¤ аукц≥ону, то про нього на б≥рж≥ нагадуЇ спос≥б призначенн¤ ц≥ни: нењ викрикують. ” стол≥тт¤ електрон≥ки така система може показатис¤ лише даниною традиц≥њ, але, на думку б≥ржовик≥в, вона виконуЇ р¤д корисних функц≥й: створюЇ необх≥дну ринкову атмосферу, забезпечуЇ публ≥чн≥сть торг≥в. ѕри однаков≥й ц≥н≥ на пропонован≥ товари вони скор≥ше д≥станутьс¤ тому, хто голосн≥ше викрикнув ц≥ну, тому "голосов≥ дан≥" на б≥рж≥, ¤к ≥ на аукц≥он≥, мають чимале значенн¤ але, на в≥дм≥ну в≥д аукц≥ону, ц≥ни на товари на б≥ржах не т≥льки ростуть стосовно стартових, але ≥ падають.

ќтже, б≥ржа маЇ у своњх характеристиках ¤к риси ≥сторичних попередник≥в, (таких ¤к ринки, ¤рмарки, аукц≥они) , так ≥ власну специф≥ку.

ѕрагненн¤ власник≥в однакових ц≥нних папер≥в з≥йтис¤ в одному м≥сц≥ випливаЇ з характеру акц≥й ≥ обл≥гац≥й ¤к товар≥в, б≥ржових по своЇму походженню. јле акц≥онерн≥ товариства, хоча ≥ виникали ¤к велик≥ дл¤ свого часу п≥дприЇмства, не могли претендувати на охопленн¤ своЇю д≥¤льн≥стю вс≥Їњ територ≥њ крањни. ¬иходить, ≥ своњ акц≥њ вони могли збувати в основному там, де базувалис¤ ≥ були в≥дом≥. “ому фондов≥ б≥рж≥ орган≥зуютьс¤ в центрах великих економ≥чних район≥в. ÷е загальна законом≥рн≥сть. Ќадал≥ ж шл¤ху розвитку можуть бути р≥зними.

1	2	3	4	5	6	7

Ќазва: “оварн≥ ≥ фондов≥ б≥рж≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (9155 прочитано)