∆урнал≥стика > —пособи одержанн¤ ≥нформац≥њ, сп≥впрац¤ з науковц¤ми

—пособи одержанн¤ ≥нформац≥њ, сп≥впрац¤ з науковц¤ми

 оли журнал≥ст отримав завданн¤ п≥дготувати матер≥ал з визначеноњ еколог≥чноњ проблеми, в≥н визначаЇ, ¤ка саме ≥нформац≥¤ йому потр≥бно дл¤ з"¤суванн¤ сут≥ проблеми ≥ де вз¤ти цю ≥нформац≥ю? ¬ар≥ант≥в одержанн¤ ≥нформац≥њ може бути безл≥ч.

„ому виб≥р джерела стаЇ проблемою? ќдна з причин пол¤гаЇ в тому, що досить багато людей охоче надали б кореспонденту ≥нформац≥ю, однак у них немаЇ належних повноважень ≥ тому отриман≥ в≥д них дан≥ не можуть вважатис¤ достов≥рними. ∆урнал≥ст насамперед в≥дпов≥даЇ соб≥ на так≥ питанн¤: ¤ка орган≥зац≥¤ (департамент, в≥дд≥л, ком≥тет) д≥йсно займаЇтьс¤ питанн¤ми, що його ц≥кавл¤ть.

Ќайкраща "шпаргалка" дл¤ визначенн¤ компетентних ≥ повноважних персон Ц телефонн≥ й ≥нш≥ дов≥дники дл¤ внутр≥шнього користуванн¤, з ¤ких можна дов≥датис¤ не т≥льки пр≥звища, ≥мена, по батьков≥ потр≥бних людей, але й назви в≥дд≥л≥в, департамент≥в, служб. ƒе¤к≥ фах≥вц≥ завод¤ть своЇр≥дн≥ досьЇ на прац≥вник≥в орган≥зац≥й, з ¤кими њм приходитьс¤ мати справу, п≥дтримують з ними контакти, щоб у в≥дпов≥дний момент негайно скористатис¤ њх послугами.

ƒо реч≥, дл¤ п≥дтвердженн¤ отриманих даних на¤вност≥ над≥йного ≥нформатора недостатньо.  оли матер≥ал з"¤вл¤Їтьс¤ на газетн≥й полос≥, потр≥бно пом≥стити обов"¤зкове посиланн¤ на джерело. ¬≥дсутн≥сть посиланн¤ св≥дчить про непрофес≥онал≥зм репортера. ¬ин¤ток становить ситуац≥¤, коли журнал≥ст робить це дл¤ забезпеченн¤ конф≥денц≥йност≥ джерела.

«розум≥ло, найкращий вар≥ант Ц ¤кщо ≥нформатори не заперечують проти оприлюдненн¤ њх ≥мен. ” кореспондента з"¤вл¤Їтьс¤ можлив≥сть зам≥сть "в≥домо, що..." сказати пр¤мо, кому в≥домо, зам≥сть "говор¤ть, що..." вимовити ≥м"¤ того, хто говорить, зам≥сть використанн¤ звороту "оч≥куЇтьс¤, що..." по¤снити, ким оч≥куЇтьс¤, а зам≥сть сл≥в "¤к мен≥ сказали..." указати на того, хто сказав.

ѕотр≥бно враховувати, що ≥нод≥ сп≥врозмовники журнал≥ста бо¤тьс¤ "репрес≥й" з боку свого начальства, стурбован≥ кар"Їрою, не хочуть сусп≥льного розголосу, соромл¤тьс¤. —татт¤ 26 «акону ”крањни "ѕро друкован≥ засоби масовоњ ≥нформац≥њ (пресу) в ”крањн≥" зобов"¤зуЇ журнал≥ста збер≥гати в таЇмниц≥ джерело ≥нформац≥њ ≥ не називати особу, що надала в≥домост≥ з умовою нерозголошенн¤ њњ ≥мен≥. якщо не вдалос¤ умовити сп≥врозмовника назвати його в публ≥кац≥њ, то сл≥д д≥¤ти зг≥дно ≥з законом.

ƒосить часто журнал≥ста попереджають: "÷е не дл¤ преси". ” такому раз≥ кореспондент може спробувати умовити сп≥врозмовника залишити в матер≥ал≥ ≥нформац≥ю, котру останн≥й не бажав би поширювати, мотивуючи тим, що без цього матер≥ал втратить гостроту, ≥ думку буде погано аргументовано.

ќкремого п≥дходу вимагають чутки ¤к джерело ≥нформац≥њ. ∆урнал≥сти охоче користуютьс¤ даними такого роду. ѕроте це варто робити лише попередньо знайшовши джерело чуток, перепитавши чи насправд≥ ступ≥нь в≥рог≥дност≥ висока, ≥нод≥ пересв≥дчившись, що в раз≥, коли п≥сл¤ опубл≥куванн¤ матер≥алу редакц≥њ буде пред"¤влено позов, особа, що надала ≥нформац≥ю, може з"¤витис¤ в суд ≥ п≥дтвердити викладен≥ дан≥.

” будь-¤к≥й ≥нш≥й ситуац≥њ редакц≥¤ ≥ кореспондент беруть на себе всю можливу в≥дпов≥дальн≥сть. ≤нод≥ чутки стають приводом дл¤ журнал≥стського розсл≥дуванн¤ ≥ зрештою перестають бути такими.

ќднак найпоширен≥ш≥ джерела ≥нформац≥њ Ц представники орган≥в державноњ влади. ¬они профес≥йно займаютьс¤ проблемами, про ¤к≥ журнал≥ст хоче дов≥датис¤, ≥ можуть йому надати найб≥льш повн≥ ≥ достов≥рн≥ в≥домост≥, адже до функц≥й багатьох в≥домств входить збиранн¤, обробка й нагромадженн¤ даних. ѕроте, одержанн¤ необх≥дних даних ≥з державних орган≥зац≥й може стати дуже складною процедурою.

ƒалеко не завжди зрозум≥ло, до ¤кого саме в≥домства звертатис¤ за потр≥бною ≥нформац≥Їю. ” результат≥ журнал≥ста можуть просто в≥дсилати з одного в≥домства до ≥ншого, в≥д одного чиновника до ≥ншого. Ќа це може п≥ти маса часу ≥ сил, ≥нформац≥йний прив≥д буде упущений, а ≥нформац≥¤ так ≥ не потрапить до кореспондента. якщо ж зрештою ≥ потрапить Ц то зовс≥м не та, ¤ка була йому потр≥бна.

„ому ж так в≥дбуваЇтьс¤? ≤нформац≥¤ про стан навколишнього середовища надходить до багатьох державних орган≥в. –≥зн≥ м≥н≥стерства ≥ в≥домства ведуть власн≥ спостереженн¤ ≥ збирають в≥домост≥ про стан водного та пов≥тр¤ного басейн≥в, п≥дземних вод ≥ ірунтового покриву, м≥неральних ≥ б≥олог≥чних ресурс≥в, в≥домост≥ про њх захист, а також про р≥зн≥ види в≥дход≥в.

≈колог≥чна ≥нформац≥¤, що стосуЇтьс¤ одних ≥ тих самих об"Їкт≥в, накопичуЇтьс¤ в р≥зних орган≥зац≥¤х. ћоже виникнути природне запитанн¤: чи не дублюЇтьс¤ ≥нформац≥¤. “ому, ¤кщо необх≥дно з≥брати ¤кнайб≥льше даних про стан того чи ≥ншого об"Їкта, то доц≥льно буде звернутис¤ в≥дразу в к≥лька орган≥зац≥й, що волод≥ють необх≥дними в≥домост¤ми.

ѕ≥сл¤ того ¤к журнал≥ст визначивс¤ з тим, до ¤кого саме в≥домства варто звертатис¤, в≥н повинен з"¤сувати, орган≥зац≥¤ ¤кого р≥вн¤ з б≥льшою ≥мов≥рн≥стю маЇ в≥дпов≥дн≥ дан≥. ƒл¤ цього корисно знати, ¤ка структура "державноњ" ≥нформац≥њ.

 ожний державний орган з ч≥тко визначеними повноважен¤ми ≥ обов"¤зками, збираЇ саме ту ≥нформац≥ю, що необх≥дна дл¤ виконанн¤ його функц≥й, ≥ систематизуЇ њњ в найб≥льш зручному дл¤ себе вигл¤д≥. ≈колог≥чна ≥нформац≥¤, п≥дготовлена державними органами, з≥брана, орган≥зована, проанал≥зована й оформлена в≥дпов≥дно до внутр≥шн≥х потреб ≥ вимог в≥домств, тому нею можна не завжди ефективно скористатис¤.

–озгл¤немо загальну схему руху в≥домостей у вертикальн≥й систем≥, п≥длегл≥й будь-¤кому м≥н≥стерству чи в≥домству. «низу вгору дан≥ надход¤ть у вигл¤д≥ цифрового, картограф≥чного, описового, зв≥тного матер≥алу. „им вище ≥нформац≥¤ просуваЇтьс¤, тим б≥льш конкретизуЇтьс¤ робота, метою ¤коњ Ї анал≥з даних, таблиць, схем ≥ одержанн¤ на њхн≥й основ≥ висновк≥в загального характеру. ” результат≥ виникаЇ зведений блок даних.

Ќа середн≥х (рег≥ональних, м≥жрег≥ональних) р≥вн¤х нер≥дко публ≥куютьс¤ гром≥здк≥ анал≥тичн≥ огл¤ди (так≥, ¤к, наприклад, щор≥чн≥ обласн≥ допов≥д≥ чи огл¤ди стану навколишнього середовища). Ќа б≥льш високому р≥вн≥ ≥нформац≥¤, охоплюючи все ширший спектр територ≥альних даних, починаЇ втрачати конкретн≥сть, а детал≥ й подробиц≥ ≥нод≥ опускаютьс¤. Ѕ≥льше м≥сце займають зв≥тн≥ дан≥, наприклад, про використанн¤ ресурс≥в, про викиди, розм≥щенн¤ в≥дход≥в. ќбласт¤м ≥ рег≥онам прид≥лен≥ лише невелик≥ параграфи. “аким чином, ≥нформац≥¤ рухаЇтьс¤ знизу нагору.

¬ажливо в≥дзначити, що п≥д час руху ≥нформац≥њ "знизу вгору" зникають конкретн≥ детал≥. “ому багато проблем м≥сцевого масштабу залишаютьс¤ поза увагою державних орган≥в, хоча й можуть бути в≥дбит≥ в первинних даних. ÷е загальна проблема вс≥х вертикальних структур.

ќтже, в одних випадках журнал≥сту може знадобитис¤ первинн≥ дан≥ (¤кщо, наприклад вивчаЇтьс¤ проблема конкретноњ р≥чки), а в ≥нших Ц зведена ≥нформац≥¤. ≤ щоб отримати необх≥дн≥ в≥домост≥ журнал≥ст повинен зробити запит.

«апит на отриманн¤ еколог≥чноњ ≥нформац≥њ Ї належним чином оформлене зверненн¤ до державних орган≥в з вимогою про наданн¤ можливост≥ ознайомленн¤ з необх≥дними в≥домост¤ми та оф≥ц≥йними документами, з даними про д≥¤льн≥сть орган≥в влади з еколог≥чних питань.

” запит≥ про наданн¤ еколог≥чноњ ≥нформац≥њ необх≥дно зазначити: своЇ пр≥звище, ≥м"¤ та по батьков≥; адресу; ч≥тко сформулювати, ¤ку ≥нформац≥ю бажаЇте отримати.

«апит може бути подано в письмов≥й чи ≥нш≥й зручн≥й дл¤ запитувача форм≥. ¬≥н може бути ≥ндив≥дуальним або колективним. ¬≥дпов≥дь на нього маЇ бути надано прот¤гом одного м≥с¤ц¤, терм≥н вивченн¤ запиту на предмет можливост≥ його задоволенн¤ Ц 10 дн≥в («акон ”крањни "ѕро ≥нформац≥ю", статт¤ 33).

ƒержавний орган може в≥дмовити в наданн≥ ≥нформац≥њ з еколог≥чних питань ¤кщо: державний орган не волод≥Ї необх≥дною ≥нформац≥Їю; запит про наданн¤ ≥нформац≥њ сформульовано в загальному вигл¤д≥; запит про наданн¤ ≥нформац≥њ Ї необірунтованим.

ѕорушенн¤м законодавства ”крањни при наданн≥ ≥нформац≥њ Ї:

Ј необірунтована в≥дмова в наданн≥ ≥нформац≥њ про стан навколишнього природного середовища, ¤к≥сть харчових продукт≥в, джерела забрудненн¤;

Ј наданн¤ ≥нформац≥њ, що не в≥дпов≥даЇ д≥йсност≥;

Ј несвоЇчасне наданн¤ ≥нформац≥њ;

Ј навмисне приховуванн¤ ≥нформац≥њ, зокрема, приховуванн¤ випадк≥в авар≥йного забрудненн¤ навколишнього середовища («акон ”крањни " ѕро ≥нформац≥ю", статт¤ 47).

Ќе може бути в≥дмовлено н≥ за ¤ких обставин у наданн≥ наступноњ ≥нформац≥њ:

Ј стих≥йн≥ лиха, авар≥њ та катастрофи;

Ј надзвичайн≥ под≥њ, що загрожують життю та здоров"ю громад¤н;

Ј стан здоров"¤ громад¤н;

Ј ¤к≥сть харчових продукт≥в та предмет≥в побуту;

Ј порушенн¤ еколог≥чних прав громад¤н.

≤нформац≥¤ з еколог≥чних питань надаЇтьс¤ безкоштовно. ѕом≥рна платн¤ вноситьс¤ за виготовленн¤ коп≥й документ≥в на вимогу особи, що подала запит.

«разок

«јѕ»“ Ќј ≈ ќЋќ√≤„Ќ” ≤Ќ‘ќ–ћј÷≤ё

____________________________________________________________________________________________
(назва державного органу, установи, орган≥зац≥њ, п≥дприЇмства) ____________________________________________________________________________________________
(адреса державного органу, установи, орган≥зац≥њ, п≥дприЇмства) ____________________________________________________________________________________________
(пр≥звище, ≥м"¤, по батьков≥ запитувача, його повна адреса або назва громадськоњ орган≥зац≥њ,
њњ адреса зг≥дно з державною реЇстрац≥Їю)

1	2	3	4	5	6	7	8	9

Ќазва: —пособи одержанн¤ ≥нформац≥њ, сп≥впрац¤ з науковц¤ми
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (2511 прочитано)