∆урнал≥стика > —пособи одержанн¤ ≥нформац≥њ, сп≥впрац¤ з науковц¤ми

Ј ¬асиль ќлександрович, чиновники, в≥дпов≥дальн≥ за наше л≥сове господарство, категорично за¤вл¤ють, що вс≥ зловживанн¤ в ц≥й галуз≥ Ї вигаданими. “обто виходить, що вони в≥дверто говор¤ть неправду?

Ј —аме так! Ѕрешуть ≥ крадуть!  радуть багато, а брешуть взагал≥ без зупину.

ћитники тримаютьс¤ ст≥йко

Ќаступна адреса мого розсл≥дуванн¤ Ц ƒержавна митна служба ”крањни. Ќа жаль, тут в≥дмовилис¤ надати будь Ц ¤ку ≥нформац≥ю про експорт л≥су нашою державою.

¬олинськ≥ злодюги або в"¤зка хмизу в нем≥чних руках

якщо чиновники мовчать, почитаЇмо пресу. —еред вивчених мною газетних публ≥кац≥й особливу увагу привернув матер≥ал в "”р¤довому кур"Їр≥" за 18 липн¤ 2000 року. ≤нтерв"ю кореспондента Ћеон≥да Ћаговського з генеральним директором об"Їднанн¤ "¬олиньл≥с" Ѕогданом ≤вановичем  ол≥сником.

Ѕогдан ≤ванович заперечив будь Ц ¤к≥ звинуваченн¤ в незаконн≥й рубц≥ ≥ гендлюванн≥ л≥сом. ѕри цьому в≥н визнав що Ї проблеми, зокрема: "“ор≥к силами л≥совоњ охорони затримано сотн≥ л≥сопорушник≥в, ¤к≥ намагалис¤ вивезти 455 кубометр≥в деревини ц≥нних пор≥д".

¬≥зьмемо по м≥н≥муму, нехай л≥сопорушник≥в було 200 (адже Ц "сотн≥"). ¬иходить, що на одного припадаЇ максимум 2-3 кубометри вкраденого л≥су. Ќ≥, ¤ не про те що це Ї несуттЇвим. ќбер≥гати треба кожну г≥лочку. јле ¤кщо припустити, що серед "сотень л≥сопорушник≥в" було 2 Ц 3 дес¤тки таких, ¤к≥ намагалис¤ вивезти л≥с машинами Ц хоча б по дюжин≥ кубометр≥в в кожн≥й, то виходить що вс≥ ≥нш≥ л≥сопорушники були нем≥чними д≥дус¤ми ≥ бабус¤ми Ц ¤к≥ несли додому по маленьк≥й Ц маленьк≥й в"¤зочц≥ хмизу, щоб не змерзнути зимою в забутому Ѕогом ≥ людьми сел≥.

ќтже, ф≥рма, в ¤ку ¤ зд≥йснив "вилазку", причетна до знищенн¤ "старого, густого предков≥чного л≥су на ¬олин≥. ѕосеред ¤кого гал¤вина з плакучою березою ≥ з великим престарим дубом." (Ћес¤ ”крањнка "Ћ≥сова п≥сн¤") Ц працюЇ в рамках закону.

ƒозволю соб≥ ще раз процитувати Ѕогдана ≤вановича  ол≥сника: "Ѕережемо рел≥ктов≥ дерева. јдже на ¬олин≥ Ї предков≥чн≥ дуби, ¤к≥м по 400-500 рок≥в, велетн≥-сосни. –азом з такими г≥гантами живуть легенди, ¤к≥ опов≥дають н≥би колись п≥д ними в≥дпочивали козацьк≥ ватажки Ц ’мельницький ≥ Ѕогун, ген≥альн≥ “арас Ўевченко ≥ Ћес¤ ”крањнка. ƒо реч≥, статт¤ називаЇтьс¤ "Ѕори њ д≥брови Ћесиного краю".

«авалимо ™вропу м≥цною украњнською колодою!

ѕ≥сл¤ цього в мене виникаЇ бажанн¤ посп≥лкуватис¤ з людиною, ¤ка не менш профес≥йно розум≥Їтьс¤ на л≥совому господарств≥. ƒомовл¤юсь про зустр≥ч з одним з викладач≥в факультету л≥сового господарства Ќац≥онального аграрного ун≥верситету. ¬≥н довго не погоджувавс¤ говорити на цю тему. јле врешт≥-решт, за умови що ¤ не буду називати в публ≥кац≥њ його ≥м"¤, погодивс¤.

"”крањна ще за союзних час≥в, у 80-т≥, вирубувала щор≥чно близько 14 млн. м3 л≥су. ¬нутр≥шн≥ потреби складали 40-45 млн. м3. ¬они, зв≥сно, покривалис¤ за рахунок прив≥зноњ сировини.

—ьогодн≥ в ”крањн≥ так само вирубуЇтьс¤ близько 14 млн. м3 щор≥чно. јле у зв"¤зку з пад≥нн¤м обс¤г≥в виробництва, наш≥ потреби зараз набагато менш≥ нав≥ть 14 млн. м3 .

ѕ≥клуючись про стан довк≥лл¤, доц≥льно було б зменшити обс¤ги рубок до розм≥р≥в власних потреб в деревин≥. јле економ≥чний аспект, тобто можлив≥сть отримувати прибутки за рахунок експорту (в 1999 роц≥ це 33,2 млн долар≥в —Ўј), заважаЇ це робити.

“а взагал≥, цифри Ц це Ї цифри. јдже можна вирубати гектар такого соб≥ л≥су, а можна вирубати гектар рел≥кт≥в. (згадаймо дуби з ¬олин≥). ≤ сьогодн≥шн¤ ситуац≥¤ даЇ можлив≥сть схилитис¤ до другого вар≥анту.

ћ≥й сп≥врозмовник також визнав можливим нав"¤зуванн¤ держл≥сгоспам обладнанн¤ на абсолютно неприйн¤тних дл¤ них умовах, йому в≥дом≥ под≥бн≥ випадки.

«вичайно м≥й матер≥ал був би незак≥нченим, ¤кби ¤ не зав≥тав до ƒержавного ком≥тету л≥сового господарства ”крањни. Ќа моЇ зверненн¤ по телефону в≥дпов≥ли прив≥тно. ѕогодились надати де¤к≥ матер≥али по дан≥й проблем≥, зокрема "Ћ≥совий ≥ мисливський журнал", є 2 2000 року. «асновником цього виданн¤ Ї вище згаданий ком≥тет.

ѕересп≥в "л≥сового" чиновництва

¬исокопосадов≥ особи стверджують, що л≥сове господарство ”крањни перебуваЇ в нормальному стан≥. ўо порушенн¤, ¤кщо й мають м≥сце, то це поодинок≥ випадки з ¤кими ведетьс¤ р≥шуча боротьба.

” форм≥ зручних схем наводитьс¤ довол≥ оптим≥стична статистика.

«окрема у 2000 роц≥ в ”крањн≥ зрубано 28 тис. га л≥су Ц посаджено 32,5 тис. га.

ѕрир≥ст м3 на 1 га л≥сових земель становить: в јвстр≥њ 5,2; ≤тал≥њ 1,9; Ќ≥меччин≥ 5,9; ”горщин≥ 6,4; ”крањн≥ 4,0; Ўвейцар≥њ 5,7; Ўвец≥њ 3,0.

¬икористанн¤ р≥чного приросту, % становить у јвстр≥њ 77; ≤тал≥њ 81; Ќ≥меччин≥ 81; ”горщин≥ 75; ”крањн≥ 37; Ўвейцар≥њ 84; Ўвец≥њ 81.

÷≥ цифри видаютьс¤ б≥льш н≥ж пристойними.

јле... „ому б поруч не розм≥стити ще хоча б три схеми: перша Ц % л≥систост≥ вже названих крањн; друга Ц об"Їм експорту деревини кожною з них; трет¤ Ц пор≥вн¤льна характеристика того, чим дихають жител≥ ”крањни, Ўвец≥њ, Ќ≥меччини ≥ т. д.

ј пот≥м попул¤рно так по¤снити перес≥чному украњнцю Ц чому наша держава, маючи один з найнижчих показник≥в л≥систост≥ територ≥њ у ™вроп≥, неблагополучний стан довк≥лл¤, Ї одним з св≥тових л≥дер≥в по експорту деревини до тих самих крањн «ах≥дноњ ™вропи, л≥сист≥сть ¤ких Ї в к≥лька раз≥в б≥льшою ≥ де проблема чистого пов≥тр¤ Ї далеко не такою гострою ¤к в ”крањн≥.

≤ до того ж плануЇтьс¤ значне зб≥льшенн¤ об"Їм≥в експорту л≥су нашою державою (оф≥ц≥йна ≥нформац≥¤, надана ƒержавним ком≥тетом л≥сового господарства ”крањни).

√отуючи цей матер≥ал, ¤ не мав за мету образити р¤дового л≥сника, ¤кий, отримуючи посадовий оклад в 74 грн., щодн¤ робить свою благородну справу. “им б≥льше що й сам не один р≥к пропрацював у ц≥й галуз≥.

”крањна перетворюЇтьс¤ на сировинний додаток своњх б≥льш розвинених сус≥д≥в. ≤ реал≥зац≥¤ права перес≥чного украњнц¤ жити в еколог≥чно благополучн≥й ”крањн≥ Ї незд≥йсненною мр≥Їю.

—п≥впрац¤ з науковц¤ми

∆урнал≥сти частково залежать в≥д науковц≥в, тому що потребують њх ¤к джерело ≥нформац≥њ, а науковц≥ Ц в≥д журнал≥ст≥в, бо саме через них передають громадськост≥ власн≥ ≥дењ та р≥шенн¤ з метою ознайомленн¤ та отриманн¤ ф≥нансовоњ допомоги дл¤ проведенн¤ подальших досл≥джень. —ьогодн≥ науковий процес стаЇ все б≥льш ≥ б≥льш комун≥кативним, ≥ журнал≥сти беруть в ньому участь поруч ≥з ученими. ¬они разом формують громадську думку з низки наукових проблем, ¤к≥ стають п≥д њх впливом загальносусп≥льними.

”крањнський журнал≥стикознавець, професор ¬.‘.≤ванов зазначаЇ: "‘ормуванн¤ громадськоњ думки через пресу, телебаченн¤, рад≥о маЇ зворотний зв"¤зок, тобто громадська думка пост≥йно впливаЇ на д≥¤льн≥сть системи засоб≥в масових комун≥кац≥й. ” галуз≥ масовоњ ≥нформац≥њ под≥л учасник≥в ≥нформац≥йного впливу на джерела ≥нформац≥њ (об"Їкти впливу) ≥ приймач≥ (суб"Їкти впливу) надто в≥дносний, оск≥льки обидв≥ сторони ц≥Їњ взаЇмод≥њ Ц одночасно суб"Їкти й об"Їкти цього впливу."

Ќаприклад, громадська думка про стан середовища структуруЇтьс¤ за такими параметрами:

Ј загальний р≥вень занепокоЇност≥ на шкал≥ пр≥оритетних сусп≥льних проблем;

Ј њњ масштаб (локальн≥, нац≥ональн≥, глобальн≥ проблеми);

Ј фокусован≥сть (скаж≥мо, на забрудненн≥ атмосфери);

Ј р≥вень громадськоњ п≥дтримки/в≥дпов≥дальност≥ держави та ≥нших аспект≥в еколог≥чноњ д≥¤льност≥;

Ј ступ≥нь готовност≥ до особистоњ участ≥ в р≥шенн≥ певноњ проблеми; ставленн¤ до еколог≥чного руху, р≥вень його п≥дтримки чи ≥дентиф≥кац≥њ з ним;

Ј ступ≥нь готовност≥ до зм≥ни звичного стилю житт¤, скороченню структури та обс¤гу споживанн¤ ≥ таке ≥нше.

ƒо функц≥й засоб≥в масовоњ комун≥кац≥њ в процесах висв≥тленн¤ наукових проблем зах≥дн≥ вчен≥ в≥днос¤ть:

Ј функц≥ю тематизац≥њ;

Ј серв≥сну функц≥ю;

Ј функц≥ю попередженн¤ на ранн≥х стад≥¤х;

Ј формуванн¤ в≥дпов≥дноњ св≥домост≥ через роз"¤снювальну роботу, поширенн¤ наукових в≥домостей та формулюванн¤ рекомендац≥й до конкретних д≥й.

«ростанн¤ уваги до наукових проблем маЇ в≥дбуватис¤ не т≥льки за рахунок к≥лькост≥ матер≥ал≥в, а насамперед завд¤ки пол≥пшенню ¤кост≥ њх зм≥сту, профес≥онал≥зму журнал≥ст≥в, залученню науковц≥в до авторського складу видань тощо.

ƒл¤ ефективного ≥нформуванн¤ потр≥бн≥ пост≥йний пошук позитивних пов≥домлень та орган≥зац≥¤ акц≥й. “акож важливим Ї достатн¤ обробка наукових даних та ознайомленн¤ з ними громадськост≥ через пресу. ¬они Ї важливим джерелом ≥нформац≥њ дл¤ пол≥тик≥в, ур¤довц≥в, державних та ≥нших структур тощо. Ќав≥ть одна з величезних розв≥док св≥ту ÷–” 90 % в≥домостей отримуЇ в мас-мед≥а.

ѕроте надана ≥нформац≥¤ буваЇ р≥зною. як допомогу в орiЇнтац≥њ ≥ потенцiйнi ресурси н≥мецький досл≥дник  лаус ћайер розгл¤даЇ наукових експертiв. «а кордоном ≥снують нав≥ть спец≥альн≥ ≥нформац≥йн≥ мереж≥ науковц≥в, створен≥ дл¤ допомоги прац≥вникам засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ. ∆урнал≥сти можуть над≥слати запит ¤комусь конкретному вченому, або звернутис¤ одразу до вс≥х. «апровадженн¤ такого досв≥ду в ”крањн≥ та активне залученн¤ в≥тчизн¤них журнал≥ст≥в до роботи з≥ св≥товими мережами науковц≥в здатн≥ суттЇво п≥двищити р≥вень використанн¤ та опрацюванн¤ науковоњ ≥нформац≥њ в прес≥. —аме тому розширенн¤ використанн¤ ≤нтернету стаЇ необх≥дною умовою розвитку науковоњ комун≥кац≥њ преси та вчених. ѕотребуЇ вдосконаленн¤ робота з пабл≥к р≥лейшнз у наукових установах, особливо там, де ще немаЇ людини, ¤ка в≥дпов≥дала б за контакти з пресою.

1	2	3	4	5	6	7	8	9

Ќазва: —пособи одержанн¤ ≥нформац≥њ, сп≥впрац¤ з науковц¤ми
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (2511 прочитано)